ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО МЕДИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Краткое описание

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

БОРИСЮК АЛЛА СТЕПАНІВНА

УДК 159.9:616-051

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО МЕДИЧНОГО ПСИХОЛОГА

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна,
доктор психологічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Івано-Франківськ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ майбутнього медичного психолога як психологічна проблема.. 11
1.1. Діахронічний та синхронічний аналіз підходів до вивчення професійно значущих якостей медичного психолога. 11
1.2. Характеристика вимог до професійної підготовки фахівця у вищому навчальному закладі 33
1.3. Сутність професійно значущих якостей медичного психолога. 43
...... Висновки до першого розділу. 63
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ 65
2.1. Прогностичне моделювання професійної підготовки майбутнього медичного психолога. 65
2.2. Методика та загальна процедура організації експериментального дослідження 81
2.3. Аналіз результатів констатуючого експерименту. 89
2.3.1. Суб’єктивні уявлення студентів про професійну підготовку та психологічні умови і чинники сформованості професійно значущих якостей у майбутніх медичних психологів. 89
2.3.2. Результати кореляційного та факторного аналізу констатуючого експерименту. 105
2.4. Порівняльний аналіз особливостей сформованості професійних якостей у майбутніх медичних психологів. 116
Висновки до другого розділу. 146

РОЗДІЛ 3. СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ 148
3.1. Психологічне моделювання методів формування професійно значущих якостей майбутніх медичних психологів. 148
3.2. Зміст та результати формуючого експерименту. 159
3.2.1. Експериментальна перевірка прогностичної моделі формування професійно значущих якостей майбутніх медичних психологів. 159
3.2.2. Обґрунтування ефективності застосування цілеспрямованих методів впливу в навчально-виховній діяльності з майбутніми медичними психологами 189
Висновки до третього розділу. 201
ВИСНОВКИ.. 204
Список використаних джерел.. 207
ДОДАТКИ.. 230

ВСТУП
Актуальність дослідження. В ході інтеграційних процесів в освіті протягом останнього десятиліття спостерігається характерна тенденція до інновацій у сфері підготовки нової генерації медичних та психологічних кадрів. Світовий досвід практичної охорони здоров’я свідчить про зростання ролі психології на різноманітних етапах діагностики, терапії і реабілітації. Психологічні аспекти допомоги пацієнтам соматичних, хірургічних, психоневрологічних, дитячих клінік передбачають активну участь психологів у лікувальному процесі. Нерозривний взаємозв’язок психіки й соматики вимагає цілісного підходу до пацієнта. При цьому психологічні знання є засобом для терапевтичної допомоги й профілактики захворювань. Зростає потреба сучасної медицини в спеціалістах з якісною психологічною освітою, що відповідала б світовим стандартам.
Необхідність відкриття нової спеціальності Медична психологія” в Україні зумовлена вимогами часу. Соціальні, природні потрясіння останніх десятиліть з очевидністю продемонстрували нестабільність сучасного світу та необхідність застосування практичних методів психології в тих галузях, що не так давно вважалися далекими від патології та клініки. Наше сьогодення характеризується труднощами та кризами в усіх сферах життя, які призводять у кінцевому результаті до криз та проблем кожної окремо взятої людини й формують соціальне замовлення на професію медичного психолога, що відображає усвідомлення в суспільстві цінності індивідуальності людини й ставлення до неї як до соціальної та психологічної реальності.
Інтенсивність соціально-економічних змін висуває до сучасної людини високі вимоги, які впливають на психоемоційні процеси, змінюють картину захворювання і створюють психологічні проблеми в діагностиці, терапії та реабілітації. Важко уявити виникнення і перебіг більшості соматичних захворювань без значного впливу психологічних чинників, які може коригувати медичний психолог. Він бере участь у диференціальній діагностиці, лікуванні, профілактиці захворювань, враховуючи індивідуально-типологічні особливості пацієнта. Окрім цього, професійної допомоги психолога часто потребують і лікарі, адже їхня професія є надзвичайно стресогенною і психологічно небезпечною, насамперед через синдром емоційного вигорання. Суттєву допомогу може надати медичний психолог і адміністраціям лікувальних та лікувально-профілактичних закладів у питаннях менеджменту, кадрового підбору та адаптації, зв’язків із громадськістю тощо.
Сьогодні в медицині все більше зростає роль інструментальних і прикладних методів дослідження, що може спричинити її дегуманізацію. Медичний психолог покликаний, зберігаючи клінічне мислення, гуманізувати терапевтичний процес.
Упродовж всього історичного шляху розвитку цивілізації простежується формування гуманного особистісно-центрованого ставлення лікаря до хворого. До різних аспектів цієї проблеми зверталися відомі лікарі та філософи минулого: Авіценна, Асклепіад, Гален, Гіппократ, Сушруте. Питання специфіки взаємостосунків лікаря і пацієнта відображено в працях клініцистів С.П.Боткіна, О.А.Грандо, І.Я.Завілянського, О.Я.Іванюшкіна, Л.М.Лежепекової, Р.А.Лурія, Н.О.Магазаника, М.Я.Мудрова, О.М.Орлова, І.Харді, Б.А.Якубова.
Специфіку взаємодії психолога й пацієнта розглядали дослідники в галузі психотерапії та психологічного консультування: З.Фрейд, Дж.Морено, К.Г.Юнг, К.Роджерс, А.Адлер, Е.Фромм, К.Хорні, А.Фрейд та ін.
На актуальності проблеми формування професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста наголошують вітчизняні психологи О.Ф.Бондаренко, Ж.П.Вірна, А.Б.Коваленко, С.Д.Максименко, Л.П.Овсянецька, Л.Е.Орбан-Лембрик, Н.І.Пов’якель, В.А.Семиченко, Л.Г.Терлецька, Н.В.Чепелєва.
Розв’язанню важливих питань професійної освіти сприяють положення сучасних науковців: В.П.Андрушенко, Г.О.Балла, І.Д.Беха, Л.С.Возняк, С.У.Гончаренка, І.А.Зязюна, Л.М.Карамушки, В.В.Клименка, С.Д.Максименка, В.П.Москальця, І.Д.Пасічника, П.С.Перепелиці, М.І.Пірен, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалки, Т.М.Титаренко, Ю.М.Швалба, Т.С.Яценко.
В результаті досліджень науковців Н.Р.Вітюк, О.В.Киричука, Н.В.Кузьміної, О.Г.Мороза, Н.Г.Ничкало, В.Г.Панка, В.С.Пілецького, М.В.Савчина, С.О.Сисоєвої, О.П.Федик отримані важливі дані про сутність професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах.
Проведений аналіз джерельної бази дає можливість констатувати, що на сьогодні накопичений певний досвід із підготовки лікарів та психологів. Проте залишається невизначеною проблема особливостей моделювання процесу підготовки медичного психолога до роботи з пацієнтами, формування його професійно значущих якостей, відсутні науково обґрунтовані рекомендації щодо ефективного здійснення означеного процесу.
Актуальність порушеної проблеми, доцільність наукового пошуку ефективних шляхів формування професійно значущих якостей медичного психолога зумовили вибір теми нашого дослідження: Психологічні особливості формування професійних якостей майбутнього медичного психолога”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження має зв’язок з науковими програмами Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології названого університету як складова загальнокафедральної теми Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (протокол №2 від 05.09.2001р.), а також до плану науково-дослідної роботи кафедри психології та соціології Буковинської державної медичної академії як складова загальнокафедральної теми Соціально-психологічні детермінанти творчого діалогу в процесі надання медико-психологічної допомоги” (протокол № 6 від 22.02.2001р.).
Тему дисертації затверджено вченою радою Прикарпатського університету іменіВасиля Стефаника (протокол №8 від 13.05.2003 року) та у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 23.09.2003 року).
Об’єкт дослідження процес формування професійних якостей майбутнього медичного психолога.
Предмет дослідження психологічна специфіка формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога у вищому навчальному закладі.
Мета дослідження теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити прогностичну модель та методи формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що професійно значущі якості як один із найбільш важливих компонентів професійної підготовки та провідний чинник професійної успішності підлягають формуванню за допомогою моделювання і комплексного застосування цілеспрямованих методів впливу в навчально-виховному процесі.
Обґрунтування та перевірка гіпотези, досягнення мети дослідження вимагали вирішення таких завдань:
1. Проаналізувати наявні теоретико-методологічні підходи до формування професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста і на цій основі розробити прогностичну модель професійної підготовки медичного психолога.
2. Визначити сутність професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога та обґрунтувати форми їх прояву.
3. Обґрунтувати методи, засоби, прийоми формування професійно значущих якостей.
4. Експериментально перевірити прогностичну модель та методи формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога.
Для досягнення мети дослідження і вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів: теоретичні (вивчення й аналіз філософської, педагогічної, медико-психологічної наукової та навчально-методичної літератури, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації); емпіричні (анкетування, спостереження, бесіди, стандартизовані опитувальники, психодіагностичні методики вивчення особистості, психолого-педагогічний експеримент, активне соціально-психологічне навчання); математичні (методи математичної статистики для обробки отриманих даних).
База дослідження. Дослідження проводилось на базі Буковинської державної медичної академії (м. Чернівці) та Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (м. Київ). Усього в дослідженні взяв участь 191 студент. У відповідності до поставлених завдань, дослідження проводилось у три етапи (пошуковий, дослідно-експериментальний, узагальнюючий) впродовж 2001-2004 р.р.
Методологічною основою дослідження слугували загальнотеоретичні й методологічні принципи теорії наукового пізнання; положення про формування всебічно розвиненої, високоморальної особистості; філософські, соціальні, медичні, психологічні ідеї щодо створення нової системи освіти в Україні, а також особистісного підходу до підготовки студентів у вищій школі; сучасні теоретичні обґрунтування інноваційного підходу до змісту та форм організації навчально-виховного процесу у вищих медичних навчальних закладах.
Теоретичною основою дослідження є: теоретико-методологічні та культурологічні аспекти філософії освіти(В.П.Андрущенко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, В.С.Лутай, М.І.Михальченко та ін.); розгляд людини як суб’єкта власної життєдіяльності (Б.Г.Ананьєв, К.О.Абульханова-Славська, Г.О.Балл, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, І.Д.Пасічник, С.Л.Рубінштейн); закономірності функціонування та розвитку особистості в процесі навчання і виховання (Л.С.Виготський, В.В.Клименко, С.Д.Максименко, В.П.Москалець, О.О.Ставицький); уявлення про детермінованість процесу професійного становлення особистості рівнем сформованості професійно значущих якостей (О.Ф.Бондаренко, Л.М.Карамушка, Л.Е.Орбан-Лембрик, А.В.Петровський, В.А.Семиченко, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва, Ю.М.Швалб, Т.С.Яценко та ін.); системно-структурний аналіз готовності до професійної діяльності (М.І.Дьяченко, Л.А.Кандибович, З.С.Карпенко, М.Д.Левітов, В.О.Моляко, О.С.Тарновська та ін.); теорія спілкування (Б.Г.Ананьєв, О.О.Бодальов, А.Б.Коваленко, В.М.М’ясищев, Л.Е.Орбан-Лембрик, Л.А.Петровська, М.В.Савчин та ін.); аналіз специфіки медичної діяльності та особистості лікаря (О.Ф.Білібін, І.С.Вітенко, О.О.Грандо, М.В.Миколайський, Б.М.Мицкан, В.К.Мягер, О.М.Орлов, М.М.Пейсахов, В.О.Ташликов та ін.).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше запропоновано тактику прогностичного моделювання професійної підготовки майбутнього медичного психолога; визначено шість компонентів професійної підготовки майбутнього медичного психолога: орієнтаційно-оцінний, науково-теоретичний, операційно-дієвий, мотиваційний, професійно значущі якості особистості, готовність до професійної діяльності; розроблено прогностичну модель формування професійних якостей фахівця, на основі чого можна здійснювати успішну підготовку майбутнього медичного психолога до професійної діяльності; встановлено взаємозв’язок між групами професійно значущих якостей і методами їх формування; проведено комплексне застосування цілеспрямованих методів впливу в навчально-виховній роботі із майбутніми медичними психологами.
Теоретичне значення полягає в розкритті сутності поняття професійно значущі якості майбутнього медичного психолога”; обґрунтуванні компонентів професійної підготовки майбутнього фахівця; визначенні рівнів сформованості професійно значущих якостей у процесі професійної підготовки; в доповненні теорії й практики формування професійних якостей фахівця положеннями про особливості й механізми активізації процесу формування професійних якостей медичного психолога.
Практичне значення роботи. Розроблена й апробована система методів, спрямованих на підвищення ефективності формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога, надасть можливість викладачам оптимізувати й активізувати процес формування професійно значущих якостей майбутнього фахівця зі спеціальності Медична психологія”.
Особистий внесок автора полягає в розробці прогностичної моделі формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога; обґрунтуванні положення про залежність ефективності підготовки медичного психолога від забезпечення умов методичної, психолого-педагогічної та тренінгової роботи в навчально-виховному процесі.
Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом емпіричних даних з використанням методів математичної статистики.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження були представлені та обговорювались на науково-методичній конференції Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України” (Луганськ, 2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції оториноларингологів Актуальні питання оториноларингології” (Чернівці, 2002); П’ятому міжнародному конгресі україністів Українська культура: реалії та виклики ХХІ століття” (Чернівці, 2002); Науково-методичній конференції Актуальні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичному навчальних закладах України” (Чернівці, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції Україна наукова ‘2003” (Дніпропетровськ, 2003); звітно-науковій конференції кафедр Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за 2003 рік (Івано-Франківськ, 2004); VIIМіжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004).
Протягом усього періоду наукового пошуку автор особисто брала участь в організації та проведенні експериментального дослідження, впровадженні програм спецкурсу Професійно значущі якості медичного психолога” та соціально-психологічного тренінгу Формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога” (довідка № 0-2389 від 23.12.2003 р.), здійснюючи викладацьку діяльність, читаючи лекції та проводячи семінарські й практичні заняття із загальної психології, психології особистості та індивідуальних відмінностей, основ психології та педагогіки.
Публікації. Основний зміст дисертації викладений в 13 публікаціях автора, 7 з яких у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 242 найменування та додатків. Зміст дисертації викладено на 206 сторінках. Робота містить 63 таблиці, 7 рисунків. Методичний апарат дослідження деталізовано в 21 додатку.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і нове розв’язання проблеми формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога. Проведене дослідження дозволило зробити наступні узагальнення:
1. Однією з умов ефективної організації навчального процесу у вищому навчальному закладі та якісної підготовки майбутніх фахівців є чітке уявлення про загальні та конкретні вимоги, що висуваються професією до людини: необхідні знання, вміння, навички, особистісні та професійні якості. Передумовою професійної успішності майбутнього спеціаліста є наявність комплексу професійно значущих якостей.
2. Узагальнення стану розроблення проблеми професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога дозволило виокремити такі основні підходи у вивченні означеного феномену: філософсько-клінічний, клінічний, психотерапевтичний, психосоматичний, психологічний, психолого-педагогічний, соціально-психологічний, акмеологічний, які є взаємодоповнюючими, що забезпечує комплексність дослідження вказаного явища.
3. Проведений теоретичний аналіз показав, що проблема формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога, незважаючи на її важливість, ще не знайшла достатнього відображення у психологічній теорії і практиці. На основі узагальнення стану розроблення проблеми сформульовано зміст та визначено сутність професійно значущих якостей, під якими розуміється низка важливих якостей спеціаліста, що сприяють успішному виконанню професійної діяльності, ефективному розв’язанню професійних завдань, особистісно-професійному зростанню й удосконаленню.
Мета й професійні завдання медичного психолога, як вони сформульовані у концепції підготовки фахівців за спеціальністю Медична психологія”, не є простим поєднанням мети й професійних завдань лікаря та психолога. Передбачається, що це поєднання є змістовим синтезом, забезпечуючи взаємозв’язок та взаємопроникнення медичних та психологічних знань. Відповідно, комплекс професійно значущих якостей для медичного психолога також не є формальною сукупністю професійно важливих якостей лікаря та психолога. Більшість якостей, що впливають на успішність професійної діяльності медичного психолога, збігається з тими, що визначаються як необхідні для психологів та лікарів. Проте неминучими й об’єктивно зумовленими будуть розбіжності, викликані специфікою нового фаху як на етапі підготовки спеціалістів, так і на етапі професійної діяльності.
4. Доведено, що важливою передумовою професійної успішності є наявність у майбутнього фахівця комплексу професійно значущих якостей, у зв’язку з чим розроблено їх перелік та запропоновані конкретні методи формування. До професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога віднесено мотиваційно-ціннісні, когнітивні, емоційно-вольові, морально-регулятивні та комунікативні якості.
5. Обґрунтовано прогностичну модель професійної підготовки майбутнього медичного психолога. Показано, що необхідність її створення зумовлена не лише потребою продемонструвати компоненти підготовки та відповідні професійно значущі якості у вигляді сукупності, але й показати змістові взаємозв’язки між компонентами підготовки, різними групами професійно значущих якостей та окремими професійними якостями. У загальній структурі даної моделі виокремлено такі компоненти: орієнтаційно-оцінний, науково-теоретичний, операційно-дієвий, мотиваційний, професійно значущі якості особистості та готовність до професійної діяльності.
6. Підтверджена доцільність обраної тактики експериментального дослідження. Широкий арсенал психодіагностичних методик було об’єднано в логічну систему у відповідності до прогностичної моделі професійної підготовки майбутнього медичного психолога, що дало можливість комплексно підійти до досліджуваного явища.
Більшість відмінностей, виявлених нами під час порівняльного аналізу даних експериментального дослідження в київській та чернівецькій групах студентів, можуть бути пояснені соціально-психологічними, соціокультурними чинниками та статусною відмінністю студентів Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця і Буковинської державної медичної академії.
На підставі отриманих статистичних даних про істотні відмінності між ступенем сформованості професійно значущих якостей у студентів до і після формуючого експерименту доведена ефективність застосування запропонованих нами методів формування професійних якостей, зокрема доцільність запровадження спецкурсу Професійно значущі якості медичного психолога” та проведення соціально-психологічного тренінгу Формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога”.
7. Розроблена та експериментально перевірена прогностична модель формування професійно значущих якостей майбутнього медичного психолога. Зокрема показано, що професійно значущі якості як один із найбільш важливих компонентів професійної підготовки та провідний чинник професійної успішності підлягають формуванню за допомогою моделювання і комплексного застосування цілеспрямованих методів впливу в навчально-виховному процесі.
8. Експериментально засвідчений зв’язок між традиційними формами підготовки у вищому навчальному закладі і новітніми цілеспрямованими навчально-виховними впливами, зорієнтованими конкретно на формування та розвиток професійно значущих якостей.
Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Воно може бути продовжене в напрямку пошуку, розробки та вдосконалення конкретних методів формування й розвитку професійно значущих якостей з урахуванням специфіки вищого навчального закладу, ринку праці, соціального замовлення стосовно професійних завдань медичного психолога, специфіки контингенту студентів тощо.

Список використаних джерел
1. Абашкіна Н.В. Нові концепції навчання і виховання у сучасній німецькій педагогіці: Методико-інформаційний матеріал для працівників освіти, вчителів, вихователів, класних керівників. К.: ІСДО, 1995. 32 с.
2. Абашкіна Н.В. Розвиток професійної освіти в Німеччині (кінець XIX поч. XX ст.): Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України К., 1998. 400 с.
3. Абдулина О.А., Загрязкина Н.Н. Педагогическая практика студентов: Учебное пособие. М.: Просвещение, 1989. 175 с.
4. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 260 с.
5. Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов // Вопросы психологии. 1992. № 1-2. С. 73-83.
6. Андреева Г.М. Социальная психология: Учеб. для вузов. М.: Московский университет, 1980. 416 с.
7. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П.Калениченко. М.: Педагогика, 1988. 640 с.
8. Аристотель. Политика // Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / Составитель и автор вводных статей акад., проф. А.И.Пискунов. М.: Просвещение, 1981. С. 35-39.
9. Атватер И.Я. Я Вас слушаю: Советы руководителю, как правильно слушать собеседника. Сокр. пер. с англ. М.: Экономика. 1984. 111 с.
10. Балл Г.О. Парадигма діалогу і проблеми прилучення до наукової культури // Професійна освіта: педагогіка і психологія. 1999. №1. С. 18-20.
11. Балл Г.О. Про психологічний зміст особистісної свободи // Педагогіка і психологія. 1996. № 3. С. 18-26.
12. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти // Освіта і управління. 1997. Т.1, Ч.2. С. 21-36.
13. Бех І.Д. Виховання сучасної вузівської молоді // Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи: Зб. наук. праць. К.: Знання. 2000. Вип. 3. 520 с.
14. Билибин А.Ф. О клиническом мышлении. М.: Медицина”, 1976. 168 с.
15. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: Практическое пособие по проведению тренингов личностного роста психологов, педагогов, социальных работников. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 67 с.
16. Блинова О.Є. Формування відкритості до спілкування у майбутнього вчителя: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2000. 16 с.
17. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Изд-во МГУ, 1983. 256 с.
18. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные психол. труды. 2-е изд., перераб. М.: Междунар. пед. академия, 1995. 326 с.
19. Бодалев А.А. О характеристиках личности педагога, влияющих на успешность его общения с учащимися // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания друг друга. М.: МГУ, 1975. С. 8-10.
20. Бодалев А.А. Психолого-педагогические проблемы формирования личности // Личность и общение: Изб. психологические труды. М.: Международная пед. акад., 1995. 328 с.
21. Боднаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования // Педагогика и психология. 1997. №4. С. 11-15.
22. Большой толковый психологический словарь / Перевод с англ. Ребер Артур. В 2 т. М.: АСТ, 2001. Т. 2. 529 с.
23. Бондаренко А.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика // Московский психотерапевти-ческий журнал. 1993. № 1. С. 63-76.
24. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: Учебное пособие. К.: Укртехпрес, 1997. 216 с.
25. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 189 с.
26. Борисова Е.М. О роли профессиональной деятельности и формировании личности // Психология формирования и развития личности. М.: Просвещение, 1981. С. 158-176.
27. Борисюк А. Становлення професії лікар-психолог в Україні // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки / Упоряд. і відп. ред. В.Балух. Чернівці: Рута, 2004. С.104-105.
28. Борисюк А.С. До питання проблеми формування професійних якостей медичного психолога в системі вищої освіти // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції Наука і освіта ’2004”. Том29. Психологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 7-10.
29. Борисюк А.С. Огляд вимог до професійної підготовки майбутніх лікарів-психологів у вищому навчальному закладі // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Україна наукова ’2003”. Том 6. Психологія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 34-37.
30. Борисюк А.С. Прогностична модель професійної підготовки лікаря-психолога // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2003. Ч. 10. С. 75-77.
31. Борисюк А.С. Професійно значущі якості лікаря-психолога // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.Сковороди. Серія психологія. Переяслав-Хмельницький, 2002. № 3. С.161-169.
32. Борисюк А.С. Психологічне моделювання методів формування професійно значущих якостей майбутніх медичних психологів // Актуальні проблеми психології. Том І.: Економічна психологія. Організаційна психологія. Соціальна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2003. Вип. 11. С. 93-98.
33. Борисюк А.С. Психологічний аспект діяльності лікаря // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Видавництво Плай” Прикарпатського університету, 2004. Вип. 9. Ч.ІІ. С. 11-16.
34. Борисюк А.С. Психологічні й виховні аспекти підготовки лікарів-психологів // Актуальні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України. Матеріали науково-методичної конференції (Чернівці, 20-22 листопада 2002 р.). Чернівці, 2002. С. 610-611.
35. Борисюк А.С. Психологічні особливості комунікативної взаємодії лікаря-психолога і пацієнта // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во Плай” Прикарпатського ун-ту, 2002. Вип.7. Ч.1. С. 267-275.
36. Борисюк А.С. Психологічні особливості комунікативної компетентності лікаря // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во Плай” Прикарпатського ун-ту, 2001. Вип. 6. Ч. 2. С. 247-257.
37. Борисюк А.С. Формування професійних якостей медичного психолога в процесі активного соціально-психологічного навчання // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Видавництво Плай” Прикарпатського університету, 2004. Вип. 9. Ч.1. С. 32-39.
38. Борисюк А.С., Зорій Н.І. Психологічні проблеми підготовки лікарів в сучасних умовах та шляхи їх вирішення // Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України. Матеріали доповідей науково-методичної конференції (Луганськ, 26-27 жовтня). Луганськ, 2000. С. 36-37.
39. Боришевський М.Й. Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних закономірностей виховання громадянської свідомості та самосвідомості // Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. К., 1999. Вип. 19. С. 36-44.
40. В.Т.Волков, А.К.Стрелис, Е.В.Караваева, Ф.Ф.Тетенев. Личность пациента и болезнь. Томск: Сиб. мед. ун-т, 1995. 328 с.
41. Верхатський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини: Навч. посібник. 4-е вид., випр. і допов. К.: Вища школа, 1991. 431 с.
42. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів // Дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1999. 252 с.
43. Вітенко І.С. Особливості сучасної психологічної підготовки лікарів в Україні // Актуальні проблеми післядипломної підготовки лікарів: Тези доп. К. [Б. в.], 1994. С. 23-24.
44. Вітенко І.С. Психологічні основи підготовки медичних кадрів. Х.: Основа, 1995. 158 с.
45. Вітюк Н.Р. Психологічні особливості формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів // Дис... канд. психол. наук: 19.00.07. Івано-Франківськ, 2002. 225 с.
46. Внутренняя картина болезней и иатрогенные заболевания / Р.А.Лурия 4-е изд. М.: Медицина”, 1977. 112 с.
47. Володарская И.А., Лизунова Н.М. Система подготовки психологов в США // Вестник МГУ. Сер. 14. 1989. № 3. С. 50-62.
48. Выготский Л.С. Младенческий возраст // Собр. соч.: В 6 т. М.: Педагогика, 1984. Т.4. С. 269-317.
49. Гегель Г.В. Эстетика. М.: Искусство, 1971. 32 с.
50. Глузман А.В. Профессионально-педагогическая подготовка студентов университета: теория и опыт исследования / Ин-т педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины. К.: Поисково-издательское агенство, 1998. 251 с.
51. Гольдштейн Арнольд, Хомик Володимир. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / Пер. з англ. В.Хомика. К.: Либідь, 2003. 520 с.
52. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Гуманітаризація загальної середньої освіти // Початкова школа. 1995. № 3. С. 4-10.
53. Гоян І.М. Саморегуляція оцінних ставлень учителя в педагогічній взаємодії: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 1996. 193 с.
54. Грандо А.А. Врачебная этика и медицинская деонтология: Учеб. пособие для студ. мед. ин-тов. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Вища шк., 1988. 128 с.
55. Гретченко М.Б., Гретченко Т.І. До питання підготовки практикуючих психологів // Тези доповідей та повідомлень: І Всеукраїнський конгрес з практичної психології. Херсон, 1996. С. 129-130.
56. Гусейнов В.В. Практика использования психолога на предприятии материального производства и проблемы подготовки психолога // Весник МГУ. Серия 14: Психология”. 1989. № 4. С. 56-68.
57. Декларація принципів толерантності // Шлях освіти. 1999. № 2 (12). С. 3-4.
58. Дем’янчук Т.О. Виховання студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації в позааудиторний час: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки АПН України. К., 1998. 16 с.
59. Державна національна програма Освіта (Україна ХХІ століття)”. К.: Райдуга, 1994. 61 с.
60. Державний стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 7.110110 Медична психологія” напрямку підготовки 6.1101 Медицина”. Офіційне видання. К., 2001.
61. Державний стандарт вищої світи України. Освітньо-професійна програма підготовки лікарів за спеціальністю 7.110110 Медична психологія” освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст” напрямку підготовки 6.1101 Медицина”. Офіційне видання. К., 2001.
62. Деркач А.А., Орбан Л.Э. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности. М.: Российская академия государственной службы при Президенте РФ, 1995. 208 с.
63. Джеймс Лалл. Медіа, комунікації, культура. Глобальний підхід. Пер. з англійської. К.: К.І.С.”, 2002. 264 с.
64. Дмитриев Г.Д. Многокультурное образование. М.: Народное образование, 1999. 208 с.
65. Долінська Ю.Г. Особистісне зростання практичного психолога в процесі його професійної підготовки // Зб. наук. пр. Психологія”. Вип. І. К.: НПУ, 1998. С. 155-160.
66. Долінська Ю.Г. Особливості усвідомлення майбутніми психологами значення самоактуалізації особистості як умови ефективності своєї діяльності // Зб. наук. пр. Психологія”. Вип. 2. К.: НПУ, 1998. С.113-120.
67. Донченко Е.А., Титаренко Е.М. Личность: конфликт, гармония. К.: Политиздат Украины, 1989. 176 с.
68. Дуброва В.П. Терапевтическое взаимодействие: психологические аспекты подготовки врача // Поллиативная медицина и реабилитация. 2001. №1. С. 12-15.
69. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. М.: Педагогика, 1991. 232 с.
70. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 168 с.
71. Емельянов Ю.Н. Обучение паритетному диалогу: Учебное пособие. Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. 106 с.
72. Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методологические основы социально-психологического тренинга. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 111 с.
73. Жданов И.А. Проблема занятости и практика профессиональной диагностики. Кировоград, 1992. 85 с.
74. Жукова М.И. Социально-психологические факторы успешности деятельности врача: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05 / МГУ им. М.В.Ломоносова М., 1990. 21 с.
75. Завилянский И.Я. Врач и больной (вопросы врачебной деонтологии, этики и психотерапии). К.: Здоров’я, 1964. 88 с.
76. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг. Учебное пособие. Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. 56 с.
77. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби освіти України / Упоряд. В.Г.Панок, І.І.Цушко. К.: Ніка-Центр, 2004. 340 с.
78. Избранные произведения. М.: Медицина”, 1949. 268 с.
79. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб: Издательство Питер”, 2000. 512 с.: ил. (Серия Мастера психологии”).
80. Ильин Е.П. Мотивы человека: теория и методы изучения. К.: Вища школа, 1998. 292 с.
81. Ильин Е.П. Психология воли. СПб: Издательство Питер”, 2000. 288с.: ил. (Серия Мастера психологии”).
82. Каган М.С., Эткинд А.М. Общение как ценность и как творчество // Вопросы психологии. 1988. № 4. С. 25-34.
83. Калина Н.Ф., Миронюк А.Н. Изучение социального интеллекта у студентов-психологов // Сб. материалов Международной конференции (8-9 сентября 1992 г.) Актуальные проблемы психологической службы: теория и практика”. Одесса, 1992. С. 21-23.
84. Карамушка Л.М. Управлінські конфлікти в освітніх організаціях: основні види, причини виникнення та умови подолання // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2003. Ч. 10. С. 24-32.
85. Карамушка Л.М., Зайчикова Т.В. Психотехнологія попередження та подолання синдрому професійного вигорання” в освітніх організаціях // Актуальні проблеми психології. Том І.: Економічна психологія. Організаційна психологія. Соціальна психологія: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. К.: Міленіум, 2003. Вип. 11. С. 41-47.
86. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. К.: Тов. Міжнародна фінансова агенція”, 1998. 216 с.
87. Клименко В.В. Соціально-психологічні засоби організації комунікативного простору PR-взаємодії у сфері маркетинга // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002. Ч. 3. С. 72-85.
88. Климов Е.А. Психология профессионала: Избранные психологические труды. М.: Институт практической психологии; Воронеж: НПО МОДЕК”, 1996. 356 с.
89. Клищевская М.В., Солнцева Г.Н. Профессионально-важные качества как необходимые и достаточные условия прогнозирования успешности деятельности // Вестник Московского Университета. Серия 14: Психология. 1999. № 4. С. 61- 66.
90. Кобзар О.Б. Система навчального процесу в медичному вузі. К.: СТИЛОС, 1997. 242 с.
91. Коваленко А.Б. Психосеміотичний підхід до аналізу невербальної комунікації // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002. Ч. 7. С. 99-105.
92. Коваль С.М. Психологічні особливості формування професійно важливих дій у навчальній діяльності студентів-стоматологів: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Південний науковий центр АПН України. Одеса, 2001. 19 с.
93. Кондрашова Л.В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом институте. Киев Одесса: Вища школа, 1988. 160 с.
94. Коновальчук В.І. До питання психокорекції психологів-практиків // Рідна школа. 1998. № 5. С. 38-40.
95. Коновальчук В.І. Про необхідність самокорекції психологів-практиків// Методи підготовки фахівців до професійного спілкування. Черкаси: ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 1997. С. 151-163.
96. Коновальчук В.І. Психологічний зміст механізму заміщення та його врахування у процесі підготовки психологів-практиків: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України К., 1998. 19 с.
97. Концепція впровадження підготовки фахівців за професійним спрямуванням 6.1101 Медицина” освітньо-кваліфікаційних рівнів Спеціаліст” та Магістр” за спеціальністю 7.110110 Медична психологія”. К., 2001.
98. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304 с.
99. Коропецька О.М. Психолого-педагогічні умови ефективного міжособистісного спілкування вчителя і підлітка: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ, 1997. 162 с. + дод.
100. Кравець В.П. Історія Української школи і педагогіки. Тернопіль: Тернопіль”, 1994. 359 с.
101. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А.Карпенко; Под общ. ред. В.А.Петровского, М.Г.Ярошевского. М.: Политиздат, 1985. 431 с.
102. Крылова H.B.Формирование культури будущего специалиста. М.: Высшая школа, 1990. 142 с.
103. Крягдже С.П. Психология формирования профессиональных интересов. Вильнюс: Москлас, 1981. 196 с.
104. Крягдже С.П. Управление формированием профессиональных интересов // Вопросы психологии. 1985. № 3. С.23-30.
105. Кузьмина Н.В. Психологическая структура деятельности учителя: Тексты лекций. Гомель: Гомельский ГУ, 1976. 57 с.
106. Лабунская В.А. и др. Психология затрудненного общения: Теория. Методы. Диагностика. Коррекция: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.А.Лабунская, Ю.А.Менджерицкая, Е.Д.Бреус. М.: Издательский центр Академия”, 2001. 288 с.
107. Лежепекова Л.Н., Якубов Б.А. Психогигиена и психопрофилактика в работе практического врача. Изд. 2-е, исправлен. и доп. Л.: Медицина, 1982. 184 с.
108. Лисина М.И. Общение ребёнка со взрослыми как деятельность // Общение и его влияние на развитие психики дошкольников. М: Педагогика, 1974. С. 36-39.
109. Литовченко Н.Ф. Розвиток інтерпретаційних процесів у майбутніх практичних психологів: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Націон. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2001. 241 с.
110. Лобова Н.Т. Спрямованість на людину в структурі особистості практичного психолога // І Всеукраїнський конгрес з практичної психології: Тези доповідей і повідомлень. Херсон, 1994. С. 133-134.
111. Любан-Плоцца Б., Запорожан В., Аряев Н. Терапевтический союз врача и пациента. К.: АДЕФ-Украина”. 2001. 292 с.
112. Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Р., Ледерах-Гофманн К. Психосоматичний хворий на прийомі у лікаря. К.: ”АДЕФ-Україна”. 1997. 328 с.