ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ НЕВРОТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ТЕРЕЩЕНКО ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ НЕВРОТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Спеціальність: 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко С.Д.

Київ 2007

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1
ПРОБЛЕМА НЕВРОТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1.1. Характеристика чинників психічного здоров’я особистості

10

1.2. Аналіз проблеми неврозів, акцентуацій і психопатій у психолого-педагогічній літературі

17

1.3. Визначення понять «шкільний невроз», «переживання» і «невротичне переживання»

33

1.4. Психологічні особливості виникнення і перебігу невротичних переживань у першокласників

49

1.5. Психологічний аналіз ситуації шкільної дезадаптації і особливостей невротичних переживань першокласників у цій ситуації

60

1.6. Висновки до першого розділу

67

РОЗДІЛ II
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ НЕВРОТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ У ПЕРШОКЛАСНИКІВ

2.1. Психологічний зміст експериментально-генетичного дослідження та особливості його організації

70

2.2. Обґрунтування доцільності використання в експериментальному дослідженні відібраних нами діагностичних методик

75

2.3. Результати факторного і кореляційного аналізу невротичних переживань і переживань, пов’язаних із самоактуалізацією

92

2.4. Висновки до другого розділу

150

РОЗДІЛ III
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ КОРЕКЦІЇ НЕВРОТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ У ПЕРШОКЛАСНИКІВ

3.1. Генетико-моделююче експериментальне дослідження як засіб подолання у першокласників невротичних переживань в умовах дезадаптації. Профілактика дезадаптаційних процесів

153

3.2. Порівняльний аналіз одержаних даних

198

3.3. Психологічні рекомендації вчителям і батькам щодо роботи з першокласниками з метою подолання невротичних переживань і запобігання їх розвитку

200

3.4. Висновки до третього розділу

210

ВИСНОВКИ

212

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

216

ДОДАТКИ

236

ВСТУП

Початок шкільної освіти один з найважливіших періодів у житті і дитини, і сім’ї. Важливість цієї події визначається сукупністю різних (вікових, психосоціальних, екзистенціальних, особистісних та ін.) аспектів розвитку дитини як соціального індивіда, складним взаємопереплетенням процесів її соціалізації й персоналізації.
Такі психогенні явища, як невротичні переживання, неврози, психопатії і різні психосоматичні порушення, набули поширення в українському соціумі особливо у дітей молодшого шкільного віку в період кардинальних соціально-економічних трансформацій у суспільстві, позаяк дитяча психіка вельми чутлива до впливу навколишнього соціального середовища. Для досягнення своєчасної і повноцінної соціалізації дитини потрібні рання діагностика, попередження і психологічна корекція невротичних переживань, що дає змогу запобігати появі у неї емоційної відчуженості. Ігнорування проблеми виникнення невротичних переживань у першокласників може призвести до негативних наслідків, оскільки загрожує психічному здоров’ю дитини.
Забезпечення психічного здоров’я зокрема, подолання невротизації і зосередження уваги на прагненні дитини до самоактуалізації і особистісного зростання є вельми складним завданням для шкільного психолога. Його складність визначається низкою чинників, серед яких найбільш вагомим є недостатнє розуміння педагогами і батьками важливості розв’язання цього завдання через їх зосередженість на проблемах навчання першокласника.
Поширення невротичних переживань у школярів загострило проблему пошуку і розробки ефективних психологічних засобів їх корекції.
На думку психотерапевтів, зокрема М.Є. Бурно, неврози та інші психічні захворювання можна лікувати творчим самовираженням. Протиставляючи невроз і самоактуалізацію (невротиків і людей, котрі самоактуалізуються), А. Маслоу запропонував для лікування неврозу самоактуалізацію.
Аналіз психологічних досліджень показав, що у психолого-педагогічній літературі означена проблема займає периферійне місце попри реальну вагомість феномена невротичних переживань як одного з чинників дисгармонійного розвитку особистості.
Разом з тим теоретико-експериментальному вирішенню проблеми психологічної корекції невротичних переживань присвятило свої дослідження багато зарубіжних і вітчизняних авторів. У своїх працях вони проаналізували психологічну природу неврозів (В.І. Гарбузов, О.І. Захаров, М.В. Іванов, Б.Д. Карвасарський, А. Маслоу, В.М. М’ясищев, В. Франкл, К. Хорні та ін.); робили спроби вирішення проблеми «переживань» (Г.Л. Бардієр, Б.С. Братусь, Ф.Ю. Василюк, С.Д. Максименко, І.М. Нікольська та ін.); розкрили психологічну природу навчальної діяльності (О.Л. Венгер, В.В. Давидов, С.М. Зінченко, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Л.С. Славіна, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб та ін.); з’ясували питання розвитку, навчання і виховання першокласників і подолання шкільних труднощів, що виникають на початку шкільного навчання (Ш.А. Амонашвілі, Г.О. Балл, Л.С. Виготський, О.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, В.В. Рєпкін, О.В. Скрипченко, В.О. Сухомлинський та ін.), а також дослідили проблеми адаптації дитини до системи шкільної освіти, діагностики і шляхів подолання шкільної дезадаптації (В.М. Воробйов, М.Т. Дригус, Н.Л. Коновалова, І.А. Коробейніков, Н.Г. Лусканова, С.Д. Максименко, Н.Ю. Максимова, О.В. Проскура, А.В. Фурман, Г.М. Чуткіна та ін.).
Проте чимало аспектів проблеми психологічної корекції невротичних переживань першокласників ще потребує свого вивчення: це стосується насамперед особливостей прояву невротичних переживань і їхнього впливу на розвиток особистості в молодшому шкільному віці; змісту і специфіки засобів корекції, релевантних вікові дитини і типові її діяльності, тощо.
Соціальна значущість і недостатнє вивчення поставленої проблеми зумовили вибір теми дослідження: «Психологічні особливості корекції невротичних переживань першокласників».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України і виконувалося у межах загальної теми: «Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти» (№ держреєстрації 196U006943). Тему затверджено Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №1 від 31.01.2002 р.) і погоджено з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 4 від 28.04.2004 р.).
Об’єкт дослідження невротичні переживання першокласників.
Предмет дослідження психологічні особливості прояву невротичних переживань у першокласників, засоби їх діагностики і корекції.
Мета дослідження: визначити психологічні особливості прояву невротичних переживань у першокласників, вивчити їхній вплив на перебіг навчальної діяльності, а також розробити засоби, спрямовані на усунення цих психологічних порушень.
Відповідно до предмета і мети дослідження було висунуто таку гіпотезу:
Невротичні переживання виникають за умови зміни провідної діяльності на початку молодшого шкільного віку з ігрової на навчальну. У зв’язку з цим дитина сприймає ситуацію та вимоги до себе як підвищено значущі, а також відчуває власну неспроможність опанувати цю ситуацію, що й призводить до шкільної дезадаптації. Успішність корекції невротичних переживань першокласників залежить від своєчасного і цілеспрямованого формування у них способів адекватного реагування на ситуацію шкільного успіху чи неуспіху, що полягають у зниженні надто завищеної суб’єктивної значущості навчальної ситуації, виробленні адекватної самооцінки та переживань, пов’язаних із самоактуалізацією, засвоєнні соціальних норм поведінки, розвитку моральних якостей та розумових здібностей.
Доведенню висунутої гіпотези і досягненню мети дослідження підпорядковане розв’язання таких завдань:
1. На підставі теоретичного аналізу проблеми визначити поняття «невротичне переживання», побудувати його психологічну модель.
2. Створити методику діагностування проявів невротичних переживань у першокласників і здійснити її апробацію.
3. Визначити шляхом емпіричного дослідження рівні розвитку невротичних переживань у першокласників і дати їх психологічну характеристику.
4. Розробити і впровадити у педагогічну практику програму психокорекції невротичних переживань у першокласників.
Теоретико-методологічними засадами дослідження є: психологічні положення про розвиток психіки дитини як результат засвоєння нею соціального досвіду (Л.І. Божович, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, О.В. Запорожець); про взаємозв’язок внутрішніх та зовнішніх чинників у розвитку особистості (С.Д. Максименко) і біологічного та соціального в ньому (Л.С. Виготський, І.П. Павлов, І.М. Сєченов); теорія навчання і розвитку (Г.О. Балл, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб); принцип єдності свідомості й діяльності (М.Й. Боришевський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, О.В. Скрипченко), а також теорія самоактуалізації особистості (Г.О. Балл, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, Е. Фромм, К. Хорні).
Для розв’язання поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези було розроблено програму дослідження, реалізація якої передбачала застосування комплексу методів: теоретичних (аналіз психологічної літератури, узагальнення психолого-педагогічних підходів з проблеми дослідження) і емпіричних (бесіда, анкетування, спостереження, використання діагностичних методик), психолого-педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), а також методи статистичного опрацювання експериментальних результатів.
Організація та база дослідження. Дослідження проводилося упродовж 2001 2005 років у школі/дитсадку проліцейного типу «Пролісок» № 807 і в загальноосвітній школі № 90 м. Києва, а також у загальноосвітній школі № 5 м. Конотопа Сумської області і загальноосвітній школі I-III ступеня м. Ружина Житомирської області. У дослідженні взяли участь 204 учні першого класу.
Наукова новизна і теоретична значущість дисертаційного дослідження полягають у тому, що в ньому на основі теоретичного аналізу понять «невроз» і «переживання» запропоновано розуміння поняття «невротичне переживання» як психічного стану особистості, забарвленого негативними емоціями і почуттями. Невротичне переживання зумовлюється тривогами, страхами, пригніченим настроєм, зокрема побоюванням не реалізувати значущі домагання за суб’єктивної невизначеності результатів діяльності особистості чи за відомих досягнень (успіх неуспіх) у конкретній, значущій для дитини, шкільній ситуації. Невротичне переживання сигналізує про непродуктивне перебування дитини в ситуації вирішення значущої проблеми, воно пов’язане з високим ступенем негативної емоційності, перебільшенням значущості ситуації, невірою у власну спроможність впоратися із ситуацією, неадекватним реагуванням на успішне або неуспішне її опанування. Поглиблено уявлення про природу невротичних переживань і психічне здоров’я дитини; розроблено психологічну модель невротичного переживання, встановлено змістову специфіку невротичних переживань і переживань, пов’язаних із самоактуалізацією, у першокласників; визначено рівні розвитку невротичних переживань; емпірично досліджено зв’язок між переживаннями, пов’язаними із самоактуалізацією, і адаптацією, а також між невротичними переживаннями та дезадаптацією; експериментально перевірено психокорекційну програму, спрямовану на подолання невротичних переживань у першокласників.
Практичне значення дослідження: розроблено психокорекційну програму, спрямовану на подолання у першокласника невротичних переживань на різних рівнях їх розвитку.
Розроблені автором методика діагностування прояву невротичних переживань і переживань, пов’язаних із самоактуалізацією, у першокласників і програма психокорекційної та профілактичної роботи можуть бути використані практичними психологами початкових класів, вчителями і батьками, а також вихователями старших груп дитячих садків. Матеріали дослідження можна використовувати в курсах викладання «Вікової психології» і «Педагогічної психології» для студентів педагогічних вузів.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечені послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань емпіричного дослідження, організацією експерименту із застосуванням комплексу взаємодоповнювальних методик, використанням методів математичної статистики, а також репрезентативною вибіркою.
Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на Міжнародній науковій конференції «Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології», присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка (Київ, 2001); науково-практичній конференції «Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти» (м. Ірпінь, 2003); VI Міжнародній конференції молодих науковців «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 2003); VII Міжнародній конференції молодих науковців «Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я» (Київ, 2005).
Теоретичні підходи та експериментальні результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес підготовки студентів майбутніх практичних психологів Конотопського коледжу Міжрегіональної Академії управління персоналом м. Конотопа Сумської області (довідка № 107 від 25 травня 2005 р.), а також у педагогічний процес загальноосвітньої школи № 90 м. Києва (довідка № 34 від 27 квітня 2005 р.).
Зміст і результати дослідження відображено у 9 наукових працях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 260 найменувань, та додатків. У дисертації міститься 3 таблиці і 3 графіки. Основний зміст дисертації викладено на 216 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження особливостей прояву невротичних переживань першокласників дали можливість дійти таких висновків:
1. У дослідженні поняття «невротичне переживання» інтерпретується нами як психічний стан особистості, забарвлений негативними емоціями і почуттями. Невротичне переживання зумовлюється тривогами, страхами, пригніченим настроєм, зокрема побоюванням не реалізувати значущі домагання за суб’єктивної невизначеності результатів діяльності особистості чи за відомих досягнень (успіх неуспіх) у конкретній, значущій для дитини, шкільній ситуації. Невротичне переживання сигналізує про непродуктивне перебування дитини в ситуації вирішення значущої проблеми, воно пов’язане з високим ступенем негативної емоційності, перебільшенням значущості ситуації, невірою дитини у власну спроможність впоратися із ситуацією, неадекватним реагуванням на успішне або неуспішне її опанування.
2. В результаті теоретико-експериментального дослідження створено і обґрунтовано психологічну модель невротичного переживання дитини, що включає п’ять основних компонентів: деструктивне входження до значущої ситуації (когнітивно-орієнтаційний компонент); негативне емоційно-почуттєве забарвлення внутрішнього стану (емоційний компонент); деструктивна мотивація (негативне ставлення, негативні мотиви поведінки і діяльності) стосовно вирішення значущої ситуації (мотиваційний компонент); непродуктивне перебування в умовах значущої ситуації (реакції і вчинки) і вихід з неї: приміром, формування завищеної чи заниженої самооцінки (поведінковий компонент); негативний (гальмівний) вплив на розвиток особистості: приміром, розвиток невротичних рис, виникнення неврозу (результативний компонент).
3. Виокремлено різновиди невротичного переживання, що з’являються у першокласників у ситуації успіху неуспіху: переживання, спричинене уникненням складної ситуації; переживання, пов’язане з передчуттям і усвідомленням учнем своєї неспроможності впоратися зі складною і значущою для нього ситуацією; переживання страху не досягти успіху в значущій ситуації; переживання, спричинене очікуванням значущого результату; переживання успіху чи неуспіху при вирішенні проблеми.
4. Факторний аналіз дав змогу визначити основні психологічні моменти, що відіграють важливу роль у виникненні, розвитку чи гальмуванні прояву невротичних переживань, а саме: позитивні чинники, які гальмують прояв невротичних переживань сформованість в учнів переживань, пов’язаних із самоактуалізацією, адекватна самооцінка, високий рівень розвитку розумових здібностей і негативні чинники, які посилюють загальну невротизацію особистості дитини, це симптомокомплекси емоційної сфери (тривожність, конфліктність, ворожість, почуття незахищеності, пригнічений настрій) і всі різновиди невротичних переживань, здебільшого невротичне переживання, спричинене очікуванням значущого результату.
5. В результаті експерименту з’ясовано, що переживання першокласників, пов’язані з самоактуалізацією, сприяють посиленню їх пізнавальних інтересів і активності, формуванню позитивного ставлення до навчання завдяки розвитку розумових здібностей і тих якостей особистості, які позитивно впливають на її становлення, а саме: самоконтролю, впевненості в собі, розсудливості, оптимізму, сміливості, сумлінності. Це дає можливість опосередковано запобігати розвитку в особистості невротичних переживань.
6. Експериментально доведено, що розвиток у першокласників переживань, пов’язаних із самоактуалізацією, не тільки блокує прояв невротичних переживань як захисної реакції особистості на негативний вплив середовища, а й запобігає розвитку таких симптомокомплексів її емоційної сфери, як почуття незахищеності, тривожність, невіра дитини у власні можливості, почуття меншовартості, ворожість, конфліктність, труднощі у спілкуванні, пригнічений настрій, а також акцентуацій збудливого, циклотимного і демонстративного типу, унеможливлює порушення поведінки.
7. На підставі результатів дослідження визначено три рівні розвитку невротичних переживань: низький, середній і високий.
Для низького рівня розвитку невротичних переживань характерні такі прояви: незначне переживання хвилювання, невпевненості в успішності своєї діяльності і під час очікування результату в значущій ситуації; незначне почуття образи, сорому в ситуації неуспіху. Загалом учні жваві, оптимістично налаштовані. У цих дітей спостерігається здебільшого високий рівень адаптації до шкільних умов.
Середньому рівню розвитку невротичних переживань властиві такі прояви: значні невротичні переживання дитини стосовно своєї спроможності впоратися із складною і значущою ситуацією; боязке очікування результату; заглиблення у переживання поразки, неуспіху. Названі прояви не набувають патологічного характеру вони нетривалі, але впливають на успішність адаптації учня до шкільного навчання.
Високий рівень розвитку невротичних переживань характеризується такими проявами: сильні невротичні переживання дитини стосовно своєї спроможності впоратися із складною і значущою ситуацією; виражений страх не досягти успіху; тривога, пригнічений настрій у ситуації очікування результату; глибоке занурення у переживання ситуації неуспіху, в ситуації успіху переживання почуття винятковості, гордощів, приниження інших тощо. Має місце значне коливання самооцінки. Вказані симптоми переживання постійні або утримуються упродовж тривалого часу. Нерідко спостерігається шкільна дезадаптація.
8. В ході експериментального дослідження підтверджена ефективність розробленої нами програми з корекції у першокласників невротичних переживань і розвитку переживань, пов’язаних із самоактуалізацією. Ця програма сприяла зниженню завищеної дитиною суб’єктивної значущості ситуації; розширенню спектра її продуктивного включення у навчальну ситуацію; виробленню правильного (адекватного) реагування на успіх неуспіх (зниженню перебільшеної значущості успіху неуспіху; формуванню адекватної самооцінки, переживань, пов’язаних із самоактуалізацією першокласників, позитивних моральних якостей і почуттів, соціальних норм поведінки).
Встановлено, що у досліджуваних експериментальної групи на відміну від досліджуваних контрольної групи істотно зменшився відсоток високого і середнього рівня прояву невротичних переживань.
Вищесказане дає підстави рекомендувати застосування означеної програми в роботі з психокорекції невротичних переживань у першокласників.
Перспектива дослідження полягає у розробці засобів діагностики і корекції невротичних переживань у дітей на більш ранніх етапах онтогенезу, а також упродовж шкільного навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеев Д.А. Духовная сущность психических расстройств (размышления православного врача). М.: ИПК «Московская правда», 1998. 62 с.
2. Адаптація дитини до школи /Упоряд.: С. Максименко, К.Максименко, О.Главник. К.: Мікрос-СВС, 2003. 111 с.
3. Адлер А. О нервическом характере /Пер. с нем. СПб.: Университет. книга, 1997. 388 с.
4. Адлер А. Понять природу человека /Пер. с нем. СПб.: Академ. проект, 1997. 256 с.
5. Айрапетянц М.Г., Вейн А.М. Неврозы в эксперименте и в клинике. М.: Наука. 1982. С. 118 131.
6. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация: Пограничные нервно-психические расстройства. М.: Наука, 1976. 52 с.
7. Амонашвили Ш.О. В школу с шести лет. М.: Педагогика. 1986. 176 с.
8. Ананьев Б.Г., Сорокина А.И. Подготовительный период в 1-ом классе и формирование готовности детей к обучению. М., 1955. 47 с.
9. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Аспект Пресс, 2004. 365 с.
10. Андрос М.Є. Психологічна готовність керівника школи до забезпечення психічного здоров’я особистості в навчальному закладі // Освіта і управління. 1997. №1. С.113 118.
11. Антонова-Турченко О.Г., Дробот Л.С. Музична психотерапія: Посібник-хрестоматія. К.: ІЗМН, 1997. 280 с.
12. Анцыферова Л.И. Психология самоактуализирующейся личности в работах Абрахама Маслоу // Вопросы психологии. 1973. №4. С. 173 180.
13. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. М.: Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
14. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. Киев Донецк, 1993. 32 с.
15. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологи. 1980. №1. С. 92 100.
16. Бардиер Г., Никольская И. Что касается меня Сомнения и переживания самых младших школьников. СПб.: Речь, 2005. 208 с.
17. Барташников А.А., Барташникова И.А. Учись мыслить: Игры и тесты для детей 7 10 лет /Худож.-илл. Г.М. Гаврилец, В.В. Коваленко; Худож.-оформитель Д.Н. Капельников. Харьков: Фолио, 1998. 480 с.
18. Бассин В.Ф. О силе «Я» и психологической защите // Вопросы философии. 1969. №2. С. 118 125.
19. Бейкер К.М. Система охраны психического здоровья в США // Вопросы психологии. 1990. № 6. С. 53 63.
20. Бернс Р. Я-концепция и успеваемость школьников. .// Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Педагогика, 1986. С. 246 274.
21. Битянова М.Р. Адаптация ребенка к школе: диагностика, коррекция, педагогическая поддержка. М., 1997.
22. Блейхер В.М. Словарь. Эпонимические термины в психиатрии, психотерапии и медицинской психологии. К.: «Вища школа». 1984. 447 с.
23. Божович Л.И. Проблемы формирования личности // Избр. психол. труды. М.: Междунар. пед. академия, 1995. 209 с.
24. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1978. №4. С. 23 35.
25. Боришевский М.И. Ведущие психологические механизмы саморегуляции поведения // Психологическая наука: проблемы и перспективы: Доклады Всесоюзной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения Г.С. Костюка. К., 1992. Т 1. С. 66 74.
26. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина //Педагогіка і психологія. 1997. №1 (14). С. 144 150.
27. Братусь Б.С. Аномалии развития личности. М.: Мысль, 1988. 304 с.
28. Братусь Б.С. Христианская и светская психотерапия // Московский психотерапевтический журнал. 1997. № 4. С. 7 19.
29. Булах І.С., Хомич Г.О., Винагородський А.М., Сабонадзе І.О. Соціально-психологічні аспекти процесу адаптації учнів: Навчально-методичний посібник. К.: КДПУ ім. М.П. Драгоманова; Переяслав-Хмельницький ДПІ ім. Г.С.Сковороди. 997. 180 с.
30. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии. К.: Вища школа, 1979. 175 с.
31. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. К.: Здоровье, 1989. 168 с.
32. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
33. Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидерс А.Г. Возрастно-психологическое консультирование: Проблемы психического развития детей. М.: МГУ. 1990. 134 с.
34. Бурно М.Е. Сила слабых: психотерапевтическая книга. М.: Изд-во «ПРИОР», 1999. 368 с.
35. Василюк Ф.Е. Жизненный мир и кризиз: анализ критических ситуаций // Психологический журнал. 1995. Т.16. №3. С. 90 101.
36. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций. М.: Изд-во Моск. ун-та. 1984. 200 с.
37. Василюк Ф.Е. Христианская психология // Московский психотерапевтический журнал. 1997. № 4. С. 5 6.
38. Ващенко Ю.А. Причины психосоматических заболеваний: Психоаналитическая точка зрения // Практична психологія та соціальна робота. К. 1998. №2. С. 21 24.
39. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология. М.: Прогресс. 1988.
40. Вивчення особистості підлітка /За ред. М.Т. Дригус. К.: Інститут психології АПН України, 1994. С. 46 49.
41. Вольперт И.Е. Психотерапия. Л., 1972. 115 с.
42. Воронцов Д.Д. Страна детства. М.: Знание, 1986. 96 с.
43. Воспитание детей дошкольного возраста /Под ред. Л.Н. Проколиенко. К.: Рад. шк., 1990. 368 с.
44. Вострокнутов Н.В. Школьная дезадаптация: Ключевые проблемы диагностики и реабилитации //Школьная дезадаптация: Эмоциональные и стрессовые расстройства у детей и подростков. М., 1995. С. 8 11.
45. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. СПб.: Союз, 1997.
46. Выготский Л.С. Педагогическая психология /Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 480 с.
47. Выготский Л.С. Психология искусства /Под ред. М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1987. 344 с.
48. Выготский Л.С. Собр. соч. М.: Педагогика, 1982. Т.1. С. 134.
49. Гальперін П.Я. Актуальні проблеми вікової психології: Матеріали до курсу лекцій. М., 1978. 118 с.
50. Гарбузов В.И. Нервные дети: Советы врача. Л.: Медицина, 1990. 176 с.
51. Священник Гармаев Анатолий. Психопатический круг в семье. Волгоград: Изд-во журнала Вестник церковной педагогики”. 2000. 298 с.
52. Священник Гармаев Анатолий. Обрести себя. Волгоград: Изд-во Макарие-Решемской обители, 2000. Вып. 49 298 с.
53. Гільбух Ю.З. Вчитель і психологічна служба школи. К.: Ін-т психології АПН України, 1993. 142 с.
54. Гильбух Ю.З. Критерии для определения уровня развитости отдельных психических свойств у младших школьников // Учитель и психологическая служба школы. К., 1993. С. 127 128.
55. Гильбух Ю.З. Стартует эксперимент / Умственно одаренный ребенок. К., 1992. С. 64 82.
56. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра. К.: Науково-дослідний Інститут психології, 1992. 216 с.
57. Гильбух Ю.З. Учебная деятельность младшего школьника: Діагностика и коррекция неблагополучий. К.: Фірма ВІПОЛ”, 1993. 96 с.
58. Готовність дитини до навчання /Упоряд. С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. К.: Мікрос-СВС, 2003. 112 с. (Психологічний інструментарій).
59. Гуменюк О.Є. Самотворення Я-концепції за модульно-розвивальної оргсистеми // Психологія і суспільство. 2001. №2. С. 33 36.
60. Гуткина Н.И. Младший школьный возраст // Рабочая книга школьного психолога /Под ред. И.В. Дубровиной. М.: Просвещение, 1991. С. 65 84.
61. Давыдов В.В. О двух основних этапах развития детской и педагогической психологии: Психология обучения и воспитания // Вопросы организации формирующего эксперимента. М.: Педагогика, 1978. Вып. 4 С. 4 15.
62. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996. 544 с.
63. Давыдов В.В., Кудрявцев В.Т. Развивающее образование: Теоретические основания преемственности дошкольной и начальной школьной ступени // Вопросы психологии. 1997. №1. С. 3 18.
64. Данилова Е. Памятка для родителей первоклассников // Школьный психолог. 2002. №6. С. 3 10.
65. Дзюбко Л.В. Психологічні особливості ранньої шкільної дезадаптації і шляхи її подолання: Автореф.дис. канд. психол. наук. К., 2000. 18 с.
66. Дзюбко Л.В. Социальные предпосылки школьной дезадаптации младших школьников в современных условиях // Психологія на перетині тисячоліть: Збырник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань: В 3 т. К.: Гнозис, 1998. Т.1. С. 387 394.
67. Диагностика школьной дезадаптации: Научно-методическое пособие для учителей начальных классов и школьных психологов. М.: Ред.-изд. центр консорциума Социальное здоровье России”, 1993. 127 с.
68. Диалоги о воспитании /Под ред. Столетова В.Н. М.: Педагогика, 1985. С. 190 195.
69. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность. Конфликт. Гармония. К.: Политиздат Украины, 1987. 155 с.
70. Доровской А.И. Сто советов по развитию одаренности детей. Родителям, воспитателям, учителям. М.: Российское педагогическое агентство. 1997. С. 236 239.
71. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 167 с.
72. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1989. 560 с.
73. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детских возрастах // Избр. психол. труды. М.: Воронеж, 1995. 416 с.
74. Жариков Н.М., Тюльпин Ю.Г. Психиатрия: Учебник. М.: Медицина, 2002. 544 с.
75. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2001. 112 с.
76. Заваденко Н.Н., Петрухин А.С., Меналис Н.Г., Успенская Т.Ю., Суворинова Н.Ю., Борисова Т.Х. Школьная дезадаптация: психоневрологическое и нейропсихологическое исследование // Вопросы психологии. 1999. №4. - С. 21 28.
77. Заваденко Н.Н., Петрухин А.С., Меналис Н.Г., Успенская Т.Ю., Суворинова Н.Ю., Борисова Т.Х., Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. М.: ТЦ Сфера”, 1998. 240 с.
78. Завражин С.А. Агрессивные фантазии в детском и подростковом возрасте // Вопросы психологи. 1993. №5. С. 43 49.
79. Залученова Е.А. Соотношение самооценки и уровня притязаний и его влияние на личностные особенности: Дисс. канд. психол. наук. М., 1995. 165 с.
80. Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для оформления детской личности // Принцип развития в психологии. М., 1978. 263 с.
81. Запорожец А.В. Основные проблемы онтогенеза психики // Избр. психол. труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1986. Т.1. С. 223 257.
82. Запорожец А.В., Неверович Я.З. Нейрофизиологическое исследование эмоциональных процессов у детей // Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста. М.: Педагогика, С. 122 166.
83. Захаров А.И. Лечение неврозов у детей // Гарбузов В.И., Захаров А.И., Исаев Д.Н. Неврозы у детей и их лечение. Л., 1997. С. 192 264.
84. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков. Л.: Медицина, 1988. 248 с.
85. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия. Спб: СОЮЗ. 1998. 336 с.
86. Захаров А.И. Упрямый ребенок // Семья и школа. 1988. № 4. С. 30 32.
87. Зейгарник Б.В. Патопсихология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986. 287 с.
88. Зейгарник Б.В., Холмогорова А.Б., Мазур Е.С. Саморегуляция поведения в норме и патологии // Психологический журнал 1989 №2. Т.10. С. 122 132.
89. Зеньковский В.В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии. М.: Школа Пресс, 1996. 272 с.
90. Зеньковский В.В. Психология детства. М.: Academia, 1996. 347 с.
91. Зинченко В.П., Мещеряков Б.Г. Психологический словарь. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Педагогика-Пресс, 1996. 440 с.
92. Зинченко С.Н. Почему детям бывает трудно учиться. К.: Рад. шк., 1990. С. 48 55.
93. Змановский Ю.Ф. Шесть лет. Детский сад. Школа. М.: Знание, 1983. 96 с.
94. Зотова О.И., Кряжева И.К. Методы исследования социально-психологических аспектов адаптации личности // Методология и методы социальной психологии. М.: Наука, 1997. С. 173 188.
95. Інтелектуальні здібності дитини /Упоряд. С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. К.: Мікрос СВС, 2003. 96 с.
96. Иванова Л.С. Проблемно-ориентированное сопровождение школьников с проявлениями дезадаптации: Автореферат дисс. ... канд. психол. наук. М., 2003. 20 с.
97. Истратова О.Н., Эксакусто Т.В. Справочник психолога начальной школы: Серия Справочники”. Ростов н/Д: Феникс”, 2003. 448 с.
98. Каган В.Е. Психогенные формы школьной дезадаптации // Вопросы психологии. 1984. №4. С. 89 96.
99. Калмыкова З.И. Проблема преодоления неуспеваемости глазами психолога. М.: Знание, 1982. 96 с.
100. Карамушка Л.М., Андрос М.Є. Забезпечення психічного здоров'я педагогів та учнів як важливий напрямок реалізації концепції діяльності ліцею з охорони життя та здоров'я. К., Кривий Ріг: Саксаганський ліцей. 1996. №2. С. 3 8.
101. Карвасарский Б.Д. Неврозы: Руководство для врачей. М.: Медицина, 1990. 576 с.
102. Карвасарский Б.Д., Мурзенко В.А. Групповая психотерапия: Значение и перспективы использования в комплексном лечении больных неврозом // Групповая психотерапия при неврозах и психозах. Л.: Медицина, 1975. С. 19 26.
103. Карпова С.Н., Лысюк Л.Г. Результаты констатирующего эксперимента, полученные у детей 5 6 лет // Игра и нравственное развитие дошкольников. М.: Изд-во Московского университета, 1986. С. 71 76.
104. Кемпински А. Человек и невроз: Психопатология и психотерапия неврозов. М.: Политиздат, 1977. 256 с.
105. Кечхуашвили Г.Н., Эсебуа Р.Ш. Бессознательное, установка, музыка // Бессознательное: природа, функции, методы исследования. Тбилиси, 1985. Том 4. С. 299 306.
106. Киричук В.О., Романова Л.М. Система роботи класного керівника з учнівським колективом на засадах психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку: Психолого-педагогічна діагностика, аналіз, моделювання, програмування корекційно-виховного процесу. 2-ге вид., випр. та доп. Харків: Веста; Вид-во Ранок”, 2002. 128 с.
107. Киричук О.В. Психічні стани дитини: сутність та діагностика // Психічний розвиток дитини в умовах постчорнобильської катастрофи: Метод. рекомендації. К., 1998. С. 7 17.
108. Киршбаум Э.И. Психолого-педагогический анализ конфликтных ситуаций в педагогическом процессе: Дисс. канд. психол. наук. Л., 1987. 252 с.
109. Коберник О.М. Регулювання і корекція відхилень у поведінці та розвитку школярів як складова внутрішньошкільного управління // Освіта і управління. 1998. №4. С. 47 56.
110. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста. М.: Медицина, 1995. 558 с.
111. Козлова В.Т., Акимова М.Н. Неуспевающие дети // Рабочая книга школьного психолога /Под ред. Дубровиной И.В. М.: Просвещение, 1991. С. 189 215.
112. Коломенский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. М.: Просвещение, 1988. 190 с.
113. Коростелева И.Е., Ротенберг В.С. Поисковая активность и проблемы обучения и воспитания // Вопросы психологии. 1998. №6. С. 60 70.
114. Костюк Г.С. Вікова психологія. К., 1976. С. 70 120.
115. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад. школа, 1989. 608 с.
116. Копыстянская Х.Р. Характерологические особенности младших школьников с невротическими состояниями: Автореф. дисс. канд. психол. наук. К., 1976. 24 с.
117. Красневская Г.М. Неуверенность в своих силах у учащихся 1-го класса и пути ее преодоления: Автореф. ди