Психологічні особливості забезпечення особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі фахової підготовки

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

МОВА ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА

УДК 159.922.6.: 159.923

Психологічні особливості забезпечення особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі фахової підготовки

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
УМАНЕЦЬ Любов Іларіонівна
кандидат психологічних наук,
доцент

Київ 2003

ЗМІСТ
Вступ 4 3
Розділ І. Теоретичне обгрунтування дослідження психологічних особливостей забезпечення особистісної самореалізації як проблеми професійної підготовки майбутніх психологів.
1.1.Професійна підготовка психологів та розвиток особистісної самореалізації майбутніх фахівців. 11 78
1.2.Тілесно-орієнтований тренінг у фаховому зростанні майбутніх психологів. 29
1.3.Можливості танцювально-рухової тренінгової роботи в системі підготовки студента-психолога. 40

Розділ ІІ. Особистісна самореалізація майбутніх психологів у процесі фахової підготовки (констатуючий експеримент).
2.1.Показники дотренінгового рівня розвитку особистісної самореалізації студентів-психологів у констатуючому експерименті. 63
2.2.Характеристика тілесно-орієнтованої тренінгової роботи як складової розвитку самореалізації особистості майбутніх психологів. 75
2.3.Нові можливості глибинної психологічної роботи зі студентами-психологами в процесі танцювально-рухового тренінгу. 90

Розділ ІІІ. Експериментальне дослідження впливу тілесно-орієнтованої і танцювально-рухової тренінгової роботи на розвиток особистісної самореалізації майбутніх психологів (формуючий експеримент).
3.1.Діагностика ефективності впровадження тілесно-орієнтованого тренінгу у фахову підготовку майбутнього психолога. 120
3.2.Результативність використання танцювально-рухової тренінгової роботи для забезпечення розвитку особистісної самореалізації студентів-психологів. 140

Висновки 164
Список використаних джерел 168
Додатки 190

ВСТУП
Актуальність теми. Національна свідомість, інтелект, психічне і фізичне здоров’я нації як особистісно значущі якості набувають сьогодні всезростаючого значення. Відродження української нації передбачає розвиток духовності, прояв творчого потенціалу особистості. У той же час, перетворення соціально-економічної та політичної сфер життя, нестабільність існування, загрозливі екологічні фактори викликають психологічне напруження у людей. Умови сучасного життя потребують від кожного самостійності рішень, ініціативності, уміння гнучко адаптуватися. Нестабільність існування, соціальна незахищеність громадян порушують сімейні стосунки, виникає напруження у сфері міжособистісного спілкування, у дорослих і дітей з’являється невпевненість у майбутньому, підвищується рівень тривожності, що в свою чергу має негативний вплив на емоційно-вольову сферу та мислення. Виходячи з вищесказаного, діти та дорослі останнім часом особливо потребують кваліфікованої психологічної допомоги для вирішення виникаючих проблем. Тому саме зараз з актуальністю постає проблема підготовки майбутніх психологів, безпосереднiм предметом дiяльностi яких виступає особистiсне я” у всiй багатоскладностi природних, соцiокультурних, особистiсних та трансперсональних смислових детермiнацiй. Результати професійних впливів психолога на людину багато в чому залежать від рівня загального особистісного розвитку суб’єкта психологічної діяльності, від рівня та якості його професійної підготовки.
Цілі, зміст і характер роботи психолога, методи, які він застосовує в процесі вирішення професійних завдань, визначають його власну особистість як важливий засіб його професійної діяльності.
У зв’язку з цим постає питання про забезпечення розвитку особистісної самореалізації студента-психолога як важливої складової майбутньої професійної діяльності.
Поняття самореалізації є синонімічним термінам інтеграція” (З.Фрейд), індивідуація” (К.Юнг), персоналізація”, особистісне зростання” (К.Роджерс), самоактуалізація” (А.Маслоу), самовираження” (Ф.Перлз), диференціація і інтеграція внутрішнього досвіду” (Дж.Чодороу) і позначає внутрішню активну тенденцію розвитку себе, реалізацію власних можливостей. Цей підхід є центральним у всіх основних напрямках практичної психології: глибинному (З.Фрейд, А.Адлер, Е.Еріксон, А.Міндел, А.Песо, Е.Фром, К.Хорні, К.Юнг, В.Райх та ін.), біхевіористичному (Д.Уотсон, Б.Скіннер, А.Еолліс та ін.), гуманістичному (Р.Перлз, К.Роджерс, К.Гольдштейн, А. Анг’ял, В.Франкл, Д.Морено, А.Маслоу, Дж.Олпорт, Р.Мей та ін.).
Проблема особистості та її зростання у вітчизняній психології представлена концепціями Б.Г.Ананьєва, К.А.Абульханова-Славської, Л.І.Анциферової, О.Г.Асмолова, І.Д.Беха, Л.І.Божович, М.Й.Боришевського, Б.С.Братуся, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, С.Д.Максименка, В.М.М’ясищева, С.Л.Рубінштейна та ін.
Дослідженням проблеми підготовки майбутніх психологів займалися вітчизняні вчені: О.Ф.Бондаренко, С.В.Васьківська, П.П.Горностай, Т.В.Говорун, В.І.Карікаш, В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, Л.І.Уманець, Н.Ф.Шевченко, Н.В.Чепелєва, Т.С.Яценко та ін. Вони висвітлюють питання особистісного зростання психолога у процесі професійної підготовки, важливу роль активних методів та засобів фахової підготовки, вплив виховного чинника на становлення особистості майбутнього психолога, наводять особливості підготовки до різних аспектів майбутньої професійної діяльності та ін. Разом з тим, проблема вивчення впливу тілесно-орієнтованого і танцювально-рухового напрямків практичної психології на ефективність підготовки майбутніх психологів є недостатньо розробленою. В доступній нам літературі не виявлено досліджень, присвячених вивченню ефективності тілесно-орієнтованої і танцювально-рухової тренінгової роботи для розвитку рівня особистісної самореалізації майбутніх психологів, хоча ця проблема є важливою для оцінки ефективності навчально-виховних планів, встановлення зв’язку між формами підготовки та рівнем особистісної самореалізації майбутніх фахівців.
Отже, недостатня розробленість у психолого-педагогічній літературі даної проблеми та потреба в удосконаленні системи професійної підготовки психологів і визначили вибір теми нашого дослідження: Психологічні особливості забезпечення особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі фахової підготовки”. Тема входить до плану науково-дослідних робіт Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол №11 від 26.05.94) і затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН в Україні (протокол №7 від 26.10.00 року).
Об’єкт дослідження процес фахової підготовки майбутніх психологів.
Предмет дослідження психологічні особливості розвитку особистісної самореалізації студентів-психологів у процесі фахової підготовки засобами тілесно-орієнтованої та танцювально-рухової тренінгової роботи.
Мета дослідження дослідити особливості забезпечення особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі професійної підготовки засобами тілесно-орієнтованого і танцювально-рухового тренінгів.
В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що особливостями ефективного забезпечення процесу особистісної самореалізації майбутніх психологів може виступити форма тілесно-орієнтованої та танцювально-рухової тренінгової роботи, що побудована за гуманістичними принципами та використовує нетрадиційні активні засоби фахової підготовки.
Відповідно до мети і гіпотези були визначені наступні завдання дослідження:
1. Провести теоретичний аналіз проблем професійної підготовки майбутніх психологів та розвитку особистісної самореалізації як важливої складової фахової підготовки.
2. Визначити критерії розвитку особистісної самореалізації майбутніх психологів.
3. Визначити психологічні особливості забезпечення особистісної самореалізації студентів-психологів: форму, структуру, засоби та види тренінгової роботи.
4. Розробити тілесно-орієнтовану і танцювально-рухову тренінгові програми як ефективне забезпечення розвитку особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі фахової підготовки.
5. Експериментально дослідити динаміку розвитку особистісної самореалізації майбутніх психологів під впливом тілесно-орієнтованого та танцювально-рухового тренінгів, як інноваційної форми фахової підготовки, за визначеними нами критеріями.
Методологічною та теоретичною основою дослідження є Закон про освіту, Державна національна програма Освіта (Україна XXI століття)”; положення тілесно-орієнтованої та танцювально-рухової психологічних теорій про сутність особистості та необхідність активізації та розвитку особистісного потенціалу (І.Бірюкова, В.Н.Нікітін, А.Лоуен, В.Райх, М.Чейс, М.Уайтхаус, G.Ammon, H.Payne); вітчизняні концептуальні положення розвитку та формування особистості (К.А.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, А.Г.Асмолов, Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Б.С.Братусь, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.М.Мясищев, О.Б.Орлов, С.Л.Рубінштейн); дослідження формування особистості психолога (Г.С.Абрамова, О.Ф.Бондаренко, І.В.Дубровіна, Ю.М.Ємельянов, В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, Л.І.Уманець, Н.В.Чепелєва), дослідження процесів самореалізації (Л.А.Коростылева, А.А.Крылова, Ю.Репецький); положення про невербальну поведінку як зовнішній вираз компонентів структури особистості, її уявлення про невербальну поведінку, як поліфункціональне і психологічне у багатозначному явищі (А.А.Бодалёв, В.А.Лабунская); положення про танець як соціокультурний феномен, що наділений соціально-психологічними, психологічними і психофізіологічними функціями (Э.А.Королёва, Э.Л.Мартинес, Е.К.Луговая); принципи розвитку, системності, єдності теорії і практики; міждисциплінарний підхід.
Для розв’язання поставлених завдань та перевірки гіпотези використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження: аналіз науково-теоретичних джерел з проблем дослідження, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації; констатуючий та формуючий експерименти. Серед емпіричних методик були використані: 1. Шкала особистісної тривожності Ч.Спілбергера. 2. Самооцінка психічних станів за Г.Айзенком (шкала агресивності). 3. Методика діагностики рівню впевненості у собі. 4. 16-ти-факторний опитувальник Р.Кеттелла (8м факторів). 5. Методика діагностики рівня емпатичних здібностей В.Бойко. 6. Методика діагностики творчого потенціалу особистості. Як експериментальний метод виступили тілесно-орієнтований і танцювально-руховий тренінги.
Організація та база дослідження. З метою отримання об’єктивних даних експериментом було охоплено 188 досліджуваних. Ними виступили студенти-психологи 4-го та 5-го курсу зі спеціальності Практична психологія” та 4-го курсу спеціальності Початкові класи та психологія” педагогічного факультету НПУ імені М.П.Драгоманова (м.Київ) та учасники навчальної програми підготовки психологів Психологічного центру організаційного і особистісного розвитку НІКА” (м.Київ).
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів:
- теоретично обґрунтовані й експериментально визначені критерії особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі фахової підготовки: низький рівень агресивності, впевненість у собі, гнучкість поглядів, емоційна стійкість, креативність, низька особистісна тривожність, емпатія, самостійність, виражена сила Я”;
- вперше серед особливостей забезпечення особистісної самореалізації студентів-психологів було виділено тілесно-орієнтований і танцювально-руховий тренінги як інноваційну форму фахової підготовки;
- визначені нетрадиційні активні засоби розвитку особистісної самореалізації майбутніх психологів в процесі фахової підготовки: робота з тілом, рух, танець, спеціально підібраний музичний супровід, а також показані можливості цих засобів в активізації розвитку особистісної самореалізації студента-психолога під час запровадження тілесно-орієнтованої і танцювально-рухової тренінгових програм у зміст професійної підготовки.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблені тілесно-орієнтована і танцювально-рухова тренінгові програми, як інноваційні форми фахової підготовки, засвідчили свою ефективність у процесі підготовки майбутніх психологів, а також у підготовці ведучих тілесно-орієнтованих і танцювально-рухових груп. Програма тренінгів може бути адаптована для використання в роботі курсів підвищення кваліфікації та перепідготовки вчителів, психологів, фрагменти програми можна використовувати у психологічній роботі з дітьми різного віку.
Особистий внесок автора полягає у визначенні місця тілесно-орієнтованого і танцювально-рухового напрямків практичної психології у процесі підготовки майбутніх психологів, розробці теоретичних положень та експериментальному визначенні критеріїв особистісної самореалізації студентів-психологів, обґрунтуванні тілесно-орієнтованої та танцювально-рухової тренінгових програм для процесу підготовки психологів та визначенні нетрадиційних активних засобів фахової підготовки для розвитку особистісної самореалізації.
Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується комплексним використанням методів і методик, адекватних меті та завданням дослідження, методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, оцінно-якісним та кількісним аналізом одержаних даних, застосуванням методів математичної статистики.
Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися під час експериментальної роботи на педагогічному факультеті НПУ імені М.П.Драгоманова. Основні теоретичні та практичні положення обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми професійної підготовки практичних психологів” (Київ, 2000), третій Всеукраїнській конференції молодих науковців Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (Київ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції Психологія життєвої кризи особистості: теорія і практика” (Київ, 2000), Гештальт-конференції Бабье Лето-2000. Новые имена” (Санкт-Петербург, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні підходи реформування освіти” (Кіровоград, 2001), ІІ-й практической психологической конференции Гештальт и психодрама: встреча с новыми возможностями” (Київ, 2002), на засіданнях та звітних наукових конференціях кафедри психології і педагогіки педагогічного факультету Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Результати дослідження використовувались у лекційно-практичних курсах та при складанні вузівської програми із педагогічної і вікової психології на кафедрі психології і педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова (довідка від 07.04.1999, № 4), при розробці тренінгів сенситивності для студентів ІІ-ІІІ курсів факультету соціальної педагогіки та психології спеціальності Психологія” ЗДУ (м.Запоріжжя) (довідка від 9.12.2002, № 01-10/1075), при складанні навчальної програми підготовки психологів у Психологічному центрі організаційного і особистісного розвитку НІКА” (м.Київ) (довідка від 11.10.2002, № 01-1), у практичній роботі психологів СШ №135 (м.Київ) при проведенні тренінгової програми особистісного зростання старшокласників (9-11 класи), у практичній роботі педагогів ПК Дозвілля” ЖЕКу 1001 Шевченківського району (м.Київ) з учасниками гуртків (довідка від 09.10.2002, №01-2), у роботі практичного психолога позашкільного закладу АЛСКО”, викладача психології у Комерційному коледжі ”АЛСКО” у тренінгу ефективного спілкування. Зміст роботи представлено у 9 публікаціях автора.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Зміст дисертації викладений на 167 сторінках комп’ютерного набору і містить 9 таблиць і 10 рисунків загальним обсягом 19 сторінок. Додаток розміщено на 45 сторінках. Список використаних джерел нараховує 259 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведений теоретичний аналіз та експериментальне дослідження особливостей забезпечення особистісної самореалізації майбутніх психологів, а саме доцільність використання тілесно-орієнтованого та танцювально-рухового тренінгів як інноваційної форми процесу фахової підготовки майбутніх психологів, підтвердили актуальність досліджуваного напрямку психологічної науки. Одержані результати дають змогу стверджувати, що мета, завдання дисертаційного дослідження досягненні і гіпотеза отримала підтвердження. Основний зміст проведеної роботи відображують наступні положення:
1. Проблема забезпечення особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі навчальної діяльності є важливою складовою професійної підготовки фахівців. Виділено критерії особистісної самореалізації майбутніх психологів: а) низький рівень особистісної тривожності; б) низький рівень агресивності; в) виражена сила Я”; г) гнучкість поглядів; д) розвинута емпатія; е) високий рівень креативності; ж) упевненість у собі; з) емоційна стійкість; і)самостійність (незалежність суджень).
2. Серед інноваційних форм фахової підготовки, що забезпечують розвиток особистісної самореалізації майбутнього фахівця, ми виділили тілесно-орієнтовану та танцювально-рухову тренінгову роботу. Завдяки особливій структурі тренінгових програм, ми маємо можливість діагностики (виявлення непродуктивних форм поведінки з метою самопізнання), корекції (самовдосконалення), формування (саморозвиток) та закріплення нових стратегій поведінки, переведення їх із форми діяльності в факт особистісного розвитку, що дозволяє студентам відчувати себе упевнено, знижує рівень їхньої тривожності та агресивності, активізує творчі можливості, тобто дозволяє самореалізуватись. Людина, що самореалізується, не залежить від схвалення чи несхвалення оточуючих, вона реалізує власну природу, а не власну Я-концепцію.
3. Виділено нетрадиційні активні засоби забезпечення процесу розвитку особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі фахової підготовки, а саме:
1) тілесний досвід як складова людського існування, умова його повноти і цільності;
2) фізичне здоров’я людини як загальний енергетичний фон, передумова успішного рішення особистісних проблем та можливості реалізувати свій життєвий потенціал;
3) робота з тілом, рухами (використання тіла в цілях самопізнання, саморозвитку, саморозкриття);
4) використання цілющої сили танцю;
5) спеціально підібраний музичний супровід. Також виділено наступні види роботи: спонтанний рух у просторі, внутрішній рух та його усвідомлення, Автентичний рух, імпровізація (рух від внутрішнього імпульсу), символічна рольова гра, емоційно-руховий відгук, індивідуальний, діадний та груповий танець.
Таким чином під час тренінгової роботи забезпечується суттєвий позитивний вплив на особистість майбутнього фахівця, має активний вплив на становлення особистості як суб’єкта спілкування, розвиток невербальних компонентів спілкування.
4. Розроблені та запропоновані тілесно-орієнтована та танцювально-рухова тренінгові програми, були створені в результаті глибокого аналізу проблеми самореалізації, вивчення літератури з питань тілесно-орієнтованого і танцювально-рухового напрямків практичної психології та практичної експериментальної роботи. Тренінгова форма роботи ефективно забезпечує розвиток особистісної самореалізації учасників, завдяки тому, що:
а) створює психологічну атмосферу захищеності для кожного учасника, в якій людина легко розкриває свої глибинні можливості;
б) працює досвідчений психолог-ведучий, озброєний новітніми технологіями психологічної роботи, гуманістично спрямований на всебічну підтримку учасників, що дає їм власний приклад самореалізації особистості;
в) дає можливість усім учасникам вправлятись у засвоєнні нових більш ефективних форм поведінки, переживати емоції успіху, що закріплюють цей досвід у структурі особистості.
5. Проведення роботи за розробленими програмами виявило позитивні зміни, що сталися у показника рівня розвитку критеріїв особистісної самореалізації майбутніх психологів. Якісно-кількісна характеристика позитивних результатів тренінгової роботи у групі студентів, що приймали участь у тілесно-орієнтованому тренінгу наступна: по критерію особистісна тривожність 28%, агресивність 31%, упевненість у собі 37%, емоційна стійкість 4%, емпатійні здібності 32%, креативність 16%, виражена сила ”Я” 3%, гнучкість поглядів 15%. Якісно-кількісну характеристику позитивних результатів тренінгової роботи у групі студентів, що приймали участь у танцювально-руховому тренінгу виявлено таку: по критерію особистісна тривожність 10%, агресивність 33%, упевненість у собі 37%, емоційна стійкість 25%, емпатійні здібності 30%, креативність 35%, виражена сила ”Я” 30%, гнучкість поглядів 14%.
6. Результатом кількісного та якісного аналізу отриманих під час дослідження показників став висновок про те, що використання в тренiнговій роботі рiзних методичних заходiв (спостереження, рефлексія, ідентифікація) озброює студентів новим психолого-педагогiчним iнструментарiєм для майбутньої професійної діяльності. Запропоновані тренінгові програми можуть бути адаптовані для викладання на курсах підвищення кваліфікації вчителів та перепідготовки практичних психологів, фрагменти програм можна використовувати у психологічній роботі з дітьми різного віку.
Разом з тим, ми усвідомлюємо, що проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу її дослідження вбачаємо у поглибленому аналізі цілісної системи забезпечення особистісної самореалізації майбутніх психологів у процесі фахової підготовки, використовуючи різні форми та засоби роботи, у подальшому пошуку і конкретизації її критеріїв та методів і методик їх вивчення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 260с.
2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.: Прогресс, 1995. 296с.
3. Алферов А.Д. Учитель в системе психологической службы в школе //Вопросы психологии. 1995. №4. С.74-76.
4. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 334с.
5. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе ее жизнедеятельности //Психология формирования и развития личности». М.: Наука, 1985. С.19-44.
6. Аминов Н.А., Молоканов М.В. О компонентах специальных способностей будущих школьных психологов //Психологический журнал. 1990. Т.2, №5. С. 104-110.
7. Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов //Вопросы психологии. 1992. №1-2. С. 73-83.
8. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1980. Т 1. 230с.
9. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380с.
10. Артемьева Т.И. Взаимосвязь потенциального и актуального в развитии личности //Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 67-87.
11. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. 2-е изд. Л.: Музыка, 1973. 144 с.
12. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. Кн. 1, 2. Л.: Музгиз, 1963. 378 с.
13. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: МГУ, 1990. 369 с.
14. Балл Г.О. Види наукової діяльності і предмет практичної психологи //Практична психологія: теорія, методи, технологи. К.: Ніка-центр, 1997. С.28-32.
15. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человека самого себя //Вопросы психологии. 1990. №2. С. 153-158.
16. Баскаков В.Ю. О сопоставимости понятий стеничность” и внутренняя энергия” в западной и восточной медицине. ХХ научная конференция Общество и государство в Китае”, Ч. 1. М., 1989. С. 123-124.
17. Баскаков В.Ю. Основы двигательной психотехники. //Отчет. Межведомственный центр наук о человеке при Президиуме АН СССР /1989 г.
18. Баскаков В.Ю. Телесно-ориентированная психотерапия и психотехника: обобщение и сравнительный анализ существующих подходов. //Телесность человека: междисциплинарные исследования. М., 1993. С.58-65.
19. Бачманова Н.В., Стафурина Н.А. К вопросу о профессиональных способностях психолога //Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. Вып. 5. Л., 1985. С. 78-86.
20. Бебик М.А. Использование танце-двигательной терапии в решении проблемы самопринятия. Дипломная работа. М.: МГУ, 1997.
21. Бирюкова И. Танец как путь познания и творческого самовыражения //Танцевально-двигательная терапия 1997, Вып. ІІ. 24 с.
22. Бирюкова И.В. Танцевально-двигательная терапия: тело как зеркало души //Бюллетень Ассоциации Танцевально-Двигательной Терапии. Лето-Осень 2000. №3. С. 3-9.
23. Бондаренко А.Ф. Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика //Московский психотерапевтический журнал. 1993. №1. С.63-76.
24. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: Учебное пособие. К.: Укртехпрес, 1997. 216с.
25. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К.: КГПИИЯ, 1991. 189с.
26. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості. //Педагогіка і психологія. 1996. №3. С.26-32.
27. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 1988. 304с.
28. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии //Вопросы психологии. 1990. №6. С.9-16.
29. Брусиловский Л.С. Музыкотерапия. /Руководство по психотерапии //Под ред. В.Е.Рожнова. Ташкент: Медицина УзССР, 1985. С.273-304.
30. Валлон А. Истоки характера у ребёнка //Вопросы психологии. 1990. №5, 6.
31. Василюк Ф.Е. От психологической практики к психотехнической теории //Моск. психотерапевтический журнал. 1992. №1. С. 5-32.
32. Володарская И.А., Лизунова П.М. Система подготовки психологов в США //Вестник МГУ. Сер.14. Психология. 1989. №3. - С. 50-62.
33. Восприятие музыки: Сб ст. / Ред.-сост. В.М.Максимов. М.: Музыка, 1980. 256 с.
34. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический очерк. 3-е изд. М.: Просвещение, 1991. 93 с.
35. Выготский Л.С. Психология искусства /Под ред. М.Ярошевского. М.: Педагогика, 1987. 344 с.
36. Габдреева Г.Ш. Основы самоуправления психическим состоянием //Проблемы самоуправления в системе психологической службы вузов. Казань, 1983. С. 135-191.
37. Гильбух Ю.3. (ред.) Тест-опросник личностной зрелости. К.: Научно-практический центр «Психодиагностика и дифференцированное обучение», 1994. 23 с.
38. Гинсбург М.Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема //Вопросы психологии. 1988. №2. С. 19-26.
39. Горшунин Г.Ю. От исцеления танцем к танце-двигательной терапии //Бюллетень Ассоциации Танцевально-Двигательной Терапии. 2000. №2. С.2-6.
40. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики. М., 1989.
41. Гуревич К.М., Платонов К.К. Психологические аспекты воспитания трудящихся на социалистических предприятиях //Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР. М., 1977. С. 3-9.
42. Гусейнов В.В. Практика использования психолога па предприятии материального производства и проблемы подготовки психолога //Вестник МГУ, серия 14, «Психология», 1989. №4. С. 56-68.
43. Долінська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва П.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. К.: УДПУ, 1994. 79 с.
44. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: 19.00.07. педагогічна та вікова психологія: Автореф. дис. канд. психологічних наук. К., 2000. 19 с.
45. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. М.: Педагогика, 1991. 232 с.
46. Дяченко М.М. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск: БГУ, 1976. 175 с.
47. Елисеев В.А. Психическая активность и психосоматические соотношения в традиционных воззрениях китайской народной медицины //Активность и жизненная позиция личности. ИП АН СССР. М., 1988. С.186-201.
48. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2001. 560 с.: ил.
49. Емельянов Ю.Н. Обучение общению в учебно-тренировочной группе //Психологический журнал. 1987. №2, Т. 8. С. 81-87.
50. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: ЛГУ, 1985. 168 с.
51. Ермолаева Е.П. Преобразующие и идентификационные аспекты профессиогенеза //Психологический журнал. 1998. Т. 19, №4. С. 80-87.
52. Зязюн І.А. Філософські проекції освіти і освітніх технологій //Шлях освіти. №1. 1996. С. 4-9.
53. Идинов И.А. Самореализация личности в непроизводственной сфере общества (онтологический и гносеологический анализ): Автореф. канд. дисс. Фрунзе, 1990.
54. Изард К. Эмоции человека: Пер. с англ. СПб.: «Питер». 1999. 464с.
55. Исаев А.К. Самореализация личности как проблема социальной философии: Автореф. канд. дис. М., 1993.
56. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1984. 206 с.
57. Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей. К.: НПЦ Перспектива, 1997. 96 с.
58. Керлот Х.Э. Словарь символов. М., 1994.
59. Кісарчук З.Г. Теоретико-методолопчні проблеми діяльності практикуючого психолога //Практична психологія: теорія, методи, технології. К.: Ніка-Центр, 1977. С.18-27.
60. Ковалев Г.А. Механизмы и эффекты процессов активного социального обучения //Вопросы психологии межличностного познания и общения. Красноград: Куб. гос. ун-т, 1983. С.127-135.
61. Коновальчук В.І. До питання психокорекції психологів-практиків //Рідна школа. 1998. №5. С. 38-40.
62. Коновальчук В.І. Про необхідність самокорекції психологів-практиків //Методи підготовки фахівців до професійного спілкування. Черкаси: ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 1997. С. 151-163.
63. Коновальчук В.І. Психологічний зміст механізму заміщення та його врахування у процесі підготовки психологів-практиків. Автореф. дис. ... к-та психол. наук: 19.00.07. К., 1998. 19 с.
64. Концепція 12-річної загальноосвітньої середньої освіти (проект). //Інформаційний зб. Міністерства освіти України. Київ: Педагогічна преса”. 2000, №21. С.10-11.
65. Коняєва А.П. Проблема формування адекватного міжособистісного сприймання в діяльності шкільного психолога. Респ. науково-методичний збірник Психологія”. Вип. 34 /За ред. Л.М.Проколієнко та ін. К.: Радянська школа, 1990. С. 90-95.
66. Кораблина Е.П. Психологическая помощь как профессиональная деятельность практического психолога //Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 5 /Под ред. Г.С.Никифорова, Л.А.Коростылёвой. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. С. 171-182.
67. Коржова Е.Ю. Субъект-объектные ориентации в жизненных ситуациях //Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 5 /Под ред. Г.С.Никифорова, Л.А.Коростылёвой. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. С. 91-102.
68. Коростылёва Л.А. Психология самореализации личности: брачно-семейные отношения. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. 292 с.
69. Коростылёва Л.А. Самореализация личности в профессиональной сфере: генезис затруднений //Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 5 / Под ред. Г.С.Никифорова, Л.А.Коростылёвой. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. С.3-24.
70. Коростылёва Л.А., Никонова А.Н. Особенности самореализации личности на разных этапах жизненного пути //Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 5 /Под ред. Г.С.Никифорова, Л.А.Коростылёвой. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. С. 24-42.
71. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Прогрес, 1989. 412 с.
72. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта: Пер. с венгерского /Под ред. В.В.Столбова. М., 1982. С. 399.
73. Кун М., Макпартлэнд Т. Эмпирическое исследование установок личности на себя //Современная зарубежная социальная психология. М.: Тексты МГУ, 1984. С. 180-187.
74. Лабунская В.А. О структуре социально-перцептивной способности личности //Вопросы психологии межличностного познания и общения. Красноград, 1983. С. 63-71.
75. Леонтьев Д.А., Лушников А.Г. Становление профессиональной ориентации студентов-психологов //Новые исследования в психологии. №1 (38). Сост. М.Э. Боуманова. М.: Педагогіка, 1988. С. 61-64.
76. Леонтьев А.Н. Деятельность и личность //Хрестоматия по психологии личности /Ред. Д.Я. Райгородский. Т.2. Самара: Изд-во Дом «Бахрах», 1999. С. 165-196.
77. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 443 с.
78. Лосев А.Ф. Философия культуры. М., 1971.
79. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. М., 1976.
80. Лоуэн А. Психология тела. (Телесноориентированный биоэнергетический психоанализ) / Перевод Коледа С.В. М. Независимая ассоциация психологов-практиков, 1997. 200 с.
81. Лоуэн А. Секс, любовь и сердце. Телесноориентированный биоэнергетический психоанализ любви и сексуальности /Пер. с англ. С.В.Коледа. Мн.: Изд. В.П.Ильин, 1998. 194 с.
82. Лоуэн А. Терапия, которая работает с телом (Биоэнергетика). СПб.: Речь, 2000. 272 с. (Практическая психотерапия).
83. Лабунская В.А., Шкурко Т.А. Развитие личности методом танцевально-експрессивного тренинга //Психологический журнал. 1999. Т.20. №1. С. 31-38.
84. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
85. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: Навчальний посібник для вищої школи. К.: Наукова думка, 1999. 216 с.
86. Максименко С.Д., Пелех О.М. Фахівця потрібно моделювати (наукові основи готовності випускника педвузу до педагогічної діяльності). //Рідна школа, 1994. №3-4. С. 68-72.
87. Макшанов С.И., Хряшева Н.Ю. Психогимнастика в тренинге. Каталог. Часть 1. Санкт-Петербург, 1993. 106 с.
88. Макшанов С.И., Хряшева Н.Ю., Сидоренко Е.В. Психогимнастика в тренинге. Каталог. Часть 11. Санкт-Петербург, 1993. 90 с.
89. Маркова Е.Н. Интонационность музыкального искусства: Научное обоснование и проблемы педагогики. К.: Муз. Украина, 1990. 183 с.
90. Мархасин В.С., Цеханский В.М. Эксперименты по восприятию музыки в аспекте физиологии / Творческий процесс и художественное восприятие. Л.: Наука, 1978. С.200-214.
91. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование: Пер. с англ. Серия Психопедагогика и методология науки”, Вып. 4. Киев-Донецк, 1994. 52с.
92. Маслоу А.Г. Психология бытия. М.: «Рефл-бук» «Ваклер», 1997. 300 с.
93. Медушевский В.В. К проблеме семантического синтаксиса //Сов. музика, 1973. №3. С. 20-29.
94. Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. М.: Музика, 1976. 254 с.
95. Методики психодиагностики в спорте /В.Л.Марищук, Ю.М.Блудов. М.: Просвещение, 1990. 256 с.: ил.
96. Мешко 0.І. Формування готовності шкільних психологів до створення психологічного клімату у педагогічному колективі: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1995. 24 с.
97. Михайлова В.О. Деякі передумови створення проекту діалогізації професійної підготовки практичних психологів у педвузі. В кн.: Проблеми розвитку психолого-педагогічної науки в науково-технічній творчості молоді. 3б. н.п. К.: КДПІ, 1992. С. 6-8.
98. Мова Л.В. Використання тілесно-орієнтованих методів у формуванні особистісних якостей майбутніх психологів //Педагогіка і психологія, 1997. № 2(15). С. 124-132.
99. Мова Л.В. Особливості застосування тілесно-орієнтованих методів в підготовці майбутніх психологів. Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України //За ред. Максименка С.Д. К.: Видавництво Любіть Україну”, 2000. Т.2, Ч.1. С. 1-136.
100. Молоканов М.В. О некоторых аспектах отбора кандидатов в практические психологи //М-лы Междунар. конф., Актуальные проблемы психологической службы. Теория и практика. Одеса, 1992. С. 34-36.
101. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. К.: Знання, 1989. 48 с.
102. Моляко В.А. Система творческого тренинга КАРУС //Обдарована дитина. №1. 2000. С.36-41.
103. Музыкальное восприятие как предмет комплексного исследования: Сб. ст. /Сост. А.Г.Костюк. К.: Муз. Украина, 1986. 160с.
104. Музыкальная культура древнего мира. М., 1937. С. 51-52, 179, 182-183.
105. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. М., 1994. 132 с.
106. Мясоид П.А. Теория и практика в работе школьного психолога //Вопросы психологи. М., 1993. №4. С. 73-79.
107. Назайкинский Е.В. Логика музыкальной композиции. М.: Музика, 1982. 319 с.
108. Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия. М.: Музика, 1972. 367 с.
109. Никитин В.Н. Психология телесного сознания. М.: Алетейа, 1998. 488 с.: ил.
110. Никитин В.Н. Энциклопедия тела: психология, психотерапия, педагогика, театр, танец, спорт, менеджмент. М.: Алетейа, 2000. 624 с.: ил.
111. Носков В.І. Проблеми підготовки психологів у системі вищої освіти /3б. наук. пр. Психологія”, Випуск 4 (7). К. 1999. С. 210-219.
112. Обозов Н.Н. Роль личности психолога в обследовании //Вопросы практической психодиагностики и консультирования в вузе /Под ред. Н.Н.Обозова. Л., 1984. С. 17-19.
113. Обуховский К. Психологическая теория строения и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 45-67.
114. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. М.: Просвещение, 1996. 338 с.
115. Орлов А.Б. Личность и сущность: внешнее и внутреннее Я человека //Хрестоматия по психологии личности. Т.2. Самара: Изд. дом «Бахрах», 1999. С. 509-533.
116. Орлов А.Б., Хазанова М.А. Феномены эмпатии и конгруэнтности //Вопросы психологии. 1993. №3. С. 68-73.
117. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. М.: Просвещение, 1991. 287с.
118. Осадько О.Ю. Теоретичні та методичні засади підготовки практичних психологів до консультування //Практична психологія: теорія, методи, технології. К.: Ніка-центр, 1977. С. 200-209.
119. Остроменский В.Д. Формирование музыкального познания. Кишинёв: Штиинца, 1988. 158 с.
120. Панкевич Г.И. Восприятие музыкального произведения и его структура //Эстетические очерки: Сб. ст. Вып. 2. М.: Музыка, 1967. С.191-211.
121. Панок В.Г. Концептуальні підходи до формування особистості практикуючого психолога //Практична психологія та соціальна робота. 1998, №4. С.5-7, №5. С.4-6.
122. Панок В.Г. Концепція національної соціально-психологічн