ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЕГОЦЕНТРИЗМУ ВЧИТЕЛЯ

Краткое описание

Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

На правах рукопису

Гура Тетяна Євгеніївна

УДК 371.1:17.026.11:37.015.3

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЕГОЦЕНТРИЗМУ ВЧИТЕЛЯ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Семиченко Валентина Анатоліївна
доктор психологічних наук, професор

Запоріжжя - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження сутності
егоцентризму особистості 12
1.1. Загальнонаукові концепції сутності егоцентризму
особистості 12
1.2. Вікові особливості прояву егоцентризму особистості 33
РОЗДІЛ 2. Психологічні умови подолання професійного егоцентризму вчителя 41
2.1. Концепти професійного егоцентризму вчителя 41
2.2. Розвиток професійної децентрації педагога як умова подолання професійного егоцентризму вчителя 85
2.3. Розвиток Я концепції вчителя як умова подолання його професійного егоцентризму 106
2.4. Реалізація положень особистісного підходу в системі післядипломної педагогічної освіти як умова подолання професійного егоцентризму вчителя 133
РОЗДІЛ 3. Експериментальне визначення психологічних умов подолання професійного егоцентризму вчителя 154
3.1. Психодіагностичне дослідження професійної егоцентричності вчителя 154
3.2. Динаміка рівня професійної егоцентричності вчителів за результатами впровадження формуючого експерименту 186
ВИСНОВКИ 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 208
ДОДАТКИ 221

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження.
Сучасний стан українського суспільства характеризується зміною концептуального ставлення до людини, перенесення акценту із масових соціальних явищ на особистість, вивчення можливостей та обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини на різних вікових етапах життєдіяльності. В умовах нинішньої нестабільності, коли йде визначення концепції незалежної української держави і лише окреслено основні шляхи духовного відродження українського суспільства, передусім саме освіта є тим системоутворюючим чинником, від оновлення якого залежить дійсне, ефективне впровадження гуманістичної, особистісно-орієнтованої цивілізаційної парадигми.
Але в сучасній українській освіті залишаються невирішеними ті внутрішні протиріччя, які стримують оновлення всіх сфер життєдіяльності людини та суспільства в цілому. Це протиріччя між потребами суспільства в реформуванні змісту освіти та неспроможністю сучасної педагогічної науки запропонувати адекватну наукову парадигму, оскільки вона не може відмовитись від застарілих авторитарних форм педагогічного та управлінського впливу; між тяжінням педагогічної практики до новацій та численними нормативними обмеженнями, стандартизацією освітнього простору; між ствердженням принципу рівноцінного спілкування, співробітництва, спів-буття, істинного взаєморозуміння вчителя й учня як суб’єктів освітнього простору та особистісною й професійно-діяльнісною неготовністю педагога реалізувати принципи гуманістичної психології та педагогіки; між потребою суспільства в такій системі професійної підготовки педагогів, яка б була спрямована на розвиток професійної та особистісної компетентності вчителя, та переважною орієнтацією діючих навчальних планів і програм тільки на формування професійних знань, вмінь та навичок спеціалістів.
Оновлення освітнього процесу на принципах гуманізації, демократизації, психологічного супроводу актуалізує потребу у нагальному реформуванні післядипломної педагогічної освіти, бо саме вона забезпечує умови щодо всебічного гармонійного розвитку фахівця, його професійного та особистісного самовдосконалення. Оскільки тільки педагог, який має розвинуту гуманістичну спрямованість, високий рівень загальнонаукової освіченості, когнітивну відкритість, зрілу позитивну Я концепцію, може успішно реалізовувати цінності особистісно-орієнтованої освіти, основними пріоритетами післядипломного педагогічного процесу, повинні стати: турбота про психічне, психологічне та духовне здоров’я вчителя, систематичний розвиток його професійної та життєвої компетентності, а не виконання компенсаторної функції ліквідація недоліків вищої освіти (В.В. Олійник, В.А. Семиченко, Н.Г. Протасова, М.Й. Боришевський, А.В. Осницький, В.О. Сластьонін, О.Г. Солодухова, К.В. Корсак, С.І. Подмазін).
Як стверджував засновник гуманістичної парадигми А. Маслоу, основною метою сучасної післядипломної педагогічної освіти є подолання стабільної моделі вчителя як лектора, хазяїна, експериментатора, який формує умовні рефлекси, підкріплюючи бажану поведінку, та створення умов для розвитку вчителя як помічника, здатного власним устремлінням до самоактуалізації та самотрансцендування побудити учня до відкриття власної ідентичності та призвання, реалізації власної універсності.
Професійна діяльність, поряд з реалізацією Я” в особистісному аспекті, є інтегральною життєвою задачею, що визначає стиль життя особистості (А. Адлер); умовою формування повноцінно функціонуючої особистості (К. Роджерс); екзистенціальною потребою - джерелом активності особистості (Е. Фромм); рисою зрілої людини (Г. Олпорт); невід'ємною складовою індивідуальності (Б.Г. Ананьєв); джерелом розвитку особистості (О.М. Леонтьєв); визначальною суб'єктність індивіда (С.Л. Рубінштейн). Отже, професійна діяльність неминуче впливає на особистісний розвиток людини, але як в позитивному, так і в негативному аспектах. Небажані тенденції особистісного розвитку спеціаліста обумовлюються як недоцільністю, неактуальністю окремих психологічних рис щодо вимог професії, так і породжуються негативними чинниками, що виникають у процесі професійної діяльності.
Сучасна вітчизняна та зарубіжна психологічна наука висуває як актуальну проблему деструктивного, деформуючого впливу професійної діяльності вчителя на його особистісний розвиток (О.К. Маркова, В.Г. Вершловський, Є.О. Клімов, А.О. Реан, Л.М. Мітіна, В.А. Семиченко, К. Маслач та ін.).
Таким чином, важливим аспектом сучасної післядипломної педагогічної освіти стає врахування тих вікових та професійних змін, що відбуваються з людиною протягом життя, й пошук ефективних шляхів профілактики та корекції негативних особистісних рис фахівців, що виникають під впливом їх професійної діяльності. Серед яких значне місце посідають ті психологічні характеристики, які визначають центрованість, зосередженість вчителя на власній професійній позиції, - тобто професійний егоцентризм особистості.
Феномен професійного егоцентризму особистості є одним з найменш досліджуваних психічних явищ в сучасній психолого-педагогічній науці, хоча і існують підходи, що виділяють його як окреме явище (Ж. Піаже, М. Доналдсон, В.А. Петровський, Г.М. Андреєва, В.А. Семиченко, С.В. Зайцев, Т.І. Пашукова), але саме від визначення й впровадження умов його подолання в систему професійної освіти педагогів залежить розвиток у вчителя здатності встати, піднятися, підтягнутися до позиції, почуттів, світу дитини” (Я. Корчак), що і є методологічним підґрунтям гуманізації сучасного освітнього простору.
Зазначене коло науково-практичних завдань розвитку освіти в Україні у єдності з актуальною проблематикою сучасної психологічної науки й зумовили вибір теми кандидатської дисертації Психологічні умови подолання професійного егоцентризму вчителя”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в рамках комплексної теми Формування професійної компетентності освіти в рамках комплексної теми Формування професійної компетентності педагогічних працівників” (протокол №1 від 28.01.2003р.). Тема дисертаційного затверджена Вченою радою Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол № 2 від 11.04.2003р.), погоджена бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 25.11.2003р.).
Об’єктом дисертаційного дослідження є професійний егоцентризм вчителя як специфічний психологічний феномен особистості, що виникає під впливом професійної педагогічної діяльності.
Предметом дослідження є психологічні умови подолання професійного егоцентризму вчителя у процесі післядипломної педагогічної освіти.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці сукупності психологічних умов, що забезпечують подолання професійного егоцентризму вчителя у процесі післядипломної педагогічної освіти.
Гіпотеза дослідження полягає у тому, що успішність подолання професійного егоцентризму вчителя залежить від реалізації в процесі післядипломної педагогічної освіти наступної сукупності психологічних умов:
1) забезпечення розвитку професійної децентрації вчителя як балансного егоцентризму механізму;
2) сприяння розвитку зрілої Я концепції вчителя;
3) реалізації особистісного підходу як базової стратегії оновлення системи підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників.
Відповідно до мети та гіпотези дисертаційного дослідження були поставлені наступні завдання:
1) дослідити ступінь розробленості проблеми сутності феномену егоцентризму особистості у сучасній психологічній науці;
2) розробити й обґрунтувати концептуальну модель професійного егоцентризму вчителя та емпірично дослідити характерні ознаки його прояву;
3) визначити психологічні умови подолання професійного егоцентризму вчителя;
4) здійснити експериментальну перевірку методики подолання професійного егоцентризму вчителів у процесі післядипломної педагогічної освіти.
Методологічною основою дослідження є філософські положення про соціальну обумовленість формування та розвитку особистості, її діяльності й творчості; загальна теорія діяльності; загальнонаукові методи соціального пізнання; принципи детермінізму, єдності психіки та діяльності; принципи педагогіки вищої школи, концепції формування особистості спеціаліста.
Теоретичну основу дослідження становили: концептуальні положення психології педагогічної діяльності (С.Г. Вершловський, В.О. Кан-Калік, Я.Л. Коломинський, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, В.М. М’ясищев, А.О. Реан, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін, О.Г. Солодухова) та професійної компетентності вчителя (А.О. Деркач, Є.О. Клімов, Н.В. Кузьміна, А. Маслоу, А.В. Осницький); психологічна теорія установки (Н.І. Сарджвеладзе, Д.М. Узнадзе); соціально-психологічні концепції розвитку та становлення особистості (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, В.І. Слободчиков); концепції сутності феномену егоцентризму особистості (Г.М. Андреєва, М. Доналдсон, Д.Б. Ельконiн, В.О. Недоспасова, Т.І. Пашукова, Ж. Пiаже); психологічні теорії Я концепції особистості (Е. Берн, Р. Бернс, Е. Ериксон, Е. Шостром); теорія особистісно-орієнтованої освіти (С.І. Подмазін); концептуальні положення щодо оновлення змісту післядипломної педагогічної освіти (К.В. Корсак, В.В. Олійник, Н.Г. Протасова, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін).
Для вирішення поставлених завдань і перевірки припущення використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз, зіставлення та узагальнення даних з проблем психології педагогічної діяльності та професійного становлення педагога, теоретичне моделювання сутнісних ознак егоцентризму особистості на основі вивчення літературних джерел; психолого-педагогічне проектування; метод аналізу визначень понять; методи психологічної діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження; методи масового збору емпіричного матеріалу (анкетування, експертне опитування), констатуючий та формуючий експерименти. У дисертації використані методи якісної та кількісної обробки отриманих даних.
Експериментальне дослідження проводилось на базі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, загальноосвітніх навчальних закладах №№ 20, 44, Гімназії № 28, Класичного ліцею при Запорізькому державному університеті м. Запоріжжя. Усього у дослідженні взяли участь 594 учителя. У формуючому експерименті брали участь 28 учителя.
Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає у тому, що:
- вперше теоретично обґрунтована концептуальна модель становлення та розвитку професійного егоцентризму вчителя як виду його професійної центрації;
- поглиблені психологічні знання щодо сутності феномену егоцентризму особистості; запропонований новий підхід до диференціації понять егоцентризм”, егоцентричність”, егоцентрованість” та класифікації індивідуально та соціально обумовлених форм егоцентризму особистості;
- визначені та обґрунтовані особливості впливу професійної центрації на зміст цілісної Я концепції фахівця;
- вперше з’ясована залежність між рівнем розвитку професійного егоцентризму вчителів та рівнем їх професійного згорання;
- теоретично обґрунтована й експериментально доведена можливість цілеспрямованого подолання професійного егоцентризму вчителя.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що:
- розроблені та адаптовані нами до предмету дисертаційного дослідження методи діагностики можуть бути використані практичними психологами з метою визначення рівнів професійного егоцентризму та професійної децентрації педагогічних працівників;
- експериментально визначені когнітивні, емоційні та поведінкові (включаючи мовленнєві) ознаки професійного егоцентризму вчителів, що дозволяє дослідникам, практичним психологам здійснювати ефективну діагностику даного психічного явища;
- розроблена та апробована нами система роботи щодо подолання професійного егоцентризму вчителя може бути використана у процесі підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників з метою профілактики та корекції професійних деформації.
Особистий внесок автора полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень дослідження сутності професійного егоцентризму вчителя як особливого психологічного феномена, створенні концептуальної моделі його становлення і розвитку; в експериментально визначених ознаках професійного егоцентризму вчителів; в обґрунтуванні та апробації методики подолання професійного егоцентризму вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти. У співавторських публікаціях використано теоретичні положення та результати експериментального дослідження автора дисертації.
Надійність та вірогідність отриманих результатів і висновків забезпечується методологічною, теоретичною обґрунтованістю вихідних даних; аргументованістю теоретичних положень, які покладені в основу експериментального дослідження; валідністю та надійністю стандартизованих психодіагностичних методів і методик; поєднанням кількісних (математичних, статистичних) і якісних (психологічних, системно-аналітичних) способів обробки отриманих даних; експериментальним підтвердженням ефективності запропонованої системи роботи щодо подолання професійного егоцентризму вчителів.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Зміст основних положень та результати дисертаційного дослідження були висвітлені на Міжнародних науково-практичних конференціях Створення діагностичної системи посферних здібностей учителя і учня” (Запоріжжя, 1996), Проблеми громадянського становлення особистості в освітньому просторі України” (Київ Запоріжжя, 2000), Наука та вища освіта” (Запоріжжя, 2000), Досвід та перспективи соціальної роботи” (Київ, 2002), Наука та вища освіта” (Запоріжжя, 2002), Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 2002), Теорія та практика особистісно-орієнтованої освіти” (Запоріжжя, 2003), Психологічна наука в системі регіонального управління” (Запоріжжя, 2003), „Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (Запоріжжя, 2004).
Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та психології Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кафедри практичної психології Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління”, кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.
Впровадження результатів дослідження здійснювались автором під час дослідно-експериментальної роботи щодо визначення сутності феномену професійного егоцентризму педагогів і механізму децентрації як засобу його подолання в межах наукового проекту Школа здібностей” у загальноосвітній школі №44 м. Запоріжжя впродовж 1994 - 2000 років (довідка №15 від18.05.2003р.), у Гуманітарному університеті Запорізький інститут державного і муніципального управління” впродовж 1999 2004 років (довідка №421 від 15.03.2004р.) та у Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (2001 - 2004 рр.) (довідка №116 від 27.04.2004р.).
Публікації. Основні положення й результати дослідження відображені в 13 публікаціях автора (6 - у фахових виданнях).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних наукових джерел (150 найменувань) і 8 додатків. Основний зміст дисертації складає 208 сторінок. Загальний обсяг дисертації викладено на 254 сторінках, включаючи 8 таблиць і 24 рисунка на 26 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВОК
Експертної комісії спеціалізованої вченої ради Д.26.053.10 про дисертацію Гури Тетяни Євгеніївни „Психологічні умови подолання професійного егоцентризму вчителя”, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Склад експертної комісії: доктор психологічних наук, професор Лушин П.В.; доктор психологічних наук, професор Побірченко Н.А.; доктор психологічних наук, професор Коломінський Н.Л.

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор, проректор з наукової роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України Семиченко В.А., спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія.

1. Дисертаційна робота Гури Т.Є. спрямована на дослідження проблеми подолання професійного егоцентризму вчителя як особливого психологічного феномену особистості, що виникає під впливом специфічних чинників професійної педагогічної діяльності. В роботі здійснений ґрунтовний аналіз сутності егоцентризму особистості у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці; визначена модель становлення та розвитку професійного егоцентризму вчителя; експериментально виявлені когнітивні, емоційні, поведінкові та мовні ознаки професійного педагогічного егоцентризму особистості; встановлений стійкий кореляційний зв’язок між рівнем розвитку професійного егоцентризму педагогів та рівнем розвитку їх Я - концепції; виявлена стійка залежність між рівнем розвитку професійного егоцентризму вчителів та рівнем їх професійного згорання. В дисертаційному дослідженні виявлені, розроблені та впроваджені в практику психологічні умови подолання професійного егоцентризму вчителя.
2. В дисертації Гури Т.Є. чітко визначено мету, об'єкт та предмет дослідження. Розділи роботи послідовно об'єднані загальними гіпотезами та завданнями, в логіці яких був розглянутий ряд положень, які в цілому отримали своє підтвердження.
3. В роботі отримано належне обґрунтування припущення про те, що успішність подолання професійного егоцентризму вчителя залежить від реалізації в процесі післядипломної педагогічної освіти наступної сукупності психологічних умов: 1) розроблення концептуальної моделі становлення і розвитку професійного егоцентризму особистості; 2) забезпечення розвитку професійної децентрації вчителя як балансного механізму егоцентризму; 3) сприяння розвитку Я концепції вчителя; 4) реалізації особистісного підходу як базової стратегії оновлення системи підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників
4. Проаналізовані в дисертаційній роботі результати були предметом обговорення на засіданнях кафедри педагогіки та психології Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кафедри психології Гуманітарного університету „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.
5. Одержані результати доповідалися на наукових та науково-практичних конференціях: Запоріжжя (1996, 2000,2002,2003р.), Київ (2000, 2002р.).
6. Матеріали дисертації були представлені в публікаціях:
1. Гура Т.Є. Аналіз поля психодіагностичних методів особистісної адаптованості вчителя та учня // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. пр.. - Київ - Запоріжжя Одеса: КНУ ім. Т. Шевченко, ОНУ ім. І.І. Мечникова, ЗДУ, 2002. - Вип. 15. - С. 97 - 102.
2. Гура Т.Є., Макрідіна Л.О. Психолого-педагогічні проблеми професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми //Актуальні проблеми психології: Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. Зб.наук.праць / За загальною редакцією С.Д.Максименка. BONA MENTE, 2002. Вип. 3 (2 частина). С. 280 284.
3. Гура Т.Є. Соціальна робота та соціальна педагогіка: проблема визначення концептів спеціальних теорій // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. пр. - Київ - Запоріжжя Одеса: КНУ ім. Т. Шевченко, ОНУ ім. І.І. Мечникова, ЗДУ, 2002. Вип.16. - С.116 123.
4. Гура Т.Є. Соціально-психологічні особливості професійної адаптації педагога // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвуз. зб. наук. пр. - Київ - Запоріжжя Одеса: КНУ ім. Т. Шевченко, ОНУ ім. І.І. Мечникова, ЗДУ, 2003. - Вип. 20. - С. 167-173.
5. Гура Т.Є. Концепти професійного егоцентризму вчителя // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Межд. межвуз. сб. научн. работ. Киев Москва Одесса Запорожье: КНУ им. Т. Шевченко, Московский гос. соц. ун-т, ОНУ им. И.И. Мечникова, ГУ „ЗИГМУ”, 2004. Выпуск 22. С.74 82.
6. Гура Т.Є. Професійна центрація вчителя на позиціях дитини: сутність психологічного феномену // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики. Межд. межвуз. сб. научн. работ. Киев Москва Одесса Запорожье: КНУ им. Т. Шевченко, Московский гос. соц. ун-т, ОНУ им. И.И. Мечникова, ГУ „ЗИГМУ”, 2004. Выпуск 23. С.57 67.
7. Гура Т., Фурман. А., Мєщанова Г. Психодіагностика розумових здібностей школярів // Рідна школа. 1996. №8. - С. 19 27.
8. Гура Т.Е., Гура А.И. Децентрация в структуре профессиональных качеств педагога // Нова парадигма. Запоріжжя: РА Тандем - У”, 1998. Вип. 2. С. 18 21.
9. Гура Т.Е., Гура А.И. Исследование актуализации децентрации практического психолога (социального педагога) // Нова парадигма. Запоріжжя: РА Тандем - У”, 1998. Вип. 7. С. 28 33.
10. Гура Т.Е., Гура А.И. Проблема личностной адаптированности учащихся в условиях гуманизации образования // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Проблеми громадянського становлення особистості: Зб.наук.пр. Київ Запоріжжя: Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, ЗОІППО, 2000. - Вип. 19. - С. 133 137.
11. Гура Т.Е. Профессиональная педагогическая адаптация личности как проблема // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр. Київ Запоріжжя: Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, ЗОІППО, 2001. Вип. 18. - С. 109 113.
12. Гура Т.Є. До проблеми визначення рівнів адаптивних процесів особистості // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Київ Запоріжжя: Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, ЗОІППО, 2002. - Вип. 23. С. 61 67.
13. Гура Т.Є. До визначення проблеми професійного педагогічного егоцентризму особистості // Тиждень науки: Збірник тез доповідей учасників науково-практичної конференції. - В 3т. Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ”, 2003. Т.1, ч.2: Науково-практичний семінар Психологічна наука в системі регіонального управління. С.7 9.
14. Гура Т.Є. Концептуальні засади дослідження психологічних умов подолання професійного егоцентризму вчителя // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (1 частина). Київ Запоріжжя: Просвіта, 2003. С. 41 47.

Ознайомившись з відбитками публікацій за темою дисертації Гури Т.Є. комісія вважає, що в них відсутнє суттєве дублювання викладеного матеріалу.
7. Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексної наукової теми Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в рамках комплексної теми Формування професійної компетентності педагогічних працівників”.
8. Дисертаційне дослідження Гури Т.Є. розглянуто та рекомендовано до захисту на засіданні кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН.
9.Дисертація відповідає спеціальності 19.00.07 педагогічна та вікова психологія, а також профілю спецради Д.26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова.
10. Дисертаційне дослідження Гури Т.Є. відповідає вимогам, які пред’являються до кандидатських дисертацій п.13 „Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань”. Дисертація Гури Т.Є. є завершеною науковою працею, в якій успішно розв’язані поставлені завдання.
11. Офіційними опонентами пропонується затвердити:
1. Доктор психологічних наук, професор Побірченко Нелю Антоновну.
2. Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Полтавського педагогічного університету Самещенко лену Георгіївну.
12. На провідну установу пропонується затвердити Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України.

13. Дозволити Гурі Т.Є. друкування автореферату.
14. Затвердити додатковий список розсилки автореферату (список додається).
15. Дозволити Гурі Т.Є. друкування автореферату.

Члени спеціалізованої ради:
Доктор психологічних наук, професор П.В. Лушин

Доктор психологічних наук, професор Н.А. Побірченко

Доктор психологічних наук, професор Н.Л. Коломінський

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова - Славская К.А. О субъекте психической деятельности. М.: Просвещение, 1973. 288с.
2. Аминов Н.А. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей // Вопросы психологии. - 1988. - №5. - С.48 - 56.
3. Андреева Г.М. Процессы каузальной атрибуции в межличностном восприятии // Вопросы психологии. 1979. №6. - С.13 - 19.
4. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 1999. - 376с.
5. Арсеньев А.С. Проблема цели в воспитании и образовании. Научное образование и нравственное воспитание // Философско-психологические проблемы развития образования. М., 1981. С.73 - 96.
6. Арутюнян М.Ю., Петровская Л.А. Обратная связь в системе восприятия человека человеком // Психология межличностного познания. Краснодар: КГУ, 1981. - С.42 - 54.
7. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. - Киев-Донецк: Ровесник, 1993. 32с.
8. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. Минск: Прамеб, 1992. 384с.
9. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия. СПб.: Братство, 1994. 224с.
10. Бернс Р. Развитие Я концепции и воспитание: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1986. 79с.
11. Бодалев А.А. Личность и общение. Избр. психол. труды. - М.: Международная педагогическая академия, 1995. - 328с.
12. Бодалев А.А. Общение и формирование личности // Вопросы психологии познания людьми друг друга и общения. Краснодар: КГУ, 1978. - С.3 - 12.
13. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968. 189с.
14. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности (психосемантический подход). Киев: Hаук. думка, 1991. - 189с.
15. Борисова Л.Г. Молодой учитель: труд, быт, творчество. - М.: Знание, 1983. - 80с.
16. Борисова Л.Г. Социальное качество профессиональной группы (на примере российского учительства 60-90х гг.). - Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1993. 45с.
17. Брунер Дж. Психология познания. - М.: Прогресс, 1977. - 411с.
18. Брунер Дж. Торжество разнообразия: Пиаже и Выготский // Вопросы психологии. 2001. - №4. С.3 12.
19. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми: Пер. с нем. М.: Педагогика, 1991. 190с.
20. Венгер Л.А. Формирование познавательных способностей в дошкольном детстве // Хрестоматия по детской психологии. Учебное пособие для студентов. - М.: Институт практической психологии, 1996.- С.133 - 146.
21. Вершловский С.Г. Психолого-педагогические проблемы деятельности молодого учителя. - Л.: Знание, 1983. - 32с.
22. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. СПб.: СОЮЗ, 1997. 224с.
23. Выготский Л.С. О природе эгоцентрической речи//Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.В. Петухова. - М., 1981.- С.176 - 183.
24. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. - М.: Знание, 1984. - 77с.
25. Гальперин П.Я., Эльконин Д.Б. Послесловие. В кн.: Флайвелл Дж. Генетическая психология Ж. Пиаже. М., 1967.
26. Грановская Р.М., Никольская И.И. Защита личности: психологические механизмы. СПб: Знание, 1998. 320с.
27. Гришин В.В., Лушин П.В. Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе. М.: ИКА «Москва», 1990. 64с.
28. Гуменюк О. Психологія Я-концепції: Монографія. Тернопіль: Економічна думка, 2002. 186с.
29. Гура Т.Е., Гура А.И. Исследование актуализации децентрации социального педагога // Нова парадигма. Запоріжжя: РА Тандем - У”, 1998. Вип.7. С. 28 33.
30. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. - М.: Hаука, 1970. - 271с.
31. Дмитроченкова И.П., Ланина Н.В. К вопросу о коррекции личностных особенностей педагогов // Психолого-педагогические условия развития личности учащихся. Воронеж: ВГПИ, 1990. 320с.
32. Добрович А. Общение: наука и искусство. - М.: АО ЗТ "Яуза", 1996. - 253с.
33. Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей: Пер. с англ. / Под ред. В.И. Лубовского. - М.: Педагогика, 1985. - 192с.
34. Ерастов H.П. Психология общения. Пособие для студентов-психологов /специальность N 2012/. - Ярославль: Изд-во Ярославского гос. университета, 1979. - 94с.
35. Жутикова H.В. Учителю о практике психологической помощи: Кн. для учителя. - М.: Просвещение,1988. - 176с.
36. Заззо Р. Психическое развитие ребенка и влияние среды // Вопросы психологии. - 1967. - № 13,2. - С.111. - 134.
37. Зайцев С.В. Оценка способности воспитателей к децентрации // Вопросы психологии. - 1995. - № 4. - С.36 - 48.
38. Зайцев С.В. Что мы хотим исследовать в ребенке (или о взрослом "эгоцентризме") // Вопросы психологии. - 1991. - № 4. - С.19 - 29.
39. Зеер Э.Ф. Психология профессий. Екатеринбург: Изд-во УГПИИ, 1997. 256с.
40. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. Ростов н/Д.: Изд-во: ”Феникс”, 1997. 480с.
41. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. - М.: Институт психологии РАИ, 1994. - 220с.
42. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб: Питер, 2000. - 512с.
43. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций: Монография. К.: МЗУУП, 1993. 384с.
44. Калина Н.Ф. Вопросник самоактуализации личности // Журнал практического психолога. 1998. - №1. С 65 76.
45. Квинн В. Прикладная психология. СПб.: Питер, 2000. 560с.
46. Кияшко Л.О. Індивідуально-стилеві особливості прояву та корекції професійних стереотипів при зміні спеціальності. Автореф. дис. канд психол. Наук: 19.00.07.- Одеса: ПДПУ, 1996. 23с.
47. Климов Е.А. Психология профессионала. - М. - Воронеж, 1996.-400с.
48. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. М.: Изд-во «Наука», 1975. 717с.
49. Кондратьева С.В. Учитель - ученик. - М.: Педагогика, 1984. - 80с.
50. Корчак Я. Коли я знову стану маленьким // Корчак Я. Як любити дітей. Собр. соч. К.: Радянська школа, 1976. С.106 159.
51. Костюк Г.С. Актуальные вопросы обучения и развития младшего школьника // Обучение и развитие младших школьников. - К.: Институт психологии УССР, 1970. - С.3 - 9.
52. Костюк Г.С. Развитие и воспитание // Общие основы педагогики. М., 1967. С.139 197.
53. Кохут Х. Анализ самости: систематический подход к лечению нарциссических нарушений личности. М.: «Когито-Центр», 2003. 368с.
54. Крайг Г. Психология развития. - СПб.: Питер, 2000. - 992с.
55. Кремень В. Філософія освіти 2 століття // Відкритий урок. 2003. - №17 18. С. 3 8.
56. Крисюк С.В. Післядипломна освіта педагогічних кадрів: реалії і перспективи // Освіта і управлянні. 1997. Т.1. С. 85 93.
57. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. О функции и механизме идентификации во внутригрупповом межличностном общении // Психология межличностного познания. Краснодар: КГУ, 1981. - С. 92 - 122.
58. Кузьмина Н.В. Способности, одаренность, талант учителя. - Л.: Знание, 1985. - 32с.
59. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высшая школа, 1968. - 287с.
60. Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б. Словарь по психоанализу. М.: Высш. шк., 1996. 623с.
61. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. М.: Просвещение, 1964. 292с.
62. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. Т1. М., 1983. 392с.
63. Маркова А.К. Психология труда учителя. М.: Знание, 1993.
64. Маслоу А. Психология бытия. М.: Рефл-бук, 1997. 300с.
65. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование: Пер. с англ. Киев Донецк: Центр практ. психопедагогики, 1994. 54с.
66. Методы исследования межличностного восприятия: Спец практикум по социальной психологии/ Под ред. Г.М. Андреевой, В.С. Агеева, - М.: Изд-во Моск. ун-та,1984. - 104с.
67. Миронова М., Варфоломеєв С. Психологічна підтримка становлення й розвитку особистості педагогів у системі професійної освіти // Психолог. 2003. - Грудень 47 (95). С. 2 55.
68. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Наука, 1998.
69. Молодой учитель в системе непрерывного образования: Сб.науч.тр. / С.Г. Вершловский. - М.: АПН СССР, 1987. - 97с.
70. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику. М.: Ин-т практической психологии, 1997. 365с.
71. Мясищев В.Н. Основные проблемы и современное состояние психологии отношений человека / Психологическая наука в СССР.- М.: Изд-во АПН РСФСР,1959. Т2. С.110 124.
72. Набока Л.Я. Культурологічний підхід до розвитку особистості педагога у системі післядипломної освіти // Післядипломна освіта в Україні. 2001. Грудень. С. 57 60.
73. Навицкас В.Л. К проблеме проявления центрации мышления у взрослых // Психология межличностного познания. Краснодар: КГУ, 1981. - С. 90 91.
74. Навицкас В.Л. Особенности проявления центрации у взрослых. Автореф. дис....доктора психол. наук: 19.00.01 - Л.: ЛГУ, 1988. 34с.
75. Налчаджян А.А. Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии). Ереван: Из-во АН Армянской ССР, 1988. 262с.
76. Недоспасова В.А. Психологический механизм преодоления центрации в мышлении детей дошкольного возраста. Автореф. дис. канд. психол. наук. - М.: МГУ, 1972. 28с.
77. Обозов H.H. Психология межличностных отношений. - К.: Изд-во "Лыбидь", 1990. - 192с.
78. Обухова Л.Ф. Концепция Ж. Пиаже: за и против. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - 191с.
79. Обухова Л.Ф., Рябова Т.В., Гуслова М.Н., Стуре Т.К. Феномен эгоцентризма у подростков инвалидов // Вопросы психологии. 2001. - №3. С.40 48.
80. Олійник В.В., Нікуліна А.С. Проблеми реформування і розвитку післядипломної освіти // Післядипломна освіта в Україні. 2001. Грудень. С. 6 9.
81. Осницкий А.В. Проблемы экологии личности (социально-психологический аспект дезадаптации учителей средних школ) // http //www.osnis.ru/
82. Пашукова Т.И. Эгоцентризм в подростковом и юношеском возрасте: причины и возможности коррекции. М.: Ин-т практической психологии, 1998. 160с.
83. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъективности, Ростов на - Дону: Изд-во "Феникс",1996.-512с.
84. Петровский В.А. Психология неадаптивной активности. М.: ТОО «Горбунок», 1992. 224с.
85. Пиаже Ж. Избранные психологические труды: Пер. с англ. и фр. М.: Международная педагогическая академия, 1994. 680с.
86. Подгорецкая Н.А. Изучение приемов логического мышления у взрослых. М.: Изд-во МГУ, 1980. 34с.
87. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: - М.: ВЛАДОС, 1999. Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. 576с.
88. Подмазин С.И. Личностно-ориентировааное образование: Социально-философское исследование. Запорожье: Просвіта, 2000. 250с.
89. Положення про психологічну службу системи освіти України // Інформаційний збірник наказів Міністерства освіти України. 2000. - №6. С. 3 11.
90. Полякова Т.С. Анализ затруднений в педагогической деятельности начинающих учителей. - М.: Педагогика, 1983. - 128с.
91. Пономарева Р.А. Социально-психологические проблемы профессионального становления личности. - К.: Знание, 1983. - 15с.
92. Послевузовское образование молодого учителя / В.П. Тарантей, С.Г. Вершловский, И.А. Карпюк и др. - Минск: Университетское, 1991. - 172с.
93. Проблемы адаптации учителя к профессиональной деятельности: Сб.ст. / Н.Н. Никитиной. - Ульяновск: ИПКПРО, 1998. - 68с.
94. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів як відкрита система // Післядипломна освіта в Україні. 2001. Грудень. С. 10 13.
95. Профессиональная деятельность молодого учителя: социально-психологический аспект / Под ред. С.Г. Вершловского, Л.Н. Лесохиной. - М.: Педагогика, 1982. - 144с.
96. Профессия - учитель: Беседы с молодыми учителями / Под ред. В.Г. Онушкина, Ю.Н. Кулюткина, С.Г. Вершловского. - М.: Педагогика, 1987. - 192с.
97. Профилактика профессионального выгорания сотрудников благотворительных организаций / Под ред. Б. Забарко, М. Смульсон. К.: КИСОР, 2003. 69с.
98. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г.Ярошевского.-2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.
99. Психологія особистості: Словник довідник / За редакцією П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. К.: Рута, 2001. - 320с.
100. Рабочая книга практического психолога: Технология эффективной профессиональной деятельности (пособие для специалистов, работающих с персоналом).- М.: Издательский дом "Красная площадь", 1996. - 400с.
101. Рамуль К.А. О психологии ученого, в частности, о психологии ученого - психолога // Вопр. психол. 1965. - № 6. - С.126 - 127.
102. Ранняя диагностика психических заболеваний / Под ред. В.М. Блейхера, Г.Л. Воронкова. В. Иванова. К.: Здоровья, 1989. 288с.
103. Реан А.А. Психология изучения личности: Учебное пособие. СПб: Изд-во Михайлова В.А., 1999. 288с.
104. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. СПб.: Питер Ком, 1999. 416с.
105. Рогов Е.И. Личность в педагогической деятельности. М., 1994. 125с.
106. Роджерс К. Клиентоцентрированная терапия. Пер. с англ. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер», 1997. 320с.
107. Рудестам К. Групповая психотерапия. Спб.: Питер Ком, 1999. 384с.
108. Руководство профессиональным становлением молодого учителя: Сб.науч.тр./ С.Г. Вершловский. - М.: АПН СССР, 1985.- 108с.
109. Савчин М.В. Педагогическое мышление учителя как фактор повышения эффективности его общения со школьниками // Психология педагогического общения. Сб. научн. трудов. Кировоград: КГУ, 1991. Т1. С.36 - 44.
110. Сарджвеладзе Н.И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой. Тбилиси: Мецниереба, 1989. 208с.
111. Селье С. Стресс без дистресса. М: Прогресс, 1982. 127с.
112. Семиченко В.А. Психологічні аспекти професійної підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів // Післядипломна освіта в Україні. 2001. Грудень. С. 54 57.
113. Семиченко В.А. Пути повышения эффективности изучения психологии. К.: Магістр S., 1997. 124с.
114. Семиченко В.А. Психология деятельности. К.: Магістр S., 2002. 248с.
115. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Психологічна структура педагогічної діяльності. Частина 2: Навч. посібник. К.: Київський університет, 2001. 230с.
116. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию субъективности. Учебное пособие для вузов. - М.: Школа-Пресс, 1995. - 384с.
117. Собкин В.С. Учительство как социально-профессиональная группа. М.: Изд-во РАН, 1996. 89с.
118. Солодухова О.Г. Становлення особистості вчителя у процесі професійної адаптації. - Донецьк: Лебідь, 1996. - 175с.
119. Соломатина А.В. Hравственная децентрация как механизм развития личности. Автореф. дис....канд. психол. наук: 19.00.01. - М.: МГУ, 1992. 19с.
12