Растворова Марія Олександрівна Суспільно-географічне дослідження управління розвит­ком міста (на прикладі міста Запоріжжя)

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
РАСТВОРОВА МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 911.3:001.891]:711.4(477-64)(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МІСТА
(НА ПРИКЛАДІ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ)
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________ М.О. Растворова
Науковий керівник – Хвесик Юлія Михайлівна, доктор економічних наук,
доцент
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................... 19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МІСТА….... 28
1.1 Місто як об’єкт суспільно-географічного дослідження …................................. 28
1.2 Підходи до управління розвитком міста……………………………….……….. 37
1.3 Методичні основи суспільно-географічного дослідження розвитку міста …... 49
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………………. 60
РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ МІСТА
(НА ПРИКЛАДІ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ) .................................................................... 62
2.1 Основні чинники розвитку міста .......................................................................... 62
2.2 Просторові відмінності планувальної та функціональної структури в межах
адміністративних районів ………………………..……………………..……….…... 84
2.3 Трансформації міського простору в перехідний період економіки .................. 98
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………………... 105
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ
МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ ................................................................................................ 107
3.1 Стратегічні напрями управління розвитком міста …………………………… 107
3.2 Партисипативний підхід і його використання в управлінні розвитком
міста ............................................................................................................................. 124
3.3 Напрями трансформацій системи управління розвитком міста ...................... 131
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………………… 143
ВИСНОВКИ ................................................................................................................ 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………….. 152
ДОДАТКИ …………..……………………………………………………………… 181

Список литературы

Растворова Марія Олександрівна, вчитель географії та економіки TOB «НВК «Новопечерська школа»», м. Київ: «Суспільно-географічне дослідження управління розвит­ком міста (на прикладі міста Запоріжжя)» (11.00.02 - еко­номічна та соціальна географія). Спецрада Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
РАСТВОРОВА МАРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 911.3:001.891]:711.4(477-64)(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МІСТА
(НА ПРИКЛАДІ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ)
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________ М.О. Растворова
Науковий керівник – Хвесик Юлія Михайлівна, доктор економічних наук,
доцент
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................... 19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МІСТА….... 28
1.1 Місто як об’єкт суспільно-географічного дослідження …................................. 28
1.2 Підходи до управління розвитком міста……………………………….……….. 37
1.3 Методичні основи суспільно-географічного дослідження розвитку міста …... 49
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………………. 60
РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ МІСТА
(НА ПРИКЛАДІ МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ) .................................................................... 62
2.1 Основні чинники розвитку міста .......................................................................... 62
2.2 Просторові відмінності планувальної та функціональної структури в межах
адміністративних районів ………………………..……………………..……….…... 84
2.3 Трансформації міського простору в перехідний період економіки .................. 98
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………………... 105
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ
МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ ................................................................................................ 107
3.1 Стратегічні напрями управління розвитком міста …………………………… 107
3.2 Партисипативний підхід і його використання в управлінні розвитком
міста ............................................................................................................................. 124
3.3 Напрями трансформацій системи управління розвитком міста ...................... 131
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………………… 143
ВИСНОВКИ ................................................................................................................ 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………….. 152
ДОДАТКИ …………..……………………………………………………………… 181

ВИСНОВКИ
1. Удосконалено суспільно-географічну сутність поняття управління
розвитком міста – розроблено й обґрунтовано суспільно-географічний механізм
управління розвитком міста, використання якого дозволить підвищити
ефективність процесу управління розвитком міста завдяки врахуванню
особливостей території, її місцевої специфіки, залученню ендогенного ресурсу
(зокрема, громадської активності мешканців, що зумовлена їх територіальною
ідентичністю). Поглиблення дефініції «управління розвитком міста» з суспільногеографічної точки зору дало можливість використовувати його як теоретикометодологічну основу для розробки рекомендацій, результативність впровадження
яких зумовлена врахуванням унікальних характеристик та особливостей розвитку
міста.
2. Розроблено й апробовано суспільно-географічну методику
дослідження управління розвитком міста, яка включає такі етапи як: теоретичний
(передбачав заглиблення в теоретико-методологічний і практичний доробок з даної
тематики), методичний (розробка анкет і питань для експертних інтерв’ю),
аналітичний (аналіз первинної інформації, статистичної інформації, інформаційних
потоків в ЗМІ, маркерів територіальної ідентичності, кейсів розвитку міста,
стратегічних документів щодо перспективного розвитку міста), концептуальнотеоретичний (розробка й обгрунтування суспільно-географічного механізму
управління розвитком міста) та рекомендаційний. Актуальність і багатоаспектність
питання, поставленого в дослідженні, вимагає використання широкого діапазону
методологічного інструментарію, до якого увійшли загальнонаукові методи,
методи математичного аналізу, спеціально-географічні методи (соціогеографічний метод, метод маркерів територіальної ідентичності, метод кейсів та
інші).
3. Було проаналізовано та визначено особливості сприйняття
трансформацій міського простору міста Запоріжжя на сучасному етапі його
розвитку (2000-2016 роки) мешканцями міста. Проведений аналіз трансформацій
148
міського простору міста Запоріжжя на сучасному етапі його розвитку (2000-2016
роки), дає змогу стверджувати про наявність впливу територіальної ідентичності
мешканців на появу, посилення, зміну функцій території, управлінські рішення на
трансформацію міського простору. Визначено, що позитивну оцінку респондентів
отримали трансформації, пов’язані з: а) проявом козацької ідентичності; б)
облаштуванням міського простору через брак таких місць. Напрями трансформацій
міського простору міста Запоріжжя (в тому числі, сакралізація, комерціалізація
тощо) відповідають сучасним тенденціям просторових трансформацій інших міст
перехідного типу економіки. Мешканці міста Запоріжжя відчувають сильну
потребу (хоч і недостатньо виразно її артикулюють) в комфортному міському
просторі. Таким чином, відповіддю на ці виклики є врахування пріоритетності
творення комфортного міського простору та необхідності його органічної
інтеграції оновленого простору в оточуюче міське середовище, що має бути
враховано в управлінні розвитком міста.
4. На основі інформації, отриманої за допомогою використання соціогеографічного методу та методу маркерів територіальної ідентичності, нами було
виділено історико-географічні зрізи формування територіальної ідентичності
мешканців міста Запоріжжя та визначено напрями формування територіальної
ідентичності мешканців міста Запоріжжя на кожному з них. Основними історикогеографічними зрізами формування територіальної ідентичності мешканців міста
Запоріжжя є період козацької доби, а також історико-географічні зрізи, на яких
відбувалося формування індустріального комплексу міста Запоріжжя. Незважаючи
на те, що місто Запоріжжя як населений пункт і промисловий центр було переважно
сформовано в радянський період, і під час першого знайомства візуально місто
сприймається саме таким чином, на сучасному етапі для його жителів Запоріжжя –
це колиска волі, пов’язана у свідомості з козаками, Запорізькою Січчю, Диким
полем, князем Святославом, скіфами. Історико-географічний зріз радянського
періоду втрачає своє значення в структурі територіальної ідентичності мешканців
міста Запоріжжя та посідає останню позицію в рейтингу історичних епох, які
респонденти бажають увіковічити в пам’ятках міста. Респонденти з різних районів
149
міста є носіями різних видів територіальної ідентичності, але переважаючою є
транстрадиційний вид територіальної ідентичності. В Олександрівському,
Комунарському Дніпровському, Хортицькому та Шевченківському районах
переваги районів (безпека, рівень інфраструктури тощо), а також укоріненість і
ментальна прив’язаність мешканців перекривають певні недоліки району.
Мешканці Заводського району, навпаки, знають особливості (на жаль, негативні
свого району настільки добре, що бажають його змінити).
5. Результати проведеного дослідження дають змогу підтвердити
кумулятивну (синергетичну) теорію взаємодії ієрархічних рівнів територіальної
ідентичності населення та удосконалити її в межах двох макрорівнів – локального
та інтролокального. Отримані результати вказують на наявність ланцюгового
взаємозв’язку між громадською активністю та територіальною ідентичністю
мешканців міста Запоріжжя. В сучасних умовах громадська активність може
розглядатися як ендогенний ресурс для оптимізації й трансформації системи
управління розвитком міста та може бути використана як інструмент лобіювання
інтересів громади, залучення мешканців міста до прийняття управлінських рішень,
а отже, до активного творення міського простору, що відповідає принципам
сталого розвитку і нового урбанізму, що підтверджено досвідом європейських
країн.
6. Нами було визначено особливості сприйняття ролі індустріальної
складової в сучасному та перспективному розвитку міста Запоріжжя мешканцями
міста та розроблено туристичний продукт на основі індустріальної складової
розвитку міста Запоріжжя. Було визначено, що індустріальна складова, яка є
характерною особливістю розвитку міста Запоріжжя, є інваріантним фактором
розвитку міста. Новими перспективними напрямками стратегічного розвитку міста
Запоріжжя є його розвиток як ІТ-кластеру та центру альтернативного
(індустріального) туризму. Нами розроблено тур «Історія Запоріжжя та його
індустріальна міць», який планується вивести на ринок в якості нового
туристичного продукту.
150
7. В результаті проведеного нами аналізу Стратегії розвитку міста
Запоріжжя до 2027 року та Генерального плану розвитку міста Запоріжжя до 2036
року було виявлено, що дані документи не повністю відповідають пріоритетності
потреб мешканців міста Запоріжжя, принципам інтегрального та сталого розвитку,
викладеним зокрема в Лейпцизькій хартії місцевого розвитку, Європейській хартії
місцевого самоврядування, Новій програмі розвитку міст ООН та інших
документах. Причинами конфліктів інтересів в місті Запоріжжя є: 1) перспективне
розширення промислової зони за рахунок тієї території, яка була призначена для
озеленення (латентна фаза конфлікту); 2) зменшення площ зелених насаджень в
межах міста та їх компенсація озелененими ділянками «на папері» (латентна фаза
конфлікту); 3) спорудження нового торговельно-розважального центру «Сучасний
центр міста» на місці вирубаного скверу Яланського – громадського простору в
центрі міста (відкрита фаза конфлікту). Задля підвищення ефективності управління
розвитком міста Запоріжжя було обгрунтовано модель, яка базується на принципах
нового урбанізму та концепції сталого розвитку з урахуванням суспільногеографічних особливостей території та передбачає розвиток міста Запоріжжя як
міста комфортного та безпечного для життя, основними стратегічними напрямками
розвитку якого є інноваційні галузі та індустріальний туризм.
8. На основі здійсненого аналізу можливостей і напрямків впровадження
інструментів партисипативної демократії в процес управління розвитком міста
Запоріжжя запропоновано й обґрунтовано шляхи удосконалення системи
управління розвитком міста Запоріжжя, такі як використання геоінформаційних та
інфомаційно-комунікативних технологій. Проаналізовано аспекти використання
інструментів партисипативної демократії (зокрема, діяльність Громадської ради,
функціонування інтернет-сервісу «Відкрите місто») в управлінні розвитком міста
Запоріжжя. Розроблено структуру бази даних геоінформаційної системи
«Трансформація функцій території Шевченківського району міста Запоріжжя в
індустріальний період його розвитку», яку може бути використано як основу для
створення муніципальної геоінформаційної системи з відповідними даними про
кожен адміністративний міста Запоріжжя, а також для удосконалення управління
151
розвитком інших міст. Запропоновано й обґрунтовано створення нових
функціональних підрозділів міської та районної влади – відділів взаємодії з
місцевою громадою, основною метою діяльності яких буде налагодження діалогу
та активізація співпраці між владою, місцевим бізнесом і територіальною громадою
міста Запоріжжя.