Рауцкіс Повілас Антано. Структурно-функціональна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика в нормі і патології

Краткое описание

Рауцкіс Повілас Антано. Структурно-функціональна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика в нормі і патології : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2008.

Рауцкіс П.А. Структурно-функціональна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика в нормі і патології. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2008.
Робота присвячена проблемі епітелію глоткового мигдалика в процесах вікової інволюції та при гіперплазії.
Гістологічними дослідженнями 300 препаратів з тканини глоткових мигдаликів, видалених у дітей віком 2-14 років встановлено, що епітелію глоткового мигдалика властива структурно-функціональна гетерогенність. У ранньому віці переважає багаторядний миготливий епітелій, який має властивість метаплазувати в багатошаровий плоский незроговілий чи зроговілий. У старших (8-14 років) частіше трапляється багатошаровий плоский епітелій. Іноді формуються некласифіковані (проміжні) види епітелію з ознаками дистрофії, апоптозу. У глотковому мигдалику виявляються вікові відмінності й ультраструктурної організації епітелію. Так, у дітей віком 2-3 роки він представлений війчастими, мікроворсинчастими, келихоподібними, М-клітинами та лімфоцитами, які розміщені між ними, а у дітей 10-14 років келихоподібні клітини відсутні, війчасті метаплазують у клітини багатошарового плоского епітелію, збільшується кількість М-клітин, у тому числі й таких, які мають ознаки диференціювання у мікроворсинчасті клітини. Морфометричними методами виявлено достовірне зменшення об’ємної щільності лімфоцитів у епітелії глоткового мигдалика у старших дітей віком 8-14 років. При віковій інволюції глоткового мигдалика відбувається зміна співвідношення лімфоїдної та епітеліальної складових тканини органу в бік збільшення епітелію. Глотковий мигдалик має тісні анатомічні зв’язки з прилеглими залозами слизової оболонки глотки завдяки впаданню протоків залоз у крипти глоткового мигдалика. Вміст 5 есенційних мікроелементів (Mg, Fe, Zn, Mn, Cu) у тканині глоткових мигдаликів надзвичайно варіабельний і залежить від віку, статі дітей та різних патологічних чинників. Вперше у 8,0% випадків у глотковому мигдалику виявлена колонізація різними видами грибків.

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у вивченні структурно-функціональних особливостей епітелію глоткового мигдалика в залежності від віку дітей, що дозволило поглибити уявлення про морфологію процесів адаптації.

Структурно-функціональна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика є віддзеркаленням компенсаторно-пристосувальних процесів: багаторядний миготливий епітелій характерний для 2-5-річних дітей здатний до метаплазії в багатошаровий плоский незроговілий чи зроговілий епітелій, що частіше спостерігається у дітей другого дитинства та підлітків. В процесі метаплазії формуються перехідні, часто дистрофічно змінені види епітелію.
Глотковому мигдалику властиві вікові відмінності ультраструктурної організації епітелію слизової оболонки. Так, у дітей 2-3 років епітелій глоткового мигдалика представлений війчастими, мікроворсинчастими, келихоподібними, М-клітинами та лімфоцитами, що розміщені між ними. У дітей віком 10-14 років у епітеліальному компоненті відсутні келихоподібні клітини, а війчасті клітини метаплазують в клітини багатошарового плоского епітелію, зростає кількість М-клітин, в тому числі і таких, що мають ознаки диференціювання в мікроворсинчасті клітини.
Морфологічними маркерами вікової інволюції глоткового мигдалика є достовірне зменшення площі лімфоїдних вузликів (від 0,57±0,06 мм2до 0,19±0,03 мм2), зменшення об’ємної щільності лімфоцитів у епітелії (від 0,36±0,07 ум. од. до 0,09±0,01 ум. од.), утворення чисельних мікрокрипт, сосочків, криброзних структур. Одночасно зменшується просвіт кровоносних судин за рахунок проліферації клітин ендотелію, розвитку склерозу і облітерації.
Між глотковим мигдаликом і прилеглими залозами слизової оболонки носової частини глотки існують тісні структурно-функціональні відносини: протоки залоз, впадаючи в крипти глоткового мигдалика, служать анатомічним підґрунтям для розповсюдження інфекції і розвитку запалення в залозах, що в подальшому приводить до їх склерозу, атрофії, розвитку ретенційних кіст.
Вміст мікроелементів (Mg, Fe, Zn, Mn, Cu) у тканині глоткового мигдалика варіабельний і залежить від віку, статі і різних патологічних процесів. Максимальний вміст припадає на 4-6-річний вік, а зі збільшенням віку він прогресивно зменшується.
При наявності грибкової мікрофлори в глотковому мигдалику, яка проявляється у вигляді адгезії елементів грибків до епітелію слизової оболонки, або проникнення їх у підлеглу лімфоїдну тканину спостерігається дистрофія і невроз епітеліоцитів, місцями з розвитком ерозій та виразок.