РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВИХ ВІДНОСИНАХ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ЛУГАНСЬКОГО
ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
імені Е.О. Дідоренка

На правах рукопису

ЦАЛЮК Олексій Михайлович

УДК 342.98-057.36(043)

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В
ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВИХ ВІДНОСИНАХ В
ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Лихачов Сергій Васильович
доктор юридичних наук, доцент

Донецьк - 2011
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП......................................................................................................................4
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНО-
СЛУЖБОВИХ ВІДНОСИН В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
1.1. Державна служба в органах внутрішніх справ як різновид
державної служби..................................................................................................10
1.2. Правовий статус працівників органів внутрішніх справ і
гарантії його реалізації та захисту.......................................................................36
1.3. Зарубіжний досвід забезпечення прав людини у правовому
статусі поліцейського............................................................................................51
Висновки до розділу 1...........................................................................................64
Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ В
ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВИХ ВІДНОСИНАХ В
ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
2.1. Поняття та система прав людини, правові гарантії їх реалізації…......…69
2.2. Особливості реалізації громадянських і політичних
прав і свобод громадян в державно-службових відносинах в
органах внутрішніх справ……………………………………………….....…....97
2.3. Специфіка реалізації економічних, соціальних і культурних прав і
свобод громадян в державно-службових відносинах в
органах внутрішніх справ...................................................................................108
Висновки до розділу 2.........................................................................................125
Розділ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ
ЛЮДИНИ В ДЕРЖАВНО-СЛУЖБОВИХ ВІДНОСИНАХ
В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
3.1. Характеристика чинників, які впливають на ефективність
забезпечення прав та свобод людини та громадянина в
державно-службових відносинах в органах внутрішніх справ……………...128
3.2. Визначення шляхів удосконалення реалізації
прав людини і громадянина в державно-службових відносинах
в органах внутрішніх справ……………………………………………………146
Висновки до розділу 3………………………………………………………….154
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….....157
ДОДАТКИ………………………………………………………………………163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….…………………......167

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Побудова демократичної, правової, соціальної держави Україна передбачає здійснення реформування в сфері адміністративно-правового забезпечення реалізації прав людини працівниками служб та підрозділів органів внутрішніх справ, покликаних реалізовувати внутрішню політику Верховної Ради і Уряду України щодо охорони прав та свобод громадян. За таких умов особливо гостро постають питання визначення правового статусу працівників органів внутрішніх справ, як державних службовців, з’ясування напрямків удосконалення правового регулювання останнього, розвитку юридичних гарантій щодо забезпечення реалізації працівниками цих органів своїх прав, як громадян. Фактична відсутність монографічних досліджень щодо аналізу складових елементів правового статусу працівників органів внутрішніх справ, прогалини у діючому нормативно-правовому забезпеченні негативно впливають на реалізацію особами рядового та начальницького складу цих органів своїх прав.
Досі предметом дисертаційних досліджень були лише окремі теоретично-методичні основи адміністративно-правового забезпечення статусу працівників органів внутрішніх справ України, порядок реалізації основних складових правового статусу осіб рядового і начальницького складу органів, служб та підрозділів органів внутрішніх справ. Наведені положення й аргументи повною мірою обґрунтовують актуальність і важливість даного дисертаційного дослідження.
Дисертаційне дослідження здійснене з урахуванням теоретичного доробку таких вчених як: В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, В.С. Венедиктова, І.П. Голосніченка, І.П. Козаченка, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, В.І. Курила, В.В. Ладиченка, Р.С. Мельника, А.Р. Михайленка, П.М. Рабіновича, Н.С. Ракші, О.Ф. Скакун, С.М. Тимченка, В.О. Шамрая, Ю.С. Шемшученка та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до наказу МВС України за № 755 від 5 липня 2004 р. «Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років». Дисертація виконана згідно з Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ МВС України ім. Е.О. Дідоренка.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка 27 квітня 2005 р. (протокол № 4).
Мета і завдання дослідження Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз, розкриття сутності та особливостей статусу працівників органів внутрішніх справ, розробка конкретних практичних рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правового забезпечення реалізації ними своїх прав людини і громадянина.
Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання завдань, спрямованих на:
- визначення сутності, особливостей та елементного складу правового статусу працівника органів внутрішніх справ як державного службовця;
- дослідження сучасного стану нормативно-правового забезпечення державної служби в органах внутрішніх справ;
- розкриття змістовності основних прав і свобод людини, особливостей їх реалізації особовим складом органів внутрішніх справ;
- з’ясування юридичних гарантій щодо забезпечення реалізації правового статусу осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ;
- формулювання пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення захисту прав та свобод працівників міліції, як громадян України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері державно-службових відносин в органах внутрішніх справ.
Предметом дослідження є реалізація прав людини і громадянина в державно-службових відносинах в органах внутрішніх справ.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є сучасні загальнонаукові методи та прийоми пізнання, наукові теорії про державу і право, розробки у сфері філософії права, державного управління, адміністративного права та процесу, соціології. У роботі використано діалектичний, логіко-семантичний (розділ 1), структурно-функціональний (підрозділи 2.2, 2.3), історичний (підрозділ 2.1), порівняльно-правовий (підрозділ 1.3), системно-структурний, емпіричний (підрозділ 3.1) та інші методи.
Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності та обґрунтованості суджень дотримувалися при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження. Застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дозволили сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації стали дослідження із загальної теорії держави і права, адміністративного права та теорії управління. Положення та висновки роботи ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення прав та свобод людини й громадянина та діяльності органів внутрішніх справ. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практики діяльності Міністерства внутрішніх справ України та його територіальних підрозділів, публікації в періодичних виданнях, довідкові видання та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних наукових досліджень питань реалізації прав людини і громадянина в державно-службових відносинах в органах внутрішніх справ. Вона визначається новою постановкою проблеми, дослідженням тенденцій розвитку суспільних відносин в адміністративній сфері та напрямів удосконалення законодавства щодо реалізації прав і свобод громадянина працівниками органів внутрішніх справ.
На основі проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків і пропозицій, у тому числі й таких, які відповідають вимогам наукової новизни, а саме:
вперше:
– сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Закону України «Про міліцію» з метою подальшого удосконалення соціально-правового захисту працівників міліції, а саме ст.ст. 18, 22 Закону України «Про міліцію»;
– з метою удосконалення законодавства в згаданій сфері запропоновано прийняття Закону України «Про службу в органах внутрішніх справ України», який повинен включати наступні важливі положення: поняття і принципи державної служби в органах внутрішніх справ; визначення поняття посади в органах внутрішніх справ, класифікацію посад, поняття посадової особи в органах внутрішніх справ; комплектування органів внутрішніх справ, а також формування кадрового резерву); визначення компетенції кадрових служб з питань проходження державної служби в органах внутрішніх справ;
– визначено, що існуючий механізм соціально-правового захисту працівників міліції має недоліки, які негативно впливають на процес реалізації законодавчо встановлених гарантій, а саме: недостатня якість законодавчого закріплення; неналежне забезпечення реального процесу реалізації; відсутність належних умов, за яких механізм захисту відповідав би реаліям сьогодення; відсутність єдиної управлінської структури в системі МВС, яка б займалась зазначеними питаннями;
удосконалено:
– наукові положення визначення поняття «статус державних службовців органів внутрішніх справ», а саме змістом статусу державного службовця органів внутрішніх справ України слід вважати нормативно-встановлену складну, динамічну і диференційовану систему елементів, необхідних для якісного та ефективного виконання правоохоронних завдань в сфері внутрішніх справ держави;
– визначення складових елементів механізму соціально-правового захисту працівників міліції, а саме: юридичні норми; форми та види захисту; правовідносини; професійної правової культури та свідомості;
набули подальшого розвитку:
– наукові положення щодо напрямів забезпечення реалізації прав працівників поліції зарубіжних країн та їх імплементація у законодавство України;
– напрямки захисту прав та свобод працівників міліції, як громадян України, зокрема розробка законодавчих актів щодо соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес у:
– науково-дослідній сфері – для подальшого розроблення проблем адміністративно-правового забезпечення реалізації прав людини та громадянина працівниками органів внутрішніх справ України (акт впровадження Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка № 17 від 17.12.2010 р.);
– правозастосовній діяльності – для удосконалення нормативно-правового забезпечення прав і свобод осіб рядового та начальницького складу структурних підрозділів органів внутрішніх справ (акт впровадження у практичну діяльність Управління МВС України на Донецькій залізниці від 3.02.2010 р.; акт впровадження у практичну діяльність ГУМВС України в Донецькій області від 25.11.2010 р.);
– навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Робота з персоналом» (акт впровадження № 7 Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 17.12.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на восьми науково-практичних конференціях: «Проблеми забезпечення особистої безпеки працівників ОВС та представників громадських формувань під час охорони громадського порядку» (м. Донецьк, 2004 р.), «Актуальные проблемы юридической науки и практики» (г. Орел, 2004 г.), «Основні напрямки реформування ОВС в умовах демократичної держави» (м. Одеса, 2004 р.), «Проблеми розвитку та модернізації податкових і правоохоронних органів України, боротьба з корупцією та злочинністю» (м. Ірпінь, 2005 р.), «Захист прав людини: національний та міжнародний досвід» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), «Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм» (м. Донецьк, 2006 р.), «Актуальні питання охорони громадського порядку при проведенні міжнародних спортивно-масових заходів» (м. Донецьк, 2008 р.), «Підсумкова науково-практична конференція» (м. Донецьк, 2009 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 4 тезах доповідей науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поділені на 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінки. Список використаних джерел складається з 188 найменувань, які займають 20 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукового завдання, що виявляється у визначенні та удосконаленні реалізації прав людини та громадянина в державно-службових відносинах в органах внутрішніх справ. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. Державна служба України – це професійна діяльність по забезпеченню виконання повноважень державних органів і осіб, що заміщають державні посади України, що встановлюються Конституцією України і законами для безпосереднього виконання повноважень державних органів (Президент України, Прем’єр-Міністр України, керівники органів виконавчої влади, депутати, міністри, судді і ін.), здійснювана на державних посадах державної служби, що базується у встановленому законодавством України порядку і що містяться за рахунок засобів державного бюджету (якщо інше не встановлене законом.
2. Встановлено, що поняття державної служби в органах внутрішніх справ України в даний час не має свого належного правового закріплення. Проте аналіз різних нормативних джерел дозволяє зробити висновок, що під державною службою в органах внутрішніх справ України слід розуміти професійну діяльність по виконання і забезпечення повноважень органів внутрішніх справ, як різновиду органів державної влади, а також осіб, що заміщають державні посади, що встановлюються Конституцією України і законами для безпосереднього виконання повноважень державних органів здійснювану на державних посадах державної служби, що створені у встановленому законодавством України порядку і що утримуються за рахунок засобів державного бюджету.
3. До основоположних ознак служби в органах внутрішніх справ, що характеризують її як різновид державної служби, віднесено:
- здійснення її на всій території України, зокрема через територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України;
- реалізація функцій в рамках встановленої компетенції, якими наділено Міністерство внутрішніх справ України як орган виконавчої влади;
- виконується на посадах рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу, встановлюваних міністром внутрішніх справ України, а також на посадах вищого начальницького складу, що встановлюються Президентом України;
- порядок її фінансування визначається Кабінетом Міністрів України. Враховуючи витоки служби в органах внутрішніх справ, в законодавство необхідно внести зміни про утримання працівників, як за рахунок коштів державного бюджету, так й за рахунок місцевих бюджетів;
- служба в органах внутрішніх справ — мілітаризована служба з властивими воєнізованим органам ознаками (пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, озброєння службовців, особливий порядок проходження служби, ухвалення присяги, носіння форми єдиного зразка, наявність спеціальних звань і ін.).
4. Обґрунтовано, що служба в органах внутрішніх справ України — це різновид мілітаризованої державної служби, здійснюваної відповідно до законодавства на державних посадах рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу, встановлюваних міністром внутрішніх справ України, а також на державних посадах вищого начальницького складу, що встановлюються Президентом України, і що фінансуються за рахунок засобів державного бюджету, по організації і безпосередньому забезпеченню державних функцій у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, особистої безпеки громадян і суспільної безпеки, охорони власності і громадського порядку; попередження, припинення, розкриття і розслідування злочинів і адміністративних правопорушень на всій території України.
5. Служба в органах внутрішніх справ виконує свою соціальну роль на основі провідних положень — принципів, які прямо або побічно закріплені в правових нормах і концентрують в собі юридичні вимоги, обов’язкові для всіх учасників державно-службових відносин в органах внутрішніх справ.
6. Система принципів служби в органах внутрішніх справ є певною сукупністю організаційних, статусних і етично-правових початків, що встановлюють її суть. Вона виражається в з’єднанні загальних для всієї державної служби принципів і принципів власне служби в органах внутрішніх справ.
7. Принципами державної служби в органах внутрішніх справ є:
- організаційні принципи: верховенство права, а саме верховенство Конституції України і законів над іншими нормативними правовими актами і посадовими інструкціями; забезпечення державних інтересів; здійснення державно-службової діяльності в масштабі України; єдність системи органів внутрішніх справ України; єдиноначальність;
- статусні принципи: рівний доступ громадян до служби відповідно до їх здібностей і професійної підготовки; професіоналізм і компетентність працівників органів внутрішніх справ; єдність кваліфікаційних вимог по державних посадах; відповідальність працівників органів внутрішніх справ за прийняті рішення, невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов’язків; стабільність кадрів органів внутрішніх справ; забезпечення державного захисту працівників органів внутрішніх справ;
- етично-правові принципи: політична нейтральність; дотримання честі і гідності; поєднання гласності і службової конфіденційності.
8. Службовці органів внутрішніх справ України є представниками виконавчої влади. Адміністративно-правовим статусом державного службовця органів внутрішніх справ є зміст державно-службових відносин, врегульованих правовими нормами по посаді, що встановлені Президентом України або Міністром внутрішніх справ України, та розкриті через встановленні законодавством державно-владні повноваження, обов’язки у сфері забезпечення законності, правопорядку, суспільної безпеки, захисту прав і свобод особи, а також і такі, що гарантуються державою права.
9. Державно-службові правовідносини в органах внутрішніх справ складаються на основі норм різних галузей права (конституційного, адміністративного, трудового, фінансового, кримінального, цивільного і ін.) індивідуалізовані суспільні відносини між Міністерством внутрішніх справ України в особі керівника відповідного органу і службовцем органів внутрішніх справ, а в окремих випадках – з особою, що немає таким, з приводу надходження на службу, проходження служби і її припинення, а також між службовцями органів внутрішніх справ або між службовцем органів і зовнішнім суб’єктом (громадянин, організація і ін.) у зв’язку із здійсненням першими державно-службовій діяльності по захисту прав і свобод громадян, охороні громадського порядку, забезпеченню суспільної безпеки, виявленню, припиненню, розкриттю і розслідуванню правопорушень.
10. Державно-службові відносини в органах внутрішніх справ різноманітні за змістом, що дозволяє умовно розділити їх на правовідносини, що встановлюються в ході організації державної служби (службово-трудові), і правовідносини, що формуються в ході її практичного здійснення (службово-функціональні). Загальним в характеристиці даних правовідносин слід визнати наступне: значне число галузей права, нормами яких вони регулюються; поліфункціональний характер, що виражається в множинності завдань, що виконуються службовцями органів внутрішніх справ; обов’язковим суб’єктом є службовець органів внутрішніх справ - як державний службовець; особливість організації і діяльності органів внутрішніх справ, що виражаються в єдиноначальності і особливій службовій дисципліні; за межами органів внутрішніх справ це, як правило, владо відношення, працівник наділений державно-владними повноваженнями; особливість юридичних фактів, які служать підставою виникнення, зміни і припинення цих правовідносин.
11. Під проходженням служби в органах внутрішніх справ розуміється здійснюване в особливому порядку становлення зміна і припинення державно-службових відносин, викликане виданням індивідуального акту і, у встановлених випадках, зафіксована в особистій справі працівника органів внутрішніх справ, з приводу його надходження на службу, просування по службі, службової дисципліни, умов служби, державного захисту, припинення служби, а також відновлення на посаді, спеціальному званні і на службі в органах внутрішніх справ.
12. Найважливішою умовою формування високопрофесійного кадрового потенціалу органів внутрішніх справ є комплектування посад, яке є безперервним процесом, що складається з наступних стадій: 1) планування поточної і перспективної потреби в кадрах; 2) інформація населення про вакантні місця і вимоги до кандидатів на службу; 3) перевірка кандидата на відповідність вимогам, що пред’являються; 4) вивчення кандидата; 5) ухвалення рішення про прийом кандидата на службу (про укладення контракту).
13. Випробування під час вступу на службу в органи внутрішніх справ проводиться в процесі комплектування посад з метою перевірки і вивчення моральних, професійних і ділових якостей кандидата для подальшого висновку з ним індивідуального контракту. Під час випробування кандидат призначається стажистом за посадою, а отже не є державним службовцям.
14. Контракт про службу в органах внутрішніх справ є різновидом адміністративного договору між громадянином і Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника відповідного органу внутрішніх справ, уповноваженого міністром внутрішніх справ, який полягає у письмовій формі, як правило, на невизначений термін і закріплює вичерпний перелік суб’єктивних обов’язків (включаючи зобов’язання після припинення контракту) і прав сторін, а також додаткові умови, що не суперечать законодавству про службу в органах внутрішніх справ України.
15. Нормативний правовий акт, що регламентує порядок проходження служби в органах внутрішніх справ, повинен мати форму закону «Про службу в органах внутрішніх справ України» і включати наступні важливі положення: поняття і принципи державної служби в органах внутрішніх справ; визначення поняття посади в органах внутрішніх справ, класифікацію посад (відповідно до закону «Про державну службу»), поняття посадової особи в органах внутрішніх справ; комплектування органів внутрішніх справ (професійна освіта, випробування під час вступу на службу, особисту справу працівника і ін.); визначення компетенції кадрових служб по питаннях проходження державної служби в органах внутрішніх справ і ін.
16. Обґрунтовано доцільність розробки пакету законодавчих ініціатив та відомчих нормативних правових актів. За допомогою цих документів повинні конкретизуватися окремі положення закону. Зокрема, в цілях вдосконалення контрактних відносин необхідно найближчим часом розробити і видати Інструкцію про порядок укладення контракту про службу в органах внутрішніх справ України, а також модель про контракту службу в органах внутрішніх справ, які дозволять використовувати у повному обсязі переваги індивідуально-договірних відносин.

. Бахрах Д.Н. Административное право: учебник [для вузов] / Демьян Николаевич Бахрах. – М.: БЕК, 1997. – С. 21-23.
. Старилов Ю.Н. Служебное право: учебник / Юрий Николаевич Старилов. – М.: БЕК, 1996. – С. 58.
. Про державну службу: Закон України від 26 грудня 1993 р. (із змін. і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
. Козлов Ю.М. Административные правоотношения / Юрий Маркович Козлов. – М.: Юрид. лит., 1976. – С. 58
. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе / Нина Романовна Нижник – К.: НАН Украины, Институт государства и права, 1995. – 206 с.
. Козбаненко В.А. Государственное управление: основы теории и организации: учебник / Виктор Андреевич Козбаненко. – М.: Статут, 2000. – 912 с.
. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права): учебник / Джангир Али-Абасович Каримов. – М.: Аванта+, 2001. – 560 с.
. Афанасьев В.Г. Управление как целесообразная деятельность человека. Общественные науки / В.Г. Афанасьев. – М.: Юрид.лит., 1978. – № 2. – С. 33-38.
. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Постанова Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2006 року № 1383 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 40. – Ст. 2687.
. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / Cтепан Федорович Кечекьян. – М.: Юрид.лит., 1958. – 361с.
. Явич Л.С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношения / Лев Семенович Явич. – М.: Юрид.лит., 1961. – 387 с.
. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Сергей Сергеевич Алексеев. – М.: Юрид.лит, 1996. – 428 с.
. Мамутов В. К., Знаменский Г. Л., Хахулина К. С., Скрипник П. Г., Чувпило А. А. Хозяйственное право: Учебник / Институт экономико-правовых исследований НАН Украины / В.К. Мамутов (ред.). — К. : Юринком Интер, 2002. — 910с.
. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе: учебник / под ред. Горшенев. – М.: Юрид.лит., 1972. – 293 с.
. Теория государства и права: учебник / под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 570 с.
. Комаров С.А. Общая теория государства и права: учебник / С.А. Комаров. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
. Скакун О.Ф. Теория государства и права: учебник / О.Ф. Скакун. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
. Енгибарян Р.В. Теория государства и права / Р.В. Енгибарян, Ю.К. Краснов. – М.: Юрист, 1999. – 542 с.
. Проблемы общей теории права и государства: учебник [для вузов] / [под общ.ред. В.С. Нерсянца]. – М.: НОРМА – ИНФРА. - М., 1999. – 832 с.
. Теория государства и права: учебник [для вузов] / под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640 с.
. Иванов С.И. Советское трудовое право: вопросы теории / С.И. Иванов, Р.З. Лившиц, Ю.П. Орловский. – М.: Изд-во «Наука», 1978. – 368 с.
. Пашерстник А.Е. К вопросу о советской государственной службе / Арон Ефимович Пашерстник // Вопросы советского административного права. – М.: Изд-во АН СССР, 1949. – 123 с.
. Манохин В.М. Советская государственная служба / Василий Михайлович Манохин // М.: Юрид.литература, 1968. –105 с.
. Венедиктов В.С. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців / В.С. Венедиктов, М.І. Іншин. – Харьков: Видавництво Національного університету внутрішніх справ. – 2003. –с.187.
. Лившиц Р.З. Теория права / Р.З. Лившиц. – М.: Юрист, 1994. – 489 с.
. Теория государства и права: учебник / под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 570 с.
. Адміністративне право : підручник / Ю.П.Битяк (кер. авт. кол.), В.М. Гаращук, В.В.Богуцький та ін.; за загал. Ред.. Ю.П. Битяка, В.М.Гаращука, В.В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – 624 с.
. Про Збройні Сили України: Закон України від 06 грудня 1991р. № 1934-XII// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 9. – Ст.108.
. Сергун П.П. Государственная служба в органах внутренних дел Российской Федерации: состояние и теория развития. – Саратов: СЮИ МВД России, 1998. – С. 155.
. Бахрах Д.Н. Государственная служба: основные понятия, ее составляющие, содержание, принципы / Д.Н. Бахрах // Гос-во и право. – 1998. – № 12. – C. 10-11.
. Манохин В.М. Советская государственная служба / Василий Михайлович Манохин. – М.: Юрид. лит., 1966. — С. 72.
. Теория государства и права: курс лекций / под ред. А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
. Теория права и государства: учебник / под ред. В.В. Лазарева. – М.: Право и закон, 2001. – 576 с.
. Общая теория государства и права / отв. ред. М.Н.Марченко. – М.: Изд-во «Зерцало», 2000. – 416 с.
. Голосніченко І.П. Особливості проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ: навчальний посібник / І.П. Голосніченко, Ю.В. Іщенко, М.В. Парасюк, В.І. Шакун. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1994. – 41с.
. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: Загальна та особлива частини: навчальний посібник [на допомогу слухачам, що здають державні та поточні іспити з адміністративного права] / С.Т. Гончарук. – НАВСУ. – К., 2000. – 239с.
. Іщенко І.В. Державна служба та особливості її проходження в органах внутрішніх справ: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.юрид.наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / І.В. Іщенко. – К, 1995. – 19с.
. Іщенко І.В. Проблеми виконання положення про проходженння служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ / І.В. Іщенко // Наукові розробки академії – вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ (За результатами наук.-дослід. Робіт у 1993 р.). – Київ: УАВС, 1994. – С. 148 – 150.
. Калюжний Р.А. Забезпечення відомчих навчальних закладів науково-педагогічними кадрами / Р.А. Калюжний, В.О. Шамрай // Проблеми підвищення рівня підготовки кадрів для органів внутрішніх справ: Матеріали наук.-практич. конф. Київ, 10-11 грудня 1992р. – Київ: УАВС, 1993. – С. 151-153.
. Князькова Л.М. Пенсії за вислугу років працівникам ОВС: перспективи розвитку / Л.М. Князькова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк, 1999. –№ 1. – С. 180-184.
. Князькова Л.М. Пенсионное обеспечение работников ОВД как составная часть социальной защиты / Л.М. Князькова // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. – № 8. – С. 89-92.
. Князькова Л.М. Поняття грошового забезпечення робітників ОВС та деякі проблеми його визначення / Л.М. Князькова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк, 2000. - № 4. – С. 92-98.
. Князькова Л.М. Правові питання забезпечення пенсіями за вислугу років працівників органів внутрішніх справ: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд.юрид.наук: 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / Національний університет внутрішніх справ МВС України, – Харків, 2001. – 19с.
. Куличенко В.В. Профессиональная деформация сотрудников уголовного розыска: сущность и пути профилактики: лекция / В.В. Куличенко, В.П. Столбовой. – Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1990. – 56 с.
. Куличенко В.В. О нравственной обоснованности професионального риска в деятельности сотрудников органов внутренних дел / В.В. Куличенко // Милицейская этика и проблемы нравственного воспитания сотрудников органов внутренних дел: [межвуз. сб. науч. трудов]. – Киев: НИиРИО КВШ МВД Украины, 1991. – С. 94 – 102.
. Колодий А.Н. Принципы правового регулирования и их реализация в деятельности милиции: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история полетических и правовых знаний» / А.Н. Колодий. – Киев, 1991. – 17с.
. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми реформування ОВС України (організаційно-правові питання): автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид.наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Юрій Федорович Кравченко. – Х., 1998. – 19с.
. Кравченко Ю.Ф. Основні напрямки реформування кадрової політики в органах внутрішніх справ України / Ю.Ф. Кравченко // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – № 2. – С. 3-10.
. Столбовий В.П. Слідчий ризик / В.П. Столбовий // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – Київ: НАВСУ, 2000. – № 1. – С. 22 – 25.
. Тараненко С.М. Захист прав і свобод громадян у провадженні в справах про адміністративні правопорушення та їх забезпечення в діяльності міліції: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С.М. Тараненко. – К., 2000. – 20с.
. Фролова О.С. Проблеми правового регулювання і практики застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу працівниками органів внутрішніх справ: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд.юрид.наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.С. Фролова. – Харків, 2000. – 19с.
. Чистоклетов Л.Г. Адміністративно-правові основи застосування міліцією вогнепальної зброї: автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид.наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л.Г. Чистоклетов. – К., 1997. – 23с.
. Дорогих М.М. Застосування вогнеальної зброї працівником міліції: правове забезпечення / М.М. Дорогих, Л.Г. Чистоклетов // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. – Київ: УАВС, 1996. – № 2. – С. 140-145.
. Шамрай В.А. Психологические аспекты риска в деятельности участкового инспектора милиции / В.А. Шамрай // Социально-психологические проблемы деятельности органов внутренних дел: [межвуз. сб. науч. трудов]. – Киев: Украинская академия внутренних дел, 1993. – С. 126-132.
. Шамрай В.О. Деякі проблеми співвідношення законності та особистої безпеки працівника міліції / В.О. Шамрай // Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України: збірник наукових праць. – К.: Укр. академ. внутрішн. справ, 1993. – 212с.
. Положення про проходження служби: Збірник нормативних актів України з питань правопорядку // Збірник підготували Слободянюк В.Г. и Лисюченко В.П. – Київ, 1993. – 507 с.
. Ануфрієв М.І. Правоохоронна діяльність та питання правового статусу працівників органів внутрішніх справ як державних службовців / М.І. Ануфрієв // Наук. вісник Юрид. Акад. МВС. – 2002. – № 3 – С. 3-10.
. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации / А.П. Алехин, Ю.М. Козлов. – М.: ТЕИС, 1995. – 582 с.
. Государственная служба: теория и организация: курс лекций / кол. авт.: Е.В. Охотский, В.Г. Игнатов, Б.В. Латов [и др.]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 640 с.
. Алексеев С.С. Государство и право / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1994. – 412 с.
. Марочкін І.Є. Організація судових та правоохоронних органів: [навчальний посібник] / І.Є. Марочкін, Н.В. Сибільова. – Харків: Нац. юрид. акад. Укрїни, 1996. – 138 с.
. Энциклопедический юридический словарь / под общ. ред. В.Е. Крутских. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 368 с.
. Правоохранительные органы Российской Федерации: учебник / под ред. В.Г. Божьева. – М.: «Спартак», 1996. – 286 с.
. О полиции Азербайджанской Республики : Закон Азербайджанской Республики 28 октября 1999 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislationline.org/ru/documents/action/popup/id/14136.
. Об органах внутренних дел Республики Казахстан : Закон Республики Казахстан 21 декабря 1995 г. № 2707 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.legislationline.org/ru/documents/action/popup/id/14271.
. Джурканин Т. Кадровое обеспечение полиции США: монография / Т. Джурканин, А. Негодченко, В. Сергевнин / под ред.засл.юриста Украины, проф. А.В.Негодченко. – Х.: Изд-во Нац.ун-та внутр. Дел; Д.: Лира ЛТД, 2003. – 360с.
. О милиции: Закон Российской Федерации 18 апреля 1991 года // Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР. – 1991. – № 16. – Ст. 503; Ведомости Съезда народных депутатов Российской Федерации и Верховного Совета Российской Федерации.
. О полиции Республики Молдова: Закон Республики Молдова 18.12.1990 №. 416 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=312894&lang=2.
. О полиции: Закон Латвийской Республики // Сборник некоторых нормативных документов регламентирующих деятельность милиции (полиции) суверенных республик / состав. Н.В. Коваль, В.А. Шамрай, А.В. Богушевич: КВШ МВД Украины. – К., 1991. – С. 50-58.
. О внесении изменений и дополнений в закон РСФСР «О милиции»: Федеральный закон 31 марта 1999 [Електронний ресурс].- Режим доступу : http://duma.consultant.ru/page.aspx?8550;1059559.
. О внесении изменений в статьи 30 и 36 Закона Российской Федерации «О милиции»: Федеральный Закон 29 декабря 2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://duma.consultant.ru/page.aspx?8550;672875.
. О внесении изменений в законодательные акты Российской Федерации и признании утратившими силу некоторых законодательных актов российской федерации в связи с принятием федеральных законов «О внесении изменений и дополнений в федеральный закон «Об общих принципах организации законодательных (представительных) и исполнительных органов государственной власти субъектов российской федерации» и «Об общих принципах организации местного самоуправления в российской федерации»: Федеральный Закон 22 августа 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://duma.consultant.ru/page.aspx?8550;795938.
. Ємельянов С.М. Проблеми соціально-правового захисту працівників органів внутрішніх справ / С.М. Ємельянов // Проблеми взаємопорозуміння ОВС з населенням: Матеріали міжвузівської курсантської (студентської) науково-практичної конференції. Донецьк, 26 жовтня 2001 року. – Донецьк: ДІВС. – 2002. – 576 с.
. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н.С. Маленин. – М.: Юрид. лит., 1984. – 191с.
. Нерсесянц B.C. Права человека в истории политической и правовой мысли (от древности до 1789 года) // Права человека в истории человечества и современном мире / В.С. Нерсесянц /: [матер. конф., 1988 г.] / отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: ИГПАН, 1989. – С. 14-25.
. История политических и правовых учений: Древний мир / Л.С. Васильев, В.Г. Графский, П.С. Грацианский [и др.] / под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Наука, 1985. – 352 с.
. Маклаков В.В. Эволюция конституционных прав и свобод в странах Западной Европы / В.В. Маклаков // Специализированная информация по общеакадемической программе «Человек, наука, общество: комплексное исследование». – М.: ИНИОН, 1991. – 64 с.
. Даниленко В.Н. Декларация прав и реальность: К 200-летию Декларации прав человека и гражданина / В.Н. Даниленко. – М.: Междунар. отношения, 1989. – 206 с.
. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ: організаційно-правові засади: дис. на здобуття наук. ступеня доктора юридичних наук.: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»/ Негодченко Олександр Володимирович – Х.: НУВСУ, 2003. – 477 с.
. Алексеев С.С. Философия права / С.С. Алексеев. – М.: Изд-во НОРМА, 1999. – 336 с.
. Яковлєв А. Історія джерел українського права. Т. 1./ А. Яковлєв. – К.: Генеза, 1994. – 344 с.
. Історія держави та права України. Академічний курс: В 2-х т.: підручник [для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти] / за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. – Т. 1. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 646 с.
. Падох Я. Ідея гуманності і демократизму в карному праві княжої України / Я. Падох // Наук. збір. УВУ, Т. ІV. – К., 1956. – С. 53-68.
. Повесть Временных Лет. – М.: Госиздат, 1950. – 406 с.
. Права человека и межнациональные отношения / отв. ред. Лукашева Е.А. – М.: ИГПАН, 1994. – 130 с.
. Паньонко І. Права і свободи запорізьких козаків та Конституція України / І. Паньоко // Вісник Львівського ін-ту внутр. справ. – 2000. – № 1. – С. 48-52.
. Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI – перша половина XVII ст.) / П.М. Сас. – К.: Либідь, 1998. – 296 с.
. Хрестоматія з історії держави і права України: навч. посіб. [для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти: У 2-х т.] / за ред В.Д. Гончаренка. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – Т. 1: З найдавніших часів до початку ХХ ст. – 471 с.
. Онуфрієнко О.В. Українська державність доби козацької: від воєнної демократії до парламентської республіки / О.В. Онуфрієнко. – Запоріжжя: Павел, 1998. – 72 с.
. Історія українського права: навч. посібник [матеріали до курсу лекцій з історії укранської державності] / О.О. Шевченко, О.Й. Вовк, В.П. Капелюшний, М.О. Шевченко / за ред О.О. Шевченка. – К.: Олан, 2001. – 214 с.
. Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності: [матер. міжвуз. наук.-практ. конф.] (Головне управління по роботі з особовим складом МВС України; Донецьк. ін-т внутр. справ МВС України при Донецьк. нац. ун-ті, 27 квітня 2001 р.) / [голов. ред. І.Г. Кириченко]. – Донецьк: ДІВС, 2001. – 656 с.
. Історія держави та права України. Академічний курс: В 2-х т.: підручyник [для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти] / за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. – Т. 1. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – 646 с.
. Хрестоматія з історії держави і права України: навч. посіб. [для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти: У 2 т.] / за ред. В.Д. Гончаренко. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. – Т. 2: Лютий 1917 р. – 1996 р. – 726 с.
. Авер’янов В.Б. Принцип верховенства права і реформа українського адміністративного права / В.Б. Авер’янов // Адвокат. – 2000. – №2 – С. 5-8.
. Бандурка О.М. Права і свободи людини та громадянина, судовий їх захист / О.М. Бандурка, О.А. Пушкін // Концепція розвитку законодавства України: [матер. наук.- практ. конф.] (Київ, Ін-т законодавства Верховної Ради України, травень 1996 р.) / За ред. В.Ф. Опришка. – К., 1996. – 510 с.
. Гуренко М.М. Зародження та становлення ідеї гарантій прав і свобод людини і громадянина у ліберальній теоретико-правовій думці: монографія / М.М. Гуренко. – К.: Логос, 2000. – 167 с.
. Козаченко І.П. Дотримання прав і свобод людини при проведенні тимчасових і виняткових оперативно-розшукових заходів / І.П. Козаченко // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2000. – № 1. – С. 161-170.
. Кондратьєв Ю.Я. Конституційні права і свободи людини і громадянина під захистом кримінального закону / Ю.Я. Кондратьєв // Теорія та практика застосування чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах. Ч. 1. – К., 2002. – С. 12-14.
. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень) / П.М. Рабінович. – X.: Право, 1997. – 63 с.
. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан / А.Р. Михайленко. – К.: Юринком Интер, 1999. – 445 с.
. Смирнов Ю.О. Конституційні гарантії прав і свобод людини в Україні / Ю.О. Смирнов // Конституційні гарантії захисту людини у сфері правоохоронної діяльності: [матер. наук.-практ. конф.] (Дніпропетровськ, Дніпропетр. юрид. ін-т МВС України, 24-25 вересня 1999 р.) / [гол. ред. кол. О.В. Негодченко]. – Д.: Поліграфіст, 1999. – С. 57-61.
. Шемшученко Ю.С. Конституція України і права людини // Конституція України – основа модернізації держави та суспільства / Ю.С. Шемшученко: [матер. наук. конф.] (Харків, 21-22 червня 2001 р.) / Упоряд. Ю.М. Грошевий, М.І. Панов. – X., 2001. – С. 92-94.
. Ракша Н.С. Адміністративно-правове забезпечення права громадян на освіту: монографія / Наталія Станіславівна Ракша / ДонДУУ. – 2009. – 210 с.
. Лукашева Е.А. Права человека: учебник [для вузов] / Е.А. Лукашева. – М.: Норма: ИНФРА, 1999. – 312 с.
. Витрук Н.В. Акты применения права в механизме прав и свобод личности / Н.В. Витрук // Правоведение. – 1983. – № 2. – С. 18-21.
. Рабінович П.М. Основні права людини: загальнотеоретична характеристика: Вісник Академії Правових Наук. – 1995. – № 2. – С. 22-28.
. Явич Л.С. Сущность права: социально-философское понимание генезиса, развитие и функционирование юридической формы общественных отношений / Л.С. Явич. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 207 с.
. Демидов И.Ф. Проблема прав человека в российском уголовном процессе (Концептуальные положения) / И.Ф. Демидов– М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1995. – 92 с.
. Коментар до Конституції України / В.Б. Авер’янов, В.Ф. Бойко, В.І. Борденюк, Г.Т. Ворсінов, В.А. Гринчишин. – 2-е вид., випр. й доп. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. – 410 с.
. Коркунов Н.М. Русское государственное право / Н.М. Коркунов. – СПб., 1901. – T.I. – 616 с.
. Кистяковский Б.А. В защиту права / Б.А. Кистяковский // Вехи: Сб. ст. о рус. интеллигенции. – Репринт. воспроизведение изд. 1909 г. – М.: Междунар. ассоц. деятелей культуры «Новое время»: Журн. «Горизонт», 1990. – 410 с.
. Патюлин В.А. Государство и личность / В.А. Патюлин. – М.: Политиздат, 1974. – 160 с.
. Гетьман В.П. Що таке свобода і право у демократичній державі / В.П. Гетьман, Ю.В. Климник. – К., 1996. – 36 с.
. Воеводин Л.Д. Юридический статус личности в России: [учеб. пособие] / Л.Д. Воеводин. – М.: Изд-во Моск. ун-та и др., 1997. – 298 с.
. Лысов М.Д. Логико-структурный анализ понятий и признаков преступлений в новом Уголовном кодексе РФ / М.Д. Лысов // Учен. зап. Казанск. ун-та. Серия «Юридические науки». – Казань, 1998. – Т. 133. – С. 74-82.
. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности / Ф. Люшер / [пер. с фр. С.В. Боботова, Д.И. Васильева; Под ред. и со вступ. ст. С.В. Боботова]. – М.: Прогресс, 1993. – 382 с.
. Копейчиков В.В. Реализация субъективных прав граждан / В.В. Копейчиков // Сов. гос-во и право. – 1984. – № 3. – С. 41-44.
. Общая теория прав человека / [рук. авт. кол. и отв ред. Е.А. Лукашева]. – М.: Норма, 1996. – 509 с.
Безлепкин Б.Т. Судебно-правовая защита прав и свобод граждан в отношениях с государственными органами и должностными лицами / Б.Т. Безлипкин. – М.: Учеб.-консультатив. центр «ЮрИнфор», 1997. – 122 с.
. Трошкин Ю.В. Права человека: Нарушение и защита прав человека и прессы: учеб. пособие [для студентов фак. и отделений журналистики] / Ю.В. Трошкин. – М.: Упрполиграфиздат Администрации Моск. обл., 1997. – 245 с.
. Вышеславцев Б.П. Гарантии прав гражданина / Б.П. Вышеславцев. – М., 1917. – 78 с.
. Права человека: учебник [для вузов] / отв. ред. Е.А.Лукашева. – М.: ИГПАН, 1999. – 534 с.
. Римаренко Ю. Права людини та громадянина, права народів, права етнічних меншин Ю. Римаренко // Український часопис прав людини. – 1996. – № 3-4. – С.19-23.
. Воеводин Л.Д. О формах конституционного закрепления прав личности / Л.Д. Воеводин, М.А. Краснов // Сов. гос-во и право. – 1982. – № 4. – С. 6-12.
. Конституцинное право: учеб. [для студентов юрид. вузов и фак.] / отв. ред. А. Е. Козлов. – М.: Бек, 1996. – 446 с.
. Гуманитарная сфера и права человека: (Сб. док.): [кн. для учителя] / [сост. В. А. Корнилов и др.]. – М.: Просвещение, 1992. – 159 с.
. Азаров А.Я. Права человека. Новое знание / А.Я. Азаров. – М.: Юрист, 1995. – 224 с.
. Естественные права человека. Материалы Московского отделения Хельсинской группы. – М.: Юр. лит., 1994. – 188 с.
. Хаманёва Н.Ю. Защита прав граждан в сфере исполнительной власти / Н.Ю. Хаманёва. – М.: Юрист, 1997. – 274 с.
. Сахаров А.Д. Мир, прогресс, права человека: [статьи и выступления] / А.Д. Сахаров. – Л., 1990. - 126 с.
. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 25 березня 2004 року № 1665-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27-28. — Ст. 366.
. Цалюк О.М. Забезпечення реалізації прав людини і громадянина в державно-службових відносинах в органах внутрішніх справ: теорія та практика. / О.М. Цалюк // Право і безпека. – 2006. – № 5’2. – С. 76-78.
. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: вiд10.07.2010 № 2487-VI Закон України // Відомості Верховної Ради України вiд 10.09.2010 - 2010 р., № 35, – № 35-36 , стор. 1220, стаття 491
. Гордон Л.А. Социально-экономические права человека: содержание, особенности, значение для России / Л.А. Гордон // Общественные науки и современность. – М.: «Наука». – 1997. - № 3. – С. 5-14.
. Права человека: учебник [для вузов] / Т.А. Васильева, В.А. Карташкин, Н.С. Колесова и др. / [под ред. Е.А. Лукашевой]. – М.: НОРМА-ИНФРА•М, 1999. – 520 с.
. Загальна декларація прав людини: Прийнято резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. // Док. ООН АRES217 А // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18-24.
. Андреева М.В. Сборник документов по международному праву: учебно-методическое пособие / М.В. Андреева. – М.: Ин-т международного права и экономики, 1996. – 496 с.
. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Прийнято резолюцією 2200 А (ХХІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН А/RES/2200 А (ХХІ) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 36-58.
. Действующее международное право: В 3 т. / [сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова]. – М.: Изд-во Московского независимого ин-та международного права, 1999. – Т.3. – 832 с.
. Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод // Материалы научно-практического семинара «Права человека и формирование правового государства в Украине» (Харьков: Ун-т внутренних дел, 98). – Х., 1998. – С. 38-44.
. Кодекс законів про працю України – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08 – Назва з титул. екрану.
. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Прийнято резолюцією 2200 А (XXІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Док. ООН А/RES/2200 А (ХХІ) // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С . 24-36.
. Ануфрієв М.І. Кадрова політика як засіб підвищення ефективності протидії злочинності // Наук. вісн. Дніпропетр. юрид. ін-ту МВС України. – 2001. – № 1. – С. 5-11.
. Негодченко О.В. Концепція захисту прав і свобод людини в адміністративно-юрисдикційній діяльності міліції // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2003. – № 21. – С. 8-13
. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
. Поречкіна Л.С.