Рейзенкінд Тетяна Йосипівна. Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах

Краткое описание

Рейзенкінд Тетяна Йосипівна. Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах. : Дис... д-ра наук: 13.00.04 2008

Рейзенкінд Т. Й. Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2008.
У дисертації досліджено теоретичні й методичні засади професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах. Проаналізовано базові поняття дослідження; розкрито тенденції розвитку професійної поліхудожньої підготовки; здійснено аналіз сучасного стану та проблем підготовки в Україні та за кордоном; викладено й обґрунтовано концепцію та авторську семантичну поліхудожню модель професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах; визначено критерії та показники ефективності поліхудожньої підготовки. Виявлено й обґрунтовано організаційно-методичні умови професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики; обґрунтовано зміст навчально-методичного комплексу, його структуру; запропоновано систему неперервного, наскрізного контролю й оцінювання результатів професійної поліхудожньої підготовки з використанням елементів модульно-рейтингового навчання.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні теоретико-методичних засад підготовки фахівців в умовах вищих закладів педагогічної освіти.
Узагальнення резльтатів дослідження дозволило сформулювати таківисновки.
1. Проаналізований стан проблеми дослідження в педагогічній теорії та практиці вищих навчальних закладів засвідчив, що у вищих навчальних закладах України професійна поліхудожня підготовка майбутнього вчителя музики переважно спрямована на оволодіння студентами теоретичними знаннями, уміннями і навичками. Такий підхід не сприяє подоланню сформованих стереотипів у застосуванні музичних методик у контексті поліхудожньої діяльності, не забезпечує підвищення пізнавальної активності щодо оволодіння новими поліхудожніми засобами отримання художньо-образної інформації, гальмує усвідомлення сутності механізмів творчої діяльності, розвиток креативності учнівської молоді на основі взаємодії мистецтв. Недостатня увага приділяється оволодінню вміннями самоосвіти в умовах сприйняття картини цілісного світу, впровадженню інноваційних освітніх стандартів щодо науково-пізнавальної, інтегративної та професійно-поліхудожньої діяльності.
Аналіз сутності професійної поліхудожньої діяльності майбутніх учителів музики у країнах Європейського союзу, Російської Федерації дозволив виявити спільні тенденції їх розвитку, позитивні та негативні чинники у підготовці майбутніх учителів музики в Україні. Це зумовлює необхідність створення передумов актуалізації розробки теоретичних і методологічних засад професійної поліхудожньої підготовки майбутніх вчителів музики відповідно до процесів глобалізації, інтеграції освітянських процесів, що відбуваються у вищій школі.
2. Поліхудожня підготовка майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах розглядається як складова професійної музично-педагогічної освіти, кожна з яких є органічною частиною професійної підготовки до музично-педагогічної діяльності. Професійна поліхудожня діяльність майбутнього вчителя музики є процесом виконання вчителем музики своїх основних професійних функцій у художньому середовищі з метою підвищення його ефективності та результативності.
Поліхудожня підготовка з художньо-педагогічних технологій майбутнього вчителя музики розглядається як система синтезованих чинників, що спонукають майбутнього вчителя музики оволодівати поліхудожньо орієнтованими засобами пізнання, свідомо впливати на професійну діяльність через систему поліхудожніх комплексів, підвищувати ефективність самостійної роботи, якість виконання, творення неординарних музичних характеристик, сприяти засвоєнню вмінь варіювати темброво-динамічні градації, найтонкіші нюанси у вербальній та авербальній формі передачі інформації, активно оволодівати поліхудожніми інтегративними технологіями, бути активним у науково-пізнавальній діяльності з метою досягнення професійних результатів.
Формування психічних синтезованих новоутворень у свідомості майбутнього вчителя музики на основі взаємодії мистецтв розглядається як чинник утворення особистісно орієнтованої, інтегративної та професійної поліхудожньої характеристики стану суб’єкта навчання, емоційного досвіду висловлювання складних комплексів, узагальнених поетичних моделей (музичні, поетичні, образно-рухові, пластичні, континуально-дискретні, сфокусовано-символічні синестезії), що підвищує ефективність формування комплексних почуттів, особистісних смислів, рефлексії майбутнього вчителя музики.
Теоретичний аналіз базових поліхудожніх понять дослідження дозволив виокремити: 1) поняття щодо рівнів інтеграції у контексті взаємодії мистецтв; 2) поняття, що характеризують процеси поліхудожньої діяльності майбутнього вчителя музики; 3) поняття, що розкривають особливості професійної підготовки з художньо-педагогічних технологій майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах.
Розроблена концепція професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики у вищих навчальних закладах базується на інтегративному підході до використання змісту, методів, засобів і форм навчання, спрямованому на формування поліхудожніх умінь, рефлексії, смислоутворення, комплексних відчуттів, реалізацію педагогічних науково-дослідних, сугестивних та інформаційних технологій пізнання й аналізу художньої мови в її співвідношенні зі смислами й значеннями.
Стрижнем такої підготовки є взаємодоповнюваність і взаємовплив усіх складових компонентів. Професійна поліхудожня підготовка майбутнього вчителя музики має соціальне, особистісне, дидактико-когнітивне, культурологічне й професійне значення. Важливою її умовою є система спеціальних принципів, які сформовані в групи, що відносяться до цілей і змісту, відображають її інтегративність, розкривають особливості викладацької діяльності, характеризують науково-художнє творення нових педагогічних смислів.
3. Розроблено, обґрунтовано й експериментально перевірено авторську семантичну модель професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики, що ґрунтується на високоефективній синтетичній стратегії та відображає комплекс взаємопов’язаних компонентів на основі включення архаїчних першоелементів, які є складовою міфо-поетичної творчості як засобу орієнтації на формування установки «Я митець», структурні закономірності, кодуючі та декодуючі фрагменти, наявні в художніх текстах, прихованих команд, оптико-акустичних структур. Це посилює сугестивний вплив на студента, сприяє формуванню недиференційованих форм сприйняття, розвитку естетичних почуттів, інтеграції образних і поняттєих компонентів мислення.
Авторська семантична поліхудожня модель передбачає поетапну підготовку майбутнього вчителя музики до професійної поліхудожньої діяльності у вищих навчальних закладах професійну, професійно-музично-поетичну; музично-поетичну з актуалізацією зображувальної деталі; музично-театральну з актуалізацією рефлексивної затримки на рефлексивних діях, одномоментної творчості студентів-партнерів у єдності закономірностей музичних і театрально-музичних; музично-пластичних, рухово-динамічних, притаманних поліхудожнім засобам виразності кіно і комп’ютерної віртуальності на основі взаємодії мистецтв. Результати педагогічного експерименту показали, що запропонована семантична модель професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики та організаційно-методичні умови її реалізації є ефективними.
Визначені критерії та показники ефективності поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики дозволяють з’ясувати перехід від теоретичних понять до образності різних видів мистецтв. Проаналізовано ефективність оцінювання поліхудожніх умінь саме за цими показниками. Установлено, що показники критеріїв, які ґрунтуються на інтеграції теоретичних знань і художніх засобів виразності, дозволяють характеризувати цілісність сприйняття й виконання.
Кількісний аналіз дослідження стану поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики відображено в таблицях з підрахуванням підвищення середнього балу в умовах проведення лонгетюдного експерименту та застосування елементів модульно-рейтингового оцінювання. Точність отриманих даних перевірялась за допомогою критерію Ст’юдента. Проаналізовано якість професійної поліхудожньої діяльності майбутнього вчителя музики відповідно до показників кожного критерію.
Порівняльний аналіз результатів констатувального експерименту дозволив установити домінування низького рівня поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики щодо усвідомлення ролі впливу метафори, володіння дистантною рефлексією, оволодіння технологіями розуміння текстів культури на основі взаємодії мистецтв.
Доведено, що студенти неспроможні розуміти й сприймати єдність наукових і художніх образів, виокремлювати їх узагальнені та специфічні ознаки, не володіють сучасними методами тлумачення художнього твору, спираються переважно на стереотипні традиційні судження та поняття, нездатні застосовувати сучасні методи навчання на основі накопичення національного досвіду наукових досліджень у контексті євроінтеграційних процесів, їх виконавську діяльність не можна характеризувати як одухотворену.
Діагностування студентів у ході проведення формувального експерименту із застосуванням експериментальної методики дозволило встановити, що впровадження авторської семантичної поліхудожньої моделі впливає на осмислення процесуальності, розгортання руху в часі, зміщення часу в просторово-часових співвідношеннях, цілісне сприйняття світу, оволодіння технологіями розуміння текстів культури, науковим стилем мислення, оволодіння прийомами рефлексивного аналізу, уміння організовувати діалог, встановлювати зв’язки між теоретичними знаннями й глибинним підтекстом емоційно-образного змісту художнього твору, усвідомлювати сутність етапів формування художнього образу.
4. Виявлено організаційно-методичні умови застосування художньо-педагогічних технологій у поліхудожній підготовці майбутнього вчителя музики. Зроблено висновок, що їх сутність ґрунтується на проекції у свідомість майбутнього вчителя музики когнітивних смислів, інноваційності та постійності його оновлення в контексті сучасних систем вищої освіти з урахуванням чинника існування загальної стратегії цілей і принципів моделей науково-пізнавальної діяльності, модульної організації навчання, єдності науково-художніх методів творення нових суджень і художніх образів, раціонального відбору інформації щодо усвідомлення когнітивних схем стимулу адаптації студентів у поліхудожньо-інтерпретаційній діяльності у сферах оволодіння інтегративними художніми технологіями; оволодіння сучасними методиками репрезентативного пізнання, комплексного впровадження альтернативних методів пізнання, посилення інтегративних зв’язків між науковим і художнім пізнанням. Використання технологій, методів, засобів і форм навчання має ґрунтуватися на впровадженні комплексного підходу, якому притаманна ознака відкритості до різноманітних систем, що забезпечується в професійній поліхудожній підготовці майбутнього вчителя музики органічним поєднанням гіпертекстів-репрезентацій фахівців і студентів, електронних носіїв з програмою алгоритмів розумових дій і сигналів сугестивного впливу в умовах інтеграції традиційних і нетрадиційних методів навчання на основі взаємодії, взаємодоповнюваності та взаємовпливів мистецтв у процесі самостійної роботи на лабораторних заняттях, групової навчально-пізнавальної діяльності, у ході вивчення спецкурсів з професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики.
5. Навчально-методичний комплекс для професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики містить робочу програму з елементами кредитно-модульного навчання в класах основного музичного інструменту, тести для оцінювання сформованих знань, умінь, навичок студентів з основного інструменту, програми спецкурсів з художньої культури (розділ «Мистецтво кіно в структурі художньої культури» для спеціальності 7.01.01.03 педагогіка), спецкурс «Проблеми художньо-педагогічної діяльності», навчальні посібники, тексти лекцій і практикумів з поліхудожніх модулів зі спецкурсів, тести для оцінювання рівнів поліхудожньої готовності майбутнього вчителя музики, мультимедійні презентації, версії електронних посібників з художньої культури, спрямовані не лише на трансляцію класичних знань, але й на розкриття сучасних інноваційних підходів у контексті аналізу останніх результатів наукових праць.
Структура науково-методичного комплексу включає компоненти: когнітивно-дидактичний, рефлексивно-орієнтований, тиражування інформації, асоціативно-орієнтовний, поліхудожньо-функціональний, що спрямований на формування комплексних почуттів, науково-художній, зумовлений специфікою формування оригінальних продуктів творчої діяльності.
Створено навчально-методичні матеріали: програми професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики зі спецкурсів; тексти лекцій для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, розділи навчальних посібників поліхудожньої спрямованості, навчально-методичні розробки для викладачів, студентів вищих навчальних закладів, електронні версії посібників, методичних розробок для викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Розроблено й упроваджено етапи професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики.
6. Розроблено систему неперервного контролю й оцінювання результатів професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики, яка базується на накопичувальному, частково модульно-рейтинговому та наскрізному підходах оцінювання впродовж усіх етапів професійної поліхудожньої підготовки у вищому навчальному закладі, реалізації міжсесійних видів контролю та підсумковому контролю ефективності їх професійно-поліхудожньої підготовки. Впровадження системи неперервного контролю й оцінювання результатів поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики сприяє активізації самостійної роботи студентів, розвитку навичок самооцінювання, умінь рефлексії, аналізу, формуванню комплексних відчуттів як компоненту поліхудожньої підготовленості.
7. Розроблені й теоретично обґрунтовані концепція та авторська семантична модель професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики, запропоновані теоретичні положення, висновки й рекомендації можуть бути використані для обґрунтування програмно-цільових рішень щодо нестандартних підходів у процесі професійної поліхудожньої підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних педагогічних закладах. Доцільно створити банк ідей з урахуванням специфіки взаємодії мистецтв, упровадження комп’ютерної віртуальності, монтажу гіпертектсів і залучення фахівців, здатних синтезувати різноманітні форми художньої діяльності, володіти сучасними інформаційними технологіями у контексті поновлення змісту презентацій у сфері поліхудожньої підготовки студентів вищих навчальних закладів, створення навчальних курсів, спецкурсів, авторських програм і навчальних посібників.
Подальшого дослідження потребують проблеми вдосконалення мас-медійних засобів та застосування інформаційно-комп’ютерних технологій упродовж професійної поліхудожньої підготовки майбутнього вчителя музики.