Рибакова Ольга Анатоліївна Облік і контроль біологічних перетворень у птахівництві

Краткое описание

Рибакова Ольга Анатоліївна, головний спеціаліст відділу інформаційного та аналітичного забезпечення роботи ке­рівництва виконавчого апарату Київської облради: «Облік і контроль біологічних перетворень у птахівництві» (08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит - за видами еконо­мічної діяльності). Спецрада Д 26.350.02 у ННЦ «Інститут аграрної економіки»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

На правах рукопису

РИБАКОВА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 657.1:636.08:636.5(043.3)

ОБЛІК І КОНТРОЛЬ БІОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ПТАХІВНИЦТВІ

Спеціальність 08.00.09 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.

Науковий керівник кандидат економічних наук, Бірюк Олена Григорівна

Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………….………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ І
КОТРОЛЮ БІОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ПТАХІВНИЦТВІ.……….
11
1.1. Економічна сутність і класифікація біологічних перетворень в
птахівництві ……………………………………………………………...
1.2. Організаційно-технологічні особливості біологічних перетворень у
11

птахівництві та їх вплив на побудову обліку…………………………..
1.3. Організаційно-методичні засади внутрішньогосподарського
31

контролю у птахівництві ………………………………………………..
48
Висновки до розділу 1……………………………………..…………………. 64
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ БІОЛОГІЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ПТАХІВНИЦТВІ ……………..........
2.1. Документальне забезпечення формування інформації про біологічні
67

перетворення у птахівництві ….……..……………………………….
67
2.2. Облік біологічних перетворень в птахівництві………………..……….. 87
2.3. Калькулювання собівартості продукції птахівництва ….……………... 110
2.4. Стан внутрішньогосподарського контролю в птахівництві….……….. 140
Висновки до розділу 2 …………………………………..…………………... 152
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ В УПРАВЛІННІ ВИРОБНИЦТВОМ ПРОДУКЦІЇ
ПТАХІВНИЦТВА..............................................................................................

155
3.1. Удосконалення обліково-інформаційного забезпечення управління
біологічними перетвореннями у птахівництві …………………….…
155
3.2. Удосконалення внутрішньогосподарського обліку в птахівництві…
3.3. Контроль виконання бюджетів щодо біологічних перетворень у 164

птахівництві ……………………………………………….……………..
172
Висновки до розділу 3 …………………………………….……….………… 184
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………..……………..…… 194
ДОДАТКИ

ВСТУП
Актуальність теми. Однією із найбільш розвинених та прогресивних галузей сільськогосподарського виробництва є птахівництво, яке відіграє важливу роль в економіці нашої країни та життєдіяльності її населення. В сучасних умовах птахівництво є безперервним виробництвом продукції на високоіндустріальній основі. Водночас значні обсяги і стислі строки отримання продукції птахівництва незалежно від сезону уможливлюють віднесення його до найважливіших джерел поповнення продовольчих ресурсів країни.
Птахівництво має низку притаманних лише йому галузевих, організаційних і технологічних особливостей, які суттєво впливають на формування інформаційних потоків щодо біологічних перетворень у галузі, що задовольняє інформаційні потреби менеджменту підприємства для зростання економічної ефективності галузі.
Завдяки комплексному поєднанню біологічних особливостей сільсько- господарської птиці та технологічних процесів щодо утримання дорослого стада (батьківського і промислового), інкубації яєць, вирощування молодняку птиці з основними принципами, правилами та прийомами організації й ведення бухгалтерського обліку створюються оптимальні умови для формування інформації, яка використовується управлінським персоналом з метою досягнення результа-тивних показників діяльності птахівничого підприємства.
Ринкові відносини та умови конкуренції потребують постійного контролю за формуванням собівартості виробленої продукції, уміння використовувати отриману інформацію для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень, що сприяє досягненню найкращого фінансового результату господарської діяльності підприємства.
У системі управління біологічними перетвореннями в птахівництві чільне місце посідає облік витрат на біологічні перетворення в галузі, за допомогою якого створюється інформаційна база для здійснення контролю за ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Зважаючи на це, питання обліку і контролю біологічних перетворень у птахівництві є об’єктом теоретичних і практичних досліджень.

Значний внесок у вирішення питань методології, методики та організації обліку і контролю біологічних перетворень зробили провідні вітчизняні вчені Л.В. Гуцаленко, В.А. Дерій, В.М. Жук, О.О. Канцуров, Г.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, В.Б. Моссаковський, О.М. Петрук, П.Т. Саблук, І.Б. Садовська, Л.К. Сук, П.Л. Сук. Однак питання обліку біологічних перетворень у сучасному птахівництві недостатньо досліджені і висвітлені в економічній літературі. Стан облікового забезпечення й ефективності виробництва продукції птахівництва в інкубаторних підприємствах розкрито в дисертації Н.С. Золотарьової. Аналіз низки літературних джерел і врахування змін у чинному законодавстві дали змогу дійти висновку, що на сьогодні дискусійними залишаються питання: визначення сутності біологічних активів і біологічних перетворень у птахівництві та їх класифікація; вплив організаційно-технологічних особливостей біологічних перетворень у птахівництві та спеціалізації підприємств на побудову обліку; документального забезпечення формування інформації про витрати на біологічні перетворення та виходу продукції птахівництва; обґрунтування об’єктів обліку витрат і статей витрат у галузі птахівництва, особливо в умовах бюджетування діяльності; оцінки основної і побічної продукції птахівництва; порядку обліку падежу і страхування птиці; відображення господарських операцій в обліку, пов’язаних із процесом сортування яєць на яйцескладі, а також їх належне документальне оформлення; вдосконалення методики здійснення калькулювання собівартості продукції птахівництва; контролю за виконанням бюджетів щодо біологічних перетворень у птахівництві.
Вирішення цих питань має вплив на організацію та ведення обліку і контролю біологічних перетворень у птахівництві, що зумовлює актуальність теми дослідження та її практичну спрямованість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку, контролю та оподаткування агробізнесу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Удосконалення обліку і контролю на підприємствах АПК» (державний реєстраційний номер 0111U007427). У межах теми автором надано рекомендації щодо вдосконалення обліку і контролю

біологічних перетворень у птахівництві в умовах розвитку інтеграційних процесів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних положень і розробка практичних рекомендацій та підходів, спрямованих на вдосконалення фінансового та управлінського обліку й контролю біологічних перетворень у сучасному птахівництві. Відповідно до мети дисертаційної роботи було поставлено й вирішено такі завдання:
– визначити об’єкти бухгалтерського обліку сільськогосподарської птиці з урахуванням її біологічних та технологічних особливостей виробництва продукції птахівництва;
– з’ясувати економічну сутність біологічних активів як об’єкта бухгалтерського обліку;
– уточнити та поглибити існуючу класифікацію біологічних активів виходячи із особливостей галузі птахівництва і технологічних особливостей виробництва продукції птахівництва;
– уточнити економічну сутність біологічних перетворень відповідно до галузевих особливостей птахівництва і технологічних процесів;
– узагальнити організаційно-методичні засади (аспекти, підходи) калькулювання собівартості продукції птахівництва;
– обґрунтувати організаційно-методичні засади внутрішньогосподарського контролю біологічних перетворень у птахівництві;
– оцінити сучасний стан обліково-інформаційного забезпечення управління біологічними перетвореннями в птахівництві в умовах розвитку галузі з огляду на новітні технології виробництва продукції птахівництва і підвищення ефективності галузі;
– удосконалити технологію облікового процесу шляхом систематизації та доповнення документального забезпечення про витрати на біологічні перетворення й оприбуткування і сортування продукції птахівництва;
– обґрунтувати доцільність бюджетування у птахівничих підприємствах та розробити систему операційних і зведених бюджетів щодо біологічних перетворень у птахівництві, враховуючи сучасні технології виробництва продукції птахівництва.

Об’єктом дослідження є процеси біологічних перетворень у птахівничих підприємствах та їх вплив на побудову бухгалтерського обліку і контролю.
Предметом дослідження виступають теоретичні, методичні та прикладні аспекти облікового забезпечення та контролю біологічних перетворень у птахівництві.
Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні були застосовані загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень. Діалектичним методом наукового пізнання було визначено економічну сутність витрат, пов’язаних із біологічними перетвореннями. Порівняння, групування та конкретизація використо-вувались для вдосконалення та доповнення класифікації біологічних активів та біологічних перетворень у птахівництві для прийняття ефективних управлінських рішень. З метою дослідження впливу організаційно-технологічних особливостей діяльності птахівничих підприємств на методику обліку, контролю, а також для оцінки й узагальнення контрольних процедур для управління процесами біологічних перетворень та у процесі розробки рекомендацій, спрямованих на їх удосконалення, було застосовано абстрактно-логічний та монографічний методи. Економіко-статистичні методи було використано для визначення показників якості продукції птахівництва та ефективності діяльності птахівничих підприємств, а також формуванні операційних бюджетів господарства. За допомогою методу моделювання було вдосконалено форми первинних документів, структури рахунків обліку витрат. Під час дослідження статистичних даних та їх відображення у роботі було використано графічний метод.
Інформаційною базою проведеного дослідження послугували законодавчі, нормативно-правові акти з питань регулювання процесів обліку біологічних перетворень, дослідження та публікації наукових досягнень вітчизняних і зарубіжних учених з питань обліку біологічних перетворень, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, галузеві методичні рекомендації щодо обліку виробництва і калькулювання собівартості продукції тваринництва, довідково-інформаційні видання, матеріали Державного комітету статистики України, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні та звітні дані, облікова інформація досліджуваних

птахівничих підприємств, джерела мережі Інтернет, а також інша науково- методична, навчальна та періодична література за напрямом дисертаційного дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунту-ванні та розробці теоретико-методичних і практичних рекомендацій та пропозицій, спрямованих на вдосконалення обліково-контрольного забезпечення управління біологічними перетвореннями в птахівництві.
Основні наукові результати дисертаційної роботи, що містять наукову новизну і характеризують особистий внесок автора, такі:
вперше:
 обґрунтовано доцільність обліку дорослої птиці батьківського і промислового стада у складі довгострокових біологічних активів (за видами птиці та напрямами використання) з урахуванням біологічних особливостей сільсько-господарської птиці та технологічних особливостей виробництва продукції птахівництва з метою економічно обґрунтованого визначення собівартості продукції птахівництва;
удосконалено:
– організаційно-методичні підходи до виокремлення об’єктів обліку витрат і номенклатури статей витрат на біологічні перетворення виходячи з особливостей сучасних технологій вирощування птиці, технологічних процесів виробництва продукції птахівництва, спеціалізації птахівничих підприємств для розширення аналітичних можливостей і контролю облікової інформації та потреб управління;
– методичні засади до комплексного і систематизованого відображення в бухгалтерському обліку втрат від падежу птиці для посилення контрольної функції бухгалтерського обліку та достовірності визначення собівартості продукції птахівництва;
– організаційні та методичні засади калькулювання собівартості продукції птахівництва через встановлення послідовності обчислення собівартості продукції птахівництва з урахуванням галузевих особливостей і через уточнення (конкретизацію) об’єктів калькулювання собівартості продукції птахівництва виходячи із економічної сутності отриманої продукції та напряму її подальшого використання для достовірного

визначення собівартості продукції птахівництва з метою встановлення обґрунтованого ціноутворення;
– організаційно-методичні засади внутрішньогосподарського контролю біологічних перетворень у птахівництві з урахуванням якості продукції, потенційних та існуючих ризиків (відхилень) для встановлення їх впливу на контрольні дії суб’єктів господарювання;
– систему документального забезпечення формування інформації про витрати на біологічні перетворення та оприбуткування і сортування продукції птахівництва через доповнення реквізитів в існуючих первинних документах, таких як Щоденник надходження сільськогосподарської продукції, Картка обліку руху дорослої птиці, Картка обліку руху молодняка птиці, Звіт про процеси інкубації, та через розробку деяких форм первинних документів, зокрема Акта на списання медикаментів, Акта на сортування яєць на яйцескладі, Звіту про рух яєць на яйцескладі, Акта на закладку яєць на інкубацію, Акта на списання яєць при міражу, Звіту про рух яєць у цеху інкубації. Застосування цих документів сприятиме формуванню необхідної обґрунтованої та достовірної інформації для контролю й управління ефективністю галузі;
дістали подальший розвиток:
– методичні підходи до визначення сутності біологічних активів та їх класифікації, а також біологічних перетворень у птахівництві з огляду на галузеві особливості птахівництва та технологічну специфіку виробництва продукції птахівництва з метою достовірного визначення об’єктів їх бухгалтерського обліку;
– обґрунтування впливу галузевих особливостей птахівництва, технологічної специфіки виробництва продукції птахівництва й організаційної структури птахівничих підприємств на організацію та методику бухгалтерського обліку біологічних перетворень у птахівництві для забезпечення управлінського персоналу своєчасною, повною та достовірною інформацією;
– методичні підходи до формування системи бюджетування з огляду на сучасні технології виробництва продукції птахівництва та практичний досвід й інформаційні потреби птахівничих підприємств для вдосконалення

механізму контролю та зменшення ризиків в управлінні біологічними перетвореннями в галузі.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і практичні рекомендації, розроблені на основі результатів дослідження, забезпечують формування своєчасної та достовірної інформаційної бази для управління процесами біологічних перетворень. Впровадження організаційно- методичних засад внутрішньогосподарського контролю біологічних перетворень у птахівництві дає змогу оптимізувати напрями та методику його проведення.
Результати дисертаційної роботи прийняті до впровадження та знайшли застосування в практиці аграрних підприємств, зокрема приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес» (довідка від 01.11.2016 р.) запровадила в практику пропозиції, спрямовані на вдосконалення системи бюджетування за цехом промислового стада птиці відповідно до специфіки виробництва і потреб управління. Рекомендації щодо системи документального забезпечення формування інформації про біологічні перетворення у птахівництві, а саме інкубаційного процесу, уможливили поліпшення обліково-інформаційного забезпечення якості показників отриманої продукції для підвищення ефективності управлінських рішень і використовуються в Білогірському КП «Інкубатор» (довідка від 04.11.2016 р.). Пропозиції щодо комплексного та уніфікованого відображення у системі бухгалтерського обліку втрат від падежу птиці були впроваджені у виробничо-господарську діяльність ТОВ «СЛОВ’ЯНИ» (довідка від 21.10.2016 р.).
Окремі теоретико-методологічні положення, висновки та пропозиції, сформульовані в дисертації, знайшли застосування у навчальному процесі при викладанні курсів «Управлінський облік», «Бюджетування діяльності підприємств АПК», «Внутрішньогосподарський контроль» (довідка ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» від 14.11.2016 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Відображені в ній наукові результати, розробки й пропозиції є результатом самостійно проведених досліджень автора у сфері облікового та контрольного забезпечення управління

біологічними перетвореннями в птахівництві. З наукових праць, написаних у співавторстві, використані у дисертації лише ідеї та положення, що є результатом особистої роботи автора.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були оприлюднені й отримали позитивну оцінку на наукових і науково- практичних конференціях, а саме: Всеукраїнській студентській науковій конференції «Стан та перспективи розвитку управлінського обліку на аграрних підприємствах» (м. Київ, 9 листопада 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток бухгалтерського обліку, контролю та аналізу у сучасних концепціях управління» (м. Судак, 16 - 20 травня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції
«Реформування економіки України: стан та перспективи» (м. Київ, 25 грудня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток бухгалтерського обліку: теорія, професія, міжпредметні зв’язки» (м. Київ 26 лютого 2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та інновації як основні шляхи вирішення проблем модернізації економіки» (м. Одеса, 18 – 19 грудня 2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна практика соціально-економічного розвитку країни: проблеми та перспективи» (м. Київ, 18 - 19 грудня 2015 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ресурсний потенціал регіонів України: стан та напрями розвитку» (м. Львів, 29-30 січня 2016 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 5,74 друк. арк., у тому числі 7 одноосібних статей у наукових фахових виданнях України загальним обсягом 4,4 друк. арк., з яких одна стаття в електронному науковому фаховому виданні, 7 тез доповідей на науково-практичних конференціях обсягом 1,07 друк. арк. та одна стаття в інших виданнях - 0,27 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Повний обсяг дисертації становить 287 сторінок комп’ютерного тексту, основна частина –
193 сторінок. Робота містить 4 таблиці на 5 сторінках, 9 рисунків на 9 сторінках та 71 додаток на 78 сторінках. Список використаних джерел налічує 180 найменувань і розміщений на 16 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в розробці науково- методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення обліку і контролю процесу біологічних перетворень у птахівництві. Отримані результати досліджень свідчать про досягнення поставленої мети і дають підстави зробити такі висновки і надати пропозиції:
1. Враховуючи біологічні особливості сільськогосподарської птиці (строк використання дорослої птиці батьківського і промислового стада більш як один року) та технологічні особливості виробництва продукції птахівництва яєчного напряму (частина дорослої птиці батьківського і промислового стада підлягає вибракуванню й забою) з метою уникнення збитків від реалізації дорослої птиці батьківського і промислового стада (які включають до собівартості отриманої продукції – інкубаційних і харчових яєць) та виходячи з вимог чинного законодавства України рекомендуємо дорослу птицю батьківського і промислового стада птиці розглядати як довгострокові біологічні активи в розрізі видів птиці та напрямів використання, зокрема за такою номенклатурою: кури (кури яєчного напряму: батьківське стадо курей і промислове стадо несучок); кури м’ясного напряму (батьківське стадо курей); качки, гуси, індики, перепілки, цесарки, страуси (доросле стадо).
Застосування первісної вартості для оцінки дорослої птиці батьківського і промислового стада дасть можливість списувати їх вартість на собівартість отриманої продукції (інкубаційних і харчових яєць) через нарахування амортизації дорослої птиці батьківського та промислового стада з урахуванням ефективного періоду їх використання. Такий підхід сприятиме економічно обґрунтованому визначенню собівартості отриманої продукції птахівництва яєчного напряму.
2. Поняття (визначення) «біологічний актив» є новим для сільського
господарства, зокрема птахівництва. В економічній літературі не повною мірою досліджено економічну сутність цього поняття як об’єкта бухгалтерського обліку. На основі узагальнення та систематизації різних визначень поняття
«біологічні активи» та враховуючи галузеві особливості птахівництва і

технологічні особливості виробництва продукції птахівництва було встановлено, що біологічні активи у птахівництві – це сукупність живих організмів (в птахівництві – птиці як дикої, так і сільськогосподарської), які в процесі біологічних перетворень (під впливом певних генетичних процесів їх зміни - росту, виробництва, відтворення та дегенерації) здатні давати (продукувати) продукцію (готову для споживання чи придатну для подальшої переробки), а також у процесі їх використання можуть давати іншу потенційну користь для населення і бути джерелом національного багатства країни. Запропоноване визначення «біологічні активи птахівництва» з огляду на особливості цієї галузі та технологічних особливостей виробництва продукції птахівництва сприятиме обґрунтованому встановленню об’єктів їх бухгалтерського обліку.
3. Біологічні активи птахівництва за своїми характеристиками є досить різноманітними, про що свідчить їх велика кількість. Аналіз думки вчених щодо основних ознак класифікації та врахування галузевих і технологічних особливостей виробництва продукції птахівництва уможливили удосконалення і розширення класифікації біологічних активів в птахівництві за такими класифікаційними ознаками: залежно від виду птиці (дика птиця та сільськогосподарська птиця); від напряму вирощування (птиця м’ясного напряму вирощування, птиця яєчного напряму вирощування); за способом використання (доросла птиця батьківського стада, доросла птиця промислового стада, молодняк птиці та ремонтний молодняк птиці); за періодом участі у господарському процесі (довгострокові біологічні активи (доросла птиця батьківського і промислового стада) та поточні біологічні активи); за терміном операційного циклу (необоротні й оборотні); за характером відображення амортизації (ті, що підлягають амортизації, та ті, які не підлягають амортизації); за методикою оцінки їх вартості (оцінені за первісною вартістю й оцінені за справедливою вартістю); за правом власності (власні та орендовані); залежно від мети використання (на продаж і для власних потреб); за метою управління ризиками (застраховані та незастраховані). Запропонована класифікація біологічних активів у птахівництві, яка враховує особливості цієї галузі та технологічні процеси, сприятиме удосконаленню системи ведення їх

аналітичного і синтетичного обліку з метою формування достовірної інформації для забезпечення прийняття раціональних управлінських рішень.
4. На основі узагальнення і систематизації різних тлумачень поняття
«біологічні перетворення», з огляду на галузеві особливості та технологічні процеси виробництва продукції птахівництва було встановлено, що біологічними перетвореннями у птахівництві є процеси (етапи), що передбачають виділення технологічних груп птиці, за якими доцільно здійснювати аналітичний облік, зокрема: на етапі біологічного перетворення з утримання дорослої птиці батьківського і промислового стада - батьківське стадо курей (кури-несучки та півні дорослі), від яких отримують яйця інкубаційні м’ясного напряму; батьківське стадо курей (кури-несучки та півні дорослі), від яких отримують яйця інкубаційні яєчного напряму; промислове стадо курей (кури-несучки), від яких отримують яйця харчові; на етапі біологічного перетворення з інкубації яєць в інкубаторії отримують добовий молодняк птиці; на етапі біологічного перетворення з вирощування молодняка птиці збільшується жива маса добового молодняку птиці (її ріст): для м’ясного напряму - молодняк курчат бройлерів та ремонтний молодняк; для яєчного напряму - ремонтний молодняк птиці, молодняк птиці для утримання промислового стада, від якого отримують товарні яйця. Всі наведені етапи біологічних перетворень взаємопов’язані між собою та послідовні, оскільки процес перетворення є безперервним явищем, а біологічні активи птахівництва
– живими організмами. Виділення запропонованих етапів біологічних перетворень у птахівництві, які враховують усі особливості цієї галузі та технологічні процеси, дасть змогу підвищити аналітичність облікової інформації для ефективної організації обліку на всіх технологічних процесах (етапах) виробництва продукції птахівництва.
5. Встановлено, що на організацію та методику обліку і контролю біологічних перетворень у птахівництві значною мірою впливають такі особливості: галузеві, зокрема зв'язок з живими організмами, якість та склад кормів на продуктивність, розподіл витрат на виробництво рівномірно протягом року, період вирощування птиці за кожною технологічною групою, отримання основної, супутньої, побічної продукції, обмеження строків

зберігання готової продукції, канали реалізації продукції; організаційні, зокрема організаційна структура підприємства; технологічні, зокрема спосіб утримання птиці. Врахування зазначених особливостей (галузевих, організаційних, технологічних) дасть змогу побудувати ефективну систему бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю кожного процесу (етапу) біологічних перетворень у птахівництві, яка забезпечить управлінський персонал своєчасною, повною та достовірною інформацією.
6. Доведено, що на встановлення об’єктів обліку витрат на біологічні перетворення суттєвий вплив мають особливості інтенсивних технологій вирощування птиці, технологічні процеси виробництва продукції птахівництва, рівень спеціалізації птахівничих підприємств. Тому вибір і обґрунтування об’єктів обліку витрат на біологічні перетворення в птахівництві потребує особливого підходу. Запропоновано конкретизувати об’єкти обліку витрат на біологічні перетворення за такими рівнями: за місцем виникнення (цехи, дільниці, бригади); за технологічними процесами (утримання дорослого стада птиці, інкубація яєць, вирощування молодняку птиці); за технологічним групами птиці (птиця батьківського стада, птиця промислового стада, молодняк птиці, ремонтний молодняк птиці, інкубація яєць). При цьому групування витрат за технологічними групами птиці залежить від спеціалізації підприємства, зокрема: на птахофабриках, що спеціалізуються на вирощуванні курей яєчного напряму, аналітичний облік витрат доцільно здійснювати за такими групами птиці: батьківське стадо курей; промислове стадо курей; молодняк курей за технологічними групами. У племінних птахогосподарствах в окрему технологічну групу виділяють ремонтний молодняк курей; на птахофабриках м’ясного напряму об’єкти обліку формують за такими групами: батьківське стадо курей; курчата-бройлери; ремонтний молодняк курей (за технологічними групами); у неспеціалізованих господарствах ведуть укрупнений облік за двома технологічними групами курей - молодняк і доросле стадо. Запропонована модель визначення об’єктів обліку витрат на біологічні перетворення дає можливість запровадити раціональну організацію аналітичного обліку, розраховувати і аналізувати собівартість продукції птахівництва за окремою технологічною групою, кожним центром відповідальності, а також з

технологічним процесом у розрізі центра і виду птиці. Відповідно до встановлених об’єктів обліку витрат у птахівництві розроблюють і затверджують робочий план рахунків підприємства в частині обліку витрат на біологічні перетворення в птахівництві.
Узагальнивши склад та особливості формування витрат на біологічні перетворення в птахівничих підприємствах, їх практичний досвід щодо інтенсивних технологій вирощування птиці, враховуючи критерії виокремлення витрат на біологічні перетворення до окремої статті, рекомендована номенклатура статей для кожного технологічного процесу в розрізі технологічних груп птиці, зокрема: витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, корми (крім технологічного процесу інкубації), засоби захисту птиці, сировина і матеріали (вартість яєць, закладених на інкубацію), роботи і послуги виробничого характеру (власних допоміжних виробництв, сторонніх організацій), втрати від падежу птиці, амортизація матеріальних і нематеріальних необоротних активів, амортизація дорослої птиці (тільки при утриманні птиці батьківського і промислового стада), інші виробничі витрати, загальновиробничі витрати тощо. Запропонована номенклатура витрат забезпечить підвищення аналітичностей їх обліку та посилення контролю за виконанням бюджетів.
7. Падіж птиці є частиною технологічного процесу птиці, який в обліку розглядають як брак у виробництві (крім випадків падежу через епізоотію та внаслідок стихійного лиха), що впливає на формування фактичної собівартості продукції птахівництва. З огляду на значні втрати птахівничих підприємств від падежу птиці з метою підвищення контрольної функції бухгалтерського обліку вартість загиблої птиці рекомендуємо попередньо обліковувати на рахунку 24 «Брак у виробництві» з подальшим списанням їх вартості залежно від виду падежу птиці. Запропонована класифікація падежу птиці для відображення його на рахунках бухгалтерського обліку, зокрема за відношенням до технологічного процесу (падіж у межах норм технологічного браку, падіж птиці внаслідок хвороби, падіж понад норми технологічного браку); залежно від причин падежу (падіж птиці внаслідок незаразної хвороби; падіж птиці з вини матеріально відповідальної особи; падіж птиці внаслідок епізоотії; падіж птиці внаслідок стихійного лиха), відображає вимоги нормативних документів,

сприятиме належній організації бухгалтерського обліку на підприємстві і визначенню фактичної собівартості продукції птахівництва.
8. Процес калькулювання собівартості продукції птахівництва є невід’ємною частиною ведення бухгалтерського обліку та підґрунтям для прийняття управлінських рішень при провадженні господарської діяльності.
Запропонована модель калькулювання собівартості продукції враховує галузеві особливості птахівництва (внутрішній кругообіг продукції, незавершене виробництво), їх взаємозв’язок, а також вплив цих особливостей на послідовність обчислення собівартості продукції птахівництва. Виходячи з економічної сутності отриманої продукції в птахівництві (в розрізі основної, супутньої та побічної) були уточнені об’єкти калькулювання собівартості продукції птахівництва за кожним технологічним процесом у розрізі технологічних груп птиці, зокрема при утриманні птиці батьківського стада – яйця інкубаційні, при утриманні птиці промислового стада – яйця товарні (харчові), при інкубації яєць (добовий молодняк птиці -- при інкубації яєць одного виду птиці; добовий молодняк птиці (умовне яйце-місце) – при одночасній інкубації яєць різних видів птиці; послуги з інкубації яєць – при інкубації на давальницькій основі), при вирощуванні молодняка (ремонтного молодняка) – приріст живої маси (живу масу), які сприятимуть достовірному визначенню собівартості продукції птахівництва та обґрунтуванню на основі цього прийнятих рішень щодо їх подальшого ціноутворення. Калькуляційні розрахунки мають бути оформлені в спеціально розробленому первинному документі – Калькуляційному листі, форма якого законодавством не встановлена. В ньому доцільно відображати інформацію про фактичні витрати в розрізі статей витрат, а також інформацію щодо подальшого напрями використання отриманої продукції.
9. Дослідження організації та методики внутрішньогосподарського контролю біологічних перетворень у птахівництві дало змогу визначити його як складову загальної системи контролю, спрямовану на забезпечення ефективної діяльності птахівничих підприємств. Обґрунтовано організаційно-методичні засади внутрішньогосподарського контролю біологічних перетворень у птахівництві з урахуванням якості продукції, в яких окремим об’єктом контролю виділено оцінку потенційних та існуючих ризиків (відхилень), зазначення причин таких відхилень, осіб, відповідальних за їх попередження, та

способи їх мінімізації або уникнення. Такий підхід дає можливість зменшити негативний вплив ризиків шляхом здійснення аналізу та в результаті відхилень виправити ситуацію ще на етапі виробництва продукції птахівництва.
10. У багатьох птахівничих підприємствах обліково-інформаційне забезпечення управління біологічними перетвореннями не повністю відповідає сучасним вимогам. Із урахуванням викладеного в роботі було розроблено і запропоновано низку первинних облікових документів, які використо- вуватимуться винятково в птахівництві, характеризуватимуть технологічними особливостями галузі та сприятимуть ефективному контролю процесу виробництва продукції птахівництва і можливості внесення корективів. З обліку витрат на біологічні перетворення було обґрунтовано доцільність розробки Акта на списання медикаментів, використання якого забезпечить якісний контроль матеріальних ресурсів та більш оперативний розрахунок відхилень, а також виокремлення контрольованих і неконтрольованих показників. З обліку оприбуткування отриманої продукції була обґрунтована доцільність доповнення додатковими реквізитами таких затверджених первинних документів, як Щоденник надходження сільсько-господарської продукції, Картка обліку руху дорослої птиці, Картка обліку руху молодняка птиці, Звіт про процеси інкубації, та розробка таких первинних документів, як Акт на сортування яєць на яйцескладі, Звіт на рух яєць на яйцескладі, Акт на закладку яєць на інкубацію, Акт на списання яєць при міражу, Звіт про рух яєць в цеху інкубації. Це дасть змогу сформувати більш ефективну інформаційну базу для оперативного контролю та прийняття відповідних управлінських рішень щодо кількості й якості отриманої продукції.
11. Встановлено, що бюджетування допомагає планувати показники і реалізовувати контроль за їх виконанням та в подальшому приймати відповідні управлінські рішення. З урахуванням цих чинників було розроблено систему бюджетів за цехом промислового стада птиці та цехом вирощування бройлерів, застосування яких підвищить фінансову стійкість та економічну ефективність діяльності птахівничих господарств.