Каталог / МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ / Нормальная физиология
скачать файл: 
- Название:
- Родинський Олександр Георгійович. Електрофізіологічне дослідження активності рефлекторних дуг спинного мозку в умовах експериментального гіпертиреозу
- Альтернативное название:
- Родинский Александр Георгиевич. Электрофизиологическое исследование активности рефлекторных дуг спинного мозга в условиях экспериментального гипертиреоза
- ВУЗ:
- Дніпропетровська держ. медична академія. - Д
- Краткое описание:
- Родинський Олександр Георгійович. Електрофізіологічне дослідження активності рефлекторних дуг спинного мозку в умовах експериментального гіпертиреозу: Дис... канд. мед. наук: 14.03.03 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2002. - 194арк. - Бібліогр.: арк. 153-183.
Родинський О.Г. Електрофізіологічне дослідження активності рефлекторних дуг спинного мозку в умовах експериментального гіпертиреозу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 - нормальна фізіологія. -Донецький державний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, 2002.
Дисертація присвячена вивченню особливостей впливу експериментального гіпертиреозу (ГТ) на біоелектричну активність компонентів рухових спінальних рефлекторних дуг. На білих щурах створено модель ГТ. Показано, що за умов ГТ зменшується поріг збудження та хронаксія литкового м’язу. Порушується ефективність нервово-м’язової передачі. Зменшується збудливість вентральних корінців (ВК) спинного мозку (СМ) за показником порога, збільшується за хронаксією. Зростає потенціал дії (ПД) ВК, з’являється високоамплітудний компонент ПД. За умов ГТ більше ніж двократно підвищується амплітуда всіх компонентів потенціалу дорсальної поверхні СМ при збільшенні їх порогів та зменшенні хронаксії. За умов ГТ рефлекторні відповіді мотонейронних пулів зростають і одразу за моносинаптичним розрядом виникають підвищені за своєю амплітудою компоненти. Висунуто гіпотезу можливості ефаптичного збудження при ГТ.
До теперішнього часу детально не з’ясований характер змін збудливості та особливості викликаної біоелектричної активності у різних ділянках спинномозкової рефлекторної дуги за умов гіпертиреозу, зокрема, у скелетних м’язах, нервово-м’язових синапсах, аферентних та еферентних нервових волокнах, інтернейронних та мотонейронних пулах.
Виявлено, що збудливість скелетних м’язів за умов експериментального гіпертиреозу достовірно зростає. М’язи стають більш стійкими до дії гострої гіпоксії. Ефективність нервово-м’язової передачі значно порушена, головним чином за рахунок зменшення функціональної активності Н-холінорецепторів та дефіциту виділення медіатора. Характер функціонування м’язів в цих умовах у статевозрілих та нестатевозрілих тварин характеризується однаковим напрямком змін збудливості нервово-м’язового комплексу.
Показано, що збудливість та характер потенціалів дії аферентних волокон сідничного нерва за умов експериментального гіпертиреозу відрізняється від аналогічного показника у інтактних тварин достовірним зменшенням хронаксії та збільшенням тривалості потенціалів дії. Збудливість еферентних волокон сідничного нерва в цих умовах достовірно зменшена за показником порога та збільшена за показником хронаксії. В 1,5-5 разів зростає амплітуда потенціалу дії еферентних волокон; з’являються двокомпонентні, високоамплітудні потенціали дії вентральних корінців, які не реєстрували у інтактних тварин.
З’ясовано, що за умов експериментального гіпертиреозу у інтернейронних пулах виникає більше ніж двократне достовірне підвищення амплітуди всіх компонентів потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку на фоні достовірного збільшення порогів та зменшення хронаксії цих компонентів. В таких умовах інтернейрони не змінюють своїх звичайних зв’язків; в інтернейронних пулах послаблюються процеси пресинаптичного гальмування.
Виявлено, що за умов експериментального гіпертиреозу рефлекторні відповіді мотонейронних пулів зростають в 3-4 рази. При цьому збуджується або переважна більшість, або всі мотонейрони досліджуваного пулу. В цих умовах одразу за моносинаптичним розрядом виникає аномально підвищений компонент відповіді вентрального корінця.
Висунуто гіпотезу, згідно якої за умов експериментального гіпертиреозу можливе збудження волокон вентрального корінця одне від одного - ефаптичним шляхом. Це виникає як при рефлекторній, так і безпосередній стимуляції волокон вентральних корінців.
Отримані результати розкривають певні механізми рухових порушень на рівні спинномозкової рефлекторної дуги за умов гіпертиреозу, що дає можливість використати ці дані в практичній медицині для розробки засобів корекції таких порушень.
- Стоимость доставки:
- 125.00 грн