РОК-МУЗИКА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

На правах рукопису

ВАСИЛЬЄВА Лариса Леонідівна

УДК 78.03 + 008

РОК-МУЗИКА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ
ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

17.00.01 теорія і історія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
ОЛЕНДАРЬОВ ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ
кандидат мистецтвознавства, доцент

Київ 2004

ЗМІСТ

ЗМІСТ........................................................................................................ 2
ВСТУП...................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1 МАСОВА МУЗИКА ЯК АВТОНОМНИЙ ЖАНРОВИЙ ПЛАСТ КУЛЬТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ.................................................... 16
1.1. Масова культура......................................................................... 16
1.1.1. Культура і науково технічний прогрес............................................................................ 20
1.1.2. Масова культура: загальна проблематика...................................................................... 23
1.1.3. Складові масової культури................................................................................................ 27
1.2. Масова музика як автономний жанровий пласт культури ХХ століття............................................................................................... 32
1.3. Рок-музика як чинник масової музики і масової культури другої половини ХХ століття............................................................ 43
1.3.1. Поп-музика і рок-музика:спільне й відмінне....................................................................... 45
1.3.2. Рокмузика як соціологічне, естетичне, музичне явище................................................... 49
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1............................................................ 61
РОЗДІЛ 2 РОЛЬ HARD-AND-HEAVY В РОЗВИТКУ РОК-МУЗИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ.............................................. 65
2.1. Особливості соціального функціонування рок-музики............ 65
2.2. Жанрова система......................................................................... 69
2.3. Hard-and-heavy як один з напрямів розвитку рок-музики в другій половині ХХ століття............................................................. 82
2.3.1. Стильові прояви hard-and-heavy............................................................................................. 83
2.3.2. Деякі особливості поширення та розвитку hardandheavy............................................ 86
2.3.3. Питання ідеології та семантики важкої” музики............................................................... 90
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2.......................................................... 101
РОЗДІЛ 3 МУЗИЧНА СТИЛІСТИКА HARD-AND-HEAVY............ 104
3.1. Музична мова............................................................................ 106
3.1.1. Лад............................................................................................................................................... 106
3.1.2. Гармонія..................................................................................................................................... 109
3.1.3.Фактура........................................................................................................................................ 112
3.1.4. Мелодика.................................................................................................................................... 117
3.1.5. Ритм, метр, темп........................................................................................................................ 120
3.1.6. Виконавські прийоми, тембр, гучністна динаміка............................................................ 124
3.2. Форма........................................................................................ 132
3.3. Драматургія............................................................................... 138
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.......................................................... 147
ВИСНОВКИ.......................................................................................... 150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 165
ДОДАТКИ............................................................................................ 183
Додаток А.............................................................................................................................................. 183
Додаток Б.............................................................................................................................................. 184
Додаток В.............................................................................................................................................. 185
Додаток Г.............................................................................................................................................. 197
Додаток Д.............................................................................................................................................. 198

ВСТУП
Актуальність дослідження. Рок-музика - суперечливе явище, сформоване музичним та соціальним середовищем під впливом суттєвих суспільних змін та переоцінки етичних норм попередніх поколінь, що визначили зрушення в музичній психології і зумовили, на думку В.Конен, ідейний смисл рок-музики [64; 118].
Рок-музика складний, багатоаспектний феномен культури другої половини ХХ століття. Рок як музичне явище може бути досліджене як істориком музики, так і теоретиком-музикознавцем. Важливими є економічний та інженерно-технологічний аспекти розвитку рок-музики. Психологи відзначають особливий тип виконавців та прихильників року. Рок-музика має свою мову”, моду, сценічний дизайн, що становить інтерес для лінгвістів, семіотиків, культурологів. Соціальна та ідеологічна сутність різних форм року може бути об’єктом вивчення для філософа або соціолога. Все це ускладнює створення цілісної картини досліджуваного феномену. Тому, незважаючи на сорокарічну історію розвитку явища, уявлення про нього визначаються широким спектром позицій: від визнання року одним із найвизначніших явищ в культурі людської цивілізації другої половини ХХ століття” [171;22] до заперечення самої думки про можливу приналежність діяльності тисяч самодіяльних і десятків професійних ансамблівдо сфери художньої творчості, а продуктів цієї діяльності до музики” [119; 21,25].
Стильова система року остаточно сформувалась у 70-х роках ХХ століття і найяскравіше втілилась в хард-року складовій рок-музики, що набула з часом назви hard-and-heavy і постала синтетичним явищем, успадкувавши від своїх попередників найхарактерніші для них прийоми виконання, манеру поведінки, тематику та засоби музичної і позамузичної виразності. Серед них, зокрема: склад ансамблю інструментів; тісний контакт з публікою; епатуюча манера гри на гітарі; широкий спектр ефектів викривлення звуку гітари та голосу; соціальна проблематика; нігілістично-агресивний характер музики, текстів та сценічної поведінки; нове трактування тривалості п’єс та значне ускладнення їх форми; експерименти з метроритмом; концептуалізація робіт тощо. Всі ці ознаки, поєднані в hard-and-heavy, утворили нову якість, що стала основою для формування комплексу художніх прийомів і визначила подальший розвиток рок-музики.
Отже, обрана тема охоплює коло суттєвих історико-культурних та художньо-естетичних питань, розв’язання яких сприяє розумінню особливостей культури другої половини ХХ століття та можливих перспектив подальшого розвитку рок-музики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вивчення особливостей розвитку культури ХХ століття тісно пов’язане із засвоєнням філософських вчень цього періоду. Саме в рок-культурі найпослідовніше втілювався в життя принцип стоїчного опору несправжності буття у масовому суспільстві, висунутий французськими екзистенціалістами. Він набув тут досконалішого вираження, ніж в професійній композиторській творчості європейської традиції. Отже, вивчення особливостей рок-музики, ширше - рок-культури, лежить в руслі формування цілісного уявлення про культуру другої половини ХХ століття.
Дисертаційна робота виконана в руслі державної комплексної програми Міністерства культури і мистецтв України (Концептуальні напрями діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури”, прийнятою Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.97р. № 657 та Розвиток української культури на 1999-2005рр” від 1998р.) і тематики науково-дослідної діяльності Київського національного університету культури і мистецтв у відповідності з планами науково-дослідної роботи кафедри теорії і історії культури (Актуальні питання розвитку сучасної культури” та Актуальні проблеми трансформації сучасної української культури”) та удосконалення фахової підготовки спеціалістів в галузі теорії та історії музичного мистецтва.
Тема дисертації затверджена Головною вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 66А від 26.09.2000 року).
Мета і завдання дослідження. Основною метою дослідження є з’ясування місця та ролі рок-музики в культурі другої половини ХХ століття. Досягненню мети сприяло розв’язання таких завдань:
· визначення художніх і соціальних особливостей масової музики;
· виявлення соціально-психологічних особливостей рок-музики як явища масової культури;
· з’ясування семантики, тенденцій та перспектив розвитку одного з провідних жанрів рок-музики (hard-and-heavy);
· визначення особливостей музичної мови, форми, драматургії hard-and-heavy.
Вирішення цих завдань передбачає розгляд деяких загальних для культури ХХ століття питань, зокрема, закономірностей виникнення масової культури та її співвідношення з іншими різновидами культури (елітарною, поп-культурою, субкультурою, контркультурою тощо).
Об’єктом дослідження в дисертації є культура другої половини ХХ століття та масова культура як одна з її складових.
Предмет дослідження рок-музика як один з чинників розвитку культури другої половини ХХ століття.
Методологічну основу дослідження складають фундаментальні праці філософів, культурологів, соціологів, психологів, музикознавців, спеціалістів в галузі масової музики, рок-музики.
У ході дослідження були використані модифіковані до особливостей об’єкта та предмета дослідження такі наукові методи:
· аналітико-синтетичної обробки джерел при вивченні наукової та науково-популярної літератури з предмету дослідження;
· порівняльно-історичний як доцільний для аналізу рок-музики та її відгалужень в естетичному, соціологічному, мовному та інших аспектах;
· історико-стилістичний, за допомогою якого висвітлено витоки та жанрову систему рок-музики, еволюцію елементів музичної мови hard-and-heavy в процесі його розвитку;
· статистичний - для обробки даних і створення мапи поширення hard-and-heavy та формування систематики семантики його вербальних текстів;
· описовий для розкриття механізмів функціонування масової музики і висвітлення особливостей засобів виразності hard-and-heavy;
· музикознавчий для аналізу музичних творів різних відгалужень hard-and-heavy.
Музичний матеріал, покладений в основу дослідження, відтворює основні етапи розвитку hard-and-heavy та його стильових проявів протягом другої половини ХХ століття. Це записи таких англійських груп та виконавців: Led Zeppelin” (Led Zeppelin II”, Led Zeppelin IV”), Deep Purple” (In Rock”, Machine Head”), Black Sabbath” (Black Sabbath”, Paranoid”), Nazareth” (Loud’n’Proud”, Hair Of The Dog”), Tin Lizzi” (Jailbreak”), Rainbow” (Rising”, Down To Earth”), Judas Priest” (Unleashed In The East”), Motorhead” (Ace Of Spades”, No Sleep Till Hammersmith”, Orgasmotron”), Iron Maiden” (Nomber Of The Beast”, Somewear In Time”), Def Leppard” (Pyromania”, Hysteria”), Dio” (Holy Diver”, Last In The Line”, Sacred Heart”). Американська важка” музика представлена Джиммі Хендріксом (Are You Exsperienced”), групами Grand Funk Railroad” (In Time”, Grand Funk”, E.Pluribus Funk”), Aerosmith” (Toys In The Attic”, Rocks”), Boston” (Boston”, Don’t Look Back”, Thrid Stage”), Bon Jovi” (Slippery When Wet”), Cinderella” (Nihgt Song”), Metallica” (Master Of Puppets”, Metallica”, Reload”), Death” (Individual Through Patterns”), Morbit Angel” (Covenant”, Dominantion”), Offsprigh” (Smash”). Німецьке відгалуження hard-and-heavy представлене Scorpions” (In Thrance”, Love Drive”, Blackout”), Accept” (Russian Roulette”, Eat The Heat”). Серед датських колективів King Diamond” (Them”, Conspiracy”). Канадський важкий” рок представлений Lee Aaron (Metal Queen”), шведський Europe” (Final Countdown”, Out Of The World”), aвстралійський ACDC” (Back In Black”), фінський HIM” (Deep Shadows And Brilliant Highlight”), aмерикано-німецький Kingdom Come” (Kingdom Come”, In You Face”).
Російський важкий” рок досліджувався за матеріалами творчості московських груп Коррозия металла” (Власть зла”, Во власти Октября”, Орден Сатаны”, Russian Vodka”), Ария” (Мания величия”, С кем ты?”, На службе силы зла”), Круиз” (Круиз 1”), Мастер” (Мастер”), Черный кофе” (Переступи порог”, Вольному воля”), Черный обелиск” (Черный обелиск”), Тяжелый день” (В полет”, Тяжелый день”), Парк Горького” (Парк Горького”); петербурзьких Фронт” (Металлизация”, Жизнь в морге”), Август” (Демон”, Ответный удар”); архангельської групи Облачный край” (Свободы захотели?”).
Особливості українського hard-and-heavy з’ясовані шляхом аналізу творчості миколаївських (Bestia”, Inside Edition”), донецьких (Phantasmagory”, Genocide”, Tangorodream”), львівських (Океан Ельзи”) груп.
Теоретичні основи дослідження. Проаналізовані наукові та науково-популярні джерела дають уявлення про сучасний рівень дослідження питання в цілому та окремих його аспектів.
Приналежність рок-музики до сфери масової культури зумовила необхідність розкриття філософського змісту понять маса” та масове суспільство” (суспільство масового споживання”). Ці терміни є найсуперечливішими в сучасному соціологічному словнику. Ми поділяємо погляд Д.Белла [182], який тлумачить масу” як соціально однорідне утворення, що сформувалось внаслідок усереднення способу життя великих мас людей (масовізації) і утворило масове суспільство.
В працях вітчизняних та зарубіжних дослідників окреслюється важливе коло питань, пов’язаних з масовою культурою. Е.Шилз [212] виділяє три типи культури в масовому суспільстві (високу, або елітарну, низьку, або масову та середню). Г.Ашин та А.Мідлер [9] пропонують розрізняти дві останні за їх спрямованістю на різні категорії споживачів, за використаним у творах матеріалом, за схемами виробництва продукції. Цей розподіл, розширений та модифікований, покладено нами в основу визначення відмінностей між роком і поп-музикою. Але поширенішим в соціологічних працях є розподіл культури на елітарну та масову, що охоплює й середній прошарок. Такого погляду дотримується Г.Шестаков, відзначаючи широкий діапазон цінністного змісту масової культури (від кітчу до складних, змістовно насичених форм”[165; 112]). Серед побутуючих назв середнього типу культури привертає увагу термін контркультура”, який, Коротким термінологічним словником з української та зарубіжної культури”, означає відкриту відмову від стереотипів та стандартів масової культури, загально прийнятого способу життя і виявляється в негативному ставленні до здобутків людства, в екстравагантній манері мислення й поведінки” [65; 76]. Хронологічно виникнення контркультури пов’язують з 60-ми роками ХХ століття, що збігається з періодом інтенсивного поширення року. Тому ці два явища певний час сприймались як синоніми.
Тема дослідження визначила необхідність звернутися до наукових праць, в яких висвітлюються особливості масової музики та її складових. Визначення масової музики подано в роботах А.Сохора та В.Конен [133, 64], які, як і П.Гуревич [32] розкривають її історичну ретроспективу. Г.Бесселер, А.Сохор, В.Конен, А.Цукер [183, 133, 64, 159] пропонують систематику явищ масової музики, що стала основою для класифікації, запропонованої в даній роботі.
Цікавим, з погляду обраної теми, є порівняльний аналіз масової музики з академічною музикою та фольклором, здійснений А.Цукером. Він виявляє властиву масовій музиці амбівалентність: тяжіючи до різних форм професіоналізму, вона має також тенденцію до фольклоризації [159].
Серед головних напрямів висвітлення рок-музики в науковій та науково-популярній літературі, суттєвих для нашого дослідження, назвемо такі: визначення рок-музики в контексті контркультурних явищ 60-х рр. ХХ століття (Д.Ухов, І.Хіжняк, Д.Житомирський [149, 155, 45]); дослідження шляхів синтезу рок-музики з іншими (в тому числі академічними) жанрами (В.Сиров, А.Цукер [139, 159]); вивчення витоків рок-музики та її відмінностей від інших масових жанрів (В.Конен, В.Сиров, І.Смирнов [61, 139, 128]); дослідження розвитку рок-музики (О.Козлов, Г.Шестаков, Д.Ухов, І.Хижняк [58, 59, 166, 150, 155]); визначення особливостей рок-музики як музично-творчого виду (В.Дубровський [43]).
Звертаючись в дисертації до такого різновиду рок-музики, як hard-and-heavy, автор аналізує спостереження, викладені в науково-популярних публікаціях В.Зінкевича, С.Кастальського, О.Козлова, О.Сидорова, Д.Ухова, Е.Енді [49, 55, 58, 59, 126, 150, 171], автори яких торкаються окремих питань історії, засобів позамузичної виразності, семантики важкого року. Звернення до популярної літератури з питань стилістичних особливостей hard-and-heavy свідчить про недостатній рівень наукового висвітлення цих питань у вітчизняному мистецтвознавстві.
Досліджуючи в роботі музичну стилістику важкого” року, автор спирається на теоретичні розробки російських музикознавців Б.Асаф’єва та Ю.Холопова [3, 156] в галузі початкових етапів роботи з музичним матеріалом. Потактовий аналіз є основою для узагальнення спостережень над мовними засобами та виконавськими прийомами hard-and-heavy, над особливостями їх використання конкретними колективами в окремих роботах та в процесі еволюції їх творчості. Він дозволяє відзначати найменші зміни на фонічному та інтонаційно-синтаксичному рівнях, що, за Є.Назайкінським [90; 53, 72], є провідними в імпровізаційній музиці. Аналіз формоутворення здійснено на основі функціонального підходу, запропонованого В.Бобровським [17], з урахуванням можливостей взаємодії різних видів музичних форм, відзначеного П.Стояновим [135] та систематики музичних форм ХХ століття, запропонованої В.Холоповою [157]. Базовими для аналізу музичної та вербальної драматургії стали положення праць М.Друскіна, Б.Ярустовського, Т.Чернової, В.Белінського, М.Полякова, А.Карягіна, В.Блока [42, 174, 163, 15, 110, 54, 16], оскільки рок-твір є синтетичним явищем і поєднує в собі музичний, сценічно-візуальний, вербальний компоненти. Ефективним також виявилося застосування до вокально-інструментальних композицій методів аналізу вокальної музики, запропонованого В.Холоповою [157]. Звернення до методики аналізу академічної музики зумовлене відсутністю відповідних розробок в галузі рок-музики.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній:
· з’ясовано місце рок-музики як автономної жанрової сфери масової культури та її роль як одного з чинників розвитку культури другої половини ХХ століття;
· запропоновано розширену, багатоаспектну класифікацію масової музики з урахуванням категорій сприйняття, функціонування, побутування та тематики, жанру, формоутворення, засобів музичної виразності; створено типологію семантики вербальних текстів західного та східного (російського, українського) hard-and-heavy[1];
· вперше узагальнено типологію семантики вербальних текстів західного та східного (російського, українського) hard-and-heavy;
· систематизовано типи побудови вербальних текстів hard-and-heavy та їх образної семантики;
· виявлено закономірності світового поширення важкої” музики;
·

Список литературы

ВИСНОВКИ

Визначення соціологічних, естетичних, семантичних, музичних особливостей рок-музики має суттєве значення для розуміння її місця, значення і ролі в такому складному явищі, яким є сучасна культура.
В мистецтвознавчих дослідженнях року увага концентрується на класифікації явища з погляду теоретичного мистецтвознавства та на дослідженні його витоків (А.Сохор, В.Конен [132, 64]), на здатності рок-музики взаємодіяти з професійною композиторською творчістю європейської традиції (визначення В.Конен) та на результатах цієї взаємодії в межах арт-року (В.Сиров, А.Цукер, В.Ткаченко [139, 159, 140]).
Основну увагу в даному дослідженні сконцентровано на hard-and-heavy, що репрезентує ортодоксальний” напрям розвитку рок-музики. Майже сорокарічна його історія та міра поширення і популярності є свідченням відповідності художніх ознак явища певним суспільним запитам.
Для всебічного розкриття особливостей hard-and-heavy дослідження побудовано за принципом від загального до часткового, що набуло втілення у поставлених завданнях та послідовності їх розв’язання: визначення художніх і соціальних особливостей масової музики; виявлення соціально-психологічних особливостей рок-музики як явища масової культури; з’ясування семантики, тенденцій та перспектив розвитку одного з провідних напрямів року (hard-and-heavy); визначення особливостей музичної мови, форми, драматургії hard-and-heavy, а також у застосуванні відповідних наукових методів (порівняльно-історичного, історико-стилістичного, статистичного, описового, музикознавчого). Проте для відтворення цілісної картини особливостей hard-and-heavy отримані результати далі викладаються вже за іншою логікою від часткового до загального, що, на наш погляд, сприяє точнішому визначенню місця hard-and-heavy та рок-музики в культурі другої половини ХХ століття загалом.
Кожен твір мистецтва невіддільний від суспільної атмосфери своєї епохи. Творчість композиторів європейської академічної традиції сприймається підготовленим слухачем передусім як художнє явище, і лише часова дистанція та спеціальний історико-культурний аналіз дозволяють зв’язати її з певними суспільними течіями свого часу. Інакше в масовій музиці. Вона безпосередньо та швидко реагує на суспільні зміни, відповідаючи новим запитам, і спрямована не стільки на відтворення індивідуально-особистістних почуттів митців, скільки на узагальнення настроїв певних верств населення.
Сучасна масова музика є складним, багатовимірним художнім та соціальним феноменом, в якому переплетені риси академічної музики та фольклору. Запропонована дисертантом класифікація масової музики виявляє її особливості на рівні сприйняття, функціонування, побутування і тематики, жанру, формоутворення, музично-виражальних засобів.
Одним з яскравих зразків масової музики на сучасному етапі є рок - самостійний музичний жанр, особливості якого полягають у його молодіжній природі, у тому, що він розвивається зусиллями непрофесійних музикантів та у використанні електрифікованого інструментарію.
Важливим елементом року є середовищний” характер естетичного переживання. Тому рок-музика стає специфічною формою спілкування між глядачами-слухачами та музикантами, що, з одного боку, сприяє ставленню до неї як до форми колективного напруженого емоційного досвіду, а з іншого, зважаючи на колективний характер творчості, впливає на композицію твору чи на окремі ознаки виконавської манери музикантів.
За свою історію рок сформував ряд самостійних жанрових утворень, серед яких: ритм-енд-блюз, рок-н-ролл, біг-біт, фолк, психоделічний рок, арт-рок, панк, хард-енд-хеві. Тому виправданим є визначення року як самостійної жанрової сфери з позначенням названих різновидів рок-музики як субжанрів. З одного боку, це свідчить про незалежність названих жанрів один від одного, а з іншого, показує їх приналежність до певного різновиду масової музики. Визначення жанрова сфера” та субжанр” використовуються в дисертації як робочі терміни.
Основну увагу в дослідженні зосереджено на hard-and-heavy, що виник наприкінці 60-х років ХХ століття і продовжував розвиватись до кінця 90-х років. Тому невипадково, що важкий” рок синтезує ознаки інших субжанрів: склад ансамблю інструментів, тісний контакт з публікою, епатуючу манеру гри на гітарі, започатковану рок-н-роллом; соціальну проблематику фольк-року; нігілістично-агресивне психологічне наповнення музики, текстів та сценічної поведінки панку; широкий спектр ефектів викривлення звуку гітари та голосу, введених психоделічним роком; нове трактування тривалості п’єс та значне ускладнення їх форми, творче відношення до метроритму, прагнення концептуалізації робіт тощо (від арт-року). Всі ці ознаки, сконцентровані в hard-and-heavy, утворили нову якість, що стала основою формування комплексу художніх прийомів, визначивши весь подальший розвиток рок-музики.
У процесі роботи над мапою географічного поширення субжанру з’ясовано, що hard-and-heavy розвивається переважно на терені торговельно-промислових центрів. Це спостереження дозволяє припустити, що важкий” рок постає в масовій музиці музичним еквівалентом високого динамізму життя.
В дослідженні розглянуто особливості музичної мови (на рівні звукоряду, ладу, гармонії, фактури, вокальної та інструментальної мелодики, ритму, метру, темпу, виконавських прийомів у вокальних та інстументальних партіях, тембру, гучністної динаміки, звукорежисерської роботи), його форми, драматургії та семантики п’єс, що репрезентують цей субжанр.
Комплекс засобів музичної виразності hard-and-heavy складають:
· діатонічний дванадцятитоновий звукоряд, на основі 12 тонів якого в різних прошарках музичної тканини п’єс використовуються звукоряди не складніше семищаблевих;
· гармонічна організація, запозичена з архаїчного блюзу;
· плагальність як основний елемент функціональної динаміки при переважному використанні тонального принципу;
· переважна остинатність тоніки як засіб ладової централізації;
· мелодієгармонія автентичного та плагального типв як засіб фактурної організації музичної тканини; виникнення та поширення її в hard-аnd-heavy зумовлене зручністю гітарної аплікатури та чистотою звучання акордів при застосуванні частотних фільтрів;
· вокальна та інструментальна мелодика мовної та моторної природи; прийоми побудови інструментальних партій втілюються в гітарних соло і в трьох типах рифів (гомофонних, акордово-інтервальних, мішаних);
· гнучке застосування різноманітних ритмічних малюнків у вокальних та інструментальних партіях; тотальне використання різноманітних синкоп виявляє себе як в ритмі, так і в метрі, призводячи до одночасної дії кількох паралельних метричних рядів, один з яких відстає або випереджає інший на вісімку;
· різноманітні комбінації метрів, утворені як рівномірне чергування складних та мішаних розмірів, як епізодичні введення інших розмірів, як послідовна зміна метрів у кожному такті, як використання власних” розмірів;
· широкий діапазон темпів виконання творів;
· використання переважно форсованої атаки звука та широке застосування позавокальних і позамовних засобів у вокальній виконавській манері;
· виражальні засоби гітари включають прийоми звуковидобування, характерні як для акустичної, так і для електричної гітари (робота важелем, прийоми забарвлення та викривлення звуку тощо), використання безладової бас-гітари;
· активне використання всього спектру можливостей звукорежисури на концертах та під час студійного запису;
· ієрархічний, багаторівневи й процес формоутворення, в основу якого покладено взаємодію жанрових ознак вокальної та інструментальної музики; результатом їх взаємодії є створення складних форм (від складної двочастинної до рондальної, концентричної, дзеркально-симетричної, відкритої”, альтернативної” тощо);
· тематична організація п’єс представлена одним із трьох варіантів багаторифова, монорифова, спіральна;
· складне поєднання вербальної та музичної драматургії на рівні п’єс та альбомів; на першому з них виявлено, що висхідним імпульсом драматичного розвитку є поетичний текст одного з трьох типів драматургічної будови (статичні, динамічні, крещендуючі). Серед наявних типів драматургії в текстах hard-and-heavy переважає ліричний, поширені усі варіанти мішаних типів драматургії;
· на рівні альбомів визначено два типи драматургічної побудови: альбоми-збірки та концептуальні альбоми двох типів побудови поступального та спірального.
Охарактеризований комплекс музично-стилістичних засобів виразності важкого” року не є закритим утворенням. Навпаки, найцікавіші з точки зору стилю рок-твори, як правило, побудовані на основі взаємодії на різних рівнях названих засобів з елементами класико-романтичної або джазової системи. Особливості такої взаємодії у ряді випадків дають можливість говорити про яскравий індивідуальний стиль тієї чи іншої групи або виконавця.
Семантику hard-end-heavy традиційно характеризують як негативну, що є цілком справедливим, зважаючи на історичну атмосферу та середовище виникнення рок-музики. Друга світова війна та застосування ядерної зброї показали, якою насправді маленькою і беззахисною є людина, наскільки знецінене її життя. Особливо гостро це усвідомлювала молодь з її ще не стійкою психікою. Аналогічна ситуація вже виникала в історії в добу великих географічних відкриттів, коли людина усвідомила, що світ не обмежується Європою. Звідси неодноразово підкреслювана дослідниками та слухачами висока міра драматизму рок-музики, виникнення самостійного напряму розвитку арт-року під назвою барокко-рок”, використання в різних субжанрах року барокової стильової моделі, принципів концертування, численні алюзії, цитати та транскрипції музики Й.С.Баха тощо.
З іншого боку, в образному строї одного з витоків рок-музики (блюзу) домінують два мотиви страждання та іронії, а виник він у тому бездомному, безликому середовищі, де рабів продавали як скотину, де не було сімейних зв’язків, віри” [64; 103], а була лише безнадійна самотність. Отже, життєвідчуття білого та чорного пересічного населення Америки та Західної Європи резонували один з одним та з відчуттями багатьох митців ХХ століття. Те, що в академічній музиці набуло втілення у творчості Г.Малера, Р.Штрауса, А.Берга, Д.Шостаковича, П.Хіндеміта, Е.Саті та ін., у масовій музиці вилилося в hard-end-heavy, що на своєму початку найповніше втілював собою відношення до музики як до способу екзістенціальної відвертості, продовження на сцені стилю життя та реальної поведінки музикантів, розвивав традицію експресіоністичного показу життя маленької людини” у великому місті, її настроїв зневіри та втоми, тривоги та жаху перед майбутнім, прагнення бути почутим, докричатися до інших людей крізь гуркіт цивілізації, протистояти їй.
Отже, семантика hard-and-heavy віддзеркалює суперечливий духовний стан молоді другої половини ХХ століття, осмислюючи потворність навколишньої дійсності. З одного боку, вона є виявом спонтанної, не завжди підконтрольної активності та енергії, властивої життєвідчуттю молоді, з іншого боку, - втілює у звуках сучасний рівень урбанізації, стаючи її музичним еквівалентом. Саме цим можна пояснити підвищену увагу субжанру до гнучкого метроритму, швидких темпів, викривлених звучань, високого рівня гучності, активного використання низьких частот. Ця суперечливість знаходить вияв у протиставленні-поєднанні драматургії вербальних текстів, з переважанням в них філософії та лірики, з енергійно-агресивною манерою висловлювання, і створює ту контр-якість, ту гірчинку-протистояння”, яка становить інваріантну сутність року.
Змістовний діапазон композицій важкого” року від втілення особистої драми до всесвітньої трагедії. Проте специфіка його художньої реалізації дуже різноманітна в межах конкретних стильових проявів: в образах поневіряння та шляхом протиставлення себе суспільству, висвітленням прихованих аспектів людської поведінки та зверненням до релігії, шляхом експерементування” на межі больових відчуттів та поза межами сприйняття тощо. Відхід від характерної для року ідеї тотожності штучно створеного художнього сценічного образу (іміджу) та його носія відбувається в шок-року. Сценічна діяльність представників цього стильового відгалуження (Еліс Купер, Мерилін Менсон та ін.) іноді виходить як за межі мистецтва, так і за межі естетичного, людяного взагалі. Проте тематика їх творчості лишається у визначених нами межах. Так, Е.Купер визначає ідею свого альбому Brutal Planet” як футуристичне попередження, що спирається на реальність тотального поширення насильства та жорстокості в сучасному світі [23; 53].
Аналіз історії розвитку рок-музики виявив, що hard-end-heavy став кульмінаційним етапом її розвитку і еволюціонував протягом останньої третини ХХ століття паралельно інтенсивно та екстенсивно, посилюючи різними засобами потужність та агресивність звучання і синтезуючись з різними жанрами сучасної масової та академічної музики.
Перший напрям виокремлений нами на основі аналізу творчості груп Metallica”, Slayer”, Anthrax”, Megadeth”, Venom”, Pantera”, Sepultura”, Rammstain”, Iron Maiden”, Judas Priest”, Manovar”, Nirvana”, Inside Edition”, Bestia”, Napalm Death”, Genocide”, Tangorodream”, Phantasmagory”, Morbid Angel”, Obituary”, Carcass”, Entomber”, Коррозия металла” тощо. Вони формують ланцюжок таких відгалужень hard-and-heavy, як heavy-metal, speed-metal, thrash-metal, grindcore, industrialized thrash, black-metal, death-metal тощо.
Одним з перших етапів розвитку субжару в цьому напрямі можна вважати використання scat”-вокалу, позавокальних засобів (сміху, виття, зітхань тощо) та ефекту fell off (низхідкого короткого глісандо у закінченнях мотивів, фраз, речень), що посилювали увагу до фонічного аспекту виразності вокальної партії. Прагнення підвищити емоційну експресію призводить до посилення її інструментальних” ознак. Тоді мовна та вербальна виразність відходить на другий план, а часом і взагалі ігнорується. Так відбувається у death-metal: вокальна партія часто представлена тут екстремальним ричанням”, практично не маючи власної індивідуальної мелодичної лінії.
Ще один важливий етап намагання гранично посилити важкість інстументального звучання через знижений стрій гітари. Ця тенденція простежується від окремих п’єс групи Led Zeppelin”, через твори Metallica” до Carcass”, і полягає у поступовому збільшенні інтервалу, на який униз опускається або одна струна, або весь стрій, від одного тону до трьох тонів. Використання зниженого строю гітари дає змогу видобути найважче звучання, середнє між гітарою та басом. Найяскравіше ця тенденція виявилась у death-metal, що визволився від пут” мелодизму і став джерелом чистої енергії та граничної важкості”[25;12].
Використання для викривлення звуку спеціальних пристроїв, запозичених hard-and-heavy з психоделічного року, розширене можливостями регулювання співвідношення частот на мікшерному пульті або на корпусі гітари, призвели до переакцентування уваги з виразності мелодичних ліній на фонічний аспект звучання. Сучасна техніка, електронно-перкусійний інструментарій, підсилювальна аппаратура, різноманітні блоки ефектів створюють значні можливості для рок-музики. Розвиток цього напряму зумовлений: значним впливом на рівень художнього сприйняття механічного піаніно в галузі механічного характеру гри; розповсюдженням фонографів з їх викривленим звуком, що руйнував століттями напрацьований чистий” варіант і увійшов у психологію масового слухача ХХ століття; створенням на початку 60-х років ХХ століття Філом Спектором стіни звуку” своєрідного фонографічного еквіваленту колективізму рок-групи, що відтворювала звучання, розраховане на простий транзисторний радіоприймач, і, головне, не була тотожною концертному виконанню. Отже, студія звукозапису стає в рок-музиці ще одним музичним інструментом. Яскравим втіленням його можливостей є записи американського композитора і гітариста Френка Заппи та англійської групи Beatles”, в яких вперше реалізовано ідею платівки як єдиного художнього цілого концептуального альбому”. У творчості Джиммі Хендрікса електрогітара не тільки стає продовженням” музиканта, яким є, наприклад, традиційний духовий інструмент, будь-які можливі звукові ефекти (наприклад такі, що виникають під час руху музиканта відносно підсилювальної апаратури) є складовою комплексу виражальних засобів.
Охарактеризований напрям еволюції набув визначення інтенсивного, адже характерною його ознакою є активні шукання шляхів посилення виразності та впливу важкої” музики шляхом зростання її потужності та агресивності на фонічному рівні.
Другий напрям розвитку hard-and-heavy виділено на основі аналізу творчості груп Bon Jovi”, Cіnderella”, Scorpions”, Europe”, Him”, Queen”, Uriah Heep”, Nazareth”, Арія”, Мастер”, Август” та гітаристів Tony Macalpine, Yngwie Malmsteen, Gary Moore, Joe Satriani, роботи яких репрезентують такі явища, як pomp-rock, glam-rock, pop-rock, instrumental metal, melody metal тощо.
Поштовхом для еволюції важкої” музики в цьому напрямі стала творчість групи Deep Purple”. У його складі вперше в історії hard-and-heavy з’явились клавішні синтезатори. Це сприяло розвитку окремих відгалужень стилю шляхом взаємодії з іншими жанрами. Так, згадане впровадження клавішних посилило ознаки концертування, змагання в демонстрації їх віртуозних можливостей і традиційної для hard-and-heavy солюючої гітари, ставши одним з факторів, що дозволи говорити про використання барокової стильової моделі не тільки в hard-and-heavy, а й у рок-музиці взагалі. Це призвело до виникнення в межах арт-року самостійного барокового напряму.
В річищі бароко-року лежать такі твори, як, наприклад, Concerto For Group And Orchestra”, написаний 1967 року клавішніком Deep Purple” Джоном Лордом та Concerto Suite For Electric Guitar And Orchestra” гітариста-віртуоза Інгві Мальмстіна (1998). Барокова стильова модель іноді використовується музикантами важкого” року в окремих композиціях на рівнях музичної мови, форми, драматургії.
Взаємодія hard-and-heavy з європейською академічною музикою виявляється і у виконанні рок-музикантами творів академічних композиторів (група ELP”), які і у виконанні академічними музикантами творів цього субжанру. Така тенденція представлена двома напрямами: виступами рок-музикантів з симфонічними оркестрами (Metallica”, Scorpions” тощо) та транскрипціями рок-творів для струнного квартету (Apocaliptica”).
Часто наявність у складі важкої” групи клавішних синтезаторів призводить до еволюції його в напряму поп-музики (поп-рок у творчості Scorpions”, Europe”), що підтверджується й тяжінням названих та деяких інших гуртів до яскравої мелодики, як свідченням, що hard-and-heavy засвоює класико-романтичну музичну спадщину. Отже, melody-metal, що виник на цій основі, не можна вважати особливим стилем чи манерою гри (як новою комбінацією традиційного набору засобів). Скоріше він сформувався завдяки посиленню ролі одного з елементів за рахунок іншого, в даному випадку мелодійності за рахунок потужності.
Творчість групи Deep Purple” стала поштовхом і для взаємодії hard-and-heavy з академічною та сучасною масовою музикою в галузі вокалу. Так, поряд з класичними” для стилю засобами у деяких п’єсах зустрічаємо фрагменти із швидким, майже реповим промовлянням тексту (Speed King”, Bloodsucker” тощо). Це могло бути одним з чинників виникнення репу та проникнення його елементів у важку” музику (rap-metal). З іншого боку, реп асимілював у жанрах сучасної масової музики академічну мелодекламацію. Оскільки вокальна партія в репі майже незалежна від інструментального акомпанементу, можливим є його вільне поєднання з різними жанрами академічної та сучасної масової та музики (диско в сучасному складі Modern Talking”, glam-rock (Queen після Фреді Меркьюрі), hard-rock в композиції групи Грін Грей” Подождем под дождем”). З іншого боку, у вокальних партіях Deep Purple” знаходимо використання й академічної манери співу (наскільки це можливо для рок-вокаліста). Отже, все це свідчить про значні можливості для синтезу рок-музики з академічним професійним музикуванням, що зумовило, наприклад, співпрацю Монсерат Кабальє з групою Queen” та особисто з Фреді Меркьюрі.
Охарактеризаваний шлях розвитку важкого” року ми визначили як екстенсивний. Він поєднує комплекс засобів виразності hard-and-heavy чи його окремих елементів із засобами виразності інших напрямів розвитку сучасної масової та академічної музики. Це поєднання може відбуватися як у межах власне важкого” року на рівні використання елементів музичної мови, інструментарію, форми, драматургії, роботи за моделлю тощо, так і у творчості колективів, що працюють в іншій манері (Грін Грей”, Новий Ієрусалім”, ДДТ” тощо). В цьому випадку запозичення може мати більш або менш виражений характер і відбувається на рівні інструментальних засобів (потужне звучання ритм-групи, введення розгорнутих сольних гітарних епізодів), рифової основи у побудові форми (із застосуванням переважно коротких, потужних поспівок, що запам’ятовуються), відхід від канонів європейської класико-романтичної мажоро-мінорної системи в галузі гармонії (переважна остинатність тоніки, використання трихордових або хроматичних поспівок, плагальні, медіантові і тритонові співвідношення гармоній), манери виконання вокальної партії (високий експресивний чоловічій вокал, широкий спектр позавокальних засобів виразності). Свідомішим” стає використання комплексу музичних засобів hard-and-heavy при зверненні до тематики, що тривалий час вважалася пріоритетною для стилю: демонізм, приховані аспекти людської поведінки, нігілізм тощо. Ті чи інші засоби виразності можуть використовуватись відокремлено або в різних комбінаціях, як правило, в межах однієї композиції.
Кожен із цих шляхів еволюції hard-and-heavy розвиваються не відокремлено один від одного, а часто перехрещуються у творчості однієї групи. Так, перспективним напрямом еволюції, наприклад, death-metal вважається проникнення в нього мелодійності, тобто формування melody-death.
Отже, в дослідженні доведено самостійність та унікальність hard-and-heavy як субжанру рок-музики, і визначене його місце в масовій музиці та в культурі другої половини ХХ століття, а також окреслені певні перспективи розвитку цього напряму в найближчому майбутньому.
Притаманне важкому” року тяжіння до загострення емоцій, досягнення їх максимального напруження, а також засоби втілення цих емоцій на межі” наявні в контексті загального процесу експресіонізації мистецтва ХХ століття. Безпосередньо пов’язане з цим і звернення важкого” субжанру до негативних образів, роль яких посилилась в музиці ХХ століття, та до теми особистості в сучасному світі техніки, механізмів, що підпорядковують людину, перетворюючи її на механізм. Ця тема, характерна ще для романтичного мистецтва, набула, як відомо, у ХХ столітті нової актуальності у сфері академічної музики. Це споріднює hard-end-heavy з експресіонізмом як напрямом мистецтва ХХ століття. Так, альбом Master Of Puppets” групи Metallica” присвячений розкриттю процесу усвідомлення людиною власного знеособлення, залежності, підпорядкованості різним засобам прямого та опосередкованого впливу. Отже, представники обох напрямів сприймають духовно-прекрасне як синонім свідомого самовідсторонення від реальних життєвих проблем, що, відповідно, викликає презирство та знущання. Саме тому і музика композиторів-експресіоністів, і важкий” рок вкрай насичені гіперболізмом, дисонантністю, конфліктами з суспільством, бунтом і, водночас, безсиллям, безвихіддю, співчуттям до людини та людства, культом самовираження”, ексцентризмом, нестримною емоційністю, абстрактністю, прагненням неприкрашеної правди життя як антитези благополуччя, суб’єктивністю інтерпретацій життєвої реальності.
Таким чином, серед усіх напрямів мистецтва ХХ століття експресіонізм у професійній музиці та hard-end-heavy в масовій найгостріше виразили конфлікт людини з історичною реальністю.
Органічність важкого” року в контексті сучасної музики підтверджується і певними паралелізмами в розвиту його та академічної музики. Серед них, крім барокової моделі втілення урбаністичних тенденцій, посилена увага до фонічного аспекту твору, метроритму та остинатності як засобів організації музичного матеріалу.
Як відомо, в період між першою та другою світовими війнами в академічній музиці спостерігаються інтенсивні спроби трансформувати основи європейської музичної мови, зокрема: зміну рівномірної темперації нерівномірною або взагалі нетемперованим строєм; зміну мелодики як основи образного змісту тембром та фоновим тематизмом; сонорність як найважливіший засіб художнього впливу; руйнування тонального способу мислення конкретною музикою та фонічним обертоновим чуттям. Втіленням аналогічних тенденцій у масовій музиці стала поява наприкінці ХХ століття hard-and-heavy, з його тенденцією до посилення моторики, токатності, великим значенням ударного” звукового матеріалу та його виражальних функцій, широкою дією остинатності як засобу розвитку, фактора формоутворення, способу поєднання, суперечливою єдністю ритмічної свободи, іррегулярності та рівномірної метричної пульсації; різкими контрастами, яскравими вторгненнями, емоційними зривами”. У створенні таких контрастів бере участь весь комплекс виражальних засобів, один з найважливіших серед них тембр. Використання різноманітних блоків електронних ефектів дозволяє музикантам працювати” з тембрами подібно до тематичної роботи в академічній музиці, видозмінюючи їх, трансформуючи, перебільшено викривляючи, створюючи темброві антитези.
Аргументом на користь органічного вписування року в контекст сучасної культури можна вважати й застосування до побудови п’єс принципів кінематографу: техніки монтажного поєднання тембрально різнопланових епізодів-кадрів, шви” між якими зумисне підкреслені, ефектів звукових напливів”, паралелізмів контрастних планів (яскравий приклад кода композиції Master Of Puppets” групи Metallica”).
Як відомо, образна сфера художньої культури невіддільна від характерної мови і стилю епохи. В літературі, драмі, публіцистиці, професійній музиці ХХ століття новий тип образів художньої культури вже є усталеним фактом. Подібні ідеї масової музики й досі зустрічають значні перешкоди. Аналіз причин такого становища лежить поза межами нашого дослідження. Проте аналогом нового типу образів масової культури, на думку дисертанта, можна вважати образний стрій рок-музики і, зокрема, hard-and-heavy як її концентрованого вираження. Рок, на відміну від інших складових сучасної масової музики (поп-музики, джазу тощо), живиться безпосередньо імпульсами реальної дійсності (потужність, приголомшуючі шуми, драматизм, гіперболізована людська самотність тощо), а його важкий субжанр спромігся виробити і усталити художні нормативи, аде