РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ОВОЛОДІННЯ ПРОФЕСІЄЮ СТОМАТОЛОГА

Краткое описание

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА

На правах рукопису

Самойленко Ірина Володимирівна

УДК 152.2:616.31

РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ОВОЛОДІННЯ ПРОФЕСІЄЮ СТОМАТОЛОГА

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
професор, дійсний член АПН України
Максименко Сергій Дмитрович

Київ 2007

Зміст
Вступ 3
Розділ I. ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ . 10
1.1. Теоретичні та практичні аспекти дослідження психологічної готовності у психології............................................................ 10
1.2. Дослідження психологічної готовності на етапі допрофесійної підготовки............................................................................................. 25
1.3. Готовність до оволодіння професією медичного профілю як психологічна проблема..........40
Висновки до розділу I........... 52

Розділ II. ЗАГАЛЬНІ Принципи та засоби емпіричного дослідження .. 55
2.1. Методичний апарат дослідження.....................................55
2.2. Якісно-кількісний аналіз одержаних результатів.. 84
2.3. Критерії формування експериментальної вибірки та їх обґрунтування..91
Висновки до розділу II ....................................................................................... 107

Розділ III. Оптимізація психологічної готовності до оволодіння професією стоматолога засобами психотренінгу 108
3.1. Психотренінг у системі активних методів соціально-психологічного навчання 108
3.2. Змістово-процесуальні характеристики програми розвивальних впливів.........................................................................................................117
3.3. Підсумковий аналіз та інтерпретація отриманих даних..........................136
Висновки до розділу III ..................................................................................151
Висновки 152
Список використаних джерел .. 154

ВСТУП

Актуальність дослідження. Завдання підготовки професіоналів для різноманітних галузей діяльності людини стає, з огляду на сучасні запити соціокультурної ситуації, особливо актуальним. Усталена практика освіти, зокрема і медичної, яка орієнтується на кваліфікаційну модель спеціаліста, не задовольняє сучасних вимог і дедалі частіше починає звертатися до нової парадигми, яка базується на цінностях саморозвитку і самореалізації особистості як суб’єкта власної діяльності. У руслі зазначеної тенденції розширюються функції психології як складової, здатної суттєво підвищити якість психологічної підготовки майбутнього фахівця на всіх етапах процесу його професіоналізації.
Очевидно, що можливості психологічного забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема і в медичній галузі, пов’язуються з розробленням ефективних критеріїв оцінки праці лікаря, тобто з визначенням сукупності психологічних утворень, що складають сутність цієї праці.
Нині в контексті розв’язання психолого-педагогічної проблеми виконана велика кількість досліджень у найширшому спектрі напрямів загально-психологічному (М.І.Дьяченко, Л.А.Кандибович, В.О.Моляко), онтогенетичному (І.І.Карабаєва), психолого-педагогічному, зокрема, в процесі вивчення психологічних умов удосконалення психологічної підготовки фахівців до різних видів спортивної і спортивно-педагогічної (Б.О.Вяткін, Г.В.Ложкін, В.В.Клименко, А.Ц.Пуні, П.А. Рудик, О.П.Федик, О.Л.Черепєхіна), професійно-виробничої (В.А.Бодров, Ю.П.Поваренков, Н.С.Пряжніков), управлінської діяльності ( В.Й.Бочелюк, Л.М.Карамушка, С.І.Карп, Н.Л.Коломінський, О.А.Філь), а також професійної діяльності в органах внутрішніх справ (І.О.Машук) тощо.
Традиційно чільне місце проблема психологічної готовності займає в предметному полі педагогічної психології. Об’єктом уваги постає тут досить широке коло питань, які стосуються пошуку і розроблення критеріїв психологічної готовності учнівської та студентської молоді до успішного вибору й оволодіння ними педагогічною діяльністю (М.Д.Белей, Х.Василькевич, П.П.Горностай, В.О.Моляко, С.А.Ніколаєнко, П.С.Перепелиця, О.В.Хрущ-Ріпська).
У останнє десятиріччя пильну увагу дослідників привертають питання психологічної підготовки (готовності) спеціалістів медичного профілю, зокрема, медичних сестер (І.С.Вітенко, Т.М.Павлюк, Л.М.Супрун), загальної, професійної і психологічної культури лікаря ( Е.Д.Грачев, І.І.Косарев, О.М.Юдіна), його особистісних (професійно важливих) якостей ( І.Н.Гурвич, Я.М.Кміт, С.В.Лазоренко, О.В.Уваркіна, Т.С.Ясько), професійного медичного мислення медичного працівника (В.П.Андронов) і спілкування залежно від його посадового статусу (Ф.Н.Портнов, Е.С.Чугунова).
Помітне місце в згаданому напрямі займають дослідження психологічної підготовки майбутніх лікарів у процесі їхньої навчально-професійної підготовки у вищих навчальних медичних закладах освіти ( В.П.Дуброва, В.Д.Менделевич, В.І.Ораховський, Т.О.Перцева).
Здійснений нами аналіз літературних джерел медико-психологічного змісту дозволив констатувати, по-перше, мізерність досліджень в аспекті порушеної нами проблеми, по-друге, збереження й донині панівної акцентуації уваги психологів на розв’язання проблем оптимізації психологічної підготовки майбутніх фахівців вищої ланки освіти, тоді як етап допрофесійної підготовки (первинної професіоналізації) займає в складі наявної теорії і практики психологічних досліджень маргінальну позицію.
Очевидно, що така ситуація не може не вплинути як на обмеженість теоретичних уявлень про закономірності психічного онтогенезу особистості загалом, на подальшу практику застосування адекватної зазначеним уявленням системи розвивальних впливів, так і в контексті психологічної підготовки спеціалістів стоматологічного профілю зокрема.
З огляду на актуальність і недостатню розробленість у психології порушеної в даному дослідженні проблеми, а також її вагомість у розв’язанні практичних завдань медичної освіти щодо суттєвого підвищення якості підготовки медичних кадрів, зокрема стоматологічного профілю, було визначено тему даного дисертаційного дослідження: „Розвиток психологічної готовності старшокласників до оволодіння професією стоматолога”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України „Психолого- педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі.” Номер держреєстрації 0105 U 001036.
Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України ( протокол №10 від 14.11.2005 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН в Україні (протокол №10 від 21.12.2005 р.).
Об’єкт дослідження психологічна готовність до оволодіння медичною професією.
Предмет дослідження особливості формування психологічної готовності особистості до професії стоматолога.
Мета дослідження - з’ясувати особливості процесу формування у майбутнього лікаря психологічної готовності до успішного оволодіння професією стоматолога і на цій основі розробити програму її оптимізації.
Відповідно до предмета і мети дослідження було висунуто таку гіпотезу: процес формування психологічної готовності майбутнього лікаря-ёстоматолога як суб’єкта професійно-медичної діяльності може бути суттєво прискорений за умови впровадження в структуру програми допрофесійної підготовки розвивальних психотехнік, зокрема, у формі активних методів соціально-психологічного навчання.
Перевірка гіпотез дослідження та досягнення мети передбачали розв’язання таких завдань:
1. Проаналізувати в процесі розгляду й узагальнення літературних джерел із досліджуваної предметної галузі провідні підходи до проблеми формування психологічної готовності майбутнього стоматолога до оволодіння професією з огляду на їх теоретичний внесок і застосовний потенціал;
2. На підставі експертного аналізу визначити перелік потрібних і достатніх для успішної професійної діяльності якостей фахівців стоматологічного профілю;
3. Розробити систему психодіагностичних методів дослідження психологічної готовності до успішної професійної діяльності та рівня її сформованості у старшокласників слухачів підготовчого відділення вищого медичного навчального закладу освіти.
4. Скласти і верифікувати експериментальним шляхом програму психолого-педагогічного тренінгу з метою оптимізації психологічної готовності особистості до оволодіння професією стоматолога на етапі довузівської подготовки;
5. З’ясувати ефективність розробленої програми та способи втілення отриманих результатів у практику психологічної служби освітнього закладу.
Методологічну основу дослідження склали: загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості як суб’єкта діяльності (К.О.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, Г.О.Балл, В.А.Брушлінський, Г.С.Костюк, В.О. Моляко, С.Л. Рубінштейн, В.О.Татенко) загалом, на етапі допрофесійної підготовки у закладах середньої ланки освіти (Г.О.Балл, В.О.Моляко, П.С.Перепелиця, М.В.Савчин, В.А.Семиченко, Б.О.Федоришин) зокрема; концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.В. Петровський); концептуальні засади медико-психологічної дисципліни в галузі дослідження професійно-медичної діяльності загалом (А.Ф.Белов, Л.Ф.Бурлачук, М.М.Кабанов, М.М.Лапкін, С.Д.Максименко, В.М.Ніколаєнко, В.О.Ташликов, Н.В.Яковлева), на етапі вузівської підготовки ( І.С.Вітенко, В.П.Дуброва, Т.О.Перцева) зокрема.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були застосовані методи теоретичного (зіставлення, систематизація, класифікація, узагальнення) та емпіричного дослідження. На різних етапах емпіричного дослідження добирався і використовувався комплекс методів і прийомів, що охоплював спостереження, опитування (у формі анкетування, інтерв’ю, бесіди), аналіз продуктів діяльності, експертне оцінювання, групові техніки активного соціально-психологічного навчання.
Отримані дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією і змістовим узагальненням. Статистичне оброблення даних та графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою персонального комп’ютера на базі пакета статистичних програм SPSS 12.0.
Організація і експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалось на базі підготовчих курсів вищого державного навчального закладу Українська медична стоматологічна академія”.
Загальна кількість досліджуваних становила 200 осіб, серед них 40 осіб чоловічої статі і 160 жіночої. Дослідження здійснювалося впродовж 2002-2006 рр.
На першому етапі (2002 р.) було визначено теоретико-експериментальні підходи до порушеної проблеми, конкретизовано методи та загальну стратегію дослідження.
На другому етапі (2003-2004 рр.), шляхом експертної оцінки і констатуючого дослідження із використанням комплексу психодіагностичних методів і прийомів кількісного аналізу отриманого масиву даних було визначено перелік особистісних якостей, необхідних для успішного оволодіння професією стоматолога, розроблено програму психологічного тренінгу.
На третьому етапі (20052006 рр.) здійснювались апробація та верифікація одержаних за допомогою розробленої програми даних, було сформульовано висновки, накреслено шляхи практичного впровадження отриманих результатів.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що в ньому вперше з позиції особистісно-орієнтованого (центрованого) підходу в структурі особистості майбутнього фахівця стоматологічного профілю виокремлено комплекс взаємопов’язаних психологічних утворень, які є необхідними і достатніми для успішного оволодіння професією лікаря-стоматолога, а також у конструюванні змісту програми оптимізації психологічної готовності, релевантної вимогам і умовам професійної діяльності лікаря вказаної спеціалізації.
Практичне значення дослідження визначається тим, що отримані в ньому результати можуть бути використані в процесі допрофесійної підготовки майбутніх лікарів-стоматологів, використовуватися викладачами психології у викладанні курсу спеціалізованої психологічної підготовки фахівців медичного профілю, а також у створенні відвідних навчально-методичних посібників.
Отримані результати можуть бути включені у зміст роботи психологічної служби вищих навчальних закладів стоматологічного профілю з метою вчасної діагностики психологічної готовності абітурієнтів до оволодіння професією стоматолога.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Головні положення і результати наукового дослідження були опубліковані в наукових збірниках та наукових періодичних виданнях, доповідалися і були схвалені на республіканських науково-практичних конференціях „Дидактичні принципи навчання та їх реалізація у вищий медичній школі” (м.Полтава, 2002), Шляхи оптимізації педагогічної взаємодії у системі викладач і студент в умовах реформування вищої школи” (м.Полтава, 2003), „Сучасні підходи до викладання теоретичних і клінічних дисциплін у медичному вузі” (м.Полтава, 2005), „Розвивальна освіта і багатовимірний досвід особистості (в контексті Болонського процесу) (м.Полтава, 2005), „Оптимізація методів контролю знань студентів за сучасних умов організації навчального процесу” (м.Полтава, 2006), а також на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.
Теоретичні положення та практичні результати впроваджено в програму психологічної підготовки профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів м.Полтави, зокрема, гімназії №31 (довідка № 545 від 13.11.2007 р.) і підготовчого відділення Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» ( довідка № 23/2104 від 11.06.2007 р.).
Публікації. Зміст і результати дисертаційного дослідження висвітлені в 15 публікаціях. Із них 4 у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 275 найменувань. Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках. Дисертація містить 3 таблиці та 4 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами теоретичного і практичного досліджень ми дійшли таких висновків:
1. Представникам професії лікаря-стоматолога притаманні специфічні та професійно необхідні важливі якості, зміст і сутність яких було уточнено в процесі теоретичного аналізу літературних джерел та матеріалів роботи експертної фахової комісії лікарівстоматологів з досвідом викладання фахових дисциплін. Найважливіші з них - працездатність, упевненість, зосередженість, спостережливість, уважність.
2. Процес формування психологічної готовності майбутнього лікаря-стоматолога як суб’єкта професійно-медичної діяльності може бути суттєво прискорений за умови впровадження у програми допрофесійної підготовки розвивальних психотехнік, зокрема тренінгу, розробленого автором даного дослідження. Це дає можливість не тільки покращити попередній відбір абітурієнтів з потрібним рівнем розвитку необхідних базових психофізичних якостей, а й оптимізувати комплекс цих якостей у старшокласників з високим рівнем професійної мотивації.
3. Застосовуваня розробленої автором дисертації системи психодіагностичних методів дослідження психологічної готовності призвело до напрацювання методики кількісної оцінки значущих психологічних якостей кандидатів на фахову підготовку лікаря-стоматолога та статистично суттєвої їх корекції у визначеному рамками експертного дослідження напрямку.
4. Застосування складеної та верифікованої експериментальним шляхом програми психолого-педагогічного тренінгу з метою оптимізації психологічної готовності особистості до оволодіння професією стоматолога на етапі довузівської підготовки суттєво поглибило інтереси старшокласників до діяльності типу людина-людина”, посилило внутрішню мотивацію і спрямованість на майбутнє.
5. Підтверджено ефективність розробленої й апробованої автором програми психолого-педагогічного тренінгу з метою оптимізації готовності старшокласників до оволодіння професією лікаря-стоматолога, яка дає можливість у стислий термін визначати ступінь психологічної готовності майбутнього абітурієнта до обраного фаху, оптимізувати у нього комплекс професійно значущих психологічних якостей. проводити соціальну адаптацію кандидатів з різних місць проживання (міста чи села) і створювати початкові навчальні колективи з підвищеним рівнем психічної взаємодії і соціальної толерантності.

У переспективі планується продовжити дослідження успішності, стосунків у студентському колективі майбутніх стоматологів, змін мотивації у студентів, їх ставлення до професії, особливостей опанування практичними навичками під час навчання у внз тими слухачами підготовчих курсів, які відвідували психолого-педагогічний тренінг, а також їхню подальшу професійну діяльність за фахом лікаря-стоматолога.