Розвиток стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю




  • скачать файл:
  • Название:
  • Розвиток стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю
  • Альтернативное название:
  • Развитие стимулирующей функции государственного управления внешнеэкономической деятельностью
  • Кол-во страниц:
  • 213
  • ВУЗ:
  • ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    Донецький державний університет управління


    НА ПРАВАХ РУКОПИСУ


    мойсейченко павло Олександрович

    УДК 354:339.54:339.9


    Розвиток стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю


    Спеціальність 25.00.02 Механізми державного управління


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління

    Науковий керівник:
    Дорофієнко Вячеслав Володимирович,
    доктор економічних наук, професор





    Донецьк 2008
    ЗМІСТ





    ВСТУП ...


    3




    РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю ..



    10




    1.1.


    Теоретичний рівень розробки проблем державного стимулювання експорту та імпорту ...



    10




    1.2.


    Зовнішньоекономічна діяльність як об’єкт державного управління в контексті приєднання України до СОТ .



    25




    1.3.


    Засоби державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності ..



    45







    Висновки до розділу 1 ..


    58




    РОЗДІЛ2. аналіз стану державного управління зОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ Діяльністю в аспекті сучасної ситуації ...




    62




    2.1.


    Аналіз передумов для розвитку двостороннього торгово-економічного співробітництва з зарубіжними країнами .



    62




    2.2.


    Торговельно-економічні місії як важливі складові механізму державного управління зовнішньоекономічною діяльністю ...



    81




    2.3.


    Зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику ....



    98







    Висновки до розділу 2 ..


    122




    РОЗДІЛ3.Вдосконалення стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічної діяльності




    126




    3.1.


    Розробка концептуальних засад стимулювання зовнішньоекономічної діяльності з зарубіжними країнами .



    126




    3.2.


    Обґрунтування оптимальної стимулюючої моделі управління зовнішньоекономічною діяльністю .



    134




    3.3.


    Формування інвестиційного клімату як найважливішої передумови стимулювання зовнішньоекономічної діяльності



    157







    Висновки до розділу 3 ..


    177




    ВИСНОВКИ ..


    181




    ДОДАТОК А .


    188




    ДОДАТОК Б ..


    192




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...


    193






    ВСТУП

    Актуальність дослідження. Ефективне державне управління зовнішньоекономічною діяльністю передбачає розвиток відповідних його функцій. Серед них провідне місце належить стимулюючій функції державного управління експортно-імпортною діяльністю та залученням прямих іноземних інвестицій.
    Поглиблення розкриття суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через удосконалення державного управління цим процесом вимагає необхідності визначення його напрямів. В даній роботі такими напрямами визначено стимулювання експорту, імпорту та залучення прямих іноземних інвестицій.
    Методологія дослідження ґрунтується на працях зарубіжних та вітчизняних вчених таких, як Антуан Монкретьєн де Ваттевіль, В.Андрущенко, В.Буряковський, О.Василик, А.Гальчинський, М.Гамов, О.Данилов, Джон Локк, Джон Ло, А.Жеребник, Н.Заєць, О.Іващенко, Р.Кантільон, С.Каламбет, Ж.Б.Кольбер, А.Крисоватий, А.Кредісов, Л.Колінець, Я.Литвиненко, Т.Ліпіхіна, Ю.Медведєв, А.Мерзляк, Томас Мен, Ю.Палкін, І.Райнін, В.Сіденко, А.Сбітнєв, В.Суторміна, А.Сухоруков, В.Федоренко, В.Федосов, А.Чухно, Д.Черник та ін.
    У цих працях розглядаються різні наукові підходи щодо напрямів стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, пропонуються інструменти політики стимулювання експорту та імпорту, визначаються умови стимулювання. Слід відмітити, що серед названих авторів існують розбіжності щодо визначення таких інструментів, підходів щодо їх застосування. Так, наприклад, в працях українських вчених В.Андрущенка, О.Василика, В.Суторміної, В.Федосова стверджується, що податки, як один із інструментів державного впливу на економічні процеси, є обов’язковими платежами юридичних та фізичних осіб, які запроваджуються для утримання державних структур та фінансового забезпечення виконання ними функцій держави і не є дійовими інструментами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. С.Терьохін повністю заперечує стимулюючу здатність податків. Ю.Палкін та Ю.Медведєв намагаються довести виконання податками самостійної стимулюючої функції. У працях А.Гальчинського, М.Гамова, А.Сбітнєва, А.Чухно податок розглядається як дійовий інструмент державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
    Такі розбіжності стосуються й інших інструментів державного впливу на зовнішньоекономічну діяльність. Щодо залучення прямих іноземних інвестицій, то у вітчизняній науковій літературі сформувалися дві наукові течії. Представники першої течії (С.Тимчук, О.Гаврилюк, Д.Єндовіцький) вбачають лише недоліки залучення іноземного капіталу. На їх думку, прямі інвестиції є причиною витіснення з ринку внутрішніх виробників і постачальників, збільшення залежності країни від іноземного капіталу, жорсткої експлуатації сировини тощо. Представники другої течії (А.Сухоруков, А.Пересада. О.Данилов, В.Федоренко, С.Будкевич, Л.Бакаєв, Г.Івашина, Л.Колінець, О.Кузьмін) навпаки відстоюють необхідність залучення іноземного капіталу в умовах гострої нестачі фінансових ресурсів і сучасних технологій.
    Щоб уникнути цих розбіжностей у дослідженні зроблено спробу розглянути застосування визначених інструментів з точки зору державного управління зовнішньоекономічною діяльністю, у сфері розвитку її стимулюючої функції. Значна частина проблем тут потребує більш детального вивчення, а саме обґрунтування і формування теоретичних принципів, на базі яких можна пропонувати нові механізми державного управління зовнішньоторговельною діяльністю і реалізації державної політики України у цьому напрямку. Все це і зумовило актуальність дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими планами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень «Інноваційний і стратегічний соціальний менеджмент у регіональному управлінні» (номер держреєстрації 0102U001295) та «Науково-методичні засади державного управління інноваційними процесами» (номер держреєстрації 0104U009990), що виконуються на кафедрі менеджменту у невиробничій сфері Донецького державного університету управління. Дисертантом в межах цих тем обґрунтовано необхідність і можливість удосконалення стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в науковому обґрунтуванні передумов державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в контексті вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) і розробці на цій основі заходів щодо розвитку стимулюючої функції державного управління цим процесом.
    Здійснення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
    - проаналізувати наукові підходи щодо напрямів стимулювання ЗЕД з позицій державного управління цієї діяльності, а також визначити діючі інструменти політики стимулювання;
    - окреслити роль торговельно-економічних місій у державному управлінні ЗЕД і обґрунтувати напрями їх удосконалення;
    - розробити науково-практичні рекомендації щодо удосконалення регіонального та транскордонного управління ЗЕД;
    - дослідити зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику і визначити їх адаптованість до України;
    - запропонувати шляхи розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД з розробкою відповідних заходів концептуального, нормативно-правого, організаційного та інформаційного забезпечення, які підвищують ефективність державного управління;
    - внести відповідні пропозиції щодо удосконалення законодавчої бази, спрямованої на підвищення ефективності державного управління ЗЕД.
    Об’єктом дослідження є державне управління зовнішньоекономічною діяльністю.
    Предметом дослідження є розвиток стимулюючої функції державного управління зовнішньоекономічною діяльністю.
    Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є об'єктивні закони ринкової економіки з урахуванням специфіки перехідного періоду економіки України.
    При виконанні дослідження використано методи наукових теорій мікро- та макроекономіки при розгляді рівня розробки проблем державного стимулювання експорту та імпорту, а також засобів державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності; системного підходу та комплексного аналізу при визначені передумов для розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва з зарубіжними країнами, а також зарубіжний досвід застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику; статистичну обробку інформації при дослідженні динаміки загального товарообігу між Україною та зарубіжними країнами, експорту товарів з України, імпорту товарів до України, динаміки індексу споживчих цін, динаміки інфляції на фоні основних макроекономічних показників; організаційне проектування при розгляді та обґрунтуванні утворення нових організаційних структур, стимулюючих розвиток зовнішньоекономічних відносин.
    У процесі роботи над дисертацією використовувалися законодавча та нормативно-правова база України, статистичні дані Міністерства економіки України, Держкомстату України, Державної митної служби України, матеріали статистичних щорічників України.
    Наукова новизна одержаних результатів визначається розробкою теоретико-методологічних засад розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД в Україні. У дисертації:
    уперше:
    - запропоновано модель розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, засновану на визначенні базових напрямів концептуального, нормативно-правового, організаційного та інформаційного забезпечення з метою підвищення конкурентоспроможності українських товарів та послуг.
    удосконалено:
    - застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику в контексті зарубіжного досвіду, що охоплює тимчасове скасування в’їзних пільг; запровадження фіксованої ціни на товари першої необхідності та цінові інтервенції;
    - законодавчу базу ЗЕД, спрямовану на підвищення ефективності державного управління, у частині регулювання її стимулюючої функції, шляхом розробки та прийняття законопроектів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення та «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про індустріальні (промислові) парки», «Про стимулювання розвитку регіонів», «Про спеціальні (вільні) економічні зони», «Про угоди про розподіл продукції», «Про внесення змін до деяких законів України з питань державно-приватного партнерства»;
    дістали подальшого розвитку:
    - напрями функціонування торговельно-економічних місій, як важливої складової механізму державного управління ЗЕД, що, перш за все, забезпечить розширення міжнародного регіонального економічного співробітництва на основі посилення у ньому ролі та вагомості України як суб’єкта міжнародних економічних відносин;
    - методи залучення прямих іноземних інвестицій шляхом створення сприятливих умов для діяльності в країні транснаціональних корпорацій та спільних підприємств, а також механізми захисту внутрішнього ринку, які передбачають протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, врегулювання розбіжностей у чинній нормативній базі стосовно питань ліцензування зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються підприємствами з іноземними інвестиціями;
    - обґрунтування пропозицій щодо удосконалення регіонального та транскордонного управління ЗЕД в частині подальшої інтеграції української економіки в структури Європейського Союзу; зміцнення та активізації співробітництва між вітчизняними та іноземними підприємцями, асоціаціями виробників, громадськими інституціями, органами місцевого самоврядування, органами державної влади.
    Практичне значення роботи полягає в тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції вносять певний вклад у формування комплексної стимулюючої моделі механізму державного управління зовнішньоекономічною діяльністю на різних рівнях управління.
    Крім того, теоретичні дослідження і висновки можуть бути використані при розробці механізму митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі, підготовці нових законодавчих актів і внесенні змін до вже чинних, що стимулюють діяльність суб’єктів зовнішньоторговельних економічних відносин. Отримані наукові результати та висновки можуть слугувати теоретичною основою при розробці стратегії й тактики входження України у міжнародні економічні організації, інтеграційні угруповання. Практичне значення полягає у розробці плану заходів Мінекономіки України на середньострокову перспективу, спрямованих на покращення інвестиційного клімату в Україні (довідка Департаменту двостороннього торгово-економічного співробітництва Міністерства економіки України № 111-17/97 від 6 лютого 2008 року).
    Практичне значення отриманих результатів також полягає у розробці основних положень зовнішньоекономічної діяльності регіонів України (довідка Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації № 125/02-08 від 7 лютого 2008 року).
    Положення і висновки дисертаційної роботи можуть також використовуватися в процесі викладання окремих курсів: «Міжнародна торгівля», «Міжнародні економічні відносини», «Зовнішньоекономічна діяльність підприємств», «Міжнародні відносини в бізнесі», спецкурсів, пов’язаних з поглибленим вивченням проблем зовнішньоторговельної діяльності та її регулювання (довідка Донецького державного університету управління № 11-189/02 від 8 лютого 2008 року).
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є автентичною науковою працею. Основні теоретичні положення і висновки, зокрема, ті, що характеризують наукову новизну дослідження, отримані та сформульовані автором самостійно. Ідеї та розробки, що належать співавторам, у дисертації не використовувались.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації викладено й оприлюднено на науково-практичних конференціях: на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми муніципального управління» (м.Київ, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Европейская наука ХХІ века 2007» (м.Дніпропетровськ, 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Современные научные достижения 2008» (м.Дніпропетровськ, 2008 р.).
    Теоретичні положення, наукові висновки дослідження обговорювались на методологічних семінарах і засіданнях кафедри «Менеджмент у невиробничій сфері» Донецького державного університету управління, а також на міжкафедральному семінарі Академії муніципального управління (м. Київ).

    Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях, з них 7 у фахових збірниках наукових праць з державного управління і 3 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,56 д.а., автору особисто належить 2,14 д.а.
  • Список литературы:
  • Висновки

    У дисертації наведено вирішення конкретного наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні передумов державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності в контексті вступу України до Світової організації торгівлі і розробці на цій основі заходів щодо розвитку стимулюючої функції державного управління цими процесами, що має суттєве значення для галузі науки державного управління.
    Реалізовані мета й завдання дають можливість зробити такі висновки:
    1. Поглиблення розкриття суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через удосконалення державного управління цим процесом вимагає необхідності визначення його напрямів. Реалізацію цих напрямів розглянуто через обґрунтування і формування теоретичних принципів побудови моделі розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, за допомогою якої можна застосовувати бюджетні та інші інструменти впливу держави на цей процес.
    2. На основі аналізу теорії державного управління, теорії відмінностей в рівні прибутковості, гіпотези стосовно розміру ринку, теорії життєвого циклу товару і теорії валютних зон визначено напрями стимулювання зовнішньоекономічної діяльності такі, як: стимулювання експорту; стимулювання імпорту; стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій (в тому числі через створення спільних підприємств) та ін. Вступ до СОТ стимулюватиме додаткове залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України щонайменше до 500 млн. дол. США щорічно, що сприятиме економічному зростанню, структурній перебудові економіки України, насиченню внутрішнього ринку виробничого та невиробничого споживання за рахунок українських товарів, зростанню ВВП шляхом природного заміщення імпортних товарів народного споживання тривалого користування на українські і, відповідно, додаткового зростання ВВП за рахунок скорочення імпорту.
    Вступ країни до СОТ не призведе до зміни тарифного режиму, але посилить позиції українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів. Водночас членство в СОТ призведе до необхідності переглянути політику державної підтримки окремих галузей, перш за все, провести певне ринкове реформування аграрного сектору та лібералізувати доступ до ринку аграрної та харчової продукції. Це питання є найбільш гострим з усієї кількості проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформований і забезпечує близько 16% робочих місць та 14,5% ВНП країни. Така частка сектору в економіці країни означає, що будь-яке втручання може викликати певні зміни економічних індикаторів, як-то рівень безробіття, розподіл доходів, загальний добробут та ін.
    Поряд із суттєвою лібералізацію торговельного режиму та відкриттям ринків для імпортної продукції Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку: спеціальні захисні заходи у випадку різкого зростання імпорту; антидемпінгові заходи у випадку імпорту за демпінговими цінами; компенсаційні заходи у випадку використання заборонених СОТ субсидій; підвищення ставок митного тарифу та застосування квот у разі суттєвого погіршення платіжного балансу країни; надання державної підтримки вітчизняним виробникам, у тому числі експортерам; використання субсидій, які не створюють негативного впливу на конкуренцію і спрямовані на підвищення конкурентноздатності вітчизняних виробників, у тому числі експортерів; надання внутрішньої підтримки для розвитку сільського господарства, зокрема, застосування спеціального режиму оподаткування.
    3. Визначено роль торговельно-економічних місій як важливої складової механізму державного управління ЗЕД, яка потребує удосконалення в таких напрямах, як: активізація інформування українських підприємств про умови ведення бізнесу, відкриття офісів, пошук та встановлення контактів з потенціальними іноземними партнерами та споживачами їх продукції; оперативне та поглиблене сприяння в отриманні необхідних контактів на запити місцевих підприємців щодо пошуку виробників/експортерів продукції в Україні; надання на запити вітчизняних міністерств та відомств інформації про реєстрацію та ділову репутацію фірм, які ведуть/прагнуть вести ділові стосунки з Україною; підготовка щомісячних (у разі необхідності оперативних) оглядів кон’юнктури основних товарних ринків країни перебування, щоб орієнтувати потенційних українських експортерів про можливості виходу на внутрішні ринки країн акредитації; забезпечення постійного оновлення інформації на веб-сайті Посольств, що могло б бути корисним не тільки місцевим, а й українським підприємцям; розширення мережі торговельно-економічних місій в країнах Африки та Південної Америки, як у перспективних ринках розвитку українського експорту; удосконалення виставкової діяльності через вироблення механізму фінансової підтримки участі українських фірм-експонентів у найбільш вагомих виставкових заходах, що проводяться у провідних країнах світу; налагодження тісної взаємодія з відповідними структурами галузевих міністерств щодо спільної розробки заходів з розвитку перспективних напрямків ЗЕД.
    4. Аналіз стану регіонального та транскордонного співробітництва спричинив розробку пропозицій щодо удосконалення управління цим процесом за відповідними напрямами: якісна зміна спеціалізації України у світовому поділі праці за рахунок впровадження комплексної експортної стратегії, орієнтованої на підвищення частки в експорті інноваційної та традиційної вітчизняної продукції з високою часткою доданої вартості, збільшення надання високотехнологічних послуг; активізація ролі міжнародної науково-технічної кооперації України, насамперед на стадіях комерціалізації розробок; підвищення конкурентоспроможності національної економіки щодо залучення іноземних інвестицій; переорієнтація імпортної стратегії України на заохочення технологічної реконструкції української промисловості; зміцнення та активізація співробітництва між вітчизняними та іноземними підприємцями, асоціаціями виробників, громадськими інституціями, органами місцевого самоврядування, органами державної влади; інтенсифікація вбудови” України в транспортні, інформаційні та телекомунікаційні мережі, що охоплюють регіон ЄС та поширюються на територію держав-сусідів ЄС відповідно до існуючих програм сусідства; нарощування експортних можливостей вітчизняної транзитної системи, особливо щодо транспортування енергоносіїв.
    Крім того дістали подальшого розвитку пропозиції щодо регіонального та транскордонного співробітництва в частині підвищення пропускної спроможності в пункті перетину західних кордонів України, розбудови відповідної прикордонної та митної інфраструктури, запровадження програм сусідства, що поєднують в собі інструменти використання структурних фондів ЄС (Інтеррег), програм передвступної допомоги (Фаре) та програм зовнішньої допомоги (Тасіс, Кардс) з іншого боку.
    5. В результаті аналізу зарубіжного досвіду застосування бюджетних інструментів впливу держави на цінову політику визначено, що ряд інструментів присутні в багатьох зарубіжних країнах і можуть бути адаптовані в умовах України. Це перш за все, такі, як: тимчасове скасування в’їзних пільг; запровадження фіксованої ціни на товари першої необхідності; цінові інтервенції тощо.
    6. Запропоновано модель розвитку стимулюючої функції державного управління ЗЕД, засновану на визначені базових напрямів концептуального, нормативно-правового, організаційно та інформаційного забезпечення з метою підвищення конкурентоспроможності українських товарів та послуг.
    Реалізація викладених пропозицій вимагає розробки заходів, які торкаються концептуального, нормативно-правового і оперативного забезпечення. Виникає необхідність прийняття цілісних концепцій стимулювання експортно-імпортної діяльності та дотримання зовнішньоекономічної безпеки країни; гармонізації умов державного кредитування та страхування експорту з правилами СОТ та Бернського союзу; гармонізації Митного тарифу України з Митним тарифом Європейського союзу; прийняття цілого ряду Законів та постанов щодо зовнішньоекономічної діяльності та ряду відомчих документів.
    З огляду на зарубіжний досвід та враховуючи стан іноземного інвестування, нами запропоновано застосовувати в Україні такі види податкових стимулів, як податкові канікули, зменшення податкової ставки, звільнення від сплати ряду податків, в т. ч. і ПДВ. Доцільно було б запровадити диференційовану систему податкових стимулів, яка б враховувала розмір внеску іноземного учасника в статутний фонд СП, суму інвестиції, галузь промисловості підприємства та регіон країни.
    7. Удосконалено законодавчу базу ЗЕД у частині регулювання її стимулюючої функції державного управління шляхом розробки та прийняття відповідних законопроектів, які спрямовані на підвищення ефективності державного управління ЗЕД:
    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення та «Про інвестиційну діяльність (реєстраційний номер 4016 від 18.07.2007), яким передбачаються заходи запобігання правопорушень у сфері інвестиційної діяльності, визначено критерії та механізми заохочення залучення інвестицій до пріоритетних сфер та видів економічної діяльності тощо. В законопроекті про інвестиційну діяльність вперше запропоновано ведення Державного реєстру інвестиційних проектів, які потребують державної підтримки і є пріоритетними для України;
    Як показав аналіз прямих іноземних інвестицій в Україну за країнами світу у 2007 році потребують також внесення змін до Закону України «Про режим іноземного інвестування» (реєстраційний номер 4030 від 30.07.2007), яким передбачається запровадження механізму протидій легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, врегулювання розбіжностей у чинній нормативній базі стосовно питань ліцензування зовнішньоекономічних операцій, які здійснюються підприємствами з іноземними інвестиціями;
    «Про індустріальні (промислові) парки» (реєстраційний номер 3766 від 27.06.2007), яким визначено правові засади створення та функціонування індустріальних (промислових) парків на території України;
    Дослідження показало, що в окремих регіонах України не в повній мірі створюються умови щодо залучення прямих іноземних інвестицій. У зв’язку з цим потребує внесення відповідних змін до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" в частині визначення норм щодо механізмів державного стимулювання розвитку територій, на яких протягом трьох років поспіль: середньомісячний розмір заробітної плати складає не більше 85 відсотків від середнього рівня по Україні; рівень безробіття перевищує 110 відсотків від середнього показника по Україні;
    «Про внесення змін до Закону України ”Про спеціальні (вільні) економічні зони» з метою приведення законодавства України у відповідність до положень Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (м.Кіото,1999 р.). Законопроект передбачає запровадження на територіях СЕЗ митного режиму спеціальної митної зони та надання для суб'єктів господарювання під час реалізації інвестиційних проектів звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість товарів, що ввозяться для реалізації інвестиційних проектів із-за меж митної території України на територію СЕЗ;
    «Про стимулювання виробництва високотехнологічної продукції в Україні» з метою розширення виробництва продукції, яка характеризується створенням високого рівня доданої вартості, інтенсивним використанням результатів наукової і науково-технічної діяльності та залученням висококваліфікованої робочої сили;
    Удосконалення законодавства у сфері залучення інвестицій у надрокористування шляхом розроблення законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про угоди про розподіл продукції»;

    На основі аналізу прямих іноземних інвестицій країн світу в економіку України за видами економічної діяльності пропонується розробити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань державно-приватного партнерства» з метою з’ясування конкретних правових інструментів державного регулювання та переліку законодавчих актів, до яких потрібно вносити зміни.
    Список використаних джерел

    1. Архипов А.П. О страховании предпринимательских рисков предпринимательской деятельности //Финансы. 2002. - №2. С. 51-55.
    2. Афонцев С. Национальная экономическая безопасность: на пути к теоретическому консенсусу // Международная экономика и международные отношения. 2002. №10. С.30-39.
    3. Білорус О. Г., Лук'яненко Д. Г., Гончаренко О. М., Мацейко Ю. М., Зленко В. А. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О.Г. Білорус (ред.). — К.: НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 1998. — 416с.
    4. Білоус А.О. Політико-правові системи: Світ і Україна. - К., АМУПП, 1997. 200 с.
    5. Бранд М. Бизнес в Украине и за ее пределами. - К.: Просвита, 1997. 368 с.
    6. Буквин А.В. Економічна безпека країни: теоретичні підходи до аналізу // Вісник КНТЕУ 2000.№4. С.47-50.
    7. Бураковский І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 1996. 241 с.
    8. Бураковський І. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою. Теоретико-методологічний аналіз механізму взаємозв’язку. - К.: Основи, 1998. - 204 с.
    9. Бутенко Анатолій Іванович, Кучеренко Віктор Романович. Державне регулювання економіки в перехідній період / НАН України; Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень. — О. : Градостроитель, 1999. — 116с.
    10. Варналій З. Приєднання України до Світової організації торгівлі у контексті забезпечення економічної безпеки // Перспективи та проблеми участі України в Світовій організації торгівлі у контексті економічної безпеки: Матеріали наук.-практ. конференції (Київ, 15.02.2002 р.). К.: РНБО, 2002. С. 95-100.
    11. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. К.:НІОС, 2000. 411с.
    12. Всемирный банк и ВТО о мировой торговле. - //БИКИ. - №147. 2000. с. 1,4.
    13. Гiл Чарлз В.Л. Мiжнародний бiзнес: Конкуренцiя на глобальному ринку / Пер. з англ. А.Олiйник, Р.Ткачук. - К.: Основи, 2001. - 856 с.
    14. ГАТТ структура и деятельность. Женева: Секретариат ГАТТ, 1992. 157 с.
    15. Гауен П. Європейський союз: втрати чи здобутки? //Політична думка.-1996.- №1.-С. 56.
    16. Головинська В. Україна і Світова організація торгівлі: стан, проблеми, перспективи інтеграції / Українська академія держ. управління при Президентові України; Центр дослідження адміністративної реформи. — К. : Видавництво УАДУ, 2001. — 167с.
    17. Гончаров В.М., Сбітнєв А.В., Кірнос І.О, Черниш О.І. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України у процесі приєднання до Світового організації торгівлі / Монографія. Донецьк: «ВІК», 2004. 255 с.
    18. Гончаров В.Н., Бешляга Е.В., Сбітнєв А.В. Території пріоритетного розвитку як інструмент вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону. Вісник Національного університету Львівська політехніка”. 2001. - №17. С.414-418.
    19. Гончарук А. На шляху до Свiтової органiзацiї торгiвлi // Урядовий кур'єр. - 1999. - №184. - с.4.
    20. Демпінг у сучасній міжнародній торгівлі (міжнародно-правові та економічні питання). К.: УАЗТ, 1999. 166 с.
    21. Детиненко В.А. Деякі аспекти формування стратегії вступу України до СОТ: Тези науково-практичної конференції Перспективи та проблеми участі України у СОТ в контексті економічної безпеки”. // Матеріали Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України. К.: Інститут міжнародних відносин, 2002. - 47 с.
    22. Документ ГАТТ MTN GNG/NG 14/w/42 // Секретариат ГАТТ Женева: ГАТТ, 1990.
    23. Дорофієнко В.В., Мойсейченко П.О. Про деякі аспекти економічних наслідків приєднання України до СОТ // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія „Державне управління”: Зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2007, т. VIІI, вип.79. С. 3-12.
    24. Дюмулен И.И. Всемирная торговая организация (ВТО). - М.: Всероссийская академия внешней торговли, 2000. - 160 с.
    25. Европейский союз: новый этап интеграции: Проблемно-тематический сб. / В.Г. Головин (отв.ред.), Г.В. Вишнякова (ред.-сост.). — М.: РАН; Институт научной информации по общественным наукам, 1996. — 152с.
    26. Економіка зарубіжних країн. За ред. А.С. Філіпенка. К.: Либідь, 1998. 416.
    27. Емсден Е., Интрилигейтор М., Макинтайр Р., Тейлор Л. Эффективная стратегия переходного периода, уроки экономической теории обновления // Проблемы теории и практики управления, 1996, № 2,3.
    28. Європейський союз: консолідовані договори / В. Муравйов (наук.ред.). — К. : Port-Royal, 1999. — 206с.
    29. Єльченко В.Ю., Бруз В.С., Гуменюк Б.І., Колос П.М., СкороходЮ.С. Міжурядові регіональні організації: Навч. посіб. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. Кафедра міжнародних організацій та дипломатичної служби. — К.: Київський Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 1998. — 151с.
    30. Єременко В.Г. Історія економічної науки (короткий огляд нової ери): Науково-навчальне видання. К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату, 2002. 553 с.
    31. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави у нестабільних ринкових економічних системах / Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т стратегічних досліджень. — К.: РНБОУ, 1998. — 144с. — с. 138-142.
    32. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування підакцизних товарів (продукції)" від 24.12.2002 р. №347-IV.
    33. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 22.12.98 р. № 334-ХІV.
    34. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" від 22.12.98 р. № 333-XIV.
    35. Закон України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17.07.1997 р. № 468/97-ВР.
    36. Закон України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.1998 р. №332-XIV зі змінами від 23.03.2000 р.
    37. Закон України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 р. № 330-ХІV.
    38. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність від № 959-ХІІ 16.04.91 р. зі змінами і доповненнями.
    39. Закон України "Про митний тариф України" від 05.04.2001 р. № 2371-ІІІ.
    40. Закон України "Про митну справу в Україні" від 25.06.1991 р. № 1262-ХІІ.
    41. Закон України від 19.03.1996 № 93/96-ВР „Про режим іноземного інвестування” // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
    42. Захист прав iнтелектуальної власностi в контекстi вступу до СОТ / Навчальний посiбник за ред. Пятницького В.Т. - К.: UEPLAC, К.I.С., УАЗТ, 2001. - 80 с.
    43. Иванов О. Государственное регулирование внешнеэкономической деятельности: опыт Японии. Проблемы теории и практики управления. 1999. - №2.
    44. Інтеграція України у світове співтовариство: Матеріали наук.-практ. конф., Київ, 19-20 грудня 1998 р. / Інформаційне агентство США (USIA); Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) / В. Вовк (наук.ред.). — К.: IREX, 1999. — 291с.
    45. Кавас И., Скрынька Д. Присоединение Украины к ВТО: короткий анализ исторического развития // Зовнiшня торгiвля. - 1999.- №3-4. - с.188-196.
    46. Кандыба А.Н. Мировая экономика, международные отношения и внешнеэкономическая деятельность. - К., Аграрная наука, 1996. 208 с.
    47. Карцев В.И. Регулирование внешнеторговой деятельности в Болгарии на современном этапе.// Внешняя торговля, 1998, № 10-12.
    48. Киреев А.П. Международная экономика: Учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по напр. "Экономика" и спец. "Мировая экономика":В 2-х ч.. — М.: Междунар. отношения, 1997. Ч.1: Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. — 416с.
    49. Кириченко О. Деякі аспекти входження України у світову господарську систему.// Економіка України, 1997, № 1.
    50. Кисельова Т.Л. Чи слід нам поспішати в СОТ?//Політика і час. - 1997, № 2.
    51. Клеутин К.М. Система стимулирования экспортного производства на региональном уровне // Регіональні перспективи. 2000. №5. С.99-101
    52. Клименко И. В ожидании убытков (Упустив шанс присоединиться к ВТО при благоприятных условиях, Украина повышает вероятность возникновения дополнительных убытков у экспортеров и импортеров) // Компаньон. - 2001. - №47 (251). - с.24-26.
    53. Клименко И. Проигрышный путь. Компаньон, 2001. - №29.
    54. Клименко И. Торговля по-крупному (В результате присоединения Украины к ВТО пострадают те, кто производит неконкурентоспособную продукцию) // Компаньон. - 2000. - №35 (187). - с.48-51.
    55. Кобут І.В. Законодавче забезпечення вступу України до СОТ у сфері сільського господарства // Україна СОТ: Інформаційний бюлетень. -.К.: UEPLAC, 2002. - №1.
    56. Колбачев Е.Б., Ткалич Г.И. Финансы и кредит в вопросах й ответах. - Ростов н/Д, 1999. - 189с.
    57. Колінець Л.Б. Вдосконалення системи стимулювання імпортної діяльності України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 202: в 4 т. Том ІІІ. Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. С.532-538.
    58. Колінець Л.Б. Стимулювання зовнішньоекономічної діяльності фінансово-кредитними інструментами // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. 2004. №16. С. 125-129.
    59. Коломойцев В.Е. Аналітична оцінка та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України. Луганськ, СУДУ, 1997. 27 с.
    60. Конференция стран-участников ГАТТ в Пунта-дель-Эсте. // авт. не указ. Женева: Секретариат ГАТТ, 1993.
    61. Концепція економічної безпеки України / НАН України; Інститут економічного прогнозування / В.М. Геєць (підгот.). — К. : Логос, 1999. — 56с.
    62. Кредисов А., Бабенко В. Політика стимулювання експорту та її інструменти // Економіка України. 2003. №2. С. 47.
    63. Крисоватий А. І., Десятнюк О. М. Податкова система: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Тернопільська академія народного господарства. — Т. : Карт-бланш, 2004. — 331с.
    64. Крисоватий А.І. Теоретичні засади податку як соціально-економічної категорії // Фінанси України. 2003. №2. С.4-10.
    65. Кругман Пол Р., Обстфельд Морис. Международная экономика. Теория и политика: Учебник для студ. вузов, обуч. по эконом. спец. / В.П. Колесов (ред.пер.с англ.), М.В. Кулаков (ред.пер.с англ.). — М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. 799 с.
    66. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку України . Львів, Вид.центр ЛНУ ім..Франка, 2001. 608с.
    67. Лисовская Н. Переговоры с ВТО: опыт Киргизии и Белоруссии.// Мировая экономика и междунапродные отношения. 2001. - №6 С.105-110.
    68. Лортикян Э.Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины ХІХ-ХХ вв. Х., Консум, 1999. 287 с.
    69. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя) / НАН України; Інститут економіки. — К.: Ін-т економіки НАНУ, 1997. — 455с
    70. Макогон Ю. В., Орехова Т. В., Юрченко И. В. Украина в мировой экономике / Ю.В. Макогон (ред.). — Донецк: Кассиопея, 1999. — 496 с.
    71. Мартьянов О., Лук’янов А. Проблеми економічної безпеки України в контексті вступу України до СОТ // Перспективи та проблеми участі України в Світовій організації торгівлі у контексті економічної безпеки: Матеріали наук.-практ. конференції (Київ, 15.02.2002 р.). К.: РНБО, 2002. С. 179-182.
    72. Махмудов А.Г., Найденов В.С., Сменковский А.Ю., МотыченкоЮ.Е., Поважный А.С. Экономика Украины: проблемы на пути преобразований / Промышленно- инвестиционная корпорация УКРПРОМ; Донецкая гос. академия управления. — Донецк : Кассиопея, 1999. — 161с.
    73. Мельник А. Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду: Світовий досвід і проблеми України. — Тернопіль : Збруч, 1995. — 180с.
    74. Мережко О.О., Нелін М.І. Правове регулювання світової торгівлі в системі ГАТТ/СОТ. К.: Наукова думка, 1999. 104 с.
    75. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. №92-ІV.
    76. Митрохина В.И. Мировая торговая политика после Уругвайского раунда” переговоров. - //БИКИ. - №149. 2000. с. 4.
    77. Мойсейченко П.О. Аналіз методів щодо визначення ефективності механізмів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія „Державне управління”: Зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2007, т. VIІI, вип.90. С. 64-71.
    78. Мойсейченко П.О. Аналіз українського законодавства відповідно до вимог Світової організації торгівлі (СОТ) // Современные научные достижения 2008: ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2008. Том 7. С. 34-36.
    79. Мойсейченко П.О. Вдосконалення стимулюючої функції держави щодо покращення економічних відносин України з зарубіжними країнами (на прикладі США) // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія „Державне управління”: Зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2008, т. 9, вип.95. С. 3-10.
    80. Мойсейченко П.О. Впровадження системи державного кредитування експорту // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія „Державне управління”: Зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2004, т. V, вип.50. С. 267-272.
    81. Мойсейченко П.О. Механізми державного регулювання системою стимулювання експорту // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія „Державне управління”: Зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2006, т. VII, вип.72. - С. 54-62.
    82. Мойсейченко П.О. Можливості, які отримує Україна щодо вступу в Світову організацію торгівлі // Европейская наука ХХІ века 2007: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. т.1. С. 23-25.
    83. Мойсейченко П.О. Проблеми здійснення доходної бази місцевого самоврядування в контексті зарубіжного досвіду // Актуальні проблеми муніципального управління: Всеукр. наук.-практ. конф. (15.12.2006) / За заг.ред. В.К.Присяжнюка, В.Д.Бакуменка, Т.В.Іванової. К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2007. С. 180-182.
    84. Мойсейченко П.О., Сисоєва Т.П. Визначення та оцінка тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності київського регіону // Державне регулювання розвитку регіонів та територіальних одиниць. Серія „Державне управління”: Зб.наук.праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2006, т. VIІ, вип.75. С. 164-169.
    85. Мочерний С.В. Економічний суверенітет України та шляхи його досягнення / Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. — К. Основи, 1994. — 196с.
    86. НауменковаА.В. Валютне регулювання. Суми: УАБС, 1997. 92 с.
    87. Нетарифные барьеры и возможности их преодоления. // В.А. Буйнов (ред.) - М.: НИКИ., 1992. 98 с.
    88. Николаев И., Шульга И., Артемьева С., Калинин А. Экономика льгот. С
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА