РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА

Краткое описание

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

На правах рукопису

Виноградчий Віктор Іванович

УДК 338.4:677:675.83

РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Наумов Олександр Борисович,
доктор економічних наук, професор

Херсон – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА
12
1.1. Організаційно-економічні засади ефективності виробництва та показники її визначення
12
1.2. Принципові аспекти головного критерію ефективності виробництва в сучасних умовах
23
1.3. Методичні підходи дослідження ефективності виробництва продукції вівчарства
31
1.4. Теоретико-методологічні та науково-організаційні аспекти розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства в Україні 51
Висновки до розділу 1 67
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА В УКРАЇНІ 71
2.1. Ретроспектива розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства 71
2.2. Формування генофонду та характеристика основних порід овець 96
2.3. Економічна оцінка розміщення підприємств та рівень ефективності виробництва продукції вівчарства 124
2.4. Особливості технології виробництва продукції вівчарства 140
Висновки до розділу 2 147
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА 153
3.1. Обґрунтування структури стада і строків господарського використання вівцематок
153
3.2 Механізм управління якістю продукції вівчарства 162
3.3. Організація оптимальної структури кормовиробництва для створення
кормової бази
185
3.4. Організація ринків продукції вівчарства 203
Висновки до розділу 3 220
РОЗДІЛ 4. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА 225
4.1. Обґрунтування ефективної спеціалізації та концентрації 225
4.2. Запровадження ефективних форм організації та оплати праці 239
4.3. Обґрунтування напрямів стабілізації економіки підприємств з виробництва продукції вівчарства 256
4.4. Обґрунтування розвитку м’ясного та м’ясововного вівчарства 277
Висновки до розділу 4 288
РОЗДІЛ 5. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ВІВЧАРСТВА 293
5.1. Обґрунтування модельних структур господарств вівчарського напрямку 293
5.2. Забезпечення нормативної продуктивності та оптимізація витрат 311
5.3. Удосконалення механізму ціноутворення на продукцію вівчарства 321
5.4. Прогнозування розвитку і розміщення підприємств з виробництва продукції вівчарства по регіонах 329
Висновки до розділу 5 339
ВИСНОВКИ 345
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 350
ДОДАТКИ 374

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В структурі економіки аграрних підприємств України вівчарство історично було невід'ємною частиною народного господарства і становило важливу складову, забезпечуючи його потреби в специфічних видах сировини і продуктах харчування. В процесі трансформаційних змін і реформування в аграрному секторі відбулися явища, які характеризується нестійкістю і спадом виробництва. Із усіх галузей тваринництва в найбільш скрутне становище потрапило вівчарство, тому що останні десятиліття воно розвивалося екстенсивно. Поряд із загальними причинами екстенсивного розвит¬ку для вівчарства характерним є забезпечення галузі ма¬теріальними, трудовими та іншими ресурсами, і в тому числі кор¬мами, за залишковим принципом. Зростання собівартості продукції вівчарства, відсутність урядових заходів з підтримки даної галузі впродовж всього періоду реформування агропромислового комплексу зробили вівчарство самою збитковою галуззю. За 1991-2010 рр. поголів'я овець в Україні скоротилося майже в 5 разів. Такого скорочення не зазнала жодна галузь. Слід зазначити, що скорочується, в основному, маточне поголів'я. В ос¬танні роки проблеми розвитку вівчарства значно загострились і зволікання з їх вирішенням може привести не тільки до повного занепаду вироб¬ництва продукції, але й до втрат набутого генетичного потенціалу,
У цьому зв'язку необхідні принципово нові стратегічні напрямки розвитку і підвищення ефективності вівчарства. Зміна нинішнього стану вівчарства передбачає вирішення комплексу проблем: технологічних, технічних, організацій¬них, економічних. Підвищення продуктивності овець можливе шляхом докорінного покращення відтворення стада та племінної справи, застосування ефективних технологій, прогресивних форм організації виробництва та праці, комплексної механізації, підготовки кваліфікованих кадрів.
Дослідженням окремих питань підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва продукції вівчарства займалися М.А.Алкадиров, В.Ю. Белінський, О.А. Бугуцький, В.С. Заритовський, Г.А. Калієв, В.А.Коробейніков, В.П.Курган, О.Б.Наумов, Ф.Л.Познахірін, Т.О. Скоромцова, А.І.Сокол, М.Б.Теребіленко, І.Н.Топіха, А.Х.Фазульянов та ін. Питанням рефоруванням агропромислового комплексу, у тому числі – галузей тваринництва присвятили наукові роботи В.Г.Андрійчук, Г.В.Балабанов, О.М.Бородіна, П.П.Бор¬щевський, Б.В.Буркинський, В.М.Геєць, М.Я.Дем’яненко, Г.Є.Жуйков, В.В.Лагодієнко, І.І.Лукінов, М.Й.Малік, Л.О.Мармуль, В.І. Покотилова, П. Т. Саблук, В.І.Топіха, В.В.Юрчишин.
Водночас низка важливих питань, пов’язаних зі стимулюванням розвитку та підвищенням ефективності діяльності підприємств з виробництва продукції вівчарства в нових умовах господарювання потребує поглиблених досліджень щодо перетворення галузі за короткий відрізок часу в конкурентоздатну.
Складність і недостатня розробленість проблеми та необхідність підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва продукції вівчарства викликає необхідність її поглибленого вивчення і визначає вибір мети і постановку завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах комплексної науково-дослідницької роботи Міжнародного університету бізнесу і права “Фінансово-економічний механізм сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації до СОТ” (номер державної реєстрації 0109U002936). Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних, методологічних та прикладних засад удосконалення розвитку та підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва продукції вівчарства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних та прикладних засад формування та функціонування організаційно-економічних механізмів розвитку та підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва продукції вівчарства.
Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила наступні задачі дослідження:
- обґрунтувати концептуальний підхід до підвищення ефективності підприємств з виробництва продукції вівчарства;
- розробити організаційно-економічний механізм розвитку та підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва продукції вівчарства;
- розробити методичний підхід до стратегічного планування розвитку виробництва продукції вівчарства;
- визначити стратегічні напрямки розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства;
- обґрунтувати концепцію стратегії розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства;
- розробити механізм регулювання розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства;
- запропонувати механізм ціноутворення на продукцію вівчарства;
- обґрунтувати механізм управління якістю продукції вівчарства;
- удосконалити підходи до організації робочих місць в підприємствах з виробництва продукції вівчарства;
- визначити напрями удосконалення оплати праці в підприємствах з виробництва продукції вівчарства.
Об’єктом дослідження є процеси розвитку та формування організаційно-економічних засад ефективного функціонування підприємств з виробництва продукції вівчарства.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти розвитку та підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва продукції вівчарства.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження послужила економічна література з проблем розвитку агропромислового комплексу, законодавчі і нормативно-правові акти, що діють в Україні, наукові розробки провідних учених щодо ефективного розвитку та функціонування підприємств з виробництва продукції вівчарства. При проведенні досліджень застосовувались методи системного аналізу соціально-економічних процесів в умовах здійснення реформування та економічної ефективності розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства: порівняння – для виявлення впливу окремих факторів, які здатні забезпечити виробництво конкурентоздатної продукції в сучасних умовах; моделювання – для розробки перспективних організаційно-правових структур; розрахунково-конструктивний – при обґрунтуванні показників розвитку виробництва продукції вівчарства та ряд інших.
Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики України і продовольства, монографії, наукові статті вітчизняних і зарубіжних дослідників, нормативно-довідкові матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у формуванні теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток та ефективне функціонування підприємств з виробництва продукції вівчарства. Найбільш важливі результати, отримані в процесі дослідження, і їх наукова новизна полягає в наступному:
вперше:
- розроблено організаційно-економічний механізм розвитку та підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва продукції вівчарства, заснований на інтеграційній концепції, що передбачає взаємоузгоджене функціонування у єдиній виробничо-господарській системі вівчарських підприємств, виробників кормів, консультативних служб з питань техно¬логії ведення вівчарства, ветеринарного обслуговування поголів'я, забезпечення обслуговування машин і обладнання, здійснення стрижки поголів'я, осіменіння маток, реалізації вівчарської продукції;
- обґрунтовано концепцію стратегії розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства, яка передбачає поєднання спеціалізації і концентрації із комплексом дій по формуванню оптимальної структури стада та строків використання вівцематок;
- запропоновано механізм ціноутворення на продукцію вівчарства, який враховує особливості формування цін у виробничих структурах, споживчі якості продукції, вплив на ціноутворення інтеграційних процесів на мікрорівні, сприяє забезпеченню цінового еквіваленту між продукцією сільського господарства і промисловими товарами для сільського господарства, а також іншими сферами агропромислового комплексу, оптимізує співвідношення закупівельних і роздрібних цін;
удосконалено:
- методичний підхід до стратегічного планування розвитку виробництва продукції вівчарства, який передбачає поєднання використання науково-обгрунтованих норма¬тивів продуктивності овець та показників витрат на виробництво вівчарської продукції із прогнозуванням розвитку та розміщення вівчарських підприємств залежно від напрямів розведення відповідного типу овець;
- механізм регулювання розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства, який включає: активізацію факторів інтенсифікації вівчарства на основі застосування інноваційно-інвестиційних процесів у галузі; оптимізацію кормозабезпечення та структури витрат в залежності від розміру стада; створення державою сприятливих економічних умов для ефективного функціонування вівчарських підприємств, удосконалення інфраструктури ринку продукції вівчарства;
- механізм управління якістю продукції вівчарства, який передбачає поєднання використання національних стандартів якості, мотивацію виробників з метою її підвищення, запровадження техніко-технологічної та інноваційної складових для відповідності вимогам світових стандартів;
- підходи до організації робочих місць в підприємствах з виробництва продукції вівчарства на основі здійснення типізації робочих місць і точного встановлення меж робочої зони для кожної категорії робітників. Це пов’язано з необхідністю перерозподілу функцій між основними і допоміжними робітниками з метою встановлення послідовності виконання операцій і дотримання регламентів праці і відпочинку;
дістали подальшого розвитку:
- концептуальний підхід до підвищення ефективності підприємств з виробництва продукції вівчарства на основі посилення їх конкурентних переваг, який передбачає переорієнтацію виробничого напряму вівчарських підприємств в контексті глобалізаційних змін та застосування механізму управління якістю продукції вівчарства;
- стратегічні напрямки розвитку підприємств з виробництва продукції вівчарства на основі кооперації, концентрації, інтеграції та внутрішньогосподарської спеціалізації сільськогосподарських товаровиробників;
- напрями удосконалення оплати праці в підприємствах з виробництва продукції вівчарства, які передбачають підвищення ролі стимулюючої функції, а критерієм оцінки праці визначається вартісний показник – валовий доход або прибуток.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретико-методологічних, методичних і практичних розробок і пропозицій при формуванні стратегії розвитку системи підприємств з виробництва продукції вівчарства, створенні галузевих і регіональних програм, у практичній діяльності органів влади різних рівнів та підприємств.
Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в роботі, схвалені та використовуються в практичній діяльності Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка №107/09-01/01-29/11 від 25.03.2011 р.); Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка №111/08-06/08-19/10 від 25.09.2010 р.); Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства НААН (довідка № 10-53 від 17.08.11 р.); Миколаївського обласного об’єднання – союзу сільськогосподарських підприємств (довідка № 17.18/23 від 14.12.10 р.); ТОВ "Розанівка" Новобузького району Миколаївської області (довідка № 147 від 10.02.11 р.); в навчальному процесі Міжнародного університету бізнесу і права (довідка 152-11/Д від 14.09.2011 р.) та Херсонського державного аграрного університету (довідка 152 від 14.09.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора. Наукові результати, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на конференціях, семінарах, нарадах, серед яких найбільш важливими були: засідання вченої ради інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” – Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства 18 лютого 2010 р.; Міжнародна науково-практична конференція «Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки» (Сімферополь-Севастополь, 29-31 травня 2009 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Інвестиційно-інноваційний розвиток регіону» (Львів, 25 вересня 2009 р.); II Міжнародна науково-практична конференція «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Макіївка 21-23 травня 2010 р.); VI Всеукраїнська науково-практична заочна конференція “Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи” (Запоріжжя 27-28 січня 2011р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи» (Дніпропетровськ, 23-25 березня 2011 р.); V Міжнародна науково-практична конференція «Молода наука України – Третє тисячоліття» (Запоріжжя, 20-22 квітня 2011р.); V Міжнародна науково-практична конференція “Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (Умань, 19-20 травня 2011р.); V Міжнародна науково-практична конференція “Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання” (Київ, 9-10 червня 2011р.); щорічні конференції професорсько-викладацького складу Міжнародного університету бізнесу і права (2008-2011 рр.).
Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 38 публікаціях, в т.ч. у 26 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 27,3 ум. друк. арк., з яких 27,3 ум. друк. арк. належать особисто авторові.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення важливої наукової і практичної проблеми забезпечення розвитку і підвищення економічної ефективності підприємств з виробництва продукції вівчарства. Основний результат проведеного дослідження полягає у формуванні теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток та ефективне функціонування підприємств з виробництва продукції вівчарства на основі розробленої системи організаційно-економічних механізмів і відповідної стратегії.
1. Дослідження довело, що ключовими факторами, які обумовлюють ефективне виробництво продукції вівчарства є концентрація і розвиток спеціалізованого виробництва, організація виробництва, форма організації та оплати праці, нормативи витрат на вироб¬ництво продукції, високий генетичний потенціал овець, оптимальна структура стада та строки господарського використання вівцематок, структура кормовиробництва, якість продукції, ціноутво¬рення, організація ринку збуту та формування ринкової інфраструктури. Вони забезпечують виробництво конкурентоздатної про¬дукції та успішний розвиток економіки галузі в сучасних умовах.
2. Основними показниками визначення економічної ефектив¬ності виробництва продукції вівчарства є продуктивність праці, фондовід¬дача та фондоємність, витрати на виробництво одиниці продукції в грошовому виразі та в кормових одиницях, доход і прибуток. Їх кількісне значення буде поступово звужуватись в міру того, наскільки глибоко буде реформування господар¬ського механізму. Показниками визначення ефективності в сучасних умовах залишаться доход і прибуток на 1 вівцю, або на 1 га землі, продуктивність праці, рівень процентних ставок на використаний капітал при виробництві продукції.
3. В результаті дослідження доведено, що провідне значення у розвитку вівчарства повинні отримати спеціалізовані господарства наступних типів: племінні заводи і племгоспи по виробництву племінної продукції, ферми-майданчики по вирощуванню молодняка та відгодівлі овець, товарні господарства комбінованого напрямку виробництва продукції. В останніх за рахунок впровадження прогресивної технології, підвищення рівня механі¬зації, удосконалення організації праці та інших факторів можливе збіль¬шення виходу продукції, підвищення продуктивності праці в 3-4 рази, а собівартість продукції може бути знижена на 40-45%. Обґрунтовано, що оптимальними за розмірами для півдня України є господарства з поголів'ям овець 4,5-7,0 тис. гол., питомою вагою вівцематок в структурі стада понад 51%. Це господарства вовново-молочно-м'яс¬ного напрямку, вівчарство в них поєднується з молочним скотарством і свинарством.
4. Розвиток підприємств із виробництва продукції вівчарства передбачає використання прогресивних форм організації і оплати праці. Встановлено, що при різних формах власності і системах організації виробництва у вівчарстві оплата праці та матеріальні винагороди виступають у формі механізму розподілу частини валового доходу (знову створеної вартості). Додатковим матеріальним зацікавленням працівників вівчарства є натуральна оплата праці.
5. Ефективність виробництва продукції у вівчарських підприємствах значною мірою залежить від використання інвестицій, направлених на удосконалення матеріально-технічної бази галузі. Інвестиції більш ефективно використовуються в господарствах, де в структурі стада вівцематок більше 50%. Найвища окупність фінансових вкладень на формування основного стада досягається на третьому-четвертому році їх використання. Пропонується для племінних господарств в структурі стада мати 50-55% вівцематок, а для товарних – в залежності від напрямку продуктивності – тонкорунні – 55-70%, напівтонкорунні – 60-75%, напівгрубі та смушкові – 70-80%.
6. Важливим чинником підвищення ефективності підприємств із виробництва продукції вівчарства є розвиток нових різноманітних організаційно-виробничих структур по виробництву конкурентоздатної продукції. Це мають бути кооперативні формування, різні товариства, приватні підприємства, фермерські господарства та інші. Для їх ефективного функціонування будуть доцільними норма¬тиви продуктивності: для асканійської породи овець у племінних господарствах – 2,2-2,9 кг митої вовни, в товарних – 1,7 кг, приросту живої маси відповідно 20-23 кг і 17 кг на 1 голову; для асканійських кросбредних овець – 3,5-4,0 кг, 2,2 кг митої вовни, приросту – 24-30 кг і 21 кг; для каракульських овець – 1,4-1,6 кг, 1,2 кг митої вовни та приросту живої маси – 18-21 кг і 15 кг на голову відповідно. Середня забезпеченість овець земельними угіддями повинна складати 0,07-0,19 га на вівцю в залежності від зрошення чи богару. Нормативи витрат праці на 1 вівцю повинні складати у пле¬мінному вівчарстві – 12,0-15 люд.-год., у товарному – 9-10 люд.-год.
7. Для підвищення ефективності виробництва продукції у вівчарських господарствах необхідно змінити структуру заготовлюваних кормів. Слід збільшити в структурі кормовиробництва частку зелених кормів до 38%, зменшити кількість концентрованих та соковитих кормів і довести їх відповідно до 24 і 18 відсотків. Важливою умовою зміцнення кормової бази та підвищення ефек¬тивності вівчарства в степовій зоні є створення культурних зро¬шуваних пасовищ та раціональне їх використання.
8. Для повноцінного функціонування ринків племінної та товарної продукції вівчарства необхідно забезпечити: подальший розвиток різноманітних форм організації виробництва продукції, підвищення рівня конку¬рентоздатності продукції, державне регулювання та підтримку виробництва продукції, стимулюючу виробництво податкову політику, дію антимонопольних заходів виробництва і збуту продукції. Поряд з цим необхідно: удосконалювати організаційну структуру селекційно-племінної системи в галузі, покращити забезпечення в повній мірі повноцінними комбікор¬мами, технічним та ветеринарним обслуговуванням, розвивати інформаційно-консультаційні служби з питань технології вироб¬ництва продукції, економічної, фінансової та юридичної діяльності.
9. Збільшення поголівя овець в господарствах знижує собівартість утримання овець на фермах. Тому в умовах ринку крупні сільськогосподарські підприємства з міцним економічним становищем спроможні беззбитково і рентабельно розвивати вівчарство. Поряд з крупними вівчарськими господарствами правомірне існування і невеликих фермерських господарств, якщо їм забезпечити ринок збуту вівчарської продукції і високі реалізаційні ціни на неї.
10. Підвищення економічної ефективності вівчарства передбачає збільшення виробництва продукції на основі зростання поголів'я овець та їх вовнової і м'ясної продуктивності. Враховуючи сучасний стан розвитку вівчарства та потребу промисловості у вовновій продукції, основним на перспективу слід визнати тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, представлене на 35% вівцями асканійської породи (степова зона), на 25% прекосами (лісостепова зона) і на 25% цигайськими вівцями (АР Крим, Одеська і Донецька області). Значні перспективи має розведення гірськокарпатських овець з білою килимовою вовною та смушкове вівчарство, представлене каракульською та сокільською породами.
11. Для ефективного функціонування підприємств із виробництва продукції вівчарства доцільно забезпечити виконання наступних заходів: з метою збереження генетичних ресурсів, відновлення та розвитку племінної бази племінним заводам і провідним племінним репродукторам надати статус генофондних стад з державним фінансуванням виробничих і селекційних програм; запровадити державне стимулювання створення середніх (1-2 тисяч вівцематок) та крупних вівчарських ферм і господарств з метою використання трудових, матеріально-технічніх і племінних ресурсів; відновити та розглянути питання щодо збільшення дотацій сільгосппідприємствам та власникам овець за наявне та прирощене поголів'я вівцематок і ярок старше 1 року; передбачити виділення коштів державної підтримки на придбання технологічного обладнання вівчарських ферм; вирішити питання на законодавчому рівні щодо виділення власникам овець землі для випасання овець; з метою створення м'ясного напряму продуктивності овець запровадити державну підтримку при завезенні сперми, ембріонів та племінних тварин зарубіжної селекції і доїльного обладнання; налагодити виробництво вітчизняної техніки та технологічного обладнання для потреб галузі; створити інфраструктуру ринку вівчарської продукції шляхом встановлення квот її виробництва для забезпечення потреб державних силових та інших структур, а також організації сільськогосподарських кооперативів по заготівлі та підготовці до реалізації вовни, овчин, смушків тощо.
12. Ефективний розвиток вівчарських господарств призведе до збільшення поголів'я овець в Україні до рівня 4,3 млн. голів. Передбачається, що питома вага вівцематок в структурі стада буде дове-дена до 55-60% в залежності від породи, вихід ягнят на 100 маток – до 105-110 голів, забезпечення підвищення живої маси ягнят при відлученні до 24-28 кг і 100-105г середньодобового приросту при вирощуванні молодняка після відлучення в товарних господарствах. Це дозволить поряд із зміцненням кормової бази одержувати 2,0 кг митої вовни з однієї вівці, реалізовувати на м'ясо дорослих овець живою масою не нижче 40 кг, молодняка поточного року - 35 кг середньої та вищої вгодованості. Підвищенню конкурентоспроможності підприємств із виробництва продукції вівчарства сприятиме забезпечення раціонального співвідношення рівнів собівартості вівчарської продукції і реалізаційних цін на неї. Це вимагає удосконалення на рівні держави механізму ціноутворення, щоб господарства, які утримують овець, могли одержувати стійкі прибутки від реалізації вівчарської продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Г.П. Маркетинг в системі ринкових відносин /Абрамова Г.П. // Економіка сільськогосподарських і перероблюючих підприємств. – 1991. - №6. – С.52-58.
2. Александров Н. Как провести экономическую оценку кормовых культур / Н. Александров, А. Тютюнников // Корма. – 1972. – №5. – С. 9-10.
3. Алкадиров М.А. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції вівчарства в Киргизькій РСР / Алкадиров М.А. – Фрунзе, 1990. – 50 с.
4. Аллахвердієв А.Б. Економічна ефективність методів ведення м'ясо-вовнового вівчарства / Аллахвердієв А.Б., Азізов С.П. // Ефективність методів і інтенсифікації тваринництва. – К.: Урожай, 1971. – С.422-466.
5. Амосов А.І. Проблеми переходу до ринку в умовах економічної кризи / Амосов А.І. // Економіка сільськогосподарських і перероблюючих підприємств. – 1992. – №1. – С.2-6.
6. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підр. / Андрійчук В. Г. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 397.
7. Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз: Монографія / Андрійчук В. Г. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 5-10.
8. Басовський М.З. Інформаційні системи в селекції тварин / Басовський М.З., Власов В.І. – К.: Урожай, 1989. – 250 с.
9. Белінський В.Ю. Основні напрямки розвитку та підвищення ефективності вівчарства / Белінський В.Ю. // Економіка і організація сільського господарства. – К.: Урожай, 1985. – Вип.77. – С.24-25.
10. Бікчантаєва Д. Обновлення ціноутворення / Бікчантаєва Д. // Економічні науки. – 1992. – №2. – С.95-101.
11. Бойко В.І. Регіональні та галузеві особливості спеціалізації агропромислового виробництва / Бойко В.І. // Проблеми розвитку і функціонування агропромислових формувань. – К.: Урожай, 1989. – 176с.
12. Бондарев Б.И. О качестве у нас думает каждый / Бондарев Б.И. // Сертификация. – 2006. – № 1. – С. 12-14.
13. Борисенко Е. Я. Разведение сельскохозяйственных животных / Борисенко Е. Я. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Колос, 1967. – 463 с.
14. Бугуцький О.А. Підвищення ефективності витрат праці на виробництво сільськогосподарської продукції / Бугуцький О.А., Гончарова Л.Г. – К.: УНДІЕОСГ, 1985. – 28 с.
15. Бугуцький О.А. Необхідно поліпшувати виробничі та культурно-побутові умови вівчарів / Бугуцький О.А., Колеснікова О.А. // Вівчарство. – 1990. – №1. – С.27-28.
16. Бугуцький О.А. Ефективність праці при нових внутрішньогосподарських формах її організації у вівчарських радгоспах / Бугуцький О.А., Колеснікова О.В. // Економіка і організація сільського господарства. – К.: Урожай, 1990. Вип.86. – С.44-48.
17. Бугуцький О.А. Резерви підвищення продуктивності праці у спеціалізованих вівчарських радгоспах / Бугуцький О.А., Колеснікова О.В. // Економіка і організація сільського господарства. – К.: Урожай, 1992. – Вип. 88. – С.73-77.
18. Буклет: Вівчарство – унікальна галузь. – ІТСР «Асканія-Нова» УААН. – Херсон : Копи-Центр, 2001. – С. 1-4.
19. Бурда Л. Р. Фізико-хімічні показники молока овець української гірськокарпатської породи за різних умов утримання [текст] / Л. Р. Бурда, П.В. Стапай. // Науково-технічний бюлетень. – Львів, 2008. – Вип. 9. № 4. – С. 13-17.
20. Василенко В.П. Функціонування нових ферм в США / Василенко В.П., Оверчук О.Л. // Економіка сільськогосподарських і перероблюючих підприємств. – 1991. – №11. – С.59-62.
21. Велігіна А.І. Ефективність виробництва яловичини в підприємствах Хмельницької області. / Велігіна А. І. // Економіка АПК. –2010. – №7. – С. 53 - 56.
22. Вениаминов А.А. Породы овец мира: монография / Вениаминов А.А. – М., 1984.
23. Виноградчий В.І. Теоретичні і практичні аспекти ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств: Монографія / Виноградчий В.І. – Херсон: Наддніпряночка, 2011. – 360 с.
24. Виноградчий В.І. Перспективи розвитку кластерної моделі агротекстильного виробництва в сучасних умовах / В.І. Виноградчий // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. – 2006. – № 11(65). – С.98 – 105.
25. Виноградчий В.І. Відродження вівчарство в Херсонській області / В.І. Виноградчий // Бізнес-навігатор:науково-виробничий журнал. – 2008. –№ 14. – С.125-129.
26. Виноградчий В.І. Економічні питання створення виробництв первинної обробки вовни у вівчарських господарствах / В.І. Виноградчий // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2008. –№ 15. – С.56-60.
27. Виноградчий В.І. Пріоритети розвитку сировинної бази текстильної промисловості в Україні / В.І. Виноградчий // Таврійський науковий вісник: науковий журнал. – 2008. – Вип.61. – С.238-243.
28. Виноградчий В.І. Проблеми та перспективи відродження вівчарства в Україні / В.І. Виноградчий // Таврійський науковий вісник: науковий журнал. – 2009. – Вип.62. – С.252-257.
29. Виноградчий В.І. Підвищення ефективності функціонування інтегрованих агротекстильних структур шляхом управління їх розвитком / В.І. Виноградчий // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: збірник наукових праць. – 2009. – Вип.3(16): Економічні науки. – С.239-245.
30. Виноградчий В.І. Стратегічний розвиток агротекстильних об’єднань на регіональному та національному рівнях / В.І. Виноградчий // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць. – 2009. – Вип.255: В 9 т. – Т.VІІІ. – С.2115-2121.
31. Виноградчий В.І. Економічний механізм організації підприємств первинної обробки вовни в місцях сировинної бази / В.І. Виноградчий // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2009. – № 16. – С.50-56.
32. Виноградчий В.І. Проблеми розвитку сировинної бази вовняної промисловості / В.І. Виноградчий // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2009. – № 17. – С.154-159.
33. Виноградчий В.І. Перспективи відродження вівчарства в АР Крим / В.І. Виноградчий // Культура народів Причорномор’я: науковий журнал. – 2009. – № 169. – С.248-253.
34. Виноградчий В.І. Формування стратегій розвитку агротекстильного кластеру АР Крим / В.І. Виноградчий // Культура народів Причорномор’я: науковий журнал. – 2009. –№ 172. Т.2 – С.232-235.
35. Виноградчий В.І. Розвиток інтегрованих структур в текстильній промисловості з використанням інновацій /В.І. Виноградчий // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. – 2010. – № 2 (104). – С.210 – 216.
36. Виноградчий В.І. Теоретичні основи формування агротекстильних структур в агропромисловому комплексі України /В.І. Виноградчий // Сталий розвиток економіки: всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2010. – № 1. – С.55 – 60.
37. Виноградчий В.І. Обґрунтування пріоритетних напрямів інноваційної діяльності підприємств з виробництва та первинної обробки вовни / В.І. Виноградчий // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2010. – № 18. – С.145-150.
38. Виноградчий В.І. Перспективи відродження вівчарства в Херсонській області / Виноградчий В.І. // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2010. – № 19. – С.138-142.
39. Виноградчий В.І. Моделювання інноваційного процесу розвитку підприємств з виробництва та переробки вовни у АР Крим / Виноградчий В.І. // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2010. – № 20. – С.159-165.
40. Виноградчий В.І. Пріоритетні напрямки діяльності підприємств з виробництва та первинної обробки вовни / Виноградчий В.І. // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2010. – № 21. – С.165-170.
41. Виноградчий В.І. Створення зони спеціального інвестування як передумова інноваційного розвитку підприємств з виробництва і переробки вовни у АР Крим / Виноградчий В.І. // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2011. – № 22. – С.167-173.
42. Виноградчий В.І. Формування організаційних структур розробки і реалізації інновацій підприємств з виробництва і переробки вовни у АР Крим / Виноградчий В.І. // Бізнес-навігатор: науково-виробничий журнал. – 2011. – № 23. – С.163-168.
43. Виноградчий В.І. Інтеграційні структури в агротекстильній сфері / Виноградчий В.І. // Ефективна економіка. – 2011. – № 7. – Режим доступу до журналу: http:/ www.economy.nauka.com.ua.
44. Виноградчий В.І. Інноваційні моделі інтегрованих агротекстильних структур / Виноградчий В.І. // Інвестиції: практика та досвід: науково-практичний журнал. – 2011. – № 15. – С. 17-19.
45. Виноградчий В.І. Стратегії розвитку агротекстильного кластеру / Виноградчий В.І. // Економіка та держава: міжнародний науково-практичний журнал. – 2011. –№ 9. – С.51-52.
46. Виноградчий В.І. Управління розвитком інтегрованого агротекстильного виробництва / Виноградчий В.І. / Агросвіт: науково-практичний журнал. – 2011. – № 13-14. – С. 30-33.
47. Виноградчий В.І. Організаційні моделі агротекстильного виробництва / Виноградчий В.І. // Агросвіт: науково-практичний журнал. – 2011. – № 19. – С. 15-19.
48. Виноградчий В.І. Формування інтеграційних структур в агротекстильній сфері / Виноградчий В.І. // Агросвіт: науково-практичний журнал. – 2011. – № 20. – С. 29-34.
49. Виноградчий В.І. Формування та розвиток інноваційної моделі інтегрованих агротектильних структур / Виноградчий В.І. // Агросвіт: науково-практичний журнал. – 2011. – № 21. – С. 43-47.
50. Виноградчий В.І. Інтенсифікація як процес послідовного втілення науково-технічних досягнень у виробництво / В.І. Виноградчий // Матеріали ІІІ Міжнар. наук. - практ. конф. [“Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006”], (Дніпропетровськ, 16-30 червня 2006 р.) – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т.16: Економічні науки. – С. 38-40.
51. Виноградчий В.І. Ефективність виробництва та показники її забезпечення / В.І. Виноградчий // Матеріали VI міжнар. наук. - практ. конф. [“Теорія і практика сучасної економіки”], (Черкаси, 4-6 жовтня 2006 р.) – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – С. 54-56.
52. Виноградчий В.І. Фактори ефективного виробництва продукції вівчарства / В.І. Виноградчий // Матеріали міжнар. наук. - практ. конф. [“Міжнародні тенденції розвитку бухгалтерського обліку і аудиту та перспективи для України”], (Київ, 19 травня 2006р.) – К: КНЕУ, 2006. – С. 120-121.
53. Виноградчий В.І. Основні фактори ефективності раціонального використання трудових ресурсів у вівчарстві / В.І. Виноградчий // Матеріали VI Пленуму Спілки економістів України та міжнар. наук.-практ.конф. [“Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки”], (Херсон, 21 вересня 2007 р.). – Київ, 2007.- С.219-220.
54. Виноградчий В.І. Головний критерій ефективності виробництва в ринкових умовах / Виноградчий В.І. // Матеріали міжнар. наук. - практ. конф. [“Теоретичні та прикладні аспекти міжнародних відносин в умовах інтеграції та глобалізації”], (Херсон, 29 січня 2010 р.) – Херсон: МУБіП, 2010. – С.43 – 45.
55. Виноградчий В.І. Маркетинг як системний підхід до управління виробництвом і реалізацією /Виноградчий В.І. // Матеріали ІІ міжнар. наук. - практ. конф. [“Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності”], (Жовті води, 18-19 березня 2010 р.) – Жовті води: Дніпропетровськ, 2010. - С. 17-18.
56. Виноградчий В.І. Основні фактори ефективного виробництва продукції вівчарства / Виноградчий В.І. // Матеріали міжнар. наук. - практ. конф. [“Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів”], (Сімферополь, 21 квітня 2010 р.) – Сімферополь: ДІАЙПІ, 2010.- С. 110-112.
57. Виноградчий В.І. Відродження та перспективи вівчарства в Україні /Виноградчий В.І.// Матеріали VII міжнар. науково-практичної конференції [“Динаміка та сучасна наука ”], (17-25 липня 2011 р.). – Болгарія, Софія, 2011. – С. 38-41.
58. Виноградчий В.І. Функціонування інноваційних моделей інтегрованих агротекстильних структур в умовах трансформації форм власності /Виноградчий В.І.// Матеріали VII міжнар. науково-практичної конференції [“ Прикладні наукові розробки-2011 ”], (27 липня 2011 р.-5серпня 2011 р.). – Чехія: Прага, 2011. – С. 42-46.
59. Виноградчий В.І. Формування цін і новий механізм ціноутворення в ринкових умовах / В.І.Виноградчий // Матеріали міжнар. наук. - практ. конф. [“Особливості прийняття інвестиційних рішень: теорія та практика”], (м.Сімферополь, 25 травня 2011 р.) – Сімферополь: Кримський інститут бізнесу, 2011. – С. 5-8.
60. Виноградчий В.І. Характеристика стратегій розвитку агротекстильного кластеру в сучасних умовах господарювання / Виноградчий В.І. // Матеріали VII міжнар. науково-практичної конференції [“ Наука:теорія і практика-2011 ”], (07-15 серпня 2011 р.). – Польша: Пшемишль, 2011. – С. 3-6.
61. Виробничі типи господарських підприємств. – М.: Колос, 1968. – 456с.
62. Височанський ФІ.Д. Міжколгоспна фабрика по переробці вовни / Височанський ФІ.Д.// Зоотехнія. – 1990. – №2. – С.18-19.
63. Вівчарство України / В. М. Іовенко, П. І. Польська, О. Г. Антонець та ін.; за ред. В. П. Бурката. – К. : Аграр. наука, 2006. – 614 с.
64. Воротіна Л.І. Нові форми вівчарських господарств / Воротіна Л.І. – К.: 1991. – 52с.
65. Вороненко В. І. Наукові основи сталого розвитку вівчарства / В.І. Вороненко // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 3-4. – С. 121-123.
66. Вороненко В.І. Ресурсозберігаючі технології виробництва конкурентоспроможної продукції вівчарства / Вороненко В.І., Горлова О.Д. // Вівчарство. – Херсон. 2005. – Вип. 31-32. – С. 3-8.
67. Вороненко В. І Довідник з вівчарства [текст] / В. І. Вороненко, В. М. Іовенко, П. І. Польська та ін. – Нова Каховка : ПИЕЛ, 2008. – С. 113-115.
68. Вчені-селекціонери у тваринництві / УААН. – К. : Аграр. наука, 1997. – 249 с. – («Українські вчені-аграрії ХХ століття». - Кн. 1).
69. Гайдуцький П. Освоєння акціонерних і пайових відносин / Гайдуцький П. // АПК: економіка, управління. – 1991. – №9. – С.52-58.
70. Герасименко В. Про маркетинг – з перших рук (семінари Фрідріха Гсенфера в Росії) / Герасименко В. // Російський економічний журнал. – 1992. – №9. – С.90-95.
71. Гетман А.Т. Швецька сімейна ферма: облік і аналіз господарської діяльності / Гетман А.Т. // Економіка сільськогосподарських і перероблюючих підприємств. – 1992. – №5-6. – С.41-46.
72. Горемикін В.А. Селянські господарства / Горемикін В.А. // АПК: досягнення науки і техніки. – 1991. – №2. – С.48-49.
73. Горлов В. Фермерські господарства Чорноземя: шляхи становлення /Горлов В., Шумейкіна Є. // АПК: економіка, управління. – 1992. – №4. – С.23-27.
74. Господарчук Г. Реформа цін чи ціноутворення? /Господарчук Г. // Планове господарство. – 1990. – №8. – С.85-86.
75. Горькова Т. На шляху до ринкового ціноутворення / Горькова Т. // Російський економічний журнал. – 1992. – №9. – С.137-140.
76. Гребень Л.К. История асканийского овцеводства / Леонид Кондратьевич Гребень // Бюллетень зоотехнической опытной станции в госзаповеднике “Чапли”. – Из-во “Новая деревня”. – М.: 1928. – №4. – С. 16-66.
77. Гребень Л.К. Методика селекции и племенной работы с мериносами типа рамбульє / Леонид Кондратьевич Гребень // Пути развития овцеводства и козоводства в СССР. – Сельхозгиз. – М.: 1940. – С. 7-16.
78. Гребень Л.К. Асканийская порода / Леонид Кондратьевич Гребень // Овцеводство. – Издательство с.-х. литературы, журналов и плакатов. – М.: 1963. – С. 96-107.
79. Гук О.Г. Сімейно-орендний підряд / Гук О.Г., Чугунова Л.З. // Вівчарство. – 1988. – №1. – С.11-13.
80. Дерябін А.О. Про шляхи удосконалення ціноутворення / Дерябін А.О. // Планове господарство. – 1990. – №4. – С.75-83.
81. Добринін В. Сільське господарство на шляху до ринку / Добринін В. // АПК: економіка, управління. – 1992. – №5. – С.21-25.
82. Економіка вівчарства. – К.: Урожай, 1976. – 168с.
83. Економічний довідник тваринника. – Одеса, Маяк, 1980. – 216с.
84. Ефективність суспільного виробництва. – К.: Наукова думка, 1978. – 223с.
85. Ефективність сільськогосподарського виробництва. – М.: Наука, 1984. – 209с.
86. Еклунд К. Ефективна економіка: Швецька модель / Еклунд К.. – М.: Економіка, 1991. – 348с.
87. Економіка виробничого підприємства. – Львів: Оксарт, 1996. – 416 с.
88. Економіка підприємства.: Підручник. – В 2 т. / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: Вид-во “Хвиля-Прес”, 1995. – Т.2. – 280 с.
89. Електронний ресурс. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
90. Ерохин А.И. Численность овец и динамика производства шерсти в мире / Ерохин А.И.. Карасев Е.А.. Ерохин С.А. // Овцы, козы, шерстяное дело. – 2004. – №1. – С. 57-60.
91. Жарук Л.В. Методичні рекомендації з переведення вівчарства збиткового у прибуткове / Л. В. Жарук, Л. С. Шелест, В. В. Гуменюк, В. П. Терпай. – УААН, ІТСР «Асканія-Нова». – Львів : ІЗТЗР, 2007. – 38 с.
92. Жарук Л.В. Умови адаптації галузі вівчарства до ринкового середовища [текст] / Л. В. Жарук. // Науковий вісник. – «Асканія-Нова», 2008. – Вип. 1. – С. 241-242
93. Зав’ялов С. Сільське господарство Польщі і умовах ринку / Зав’ялов С. // АПК: економіка, управління. – 1992. – №5. – С.43-47.
94. Загайтов І. Ринок АПК: проблеми перехідного періоду Загайтов І., Литвинов Д. // АПК: економіка, управління. – 1991. – №8. – С.65-72.
95. Закон України № 320-XIV від 17.12.98 “Про фіксований сільськогосподарський податок” / Баланс. – 1999. – №4.
96. Зальцман Л.М. Механізм формування виробничих типів сільськогосподарських підприємств і його особливостей Зальцман Л.М., Половенко С.І., Катирєв В.А. // Виробничі типи сільськогосподарських підприємств. – М.: Колос, 1973. – С.9-20.
97. Заритовський В.С. Розвиток вівчарства на базі інтенсифікації / Заритовський В.С., Конопаєв В.І. // Вівчарство. – 1990. – №5. – С.32-35.
98. Зарытовский В.С. Справочник по овцеводству [текст] / В.С. Зарытовский, И. Крисюк , А. А. Вениаминов и др. ; сост. А. А. Вениаминов. – М. : Колос, 1982. – 239 с.
99. Іванух Р.А. Довідник економічних показників сільського господарства /Іванух Р.А., Пантелейчук М.М., Попович І.В.. – К.: Урожай, 1979. – 168с.
100. Іващенко М. Легку промисловість визнано однією з пріоритетних галузей економіки України / Іващенко М. // Легка промисловість. – 1999. – №1-2. – С.5-6.
101. Іовенко В. М. Вівчарство України [текст] / В. М. Йовенко, О. Г. Польська та ін. ; За редак. В. П. Бурката. – К. : Аграрна наука, 2006. – 614 с.
102. Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» - Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства / Т. Г. Болотова, В. М. Бова, В. А. Бушаков та ін. – Асканія-Нова, 2007. – 35 с.
103. Иванов В.А. Интенсификация сельськохозяйственного производства: проблемы развития и эффективности / Иванов В.А. – М.: Наука, 1990. – 200 с.
104. Иванов М. Ф. Полное собрание сочинений: в 7-ми т. / Иванов М. Ф. ; ред. кол. Л. К. Гребень, Ф. А. Меликов, А. И. Николаев. – М. : Колос, 1964. – Т. 4. – 779 с.
105. Иванов М.Ф. Племенное стадо овец рамбулье в Аскании-Нова / Михаил Федорович Иванов // Труды НИИГАЖ “Аскания-Нова”. – т.II. – Москва-Ленинград. – С. 5-26.
106. Иовенко В.Н. Генофонд овец и свиней юга Украины по иммуногенетических маркерам [текст] : / В. Н. Иовенко, В. В. Герасименко, А. Г. Плахотников. – Новая Каховка : ПИЕЛ, 2007. – С. 66-67.
107. Иовенко В. Н. Генофонд овец и свиней юга Украины по иммуногенетическим маркерам / В. Н. Иовенко, В. В. Герасименко, А. Г Плахотников. – Новая Каховка: Пиел, 2007. – 140 с.
108. Измалков С. Теория экономических механизмов (Нобелевская премия по экономике 2007 г.) / Измалков С., Сонин К., Юдкевич М. // Вопросы экономики – 2008. – № 1 – С. 4 – 26
109. Итоги научно-исследовательской работы Института гибридизации и акк¬лиматизации животных за 15 лет / под ред. Е. Ф. Лискуна и Я. М. Берзина. – М. : ВАСХНИЛ, 1937. – 160 с.
110. Калієв Г.А. Шляхи підвищення ефективності вівчарства Казахстану / Калієв Г.А. // Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва Казахстану. – Алма-Ата, 2001. – С.16-26.
111. Кашин В. Хозяйственный механизм и эффективность промышленного производства / Кашин В. – М.: Наука, 1997. – 367с.
112. Карапетян Т. Оцінка кредитоспроможності позичальнику / Карапетян Т. // Економіка України. – 1999. – №7. – С. 82-84.
113. Каналімов Х.М. Раціональна структура стада овець – фактор підвищення рентабельності вівчарства / Каналімов Х.М. // Роботи Цілиноградського сільськогосподарського інституту. – 1973. – Вип.8. – С.41-46.
114. Касьянов Л.І. Якість і ефективність виробництва тваринницької продукції / Касьянов Л.І. – К.: Знамя, 1978. – 48с.
115. Кернасюк Ю. В. Ефективність виробництва м’яса великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах Кіровоградської області / Кернасюк Ю. В. // Економіка АПК. – 2004. – №6. – С. 38 - 40.
116. Ким И. Специальные экономические зоны / Ким И. // Аль – Пари. – 1998. – №1. – С. 13-18.
117. Кириленко С. Агропромышленный комплекс Украины: состояние и взгляд в будущие / Кириленко С. // Экономика АПК. – 2000. – №1. – С.4-18.
118. Ковалев А. Свободные экономические зоны: опыт зарубежных стран и перспективы создания / Ковалев А. // Внешняя торговля. – 1998. – №11. – С. 18-21.
119. Кожохин Е. Свободные экономические зоны и региональная політика / Кожохин Е. // Международный журнал. – 1991. – №10. – С. 20-25.
120. Компев Ю.В. О структурной перестройке экономики и обеспечения НЖП. Аналитический обзор / Компев Ю.В. – Алматы: КазГосИнти, 1994. – С. 13-14.
121. Корбут Л.С. Формування і функціонування ринків сільськогосподарської продукції в країнах Євросоюзу / Корбут Л.С., Папцов А.Г. – М.: Агропром, 2002. – 44с.
122. Котлер Ф. Основи маркетингу / Котлер Ф. – М.: Прогрес, 1990. – С.363-373.
123. Концепція стабілізації вівчарства в Україні / В.М. Туринський, І.Н. Топіха, Т.О. Скоромцова. // Вівчарство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. –№29. – Київ: Аграрна наука, 1998. – 132с.
124. Крячков І.Т. Питання організації селянських (фермерських) господарств / Крячков І.Т. // Економіка сільськогосподарських і перероблюючих підприємств. – 1991. – №5. – С.12-16.
125. Кузнєцов В.М. Оцінка генетичних змін в стадах і популяціях сільськогосподарських тварин: Методичні рекомендації / Кузнєцов В.М. – Л.: ВНДІРГТ, 1983. – 44с.
126. Кузнєцова О. Маркетинговий підхід до управління / Кузнєцова О. // Російський економічний журнал. – 1999. – №10. – С.65-68.
127. Курцев І. Організаційно-економічні основи розвитку селянських господарств / Курцев І. // АПК: економіка, управління. – 1992. – №4. – С.19-22.
128. Кутіков С.Й. Система спеціалізації тваринництва // Ефективність методів і інтенсифікації тваринництва / Кутіков С.Й. – К.: Урожай, 1971. – 480с.
129. Лагодієнко Н.В. Аналіз причин виникнення проблем функціонування виробництв первинної обробки вовни в умовах становлення ринкової економіки і пошук шляхів їх вирішення / Н.В. Лагодієнко // Бізнес-Навігатор: науково-виробничий журнал Міжнародного університету бізнесу і прва. – Херсон, – 2009. – №1 (22). – С. 95-100.
130. Лагодієнко Н.В. Економічні питання створення виробництв первинної обробки вовни у аграрних підприємствах / Н.В. Лагодієнко // Бізнес-Навігатор: науково-виробничий журнал Міжнародного університету бізнесу і прва. – Херсон, – 2010. – №1 (22). – С. 95-100.
131. Лагодієнко Н.В. Щодо проблем і перспектив залучення інвестицій в АПК України / Н.В. Лагодієнко // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал ТНУ им. В.И.Вернадского. – Сімферополь, 2010. – № 191. – С. 205-208.
132. Лапидус В.А. На что потрачен век? / Лапидус В.А. // Методы менеджмента качества. – 2000. – С. 4-8.
133. Лебенгарц З.А. Хутрова сировина /Лебенгарц З.А. – М.: Вища школа, 1964. – 363с.
134. Леонтьєв В. Економічне есе /Леонтьєв В. – М., 1990. – 415с.
135. Летучев К.П. Асканійська порода овець / Костянтин Петрович Летучев. – К.: Урожай, 1991. – 176 с.
136. Литовченко А.М. Програма селекції асканійської тонкорунної породи овець України на 2003-2010 роки / А.М. Литовченко, Ф.Г. Лісовий, О.Ф. Слєсарєв, Ю.Ф Мельник, М.В Штомпель, М.Д. Шинкаренко, Г.К. Даниленко, Т.Г. Болотова. – 2003. – 40 с.
137. Лукінов І.І. Відтворення і ціни / Лукінов І.І.. – М.: Економіка, 1977. – 431с.
138. Лукінов І.І. Інтенсифікація соціалістичної економіки / Лукінов І.І.. – К.: Наукова думка, 1989. – т.1. – 534с.
139. Лукинов И. Реформы в Украине: нужны реалистические подходы / Лукинов И. // Экономика Украины. – 1995. – №2. – С.3-14.
140. Лукінов І. До питання про концепції і моделі сучасного економічного розвитку України / Лукінов І. // Економіка України. – 2001. – №6 – С. 17-26.
141. Лукіна Г.І. Стан та проблеми розвитку вівчарства в Україні / Лукіна Г.І. // Економіка АПК. – 2005. – № 3. – С. 37-41.
142. Львов Д. Економічна стратегія технічного розвитку /Львов Д., Глазьєв С., Герасимович В // Планове господарство. – 1991. – №1. – С.12-23.
143. Макар І. А. Фізико-хімічні зміни вовни з природнім забарвленням у процесі виготовлення текстильних виробів за умов кустарного виробництва [текст] / І. А. Макар, І. Я. Лико, Ю. Р. Яцкевич, В. В. Гавриляк, Т. В. Чокан, Н. М. Параняк, Г. М. Седіло. // Сільський господар. – Львів, 2007. – № 7-8. – С. 7-9.
144. Маркс К. Капітал / Маркс К. – М., 1969. – Т.1. – 907 с.
145. Маркс К. Вступ (з економічних рукописів 1857-1858рр.) / Маркс К., Енгельс Ф. // Твори. – Вид. 2. – Т.12. – 721с.
146. Меєрович Л. Противитратні ціни і методика їх розробки / Меєрович Л. // Планове господарство. – 1990. – №3. – С.107-111.
147. Методичні рекомендації по прогнозуванню розвитку і розміщення сільського господарства Української РСР на період до 2005 року. – К.: УНДІЕОСГ, 1982. – 127с.
148. Маршалл А. Принципи політичної економії / Маршалл А. – М.: Прогрес, 1983. – Т.1. – 415с.
149. Маршалл А. Принципи політичної економії / Маршалл А. – М.: Прогрес, 1983. – Т.2. – 351с.
150. Матеріали про дослідну роботу зоотехнічних станцій. – Центральний державний архів вищих органів влади і управління. – Ф. 27. – Оп. 9. – Од. зб. 607.
151. Методичні рекомендації по визначенню кількісних і якісних втрат продукції вівчарства в процесі її виробництва, збереження, транспортування і реалізації. – К.: УНДІЕОСГ, 1988. – 27с.
152. Миллз О. Молочное овцеводство [текст] : Пер. с англ. М. Н. Барабашникова, Е. Н. Комаровой; Под ред. и с предисл. Н. В. Барабашникова / О. Миллз. – Москва : Агропромиздат, 1985. – 244 с.
153. Мороз В. А. Овцеводство и козоводство: Учебник / Мороз В. А. – Ставрополь: Изд-во СтГАУ «АГРУС», 2005. – 496 с.
154. Мусієнко Ю.С. Таврійський внутріпородний тип асканійських тонкорунних овець / Ю.С. Мусієнко, Г.К. Даниленко, П.Т. Кущенко // Вівчарство. – Київ. – Аграрна наука. – 1995. – №28. – С. 9-17.
155. Науковий звіт Інституту тваринництва степових районів ім М.Ф. Іванова “Асканія-Нова”: Звіт про НДР / Інститут тваринництва степових районів ім М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”. – Асканія-Нова. – 1997.
156. Науково-технічні розробки в галузі тваринництва [текст] / Під редак. В. І. Вороненка. – Нова Каховка : «ПИЕЛ», 2006. – С. 166-168.
157. Наумов О.Б. Розвиток текстильної промисловості та її сировинної бази / Наумов О.Б. – Херсон: Олди-плюс, 2004. – 396 с.
158. Некрасова Л.А. Принципы выбора и оценки стратегии развития предприятия в умловиях трансформационной экономики / Некрасова Л.А. // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Т.7 (Вип. 8): Формування ринкової структури у трансформаційній економіці України: Збірка праць економіко-правового факультету. – Одеса: Астропринт, 2004. – С.506-513.
159. Ножкін О.І. Питання ефективності і інтенсифікації суспільного виробництва / Ножкін О.І. – М.: Наука, 1986. – 303с.
160. Осипенко Н.І. Сучасний ринок вовняних тканин і його регулювання / Н.І. Осипенко // Легка промисловість – 2006. – № 4 – С. 53-54
161. Пансков В. Ще раз про лібералізацію цін і «шокової терапії» / Пансков В. // Російський економічний журнал. – 1992. – №3. – С.51-55.
162. Панченко Є. Менеджмент і маркетинг в діяльності підприємства / Панченко Є. // Політика і час. – 1991. – №16. – С.19-28.
163. Паштецький В. С. Оцінка ефективності вирощування кормових культур і виробництва кормів в умовах степу Криму / В. С. Паштецький // Вісник аграрної науки. – 2007. – №5. – С. 79-82. 3-й розд
164. Питерс Т. В поисках эффективного управления (Опыт лучших компаний): Пер.с. англ. / Питерс Т., Уотерман Р. – М.: 1986. – С.43-45.
165. Перетворення генофонду порід. – К.: Урожай, 1990. – 352с.
166. Петровська Т. М. Динаміка виробництва та реалізації продукції вівчарства / Т. М. Петровська // Економіка АПК. – 2006. – № 4. – С. 48-53.
167. Пі