Рудик Ярослав Михайлович. Організаційні форми надання вищими навчальними закладами додаткових освітніх послуг обдарованим студентам

Краткое описание

Рудик Ярослав Михайлович. Організаційні форми надання вищими навчальними закладами додаткових освітніх послуг обдарованим студентам : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Кабінет Міністрів України. — К., 2006. — 226арк. — Бібліогр.: арк. 169-183

Рудик Я.М. Організаційні форми надання вищими навчальними закладами додаткових освітніх послуг обдарованим студентам”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню проблеми навчання обдарованих студентів у вищих навчальних закладах України, зокрема надання їм додаткових освітніх послуг. Проаналізовано організаційні форми надання додаткових освітніх послуг, класифіковано їх за рядом ознак. Розроблено організаційну модель надання вищими навчальними закладами додаткових освітніх послуг обдарованим студентам, основним елементом якої є ідентифікаційно-консультаційний центр. Розроблено умови її ефективного впровадження у навчально-виховному процесі ВНЗ.

1. Передумовою появи прискореного навчання обдарованих індивідів став стрімкий розвиток науки і техніки наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття. Науково-технічний прогрес спонукав появі нових галузей виробництва та стрімкому розвитку існуючих, а це в свою чергу викликало попит на висококваліфікованих працівників із числа обдарованої молоді, яких треба було навчати у великій кількості в обмежений термін.
2. Поява збагачених освітніх і навчальних програм стала можливою завдяки розробці відповідного дидактичного забезпечення навчального процесу у ВНЗ і викликана продовженням стрімкого розвитку науково-технічного прогресу в другій половині ХХ століття. Наука і виробництво вимагали висококваліфікованих фахівців із розширеною й поглибленою фаховою підготовкою.
3. Незважаючи на тривалий термін застосування зазначених стратегій навчання обдарованих студентів, їх ефективність значно виросла лише наприкінці ХХ століття завдяки широкому розповсюдженню персональних комп’ютерів та мережевих технологій обміну інформацією.
4. Порівняльний аналіз зарубіжної та вітчизняної освітньої практики показав значне відставання останньої у питаннях, що стосуються прискореного та збагаченого навчання обдарованих студентів, а організація навчання обдарованих студентів у вітчизняних ВНЗ не знайшла свого відображення в зарубіжних педагогічних технологіях.
5. Організаційна модель надання додаткових освітніх послуг обдарованій студентській молоді є наслідком гнучкого поєднання елементів існуючих зарубіжних моделей навчання обдарованих студентів з напрацюваннями вітчизняної педагогічної думки, базованої на особливостях освітнього простору України, що стало запорукою її ефективного впровадження у вітчизняних ВНЗ.
6. При розробці організаційних форм надання додаткових освітніх послуг обдарованим студентам вищим навчальним закладам слід трансформувати та адаптувати елементи існуючих зарубіжних методик навчання обдарованої студентської молоді до наявних освітніх умов. Такий підхід дозволяє вивільнити час на розробці загальних організаційних питань та зосередитись на інтегруванні зазначених форм у навчальний процес вищого навчального закладу.
7. Рівень навчальних досягнень обдарованих студентів (і їх фахової підготовки в тому числі) суттєво залежить від спектру додаткових освітніх послуг, надання яких практикує відповідний навчальний заклад, та можливості їх вибору залежно від індивідуальних особливостей та уподобань.
8. Додаткові освітні послуги з елементами прискорення слід використовувати для вирішення індивідуальних навчальних проблем обдарованої студентської молоді. Такими проблемами можуть бути: ліквідація академічної різниці у навчальних планах, отримання додаткових робітничих кваліфікацій тощо.
9. Головним завданням у наданні додаткових освітніх послуг з елементами збагаченого навчання є навчити обдарованих студентів швидко й ефективно здійснювати пошук навчальної інформації у позааудиторній діяльності.
10. Ефективність функціонування організаційної моделі надання додаткових освітніх послуг обдарованій студентській молоді, побудованій на засадах прискорено-збагаченої стратегії навчання, залежить від чотирьох основних факторів: позитивної мотивації навчння студентів; сформованості у них навичок самостійної роботи; наявності висококваліфікованих науково-педагогічних працівників з досвідом навчання обдарованих студентів у вищому навчальному закладі; законодавчого та нормативного забезпечення навчання обдарованих студентів.
11. Вищим навчальним закладам потрібно намагатися пропонувати комплекс додаткових освітніх послуг для кожної із спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців. Їх перелік слід включати до робочої навчальної програми зі спеціальності та доводити до відома абітурієнтів. Такий підхід допоможе обдарованим випускникам загальноосвітніх навчальних закладів оптимально обирати ВНЗ для подальшого навчання.
12. Виконане дослідження стосується лише одного аспекту проблеми диференціації навчання обдарованих студентів у вищих навчальних закладах України і не може її розв’язати без ґрунтовного аналізу та висвітлення інших аспектів названої проблеми, таких як підготовка науково-педагогічних працівників для роботи з обдарованими студентами, модернізації науково-методичного забезпечення ВНЗ для впровадження нетрадиційних організаційних форм навчання обдарованої студентської молоді тощо.