Самойлов Олександр Олександрович. Патоморфоз фолікулярних пухлин щитовидної залози у мешканців Києва після аварії на Чорнобильській АЕС

Краткое описание

Самойлов Олександр Олександрович. Патоморфоз фолікулярних пухлин щитовидної залози у мешканців Києва після аварії на Чорнобильській АЕС: дисертація канд. мед. наук: 14.03.02 / Львівський держ. медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2003

Самойлов О.О.Патоморфоз фолікулярних пухлин щитовидної залози у мешканців Києва після аварії на Чорнобильській АЕС. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Інститут екологічної патології людини, Київський міський центр хірургії та реабілітації хворих з патологією щитовидної залози МОЗ України, Київ, 2002.
Дисертація містить результати комплексного дослідження фолікулярних пухлин щитовидної залози (ЩЗ) у мешканців Києва впродовж післячорнобильського” періоду. Виявлено медико-статистичні і структурні прояви індукованого патоморфозу фолікулярних новоутворень, документовані свідчення клінічного відлуння” цього явища. Обговорюються імовірні чинники канцерогену в ЩЗ за умов інкорпорації радіойоду. Запропоновані гіпотетичні схеми індукованих інкорпоративними випромінювачами трансформацій фолікулярних клітин та розвитку патологічних процесів у судинно-стромальних компонентах ЩЗ. Оцінена інформативність інтраопераційної діагностики і методу тонкоголкової аспіраційної біопсії. Розроблено діагностичний алгоритм й обґрунтовані рекомендації щодо оптимізації лікувально-профілактичної тактики.

Робота скерована на заповнення інформаційної прогалини” щодо невизначеності структурних еквівалентів впливу інкорпорованого у зв’язку з Чорнобильською катастрофою радіойоду на патологічні процеси в ЩЗ мешканців Києва та обґрунтування методичних засад діагностичної, лікувальної і профілактичної тактики, першочергово стосовно фолікулярних пухлин.
Про індукований патоморфоз фолікулярних пухлин у мешканців Києва у вимірі віку хворих свідчать: своєрідний зсув” патології у бік молодших вікових груп, поява ФР у пацієнтів, молодших 20 років; факт збільшення кількості пацієнтів молодого віку чоловічої статі з ФР переважно за рахунок осіб, молодших 30 років.
Фолікулярним ракам ЩЗ у недужих-киян властиве: а) поєднання з іншими патологічними процесами, зокрема тиреоїдитами; б) досить високий біологічний потенціал агресивності пухлин: неправильна форма, нечіткі межі, що засвідчують інвазивний ріст; виразність критеріїв злоякісного росту щодо фенотипу пухлинних клітин ЩЗ (суттєве збільшення розмірів ядер, багатоядерні клітини, потворна форма ядер, звивисті контури каріотеки), висока проліферативна активність епітелію без ознак утворення колоїду у ділянках, прилеглих до ФР; демонстративні зміни капсул фолікулярних карцином у місцях інвазії (збільшення присутності ретикулярних і відсутність еластичних волокон, втрата конгофілії, базофільна реакція, накопичення глікозаміногліканів, переважання судин кавернозного і синусоїдного типів); в) відносно висока частота метастазування з наявністю віддалених метастазів у молодих жінок.
При фолікулярних аденомах ЩЗ у мешканців Києва верифікуються прогностично несприятливі ознаки, які можуть характеризувати пухлинну прогресію: мікролокуси багаторядного епітелію, епізодичне формування папілярних структур з фіброваскулярною ніжкою, однак без деревоподібного розгалуження; різна спорідненість ядер пухлинних клітин до барвників та їх атипія.
У фолікулярних новоутвореннях ЩЗ документовані невідповідності (дискоординованість) ознак зниження й підвищення функціональної активності (сплощена форма клітин за наявності великої кількості крапель колоїду і навпаки, призматична форма клітин без ознак активного переносу колоїду, наявність виражених апікальних мікроворсинок за відсутності активної резорбції внутрішньофолікулярного колоїду), а також особливості дисрегенераційних процесів: висока сукупна частота онкоцитарної та світлоклітинної метаплазії фолікулярного епітелію у фолікулярних раках порівняно з аденомами (1:25), виразність у пухлинах плоскоклітинної метаплазії. Разом все це засвідчує глибокі зміни у відтворенні клітинних популяцій з порушенням їх функції.
Ріст фолікулярних пухлин ЩЗ у мешканців Києва поєднаний з трансформацією клітинних реакцій: переважанням у клітинних інфільтратах лімфоцитів і лімфобластів за дуже низького вмісту макрофагів та плазматичних клітин, зменшенням кількості дендритних клітин. Імовірною постає також спричиненість імунної відповіді дифузією гормональних складових у строму із-за суттєвого порушення клітинних контактів.
Комплексне вивчення фолікулярних новоутворень у недужих-киян засвідчило глибоку патологію судинно-стромальних компонентів ЩЗ: виразні порушення фібрилогенезу; втрату судинами строми ФР будови, характерної для артерій чи вен; наочну гіперплазію гладком’язових клітин судин, псевдовключення в ядрах ендотеліоцитів, що, з одного боку, може документувати автономний розвиток індукованих інкорпорованими випромінювачами змін, а з іншого не виключає виникнення пухлин мезенхімального чи змішаного генезу.
У пацієнтів мешканців Києва верифіковані ознаки інтенсифікації інволюційних процесів у ЩЗ: втрата сферичної форми фолікулів, нерівність їх контурів; порушення міжклітинних контактів, поширеність мієліноїдів, наявність багатошарових базальних мембран гемомікросудин, поширений склероз, присутність старих” аденом у молодих пацієнтів. Сукупно з даними про помолодшання” фолікулярних раків ЩЗ у киян це робить правомірною тезу: в постарілій” ЩЗ виникає пухлина, зазвичай властива похилому віку.
На сьогодні запити в інтраопераційній діагностиці захворювань ЩЗ об’єктивно зростають, проте щодо фолікулярних пухлин вона має певні обмеження, однак дозволяє з високим ступенем достовірності діагностувати найбільш прогностично несприятливі форми ФР, відіграючи тим самим роль у покращенні результатів лікування.

При наявності відповідного досвіду досить ефективною може бути й ТГАБ фолікулярних новоутворень, де орієнтирами слугують багатоклітинність та збіднення” на колоїд аспірату; домінування агрегатів клітин у вигляді округлих мономорфних мікрофолікулів і невеликих за розмірами їх кластерів з рівними округлими контурами, відносна мономорфність епітелію, переважно кубічна форма клітин з чіткими контурами в кластерах, світла еозинофільна цитоплазма, помірно збільшені округлі ядра з відносно рівними та чіткими контурами, дрібно-глибчаста конденсація хроматину.
Наявні у киян особливості фолікулярних новоутворень ЩЗ необхідно враховувати у повсякденній діяльності профільних лікувально-діагностичних закладів. При цьому об’єктивно зростає роль сумісних зусиль патоморфологів та інших медичних фахівців, зокрема спеціалістів у галузі УЗ-діагностики, що передбачає ефективність скринінгу для подальших оптимальних хірургічних втручань.