Саргош Оксана Дмитрівна. Гігієнічна оцінка техногенно підсилених радіоактивних джерел природного походження, що утворюються на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості Полтавської області

Краткое описание

Саргош Оксана Дмитрівна. Гігієнічна оцінка техногенно підсилених радіоактивних джерел природного походження, що утворюються на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості Полтавської області : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Вищий держ. навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія". — Полтава, 2006. — 166арк. — Бібліогр.: арк. 127-156.

Саргош О.Д.Гігієнічна оцінка техногенно підсилених радіоактивних джерел природного походження, що утворюються на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості Полтавської області. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. - Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню радіоекологічного стану довкілля на об'єктах нафтогазовидобувних підприємств Полтавської області, а також проведенню радіаційно-гігієнічної оцінки дозового навантаження на працівників підприємств нафтогазового комплексу за рахунок зовнішнього опромінення.
В роботі проаналізовані результати радіоекологічного дослідження окремих об’єктів нафтогазовидобувної промисловості (ГПУ "Полтавагазвидобування", НГВУ "Полтаванафтогаз"). Дана характеристика радіоактивним залишкам, що утворюються внаслідок видобування та первинної переробки нафти та газу. Проведена радіаційно-гігієнічна оцінка дозового навантаження на працівників нафтогазового комплексу Полтавської області на прикладі підприємства НГВУ "Полтаванафтогаз". Показана необхідність регламентації радіаційного чинника у виробничих умовах видобутку та первинної обробки нафти і газу, та контролю за техногенно підсиленими радіоактивними джерелами природного походження.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в гігієнічній оцінці техногенно підсилених радіоактивних джерел природного походження, які утворюються на підприємствах нафтогазовидобувної промисловості Полтавської області, що дозволило розробити профілактичні заходи спрямовані на обмеження опромінення працівників нафтогазового комплексу техногенно підсиленими радіоактивними джерелами природного походження.
1. Видобуток нафти і газу на території Полтавської області супроводжується винесенням на поверхню радіонуклідів природного походження, які в певних термобаричних умовах осідають в шламах та на внутрішніх поверхнях окремих ділянок, або елементів технологічного обладнання і накопичуються в процесі експлуатації родовища. Між терміном експлуатації родовища та накопиченням природних радіонуклідів в шламі і на технологічному обладнанні спостерігається прямо пропорційна залежність: чим довший термін експлуатації родовища, тим більше накопичення природних радіонуклідів на підприємствах нафтогазового комплексу, які розробляють дане родовище.
2. Максимальні значення потужності експозиційної дози на відстані 0,1 м від поверхні технологічного обладнання підприємств, що видобувають та проводять первинну обробку нафти та газу, коливались від 90 до 3500 мкРгод-1. На підприємствах, які проводять первинну обробку нафти, спостерігалось значно вище радіаційне забруднення технологічного обладнання ніж на газообробних (в 1,4 рази), що проявлялось вищими показниками потужності експозиційної дози.
3. Значення потужності експозиційної дози на технологічному обладнанні змінювались протягом всього періоду спостережень. Зниження рівнів потужності експозиційної дози були пов’язані з проведенням очисних та ремонтних робіт на підприємстві, внаслідок яких обладнання очищалось від залишків з підвищеним вмістом природних радіонуклідів, а також вилучалось з експлуатації радіаційно забруднене обладнання, яке не могло бути очищеним.
4. До складу досліджуваних гамма-спектрометричним методом зразків шламів, пластової води та нафто-водяної суміші входять226Ra,232Th,40K. Значення питомої активності радіонуклідів в зразках шламів значно вищі, ніж в зразках пластової води та нафто-водяної суміші. Сумарна питома активність радіонуклідів в зразках шламів та ґрунту становила від 1148 Бккг-1до 11 кБккг-1, а в зразках пластової води та нафто-водяної суміші - від 70 Бккг-1до 517 Бккг-1.
5. За класифікацією категорій твердих і рідких радіоактивних відходів за критерієм питомої активності досліджуваний ґрунт відноситься до низько-активних твердих радіоактивних відходів, а шлам-до низько-активних рідких радіоактивних відходів.
6. За критерієм потужності поглиненої в повітрі дози труби, потужність експозиційної дози на відстані 0,1 м від поверхні яких становила від 100 до 2000 мкРгод-1, відносяться до категорії низько-активних твердих радіоактивних відходів з невідомим радіонуклідним складом.
7. Середні річні ефективні дози зовнішнього опромінення працівників, визначені методом індивідуальної дозиметрії, становили від 0,225 до 0,810 мЗврік-1. Середні річні ефективні дози зовнішнього опромінення працівників, визначені розрахунковим методом, становили від 0,040 до 0,830 мЗврік-1.
8. Працівники зі стажем роботи 1 5 років, імовірно за рахунок недостатності досвіду при проведенні робіт по обслуговуванню технологічного процесу видобування та первинної обробки нафти і газу, що збільшує тривалість контакту працівників з радіаційно-забрудненим обладнанням, отримують достовірно (p<0,05) більше дозове навантаження, ніж працівники з більшим стажем роботи (6 10 років).
9. На підставі проведених наукових досліджень розроблені, науково обґрунтовані та впроваджені у діяльність закладів охорони здоров’я рекомендації щодо забезпечення радіаційної безпеки при поводженні з технологічними відходами з підвищеним вмістом природних радіонуклідів на підприємствах нафтогазового комплексу.