САВЧЕНКО АЛЛА СЕРГІЇВНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ В КИТАЙСЬКОМУ ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ У МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ




  • скачать файл:
  • Название:
  • САВЧЕНКО АЛЛА СЕРГІЇВНА МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ В КИТАЙСЬКОМУ ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ У МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
  • Альтернативное название:
  • САВЧЕНКО АЛЛА СЕРГЕЕВНА Методика формирования компетентности в китайском письменной речи у будущих ФИЛОЛОГОВ SAVCHENKO ALLA SERGIVNA METHOD OF FORMATION OF COMPETENCE IN CHINESE WRITTEN SPEECH IN FUTURE PHILOLOGISTS
  • Кол-во страниц:
  • 232
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2019
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису САВЧЕНКО АЛЛА СЕРГІЇВНА УДК811.581.372 ДИСЕРТАЦІЯ МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ В КИТАЙСЬКОМУ ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ У МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ 13.00.02 теорія та методика навчання (східні мови) Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело ___________________ Савченко А.С. Науковий керівник: Асадчих Оксана Василівна, доктор педагогічних наук, професор Київ 2019


    ЗМІСТ ВСТУП13 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КИТАЙСЬКОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ У МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ (СЕРЕДНІЙ РІВЕНЬ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ).21 1.1. Стан дослідженості проблеми навчання китайської мови студентів вищих закладів освіти...21 1.2. Зміст китайськомовної компетентності в писемному мовленні у майбутніх філологів на рубіжному рівні мовно-мовленнєвої підготовки.30 1.3. Лінгвістичні основи навчання майбутніх філологів-китаїстів написання реферату та повідомлення41 1.4. Методичні засади навчання майбутніх філологів китайського писемного мовлення.55 Висновки до розділу 1...68 РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ У МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ-СИНОЛОГІВ70 2.1. Добір матеріалу для навчання майбутніх філологів-синологів китайського писемного мовлення..70 2.2. Система вправ для навчання майбутніх філологів-синологів китайського писемного мовлення..92 2.3. Модель організації процессу навчання китайського писемного мовлення майбутніх філологів на рубіжному рівні..136 Висновки до розділу 2.153 РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ М Е Т О Д И К И Ф О Р М У В А Н Н Я У М А Й Б У Т Н І Х Ф І Л О Л О Г І В КОМПЕТЕНТНОСТІ В КИТАЙСЬКОМУ ПИСЕМНОМУ МОВЛЕННІ (рубіжний рівень)....155 12 3.1. Планування та підготовка експерименту. Розроблення критеріїв та норм оцінювання компетентності в китайському писемному мовленні майбутніх філологів155 3.2. Хід експерименту. Аналіз та інтерпретація результатів експерименту165 3.3. Методичні передумови ефективності процесу формування у майбутніх філологів компетентності в китайському писемному мовленні189 Висновки до розділу 3.194 ВИСНОВКИ.196 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ201 ДОДАТКИ .230
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ Аналіз наукових джерел, моделювання процесу навчання, хід та результати експерименту дали можливість сформувати висновки: 1. Окреслено зміст китайськомовної компетентності в писемному мовленні у майбутніх філологів на рубіжному рівні мовно-мовленнєвої підготовки, яких охоплює: лінгвістичний (мовний), дискурсний, прагматичний, стратегічний та соціокультурний компоненти. Обґрунтовано, що студенти-філологи на рубіжному рівні (В1) мовної підготовки повинні навчитися писати реферати (реферати-конспекти, реферати-повідомлення, компаративні, діахронні та кумулятивні) та власні повідомлення (повідомлення-описи, повідомленнярозповіді), які належать до навчально-наукового та науково-публіцистичного підстилів мовлення. 2. Визначено лінгвістичні основи навчання майбутніх філологів-китаїстів написання реферату та повідомлення. Уточнено лінгвальні особливості китайськомовного реферату-конспекту (орієнтований на дотримання послідовності викладення інформації (без авторської оцінки), на збереження лінгвостилістичних особливостей оригіналу): дотримання мовних засобів стилю першоджерела (науково-навчального та публіцистичного); використання лексики, яка вказує на послідовність викладу подій, використання лексики, яка слугує засобом вираження узагальнення інформації (резюмування). Лінгвальні особливості реферату-повідомлення (який орієнтований на передачу основної інформації першоджерела, яка супроводжується авторськими роздумами, творчим, критичним осмисленням інформації): лексичні одиниці, які виражають суб’єктивну модальність висловлювання, передають загальну оцінку інформації, вказують на інтерпретацію інформації та її перефразування, виділяють інформацію, яку подає автор реферату, виражають на оцінний аналіз та адресність інформації, слугують засобами узагальнення інформації. Лінгвальні особливості компаративного реферату (який ґрунтуються на порівнянні поглядів різних авторів щодо певного питання, проблеми): дотримання лінгвостилістичних особливостей першоджерел; використання 197 компаративних референтів, використання узагальнювальних референтів. Лінгвальні особливості кумулятивного реферату (який ґрунтуються на доборі інформації з різних джерел за принципом сумарності): дотримання стилю першоджерел; використання комулятивних референтів. Лінгвальні особливості діахронного реферату (який ґрунтуються на розвиткові різних поглядів на певне питання в часі): дотримання стилю першоджерел; використання діахронних референтів, використання узагальнювальних референтів. У навчанні повідомлень апелюємо до контамінованих функціональних типів мовлення (опис з елементами розповіді та розповідь з елементами опису), які об’єднують композиційні та лінгвістичні особливості обох функціональних типів мовлення. 3. Обґрунтовано, що методичну основну формування китайськомовної компетентності в писемному мовленні у майбутніх філологів складають комунікативно-діяльнісний, соціокультурний, рівневий, компетентнісний підходи, які грунтуються на принципах комунікативності, автентичного характеру навчальних матеріалів, ситуативності, інформаційного розриву, результативності, практичного спрямування освітнього процесу, інтегрованого навчання писемного мовлення та аспектів мови, взаємопов’язаного навчання мови та культури, домінуючої ролі вправ. Домінантним визначено метод вправляння. 4. Проаналізовано предметні, логічні та мовно-мовленнєві труднощі навчання китайського письма майбутніх філологів. Встановлено, що більшість цих труднощів викликані типологічними особливостями китайської мови та культури. Для навчання майбутніх філологів здійснено добір лексичних одиниць (на ослонові критеріїв частотності, широкої сполучуваності слова, словотвірної цінності, стройової здатності, тематичної цінності слова, культурної специфічності), граматичних одиниць (на основі критеріїв функціональності, частотності, урахування рідної мови, необхідності й достатності відібраних граматичних явищ для розвитку умінь і навичок в межах, передбачених програмою, прогресивності); текстів (на основі текстових критеріїв: зв’язність; 198 змістова цілісність; смислова та змістова завершеність; внутрішня осмисленість, наявність прагматичної установки, інформативність, які ми розглядаємо інтегровано; та лінгводидактичних критеріїв: мовної доступності, систематичності та послідовності включення мовного матеріалу новизни та інформаційної насиченості, автентичність, професійної значущості). 5. Розроблено систему вправ для формування китайськомовної компетентності в писемному мовленні у майбутніх філологів. Система вправ охоплює підсистеми, орієнтовані на навчання кожного жанру окремо; враховуючи типологічні та графічно-орфографічні особливості китайської мови, формування лексичних, граматичних, лінгвосоціокультурних, графічноорфографічних навичок здійснюємо окремими комплексами некомунікативних вправ, а також під час аналізу, компресії текстів першоджерел, під час написання реферату або власного повідомлення. Розроблена система вправ охоплює групу вправ наформування лексичних, граматичних, лінгвосоціокультурних та графічно-орфографічних навичок (ця група упроваджується перед усіма іншими підсистемами вправ); а також підсистеми вправ для навчання написання рефератів-конспектів (рефератів письмових текстів-першоджерел, рефератів усних текстів-першоджерел); для навчання написання рефератів-повідомлень; для навчання написання рефератів-оглядів (компаративних рефератів, кумулятивних рефератів, діахронних рефератів); підсистема вправ для навчання написання власних висловлювань (функціонального типу опису, функціонального типу повідомлення). Модель авторської методики реалізуються протягом 3 модулів (один модуль містить 70 годин) І семестру ІІІ курсу й охоплює 20% часового фонду, що складає 14 годин аудиторної і самостійної роботи в межах одного модуля. Розроблено два варіанти моделі, які виявилися однаково ефективні: варіант А полягав у тому, що в межах кожного модуля ми навчали студентів усіх семи жанрів (піджанрів) писемного мовлення, відводячи для кожного жанру (піджанру) однакову кількість часу (2 години); варіант Б мав таку структуру: 199 І-ий модуль був орієнтований на навчання студентів писемного мовлення в жанрах реферату-конспекту та реферату-повідомлення, ІІ модуль був орієнтований на навчання студентів писемного мовлення в жанрах діахронного, компаративного та кумулятивного рефератів-оглядів, ІІІ модуль був орієнтований на навчання студентів писемного мовлення в жанрах повідомлення-опису та повідомлення-розповіді. 6. У процесі природного, вертикально-горизонтального, відкритого експерименту, всякому взяли участь 46 студентів ІІІ курсу спеціальності 0.35 «Східні мови та літератури», освітня програма: «Китайська мова та література, західноєвропейська мова (англійська, французька)» Київського національного університету імені Тараса Шевченка було частково підтверджено гіпотезу: ефективність методики формування компетентності (у цілому) в китайському письмі у майбутніх студентів (рівень В1) є високою за умов: навчання студентів написання рефератів та власних повідомлень-розповідей та повідомлень-описів на засадах комунікативно-діяльнісного, компетентнісного, рівневого, соціокультурного підходів; дотримання принципів комунікативності, автентичного характеру навчальних матеріалів, ситуативності, інформаційного розриву, результативності, практичного спрямування освітнього процесу, інтегрованого навчання писемного мовлення та аспектів мови, взаємопов’язаного навчання мови та культури, домінуючої ролі вправ; застосування методу вправляння (а також відповідної системи вправ); застосування дібраного мовного та текстового матеріалу. Проте перевага варіанту А моделі авторської методики на варіантом Б не підтвердилася. Обидва варіанти виявилися однаково ефективні. Для оцінки рівня навченості студентів було використано: критерій мовної правильності, відповідності тексту характеристикам дискурсу, прагматичності, лінгвосоціокультурної адекватності, правильності та адекватності використання стратегій написання реферату / висловлювання. На основі результатів експерименту було встановлено методичні передумови ефективності авторської методики: орієнтація на навчання 200 написання текстів (рефератів чи власних повідомлень) з дотриманням лінгвостилістичних, лінгвосоціокультурних, прагматичних, дискурсних особливостей та на основі свідомого розуміння цих особливостей; реферування має передувати навчанню написання власних висловлювань; навчання письма має здійснюватися на засадах комунікативно-діяльнісного, компетентнісного, рівневого, соціокультурного підходів; дискретно-синкретне формування лінгвостилістичних, жанрово-композиційних, лінгвосоціокультурних, прагматичних, дискурсних особливостей текстів рефератів та повідомлень; мотивація та рефлексія студентів. Проведене дослідження не вичерпує усіх проблем формування китайськомовної компетентності в письмі у майбутніх філологів. Перспективним є дослідження проблеми навчання китайськомовного письма на наступних рівнях мовної підготовки В1, В2, С1, С2.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА