САВИЧ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ. ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЮДЖЕТНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ

Краткое описание

САВИЧ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЮДЖЕТНОГО ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
САВИЧ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 336.14 : 654.23 (477)
ДЕТІНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЮДЖЕТНОГО
ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ
08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Науковий керівник:
Варналій Захарій Степанович
доктор економічних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ
ЕКОНОМІКИ.......................................................................................................15
1.1. Генеза та еволюція теоретичних досліджень тінізації та детінізації
економічної діяльності ....................................................................................15
1.2. Головні чинники тінізації економічної діяльності на сучасному етапі.35
1.3. Методи оцінки обсягів та рівня тінізації національного
господарства……………………………………………………..………….51
Висновки до першого розділу.....................................................................6262
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІКО-ІНСТИТУЦІЙНІ УМОВИ ДЕТІНІЗАЦІЇ
ЕКОНОМІКИ ТА БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ……..………….... 65
2.1. Сучасний стан тінізації у бюджетній сфері ...........................................65
2.2. Основні чинники детінізації економіки в контексті бюджетного
зростання.........................................................................................................800
2.3. Детінізація бюджетної сфери у системі політико-економічних процесів
..........................................................................................................................108
Висновки до другого розділу........................................................................129
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ НАПРЯМІВ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ
ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ БЮДЖЕТНОГО
ЗРОСТАННЯ УКРАЇНИ...................................................................................132
3.1. Імплементація зарубіжного досвіду детінізації фінансово-економічних
відносин...........................................................................................................132
3
3.2. Основні напрями вдосконалення фінансової політики детінізації
економіки та її впливу на бюджетне зростання.............................……….151
Висновки до третього розділу ......................................................................166
ВИСНОВКИ.......................................................................................................169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................173
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….201
4
ВСТУП
Актуальність теми. Економічне становище України протягом
багатьох років характеризується значним розширенням масштабів тіньової
економіки та посиленням її негативного впливу на соціально-економічне
життя суспільства. Тінізація економіки зумовлює структурні деформації і
диспропорції суспільно-економічного розвитку, не сприяє курсу
демократизації суспільства та європейської інтеграції України. Протидія
тінізації економіки є один із пріоритетних напрямів фінансової політики
України.
Особливе місце у тінізації вітчизняної економіки належить бюджетній
сфері. Основними чинниками, які створюють умови для відпливу бюджетних
коштів в тіньовий сектор економіки, є системні недоліки бюджетного
процесу та бюджетної системи України. В цьому контексті особливої
актуальності набуває проблема детінізації економіки, спрямована на
бюджетне зростання України. На сучасному етапі процес детінізації
економіки вповільнюють недосконалий механізм бюджетного планування,
порушення законодавства у процесі формування і виконання Державного
бюджету України та місцевих бюджетів, недостатній рівень контролю та
відповідальності у всіх ланках державної влади за цільове і ефективне
використання бюджетних коштів тощо.
Низька ефективність фінансової політики та бюджетної системи в
Україні значно знижує готовність суб’єктів господарювання та населення
сплачувати податки через невпевненість у продуктивному та цільовому їх
використанні. В свою чергу, висока кількість порушень законодавства в
бюджетній сфері свідчить про його недосконалість, що зумовлює подальші
порушення та, як результат, посилення відтоку бюджетних коштів у тіньовий
сектор.
Наявність вищенаведених проблем та викликів для національної
економіки об’єктивно зумовлює необхідність наукових досліджень в сфері
5
детінізації економіки та бюджетних відносин, як вагомого важеля
оздоровлення економіки України
Проблемам детінізації економіки через призму бюджетних відносин,
легалізацію фінансових ресурсів приділяли увагу такі зарубіжні вченіекономісти, як: Г. Беккер, Д. Блейдс, Р. Вайсберг, Г. Гросман, П. Гутман, А.
Каценелінбойг, Б. Контіні, Р. Коуз, А Лаффер, Д. Норт, В. Руттайзер, Е. де
Сото, В. Танзі, Е. Фейг, М. Фрідман, К. Харт, Ф. Шнайдер та інші. Так,
зокрема, Лауреат Нобелівської премії з економіки 2014 р. Ж. Тіроль дослідив
проблеми тінізації фінансових потоків при утворенні монополій.
Різними аспектами проблем фінансової політики, зокрема, бюджетного
процесу в контексті детінізації та бюджетного зростання, займалися
вітчизняні фахівці: В. Базилевич, О. Кириленко, М. Крупка, Л. Лисяк,
І. Луніна, І. Лютий, С. Ніколенко, К. Павлюк, І. Тивончук, І. Чугунов,
С. Юрій та інші.
Дослідження проблематики тінізації економіки та фінансової безпеки
держави знайшло своє відображення у наукових працях вітчизняних
науковців, серед яких, зокрема: А. Базилюк, О. Барановський, З. Варналій,
О. Власюк, В. Геєць, А. Гончарук, М. Єрмошенко, В. Жук, Т. Ковальчук,
І. Мазур, В. Мандибура, С. Мошенський, В. Мунтіян, О. Підхомний,
В. Попов, В. Предборський, В. Турчинов, М. Флейчук, Ю. Харазішвілі та
інші.
Незважаючи на те, що дослідженням проблем, пов'язаних з
детінізацією економічних відносин в бюджетній сфері, вже досить тривалий
час займається низка науковців, експертів та аналітиків, однак, й досі не
висвітлено питання теорії та практики щодо фінансових важелів детінізації
економіки в забезпеченні бюджетного зростання України. Детінізація
економіки та бюджетної сфери в Україні залишається актуальним й
безальтернативним завданням для науки і практики найближчого
майбутнього.
6
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана на кафедрі фінансів Київського національного
університету імені Тараса Шевченка в рамках комплексної науково-дослідної
держбюджетної теми економічного факультету «Модернізація економіки
України на засадах сталого соціально-економічного розвитку:
закономірності, протиріччя, ризики» (номер державної реєстрації
№11БФ040-01). Особистий внесок автора полягає у визначенні впливу
тінізаційних процесів у бюджетній сфері на економічне становище в Україні,
з’ясуванні взаємозв’язку політичних процесів та тінізації бюджетних
відносин.
Наукові-методичні матеріали та конкретні пропозиції використані
Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України при підготовці НДР «Гармонізація моделі
розрахунку рівня тіньової економіки в розрізі видів економічної діяльності
відповідно до оновлених міжнародних стандартів у сфері статистики
національних рахунків (СНР-2008 та КВЕД-2010)» (номер державної
реєстрації 0114U004260), в межах якої автором проаналізовані наукові
підходи до оцінювання рівня та структури тіньової економіки за видами
економічної діяльності (розділи 1.1, 1.3) (довідка № 1/301 від 25.11.2014 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення
теоретичних засад та обґрунтування стратегічних пріоритетів, методів,
фінансових важелів детінізації економіки в забезпеченні бюджетного
зростання України.
Реалізація зазначеної мети дослідження обумовила необхідність
вирішення таких завдань:
- виявити ґенезу теоретичних досліджень тінізації та детінізації
економіки;
- виокремити головні чинники тінізації економіки на сучасному
етапі;
7
- уточнити методику оцінювання обсягів та рівня тінізації
національного господарства на сучасному етапі;
- виявити особливості сучасного стану тінізації та запропонувати
шляхи детінізації бюджетних відносин в Україні;
- виявити основні чинники відтоку бюджетних коштів у тіньовий
сектор;
- визначити вплив політичних процесів на сфери управління та
тінізацію бюджетних відносин у вітчизняній економіці;
- систематизувати напрями імплементації зарубіжного досвіду з
питань детінізації фінансово-економічних відносин в умовах глобалізації;
- визначити та обґрунтувати основні напрями вдосконалення
фінансової політики держави з питань детінізації економіки та її впливу на
формування державного бюджету.
Об’єктом дослідження є процес детінізації національної економіки та
в бюджетній сфері.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади детінізації
економіки як компоненти забезпечення бюджетного зростання України.
Методи дослідження. В процесі виконання дисертаційної роботи для
вирішення поставлених завдань було використано загальнонаукові та
спеціальні методи наукового пізнання, зокрема: історико-логічний – при
дослідженні ґенези та еволюції теоретичних досліджень тінізації та
детінізації економіки (п. 1.1); аналізу та синтезу – для виокремлення
основоположних чинників тінізації економіки в Україні (п. 1.2); порівняння
та групування – при дослідженні методів оцінки обсягів тіньового сектору
економіки (п. 1.3); метод економіко-статистичного аналізу – при дослідженні
сучасного стану тінізації бюджетних відносин (п. 2.1); регресійного аналізу –
для побудови моделі, що характеризує чинники детінізації економіки в
контексті бюджетного зростання (п. 2.2); кореляційно-регресійний аналіз та
моделювання – при розробці моделі впливу політичних процесів на тінізацію
бюджетних відносин в Україні (п. 2.3); компаративний аналіз та наукове
8
абстрагування – для вивчення можливостей імплементації зарубіжного
досвіду детінізації економіки (п. 3.1); синтезу та логічного узагальнення –
для визначення пріоритетів фінансової політики детінізації економіки (п.
3.2).
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативноправові акти України з питань регулювання економічної діяльності;
аналітичні та статистичні дані Державної служби статистики України,
Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку та
торгівлі України, Державної фіскальної служби України, Державної
аудиторської служби України, Державної служби фінансового моніторингу
України, Рахункової палати України, Національного банку України;
матеріали науково-практичних конференцій, результати наукових
досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, монографії, збірники,
публікації, розміщені в мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні
наукового та практичного завдання щодо поглиблення теоретичних засад та
обґрунтуванні практичних рекомендацій з детінізації економіки як
передумови забезпечення бюджетного зростання України.
Найбільш вагомими науковими результатами, що визначають наукову
новизну дослідження є:
вперше:
– дано авторське визначення поняття «бюджетне зростання» в умовах
детінізації економіки як збільшення реальних обсягів доходів та видатків
бюджету за певний період часу, створення суб’єктам тіньової економіки
відповідного інституційного середовища, яке сприятиме легалізації
підприємницької діяльності та доходів фізичних осіб, протидії корупції та
відмиванню бюджетних коштів, попередженню відтоку непродуктивного
капіталу за межі країни, захисту від негативного впливу ендогенних та
екзогенних загроз, що позитивно впливатиме на додаткові бюджетні
надходження та економічне зростання національної економіки в цілому;
9
удосконалено:
– теоретичні засади моделювання взаємозв’язку тіньової компоненти
бюджетного процесу та показників обсягу заощаджень, інвестицій,
процентної ставки, платіжного балансу з використанням інструментарію
балансу заощаджень та інвестицій, з відповідним його доповненням
показником тінізації бюджетних відносин і доведенням негативного впливу
досліджуваної незалежної змінної на аналізовані залежні макроекономічні
показники;
– визначення поняття «детінізація економіки» як цілісну систему дій,
спрямовану на зменшення рівня тіньового сектору та його легалізації через
провадження комплексної державної фінансової політики, спрямованої на
викорінення причин тінізації економіки, створення досконалого
інституційного середовища, зокрема, наявність цивілізованих, ефективних та
легітимних, антикорупційних «правил гри» для ведення легальної
економічної діяльності та усунення фінансово-економічних, правових та
організаційних чинників, які сприяють відтворенню джерел її тінізації
– пріоритетні напрями реалізації фінансової політики держави в сфері
детінізації економіки з урахуванням: підвищення ефективності управління
державними фінансами на всіх стадіях планування та використання
бюджетних коштів; стимулювання розвитку безготівкових розрахунків;
вдосконалення податкового адміністрування; створення інституційних умов
для детінізації економіки; вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності та
законодавства в сфері боротьби з економічними злочинами; протидії тіньовій
економіці в реальному секторі шляхом зниження трансакційних витрат та
вдосконалення державної дозвільної системи; боротьби з корупцією;
підвищення рівня правової культури населення; посилення захищеності прав
на об’єкти інтелектуальної власності; зміцнення фінансової безпеки держави
у процесі поглиблення міжнародної та глобальної економічної інтеграції;
10
набули подальшого розвитку:
– наукове обґрунтування основоположної причини тінізації
економіки, яка, на відміну від існуючих підходів, полягає не стільки в
порушенні чинного законодавства, скільки в його недосконалості,
суперечності, невідповідності реаліям життя, зокрема, доведено, що в
трансформаційних умовах причиною поширення тінізації економіки є
недосконалість інституційного середовища, зокрема відсутність
цивілізованих, ефективних та легітимних «правил гри» для підприємців
внаслідок лобіювання корпоративних інтересів власного бізнесу під час
ухвалення законів;
– методичні засади поділу бюджетних порушень з урахуванням
ієрархії управління бюджетними коштами за рівнями: держави, головних
розпорядників бюджетними коштами, розпорядників ними нижчого рівня,
одержувачів бюджетних коштів, виконавців бюджетних програм, що дає
можливість чіткішого формулювання цільових орієнтирів при розробці
стратегії детінізації бюджетних відносин;
– наукові підходи виявлення чинників тінізації бюджетних відносин,
що дало змогу здійснити їх розподіл на внутрішньополітичні (тісне тіньове
«зрощення» влади і бізнесу, діяльність фінансово-промислових олігархічних
груп, активне використання офшорних юрисдикцій, низький рівень
вірогідності покарання за злочини у бюджетній сфері) та зовнішньополітичні
(нечіткість геополітичного вектору, непрозорість процесу імпорту та
транзиту енергоносіїв через територію країни, проблема «егоїзму» зовнішніх
партнерів та диспаритетність відносин із ними, загроза зовнішньої агресії);
– методичні підходи щодо визначення рівня тінізації бюджетних
відносин, яке, на відміну від існуючих підходів, залежить не скільки від
якості макроекономічного управління (відповідно до теорії та практики
розвинених країн), а насамперед, від суб’єктивних чинників, що
безпосередньо пов’язані з політичними процесами. Доведено, що коефіцієнти
11
регресії при макроекономічних незалежних змінних є надзвичайно малими і
становлять: відношення прямих податків та відрахувань на соціальне
страхування до ВВП (0,02), частка непрямих податків і митних платежів у
доходах бюджету (0,10), рівень безробіття (0,09), обсяг ВВП на одну особу
(0,04), рівень зайнятості (-0,02);
– теоретичні засади оцінки взаємозв’язку тінізації бюджетних
відносин та основних макроекономічних показників, а саме, доведено (з
використанням економетричного інструментарію тестів Гренджера, ADF,
Філліппа-Перона, багатофакторної регресії та нелінійного моделювання), що
інституціонально сформована система політико-економічних взаємозв’язків
поглиблює процес тінізації економіки, бюджетних відносин та негативно
впливає на динаміку основних макроекономічних показників. Доведено із
застосуванням інструментарію фільтра Кальмана, при оцінці гнучких
коефіцієнтів з оптимізаційним алгоритмом Марквардта перманентний
негативний вплив зловживань у бюджетній сфері на індекс якості життя,
який є інтегральним показником збалансованості економічного та
соціального розвитку суспільства.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що
розроблені та науково обґрунтовані пропозиції, рекомендації, моделі та
висновки поглиблюють розуміння тінізаційних процесів в бюджетній сфері
та можуть бути використані при розробці стратегії детінізації економіки
України.
Результати дослідження, висновки і рекомендації автора були
використані:
Державною службою фінансового моніторингу України при підготовці
проекту Закону України «Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню
тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»
(прийнятий як Закон 14.10.2014 № 1702-VII), та при підготовці міжнародного
семінару на тему «Впровадження національної оцінки ризиків відмивання
12
коштів та фінансування тероризму як елементу державної політики
детінізації економіки» (довідка №4434/0810-05 від 03.12.2014 р.).
Відділом державних фінансів ДУ «Інститут економіки та
прогнозування НАН України» при підготовці Аналітичної записки
«Економічні передумови та шляхи детінізації бюджетних відносин в
Україні», яку використано у роботі Міністерства економічного розвитку і
торгівлі України (довідка № 135-7/51 від 27.01.2015 р.).
Економічним факультетом Київського національного університету
імені Тараса Шевченка у навчальному процесі при підготовці та проведенні
лекційних і практичних занять для студентів, що навчаються за освітньокваліфікаційною програмою підготовки бакалаврів за спеціальністю
«Фінанси» при викладенні курсу «Економічна політика та фінансова безпека
держави» (довідка №013/313 від 22 червня 2015 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним
самостійним науковим дослідженням, в якому викладено авторський підхід
до теоретичних засад та практичних аспектів детінізації економіки як
чинника забезпечення бюджетного зростання України. Представлені
результати наукових досліджень, висновки і рекомендації, які виносяться на
захист, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у
співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є
результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки
дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансів Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Базові теоретичні,
методологічні та методичні положення, практичні пропозиції та результати
дисертаційної роботи доповідалися автором та були апробовані на 14
міжнародних та всеукраїнських наукових, науково-практичних конференціях
та круглих столах, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції
«Інноваційна економіка в умовах глобалізації: сучасні тенденції і
перспективи» (м. Мінськ, Республіка Білорусь, 2013 р.); Науково-практичній
13
конференції «Фінансова безпека України: проблеми та пріоритети
забезпечення» (м. Івано-Франківськ, 2013 р.); Науково-практичному
круглому столі «Проблеми застосування відповідальності за ухилення від
сплати податків» (м. Сімферополь, 2013 р.); VII Міжнародній науковій
конференції «Quantitave methods in accounting and finance» (м. Київ, 2013 р.);
XXII Міжнародній науково-практичній конференції ІІ Міжнародного
Шумпетерівського економічного форуму «Діалектика взаємодії ринкових та
інституційних механізмів сучасної економічної динаміки» (м. Чернівці, 2013
р.); Х Міжнародній науково-практичній конференції «Світові тенденції та
перспективи розвитку фінансової системи України (м. Київ, 2013 р.);
Науково-практичній конференції «Фінанси інституційних секторів економіки
України: стан, тенденції розвитку, практика реформування» (м. Київ, 2013
р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова безпека в
системі забезпечення національних економічних інтересів: проблеми та
перспективи» (м. Полтава, 2014 р.); Круглому столі «Перспективи та
завдання бюджетної децентралізації в Україні» (м. Київ, 2014 р.); ХІ
Міжнародній науково-практичній конференції «Світові тенденції та
перспективи розвитку фінансової системи України» (м. Київ, 2014 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-економічна
стратегія розвитку в умовах євроінтеграційних процесів: аспекти сталості та
безпеки» (м. Чернігів, 2014 р.); VI Науково-практичній конференції
«Реформування податкової системи України відповідно до європейських
стандартів» (м. Ірпінь, 2014 р.); Науково-практичному круглому столі
«Фінансово-економічні детермінанти розвитку конкуренції та
підприємництва в Україні» (м. Київ, 2015 р.); ІІІ Міжнародній науковопрактичній конференції «Фінансова безпека в системі забезпечення
національних економічних інтересів» (м. Полтава, 2015 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли
відображення у 21 науковій праці, у тому числі 10 статтях у наукових
виданнях (з них 8 статей у наукових фахових виданнях, 1 – в іноземному
14
виданні, 5 – у виданнях, що входять до міжнародних науково-метричних баз)
та 11 – у збірниках матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг – 9,58
д.а., особисто автору належить – 8,2 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел (247 найменувань), 4
додатків, містить 13 таблиць та 29 рисунки. Загальний обсяг роботи
становить 238 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено узагальнення та запропоновано нове вирішення
актуального наукового завдання щодо поглиблення теоретичних положень та
обґрунтування прикладних засад дослідження механізму детінізації
економіки та її ролі в забезпеченні бюджетного зростання України,
визначення стратегічних пріоритетів, методів, фінансових важелів
обмеження масштабів тіньової економіки в державі. Проведене дослідження
дозволяє сформулювати такі висновки.
1. Аналіз ґенези теоретичних досліджень тінізації та детінізації
економіки засвідчив про необхідність враховувати складність та важливість
даного явища, специфічну варіативність дефініювання, звертаючи увагу на
всі можливі аспекти та труднощі реалізації політики, спрямованої на її
здійснення. Запропоновано авторське визначення детінізації економіки як
процесу зменшення тіньового сектору через провадження комплексної
фінансової політики держави, спрямованої на викорінення причин тінізації
економіки, створення передумов для ведення легальної економічної
діяльності та усунення чинників, що сприяють відтворенню джерел її
тінізації, легалізації значної частини фінансових ресурсів та спрямуванню їх
у реальний сектор економіки.
2. В трансформаційних умовах основною причиною поширення
тінізації економіки є недосконалість інституційного середовища, зокрема
відсутність нормальних «правил гри» для підприємців внаслідок лобіювання
корпоративних інтересів власного бізнесу під час прийняття законів, а також
суцільний правовий нігілізм, що призводить не лише зменшення реального
(формального) обсягу валового внутрішнього продукту, а й автоматично
зменшує величину (обсяг) надходжень до бюджетів різних рівнів.
3. Аналіз діючих методів, а також оцінка обсягів та рівня тіньової
економіки України дозволили сформулювати такі висновки: разючі
розбіжності за результатами розрахунків окремих методів змушують ставити
170
під сумнів доцільність використання даного комплексу методів; розрахунок
офіційного показника тіньової економіки України потребує вдосконалення та
подальшого використання методу за показником зайнятості, окремих
сучасних модифікацій монетарного методу, як таких, що відповідають
економічним реаліям; доцільною є розробка та вдосконалення методів
прямого оцінювання тіньової економіки (опитування, анкетування), які
забезпечують достатній обсяг даних для подальших оцінок. Недооціненою
вважається роль методів економетричного моделювання, які здатні оцінити
похибку дослідження, взаємозв’язок досліджуваних змінних та визначити
корелюючі фактори моделі.
4. Злочинність у бюджетній сфері України останніми роками набула
якісно інших параметрів, починаючи від масштабних обсягів зловживань і
тінізації, завершуючи суб’єктами тіньових відносин, до кола яких входять
представники державних органів влади. Саме тому протидія тінізації
бюджетних відносин вимагає проведення поліпредметних досліджень,
розробки стратегії протидії у співпраці із зарубіжними партнерами,
насамперед з метою використання їх позитивного досвіду у боротьбі з цим
загрозливим для національної безпеки явищем.
5. Застосування економетричних методів оцінювання дозволило
узагальнити основні причини відпливу бюджетних коштів у тіньовий сектор,
до яких відносяться: міцний взаємозв’язок між представниками влади та
бізнесом; системні вади фінансово-бюджетної політики (чинна податкова
система фактично зосереджена на максимальному залученні надходжень до
бюджету, без урахування можливих негативних наслідків надмірного
фіскального тиску на суб’єктів господарювання та громадян); відсутність
повноцінного ринкового середовища (уповільнення інституційних,
структурних та економічних змін, недосконалість ринкових механізмів
призводять до неузгодженості державної економічної політики з інтересами
суб’єктів господарювання, які змушені самостійно розробляти неформальні
механізми взаємної співпраці); високий рівень корупції та недостатня
171
некомпетентність державних службовців (корупція є одним з головних
чинників, який впливає на розвиток України та залишається однією з
найбільших перешкод на шляху її інтеграції до світового співтовариства);
нестабільність інвестиційного та підприємницького клімату; непрозорість
політичного середовища.
6. В умовах України простежується циклічність процесу тінізації
бюджетних відносин та його взаємопов’язаність з політичними циклами та
рівнем бюджетного дефіциту. Поглиблення бюджетного дефіциту тісно
пов’язане з періодами проведення виборчих кампаній в Україні: істотне
збільшення дефіциту відбувається одразу перед проведенням виборів, а в рік
безпосередньої події спостерігається його надмірний рівень.
7. Складність протидії тінізації економіки пояснюється протиріччям
між зростанням міжнародного чинника в діяльності сучасних злочинних
організацій внаслідок трансформації системи міжнародних відносин і
розвитку процесів глобалізації та обмеженими можливостями національних
урядів здійснювати контроль за діяльністю злочинних структур
транснаціонального характеру. Доведено, що глобалізація міжнародних
відносин, окрім, безумовно, позитивних наслідків, створила водночас
сприятливий ґрунт для інтернаціоналізації злочинності, що в свою чергу є
підґрунтям тінізації міжнародних господарських процесів.
8. Основними пріоритетами фінансової політики держави в сфері
детінізації економіки України є: підвищення ефективності управління
державними фінансами на всіх стадіях планування та використання
бюджетних коштів; стимулювання розвитку безготівкових розрахунків;
вдосконалення податкового адміністрування; зниження трансакційних витрат
та вдосконалення державної дозвільної системи; вдосконалення існуючих
методик розрахунку рівня тіньової економіки; створення сприятливих
інституційних засад для детінізації економіки; вдосконалення
зовнішньоекономічної діяльності та законодавства в сфері боротьби з
економічними злочинам; боротьба з корупцією та підвищення рівня правової
172
культури населення; посилення захищеності прав на об’єкти інтелектуальної
власності; зміцнення фінансової безпеки держави у процесі поглиблення
міжнародної та глобальної економічної інтеграції. Реалізація заходів щодо
детінізації економіки сприятиме забезпеченню бюджетного зростання
України як сукупності інституційних засад у бюджетному процесі, що
спрямовані на залучення додаткових фінансових ресурсів у легальну економіку
та забезпечення сукупності системних заходів і засобів з урахуванням сфер
виникнення тіньових процесів, забезпечує оздоровлення і зростання
національної економіки й попередження відмиванню бюджетних коштів та
відтоку капіталу за межі країни, виступає передумовою забезпечення стійкості
економіки до кризових явищ і загроз