Савицька Ірина Михайлівна. Реакції тканин поперечно-посмугованих м'язів та печінки на імплантацію хірургічних біодеструктивних матеріалів

Краткое описание

Савицька Ірина Михайлівна. Реакції тканин поперечно-посмугованих м'язів та печінки на імплантацію хірургічних біодеструктивних матеріалів : Дис... канд. наук: 14.03.09 2002

Савицька І.М.Реакції тканин поперечно-посмугованих м’язів та печінки на імплантацію хірургічних біодеструктивних матеріалів. Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена експериментальному дослідженню тканинних реакцій в умовах імплантації хірургічних клейових, гемостатичних та шовних матеріалів, які піддаються біодеструкції у тканинах організму, та обґрунтуванню їхнього клінічного застосування.
Встановлено, що досліджені альгінатні матеріали викликають специфічне прискорення зсідання крові на стадії полімеризації фібрин-мономеру.
Виявлені особливості в клітинних реакціях свідчать про індивідуальний вплив імплантатів на тканини, гомеостаз та відновний процес у зоні розміщення. Відновлення типового вмісту міжклітинної речовині сполучної тканини, сформованої навколо зони імплантації, спостерігалось при використанні фібринових клейових композицій на 30 добу, альгінатних матеріалів та ниток Аміцелон” на 90 добу. При імплантації сульфакрилатного клею, ниток ГЕЦ” та Гемостатичної марлі” сполучна тканина дозрівала на 180-365 добу.

1. В роботі вирішена актуальна наукова задача встановлені морфологічні особливості реакцій сполучних тканин на імплантацію у м’язи та печінку біодеструктивних матеріалів; з’ясовано вплив альгінатних імплантатів на систему зсідання крові; розроблені рекомендації щодо клінічного використання. Отримані дані у сукупності дозволяють обґрунтувати клінічне застосування та доцільність диференційованого використання ниток ГЕЦ”, отриманих на основі гліколевих ефірів целюлози; ниток Аміцелон”, отриманих на основі гідратованої целюлози; альгінатного гемостатичного матеріалу Грам-1” та фібринових клейових композицій.
2. У місці імплантації біодеструктивних матеріалів: фібринових клейових композицій та сульфакрилатного клею, ниток ГЕЦ” та Аміцелон”, альгінатних гемостатиків Грам-1” й Calgitex”, препарату Гемостатична марля”, здійснюється комплекс тканинних реакцій, що визначають виникнення асептичного запалення, кількісні і якісні особливості якого залежать від типу застосованого імплантату.
3. Інтенсивність первинної реакції сполучної тканини в зоні імплантації досліджених матеріалів, що проявляється особливостями явищ альтерації, лейкоцитарної, макрофагічної та фібробластичної фаз асептичного запалення, знижується у ряду 1 сульфакрилатний клей, препарат Гемостатична марля”; 2 нитки ГЕЦ”; 3 нитки Аміцелон”; 4 альгінатний матеріал Грам-1”; 5 альгінатний матеріал Calgitex” та фібринові клейові композиції.
4. Альгінатні матеріали Грам-1”, Calgitex” та фібринові клейові композиції не викликають помітно вираженого несприятливого впливу на паренхіматозні елементи скелетних м’язів і печінки. Реактивні зміни цих органів у зоні проведення операції визначаються в основному впливом травми, що виникає внаслідок оперативних втручань.
5. Інтенсивність продуктивної реакції, що здійснюється в ділянках імплантації досліджених матеріалів, поряд із загальними ознаками, що характеризують вплив на неї чужорідного тіла, визначається також особливостями, які обумовлені швидкістю проростання сполучною тканиною імплантованого матеріалу, а також об’ємом новоутвореної тканини.
6. Інтенсивність продуктивної реакції у зоні імплантації за рядом ознак є значно більшою при застосуванні препарату Гемостатична марля”; помірною у зоні застосування сульфакрилатного клею, ниток ГЕЦ” й Аміцелон”; альгінатних матеріалів Грам-1” та Calgitex”; найменшою при застосуванні фібринових клейових композицій.
7. Взаємодія новоутвореної сполучної тканини, що формується в зоні операції й розташування біодеструктивного імплантату, багато в чому визначається співвідношенням клітинного й позаклітинного шляхів його резорбції. Макрофагічний і гігантоклітинний шляхи біодеструкції досліджених матеріалів знижуються у ряду 1 препарат Гемостатична марля”; 2 альгінатні матеріали Грам-1” та Calgitex”; 3 нитки Аміцелон”; 4 нитки ГЕЦ” та сульфакрилатний клей; 5 фібринові клейові композиції.
8. Пропорційно до формування волокнистих елементів молодої сполучної тканини в зоні імплантації відбувається утворення основної міжклітинної речовини. При імплантації фібринових клейових композицій відбувається відновлення типового вмісту глікозаміногліканів міжклітинної речовини сполучної тканини зони імплантації на 30 добу, у зоні застосування альгінатних матеріалів Calgitex” і Грам-1” та ниток Аміцелон” на 90 добу з переважанням хондроїтинсірчаної кислоти типу А. При імплантації сульфакрилатного клею, ниток ГЕЦ” та Гемостатичної марлі” дозрівання сполучної тканини на 180-365 добу супроводжується переважанням хондроїтинсірчаної кислоти типу В.
9. Застосування нових хірургічних шовних матеріалів: ниток Аміцелон” та ГЕЦ” не супроводжується рубцево-склеротичними змінами у зоні їхнього розташування, сприяє повноцінному відновленню структури та функцій оперованих органів. Виявлені гемостатичні властивості альгінатних матеріалів дозволяють рекомендувати їх до використання при операціях на паренхіматозних органах з метою зупинки капілярних кровотеч.