Селезньов Олексій Олександрович. Морфологія і морфогенез латентного псоріатичного артриту

Краткое описание

Селезньов Олексій Олександрович. Морфологія і морфогенез латентного псоріатичного артриту: дисертація канд. мед. наук: 14.03.02 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2003

Селезньов О.О. Морфологія і морфогенез латентного псоріатичного артриту. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.
Дисертація присвячена встановленню характеру структурної патології синовіальної оболонки суглобів при латентному псоріатичному артриті і визначенню її ролі у морфогенезі псоріазу для поліпшення морфологічної діагностики і використання отриманих даних при розробці нових методів патогенетичної терапії псоріазу. У результаті проведеного дослідження встановлено, що у всіх хворих на псоріаз, у яких немає клінічних проявів патології суглобів, в синовіальній оболонці розвивається латентний вільозний гіперпластичний синовіїт, в основі якого лежить прогресуюче ушкодження сполучної тканини і стінок судин, реакції гіперчутливості негайного й уповільненого типів у формі різних видів імунного запалення і склерозу. Однотипність виявлених змін у шкірі і синовіальній оболонці дозволяє вважати їх морфологічним субстратом псоріатичної хвороби. До числа особливостей морфологічних змін при псоріазі варто віднести їх осередковий і сегментарний характер, що, очевидно, й обумовлює латентний перебіг псоріатичного артриту в більшості випадків.

1. У дисертації приведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі поліпшення морфологічної діагностики латентного псоріатичного артриту на підставі визначення характеру структурної патології синовіальної оболонки суглобів і її ролі в морфогенезі псоріазу.
2. При всіх клініко-анатомічних формах псоріатичної хвороби органом-мішенню, поряд зі шкірою, є суглоби, ступінь ушкодження яких визначається інтенсивністю імунокомплексного ушкодження судин мікрогемоциркуляторного русла і сполучної тканини.
3. Морфологічним субстратом латентного псоріатичного артриту є вільозний гіперпластичний синовіїт різного ступеня виразності та активності патологічного процесу. Морфологічним субстратом клінічно маніфестного псоріатичного артриту у більшості випадків є вільозний гіперпластичний синовіїт, але є можливим і розвиток особливої форми синовіїту атрофічного (у 3,3% від загальної кількості хворих та у 18,2% хворих на клінічно маніфестний псоріатичний артрит).
4. Структурну основу як латентного, так і клінічно маніфестного псоріатичного артриту складають різні форми системного імунного запалення сполучної тканини і судин мікрогемоциркуляторного русла, які мають однотипні морфологічні прояви в шкірі і синовіальній оболонці: при обмеженному інфільтративно-бляшковому псоріазі зтовщення синовіальної вистилки у порівнянні з нормою у 3,6 рази, збільшення питомих об'ємів клітинних інфільтратів в 5,20 рази і судин мікрогемоциркуляторного русла в 5,18 рази; при поширеному інфільтративно-бляшковому псоріазі у 6,07, 8,63 і 5,85 рази; при псоріатичній еритродермії у 2,35, 12,12 і 6,82 рази; при клінічно маніфестному псоріатичному артриті з гіперпластичним синовіїтом у 4,23, 15,22 і 10,88 рази, відповідно, а при клінічно маніфестному псоріатичному артриті з атрофічним синовіїтом зменшення відповідних показників у 2,83, 2,16 і 3,78 рази.
5. Тип тканинних змін у синовіальній оболонці корелює з типом ураження шкіри при псоріатичній хворобі, при цьому існує статистично достовірний зв'язок між основними морфометричними параметрами в шкірі і синовіальній оболонці при латентному перебігові псоріатичного артриту: між товщиною епідермісу і синовіальної вистилки (r=0,745), між питомим об'ємом (r=0,854), зовнішнім діаметром (r=0,902) і товщиною стінки (r=0,953) судин мікрогемоциркуляторного русла дерми і синовіальної оболонки, між питомим об'ємом дермальних і синовіальних інфільтратів (r=0,721).
6. Отримані дані можуть бути використані при диференціальній морфологічній діагностиці біопсійного і секційного матеріалу в патологоанатомічних відділеннях лікарень, а также при розробці нових методів патогенетичної терапії псоріазу.