Сельська Зоряна Володимирівна. Вітамін D-статус у дітей з алергічними захворюваннями та обґрунтування корекції лікувально-реабілітаційних заходів для даної категорії хворих

Краткое описание

Сельська Зоряна Володимирівна. Вітамін D-статус у дітей з алергічними захворюваннями та обґрунтування корекції лікувально-реабілітаційних заходів для даної категорії хворих.- Дисертація канд. мед. наук: 14.01.10, Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. - Київ, 2015.- 166 с.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

СЕЛЬСЬКА ЗОРЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 616-056.3-053.2:577.161.2:615.356

ВІТАМІН D-СТАТУС У ДІТЕЙ З АЛЕРГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ ДАНОЇ КАТЕГОРІЇ ХВОРИХ

14.01.10 – педіатрія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Тяжка Олександра Василівна
доктор медичних наук, професор

Київ – 2015
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ……………………………………….......................

ВСТУП …………………………………………………………………...........

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ …………………………………..............
1.1. Сучасні дані про значення вітаміну D для організму людини та його дефіцит, як фактор розвитку багатьох захворювань ....................
1.2. Поширеність гіповітамінозу D та профілактичні заходи і лікування препаратами вітаміну D, як спосіб його корекції ................
1.3. Механізми порушень імунологічного статусу у дітей з алергічними захворюваннями ………………………….........................

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ …………...........
2.1. Об’єм досліджень …………………………………………..............
2.2. Методи дослідження ……………………………………….............

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ДІТЕЙ ......
3.1. Клінічна характеристика обстежених дітей з алергічними захворюваннями ………………………………………………………....
3.2. Клінічна характеристика здорових дітей ………………................

РОЗДІЛ. 4. ВІТАМІН D-СТАТУС ТА СТАН ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ДІТЕЙ З АЛЕРГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ........
4.1. Рівень забезпеченості вітаміном D дітей з алергічними захворюваннями ………………………………………………………....
4.2. Показники імуноглобулінограми та рівень цитокінів алергічного запалення в крові у дітей з алергічними захворюваннями в різні періоди хвороби ..………………………………………………………..
РОЗДІЛ 5. ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ВІТАМІНУ D3 В КОМПЛЕКСІ ЛІКУВАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ У ДІТЕЙ З АЛЕРГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ……………...............................
5.1. Динаміка рівня 25(ОН)D в крові дітей з алергічними захворюваннями при застосуванні препарату вітаміну D3 в комплексних лікувально-реабілітаційних заходах ……………………
5.2. Клінічна характеристика дітей з алергічними захворюваннями на фоні застосування холекальциферолу у комплексі лікувально-реабілітаційних заходів ………………………………………………....
5.3. Динаміка імунологічних показників при застосуванні препарату вітаміну D3 в різному дозуванні в комплексі лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з алергічними захворюваннями в залежності від періоду хвороби ………………………………………...

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ …….........

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………..........

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ………………………………………..........

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….........
4

5

13

13

24

32

40
40
41

46

46
73

74

74

86

94

94

106

110

126

144

146

147

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

АД – атопічний дерматит
АР – алергічний риніт
БА – бронхіальна астма
АЗ – алергічні захворювання
ГРІ – гострі респіраторні інфекції
ІФА – імуноферментний аналіз
ІЛ – інтерлейкіни (ІЛ-4, ІЛ-10)
ФНП – фактор некрозу пухлин
ФІМ – фактор інгібуючий міграцію
ШКТ – шлунково-кишковий тракт
Са – кальцій
Ig – імуноглобуліни (А, Е, М, G)
25(ОН)D – 25-гідроксивітамін D; 25-гідроксикальциферол
25(OH)D2 – 25-гідроксиергокальциферол
25(ОН)D3 – 25-гідроксихолекальциферол
1,25(ОН)2D3 – 1,25-дигідроксикальциферол
24,25(ОН)2D3 – 24,25-дигідроксикальциферол

ВСТУП

Актуальність теми
На сьогодні алергічні захворювання займають значну питому вагу та провідне місце у структурі дитячої захворюваності не зважаючи на те, що науковцями та медичними працівниками розроблено ряд необхідних профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на запобігання розвитку алергічного процесу в організмі дитини [192]. Для пацієнтів, які страждають на дані хвороби, це – одна з провідних причин погіршення якості життя, зниження та втрати працездатності, що має соціальне та економічне значення для регіону, де вони проживають. З раннього віку у дітей можуть з’являтись алергічні прояви, які в подальшому можуть трансформуватись у такі захворювання, як бронхіальна астма, атопічний дерматит та алергічний риніт [47]. Ці захворювання з кожним десятиліттям набувають все більшої поширеності серед дітей різної вікової категорії та можуть призводити до інвалідизації хворого, що є найнесприятливішим наслідком хвороби [7, 15].
З огляду на вищезазначене, проводяться різнобічні дослідження з метою вивчення причин поширення алергічної патології як серед дітей, так і серед дорослих, а також продовжуються пошуки вдосконалення лікувальних заходів даної патології [59, 69, 70, 73, 83, 136, 180].
За останні роки увагу багатьох вчених світової медицини привертає тема ролі вітаміну D в організмі людини. Це пов’язано з тим, що рецептори до вітаміну D знайдено майже у всіх тканинах організму, також встановлено те, що синтез активних метаболітів цього вітаміну відбувається не тільки в клітинах традиційних органів (нирки та печінка), а й у клітинах багатьох інших органів та систем [80, 88, 90, 104, 164, 177, 183, 197]. На сьогодні вважається, що вітамін D виступає не тільки як регулятор мінерального обміну, він також володіє різними позаскелетними ефектами в організмі людини. За результатами багаточисельних досліджень виявлено, що недостатній рівень вітаміну D в організмі людини призводить до розвитку багатьох захворювань, таких як серцево-судинні, ендокринні, автоімунні, інфекційні, онкологічні, психічні та алергічні [33, 34, 65, 76, 105, 107, 114, 143, 158, 172, 184]. На думку багатьох вчених, такий вплив здійснюється за рахунок участі вітаміну в процесах регуляції імунної системи, що бере свій початок від впливу вітаміну D на формування вродженої імунної відповіді і в подальшому модулює адаптивну активність клітинної та гуморальної ланки імунітету [54, 62, 71, 87, 116, 144, 164].
Водночас, за результатами епідеміологічних досліджень в багатьох країнах виявлено, що гіповітаміноз D – це поширений стан серед дорослих та дітей [50, 122, 137]. Також відмічено, що цей вітамін не поступає в достатній кількості в організм людини з природних ендогенного та екзогенного джерел надходження [109, 111, 121, 137, 166, 188].
Відомо, що алергічні прояви виникають при підвищеній чутливості імунної системи організму до алергену. Це стає наслідком того, що при стимуляції антигеном відбувається зміна Т-клітинної відповіді за рахунок зміни співвідношення Th1/Th2 типу, імунна відповідь відбувається по Th2 шляху [19]. Доведено, що алергія – це мультифакторне захворювання, реалізація якого залежить від багатьох чинників, таких як, в першу чергу, генетична схильність, нейроендокринна регуляція та вплив навколишнього середовища: екологічне забруднення, спосіб життя, якість харчування і інше [44]. Однак, до сьогодні залишається не з’ясованим чинник, який є пусковим для початку процесів в імунній системі, в результаті яких розвивається алергічне запалення.
Оскільки вітамін D бере участь у процесах, що відбуваються в імунній системі, а алергічні реакції здійснюються через процеси в імунній системі, то логічно припустити, що недостатній вміст цього вітаміну в крові може призводити до розвитку алергічних захворювань у дітей.
На сьогодні залишається актуальною проблема знаходження шляхів вдосконалення лікувально-реабілітаційних заходів для дітей з алергічними захворюваннями. У зв’язку з цим доцільно вивчати забезпеченість вітаміном D дітей з алергічними захворюваннями у різні пори року та вплив прийому препарату цього вітаміну на зміну показників імунної системи, що мають значення у розвитку алергічних процесів. В подальшому, на основі проведених досліджень, може бути удосконалено комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для дітей з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та алергічними ринітом, шляхом залучення препаратів вітаміну D.
Зв’язок роботи з науковими програмами і темами
Робота є фрагментом комплексної теми кафедри педіатрії №1 медичного факультету №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Вивчення патогенетичних механізмів реалізації інфекційно-респіраторної, алергічної та метаболічної патології у дітей з урахуванням генетичних особливостей конституції та несприятливих чинників (тютюнопаління)», № держреєстрації 0113000059. Тема дисертації затверджена на засіданні Проблемної комісії «Педіатрія» (протокол № 01-41237 від 11.04.14).
Мета і завдання дослідження
Метою роботи є підвищення ефективності лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів у дітей з алергічними захворюваннями шляхом визначення взаємозв’язку вітаміну D з патогенезом атопії та корекції існуючих комплексів із залученням до них вітаміну D в різних дозах.
Завдання дослідження:
1. Визначити вітамін D-статус у дітей за різних ступенів тяжкості алергічних захворювань (бронхіальна астма, атопічний дерматит, алергічний риніт) в різні періоди перебігу хвороби та в різні пори року.
2. Дослідити рівень цитокінів ІЛ-4 та ІЛ-10, імуноглобулінів A, G, M, Е в крові дітей з різними формами алергічних захворювань і співставити їх з показниками рівня 25(ОН)D в сироватці крові хворих в різні періоди захворювання.
3. Провести корекцію лікувально-профілактичних заходів у дітей з різними формами алергічних захворювань шляхом включення препарату вітаміну D3 в терапевтичні комплекси.
4. Здійснити моніторинг рівня 25(ОН)D в сироватці крові при застосуванні препарату вітаміну D3 за різних режимів дозування та визначити рівень іонізованого кальцію в крові дітей з алергічними хворобами і оцінити ефективність застосування вітаміну D3 в комплексі лікувально-профілактичних заходів у дітей з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом і алергічним ринітом.
Об’єкт дослідження
Особливості перебігу бронхіальної астми, атопічного дерматиту та алергічного риніту у дітей віком від 3 до 16 років.
Предмет дослідження
Рівень 25(ОН)D в сироватці крові та його взаємозв’язок зі станом імунних показників у дітей, хворих на бронхіальну астму, атопічний дерматит та алергічний риніт.
Засоби та методи дослідження
Поставлені завдання вирішувались за допомогою клініко-анамнестичного методу та визначення загально-лабораторних показників. При співпраці з інститутом геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України проводилось визначення рівня 25(OH)D в сироватці крові за допомогою електрохемілюмінесцентного методу, рівень іонізованого кальцію визначався за допомогою методу прямої потенціометрії, також при співпраці з лабораторією кафедри клінічної імунології та алергології НМУ визначались деякі показники імунограми: IgA, IgG, IgM, IgE та ІЛ-4, ІЛ-10 за допомогою ІФА.
Здійснювалось проведення патентно-інформаційного пошуку, вивчення архівного матеріалу. Статистична обробка отриманих результатів виконана методом статистичного аналізу.
Дослідження виконані з дотриманням основних положень GCP (1996 р.) Конвенції ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000 рр.).
Наукова новизна отриманих результатів
Уточнено дані про забезпеченість вітаміном D організму дітей з алергічними захворюваннями, такими як бронхіальна астма, атопічний дерматит та алергічний риніт. У 80% дітей з алергічними захворюваннями встановлено гіповітаміноз D (21,43 нг/мл), що достовірно нижче, ніж у здорових дітей (27,79 нг/мл; U=1043,0; р<0,05).
Вперше оцінено особливості клінічного перебігу бронхіальної астми, атопічного дерматиту та алергічного риніту у дітей та динаміку імунологічних показників (IgA, IgG, IgM, ІЛ-4, ІЛ-10) в крові під час застосування у них холекальциферолу у різних дозах і в різні періоди алергічного захворювання.
Доведено роль вітаміну D в патогенезі алергічних хвороб, що підтверджується встановленим сильним зворотнім кореляційним зв’язком між рівнем 25(ОН)D в сироватці крові та рівнем цитокінів запалення ІЛ-4 та ІЛ-10 у крові дітей з алергічними захворюваннями (0,7≤φ≤1,0).
Доповнено наукові дані про залежність рівня 25(ОН)D від важкості алергічного захворювання: чим важчим був перебіг хвороби, тим нижчим рівень 25(ОН)D визначався в сироватці крові. У дітей при важкому ступені БА він становив – 16,09 нг/мл, при середньоважкому – 22,77 нг/мл, у пацієнтів з легким ступенем – 32,92 нг/мл (λ2=27,298; р<0,05). У хворих з сезонним алергічним ринітом рівень 25(ОН)D становив 24,41 нг/мл, у дітей з цілорічним АР – 16,27 нг/мл (Z=2,803; р<0,05). У дітей з важким ступенем АД рівень 25(ОН)D становив 15,22 нг/мл, з середнім ступенем важкості АД – 19,63 нг/мл та у пацієнтів з легким ступенем АД – 21,22 нг/мл.
Уточнено наукові дані щодо участі вітаміну D в патогенезі алергічних хвороб залежно від періоду, що підтверджується зниженням рівня цитокінів в крові – ІЛ-4 (в період загострення до лікування – 192, 5 пг/мл, після лікування – 121,9 пг/мл, Z=2,934; р<0,05; в період ремісії до лікування – 42,8 пг/мл, після лікування – 32,9 пг/мл) та ІЛ-10 (в період загострення до лікування – 61,6 пг/мл, після лікуванні – 35,4 пг/мл, Z=2,023; р<0,05; в період ремісії до лікування – 47,3 пг/мл, після лікування – 31,1 пг/мл, Z=2,023; р<0,05).
Вперше доведено безпечність застосування препарату вітаміну D3 у підвищених дозах (4000-5000 МО щоденно впродовж 2 місяців) для дітей з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та алергічним ринітом.
Вперше визначено доцільність включення до складу лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з алергічними захворюваннями препарату вітаміну D3 в різних дозах.
Вперше розроблено схему застосування вітаміну D3 протягом року з диференційованим підходом до стартової та підтримуючої терапії та доведено ефективність такого лікування.
Практичне значення отриманих результатів
Рекомендовано включення вітаміну D3 до комплексної терапії дітей з алергічними захворюваннями із стартовою дозою 4000 МО щоденно в період ремісії та з підвищенням до 5000 МО щоденно з початком загострення хвороби впродовж 2 місяців з подальшим переходом на підтримуючу щоденну дозу – 1000 МО з підвищенням до 2000 МО в період загострення хвороби протягом року, окрім літніх місяців.
Запропоновано розроблений спосіб профілактики загострень бронхіальної астми, атопічного дерматиту та алергічного риніту і лікування цих захворювань у дітей з вітамін D-дефіцитом, який передбачає визначення 25(ОН)D в сироватці крові хворого, порівняння його з фізіологічною нормою і при зниженні цього рівня додатково до базової терапії залучення препарату вітаміну D3 в дозі 4000 МО в період ремісії та 5000 МО з початком загострення захворювання і в подальшому протягом 2 місяців, що підтримано патентом України на корисну модель № 8940, опубл. 10. 04. 2014 р. – Бюл. №7.
Впровадження результатів дослідження в практику
Результати роботи впроваджені в клінічну практику дитячого відділення ДКЛ №1 ДТГО «ПЗЗ» ст. Київ, комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Деснянського району міста Києва, комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Дарницького району міста Києва.
Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедри педіатрії №1 НМУ імені О.О. Богомольця.
Особистий вклад здобувача
Автором самостійно обґрунтовано актуальність і необхідність проведення дослідження, його мету, завдання, виконано відбір тематичних хворих, з’ясовано питання щодо корекції лікувально-профілактичних заходів у дітей з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та алергічним ринітом. Автором самостійно проведені аналіз наукової літератури, клініко-анамнестичне обстеження хворих, лабораторне дослідження рівня 25(ОН)D в сироватці крові дітей та рівня IgA, IgG, IgM, IgE, ІЛ-4 та ІЛ-10 в крові пацієнтів, призначення у комплексному лікуванні препарату вітаміну D3 у дітей з алергічною патологією, здійснено оцінку ефективності лікування, а також подальше динамічне спостереження за хворими впродовж 1–1,5 року. Автором особисто проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів, розроблено алгоритм прогнозування, сформульовано висновки та практичні рекомендації. Підготовлено до друку наукові праці та доповіді, написано всі розділи дисертації.
Апробація дисертації
Основні положення дисертації були представлені на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров’я (Київ, 4–5 квітня 2013 року); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Вторинний остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика» (Львів, 11–12 квітня 2013 року); XII з’їзді ВУЛТ (Київ, 5–7 вересня 2013 року); XI Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Питання імунології в педіатрії» (Київ, 31 жовтня – 1 листопада 2013 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медико-соціальні проблеми дитячого віку» (Тернопіль, 27–28 березня 2014 року); науково-практичній конференції медицини залізничного транспорту України (Київ, 15 квітня 2014 року); XVI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання педіатрії» – Сідельніковські читання (Запоріжжя, 23–25 вересня 2014 року); X конгресі педіатрів України (Київ, 6–8 жовтня 2014 року); XIII науково-практичній конференції з міжнародною участю «Питання імунології в педіатрії» (Львів, 6–7 листопада 2014 року).
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 17 робіт у періодичних виданнях, в тому числі 8 – у виданнях, рекомендованих ДАК України, 6 у – виданнях, що входять до науково-метричної бази та 1 деклараційний патент України на корисну модель.
Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена українською мовою на 166 сторінках машинопису (основний обсяг становить 146 сторінок). Робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів діагностики, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих результатів, списку використаних джерел (загальна кількість джерел – 198, з них: кирилицею – 61, латиницею – 137). Дисертація ілюстрована 35 таблицями та 19 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. З кожним роком невпинно зростає кількість алергічних захворювань серед дорослих та дітей. Алергічні прояви з’являються у ранньому дитячому віці і в подальшому можуть трансформуватись у такі захворювання, як бронхіальна астма, атопічний дерматит та алергічний риніт. Ці хвороби для пацієнтів є однією з провідних причин погіршення показників здоров’я, якості життя, зниження та втрати працездатності. За рахунок того, що вітамін D бере участь у процесах регуляції імунної системи, вважається, що недостатній його рівень в організмі людини призводить до розвитку багатьох захворювань, у тому числі і алергічних. З огляду на це, доцільно подальше вивчення впливу вітаміну D на імунологічні механізми, що мають значення у розвитку алергічних процесів та удосконалення лікувально-реабілітаційних і профілактичних заходів для дітей з алергічними захворюваннями шляхом включення препаратів вітаміну D до комплексного лікування.
2. За даними проведеного дослідження у дітей з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та алергічним ринітом в осінньо-зимовий період року встановлено дефіцит 25(ОН)D в сироватці крові у 48,1±6,8% хворих, недостатність – у 31,5±6,3% дітей, нормальний рівень 25(ОН)D був у 20,4±5,5% пацієнтів. У дітей контрольної групи дефіцит виявлено у 18,3±5,0%, недостатність – у 41,0±6,4%, а його нормальний рівень – у 40,0±6,3% дітей. Рівень транспортної форми вітаміну D в сироватці крові нижчий у дітей з алергічними захворюваннями (21,43 нг/мл) в порівнянні з його рівнем у здорових дітей (27,79 нг/мл).
3. У дітей з алергічними захворюваннями незалежно від пори року рівень 25(ОН)D в сироватці крові корелює з важкістю хвороби та періодом її перебігу: важкий ступінь захворювання асоціювався з нижчим рівнем 25(ОН)D у сироватці крові; при загостренні алергічного захворювання рівні 25(ОН)D були нижчими, ніж в періоді ремісії – 20,65 нг/мл та 22,75 нг/мл відповідно.
4. В період загострення алергічних захворювань у спостережуваних хворих на фоні нижчого, ніж при ремісії рівня 25(ОН)D, виявлено вищий рівень цитокінів ІЛ-4 та ІЛ-10 в крові із зниженням їх рівня в період ремісії, що показало певну кореляцію між даними показниками.
5. Включення холекальциферолу до комплексного лікування дітей з бронхіальною астмою, атопічним дерматитом та алергічним ринітом сприяє зменшенню важкості клінічних проявів алергічних захворювань, скороченню тривалості загострень хвороби, достовірному підвищенню 25(ОН)D в сироватці крові та достовірному зниженню цитокінів алергічного запалення ІЛ-4 та ІЛ-10 і IgG. При індивідуальному співставленні у дітей з алергічними захворюваннями рівнів цитокінів алергічного запалення ІЛ-4, ІЛ-10 в крові з рівнем 25(ОН)D в сироватці крові в динаміці при поступленні вітаміну D з ендогенного та екзогенного (у вигляді препарату) джерел надходження в організм виявлено сильний зворотній кореляційний зв’язок між показниками.
6. Проведене застосування двохмісячного курсу підвищених доз холекальциферолу (4000-5000 МО) у дітей на алергічні хвороби є безпечними, що доведено відсутністю клінічних проявів гіпервітамінозу D та зростанням рівня іонізованого кальцію в крові вище нормальних величин після проведеного лікування. Науково обґрунтовано доцільність використання препарату вітаміну D3 з диференційованим підходом до стартової та в подальшому підтримуючої терапії у комплексі лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів у дітей з алергічними захворюваннями.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для покращення ефективності лікування дітей з алергічними захворюваннями доцільно включати препарати вітаміну D3 в комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для цих пацієнтів, оскільки вітамін D, що поступає з природних джерел є недостатнім для потреб організму. Препарати вітаміну D3 слід призначати цілорічно, окрім літніх місяців, для постійної його підтримки в крові на належному рівні.
2. Для досягнення виразного терапевтичного ефекту стартову терапію при застосуванні препарату вітаміну D3 для дітей з алергічними захворюваннями, такими як бронхіальна астма, атопічний дерматит та алергічний риніт під час ремісії хвороби слід розпочинати з підвищених терапевтичних доз – 4000 МО щоденно, а з початком загострення захворювання – 5000 МО щоденно тривалістю 2 місяці. У подальшому рекомендовано перейти на підтримуючу дозу 1000-2000 МО щоденно цілорічно, окрім літніх місяців.
3. Ефективність застосування препарату вітаміну D3 у дітей з алергічними захворюваннями необхідно оцінювати за такими ознаками, як зменшення епізодів загострення алергічного захворювання та їх важкості протягом року, можливість переходу на більш нижчі дози препаратів базової терапії – інгаляційних глюкокортикостероїдів у дітей з бронхіальною астмою та алергічним ринітом та зменшення випадків захворювання на ГРІ протягом року, що переважно є тригером розвитку загострення алергічного захворювання. У дітей з атопічним дерматитом при застосуванні холекальциферолу індикатором клінічного терапевтичного ефекту є зменшення ділянок пошкодженої шкіри під час загострення хвороби, швидке відновлення шкірних покривів у період реконвалесценції, зменшення кількості вторинних елементів та сухості шкіри.