Сергієва Оксана Володимирівна. Структура і функції тексту в ранніх балетах І. Стравинського

Краткое описание

Сергієва Оксана Володимирівна. Структура і функції тексту в ранніх балетах І. Стравинського : Дис... канд. наук: 17.00.03 2008

Сергієва О.В. Структура і функції тексту в ранніх балетах І. Стравинського. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 Музичне мистецтво. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського, Міністерство культури і туризму України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена науковій розробці структури і функцій тексту балету. Об'єктом дослідження є текст балету як комплексне багатофункціональне явище. Предметом дослідження є специфіка тексту в ранніх балетах І. Стравинського. Мета дослідження полягає в розгляді тексту балетного твору як розвиненої багаторівневої системи.
Синхронічний план сприйняття балету, як вже закінченого твору, дозволив розглянути його текст як типову структуру. Діахронічний план сприйняття балету дозволив виявити аспекти тексту в динаміці творення балету і створенні нових інтерпретаційних вирішень. Відповідно до другого підходу, в дисертації виділені текст-основа, первинний і вторинний тексти балету, функціонування яких проаналізовано на матеріалі ранньої балетної творчості І. Стравинського.

У висновках констатуються головні результати і підводяться підсумки дослідження.
Зазначається, що сучасний балет є складним багаторівневим і багатофункціональним явищем мистецтва, що містить невичерпні можливості в процесі свого створення та інтерпретації.
Зважаючи на специфіку досліджуваного художнього матеріалу, в дисертації сформульоване визначення тексту музично-сценічного твору”. Запропоноване визначення надало можливість розглянути текст балету в єдності двох підходів: як закінчений твір (синхронічний аспект); в динаміці художнього становлення (діахронічний аспект).
У синхронічному плані текст балету трактується як складно-функціональна типова структура, що історично склалася. Вона міститьтекст-основуі текстові параметри сценічного втілення балету, що названі в дисертаціїпостановочними текстами. До групи постановочних текстів віднесені: хореографічний, сценічно-площадковий, зображальний та інші його різновиди. Ці різновиди одержали характеристики, що відображають їхню специфіку.
У діахронічному аспекті текст балету трактується в динаміці створення балету і балетного спектаклю, створення подальших інтерпретаційних версій балету. В цьому плані текст балету підрозділяється натекст-основу,первиннийівторинний тексти. Надається характеристика означеним різновидам тексту.
Музичний текст ранніх балетів І. Стравинського, що входить як головна складова в текст-основу, розглядається з точки зору внутрішньої міжтекстової взаємодії. Йдеться про перетворення в тексті балету виділених у знаковій формі презентантів смислової цілісності інших художніх текстів. Ця властивість названа в дисертаціїподвійним текстом. Виділяються дві основні форми подвійних текстів:текст в текстітатекст над текстом.
Прийом текст в тексті” є універсальною рисою творчого методу І. Стравинського. Особливо показовими для творчості композитора тут стають:стиль в стилі,дифузіяіколаж.
Створенню тексту-основи балетного твору може передувати лібрето. У такому разі лібрето у відношенні до тексту-основи виступає в роліпередтексту. В побудові лібрето балету окремо розглядаються функціїфабулиісюжету.
Фабула є найбільш стислою формою, «планом подій» майбутнього лібрето. Її основними параметрами є: а) тема («предмет толку»), яка обрана лібретистом для подальшого розгортання в сюжеті балетного твору; б) композиційна схема, що виражена в послідовності:експозиція => зав’язка => розвиток дії => кульмінація => розв'язка.
Сюжет це опис в художньо-літературній формі подій майбутнього балетного спектаклю, демонстрація характерів дійових осіб, зображення конфлікту.
Опис сюжетних подій балету може бути введений:
1) у лібрето театральної програмки;
2) в балетний спектакль;
3) в музичну партитуру у вигляді:
а) гранично короткого тексту, вираженого підзаголовками сцен,
б) розгорненого тексту, основними складовими якого є не тільки заголовки, але також стислий словесний текст,
в) повного тексту сюжету, поміщеного на початку партитури.
Балет Петрушка” І. Стравинського розглядається в дисертації як приклад побудови первісного лібрето балету.
У творчості подальших (після прем'єри) інтерпретаторів балету (хореографа-постановника, диригента і музикантів оркестру, художника-постановника, танцівників, освітлювача та ін.) як опора для створення нової виконавської версії функціонують текст-основа і первинний текст балету.
У сучасній художній практиці використовуються значні сюжетні модифікації первинного лібрето балету. В результаті відбувається накладення” нового сюжетно-постановочного тексту на оригінальний музичний текст” балету. Щодо тексту-основи утворюється ігровий ефект, який одержав в дисертації назвутекст над текстом”.
При використанні цього прийому не тільки оновлюється лібрето, але також змінюється хореографічне, зображальне, сценічно-площадкове, а іноді й музичне вирішення балетного спектаклю. Ефект текст над текстом” може бути досягнутий: а) без відчутного дисонансу з первинним текстом балету, б) з посиленням невідповідності первинному тексту, що досягає в окремих випадках свого апогею.
Окрему увагу в дисертації приділено явищу підтексту. Він виступає в ролі згорнутої смислової підструктури тексту, що на всіх етапах обумовлює процес творення і внутрішньої організації балету і балетного спектаклю. В дисертації розрізняються підтексти, що працюють при формуванні тексту-основи, первинного і вторинного текстів балету, а також балетного спектаклю.
Відображаючи глибинний внутрішній сенс твору, підтекст адресований, з одного боку, обраному кругу присвячених, з іншою рядовому слухачу / глядачу. У першому випадку підтекст маєезотеричнийхарактері передбачає активне інтелектуальне виявлення його глибинного сенсу. Адресати такого підтексту це численні творці балетного спектаклю, його дослідники, а також глядачі, що володіють значною культурою художнього сприйняття.
У другому випадку підтекст маєекзотеричнийхарактер. Його сприйняття вимагає лише певних операцій, направлених на актуалізацію пам'яті. Пам'ять допомагає адресату сприймати і розшифровувати іноді на інтуїтивному рівні смислові наміри творця первинного тексту.
Результати дослідження доводять, що текст балету є цілісним і, водночас, комплексним явищем, яке включає виразові можливості музики, танцювальної пластики, мистецтва декорації, костюму, освітлення та ін. Саме тому запропонована в роботі розгорнута термінологічна система спрямована на те, щоб охопити художній текст балету як цілісність. Вона враховує специфіку балету і балетної постановки на всіх стадіях художньої реалізації з моменту першостворення балету аж до різноманітних втілень у сценічних версіях.
Ранні балети І.Ф. Стравинського, які давно вже стали класикою цього жанру, послужили, з одного боку, стимулом руху наукової думки, з іншого, стали повноцінним матеріалом для дослідження проблеми художнього тексту.