Шаповал Олена Вікторівна Криміналістичне забезпечення розслідування економічних злочинів

Краткое описание

Шаповал Олена Вікторівна, аспірант кафедри право­суддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Криміналістичне забезпечення розслідування економічних злочинів» (12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшу- кова діяльність). Спецрада Д 26.001.05 у Київському націо­нальному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ШАПОВАЛ ОЛЕНА ВІКТОРІВНА
УДК 343.985.7
КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ
12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Сергєєва Діана Борисівна,
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..................................................................3
ВСТУП ........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ........................................13
1.1. Поняття та сутність криміналістичного забезпечення розслідування
злочинів……..............................................................................................................13
1.2. Зміст криміналістичного забезпечення розслідування злочинів ..................28
1.3. Процес розслідування економічних злочинів як об’єкт криміналістичного
забезпечення ..............................................................................................................43
Висновки до розділу 1 ...........................................................................................59
РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РОЗСЛІДУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ .........................................63
2.1. Сутність техніко-криміналістичного забезпечення розслідування
економічних злочинів ...............................................................................................63
2.2. Криміналістичні дослідження документів у системі технікокриміналістичного забезпечення розслідування економічних злочинів ............77
2.3. Інші види спеціальних знань в системі техніко-криміналістичного
забезпечення розслідування економічних злочинів ..............................................92
Висновки до розділу 2 ..........................................................................................112
РОЗДІЛ 3. ТАКТИКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ТА МЕТОДИКОКРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ
ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ ...........................................................................119
3.1. Особливості тактико-криміналістичного забезпечення розслідування
економічних злочинів ............................................................................................ 119
3.2. Стан та перспективи методико-криміналістичного забезпечення
розслідування економічних злочинів ...................................................................146
Висновки до розділу 3 ..........................................................................................165
ВИСНОВКИ ...........................................................................................................172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................177
ДОДАТКИ ..............................................................................................................197
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВРУ – Верховна Рада України
ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
ДСБЕЗ – Державна служба боротьби з економічною злочинністю
ДФС – Державна фіскальна служба
ЗМІ – засоби масової інформації
КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінальний процесуальний кодекс
МВС – Міністерство внутрішніх справ
НСРД – негласні слідчі (розшукові) дії
СРД – слідчі (розшукові) дії
ТКДД – техніко-криміналістична експертиза документів
УПЗСЕ – Управління протидії злочинності у сфері економіки
абз. – абзац
п. – пункт
ст. – стаття
ч. – частина
4
ВСТУП
Актуальність теми. Злочинність в Україні впродовж останніх 6 років має
тенденцією до зростання. Абсолютний приріст злочинності у 2016 р.
(показники за 11 місяців) у порівнянні з 2010 р. становить 270,5 тис. злочинів.
Темп зростання у 2016 р., розрахований базисним методом, становить 1,862,
темп приросту – 86,2%. Темп зростання у 2016 р., розрахований ланцюговим
методом (за 11 місяців 2016 р. та 2015 р. відповідно), становить 1,134, темп
приросту – 13,4%. Середньорічний абсолютний приріст за 2010–2016 рр.
становить 45 тис. злочинів, середній темп зростання – 1,093, середній темп
приросту – 9,3%.
У структурі злочинності в Україні спостерігається й збільшення кількості
економічних злочинів і, зокрема, у сфері кредитно-банківської системи,
зовнішньоекономічної діяльності, приватизації державних і комунальних
підприємств, енергетиці, агропромисловому комплексі, сплати податків, зборів
та інших обов’язкових платежів. Економічні злочини, мають високий рівень
латентності і, як правило, вчиняються організованими злочинними
угрупуваннями, що мають транснаціональні зв’язки.
Незважаючи на те, що економічні злочини негативно впливають на
соціально-економічний, культурний та політичний розвиток держави й
становлять загрозу її національній безпеці, лише незначну їх кількість вдається
виявити та припинити правоохоронним органами. Так, починаючи з 2010 р.
фіксується планомірне та суттєве зниження кількості виявлених організованих
груп і злочинних організацій, зокрема, у 2016 р. виявлено лише 4 (для
порівняння: 4 – у 2015 р., 28 – у 2014 р., 40 – у 2010 р.). У 2014 р. до суду з
обвинувальним актом передано лише 37,5% проваджень про вчинення злочинів
у сфері господарської діяльності. Зокрема, за ухилення від сплати податків у
2014 р. до суду передано лише 9,5%, а у 2015 р. – 7%, при цьому обвинувальних
вироків винесено судом лише щодо 3,8% у 2014 р. та 3% у 2015 р. з усіх
зареєстрованих кримінальних проваджень цього виду злочинів.
5
Однією з основних причин низького рівня розкриття та розслідування
економічних злочинів є недостатнє криміналістичне забезпечення їх
розслідування, у тому числі відсутність рекомендацій їх техніко-, тактико- та
методико-криміналістичного забезпечення, які відповідали б належному
науковому рівню та нагальним потребам правоохоронних органів, що
здійснюють розслідування економічних злочинів, на що вказали 86% опитаних
слідчих.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є праці
вітчизняних і зарубіжних фахівців з криміналістики, кримінального процесу,
кримінального права, кримінології та інших галузей права, а саме: Ю. П. Аленіна,
І. В. Басистої, В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, Р. С. Бєлкіна, Г. П. Власової, В. О.
Волинського, В. Г. Гончаренка, І. В. Гори, Ю. М. Грошевого, М. В. Даньшина,
С. Ф. Денисюка, В. А. Жбанова, В. А. Журавля, Є. І. Зуєва, І. О. Ієрусалімова,
З. І. Кірсанова, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, В. А. Колесника, О. Н. Колесниченко,
В. Г. Коломацького, В. О. Коновалової, І. І. Котюка, В. К. Лисиченка,
Є. Д. Лук’янчикова, В. В. Матвієнко, В. В. Овдієнка, О. В. Одерія, М. А.
Погорецького, К. Є. Поджаренко, В. В. Пясковського, М. В. Салтевського,
Р. Л. Степанюка, О. В. Таран, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, Ж. В. Удовенко, Ю.
М. Чорноус, О. І. Чучукало, В. Ю. Шепітька, М. Є. Шумила, Б. В. Щура,
М. Г. Щербаковського та інших і, зокрема ті, які безпосередньо присвячені
проблемам розслідування економічних злочинів А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана,
В. О. Глушкова, А. В. Іщенка, В. П. Корж, В. С. Кузьмічова, В. В. Лисенка,
Г. А. Матусовського, В. Д. Пчолкіна, Д. Б. Сергєєвої, С. С. Чернявського,
П. В. Цимбала та інших.
Зважаючи на те, що комплексно питання криміналістичного забезпечення
розслідування економічних злочинів з позицій техніко-, тактико- та методикокриміналістичного забезпечення, у тому числі в умовах чинності КПК України
2012 р., гуманізації тяжкості та кримінальної відповідальності за вчинення
окремих економічних злочинів, а також декриміналізації значної частини цих
6
злочинів, не досліджувалися, це зумовило вибір теми дисертації, визначило її
об’єкт, предмет та її структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Київського національного
університету імені Тараса Шевченка за напрямом досліджень юридичного
факультету «Доктрина права в правовій системі України: теоретичні та практичні
аспекти» (номер теми 11БФ042-01, державна реєстрація 01111u008337), а також
кафедри правосуддя на реалізацію положень Указу Президента України від 21
жовтня 2011 р. № 1000/2011 «Про Концепцію державної політики у сфері
боротьби з організованою злочинністю» на 2011-2017 р.р.; Стратегії розвитку
системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення на період до 2020 р., схваленої розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1407-р. Тему дисертації
затверджено Вченою радою юридичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка 22 грудня 2014 р. (протокол № 4) та уточнено
21 вересня 2015 р. (протокол № 2).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вирішення наукового
завдання щодо розробки теоретичних засад та практичних рекомендацій
криміналістичного забезпечення розслідування економічних злочинів.
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких задач:
 надати визначення поняття криміналістичного забезпечення
розслідування злочинів;
 розкрити зміст та визначити етапи (стадії) криміналістичного
забезпечення розслідування злочинів;
 встановити складові елементи системи криміналістичного забезпечення
розслідування злочинів;
 окреслити види злочинів, що відносяться до економічних;
 сформулювати поняття техніко-криміналістичного забезпечення
розслідування економічних злочинів та визначити його завдання;
7
 встановити сутність криміналістичного дослідження документів у системі
техніко-криміналістичного забезпечення розслідування економічних злочинів;
 охарактеризувати типовий перелік завдань, що можуть бути вирішені
проведенням комплексного дослідження документів у кримінальних
провадженнях про економічні злочини (техніко-криміналістичного,
комп’ютерно-технічного та почеркознавчого дослідження документів);
 виокремити типові причини невизнання судом доказами у кримінальних
провадженнях про економічні злочини висновків експерта за проведеними
криміналістичними дослідженнями документів;
 визначити особливості використання інших видів спеціальних знань у
кримінальних провадженнях про економічні злочини;
 надати науково обґрунтовані організаційно-тактичні рекомендації
провадження обшуку, огляду та тимчасового доступу до документів у
кримінальних провадженнях про економічні злочини;
 запропонувати шляхи вирішення проблемних аспектів у сфері розробки
криміналістичних методик і забезпечення ними практичних працівників та
запропонувати шляхи їх вирішення;
 окреслити перспективні напрями формування криміналістичних методик
розслідування економічних злочинів.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають в процесі
розслідування економічних злочинів.
Предмет дослідження – криміналістичне забезпечення розслідування
економічних злочинів.
Методи дослідження Для вирішення поставлених задач і досягнення мети
застосовано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дозволили
всебічно дослідити об’єкт дослідження. Методи формальної логіки (аналіз,
синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дали змогу детальніше
усвідомити зміст розглядуваних питань (у всіх розділах дисертації).
У дослідженні використано спеціально-правові методи: порівняльно-правовий –
під час аналізу норм національного та міжнародного законодавства, наукових
8
категорій, визначень та підходів (у всіх розділах дисертації); історико-правовий
– для розкриття змісту основних понять дисертації: «криміналістичне
забезпечення», «економічні злочини» та ін. (розділ 1); системно-структурний –
для формування змісту та елементів криміналістичного забезпечення процесу
розслідування економічних злочинів (у всіх розділах дисертації); встановлення
особливостей розслідування економічних злочинів як об’єкту
криміналістичного забезпечення (підрозділ 1.3.); метод системного аналізу –
для комплексного узагальнення концепцій, точок зору авторів з окремих
питань, що входять до предмета дослідження (у всіх розділах дисертації);
статистичний – при ілюстрації теоретичних висновків даними державної та
відомчої статистики, узагальненні результатів вивчення емпіричних джерел (у
всіх розділах дисертації); соціологічний – для підтвердження висновків даними
анкетування працівників органів досудового розслідування та осіб, засуджених
за вчинення розглядуваного злочину (у всіх розділах дисертації).
Емпіричну базу дослідження становлять результати узагальнення слідчої
та судової практики щодо розслідування економічних злочинів
(450 кримінальних проваджень); статистичні дані Генеральної прокуратури
України щодо розслідування даного виду злочину та Державної судової
адміністрації України щодо судового розгляду кримінальних проваджень за
період з 2012 по 2016 р.р.; статистичні дані ДНДЕКЦ МВС України за такий же
період; зведені дані анкетування та опитування 400 респондентів (200 слідчих,
150 прокурорів і 50 суддів).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація
є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем
криміналістичного забезпечення розслідування економічних злочинів, в
якому, ґрунтуючись на загальних положеннях теорії криміналістики,
кримінального права та процесу, результатів вивчення матеріалів практики
щодо розслідування економічних злочинів, результатів узагальнення
статистичних даних та проведеного анкетування практичних працівників,
9
обґрунтовується низка концептуальних і важливих для теорії й практики
понять, положень, висновків та рекомендацій, зокрема:
вперше:
 розкрито сутність криміналістичного забезпечення розслідування
економічних злочинів за трьома напрямками: техніко-, тактико- та методикокриміналістичного забезпечення, а також зміст кожного з них;
 надані організаційні й тактико-криміналістичні рекомендації
провадження тимчасового доступу до документів у ході розслідування
економічних злочинів у залежності від визначених типових слідчих ситуацій
цього процесуального заходу;
 угруповані документи економічної діяльності за їх інформаційним
значенням, які можуть бути використані в ході розслідування економічних
злочинів;
удосконалено:
 поняття криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, під
яким слід розуміти науково-дослідну, навчально-методичну та організаційну
діяльність відповідних суб’єктів зі створення належних умов для практичної
реалізації методів, прийомів, засобів криміналістичної техніки, криміналістичної
тактики та криміналістичної методики, а також їх безпосередня реалізація у
кримінальному провадженні, спрямована на виконання його завдань;
 зміст криміналістичного забезпечення розслідування злочинів, що
полягає у постійній розробці нових та удосконаленні вже існуючих методів,
прийомів, засобів криміналістичної техніки, тактики й методики, що
ґрунтуються на загальнотеоретичних засадах криміналістики, впровадженні
криміналістичних знань та засобів у практичну діяльність через набуття та
удосконалення професійних знань і навичок суб’єктами їх застосування;
 перелік етапів (стадій) криміналістичного забезпечення розслідування,
якими є: наукова розробка та удосконалення криміналістичних технічних,
тактичних і методичних засобів, методів, способів їх застосування тощо в межах
науки криміналістики; набуття професійних знань і навичок їх застосування
10
суб’єктами кримінального процесу в ході навчання, підвищення професійної
кваліфікації, обміну досвідом тощо; безпосередня їх реалізація суб’єктом у
кримінальному провадженні;
 систему завдань техніко-криміналістичного забезпечення
розслідування економічних злочинів;
 систему завдань криміналістичних досліджень документів, що
проводяться у кримінальних провадженнях про економічні злочини;
набули подальшого розвитку:
 класифікація основних наукових концепцій щодо поняття й сутності
криміналістичного забезпечення (як системи, як діяльності, змішаний підхід);
 наукові положення щодо системи криміналістичного забезпечення
розслідування злочинів, яку становлять техніко-криміналістичне забезпечення,
тактико-криміналістичне забезпечення й методико-криміналістичне
забезпечення розслідування;
 наукові положення щодо співвідношення криміналістичного
забезпечення й криміналістики як науки; криміналістичного забезпечення
розслідування злочинів й доказування у кримінальному провадженні;
 наукові положення щодо визначення видів економічних злочинів;
 аргументація щодо доцільності проведення психофізіологічних
досліджень у кримінальних провадженнях про економічні злочини;
 організаційно-тактичні рекомендації проведення обшуку, тимчасового
доступу до документів та огляду.
Практичне значення одержаних результатів. Результати
дисертаційного дослідження мають прикладний характер і використовуються за
різними напрямками діяльності, зокрема у:
 нормотворчій діяльності – для удосконалення норм чинного
законодавства України, яке регулює питання підслідності економічних
злочинів; процесуального порядку проведення досудового розслідування (лист
Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Верховної Ради України № М-370-150 від 15 листопада 2016 р.);
11
 практичній діяльності – пропозиції та рекомендації, викладені у
дисертації, впроваджені в практичну діяльність правоохоронних органів
(акт впровадження ГСУ Національної поліції України від 30 серпня 2016 р.);
 навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін
«Криміналістика», «Актуальні проблеми розслідування економічних злочинів»,
та при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів і
рекомендацій (акти впровадження Київського національного університету імені
Тараса Шевченка від 13 січня 2017 р., Національної академії внутрішніх справ
від 14 січня 2016 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно. Викладені
у дисертації положення, які становлять новизну роботи, розроблені автором
особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих
праць, у дисертації не використовувалися. У статті, опублікованій у співавторстві
з Д. Б. Сергєєвою, здобувачем самостійно сформульовано пропозиції щодо
удосконалення процедури здійснення тимчасового доступу до речей та
документів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дослідження оприлюднено у виступах автора на науково-практичних
конференціях і круглих столах, а саме: «Международный научный конгресс»
(м. Варшава, 2014 р.); «Оперативно-розшукове запобігання корупційним та
пов’язаним з корупцією правопорушенням» (м. Київ, 2014 р.); «Оперативнорозшукова діяльність та кримінальний процес: теоретико-праксеологічний
дискурс щодо їх співвідношення в умовах реформування органів внутрішніх
справ України» (м. Одеса, 2015 р.); «Актуальні проблеми досудового
розслідування» (м. Київ, 2015 р.); «Малиновські читання» (м. Острог, 2015 р.);
«Адвокатура: минуле та сучасність» (м. Одеса, 2015 р.); «Рrávna veda a prax:
výzvy moderných európskych integračných procesov» (Bratislava, 2015);
«Малиновські читання» (м. Острог, 2016 р.); «The forensic process and the
participation of victims in criminal proceedings» (Wroclaw, 2016); «Право і
держава: проблеми розвитку та взаємодії у ХХІ ст.» (м. Запоріжжя, 2017).
12
Публікації. Основні положення та висновки, сформульовані в
дисертаційному дослідженні, опубліковано у 16 наукових публікаціях, з них: 6 – у
фахових виданнях України, у тому числі у 2 виданнях, включених до міжнародних
наукометричних баз, 10 – у збірниках тез доповідей на науково-практичних
конференціях і круглих столах.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації, яка визначається її
метою, задачами та предметом дослідження, композиційно складається зі
вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку
використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 209 сторінок, із
них основний текст викладено на 176 сторінках, список використаних джерел
(177 найменувань) становить 20 сторінок та 4 додатки на 13 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проведене криміналістичне дослідження дозволило вирішити наукову
задачу – сформулювати теоретичні засади та практичні рекомендації,
спрямовані на удосконалення криміналістичного забезпечення розслідування
економічних злочинів. Обґрунтовано низку теоретичних положень і
рекомендацій, що мають теоретичне та практичне значення, зокрема:
1. Криміналістичне забезпечення розслідування злочинів – це науководослідна, навчально-методична та організаційна діяльність відповідних
суб’єктів зі створення належних умов для практичної реалізації методів,
прийомів, засобів криміналістичної техніки, криміналістичної тактики та
криміналістичної методики, а також їх безпосередня реалізація у
кримінальному провадженні, спрямована на виконання його завдань.
2. Зміст криміналістичного забезпечення полягає у постійній розробці
нових та удосконаленні вже існуючих методів, прийомів, засобів
криміналістичної техніки, тактики й методики, що ґрунтуються на
загальнотеоретичних засадах криміналістики, впровадженні криміналістичних
знань та засобів у практичну діяльність правоохоронних, правозахисних та
судових органів через набуття та удосконалення професійних знань і навичок
суб’єктами їх застосування.
Етапами (стадіями) криміналістичного забезпечення розслідування є
наукова розробка та удосконалення криміналістичних технічних, тактичних і
методичних засобів, методів, способів їх застосування тощо в межах науки
криміналістики; набуття професійних знань і навичок їх застосування
суб’єктами кримінального процесу в ході навчання, підвищення професійної
кваліфікації, обміну досвідом тощо; безпосередня їх реалізація суб’єктом у
кримінальному провадженні.
3. Складовими системи криміналістичного забезпечення розслідування
злочинів є техніко-криміналістичне забезпечення, тактико-криміналістичне
забезпечення й методико-криміналістичне забезпечення розслідування.
173
4. Економічними злочинами є: злочини у сфері банківської діяльності та
фінансових відносин: ст.ст. 200, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222, 222-1, 223-1, 223-2,
224, 231, 232, 232-1, 232-2 КК України (а також інші злочини, якщо їх вчинення
пов’язане з посяганням на фінансові ресурси банків чи інших фінансових установ
або з використанням цих установ: ст.ст. 209, 361-363-3, 190, 191 КК України);
злочини, пов’язані з порушенням бюджетного законодавства: ст.ст. 210, 211 (до
цієї групи можуть бути віднесені і злочини, передбачені ст.ст. 191, 222, 364, 365,
366, 367, 368 КК України тощо, якщо вони вчиняються на стадії виконання
бюджету за видатками, тобто пов’язані з використанням бюджетних коштів);
злочини у сфері оподаткування: ст.ст. 212, 212-1 КК України (а також інші
злочини, якщо вони спрямовані проти податкової системи та на заподіяння шкоди
у вигляді ненадходження податків, зборів (інших обов'язкових платежів: ст.ст.
201, 204, 205, 209, 213, 216, 219, 222, 358, 366 КК України); злочини у сфері
приватизації: ст. 233 КК України; злочини суб’єктів господарювання, вчинені під
час здійснення ними господарської діяльності (власне господарські злочини у
вузькому розумінні): ст.ст. 199, 203-1, 203-2, 204, 205, 205-1, 213, 216. 219, 222,
227, 229 та інші злочини, якщо вони вчинені суб’єктом господарювання під час
здійснення своєї господарської діяльності. Окремі корупційні злочини (ст.ст. 364,
365, 365-2, 368, 368-2 КК України та ін.) також можуть бути віднесені до
економічних злочинів.
5. Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування економічних
злочинів – це діяльність зі створення належних умов для практичного
застосування сучасних технічних засобів, наукових положень та практичних
рекомендацій їх застосування, а також власне застосування цих сучасних
технічних засобів, наукових положень та практичних рекомендацій в ході
розслідування економічних злочинів.
Завданнями техніко-криміналістичного забезпечення розслідування
економічних злочинів є: фіксація ходу і результатів проведення слідчих
(розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних
заходів у кримінальних провадженнях про економічні злочини; виявлення,
174
фіксація, вилучення, огляд та попереднє дослідження документів та інших
об’єктів (слідів злочину), що в подальшому можуть бути визнані доказами у
кримінальних провадженнях про економічні злочини; формування й
використання систем криміналістичної реєстрації; проведення
криміналістичних досліджень документів та інших судових експертиз.
6. Сучасні криміналістичні дослідження документів у кримінальних
провадженнях про економічні злочини являють собою ТКДД, комп’ютернотехнічні та почеркознавчі дослідження документів. Їх питома вага у
кримінальних провадженнях вказаної категорії становить близько 80%
експертних досліджень.
7. Типовими завданнями, що вирішуються проведенням комплексного
дослідження документів у кримінальних провадженнях про економічні злочини
є: виявлення ознак підробки роздрукованого документа (співставлення
електронного документа з його друкованою матеріальною копією);
встановлення ознак та способу підробки електронного документа (виявлення
фактів втручання у програмне забезпечення, електронний файл з допомогою,
якого створювався документ чи накладався електронний цифровий підпис), а
також способу втручання в електронний файл; встановлення ознак та способу
підробки друкованого документа (виготовлення шляхом монтажу з
застосуванням копіювально-розмножувальної, комп'ютерної техніки,
спеціальних комп’ютерних програм adobe photoshop, paint.net тощо);
встановлення ознак та способу підробки відтисків печаток та штампів у
паперових документах; встановлення вихідних файлів, на основі яких
створений досліджуваний друкований документ (файли-копії, зразки на
комп’ютері чи носіях інформації, скановані документи, комп’ютерні програми
чи їх компоненти, які використовувалися для створення документа, який
наданий на дослідження); встановлення послідовності виконання частин
документа, внесення реквізитів в документ та інші.
8. Типовими причинами невизнання судом доказами у кримінальних
провадженнях про економічні злочини висновків експерта за проведеними
175
криміналістичними дослідженнями документів є: встановлення порушень
законності отримання таких документів стороною обвинувачення (понад 80%
виявлених випадків); розбіжність висновку експерта з іншими доказами у
кримінальному провадженні (6% виявлених випадків); розбіжність висновків
двох досліджень одного об’єкта (8%); відсутність окремих реквізитів у
висновку експерта, у більшості випадків – підпису експерта (2%); відсутність
підтвердженої кваліфікації експерта (менше 1%) та інші. Встановлені випадки,
у яких суд дійшов висновку про необхідність призначення повторної
комплексної техніко-криміналістичної та судово-почеркознавчої експертизи без
оцінки висновку експерта первинної експертизи та не зазначивши в ухвалі
підстав для призначення повторної.
9. Іншими видами експертних досліджень, що проводяться у
кримінальних провадженнях про економічні злочини є: судово-економічна
експертиза (бухгалтерська, фінансово-кредитна та фінансово-економічна),
психологічна, дактилоскопічна та ін. У непроцесуальній формі спеціальні
знання у кримінальних провадженнях про економічні злочини
використовуються у вигляді консультацій спеціалістів (бухгалтерів, аудиторів,
програмістів та ін.).
Недоцільним є виключення зі змісту ч. 2 ст. 40 КПК України
повноваження слідчого призначати ревізії та перевірки в кримінальному
провадженні (п. 4), оскільки призначення економічних експертиз без
попереднього проведення документальної перевірки або за умов неякісного її
проведення не є можливим, а проведення ревізійних дій (визначення
експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього
проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності
суб’єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.
10. На підставі системного аналізу проблем практики, виокремлення
типових слідчих ситуацій провадження процесуальних дій, сформульвані
криміналістичні рекомендації тактичного й організаційного характеру
провадження обшуку, огляду та тимчасового доступу до документів.
176
11. Шляхами вирішення проблемних аспектів у сфері розробки
криміналістичних методик та забезпечення ними практичних працівників є такі:
систематичне проведення науково-практичних заходів із залученням провідних
науковців та практиків, які спеціалізуються на розслідуваннях економічних
злочинів, їх заохочення до активної участі у таких заходах; обрання об’єктом
обговорення на таких заходах практичних проблем розслідування економічних
злочинів; створення інформаційної бази наукових даних з проблем
розслідування економічних злочинів; запровадження практики обов’язкової
апробації результатів дисертаційних досліджень у вигляді методичних
рекомендацій практичним працівникам з розслідування економічних злочинів;
забезпечення науково-практичною літературою з розслідування економічних
злочинів практичних працівників та ін.
12. Перспективними напрямами методико-криміналістичнного
забезпечення розслідування економічних злочинів є формування: загальної
міжвидової комплексної методики розслідування економічних злочинів, яка
включатиме в себе відповідно до встановлених видів економічних злочинів всі
кримінальні правопорушення економічної спрямованості; спеціальних
комплексних групових методик розслідування окремих груп економічних
злочинів; видових та особливих (окремих) методик розслідування економічних
злочинів за видом злочину, передбаченим в особливій частині КК України
(методика розслідування ухилення від сплати податків, зайняття гральним
бізнесом, доведення до банкрутства тощо) або за певними підставами
(ознаками), визначеними в КК України щодо окремого виду злочину (внесення
в звітність банку, яка подається до Фонду гарантування вкладів, завідомо
неправдивих відомостей; умисне пошкодження або знищення бази даних про
вкладників (ст. 220-1 КК України)); позавидових методик розслідування
економічних злочинів, сформованих за певними ознаками (вчинених
організованими злочинними групами; на транскордонному рівні; з
використанням мережі Інтернет; з використанням міжнародних платіжних
систем тощо).