Шенк Яна Олександрівна. Особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на туберкульоз легень

Краткое описание

Шенк Яна Олександрівна. Особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на туберкульоз легень : дис... канд. мед. наук: 14.03.02 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2005

Шенк Я.О.Особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на туберкульоз легень. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2005.
Дисертація присвячена вивченню особливостей патоморфологічної діагностики змін тканин очей хворих на туберкульоз легень в умовах епідемії туберкульозу в Україні. Використання комплексу оглядових мікроскопічних, селективних гістохімічних, імуногістохімічних, кристалографічних методів дозволило визначити патоморфологічні зміни у вигляді токсико-алергічних та параспецифічних реакції, судинно-стромальні диспротеїнози, що загалом сприяє розвитку безсимптомних хоріоїдитів і хоріоретинітів. У ході експериментальних досліджень імуногістохімічно визначили клітини Мюллера за допомогою антитіл GFAP, KAT I, Glutamine synthetase. Патологічні зміни ретинальної глії органа зору тварин залежать від вікової реактивності. Отримані дані можна екстраполювати на організм людини. Туберкульозний хоріоїдит прогресує із віком пацієнта і переходить у хронічну увеальну глаукому, що призводить до утрати зору.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні критеріїв морфологічної діагностики змін тканин очей при генералізованих формах туберкульозу легень з використанням комплексу оглядових, селективних гістохімічних, імуногістохімічних, кристалографічних методів на клінічному та експериментальному матеріалі.
1. Структурні зміни в оці при генералізованих формах туберкульозу мають характер токсико-алергічних та параспецифічних реакцій у відповідь на специфічний процес в організмі людини і переважно визначаються у вигляді лімфоїдної інфільтрації, токсичного васкуліту, ексудативної реакції, епітеліоїдних клітин, проліферативної реакції, ще рідше є злущення клітин ендотелію павутинної оболонки в міжоболонковий простір зорового нерву, формування лімфоїдних вузликів у його структурах.
2. Переконливий перерозподіл глікозаміногліканів у тканинах ока при туберкульозній інфекції засвідчує наявність судинно-стромальних диспротеїнозів, які сприяють розвитку хоріоїдитів та хоріоретинітів (переважно безсимптомних). Вочевидь на ранніх стадіях захворювання цьому можна запобігти, зокрема застосуванням препаратів, які зменшують проникність судинної стінки.
3. В експерименті методом імуногістохімії встановлено, що зміни у клітинах Мюллера та інших компонентах сітківки залежать від віку (ступінь вірогідності зростає прямо пропорційно віку, р<0,001). Зафіксовано: антитіло GFAP визначає ніжки” клітин, які лежать у внутрішніх шарах сітківки, а моноклональне антитіло глютамінсинтетаза маркує всі структури клітин Мюллера від внутрішньої гліальної пограничної мембрани до зовнішньої сітківки ока. У сітківці ока трьохмісячних щурів відсоток втрати або пошкодження клітин Мюллера у шість разів перевищує цей показник у місячному віці. А у сітківках очей тримісячних мишей DBA/2J відсоток втрати клітин Мюллера майже вчетверо менший, ніж у її десятимісячних одноплемінників і поглиблюється у зв’язку із увеальною глаукомою.
4. Розвиткові туберкульозних змін з віком вірогідно сприяють втрата гангліонарних клітин сітківкою ока, дистопія клітин у внутрішніх шарах сітківки, втрата або дистрофія клітин Мюллера, розшарування зовнішніх шарів сітківки, васкуліт. Характер патологічних змін у хворих на туберкульоз й експериментальних тварин односкерований, що засвідчує роль у їх розвитку вікової реактивності.
5. Інформативними змінами при туберкульозній інфекції за даними кристалографічних досліджень постають: темний колір кристалів, кругла або у вигляді багатокутника форма центрів кристалізації, ріст кристалів у вигляді ланцюгів” або дрібночарунковість” росту, а також негомогенна структура кристалів. Ми пересвідчились у тому, що спосіб кристалографії біологічних рідин ока є хоча допоміжною, однак чутливою та некоштовною методикою для верифікації туберкульозної інфекції.
6. Визначені закономірності змін в оці залежні від генералізації туберкульозного процесу у легенях. Тут пріоритети належать дисемінованому туберкульозу легень у фазі інфільтрації та розпаду (47,36% загальної кількості); на другому місці фіброзно-кавернозний туберкульоз легень (42,1%). Третє (7,89%) і четверте (2,63%) місця обіймають інфільтративний та кавернозний різновиди недуги.
7. Хворі на туберкульоз легень потребують предметної опіки фтизіоофтальмолога для запобігання, ранньої діагностики та ефективного лікування спричинених туберкульозною інфекцією уражень очей.