Шевченко Павло Іванович. Удосконалення режимів та будови лущильних машин для агрегатних установок по виготовленню крупів

Краткое описание

Шевченко Павло Іванович. Удосконалення режимів та будови лущильних машин для агрегатних установок по виготовленню крупів : Дис... канд. наук: 05.18.12 2006

Шевченко П.І.Удосконалення режимів та будови лущильних машин для агрегатних установок по виготовленню крупів.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.12 - процеси та обладнання харчових, мікробіологічних та фармацевтичних виробництв. Одеська національна академія харчових технологій Міністерства освіти і науки України, Одеса, 2006.
В дисертації показано, що існуючі способи та устаткування лущення зернових матеріалів мають недостатньо високі техніко-економічні показники.
Обґрунтовано доцільність та розроблена нова конструкція лущильного комплексу з використанням абразивної механічної та аеродинамічної дії на продуктові потоки пшениці і ячменю.
Розроблено методику розрахунку конструктивних параметрів, режимів роботи нового лущильного комплексу, що забезпечують мінімізацію енерговитрат, зниження маси та капіталовкладень.
Результати досліджень і розробок впроваджено у виробництво.

1. Комплекс проведених аналітичних і експериментальних досліджень підтвердив можливість стабілізації технологічної ефективності, мінімізації постадійності процесів лущення шляхом сумісництва фрикційного відділення оболонок з аеродинамічним пневмосепаруванням, пневмо-транспортуванням зернових сумішей.
2. Розроблена математична модель абразивного лущення, що зв’язує фазові зміни однорідності і рівномірності обробки зерна, кінетики і статики лущення з динамічною формозміною і деформуванням скелета укладки зернового потоку при сумісництві внутрішніх і зовнішніх сил комплексної деформації.
3. На основі імовірної моделі визначення характеристик енергетичних втрат на процес лущення розроблено аналітичну методику оцінки рівномірності обробки поверхні зернівок, що дозволяє обґрунтувати тривалість раціонального терміну для заданої якості лущення пшениці і ячменю.
4. Обґрунтована схема робочої зони і область раціональних значень частоти обертання абразивних дисків= 900...1300 об/хв, радіальний зазормм, міжзерновий тиск в межах 15...18 кПа, схема подачі кути направляючих конусів a=20...30, а також розроблено рекомендації щодо розрахунку лущильних комплексів.
5. Доведено, що надійне пневмотранспортування дрібнодисперсних продуктів з робочої зони лущення забезпечується нижнім підводом повітряного потоку через пористу” перегородку (гідравлічний радіус= 2 мм), формування аеросуміші передбачає зосереджену подачу аеродинамічно легких продуктів в робочу камеру. Основним фактором, що визначає енергомісткість пневмосистеми, є густина потоку. Опір вбудованого пневмоприймача лущильної машини, є пропорційним квадрату швидкості ковзання повітряної і дисперсності компонентів пневмопотоку.
6. Встановлено мінімальні витрати тиску, максимальна ефективність пневмосепарування відмічається при перпендикулярному взаємоперетинанні повітряного і продуктового потоків (кут a = 90о), горизонтальна подача суміші у вертикальний висхідний потік (a 90о), приводить до зменшення порозності, вірогідності зіткнення, зчеплення аеродинамічно легких частинок компонентів, які розділяються.
7. Виробничими дослідженнями лінії лущення і виробництва круп з використанням розробленої нової абразивно-дискової машини в Овідіопольскому крупоцеху встановлена стабільна роботоздатність комплексу при фактичній продуктивності 800 кг/год з річним економічним ефектом 210 тис. грн.