Шевчук Тетяна Олександрівна. Формування пропедевтичних знань з хімії і учнів 4-6 класів у процесі факультативного навчання

Краткое описание

Шевчук Тетяна Олександрівна. Формування пропедевтичних знань з хімії і учнів 4-6 класів у процесі факультативного навчання : Дис... канд. наук: 13.00.02 2008

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НА ПРАВАХ РУКОПИСУ
ШЕВЧУК ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 371.214.19:546
ФОРМУВАННЯ ПРОПЕДЕВТИЧНИХ ЗНАНЬ
З ХІМІЇ В УЧНІВ 4-6 КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ
ФАКУЛЬТАТИВНОГО НАВЧАННЯ
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
13.00.02 - ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА НАВЧАННЯ (ХІМІЯ)
Науковий керівник: Максимов Олександр Сергійович доктор педагогічних наук, професор
Мелітополь - 2007
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи формування
пропедевтичних знань з хімії в учнів 4-6 класів 14
1.1. Психолого-педагогічні особливості навчання
учнів 9-12 років 15
1.2. Місце і роль факультативного навчання хімії учнів 4-6
класів 28
1.3. Світоглядний аспект проблеми формування пропедевтичних
знань з хімії в учнів 4-6 класів 42
Висновки до 1 розділу 54
РОЗДІЛ 2. Методика формування пропедевтичних знань з хімії в учнів 4-6 класів 56
2.1. Принципи відбору і побудови змісту і структури пропедевтичного
факультативного курсу „Хімія навколо нас” 56
2.2. Дидактичні принципи навчання хімії учнів 4-6 класів 66
2.3. Моделювання процесу формування пропедевтичних знань з хімії
в учнів 4-6 класів 79
2.4. Пропедевтика елементарних хімічних знань та уявлень в учнів
4-6 класів у процесі факультативного навчання 90
Висновки до 2 розділу 123
РОЗДІЛ 3. Дослідження продуктивності методики
формування пропедевтичних хімічних знань в учнів 4-6 класів 124
3.1. Результати констатувального експерименту 126
3.2. Оцінювання ефективності методики формування пропедевтичних
знань з хімії учнів 4-6 класів 137
Висновки до 3 розділу 161
ВИСНОВКИ 163
Список використаних джерел 167
ДОДАТКИ 185

Шевчук Т.О. Формування пропедевтичних знань з хімії в учнів 4-6 класів у процесі факультативного навчання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання хімії. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2007.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у створенні факультативного курсу „Хімія навколо нас” для учнів 4-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів та методики формування пропедевтичних знань з хімії про речовини, їх властивості і перетворення. Організаційні форми (уроки, екскурсії), методи (хімічний експеримент, самостійна робота, ігри та ін.) засоби (Інтернет, телекомунікації, медіаосвіта, аудіовізуальні, хімічний експеримент та ін.) є складовими методичної основи пропедевтики хімічних знань учнів 9-12 років. Розроблено модель процесу формування пропедевтичних хімічних знань учнів 4-6 класів, в якій представлені взаємозв’язані компоненти: соціальне замовлення, принципи організації і навчання на факультативних заняттях, зміст, форми, методи і засоби навчання. Запропонована методика ґрунтується на двох групах принципів дидактики: 1) науковості, доступності, наочності, зв’язку навчання з життям, розвивального навчання; 2) елективності; природовідповідності; трансляції емоцій. Вони є безпосередньою умовою забезпечення навчання, розвитку і виховання учнів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розробці методики формування пропедевтичних знань з хімії в учнів 4-6 класів на підставі програм факультативних занять з курсу „Хімія навколо нас”.
Теоретичним і експериментальним дослідженням доведено необхідність і можливість розв’язання проблеми формування пропедевтичних хімічних знань через факультативні курси варіативної частини шкільного навчального плану. Показано, що сформовані пропедевтичні знання і вміння з хімії частково озброюють учнів загальноосвітніми способами пізнання шкільного предмету, а згодом і формують звичку до пізнавальної самостійності, яка завжди в пригоді, а тим більше в процесі саморозвитку і самоосвіти.
Аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблем дослідження і узагальнення результатів педагогічного експерименту дають підстави для таких висновків:
1. Системний аналіз психолого-педагогічної літератури, досвіду роботи шкіл і зокрема вчителів хімії показав, що, незважаючи на значну кількість наукових досліджень з методики організації і проведення факультативних занять у вітчизняній школі протягом останніх 30 років, потенційні можливості цієї організаційної форми навчання не вичерпано, і у коловороті сучасних реформацій системи освіти вони стають об’єктом пильного дослідження науковців і вчителів-практиків. Актуальним залишається задоволення пізнавальних інтересів учнів, формування в них знань і умінь прагматичного характеру.
2. Доведено, що віковий розвиток учнів 9-12 років дозволяє їм сприймати, осмислювати, застосовувати і термінологічно висловлювати елементарні хімічні поняття, правила та деякі терміни. Враховуючи вікові особливості учнів 9-12 років, науково обґрунтовано критерії відбору навчального матеріалу і принципи структурування курсу «Хімія навколо нас».
3. Теоретично обґрунтовано й емпірично доведено доцільність упровадження розроблених програм пропедевтичних факультативів з курсу „Хімія навколо нас”: „Речовини на кухні”, „Речовини в аптечці”, „Речовини у ванній кімнаті”, „Речовини саду і городу”, „Побутова хімія”, „Хімія і косметика”, „Хімія і автомобіль”. Показана мобільність програм та їх розділів під час впровадження як у молодших класах, так і класах основної школи.
4. На підставі наукових розробок з філософії і методології та системного підходу до організації процесу навчання застосовано метод моделювання, за яким розроблено модель формування пропедевтичних знань з хімії в учнів 4-6 класів. Модель побудовано на принципах мінімізації, єдності структури і функції навчально-виховного процесу з хімії. Розроблено методику організації і проведення факультативних занять пропедевтичного курсу хімії для учнів 4-6 класів, за якою визначена організація спільної діяльності учителя і учнів, яка включає: 1) зміст хімічних знань (поняття, закономірності, ідеї тощо); 2) методи (вербальні, учнівський дослід та ін.) і засоби (хімічний експеримент, аудіовізуальні та ін.). Зроблено акцент на хімічний експеримент як ефективний метод навчання і пізнання хімії та розроблено методику його застосування.
5. Експериментально доведено, що цілеспрямована діяльність з формування пропедевтичних знань з хімії впливає на прирощення знань з природничих предметів. Це підтверджено обчисленою кореляцією за методом Спірмена між результатами навчання з природничих предметів і результатами факультативного навчання з хімії (0,8113). Результати підсумкового зрізу знань і вмінь, набутих під час виконання практичних робіт, виявили достатній рівень навчальних досягнень (середньозважена дорівнює 8,25 балам за 12-бальною системою оцінки).
6. Теоретичні положення про формування пізнавальних інтересів школярів дістали експериментальне підтвердження за фактом впровадження пропедевтичного факультативного навчання з хімії учнів 4-6 класів.
Проведене дослідження підтвердило основну гіпотезу і дало змогу сформулювати конкретні практичні рекомендації.
Дослідження теоретичних і методичних засад формування пропедевтичних знань з хімії в учнів 4-6 класів у процесі факультативного навчання і надалі є актуальним. Одним з перспективних напрямів дослідження є дидактичні особливості використання аудіовізуальних засобів навчання педагогічних програмних засобів, медіаосвіти в пропедевтиці хімічних знань і уявлень учнів початкової школи.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Людство завжди визначало природничі науки, до яких відноситься хімія, системоутворюючими елементами наукового знання і світогляду, крім того сьогодні, як ніколи, різко проявляється пріоритетне значення хімії, біології, фізики та інших у науково-технічному прогресі.
Виходячи з того, що для безпечного життя і діяльності в матеріальному світі, людині конче необхідні теоретичні знання про явища як живої, так і неживої природи, практичні вміння для предметно-маніпулятивних дій з оточуючими під час небезпечними і отруйними для здоров’я людини речовинами, в дослідженні показано, що вкрай доцільним є впровадження пропедевтичного курсу з хімії у 4-6 класах початкової та основної школи. Експериментально доведено необхідність і можливість розв’язання проблеми формування пропедевтичних хімічних знань через курси за вільним вибором варіативної частини шкільного навчального плану. Показано, що сформовані пропедевтичні знання і вміння з хімії частково стають для учнів опорними загальноосвітніми діями пізнання шкільного предмету, а згодом і формують навички до пізнавальної самостійності, яка є імперативом при саморозвитку і самоосвіті.
Показано, що прагматичне ставлення учнів до речовин, сировини, матеріальних об’єктів хімічного характеру є потенційною підваленою життєвого кредо у взаємовідносинах з об’єктами антропогенного і природнього походження. Звідси, майбутня діяльність молодих людей в галузі природничих наук обумовлена тим стилем мислення і природничо-науковою картиною світу, які сформовані ще в дитинстві завдяки курсам наук, що дають можливість проникати в матеріальний світ. Показано, що пропедевтичні знання, які прирощуються у систематичному курсі хімії, створюють передумови для успішної психологічної адаптації до спілкування з учителями-предметниками при переході з початкової школи до основної і пізніше для пристосування у світі дорослих і повнокровної реалізації творчого потенціалу випускників школи та їх здібностей у нових умовах навчальної або професійної діяльності.
Нами було доведено, що факультативи з хімії пропедевтичного характеру органічно вписуються в загальний процес навчання і виховання школярів і є одним з чинників культуротворчого середовища як динамічної і поліфункціональної системи, яка включає культурологічні аспекти паралельних навчальних предметів, завдяки чому відбувається подолання відриву людини від природи й соціуму в епоху техногенного тиску. Культурологічний аспект факультативного пропедевтичного навчання хімії учнів 4-6 класів виявився у їх професійній орієнтації при подальшому виборі життєвого шляху, в обізнаності про оточуючий живий і неживий матеріальний світ, що й було непрямо з’ясовано в ході експериментальної перевірки та інтерпретації результатів.
Аналіз філософської, методологічної, психологічної та педагогічної літератури з проблем дослідження і узагальнення результатів педагогічного експерименту дають підстави для таких висновків:
1. Системний аналіз психолого-педагогічної літератури, досвіду роботи шкіл і зокрема вчителів хімії показав, що, незважаючи на значну кількість наукових досліджень з методики організації і проведення факультативних занять у вітчизняній школі протягом останніх 30 років, потенційні можливості цієї організаційної форми навчання не вичерпано, і у коловороті сучасних реформацій системи освіти вони стають об’єктом пильного дослідження науковців і вчителів-практиків. Актуальним залишається задоволення пізнавальних інтересів учнів, формування в них знань і умінь прагматичного характеру.
2. Доведено, що віковий розвиток учнів 9-12 років дозволяє їм сприймати, осмислювати, застосовувати і термінологічно висловлювати елементарні хімічні поняття, правила та деякі терміни. Враховуючи вікові особливості учнів 9-12 років, науково обґрунтовано критерії відбору навчального матеріалу і принципи структурування курсу «Хімія навколо нас».
3. Теоретично обґрунтовано й емпірично доведено доцільність упровадження розроблених програм пропедевтичних факультативів з курсу „Хімія навколо нас”: „Речовини на кухні”, „Речовини в аптечці”, „Речовини у ванній кімнаті”, „Речовини саду і городу”, „Побутова хімія”, „Хімія і косметика”, „Хімія і автомобіль”. Показана мобільність програм та їх розділів під час впровадження як у молодших класах, так і класах основної школи.
4. На підставі наукових розробок з філософії і методології та системного підходу до організації процесу навчання застосовано метод моделювання, за яким розроблено модель формування пропедевтичних знань з хімії в учнів 4-6 класів. Модель побудовано на принципах мінімізації, єдності структури і функції навчально-виховного процесу з хімії. Розроблено методику організації і проведення факультативних занять пропедевтичного курсу хімії для учнів 4 -6 класів, за якою визначена організація спільної діяльності учителя і учнів, яка включає: 1) зміст хімічних знань (поняття, закономірності, ідеї тощо); 2) методи (вербальні, учнівський дослід та ін.) і засоби (хімічний експеримент, аудіовізуальні та ін.). Зроблено акцент на хімічний експеримент як ефективний метод навчання і пізнання хімії та розроблено методику його застосування.
5. Експериментально доведено, що цілеспрямована діяльність з формування пропедевтичних знань з хімії впливає на прирощення знань з природничих предметів. Це підтверджено обчисленою кореляцією за методом Спірмена між результатами навчання з природничих предметів і результатами факультативного навчання з хімії (0,8113). Результати підсумкового зрізу знань і вмінь, набутих під час виконання практичних робіт, виявили достатній рівень навчальних досягнень (середньозважена дорівнює 8,25 балам за 12-бальною системою оцінки).
6. Теоретичні положення про формування пізнавальних інтересів школярів дістали експериментальне підтвердження за фактом впровадження пропедевтичного факультативного навчання з хімії учнів 4-6 класів.
Теоретичні і практичні положення Г.І. Щукіної [189] про пізнавальний інтерес та В.О. Тюриної [163] про пізнавальну самостійність в учнів знайшли
підтвердження і розвиток в нашому дослідженні процесу навчальної діяльності у пропедевтичному факультативному навчанні з хімії у 4-6 класах.
Проведене дослідження підтвердило основну гіпотезу і дозволило сформулювати конкретні практичні рекомендації щодо формування пропедевтичних елементарних хімічних знань та уявлень про речовини та фізичні та хімічні явища в учнів 4-6 класів у процесі факультативного навчання.
Ми усвідомлюємо, що отримані результати дослідження хоча і підтвердили висунуту гіпотезу та є результатом завершеного дослідження все ж таки розширюють коло актуальних питань теоретичного і практичного характеру стосовно таких перспективних напрямів, як розробка і наукове обґрунтування методичних засад пропедевтики знань елементів хімії в учнів молодших класів початкової школи, що буде одним з шляхів реалізації проекту «Концепції хімічної освіти 12-річної школи для учнів 1-6 класів». Крім того цілком реальним є впровадження за рахунок варіативної частини навчального плану факультативного курсу «Хімія навколо нас» в 7-9 класах основної школи та розширення тематики цього курсу. Потребують також дослідження дидактичні особливості використання педагогічних програмних і аудіовізуальних засобів навчання, медіаосвіти та можливостей Інтернет, як засобів формування пізнавальної самостійності учнів під час пропедевтики хімічних знань та елементарних уявлень про матеріальний світ.
Дослідження теоретичних і методичних засад формування пропедевтичних знань з хімії в учнів 4-6 класів у процесі факультативного навчання і надалі є актуальним. Одним з перспективних напрямів дослідження є розробка науково-теоретичних засад пропедевтики знань елементів хімії, починаючи з 1-го класу початкової школи. Потребують також дослідження дидактичні особливості використання аудіовізуальних засобів навчання педагогічних програмних засобів, медіаосвіти в пропедевтиці хімічних знань і уявлень учнів початкової школи.