Шульженко Лилия Евгеньевна. Удосконалення аналізу фінансового стану фармацевтичних установ

Краткое описание

Шульженко Лилия Евгеньевна. Удосконалення аналізу фінансового стану фармацевтичних установ. : Дис... канд. наук: 08.06.04 2005

Шульженко Л.Є. Удосконалення аналізу фінансового стану фармацевтичних установ. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2005.
Визначено роль і місце аналізу фінансово-господарської діяльності суб’єкта, що господарює, у забезпеченні фінансової стійкості та основні тенденції подальшого розвитку аналітичних процедур. Доведено необхідність удосконалення сучасної системи організації фінансового аналізу. Конкретизовано джерела інформації, критерії, прийоми, ознаки, принципи та методи фінансового аналізу щодо функціональних умов господарювання і галузевих особливостей. Уточнено зміст фінансового аналізу та конкретизовано систему економічних категорій, які використовуються у методології фінансового аналізу. Вивчено стан фармацевтичного ринку України, особливості функціонування фармацевтичних установ, які дозволяють з'ясувати проблеми фінансового аналізу. Розроблено модель аналізу фінансового стану фармацевтичних установ. Розглянуто склад і зміст фінансової звітності фармацевтичних установ. Визначено особливості оцінки фінансових результатів на підприємствах галузі. Запропоновано форми документів первинного обліку та внутрішньої звітності. Розроблено процедуру агрегування інформації фінансової звітності для аналізу фінансового стану. Здійснено ретроспективний і стратегічний аналіз фінансового стану з використанням автоматизованих засобів обробки даних і розрахунок оптимальних значень рекомендованих показників. Запропоновано модель товарних запасів для забезпечення фінансової стійкості.

Основний зміст дисертаційної роботи визначається тим, що існуючі методики фінансового аналізу не відображають особливостей функціонування окремих галузей економіки. Відсутність єдиного підходу до формування вихідної бази фінансового аналізу викликає необхідність розробки теоретичних основ на базі практичного використання в умовах фармацевтичних установ.
Основні висновки та результати, які одержано в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.
1. Аналіз фінансового стану як науки дуже динамічний. У ньому відбиваються всі зміни, що спостерігаються в економічному житті країни і впливають на внутрішні показники розвитку підприємства. Ринкові умови господарювання вимагають від підприємства постійного забезпечення конкурентоспроможності та підвищення ефективності діяльності. Формування програм розвитку, що задовольняють цим вимогам, можливе на основі даних фінансового аналізу, який відбиває галузеві особливості діяльності, територіальні ознаки розміщення та має програмно-орієнтований характер.
2. Проаналізовано різні підходи до становлення й розвитку аналізу фінансової звітності. Це дозволило визначити, що, незважаючи на відносну самостійність кожного підходу, вони перетинаються і взаємно доповнюють один одного. З п'яти відомих світових напрямів аналізу в Україні використовуються тільки два. Перший напрям розглядає фінансовий аналіз як фінансове управління конкретного суб'єкта в контексті навколишнього середовища, другий як аналіз фінансової звітності.
3. Запропоновано алгоритм проведення фінансового аналізу на основі вивчення його теорії і практики, що дало можливість уточнити визначення цього виду аналізу. В контексті дослідження фінансового стану фармацевтичних установ уточнено систему понять, використовуваних його методологією. До них належать: фінанси; фінансові відносини; фінанси організацій; структура коштів в організації; структура джерел формування коштів; структура майна; фінансовий стан. Уточнено визначення цих понять. Відомі методологічні принципи фінансового аналізу доповнено принципом зворотного зв'язку. Використання цього принципу дозволяє мобілізувати виявлені в результаті фінансового аналізу фактори як резерви поліпшення фінансових результатів діяльності.
4. Охарактеризовано фармацевтичний ринок України й розкрито переваги та недоліки різних ринкових господарських структур. Це дозволило виявити специфіку діяльності фармацевтичних установ, яка впливає на організацію бухгалтерського обліку як інформаційну основу аналізу. Розроблено етапи проведення фінансового аналізу, що вказують на специфіку діяльності фармацевтичних установ. На основі цього побудовано модель аналізу їхнього фінансового стану, яка дозволяє розмежувати екзогенні змінні для різних аналітичних завдань та процесів і сформувати ендогенні змінні для різних користувачів результатів аналізу.
5. Обґрунтовано, що, незважаючи на відповідність міжнародним нормам існуючих форматів звітності, вони мають потребу в деяких доповненнях. Це стосується насамперед розділу "Оцінка фінансового стану", у якому б здійснювався розрахунок показників, що дають змогу діагностувати фінансовий стан підприємства та визначати напрями його подальшого розвитку. Для заповнення рекомендованого розділу звітності фармацевтичними установами запропоновано пакет форм первинного обліку та внутрішньої звітності. Визначені формати документів дозволяють систематизувати інформацію про нараховані й оплачені доходи та витрати, яка забезпечує достовірну інформаційну основу аналізу фінансового стану.
6. Виділено умови подання інформації в бухгалтерському обліку, які впливають на показники фінансового стану підприємства. Рекомендовано опис господарських процесів фармацевтичних установ на основі економічного обліку, дані якого вільні від умовних нарахувань бухгалтерії. Для достовірної оцінки фінансового стану фармацевтичної установи, що працює як на оптовому, так і на роздрібному ринку лікарських препаратів, доцільно в межах фінансової звітності вказувати реально отриманий прибуток (оплачений) і прибуток нарахований. З цією метою розроблено пропозиції щодо формування інформації в межах економічного обліку з використанням рахунків бухгалтерського обліку. Рахунки обліку доходів, витрат і фінансових результатів доречно вести в розрізі субрахунків, на яких потрібно окремо накопичувати інформацію про майбутні та реально отримані економічні вигоди. Подібна деталізація забезпечує аналітичність інформації з погляду оцінки платоспроможності та ліквідності фармацевтичної установи. Використання автоматизованої системи обробки інформації дозволяє накопичувати її в такому розрізі й не веде до збільшення трудомісткості облікового процесу.
7. Установлено, що форми первинних документів, які використовуються сьогодні, розроблені й затверджені до реформування бухгалтерського обліку, а тому не відповідають вимогам національних стандартів. Найбільше змінилися блоки обліку доходів, витрат і фінансових результатів. Відсутність регламентації ведення внутрішньогосподарського обліку спричинило свободу дій бухгалтерів у визначенні об'єктів, правил і технології управлінського обліку. Адаптація обліку до змін, удосконалення його організації щодо особливостей фармацевтичних установ є ключовими чинниками створення на базі первинного обліку ефективної оперативної та випереджувальної системи контролю господарської, фінансової й інвестиційної діяльності, вибору обґрунтованої стратегії розвитку в майбутньому.
8. Методика опрацювання вихідної інформації фінансової звітності визначає результати фінансового аналізу. Об’єктивна оцінка фінансового стану фармацевтичних установ можлива на основі використання алгоритму агрегування показників фінансової звітності, що запропонований у роботі.
9. Обсяг і послідовність фінансового аналізу фармацевтичних установ залежить від мети та завдання. Виявлено основні збільшені блоки аналізу й оцінки фінансового стану: загальна оцінка фінансового стану, оцінка фінансової сталості, оцінка ліквідності (платоспроможності), оцінка ділової активності та рентабельності, прогнозування фінансового стану. Технологія аналізу за названими блоками повинна здійснюватися в суворій послідовності: перевірка якості вихідної інформації, попередній аналіз фінансового стану суб’єкта, оцінка й аналіз майнового стану, оцінка фінансових результатів, прогнозування фінансового стану. Обґрунтовано методологію побудови аналітичного балансу. Доведено, що в процесі аналізу необхідно використовувати інструменти вимірювання: порівняння розмірів (ланцюгова динаміка), серії трендів, структурний аналіз, специфічний аналіз, аналіз коефіцієнтів.
10. В основі оцінки фінансового стану фармацевтичних установ лежить система показників (коефіцієнтів), за допомогою яких вимірюється кількісна характеристика фінансового стану в єдності з її якісною визначеністю. Всі показники, що характеризують фінансовий стан фармацевтичних установ, об’єднані в чотири збільшені групи: показники фінансової стійкості, показники ліквідності (платоспроможності), показники ділової активності та показники рентабельності. Розкрито сутність кожної групи показників і методи їх кількісного визначення, виявлено оптимальні значення цих показників для фармацевтичних установ регіону.
11. Розрахунок рекомендованих коефіцієнтів здійснюється на основі системи автоматизації аналітичних розрахунків, що базується на таких основних принципах: інтелектуальність, інтегрованість, модульність, відкритість, доступність.
12. Результати ретроспективного аналізу фінансової звітності використовуються для діагностики фінансового стану фармацевтичних установ і розробки стратегії їх подальшого розвитку. Викладено концептуальний підхід до стратегічного аналізу фінансового стану, покладеного в основу розроблених програм розвитку фармацевтичних установ Луганської області.