СІМЕЙНІ АГРАРНІ ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое описание

З М І С ТЗ М І С Т 2ВСТУП 3РОЗДІЛ 1. 9ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СІМЕЙНИХ АГРАРНИХ ГОСПОДАРСТВ 91.1. Соціально-економічна природа аграрних сімейних господарств 91.2. Організаційні форми аграрних сімейних господарств у перехідній економіці України та економічний інструментарій їх дослідження 251.3. Особливості функціонування сімейних аграрних господарств в умовах адміністративно-командної економіки 451.4. Зарубіжний досвід становлення та діяльності сімейних аграрних господарств 56Висновки до розділу 1 73РОЗДІЛ 2. 75ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ АГРАРНИХ СІМЕЙНИХ ГОСПОДАРСТВ 752.1. Стан земельних ресурсів аграрних сімейних господарств та напрями підвищення їх ефективності 752.2. Особливості використання трудових ресурсів сімейних аграрних господарств 862.3. Аналіз матеріально-технічного забезпечення розвитку сімейних аграрних господарств 100РОЗДІЛ 3. 122НАПРЯМИ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ СІМЕЙНИХ ГОСПОДАРСТВ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ 1223.1. Удосконалення інституційного механізму державного регулювання діяльності сімейних аграрних господарств 1223.2. Напрями ринкової трансформації аграрних сімейних господарств 1393.3. Вплив сімейних аграрних господарств на соціальний розвиток села 155Висновки до розділу 3 169ВИСНОВКИ 172СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177

Список литературы

ВИСНОВКИФормування ефективного механізму функціонування сімейних аграрних господарств у трансформаційний період дало змогу сформулювати низку висновків концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, що відображає розв’язання основних завдань роботи відповідно до мети дисертації.1. Під сімейним аграрним господарством доцільно розуміти сільськогосподарську виробничу одиницю зі статусом юридичної особи чи без такого статусу, що складається з двох або кількох осіб, пов’язаних родинними стосунками, котрі спільно використовують власні або орендовані землі сільськогосподарського призначення й інше виробниче майно для виробництва сільськогосподарської товарної продукції, а також здійснення пов’язаних з нею інших видів діяльності, не заборонених законодавством України. Визначальні ознаки цих господарств такі: приватна сімейна власність, натуральний і товарний характер виробництва, поєднання управлінського та виробничого процесів, безпосередній контроль власника господарства, тісний взаємозв’язок діяльності з ведення домогосподарства і підприємництва, натурально-грошовий характер доходів.2. Основною метою функціонування сімейних аграрних господарств є задоволення постійно зростаючих матеріальних і духовних потреб сім’ї внаслідок збільшення доходів через споживання та реалізацію виготовленої сільськогосподарської продукції. Ці господарства виконують такі основні функції: виробничу; посередницько-маркетингову; споживчу; інвестиційно-заощаджувальну; відтворення робочої сили; виховну.3. Сукупність сучасних сімейних аграрних господарств України пропонуємо поділяти залежно від кількості, якості та ступеня використання основних виробничих ресурсів на особисті підсобні, особисті селянські, розширені селянські та фермерські господарства. При цьому „розширене селянське господарство”, як форма сімейних господарств аграрного типу функціонує в сучасному сільському господарстві України без належного законодавчого закріплення та державного сприяння.4. Комплексний аналіз розвитку і діяльності сімейних аграрних господарств в умовах перехідного періоду та становлення ринкових відносин виявив певні труднощі та негативні тенденції в їх ресурсному забезпеченні. Передовсім, це стосується основного виробничого ресурсу сільського господарства землі. У вітчизняній економіці має місце нераціональне використання земельних ресурсів, а відтак їх деградація, виснаження та втрата родючості.Головними ознаками трудових ресурсів сімейних аграрних господарств є: самозайнятість у власних господарствах, де переважає важка слабомеханізована ненормована праця; зменшення чисельності осіб працездатного віку; незадовільний стан відтворення трудового потенціалу; низький рівень освіти і професійної кваліфікації зайнятих у них осіб.Матеріально-технічна і фінансова база сімейних аграрних господарств є слабкою і її характеризує низький рівень забезпеченості надійними машинами й устаткуванням, елітним високоврожайним насінням і племінним молодняком худоби, кормами та добривами, а також дорогі кредитні ресурси.Зміцнення ресурсного потенціалу сімейних аграрних господарств має стати стрижневим напрямом підвищення ефективності їх діяльності. Для цього необхідно: впроваджувати новітні наукові розробки з охорони і збереження ґрунтів, виробництва багатофункціональних машин і устаткування, селекції, кормовиробництва, ветеринарної медицини; розробляти і втілювати в життя державні програми, скеровані на підвищення механізації праці у селянських господарствах через випуск надійної вітчизняної малогабаритної техніки, повернення та закріплення молоді на селі; підвищувати рівень освіти й професійної підготовки селян.Кардинальне поліпшення ресурсної бази сімейних аграрних господарств вбачаємо у введенні землі в цивілізований ринковий обіг. Це дасть змогу залучити значні інвестиційні кошти у сферу сільськогосподарського виробництва та поліпшити матеріальне становище селян (зокрема пенсійного віку).