Сисоєнко Олександр Павлович. Морфологічна характеристика нирок плоду в строку гестації 20-27 тижнів при затримці внутрішньоутробного розвитку

Краткое описание

Сисоєнко Олександр Павлович. Морфологічна характеристика нирок плоду в строку гестації 20-27 тижнів при затримці внутрішньоутробного розвитку: дисертація канд. мед. наук: 14.03.02 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімферополь, 2003.

Сисоєнко О.П. Морфологічна характеристика нирок плоду в строку гестації 20-27 тижнів при затримці внутрішньоутробного розвитку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Кримський державний медичний університет. Сімферополь, 2003.
Метою дослідження є вивчення органометричних, морфологічних і стереометричних особливостей розвитку нирок плодів 20-22, 23-25, 26-27 тижнів гестації при ЗВУР для визначення можливих механізмів ушкодження й адаптації нирок плоду при ретардації його розвитку.
Під час ЗВУР плоду у всіх строках гестації на фоні зниження фетальної маси та підвищення плацентарно-плодового коефіцієнту знижувались показники маси та об'єму нирок плоду. При цьому зменшувався нирково-плацентарний індекс. Виявлені також різні патологічні зміни в гістоструктурі нирок, які характеризувались потоншенням і нерівномірністю гломерулогенної зони кіркового шару, диспластичними та дистрофічними процесами, ознаками порушення кровообігу, збільшенням кількості стромальних елементів, посиленням експресії колагену III та IV типу.
Стереометрично виявлено зменшення питомого об'єму гломерулогенної зони кори, канальців кіркової і мозкової речовини, а також збільшення відповідного показника незрілих клубочків. Крім цього, в 20-22 тижні гестаціїі мало місце збільшення питомих об'ємів капсули клубочків, строми кіркової речовини і судин мозкового шару. Для 23-25 тижнів гестації характерне зменшення питомих об'ємів зрілих клубочків та збільшення стромальних і судинних компонентів кори та медули.
Жінки, які переривали вагітність, мали низький соціально-економічний статус, частіше були незаміжні, мали пологи та аборти в анамнезі, палили, мали неповноцінне харчування, у деяких відмічалися алергійні реакції.
Кореляційний аналіз виявив збільшення кількості та сили кореляційних взаємозв’язків у системі нирки плоду-фетоплацентарний комплекс”.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі по виявленню морфологічних особливостей нирок плоду при затримці внутрішньоутробного розвитку, а також визначенню механізмів ушкодження й адаптації фетальної ниркової тканини при ретардації розвитку в строках гестації 20-22, 23-25, 26-27 тижнів, що знайшло відображення в наступних результатах:
1. При затримці внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плоду відзначається уповільнення росту органометричних параметрів його нирок щодо фізіологічних показників. При цьому знижується середня маса нирок і їх об'єм, а також нирково-плацентарний індекс.
2. Ретардація внутрішньоутробного росту в 20-27 тижнів вагітності супроводжується різними патологічними змінами в гістоструктурі нирок, у т.ч. потоншенням і нерівномірністю гломерулогенної зони кіркового шару, диспластичними та дистрофічними процесами (слабко диференційовані гломерули і канальці в дефінітивній зоні, проникнення ембріональних клубочків і ділянок нефрогенної бластеми в глибокі шари кори, білкова дистрофія епітелію канальців і їх кістоподібна деформація), ознаками порушення кровообігу (повнокров'я ниркових судин зі стовщенням їхніх стінок, стаз, осередкові і дифузійні крововиливи), збільшенням кількості стромальних елементів.
3. Екстрацелюлярний матрикс нирок плодів при ЗВУР характеризується збільшенням довжини сполучнотканинного компоненту з огрубінням і осередковою фрагментацією колагенових волокон, посиленням експресії колагену III типу в периваскулярному, перитубулярному та перигломерулярному просторах нирок 20-27 тижнів гестаціїі, а також появою ділянок вираженої експресії колагену IV типу в строку гестації 26-27 тижнів.
4. Стереометричними маркерами ретардації розвитку в другому і третьому триместрах вагітності є зменшення гломерулогенно-дефінітивного індексу, питомого об'єму гломерулогенної зони кори, канальців кіркової і мозкової речовини, а також збільшення відповідного показника незрілих клубочків. У 20-22 тижні гестаціїі має місце збільшення питомих об'ємів капсули клубочків, строми кіркової речовини і судин мозкового шару. Для термінів гестаціїі 23-25 тижнів характерне зменшення питомих об'ємів зрілих клубочків та збільшення стромальних і судинних компартментів кори та медули.
5. Збільшення числа кореляційних зв'язків і зміна характеру корелятивних взаємин між паренхіматозними, судинними і стромальними елементами нирок, параметрами плоду і плаценти у випадках ЗВУР відображають зменшення ступенів волі в системі «нирки плода-фетоплацентарний комплекс», що свідчить про зниження адаптаційних можливостей фетальных нирок.
6. Морфо-функціональні зміни нирок плодів при ретардації внутрішньоутробного розвитку в 20-27 тижнів гестаціїі вказують на уповільнення дозрівання паренхіматозного компонента, недостатність компенсаторно-пристосувальних процесів у тканинах нирок. Наявність ознак ушкодження гістоструктури нирок і розладів кровообігу, посилення процесів колагенізації строми можуть негативно впливати на функції органів і являтися основою розвитку нефропатії у дитячому і більш пізньому періодах життя людини.
7. До факторів ризику, що стимулють зниження ваго-зрістових показників плоду, органометричних параметрів фетальних нирок і сприяють уповільненню диференціювання їхніх функціональних структур при ЗВУР, відносяться: незбалансоване харчування вагітної жінки з малим змістом білків і вітамінів, низький соціально-економічний статус матері, паління, використання антибіотиків під час вагітності, високий паритет пологів і аборти в анамнезі.
8. З метою антенатальної профілактики виникнення захворювань нирок у дітей і дорослих необхідно здійснювати моніторинг перебігу вагітності у жінок з наявністю факторів ризику ЗВУР в анамнезі плоду, проводити адекватну корекцію порушень гемостазу фетоплацентарного комплексу в клініці акушерства і гінекології. Немовлята з ознаками ЗВУР повинні включатися в групу ризику з постійним контролем ниркових функцій у період новонарожденості й у більш віддалені періоди життя з метою профілактики розвитку нефропатії і гіпертензії.