Соціально-перцептивні викривлення – епіфеномен психологічних захистів

Краткое описание

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису

Горобець Тетяна Вікторівна

УДК 159.964: 371.134

Соціально-перцептивні викривлення епіфеномен психологічних захистів

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Яценко Тамара Семенівна,
доктор психологічних наук,
професор, дійсний член АПН України

Черкаси 2008

ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНИХ ВИКРИВЛЕНЬ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ..................................14
1.1. Психологічні особливості процесу сприйняття та його викривлень у психологічних дослідженнях..........................................................................14
1.1.2. Суб’єктивність відображення об’єктивної дійсності у процесі сприйняття..31
1.2.Поняття «соціальна перцепція» та механізми її деформації...37
1.3. Викривлення соціальної перцепції та їх вияв у міжособистісній взаємодії.48
1.3.1. Соціально-перцептивні викривлення та їх висвітлення в науковій літературі...............................................................................................................52
1.3.2. Соціально-перцептивні викривлення та їх вияв в художній літературі та мистецтві................................................................................................................56
Висновки до першого розділу .............................................................................65
РОЗДІЛ 2
ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНИХ викривлень ЯК ЕПІФЕНОМЕНУ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАХИСТІВ.....................................................................68
2.1. Традиційний підхід до розуміння функціональних особливостей психологічних захистів.........................................................................................69
2.2. Психологічні захисти в світлі психодинамічної теорії...............................82
2.3. Вплив едіпівого періоду розвитку на формування психологічних захистів...89
2.4. Об’єктні відношення, їх зв’язок з «едіповою ситуацією» та вплив на соціально-перцептивні викривлення.................................................................108
2.5. Структурно-динамічний аспект розуміння психологічних захистів і супутніх їм викривлень.......................................................................................114
2.6. Суб’єктивна зінтегрованість психіки як передумова соціально-перцептивних викривлень..................................................................126
2.7. Ідеалізоване «Я» та його взаємозв’язки з системою психологічних захистів.135
Висновки до другого розділу.145
РОЗДІЛ 3
ПІЗНАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕРЦЕПТИВНИХ ВИКРИВЛЕНЬ У ПРОЦЕСІ ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ (НА ЕМПІРИЧНОМУ МАТЕРІАЛІ ГРУП АСПН)........................................147
3.1. Пізнання соціально-перцептивних викривлень з використанням методик АСПН...................................................................................................................147
3.2. Вияв соціально-перцептивних викривлень в процесі глибинно-психологічної корекції........................................................................................152
3.2.1. Особливості пізнання соціально-перцептивних викривлень за допомогою використання іграшки та предметної моделі в психоаналітичній роботі з протагоністом К....................................................................................152
3.2.2. Виявлення викривлень соціальної перцепції у процесі психоаналізу комплексу тематичних психомалюнків............................................................160
3.3. Результативність дослідження психокорекційного впливу груп АСПН на нівелювання соціально-перцептивних викривлень студентів........165
3.4. Рекомендації психологам-практикам, сформовані на основі результатів дисертаційного дослідження..175
Висновки до третього розділу182
Загальні висновки..................................................................................184
Список використаних джерел...187
Додатки...........................................................................................................213
Додаток А. Фрагмент стенограми роботи із протагоністом Т........................214
Додаток Б. Малюнки студентів, що презентують ідеалізацію «Я»................224
Додаток В. Малюнки, що засвідчують дезінтеграційні процеси психіки.....230
Додаток Д. Психоаналіз роботи з іграшками протагоніста К., студентки першого курсу факультету «Психологія» Кримського гуманітарного університету (м. Ялта).........................................................................................243
Додаток Е. Психологічний зміст іграшок та предметних моделей................282
Додаток Ж. Стенограма та малюнки протагоніста М., студентки четвертого курсу психологічного факультету.....................................................................293
Додаток З. Результативність глибинної корекції в психомалюнках та самозвітах її учасників........................................................................................347

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасні тенденції розвитку, демократизація державної політики України ставлять перед вітчизняною психолого-педагогічною наукою нові завдання, серед яких займає чільне місце якісна підготовка висококваліфікованих психологів-практиків. На сьогоднішній день підготовка відповідних фахівців не задовольняє потреби національної системи психологічної служби і потребує докорінної перебудови, оскільки крім теоретичного багажу спеціаліста, великого значення набувають його особистісні характеристики психологічної культури, зокрема відкорегованості. Процес психокорекції особистості психолога має забезпечуватися, починаючи зі стадії підготовки студентів психологічних факультетів вищих навчальних закладів. Забезпечення даного аспекту ускладнюється без урахування феномену соціально-перцептивних викривлень, що є важливою складовою соціальної перцепції.
Різноманітні аспекти перцепцій були предметом вивчення таких дослідників, як Г.М.Андрєєва, О.О.Бодальов, Л.С.Виготський, В.П.Зінченко, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, В.А.Татенко, Т.М.Титаренко, Т.С.Яценко та інші. Проте дослідження глибинно-психологічних детермінант виникнення неадекватності сприйняття соціальних об’єктів та причин індивідуально-неповторних соціально-перцептивних викривлень, а також їх взаємозв’язок з системою психологічних захистів залишались поза увагою науковців.
Дослідження вищезгаданих феноменів та їх корекція можливе за умови використання методів, які орієнтуються на врахування феномену цілісності психіки суб’єкта, тобто єдності свідомої та несвідомої її сфер.
Сучасний розвиток практичної психології потребує відповідної теорії та конкретного інструментарію, спрямованого на глибинно-психологічне пізнання психіки в її індивідуальній неповторності. Важливу роль тут відіграє глибинно-психологічна корекція, яка здійснюється у відповідності з психодинамічною теорією, що активно розвивається під керівництвом академіка АПН України Т.С.Яценко. Саме завдяки методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН) можливе виявлення глибинно-психологічних детермінант системи психологічних захистів, що зумовлюють виникнення соціально-перцептивних викривлень, які мають деструктивні наслідки для суб’єкта.
Аналіз проблеми психологічних захистів та наслідків їх впливу на формування психіки зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Соціально-перцептивні викривлення епіфеномен психологічних захистів», що спрямовано на пізнання факторів соціально-перцептивних викривлень психіки суб’єкта в її індивідуальній неповторності. Дослідження потребувало аналізу категорій психологічних захистів, об’єктних відношень, ідеалізованого «Я», об’єктивної зінтегрованості психіки, глибинних детермінант соціально-перцептивних викривлень як супутнього явища психологічних захистів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (номер держреєстрації 23452U264) та плану НДР Академії педагогічних наук України з напрямів: «Науково-методичне забезпечення національної системи психологічних служб» і «Теоретико-методологічні засади групової психокорекції». Тема дисертації затверджена Вченою радою Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького (протокол № 1 від 28. 08. 2003 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 22. 05. 2007 року).
Об’єкт дослідження: соціально-перцептивні викривлення в системі психологічних захистів психіки суб’єкта.
Предмет дослідження: корекція соціально-перцептивних викривлень, породжених системою психологічних захистів на матеріалі групової взаємодії учасників активного соціально-психологічного навчання.
Мета дослідження: виявити особливості соціально-перцептивних викривлень на предмет їх супровідності системі психологічних захистів та їх впливу на процес спілкування суб’єкта з оточуючими людьми.
Концептуальні ідеї дослідження. В основу дослідження покладено положення гуманістичного підходу, що реалізується у психокорекційних програмах, зокрема в положеннях: про необхідність цілісного пізнання психіки в єдності свідомих та несвідомих проявів; функціональні особливості несвідомого проявляються поза статтю, простором, часом; активність несвідомої сфери та її вияв у символічних, метафоричних та архетипних формах. Провідною ідею вважається процес взаємодії та синтезу теоретичних і практичних знань, як результат групової психокорекції за методом АСПН.
Провідна гіпотеза дослідження: ефективність нівелювання соціально-перцептивних викривлень психіки, які породжуються психологічними захистами суб’єкта і слугують інтересам ідеалізованого «Я», залежить від розширення сфери самосвідомості суб’єкта засобами глибинної психокорекції.
Часткові гіпотези:
1) психологічним захистам властива системна організація, детермінована генеральним механізмом «від слабкості до сили», яка спирається на умовні цінності для підтримання цілісності ідеалізованого «Я»;
2) об’єктивна дезінтеграція психіки викликана суб’єктивною її зінтегрованістю, що зумовлює активність соціально-перцептивних викривлень, які покликані забезпечити суб’єкту ілюзорне відчуття цілісності психіки.
Відповідно до предмета, мети та гіпотез визначено основні дослідницькі завдання:
1. Здійснити аналіз літератури з проблеми психологічних захистів в контексті пізнання феномена соціально-перцептивних викривлень.
2. Визначити роль соціально-перцептивних викривлень суб’єкта у деформації взаємин з оточуючими людьми та породженні ними тенденції до психологічної імпотенції (та психологічної смерті) у спілкуванні.
3. Виявити глибинно-психологічні чинники формування соціально-перцептивних викривлень.
4. Розкрити можливості психокорекції за методом АСПН в нівелюванні соціально-перцептивних викривлень та послабленні психологічних захистів ідеалізованого «Я».
5. Сформулювати рекомендації психологам-практикам, які дозволять упередити деструктивні соціально-перцептивні викривлення у сфері їх професійної діяльності.
Методологічною і теоретичною основою дослідження слугували: провідні принципи системного підходу до розуміння особистості (Л.Ф.Бурлачук, Ж.А.Вірна, З.С.Карпенко, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.П.Москалець, С.Л.Рубінштейн, М.В.Савчин, С.О.Сисоєва, А.В.Фурман та ін.); положення про зв’язок свідомої та несвідомої сфер психіки (В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, З.Фрейд, К.Ґ.Юнґ, Т.С.Яценко та ін); твердження про структуру та функціональні особливості несвідомої сфери психіки (Ф.В.Бассін, Д.М.Узнадзе, З.Фрейд, А.Фейд, К.Хорні, К.Ґ.Юнґ, Т.С.Яценко та ін.); теорія психокорекційного навчання (О.Ф.Бондаренко, В.Г.Ложкін, Н.Ю.Максимова, В.Д.Потапова, М.І.Пірен, Т.М.Титаренко, Н.В.Чепелєва та ін.); принципи гуманістичного підходу до здійснення психокорекції (Г.О.Балл, З.О.Кісарчук, А.Маслоу, К.Роджерс, Е.Фромм, Т.С.Яценко та ін.); процедурно-інструментальні особливості здіснення особистісно-орієнтованого підходу у практичній психології (Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, Н.Ф.Каліна, С.Д.Максименко, Н.Г.Ничкало, В.Г.Панок, В.Д.Потапова, Н.В.Чепелєва та ін.); психодинамічний підхід до глибинно-психологічного пізнання психіки (С.М.Аврамченко, О.Г.Біла, Т.І.Білуха, Л.Л.Бондаревська, Н.В.Дметерко, І.В.Євтушенко, М.П.Зажирко, Б.Б.Іваненко, І.В.Калашнік, А.Е.Мелоян, І.М.Сергієнко, В.Л.Солодухов, О.Г.Стасько, П.В.Теслюк, Н.В.Шавровська та ін.)
Методи дослідження. Для досягнення мети, перевірки сформульованих гіпотез та розв’язання поставлених у дисертації завдань використовувались такі методи: аналіз проблеми за літературними джерелами; аналіз наукової літератури з проблеми соціально-перцептивних викривлень та їх зв’язків з психологічними захистами; психометричні методи; метод АСПН, зокрема його конкретні методики психоаналіз комплексу тематичних малюнків, аналіз семантики висловлювань учасників групи, робота з іграшкою та ін.; кількісні та якісні методи інтерпретації показників результативності пізнання системи психологічних захистів та їх зв’язку з викривленнями соціально-перцептивної реальності за методом АСПН.
Експериментальна база. Дисертаційне дослідження виконувалось на базі Черкаського національного університету імені Б.Хмельницького та РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта). У дослідженні брали участь студенти різних курсів психологічного, біологічного та історичного факультетів, а також слухачі факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів за спеціальністю «Практична психологія» (всього 580 осіб). Студіювання проблеми здійснювалося в три етапи (пошуковий, дослідницький, узагальнювальний) упродовж 2002-2007 рр.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що:
- вперше в центр уваги наукового дослідження поставлено проблему наслідків психологічних захистів у вигляді соціально-перцептивних викривлень; розширено розуміння феномену психологічних захистів та їх деструктивних наслідків для процесу спілкування суб’єкта, що знаходить вираження в тенденціях до психологічної імпотенції та психологічної смерті;
- доведено, що супутнім (наслідковим) явищем психологічних захистів є соціально-перцептивні викривлення, завдяки яким відбувається підтримання цілісності образу ідеалізованого «Я»; встановлено взаємозв’язок між суб’єктивною інтеграцією психіки та її об’єктивною дезінтеграцією, породженою соціально-перцептивними викривленнями. Останні детерміновані запрограмованою орієнтацією психіки на інфантильні цінності (їх реалізацію) та підтримання цілісності образу ідеалізованого «Я»; констатовано досягнення оптимізуючого ефекту від здійснення глибинно-психологічної корекції, яка знівельовує соціально-перцептивні викривлення на основі зближення бажаного для суб’єкта образу ідеалу «Я» з ідеалізованим «Я»;
- набули подальшого розвитку та конкретизації теоретико-концептуальні положення психодинамічної теорії в їх практичній дієвості та результативності, що забезпечується глибинно-психологічною корекцією за методом АСПН.
Теоретичне значення роботи полягає:
- в обґрунтуванні глибинно-психологічних факторів спричинення викривлень соціальної перцепції психологічними захистами, їх зв’язку з ідеалізованим «Я» суб’єкта, нормативними та умовними (інфантильними) цінностями, а також залежність від генерального механізму системи психологічних захистів «від слабкості до сили»;
- встановлено глибинно-психологічну сутність деструктивних наслідків відступів суб’єкта від реальності в процесі соціальної перцепції, що мають вияв у внутрішніх суперечностях психіки та їх наслідках тенденціях до психологічної імпотенції та психологічної смерті. Дослідження розширює та уточнює зміст поняття психологічних захистів, їх систематизованої цілісності та доводить наявність деструктивних наслідків типу суб’єктивної інтеграції, що спирається на соціально-перцептивні викривлення.
Практична значущість роботи полягає в уточненні (шляхом аналізу стенограм груп АСПН) функціональних особливостей психологічних захистів в їх системній організації, витоки якої пов’язані з едіповою залежністю суб’єкта. Розкрито суперечливість захисних тенденцій в їх спрямуванні на ілюзорну інтеграцію психіки, що маскує тенденцію «до слабкості» та залежність поведінки суб’єкта від глибинно-інфантильних детермінант. Розширено можливості психологів-практиків у професійному розумінні цілісної психіки у взаємозв’язку свідомої та несвідомої її сфер та відповідності методу АСПН принципам адекватності та об’єктивності, в центрі пізнання якого ставиться проблема суперечливої сутності психіки та її нівелювання за рахунок багаторівневого розширення самосвідомості суб’єкта, що сприяє гармонізації свідомої та несвідомої сфер психіки. Результати дисертаційного дослідження мають орієнтацію на переконання психологів-практиків в необхідності власної особистісної психокорекції та нівелюванні соціально-перцептивних викривлень, які деформують адекватність сприйняття діагностико-корекційної взаємодії в групі АСПН, що не дозволяє надати ефективну допомогу її учасникам.
Надійність та вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечується застосуванням методів, відповідних гіпотезі, меті й завданням, сформульованим в дисертації; ґрунтовним теоретико-методологічним аналізом першоджерел з метою формування концептуальних засад дослідження; якісним та кількісним аналізом емпіричного матеріалу, отриманого в процесі глибинно-психологічної корекції; використанням методик, що мають глибинне спрямування та комплексним їх застосуванням у психокорекційній роботі; феноменологічним підходом до розуміння психологічних захистів та їх наслідків у вигляді соціально-перцептивних викривлень.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження висвітлено й обговорено на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми практичної психології» (м.Херсон, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (м.Житомир, 2005); науково-практичному семінарі «Методичні та теоретичні засади практичної психології» (м.Черкаси, 2005); ХІІІ Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Ломоносов 2006» (м.Москва, 2006); семінарі-практикумі «Теоретичні та методичні засади практичної психології» (м.Ялта, 2006); на конференції студентів та молодих науковців «Дні науки» у РВНЗ «Кримський гуманітарний університет” (м.Ялта, 2007); ІV Всеукраїнському навчально-методичному семінарі «Теоретичні та методичні засади практичної психології: проблема психічного вигорання» (м.Ялта, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Сімейні об’єктні відношення у світлі сучасних психоаналітичних (глибинно-психологічних) концепцій» (м.Ялта, 2007). Результати дослідження неодноразово заслуховувались на засіданнях кафедри практичної психології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2002-2007 рр.)
Основні висновки та рекомендації дослідження впроваджено у підготовку психологів-практиків Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) (довідка № 124 від 06.10.2006), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка № 66-01-141 від 14.03.2007), Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 358 від 16.02.07). Впровадження здобутків здійснювалось шляхом публікацій у фахових наукових збірниках основних результатів дисертаційного дослідження; розробки та читання лекційних курсів та спеціальних семінарів з проблем особистісної психокорекції; проведення практичних і лабораторних занять для студентів психологічних факультетів та факультету підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів зі спеціальності «Практична психологія».
Особистий внесок здобувача до публікацій, підготовлених у співавторстві, пов’язаний з теоретичним обґрунтуванням презентованих у статтях психологічних феноменів, зокрема соціально-перцептивних викривлень, об’єктних відношень.
Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи відображено у 10 публікаціях, з яких 8 у фахових виданнях, внесених до списку, затвердженого ВАК України. Чотири публікації одноосібні.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (263 найменування), 6 додатків, що включають 4 фрагменти стенограми роботи психолога. Основні матеріали дисертації викладені на 190 сторінках і містять 52 малюнки, 4 рисунки та 3 таблиці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Проблема соціальної перцепції вивчалася ще в радянський період розвитку психології в роботах О.О.Бодальова, Б.Г.Ананьєва, О.В.Запорожця, Ф.Є.Василюка та ін.; в зарубіжних дослідженнях у роботах Г.Лейбніца, І.Гербарта, К.Ґ.Юнґа, М.Кляйн, К.Роджерса, А.Маслоу та ін. Значний внесок у розуміння соціально-перцептивних викривлень зробили роботи З.Фрейда та А.Фрейд, які шляхом розкриття особливостей психологічних захистів торкалися проблеми викривлень на зовнішньому та внутрішньому рівнях сприйняття. Подальшого розвитку дослідження набули у роботах послідовників З.Фрейда - Е.Еріксона, М.Кляйн, П.Хайманна та ін., а також представників гуманістичного напряму Е.Фромма, К.Хорні, Х.Саллівана, С.Джурарда, Ф.Перлза, К.Роджерса, А.Маслоу. В радянській психології дослідження феномену викривлень було започатковано такими вченими як Ф.В.Бассін, Ф.Є.Василюк, Б.Д.Карвасарський, Т.С.Яценко та ін.
2. У процесі дослідження доведено продуктивність усистематизування психологічних захистів в рамках двох вагомих категорій: базових та ситуативних захистів, які визначають феномен психічного на перетині вертикалі (ситуативні захисти) і горизонталі (базові захисти), що розкриває психодинамічний підхід до розуміння цілісної психіки (Т.С.Яценко). Результати демонструють, що ситуативні захисти асимілюють різновиди захисних форм (механізмів), зміст яких розкрито у психоаналізі (З.Фрейд, А.Фрейд тощо). Аналіз емпіричного матеріалу підтвердив підпорядкування генеральному механізму «від слабкості до сили» (що слугує принципом усистематизування усіх різновидів захистів) захисної системи будь-якої особистості.
3. Психодинамічний підхід до розуміння феномену психологічних захистів, як системно-впорядкованого диспозиційного утворення, сприяв проникненню у глибинну сутність та пізнанню їх похідної - соціально-перцептивних викривлень, що слугують потребам ідеалізованого «Я». Аналіз «Моделі внутрішньої динаміки психіки» дозволяє стверджувати, що викривлення жорстко запрограмовані: з одного боку внутрішніми суперечностями психіки; з іншого - необхідністю забезпечення єдності суперечливих тенденцій (їх маскування) та суб’єктивної інтеграції психіки, спрямованої на підтримання ідеалізованого «Я».
4. До функціональних особливостей психологічних захистів належать викривлення у сфері соціально-перцептивної інформації, що призводить до деформації спілкування та взаємин з оточуючими людьми і є деструктивним у професійній діяльності психолога. Проведене дослідження сприяло розумінню психіки як цілісного утворення в єдності її свідомої та несвідомої сфер та поглибило як теоретичний, так і практичний аспекти розуміння цілісної сутності захистів, індивідуальної їх неповторності, усистематизованості чинниками едіпального порядку.
5. Психоаналіз комплексу тематичних малюнків дозволив уточнити функціональні особливості базових та ситуативних різновидів захистів в ракурсі розуміння їх відношення до соціально-перцептивних викривлень. Саме образний матеріал, який є «мовою» несвідомого, сприяв виявленню взаємозв’язків між окремим символами, що дозволило не лише когнітивно, а й образно-ілюстративно віднайти докази того, що захисти покликані не лише адаптувати до соціально значимої для суб’єкта ситуації (ситуативні захисти), але й завершити незавершені справи дитинства, тобто зреалізувати «інфантильні цінності» (базові захисти). Вищевказана розбіжність у спрямуванні даних захистів маскується відступами від реальності, що синтезується процесами суб’єктивної інтеграції.
6. Доведено що відступи від реальності зумовлюють та актуалізують захисти в іншій життєвій ситуації суб’єкта, що породжує феномен «хибного кола». Супутнім цьому явищу є почуття меншовартості та водночас прагнення до його маскування ідеалізованими очікуваннями суб’єкта на підтвердження гідностей його «Я». Матеріал дисертації доводить деструктивний вплив викривлень на процес спілкування, що проявляється у формуванні тенденцій до психологічної імпотенції та психологічної смерті.
7. Кількісний та якісний аналіз результативності проходження майбутніми психологами глибинно-психологічної корекції доводить, що навчання за методом АСПН сприяє розширенню сфери свідомості суб’єкта, відкриває перспективи адекватної саморефлексії, створює умови для особистісного зростання шляхом нівелювання соціально-перцептивних викривлень, а значить і автоматизованих способів захистів.
Перспективи дослідження полягають у продовженні наукового пошуку в напрямку розкриття глибинно-психологічної детермінованості виникнення системи психологічних захистів та доведенні їх запрограмованості на здійснення викривлень соціально-перцептивної інформації як передумови суб’єктивної інтеграції психіки з метою маскування від свідомості прогалин («психологічних пустот») між «Я»-ідеалом та ідеалізованим «Я».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АбрамоваГ.С. Графика в психологическом консультировании. М.: ПЕР СЭ, 2001. 142с.
2. АврамченкоС.М. З історії становлення наукової школи Т. С. Яценко // Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. К.: ПНУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. №8 (32). С. 5 13.
3. АврамченкоС.М. Пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта методом психомалюнку: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Черкаси, 2004. 294 с.
4. Аврамченко С.М., Білуха Т.І., ЄвтушенкоІ.В., Святка О.О., КалашникІ.В., Раджабова С.Ш. Корекційно-виховні заходи у підготовці психолога-практика. Ялта: Кримський гуманітарний університет, 2-е издание, 2007. 68 с.
5. Аврамченко С.М., ЄвтушенкоІ.В., ІваненкоБ.Б. Наукова школа академіка АПН України Яценко Тамари Семенівни. Черкаси, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2007. 193 с.
6. Аврамченко С.М., Євтушенко І.В., Сивопляс Н.В. Архетипна символіка у процесі пізнання внутрішньої суперечливості психіки. Слов’янск, ПП «Канцлер», 2007. 224 с.
7. АврамченкоС.М., СергієнкоІ.М. Методика групової психокорекції: етапи, становлення в контексті вітчизняної практичної психології // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред С.Д. Максименка. К.: Нора-прінт, 2004. Вип. 24. С. 39 61.
8. Аврамченко С., Сергієнко І. Розвиток вітчизняної практичної психології у науковій школі Тамари Яценко (до 60-річчя від дня народження) // Психологія і суспільство. 2005. № 2. С. 5 18.
9. Адлер А. Достоевский // А. Адлер. Практика и теория индивидуальной психологии. СПб., 2003. С. 227-240.
10. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. СПб.: Питер, 2003. 256 с.
11. Айзекс С. Природа и функція фантазии // Кляйн М., Айзекс С., Райвери Дж., Хайманн П. Развитие в психоанализе. М.: Академический Проект, 2001. С. 121-191.
12. Андреева Г.М. К проблематике психологии социального познания // Мир психологии.- 1999. -№3.- С. 15-23.
13. Андреева Г.М. Психология социального познания: Учеб. пособие для студентов психолог. и пед. спец. вузов. М.: Аспект Пресс, 2000. 288 с.
14. Андреева Г.М. Социальная психология: Учеб для студентов вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. 378 с.
15. Анцыферова Л.И. Психология самоактуализирующейся личности в работах Абрагама Маслоу // Вопросы психологии. 1973. - №4. С. 173-180.
16. Ассаджоли Р. Психосинтез. Пер. с англ. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 1997. 320 с.
17. БабенкоК.А. До проблеми інтерпретації у психології // Науковий часопис НПУ ім.. М. П. Драгоманова. Зб. наукових праць. ―К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. ―№ 9 (33). ― С. 33 ― 38.
18. БабенкоК.А. До проблеми механізмів символізації змісту несвідомого // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Плай, 2005. Вип..10. Ч.ІІ. С.153 159.
19. БабенкоК.А. До проблеми механізмів символізації у психоаналізі З.Фрейда //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. Зб. Статей: Вип..9. Ч.1. Ялта : РВВ РВУЗ КГУ, 2006. С.11―17.
20. БабенкоК.А. Проблема символізації змісту несвідомого //Науковий часопис НПУ ім.. М. П. Драгоманова. Зб. наук. праць. ―К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. ―№8(32). ― С.46 ―52.
21. Балл Г. А. Особистісна надійність та її співвідношення з внутрішньою свободою // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. Частина 1. Харків: „ОВС”, 2002. 640с. С. 537-537.
22. Балей С. Замітки про психоаналіз // Балей С. З психольогії творчості Шевченка. Черкаси: БРАМА, 2001. С. 26 33.
23. Балей С. Зібрання праць: У 5 т. і 2 кн. Т.1. Львів-Одеса: ІФЛІС ЛФС «Cogito» , 2002. Т.1. 487 с.
24. Барабанщиков В.А. Б.Ф. Ломов: системный подход к исследованию психики // Психологический журнал. 2002. Т. 23. - № 4. С. 27-38.
25. БассинФ.В. «Значащие» переживания и проблема собственно-психологической закономерности // Вопросы психологии. 1972 № 3. С.105124.
26. Бассин Ф.В. К развитию проблемы значения и смысла // Вопросы психологи. 1973. - № 6. С. 13-24.
27. БассинФ.В. О развитии взглядов на предмет психологии // Вопросы психологии. 1971. №4. С .101 113.
28. БассинФ.В. О силе Я” и психологической защите // Вопросы философии. 1969. № 2. С.118 125.
29. БассинФ.В. Фрейдизм в свете современных научных дискуссий // Вопросы психологии. 1958. №.5. С.133 145.
30. БассинФ.В., ПрангишвилиА.С., ШерозияА.Е. К вопросу о дальнейшем развитии научных исследований в психологии (к проблемам установки, бессознательного и собственно психологической закономерности)// Вопросы психологии.1979. №5. С .82 96.
31. БассинФ В., ПрангишвилиА.С., ШерозияА.Е. О проявлении активности бессознательного в художественном творчестве // Вопросы философии. 1978. № 2. С. 57 69.
32. БассинФ.В., РожновВ.Е. О современном подходе к проблеме неосознаваемой психической деятельности (бессознательного) // Вопросы философии. 1975. №10. С. 94 106.
33. Бердникова Ю. Л. Психоанализ рисунка. // Зигмунд Фрейд основатель новой научной парадигмы: психоанализ в теории и практике (у 150-летию со дня рождения Зигмунда Фрейда). Материалы Международной психоаналитической конференции. 16-17 декабря 2006 г. Москва / Под ред. А.Н. Харитонова, П. С. Гуревича, А. В. Литвинова. В 2-х т. Т.ІІ. М.: Русское психоаналитическое общество, 2006. 503 с. С. 262-268.
34. Бессознательное: природа, функции, методы исследования /Под общ. ред. А.С.Прангишвили, А.Е.Шерозия, Ф.В.Бассина, т.13. Тбилиси: Мецниереба, 1978.
35. Бессознательное: природа, функции, методы исследования /Под общ. ред. А.С.Прангишвили, А.Е.Шерозия, Ф.В.Бассина, Т.4. Тбилиси: Мецниереба, 1985. 463 с.
36. Бехтерев В.М. Объективная психология. М.: Наука, 1991. 480 с.
37. БілаО.Г. Психокорекційні можливості методу активного соціально-психологічного навчання (на матеріалі підготовки психологів-практиків) Дис. ... канд. психол. наук.:19.00.07. Черкаси, 2002. 241 с.
38. Богдан Т.В., Нечипоренко О.В. Можливості застосування психодраматичних прийомів в груповій роботі за методом активного соціально-психологічного навчання // Актуальні проблеми психології. Том Х. Частина 1. / За ред. Академіка С.Д. Максименка. К.: Главник, 2007. С. 6-11. 320 с.
39. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 200 с.
40. Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 328 с.
41. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности. Л., 1970. 135 с.
42. Бодалев А.А., Зейгарник Б.В., Леонтьев Д.А. Проблема бессознательного: движение к диалогу // Вопросы психологии. 1987. № 4. С. 163 165.
43. Большая энциклопедия психологических тестов. М.: Из-во ЭКСМО, 2006. 416 с.
44. БондаревськаЛ.Л. Взаємозв’язок переживань субєкта з психічною травмою // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. Наук. праць. К.: ПНУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. №8 (32). С. 52 60.
45. Бондаревська Л.Л. Переживання у структуруванні системних характеристик підсвідомості (на матеріалі АСПН): Автореф. дис. ... канд.. психол. наук: 19.00.07 / Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника Івано-Франківськ, 2007. 20 с.
46. Бондаревська Л.Л., Стасько О.Г. Різновиди значущих переживань у контексті цілісної психіки суб’єкта // Актуальні проблеми психології. Том Х. Частина 1. / За ред. Академіка С.Д. Максименка. К.: Главник, 2007. С. 11-17. 320 с.
47. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. 672 с.
48. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Справочник по психодиагностике. СПб., 1998. C.45-89.
49. Ван Гог В. // Великие художники. Их жизнь, вдохновение и творчество. Вып. 1. 32 с.
50. Василюк Ф.Е. Психология переживаний: анализ преодоления критических ситуаций. М.: МГУ, 1984. 200 с.
51. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2004. 1440 с.
52. Выготский Л.С. Психология искусства / Под ред. М.Г. Ярошевского. М., 1987. 344 с.
53. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии: Информ.-метод. материалы к курсу «Общ. психология»: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. М.: Просвещение, 1986. 272 с.
54. Глузман О.В., Мелоян А.Е., Туз Л.Г. Агресія та її глибинно-психологічні джерела: Навчальний посібник. К.: ТОВ «Видавництво «Освіта України», 2006. 256 с.
55. Гордиенко В.М. Соотношение натурних и знаково-символических компонентов художественного образа в изобразительной деятельности. Автореф. дис. ... канд. пс. н. К., 1984. 20 с.
56. Горобець Т.В. Відображення дійсності в контексті проблеми соціально-перцептивних деформацій // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - № 14 (38). С. 175-178.
57. Горобець Т.В. Глибиннопсихологічні передумови творчих процесів: психоаналітичний аспект // Психологія: Зб. наук. праць. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2005. - № 6 (30). Ч.ІІ. С. 38-43.
58. Горобец Т.В. К проблеме исследования социально-перцептивных искажений (тезисы) // Материалы ХІІІ Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». Том ІІ. М.: Изд-во МГУ, 2006. С. 300-301.
59. Горобець Т.В. Особливості соціально-перцептивних деформацій у міжособистійній взаємодії суб’єкта // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - № 8 (32). С. 60-64.
60. Горобець Т.В. Соціально-перцептивні викривлення в контексті феномену сприймання // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2005. Т. 7. Вип. 4. С. 88-97.
61. Грановская Р.М., Березная И.Я. Интуиция и искусственный интеллект. Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1991. 272 с.
62. Грегг М. Ферс Тайный мир рисунка: Пер. с англ. СПб.: Деметра, 2003. 176 с.
63. Гринсон Ральф Г. Техника и практика психоанализа. М.: Когито-Центр, 2003. 478 с.
64. Груповий психоаналіз // За ред. О. Фільца, Р. Гаубля, Ф. Лямотт: Навчальний посібник. Пер. з нім. Львів: ВНТЛ-Класика, 2004. 192 с.
65. Губин В.Д. Восприятие и проблема адекватности образа // Вопросы философии. 1979. №2. С. 86 95.
66. Дмитриева А. Б. Некоторые особенности проявлений Идеала-Я у нарциссических личностей // Зигмунд Фрейд основатель новой научной парадигмы: психоанализ в теории и практике (у 150-летию со дня рождения Зигмунда Фрейда). Материалы Международной психоаналитической конференции. 16-17 декабря 2006 г. Москва / Под ред. А.Н. Харитонова, П. С. Гуревича, А. В. Литвинова. В 2-х т. Т.ІІ. М.: Русское психоаналитическое общество, 2006. 503 с. С. 65-69.
67. Домнич Т.М. Що треба знати про психологічний захист. //Практична психологія та соціальна робота. -1998.- №1 С. 35-36.
68. Достоевский Ф.М. Неточка Незванова // Ф.М. Достоевский. Повести. Львов, 1985. С. 154-297.
69. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер Ком, 1999 368 с.
70. Дубровский Д.И., Черносвитов Е.В. К анализу структуры субъективной реальности // Вопросы философии. 1979. - № 3. С. 57-69.
71. Дударенко І.С. Суб’єктивізм інтерпретації психологом реальності та його подолання засобами групової психокорекції // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип.. 221. Педагогіка та психологія. Чернівці: Рута, 2004. С. 41-47.
72. Дударенко І.С. Динаміка суджень суб’єкта у груповому психокорекційному процесі // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. К.: Главник, 2005. Вип.. 26, в 5-х томах. Том 5. С. 68-73. 352 с.
73. Энциклопедия глубинной психологии. Т. І. Зигмунд Фрейд: жизнь, работа, наследие. М.: ЗАО МГ Менеджмент, 1998. 800 с.
74. Энциклопедия глубинной психологии. Т. II. Новые направления в психоанализе. Психоанализ общества. Психоаналитическое движение. Психоанализ в Восточной Европе. М., «Когито-Центр», МГМ, 2001. 752 с.
75. Энциклопедия глубинной психологии. Т. ІІІ. Последователи З.Фрейда. М.: «Когито-Центр», МГМ, 2002. 410 с.
76. Євтушенко І.В. Роль архетипної символіки у вираженні інтимних почуттів суб’єкта до близьких йому людей (на основі міфів, казок, психомалюнків): Дисканд. психол. наук: 19.00.07. Черкаси, 2004. 371 с.
77. Евтушенко И.В. Роль архетипической символики в выражении интимных чувств субъекта к близким ему людям (на основании исследования мифов, сказок и психорисунков) //Психотерапия в системе медицинских наук в период становления доказательной медицины: Сборник тезисов научной конференции. СПб.: Санкт-Петербургский научно-исследовательский психоневрологический институт им. В. М. Бехтерева, 2006. С.8081.
78. Євтушенко І.В., Мелоян А.Е., Бабенко К.А. Страх та агресія як деструктивні прояви психіки // Психологія: Зб. наук. праць. К.: ПНУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. №21. С. 68 80.
79. Жмурин И. Е. Психологическая защита как механизм перехода внутриличностного конфликта в супружеский конфликт // Зигмунд Фрейд основатель новой научной парадигмы: психоанализ в теории и практике (у 150-летию со дня рождения Зигмунда Фрейда). Материалы Международной психоаналитической конференции. 16-17 декабря 2006 г. Москва / Под ред. А.Н. Харитонова, П. С. Гуревича, А. В. Литвинова. В 2-х т. Т.ІІ. М.: Русское психоаналитическое общество, 2006. 503 с. С. 277-283.
80. Журбин В.И. Понятие психологической защиты в концепциях З. Фрейда и К. Роджерса // Вопросы психологии. -1990. - №4. С. 14-22.
81. Зажирко М.П. Глибиннопсихологічні передумови активізації процесу спілкування (акмеологічний підхід): Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Черкаси, 1998. 247 с.
82. Зейгарник Б. Теории личности в зарубежной психологи. СПб.: Речь, 2004. 358 с.
83. Зинченко В.П. Продуктивное восприятие // Вопросы психологии. 1971. - № 6. С. 27-42.
84. Змановская Е.В. Основы прикладного психоанализа. СПб.: Речь, 2005. 335 с.
85. Зязюн І.А. Безсвідоме і творча інтуїція. // Професійна освіта: педагогіка і психологія; за ред. Т. Левицького, І.Вільш, І.Зязюна, Н.Ничкало. Ченстохова Київ, 2003. Випуск ІV. С.121135.
86. Зязюн І.А. Безсвідомість. Підсвідомість. Творчість (з огляду установки Дмитра Узнадзе) // Мистецтво та освіта. 2001. №3. С.3 9.
87. Іваненко Б. Б. Особистісна психокорекція майбутнього практичного психолога (на матеріалі підготовки психологів-практиків за методом АСПН): Автореф. дис. ... канд.. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім.. Г. Костюка АПН України. К., 2005. 20 с.
88. Іваненко Б.Б. Соціально-перцептивні передумови психологічних