СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРА ВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ

Краткое описание

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

УДК 316.6: 316.612 + 316.477

ПОПАДЮК НАДІЯ ЯРОСЛАВІВНА

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРА ВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ

19.00.05 соціальна психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Орбан Лембрик Л.Е.

Івано-Франківськ 2004

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 4
Розділ 1. СТАНОВЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРА ВИРОБНИЧОЇ
СФЕРИ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА 10
1.1. Вивчення постаті менеджера та його становлення в різних
галузях психологічної науки 10
1.2. Соціально-психологічний контекст становлення менеджера
сфери виробництва 28
1.2.1. Місце і роль соціально-психологічних чинників у
становленні менеджера сфери виробництва 28
1.2.2. Сутність соціально-психологічних чинників професійного
становлення менеджера виробничої сфери 44

Розділ 2. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-
ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ СТАНОВЛЕННЯ
МЕНЕДЖЕРА СФЕРИ ВИРОБНИЦТВА 72
2.1. Загальна процедура організації дослідження 72
2.2.Специфіка вияву соціально-психологічних особливостей
становлення менеджера сфери виробництва в реальній
управлінській практиці 79

Розділ 3. АНАЛІЗ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СТАНОВЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРА СФЕРИ ВИРОБНИЦТВА 120
3.1. Цілеспрямоване соціально-психологічне забезпечення процесу
становлення менеджера виробничої сфери 121
3.2.Обумовленість становлення менеджера сфери виробництва
своєрідністю вияву його соціально-психологічних особливостей 130

3.2.1.Динаміка ціннісних орієнтацій менеджера протягом
управлінської адаптації 130
3.2.2. Психологічні особливості мотиваційної сфери менеджера 138
3.2.3. Вплив комунікативних властивостей менеджера на
формування його авторитету та стилю керівництва 148
3.2.4. Психологічні особливості задоволеності менеджерів
професійним становленням і роботою 156
3.3.Соціально-психологічні шляхи оптимізації процесу
становлення менеджера сфери виробництва 165
3.3.1. Соціально-психологічна модель становлення менеджера
сфери виробництва під супроводом цілеспрямованого
соціально-психологічного забезпечення 165
3.3.2. Особливості соціально-психологічних змін особистісної
структури менеджера під впливом цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення 174

ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ДОДАТКИ 203

ВСТУП

Масштабність ринкових процесів, що супроводжуються ускладненням виробничих зв’язків та господарсько-економічної діяльності в цілому вимагають відповідного організаційно-психологічного забезпечення. Це зумовлює необхідність конструктивного переосмислення підходів, та переорієнтації позицій щодо структури і якісного наповнення системи управління на різних рівнях.
Враховуючи те, що підвищення ефективності виробництва - одна з головних передумов зміцнення економіки держави, яка переживає період становлення, професіоналізм управлінців цієї сфери стає вирішальним чинником її динамічного розвитку. За переконанням спеціалістів, перетворення в економіці можливі тільки у випадку, якщо критична маса менеджерів, які відповідають вимогам часу, буде складати не менше 20%.
Тому сьогодення вимагає активного процесу становлення керівників нового типу, людей знаючих, ділових, відповідальних, з незвичними уміннями і навичками, людей, які дбають про виробництво, персонал, про самовдосконалення і професійне вдосконалення працівників.
Вимогою часу є реалізація управлінських функцій гуманним, раціональним, економічним шляхом. Зростання рівня вимог з боку суспільства до результатів діяльності суб’єктів управління сфери виробництва зумовлює необхідність якісно вдосконалювати форми і методи їх підготовки. Аналіз реалій управлінської практики підтверджує необхідність глибокого наукового підходу до організації і психологічного забезпечення процесу підготовки майбутніх менеджерів, що пояснюється цілою низкою суперечностей. Зокрема, між:
- стереотипним уявленням про методи та способи управління і новими вимогами;
- кадровою насиченістю штатів управління і відносно низькою ефективністю керівництва;
- орієнтацією на прибуток та ігноруванням соціально-психологічних і морально-психологічних чинників управління;
- декларованою демократією і реальним станом;
- потребою в професійних спеціалістах-управлінцях і зниженням мотивації посадового зростання;
- вимогами до психологічної компетентності менеджерів та її реальним рівнем;
- потребою професійного вдосконалення менеджера і неналагодженістю забезпечення підготовки спеціалістів-управлінців;
- розширенням соціально-психологічних зв’язків у системі управління та низькою комунікативною компетентністю.
Зарубіжний досвід довів, що у вирішенні проблем професіоналізації менеджерів чільне місце належить психології. Адже успішна реалізація особистості на управлінській посаді не обмежується знаннями теорії управління, економіки, маркетингу, права та інших наук, а ще й вимагає наявності соціально-психологічної компетентності, що передбачає вміння виявляти та використовувати зовнішні та внутрішні психологічні резерви ефективної професійної реалізації особистості. Сучасний вітчизняний менеджмент також поступово розгортається у бік соціологізації людського чинника всередині організації й врахування соціально-психологічних особливостей розвитку персоналу. В цьому контексті науковцями вже напрацьована значна кількість теоретико-емпіричного матеріалу. Зокрема, на увагу заслуговують наукові доробки А.Деркача, В.Дюкова, В.Казьміренко, Л.Карамушки, Н.Коломінського, В.Кудіна, Г.Ложкіна, Г.Марасанова, О.Молл, Л.Орбан-Лембрик, Ю.Палехи, М.Пірен, І.Семенова, В.Третьяченко, В.Циби, В.Шепеля, Я.Шкурко, Г.Юркевич та інших.
Проте, не дивлячись на доволі широкий спектр досліджень, є ще багато аспектів, які потребують подальшого вивчення. Йдеться, зокрема, про обумовленість успішності професійного становлення менеджерів своєрідністю вияву соціально-психологічних особливостей та роль цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення в оптимізації процесу становлення менеджера виробничої сфери. Усвідомлення важливості соціально-психологічного компоненту в процесі підвищення професійно-ділового рівня особистості та недостатня розробленість, як на нашу думку, цієї проблематики і її актуальність на даному етапі обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Соціально-психологічні чинники становлення менеджера виробничої сфери ”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Даний напрям дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології і розробляється як складова загально-кафедральної наукової теми Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (протокол № 2 від 5 вересня 2001 р.).
Об’єкт дослідження - становлення менеджера сфери виробництва.
Предмет дослідження вплив соціально-психологічних чинників на процес становлення менеджера сфери виробництва.
Мета дослідження виявити особливості дії соціально-психологічних чинників становлення менеджера виробничої сфери, а також шляхи оптимізації даного процесу.
Гіпотеза дослідження: успішність становлення менеджера сфери виробництва зумовлена своєрідністю вияву притаманних менеджеру соціально-психологічних особливостей, динаміка зміни яких забезпечується цілеспрямованим соціально-психологічним супроводом.
Перевірка гіпотези дослідження та досягнення поставленої мети передбачали розв’язання наступних завдань:
1) на основі теоретичного аналізу наукових джерел з’ясувати місце й роль соціально-психологічних чинників у процесі становлення менеджера сфери виробництва;
2) в дослідно-експериментальній роботі показати зумовленість успішності становлення менеджера сфери виробництва своєрідністю вияву притаманних менеджеру соціально-психологічних особливостей;
3) розробити соціально-психологічну модель становлення менеджера сфери виробництва під супроводом цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення;
4) обґрунтувати основні шляхи й напрями врахування соціально-психологічних чинників в оптимізації процесу становлення менеджера сфери виробництва.
Методологічну та теоретичну основу дослідження складають наукові концепції щодо становлення й розвитку особистості (К.Абульханова-Славська, Л.Анциферова, В.Асєєв, А.Бодальов, С.Максименко, Л.Орбан-Лембрик, А.Петровський, В.Циба, Ю.Швалб, Т.Яценко та ін.), етапності та обумовленості професійного становлення об’єктивними й суб’єктивними чинниками (Т.Кудрявцева, Н.Кузьміна, Т.Ядришнікова, Б.Ананьєв, Н.Нечаєв, О.Молл та ін.), соціально-психологічних особливостей становлення менеджерів (В.Казьміренко, Л.Карамушка, Н.Коломінський, В.Кудін, Г.Ложкін, Л.Орбан-Лембрик, Ю.Палеха, М.Пірен, В.Третьяченко та ін.).
Для дослідження соціально-психологічних чинників становлення менеджера використовувались наступні методи: теоретичний аналіз проблеми; констатуючий і формуючий експерименти. В ході проведення констатуючого й формуючого експерименту застосовувались: анкетування, інтерв’ювання, бесіди, цілеспрямоване спостереження, аналіз документів, експертна оцінка, статистичні методи обробки даних (кореляційний і факторний аналіз).
Наукова новизна дослідження полягає: у виявленні особливостей впливу соціально-психологічних чинників становлення менеджера сфери виробництва; у відстеженні в менеджерів впродовж їх професійного становлення динаміки їхніх ціннісних орієнтацій, мотиваційної сфери, комунікативних властивостей, задоволеності роботою тощо; у з’ясуванні обумовленості успішності процесу становлення менеджерів своєрідністю вияву цих соціально-психологічних особливостей; у розробці та практичній апробації цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення становлення менеджера сфери виробництва; в обґрунтуванні основних шляхів і напрямів оптимізації цього процесу.
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні знань про процес становлення менеджера сфери виробництва; розробці соціально-психологічної моделі становлення менеджера сфери виробництва під супроводом цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення, складовими елементами якого є мотиваційне, когнітивно-операційне, консультативно-корекційне забезпечення.
Практичне значення дослідження. Сформована в ході дослідження соціально-психологічна модель становлення менеджера сфери виробництва під супроводом цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення та сформульовані рекомендації щодо соціально-психологічних шляхів оптимізації становлення можуть бути використані в роботі виробничих служб з управління персоналом під час підготовки, навчання й підвищення кваліфікації спеціалістів та керівників.
Надійність та вірогідність отриманих даних дисертаційної роботи забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; якісним та кількісним аналізом здобутого експериментального матеріалу.
Апробація роботи. Зміст основних положень та результатів дослідження обговорювався на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (1999 2003 рр.), на засіданнях наукового семінару кафедри соціальної психології Прикарпатського університету (2000 2001 рр.), регіонального семінару Соціально-психологічні проблеми становлення сучасної молоді” (Івано-Франківськ, 1 квітня 2002 р.). Впровадження результатів здійснювалось на базі структурних підрозділів потужного промислового виробництва ВАТ Оріана” (довідки: № 407 від 27.09.2002р.; № 7205/528 від 04.04.2003р.)
Зміст роботи відображений у восьми публікаціях автора, які надруковані у фахових наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел і додатків. Основний текст дисертації викладено на 185 сторінках. Список використаних джерел налічує 209 найменувань. Робота містить 30 таблиць, 31 рисунок та 15 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційному дослідженні категорія "становлення" розглядається як тривалий динамічний соціально та психологічно детермінований процес розвитку і формування в суб’єктів управління особистісних та професійних характеристик, що забезпечують ефективне, висококваліфіковане управління.
Теоретичний аналіз наукового доробку вітчизняних та закордонних дослідників виявив, що вивчення суб’єкта управління характеризується доволі широким контекстом і різнонапрямленістю теоретико-методичних підходів психологічних досліджень, серед яких чільне місце належить соціально-психологічному. Напрацьований науковцями матеріал щодо соціально-психологічної обумовленості становлення менеджера розкриває детермінацію цього процесу складною взаємодією суб’єктивних та об’єктивних чинників цілеспрямованого та стихійного характеру.
Теоретичний аналіз соціально-психологічного контексту становлення менеджера сфери виробництва в сучасних умовах, проведений автором, підтвердив важливість ролі і місця соціально-психологічних чинників становлення менеджера, що пояснюється зростанням обсягу роботи та розширенням функціонального змісту, виробничих зв’язків, насиченістю та динамізмом інформаційно-ділового обміну і т. ін. На важливість соціально-психологічного аспекту акцентували і самі керівники, залучені до дослідження, даючи відповіді на запитання опитувальника. Значна обумовленість процесу становлення соціально-психологічними чинниками та недостатність висвітлення певних аспектів актуалізували подальше вивчення цієї проблематики.
Результати пілотажного опитування виявили, що становлення і розвиток особистості менеджера супроводжується змінами в соціально-психологічній структурі особистості, зокрема, в системі ціннісних орієнтацій, потреб, в мотиваційній сфері, комунікативній компетентності, задоволеності роботою і т. ін. Вивчення їх динаміки сприяло відстеженню залежності прояву цих соціально-психологічних особливостей від рівня освіти, стажу роботи, а також від умов праці на тому чи іншому досліджуваному нами виробничому об’єкті. Констатуючий експеримент довів позитивний вплив професійного досвіду та підвищення освітнього рівня на динаміку ціннісних орієнтацій, потребово-мотиваційної сфери керівника тощо.
В результаті експериментального вивчення специфіки вияву соціально-психологічних особливостей становлення в реальній практиці управління (під час констатуючого експерименту) відстежено, що це довготривалий процес, який потребує цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення, що підтверджується:
- відповідями респондентів на запитання опитувальника, щодо чинників становлення та характеристик, що обумовлюють успішне просування по ієрархічній висхідній, в яких вагоме значення в забезпеченні професійно-ділового розвитку суб’єктів управління та просуванні по ієрархічній висхідній відводиться соціально-психологічним;
- результатами вивчення ціннісних орієнтацій, стимулів управлінської діяльності, професійних потреб, комунікативного мінімуму, стилю управління (вивчення особливостей прояву цих соціально-психологічних параметрів в реальній управлінській практиці виявило потребу в їх цілеспрямованій корекції з метою забезпечення оптимізації професійного становлення менеджера);
- низьким рівнем соціально-психологічної компетентності, про що свідчить наявність цілої низки труднощів соціально-психологічного характеру в ході реалізації управлінських функцій, розв’язання яких вимагає високого рівня психологічної компетентності та соціально-психологічної зокрема.
Формуючий експеримент, який був спрямований на реалізацію цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення становлення менеджера виробничої сфери з метою оптимізації цього процесу, підтвердив дієвість та ефективність запропонованого нами комплексу заходів ( ознайомчі ввідні лекційні заняття, активні методи навчання, управлінське консультування, забезпечення науково-методичною літературою). Як показали результати формуючого експерименту соціально-психологічне забезпечення сприяло не тільки підвищенню рівня психологічної компетентності, а й зумовило ряд соціально-психологічних змін в особистісній структурі менеджерів, залучених до експерименту. Під впливом цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення позитивних змін зазнала система ціннісних орієнтацій та потребово-мотиваційна сфера суб’єктів управління, яка являється стрижнем особистісного розвитку та становлення. Формуючий експеримент сприяв активізації соціально значущих мотивів внутрішньої детермінації (самореалізації, розвитку, досягнення успіху). Дослідженням показано, що в прямій залежності від особливостей ієрархічної структури ціннісних орієнтацій знаходиться система значущих стимулів управлінської діяльності, що підтверджує важливість цього психологічного утворення.
Результати формуючого експерименту дозволили обґрунтувати обумовленість становлення і розвитку менеджера соціально-психологічними чинниками і особливостями. Зокрема, дослідженням підтверджено, що вирішальною умовою ефективного професійно-ділового зростання менеджера є розвиток комунікативної компетентності. На підставі кореляційного аналізу підтверджено зроблене на початку дослідження припущення, що розвиток комунікативної компетентності сприяє соціально-психологічній адаптації, яка, в свою чергу, обумовлює рівень задоволеності роботою. Крім того, виявлено, що формування індивідуального стилю управління менеджера в значній мірі детерміновано наявним рівнем комунікативної компетентності.
В дослідженні також знайшло підтвердження гіпотетичне припущення, що успішності управлінського розвитку сприяє практичне застосування соціально-психологічної моделі становлення менеджера під супроводом цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення, яка передбачає в першу чергу діагностичне забезпечення з метою виявлення проблемного поля з подальшим формуванням, а також реалізацією програми соціально-психологічного супроводу, складовими елементами якого є мотиваційне, когнітивно-операційне, консультативно-корекційне забезпечення.
Дослідження показало, що система організаційних умов також відіграє важливу роль в оптимізації процесу становлення менеджера сфери виробництва. В цьому контексті важливими є :
- забезпечення належного рівня корпоративної культури, акцентованої на розвиток людського чинника;
- налагодження кадрової роботи в напрямі підготовки спеціалістів;
- забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату;
- інформування керівників про можливі перспективи просування по службі;
- забезпечення належних умов праці з метою стимулювання задоволеності роботою;
- чітко налагоджена система стимулювання професійно-ділового розвитку.
Загалом результати експериментального дослідження дають можливість сформулювати наступні рекомендації щодо оптимізації становлення менеджерів сфери виробництва:
- забезпечення на виробництві умов праці, які б сприяли професійному зростанню та задоволеності роботою;
- включення в програму підготовки резерву керівних кадрів всіх рівнів цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення;
- формування програм цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення у відповідності з виявленим за допомогою діагностичних заходів проблемним полем;
- з метою реалізації соціально-психологічного забезпечення - створення на виробництві психологічної служби;
- зосередження уваги на розвитку мотиваційної сфери менеджерів та комунікативної компетентності;
- практичне застосування соціально-психологічної моделі становлення менеджера виробництва під супроводом цілеспрямованого соціально-психологічного забезпечення.
Результати експерименту підтверджують, що комплекс цих заходів дозволяє на якісно новому рівні вирішувати проблеми становлення менеджерів. Проте запропонована соціально-психологічна модель становлення не претендує на абсолютну досконалість і вичерпність. Перспективи її вдосконалення ми пов’язуємо із системним підходом, який би відображав становлення менеджера сфери виробництва як цілісний складноструктурований процес.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова А.И. Подготовка менеджеров. К.: УкрНИИНТИГосплана УССР, 1990. 40 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Наука, 1991. 299 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятель- ности. В кн.: Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. 334 с.
4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Издательство ЛГУ, 1968. 238 с.
5. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник. М.: МГУ, 1988. 432 с.
6. Анциферова Л.И. и др. Категория развития в психологии // Категории материалистической диалектики в психологии. М.: Наука, 1988. С. 22 - 55.
7. Анциферова Л.И. Психология личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 11.
8. Анциферова Л.И. Некоторые теоретические проблемы психологии личности // Психология личности. Т.2. Самара: Бахрах, 1999. С. 331 - 344.
9. Асеев В.Г. О диалектике детерминации психологического развития // Принцип развития в психологии. М.: Наука, 1978. С. 21 - 38.
10. Бабаева Л.В., Чирикова А.Е. Женщины в бизнесе // Социальная психология. 1997. № 3. С. 76 - 77.
11. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти // Освіта і управління. 1997 № 2. С. 24 - 32.
12. Балл Г.О. Актуальні методологічні питання гуманізації професійної освіти // Персонал. 2000, додаток № 3 С. 82 - 85.
13. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. 464 с.
14. Басаров Б.Б. Психология деятельности и ценностной опосредованности жизнедеятельности коллектива. Ашхабад, 1990, 242 с.
15. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. М.: Прогресс, 1988. 400 с.
16. Блінова О.Є. Роль рефлексивних механізмів у професійній підготовці майбутнього вчителя // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія, Івано-Франківськ: Вид-во Плай, 2000. В.4. Ч.2. С. 46 - 52.
17. Бодалев А.А. О потребности и способности личности к саморазвитию // Социально-психологические проблемы личности и коллектива. Краснодар, 1987. - С. 5 - 14.
18. Бодалев А.А. Личность и общение. Избранные труды. М.: Педагогика, 1983. 272 с.
19. Бодди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента: Пер.с англ. СПб: Питер, 1999. 816 с.
20. Бодров В.А. Психологические исследования проблемы профессио- нализации личности // Психологические исследования формирования личности профессионала. М.: Институт психологии АНСССР, 1992. 285 с.
21. Бойко В.В. Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. М.: Мысль, 1983. 206 с.
22. Бондарчук О.І., Шкурко Я.І. Психологічні особливості підготовки менеджерів освіти з урахуванням статі // Персонал. 2000. № 1, додаток
№ 3. С. 56 - 57.
23. Борисова Е.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. М.: Знание, 1991. 80 с.
24. Борманн Д. и др. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в рыночной экономике. Гамбург, 1992. 906 с.
25. Варламов К. Кадры и социальное управление // Персонал. 1996. № 4. С. 10 - 15.
26. Вейлл П. Искусство менеджмента. Пер. с англ. М., 1993. 224 с.
27. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека.- М.: Изд-во Московского ун-та, 1990. - 288 с.
28. Виноградов Ю.Н., Наумова Е.А. Модель деловой карьеры специалиста // Кадровое обеспечение предприятий и организаций в новых условиях хозяйствования. Л.: ЛДНТП, 1989. С. 70 - 72.
29. Возняк Л.С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореферат дис. канд. психол. наук. К., 2000. 19 с.
30. Волков И.П. О личном авторитете руководителя // Социальная психология личности. Л.: ЛГУ, 1974. С. 77 - 87.
31. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. М.: МП Дело, 1991. 312 с.
32. Генов Ф. Психология управления (основные проблемы). М.: Прогресс, 1982. 422 с.
33. Гинзбург М.Р. Мотивационные аспекты личностного самоопределения // Мотивационная регуляция деятельности и поведения личности. М.: АН СССР, 1988. С. 25 - 26.
34. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.
35. Гошко А., Дмитренко Г. Формирование украинской модели менеджмента // Персонал. 1997. - №5. С. 3 - 17.
36. Грановская Р.М. Элементы практической психологии, Л.: ЛГУ, 1988. 396 с.
37. Дафт Р.Л. Менеджмент. Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 832 с.
38. Давыдов В.В., Неверкович С.Д., Самоукина Н.В. Функции рефлексии в игровом обучении руководителей // Вопросы психологии. 1990. №3.
С. 92 - 100.
39. Давыдов В.В., Лазарев В.С., Неверкович С.Д. К проблеме совершенствования методов подготовки руководителей // Психологический журнал. 1989. - № 1. С. 32 - 41.
40. Денисенко Г.А. Диалоговое общение, условия и факторы его эффективности: Автореферат дис. канд. психолог. наук. М.: РАУ, 1992. 25 с.
41. Деркач А.А., Орбан Л.Э. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности . М.: РАУ, 1995. 208 с.
42. Деркач А.А., Сытников А.П. Формирование и развитие профессионального мастерства руководящих кадров: социально-психологический тренинг и прикладные психотехнологии. М.: Луч, 1993. 72 с.
43. Дмитриев С.В., Семенов И.Н., Кузнецов С.В. Развитие рефлексивно-творческих способностей в диалогических учебных ситуациях профессиональной подготовки специалистов // Управление качеством специалистов: международный опыт, современные проблемы и перспективы. Одесса, 1992. С. 143 - 147.
44. Доброход М.І., Левицький В.М. Проблема формування управлінської еліти в Україні. // Освіта і управління. - № 4. 1997. С. 29 - 36.
45. Дюков В.М. Рефлексивно-психологические особенности проектирования профессионального бизнес-образования: Автореферат дис. канд. психол. наук. Бийск, 1995. 24с.
46. Евенко Л.И. Кризис американского управления в поисках выхода // Питерс Т., Уотерман Р. В поисках эффективного управления. М.: Прогресс, 1986. -С. 5 - 27.
47. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. Л.: ЛГУ, 1985. 180 с.
48. Жариков Е.С. Психологическая компетентность руководителей как предпосылка повышения активности человеческого потенциала производства // Правовые и психологические проблемы принятия управленческих решений в условиях демократизации. М.: АНХ СССР, 1988. С. 56 - 70.
49. Журавлев А.Л., Зотова А.И. О социально-психологических факторах влияющих на формирование личности в производственном коллективе. Личности в системе коллективных отношений. М.: Наука, 1980. С. 90 - 91.
50. Журавлев А.Л. Об изучении личности руководителя производственного коллектива // Проблемы психологии личности. М.: Наука, 1982. С. 74 - 90.
51. Журавлев А.Л., Рубахин В.Ф., Шорин В.Г. Индивидуальный стиль руководства производственным коллективом. М.: Наука, 1976. 168 с.
52. Журавлев А.Л. Структура и типы личности руководителей в производственных коллективах. Психологические проблемы совершенствования кадровой службы в энергетике. М., 1984, С. 65 - 78.
53. Зазыкин В.Г., Чернышов А.П. Менеджер: психологические секреты профессии. М., 1992. 168 с.
54. Занюк С.С. Психология мотивации. К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2002. 352 с.
55. Занюк С.С. Мотивація діяльності. Луцьк, - 1998. 187 с.
56. Зигерт В., Ланг. Л. Руководить без конфликтов. М.: Экономика, 1990. 357с.
57. Зотов Н.Д. Личность как субъект нравственной активности: природа и становление. Томск: издательство Томского университета, 1994. 246 с.
58. Зотова О.И., Кряжева И.К. Содержание и показатели адаптации личности // Организационная психология / Сост. Л.В.Винокуров, И.И.Скрипника. СПб.: Питер, 2000. С. 245 - 248.
59. Игнатьева Е.И. Требования производственного коллектива к руководителю как фактор формирования качеств личности. // Производственный коллектив и эффективность производства. Новосибирск, 1974. С. 61 - 71.
60. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2000. 512 с.
61. Инструменты развития бизнеса: тренинг и консалтинг / Составители Л.Кроль, Е.Пуртова. М.: Независимая фирма «Класс», 2002. 464 с.
62. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. К.: Издание МЗУУП, 1993. 384 с.
63. Казмиренко В.П. Психологическая культура как фактор профессиональной зрелости инженера // Психолого-педагогические вопросы гуманитарного образования в техническом вузе. Новосибирск: Изд. НЭТИ, 1989.
С. 56 - 68.
64. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти. Монографія. К.: Ніка-Центр, 2000. 332 с.
65. Карпов А.В. Психология менеджмента: Учеб. пособие. М.: Гардарики, 1999. - 584 с.
66. Киричук О.В., Федоришина І.Я. Поняття індивідуального досвіду та діагностика потенціалів активності субєкта. Матеріали Третіх Костюківських читань (20 - 22 грудня 1994р.). Т. 1. К., 1994. 370 с.
67. Китов А.И. Психология управления. М., 1979. 521 с.
68. Клепіков О.І., Кучерявий І.Т. Основи творчої особи. К.: Вища школа, 1996. 295 с.
69. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности. М.: Наука, 1988. 158 с.
70. Ковалев В.И. Мотивационная сфера личности как проявление совокупности общественных отношений // Психологический журнал. 1984. № 4.
С. 3 13.
71. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Монографія. К.: МАУП, 2000. 286 с.
72. Комінко С., Курант Л., Самборська О., Федотюк Т., Ніколенко С. Психологія в менеджменті. Навчальний посібник . Тернопіль, 1999. 40 с.
73. Конн И.С. Личность и социальные роли. Социология и идеология. М.: Наука, 1969. С. 248 - 261.
74. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304 с.
75. Коссов Б.Б. Типологические особенности стиля деятельности руководителя разной эффективности // Вопросы психологии. 1983. - №5. С. 126 - 130.
76. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад. школа, 1989. 608 с.
77. Котлер Ф. Основы маркетинга. Санкт-Петербург: АО КОРУНА”, 1994. - 698 с.
78. Краткий психологический словарь //Сост. Л.А. Карпенко; Под общ.ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского . М.: Политиздат, 1985. С. 139 - 140.
79. Крижко В.В., Павлютенков Є.М. Менеджмент в освіті. Навчально-методичний посібник. К., 1998. 192 с.
80. Кричевский Р.Л. Если Вы - руководитель(элементы психологии менеджмента в повседневной работе). М., 1994. 342 с.
81. Кроссворды” для руководителя // Сост. И.В.Липсиц. М.: Дело, 1992. 191с.
82. Кузнецова Т.В. Подготовка управленца как социокультурная проблема // Персонал. 2000. - № 1, додаток № 3. С. 72 - 74.
83. Кузнецов П.С. Адаптация как функция развития личности // Под. ред. Тугушева. Саратов: издательство Саратовского университета, 1991. 73 с.
84. Кузьмін О. Сучасний менеджмент. Львів: Центр Європи , 1995. 175 с.
85. Кузьмин И.А. Психотехнологии и эффективный менеджмент. М.: Психологическая школа бизнеса, 1994. 192 с.
86. Кузьмина Н.В. Основы вузовской педагогики. Л.: Изд-во Ленинградского у-та, 1967. 182 с.
87. Кудряшова Л.Д. Системно-психологическая оценка кадров руководителей и управленческих систем. Кишенев: Штиинца, 1983. 159 с.
88. Кудрявцев Т.В. Исследование психологических особенностей профессионального становления личности. Методологические проблемы повышения эффективности психолого-педагогических исследований. М.: Педагогика, 1985. С. 132 - 143.
89. Кунц Г., О’Донелл С. Управление. Системный и ситуационный анализ управленческих функций. Т.1. М.: Прогресс, 1981. 339 с .
90. Курочкін О.С. Управління підприємством (процесний аспект): Навчальний посібник К.: МАУП, 1988. 144 с.
91. Курс практической психологии, или Как научиться работать и добиваться успеха: Учебное пособие для высшего управленческого персонала / Автор-сост. Р.Р. Кашапов. Ижевск.: Изд-во Удм . ун-та, 1999. 448 с.
92. Ленд П. Менеджмент искусство управлять. Секреты и опыт практического менеджмента: Пер. с англ. М.: Инфа, 1995. 143 с.
92. Лінніков В.М., Борковський В.В. та інші. Ринкова термінологія ділової людини: Словник-довідник. К.: Абрис, 1992. 96 с.
94. Ложкин Г.В. Психологический климат трудового коллектива. К.: Знание, 1988. 47 с.
95. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. К.: МАУП, 2000. 256 с.
96. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 1997, 248 с.
97. Лозова О.М. Методичні можливості CASE-STUDI у психологічній підготовці майбутніх менеджерів // Персонал. 2000. - № 1, додаток № 3. С. 45 - 47.
98. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1984. 444 с.
99. Лосев А.В., Семенов И.Н. Рефлексивные аспекты профессионализации менеджеров в быстроразвивающихся организациях. Эффективный менеджмент: психолого-акмеологические аспекты. М., 1996. 276 с.
100. Лукашевич Н.П., Солодков В.Т. Социология образования. К., 1997. 283с.
101. Лукашевич Н.П., Сингаивська Й.В., Бондарчук Е.Й. Психология труда. К.: МАУП. 1997. 234 с.
102. Ляміна Л.Є., Рудомінко-Дусятська О.В. Виокремлення інтерактивних форм навчання в післядипломній підготовці менеджерів // Персонал. 2000. - №1, додаток №3. С. 50 - 52.
103. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. СПб.: Питер, 1996. 684 с.
104. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. К., 1998. С. 125 - 129.
105. Максимова Р.А. Комуникативный потенциал человека и его влияние на развитие стороны жизнедеятельности: Автореферат дис. канд. психолог. наук. Л., 1981. 24 с.
106. Мануйлов Г.М., Новиков В.В. Психологическое управление в кризисном обществе. СПб., изд-во Алтейя”, 1999. 352 с.
107. Марасанов Г.И. Психолого-акмеологическое консультирование как средство повышения психологической культуры кадров управления: Автореферат дис. канд. психолог. наук. М., 1995. 24 с.
108. Маркова А., Матис Б., Орлов А. Формирование мотивации учения. М. 1990. 145 с.
109. Маслов Е.В. Управление персоналом предприятия: Учеб.пособ. / Под ред. П.В.Шеметова. М,: ИНФРА М., Новосибирск: НГАЭиУ, 2000. 312с.
110. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование / Пер. с англ. Балла Г.А. К., Донецк, 1994. 52 с.
111. Мельник Л.П. Психологія управління. Курс лекцій. К.: МАУП, 1999. 176с.
112. Мейтланд М. Руководство по управлению персоналом в малом бизнесе: Пер. с англ. М.: Юнити, 1996. 160 с.
113. Молл Е.Г. Психологические особенности оперативной управленческой деятельности. Л.: ЛГУ, 1982. 18 с.
114. Молл Е.Г. Психология управленческой карьеры: Автореферат дис. докт. психолог. наук. СПб., 1994. 58 с.
115. Мораль Л.Н. Психологические методы оценки личности руководителя. К., 1992. 194 с.
116. Моргунова Э.Б. Модели и методы управления персоналом: Российско-британское учебное пособие. ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтес”, 2001. 464с.
117. Москаленко В.В., Циба В.Т. Критичні періоди у розвитку особистості // Сучасна психологія у ціннісному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань (20 - 22 грудня 1994 р.) Т.1. К., 1994. С. 206 - 207.
118. Москвичев С.Г. О личности руководителя и мотивации его деятельности: Учебное пособие. К.: Республиканский институт подготовки менеджеров, 1991. 96с.
119. Нечаев Н.Н. Деятельный подход как основа системного построения модели специалиста // Содержание подготовки специалистов с высшем и средним специальным образованием. М.: НИИВШ, 1998. С. 7 - 19.
120. Овсянецька Л.П. Професійне становлення особистості як об’єкт міждисциплінарного аналізу // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Плай, 2000. В.4. Ч.2. С.67 - 74.
121. Олексюк О. Проблематика прийняття фінансових рішень на підприємстві та її аналіз // Психологія і суспільство. - № 4. 2001. С. 41 - 58.
122. Омельяненко Б.Л. Профессионально-техническое образование в зарубежных странах. М.: Высшая школа, 1989. С. 196 - 197.
123. Орбан Л.Э. Становление личности: монография. М.: Луч, 1992. 112 с.
124. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навчальний посібник. Івано-Франківськ: Плай, 2001. 695 с.
125. Орбан Л.Э., Грыджук Д.Н. Социально-психологические аспекты предпринимательства и управления. Ивано-Франковск: Знание, 1995.
164 с.
126. Орбан Л.Э. Акмеологическая концепция нравственного становления личности. Автореферат дис. докт. психолог. наук. М.: РАУ, 1992. 61 с.
127. Орбан Л.Е., Гриджук Д.М. Соціальна психологія особистості: практичні поради діловим людям. К.: Банк Україна”, 1997. 108 с.
128. Орбан-Лембрик Л.Е. До питання про співвідношення „індивідуального і „групового в психології управління // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Плай, 1999. В.3. Ч.2. С. 3 - 13.
129. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціально-психологічні основи управлінської діяльності керівника. Актуальні проблеми психології. Том І.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПНУ, 2001. Ч.2. С. 221 - 229.
130. Орбан Л.Е. Психологія становлення особистості професіоналом: акмеологічний підхід. Матеріали Третіх Костюківських читань. Т.1. К., 1994. С. 210 - 211.
131. Орбан-Лембрик Л.Е. Етнопсихологічний контекст управління // Психологія і суспільство. № 4. 2001. С. 74 - 86.
132. Орбан-Лембрик Л.Е. Вплив соціально-психологічних чинників на ефективність управлінсткої діяльності керівника // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Плай, 1999. В. 3. Ч.1. С. 23 - 34.
133. Орбан-Лембрик Л.Е. Мотиваційна сфера особистості керівника // Вісник Прикарпатського університету: Філософські і психологічні науки. Івано-Франківськ, 1999. В.1. С. 105 - 111.
134. Основи практичної психології // Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін.: Підручник . К.: Либідь, 1999. 536 с.
135. Ослунд А. Реструктуризация предприятий начинается ... с менеджера // Киевские ведомости. 1995.8 сентября.
136. Палеха Ю. Власть и культура управления // Персонал. 1997. № 6.
С. 80 - 94.
137. Палеха Ю.І. Ключі до успіху, або Організаційна та управлінська культури. К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2000. 211 с.
138. Палеха Ю.І., Кудін В.О. Культура управління та підприємництва: Навчально-методичний посібник К.: МАУП, 1998. 96 с.
139. Панасюк А.Ю. Управленческое общение. М.: Экономика, 1990. 112 с.
140. Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности: Учебное пособие . СПб.: Знание, СПбИВЭСЭП, 1999. 496 с.
141. Пасічняк Р.Ф. Особливості професійного становлення жінок. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ, В.6. Ч.2. С. 126 - 130.
142. Пачковський Ю.Ю. Соціопсихологія підприємницької діяльності і поведінки. Львів: Світ”, ЛОНМІО, 2000. 272 с.
143. Пірен М.І. Конфлікт і управлінські ролі: соціопсихологічний аналіз. Навчально-практичний посібник. К.:УАДУ, 2000. 200 с.
144. Пірен М. І. Основи конфліктології: Навчальний посібник. К., 1997.
378 с.
145. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. М.: Изд-во МГУ, 1982. 168 с.
146. Понамарева Е.А. Управление процессом профессионального развития личности руководителя // Личность в системе коллективных отношений. М.: Мысль АПН СССР, 1980. 273 с.
147. Попов А.В. Теория и организация американского менеджмента. М.: Изд-во Московского ун-та, 1991. 139 с.
148. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности // Под ред. Г.С.Никифорова, М.А.Дмитриевой, В.М.Снедкова. СПб.: Речь, 2001. 448 с.
149. Прикладные проблемы социальной психологии. // Под. ред. Шороховой Е.В., Левкович В.П., М.: Наука, 1983. 296 с.
150. Психологический словарь // Под ред. В.П.Зинченко, Б.Г. Мещерякова.- М., 1996. 263 с.
151. Психология жизненного успеха / Л.В.Сохань, Э.И. Головаха, Р.А. Ануфриева и др., К., 1995. С. 227 - 229.
152. Психологія професійногої діяльності і спілкування // За ред. Л.Е.Орбан, Д.М. Гриджука. К.: Преса України”, 1997. 192 с.
153. Психология. Словарь // Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. 2-е изд. М.: Политиздат, 1990. 494 с.
154. Регуляция социально-психологического климата трудового коллектива / Под. ред. Б.Д.Парыгина. Л.: Наука. 1986. 240 с.
155. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека: Пер. с англ. / Общ. ред. Исениной Е.И. М.: Прогресс, 1998. 480 с.
156. Роджерс К.Р. Консультирование и психотерапия: Новейшие подходы в области практической работы: перевод с англ. М.: ЭКСМО Пресс, 2000.
264 с.
157. Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления. Л.: Изд-во ЛГУ, 1975. 176 с.
158. Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Проблема предмета и методы психологического изучения рефлексии // Исследование проблем психологии творчества. М.: Наука, 1983. 156 с.
159. Семенов И.Н., Лосев А.В. и др. Рефлексивно-психологическая концепция и инновационно-комплексные программы по игрорефлексике профессионального образования. М.: Наука, 1996. 174 с.
160. Сингаївська І.В. Розвиток психологічної компетентності керівника сучасної освітньої установи // Персонал. №1. 2000, додаток №3 (8). С. 47 - 50.
161. Сингаївська І.В. Психологічний тренінг особистісного зростання, як метод формування соціальної активності особистості. // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Вид-во Плай” , 2000. В.5. Ч.2. С. 179 - 183.
162. Скребец В.А. Экологическая психология: Учеб.пособие. М.: МАУП, 1998. 144 с.
163. Скребец В.А. Актуальность проблемы экопсихологической подготовки менеджер