СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ АВТОНОМНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ЯЦЮК МАРІЯ ВАЛЕРІЇВНА

УДК 159.922.8:923.2

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ АВТОНОМНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

19.00.07 педагогічна і вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Томчук Михайло Іванович
доктор психологічних наук,
професор

Київ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ..

4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ АВТОНОМНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ..

12

1.1. Проблема автономності особистості в психолого-педагогічних дослідженнях .....

12

1.2. Психологічний аналіз розвитку автономності особистості в періоді юності ....

21

1.3. Соціально-психологічні умови розвитку особистості в юнацькому віці ......

33

1.4. Модель розвитку автономності особистості в юнацькому віці..

48

Висновки до розділу 1......

54

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ АВТОНОМНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ...

57

2.1. Організація, методи та методики дослідження автономності особистості в періоді юності ............................................................

57

2.2. Типи та динаміка автономної-залежної саморегуляції особистості в юнацькому віці ..

77

2.3. Соціально-психологічні умови розвитку автономності особистості юнаків та юнок......

103

Висновки до розділу 2 .....

120

РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЯ АВТОНОМНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ...

122

3.1. Теоретичне обґрунтування формування та психокорекції автономності особистості в періоді юності ...

122

3.2. Змістові та процесуальні аспекти експерименту з формування та психокорекції автономності особистості у юнацькому віці в контексті сімейних взаємостосунків ..

134

3.3. Результати формувального експерименту з розвитку та психокорекції автономності особистості в юнацькому віці .

148

Висновки до розділу 3 .

167

ВИСНОВКИ .....

170

ДОДАТКИ..

173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........

224

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасний період розвитку українського суспільства, що характеризується постійними соціально-економічними змінами, автономність особистості починає виступати як приоритетна цінність людини. Нагальнішою постає потреба в особистостях, які здатні самостійно створювати та реалізовувати життєві плани і власні проекти, проявляти соціальну активність, мати власну позицію, захищати і відстоювати свої права, інтереси, відповідати за свої вчинки. Соціально-психологічна, теоретична та практична значущість дослідження проблеми визначається необхідністю наукового обґрунтування соціально-психологічних умов розвитку автономності особистості в юнацькому віці та розробці ефективних технологій її формування і психокорекції.
Автономність особистості традиційно розглядається у контексті розв’язання проблем самодетермінації та саморегуляції особистості. Такому колу проблем присвячено низку наукових досліджень (Г.О. Балл, І.Д. Бех, О.Ф. Бондаренко, І.С. Булах, Л.В. Долинська, Д.О. Леонтьєв, Н.Ф. Каліна, З.С. Карпенко, Ю.О. Міславський, В.І. Моросанова, В.А. Петровський, Н.І. Пов’якель, Т.М. Титаренко, О.Я. Чебикін, В.М. Чернобровкін, Т.С. Яценко та ін.). Автономність особистості як предмет дослідження певною мірою представлена у роботах О.Є. Дергачової, Е.Л. Десі, Д.О. Леонтьєва, Ж.В. Пижикової, Г.С. Пригіна, Т.Б. Партико, Р.М. Райана, О.О. Сергєєвої, зокрема в контексті суб’єктності (І.О. Котик, А.В. Марічевої та ін.), довільної саморегуляції (Ж.П. Вірної, В.І. Ілійчука, С.В. Малазонії, Ю.О. Миславського), суверенності особистості (А.В. Клочко, С.К. Нартової-Бочавер), автентичності (Н.М. Когутяк, М.В. Рагуліної), особистісної ідентичності юнаків (Л.В. Клочек, Ю.І. Лановенко, І.Я. Середницької та ін.).
Водночас, як засвідчив аналіз наукових праць, у психологічних дослідженнях розглядаються лише окремі аспекти особистісної автономності: «ефективна самостійність» (В.І. Моросанова, Г.С. Пригін, Є.В. Пупирєва), стадія розвитку особистості (Е. Еріксон), показник психічного здоров’я (Ф.С. Перлз), складова особистісної зрілості (С.Л. Братченко, М.Р. Миронова, О.С. Штепа), принцип функціонування біосфери (А. Анг’ял, А. Маслоу), ключова компетенція особистості (С. Браславські), рівень зрілості цінностей (Р.М. Грабовська, О.І. Кузьміна, В. Хоффман) та розвитку моральності (Л. Кольберг, Д. Лоувінгер, Ж. Піаже), властивість мотиву суб’єкта (Д. Дворкін, Е. Десі, Г. Оллпорт, Р. Райан,) та ін.
Проблема розвитку автономності в юнацькому віці відображена у роботах О.Є. Дергачової, І.С. Кона, О. Ранка, К.Г. Юнга, зокрема, її розвиток в умовах соціально-психологічного тренінгу вивчала Ж.В. Пижикова, в процесі підготовки студентів-психологів О.О. Сергєєва, окремо процес відособлення підлітків та юнаків вивчали Д. Гоффман, Л.В. Клочек, Є.В. Пупирєва, О.М. Цибур; вплив сім’ї на розвиток особистості юнацького віку Д.І. Іванов, І.Г. Кошлань, П. Криттенден, О.І. Пенькова, Т.М. Яблонська та ін. Водночас, як вказують Д.О. Леонтьєв, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко та ін., дослідження автономності особистості відноситься до малорозроблених напрямків психології. До сьогодні ще не достатньо ґрунтовно визначено психологічний зміст автономності особистості, основні її ознаки, діагностичний інструментарій вивчення та особливості її становлення, зокрема, у сім’ї. Поза увагою психологів залишилося дослідження соціально-психологічних умов розвитку автономності особистості у юнацькому віці.
Таким чином, соціальна значущість та недостатня розробленість вищезазначених аспектів проблеми й обумовили вибір теми даного дослідження: «Соціально-психологічні умови розвитку автономності особистості в юнацькому віці».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри психології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (напрям: «Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти»). Тема дисертації затверджена вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 6 від 31 січня 2006 р.) і узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 25 квітня 2006 р.).
Об’єкт дослідження: автономність особистості в юнацькому віці.
Предмет дослідження: соціально-психологічні умови розвитку автономності особистості в юнацькому віці.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити соціально-психологічні умови розвитку автономності особистості в юнацькому віці, розробити програму її формування та психокорекції.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущеннях про те, що:
· рівень розвитку автономності особистості в юнацькому віці залежить від системи соціально-психологічних умов, а саме від ступеню узгодженості та сталості батьківських виховних впливів, несуперечливості, висунутих ними обов’язків та вимог, толерантності вимог-обов’язків, суворості санкцій, заохочень щодо проявів індивідуальності та самостійності вибору юнаків та юнок, схвалення автономної поведінки дитини;
· адекватний розвиток автономності особистості в юнацькому віці досягається через розвиток індивідуально-типологічних регулятивних процесів та властивостей (планування, програмування, моделювання, оцінювання результатів), позитивне емоційно-ціннісне самоставлення, оптимістичний атрибутивний стиль, інтернальний локус контролю і сформовані духовно-моральні цінності
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз сутності та соціально-психологічних умов розвитку автономності особистості в юнацькому віці.
2. Розробити модель розвитку автономності особистості в юнацькому віці.
3. Визначити особливості типів, динаміки, соціально-психологічних умов розвитку автономності особистості в юності.
4. Розробити, обґрунтувати та апробувати програму формування та психологічної корекції автономності особистості юнацького віку з урахуванням соціально-психологічних умов її розвитку.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: фундаментальні положення педагогічної та вікової психології про закономірності розвитку особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (К.О. Абульханова-Славська, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, В.О. Татенко, Т.С. Яценко), принципи суб’єктно-діяльнісного підходу (Б.Г. Ананьєв, М.Й. Боришевський, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.Г. Панок, В.А. Роменець, С.Л. Рубінштейн та ін.), принцип системного аналізу психічних явищ (Б.В. В’яткін, Б.Ф. Ломов, В.Ф. Моргун та ін.), методологічні засади особистісно-орієнтованої освіти (Г.О. Балл, І.Д. Бех, І.С. Булах, К.К. Платонов, В.В. Рибалка та ін.), теорія самодетермінації особистості (Е. Десі та Р. Райан) і теорія об’єктних відносин (Д. Боулбі, М. Кляйн, М. Малер, Р. Фейрбейн) та ін.
Методи дослідження: для розв’язання поставлених завдань передбачається використання комплексу методів:
· теоретичних (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення наукової літератури, моделювання);
· емпіричних (спостереження, опитування (інтерв’ю, бесіда), тестування (опитувальники на дослідження: «Автономності залежності» Г.С. Пригіна, «Академічної саморегуляції» Р. Райана і Д. Коннелла, «Смислові базові установки», «Поведінка батьків та ставлення підлітків до них», «Аналіз сімейних взаємовідносин» Є.Г. Ейдеміллера (АСВ), «Взаємодія батькидитина» (ВБД); «Стиль саморегуляції поведінки» В.І. Моросанової, «Діагностики рівня суб’єктивного контролю» Д. Роттера; «Морфологічний тест життєвих цінностей», «Тест впевненості у собі» В.Г. Ромека, «Тест оптимізму» В.М. Русалова, Л.М. Рудної, психолого-педагогічний експеримент);
· математичної статистики (методи описової статистики, кореляційний аналіз (rр-лінійна кореляція Пірсона), факторного аналізу, параметричні та непараметричні математичні критерії: χ²-критерій Пірсона, t-критерій Стьюдента; Т-критерій Вілкоксона) та ін.
Організація дослідження: Дослідження здійснювалося в три етапи впродовж 20052009 рр.
На першому етапі (20052006 рр.) здійснено теоретичне осмислення наукових праць з обраної проблеми, визначено вихідні положення і науковий апарат, розроблено гіпотези і план дослідження, вивчено стан розробки проблеми впливу соціально-психологічних умов розвиток автономності особистості в юнацькому віці; розроблено модель розвитку автономності особистості цього віку з урахуванням особливостей сімейних взаємостосунків та дії інтрапсихічних чинників; обрано та апробовано методики з її дослідження.
На другому етапі (20062007 рр.) було проведено констатувальний експеримент із вивчення типів та динаміки розвитку автономності особистості, особливостей впливу сімейних взаємостосунків на розвиток автономності особистості в юнацькому віці, як пріоритетної соціально-психологічної умови. Результати дослідження покладено в основу розробки типології суб’єктної саморегуляції особистості в юнацькому віці. Визначено взаємозв’язок стилів сімейних взаємостосунків та типів суб’єктної саморегуляції юнаків та юнок.
На третьому етапі (20072009 рр.) здійснено формувальний експеримент із застосуванням психоконсультаційних та психокорекційних методів, спрямованих на розвиток автономності особистості в періоді юності з урахуванням соціально-психологічних умов її розвитку, зокрема, розроблено, обґрунтовано, та апробовано програму формування та корекції автономності особистості юнацького віку в системі сімейних взаємостосунків; узагальнено результати експериментального дослідження, оформлено дисертаційну роботу.
Експериментальна база дослідження. Дослідницька робота проводилася на базі Вінницького соціально-економічного інституту (ВСЕІ) та Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», Технологічно-промислового коледжу Вінницького державного аграрного університету, середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 м. Вінниці, Сковородківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області. Загалом на різних етапах дослідження взяло участь 440 юнаків та юнок і 370 осіб їхніх батьків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
· вперше: розроблено модель розвитку автономності особистості юнацького віку з урахуванням соціально-психологічних умов її розвитку; встановлено зв’язки типів автономної-залежної саморегуляції особистості юнацького віку і превалюючих стилів сімейних взаємостосунків;
· уточнено сутність поняття «автономність» особистості в юнацькому віці; взаємозв’язки з інтрапсихічними чинниками; умови її розвитку в сім’ї;
· дістали подальшого розвитку погляди на проблему суб’єктної саморегуляції особистості в юнацькому віці; методи психологічної корекції та формування автономності особистості цього віку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблений автором комплекс психолого-педагогічних засобів вивчення автономності особистості юнацького віку та програма її розвитку і психологічної корекції можуть бути використані у практичній роботі психологів, педагогів та соціальних працівників. Виявлені психологічні особливості прояву автономності в юнацькому віці можуть бути використані викладачами психології вищих навчальних закладів при проведенні занять з навчальних дисциплін: «Психологія самосвідомості», «Психологія сімейних відносин», «Тренінг особистісного зростання » та ін.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес ВСЕІ Університету «Україна» (акт впровадження від 09.02.09), СЗОШ І-ІІІ ступенів № 15 м. Вінниці (довідка № 192 від 19.04.08), Сковородківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області (довідка № 105 від 12.02.09), у плани роботи психологів навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації Вінницької області (акт впровадження управління освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації від 09.02.09), у методично-організаційну роботу працівників Вінницького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (акт впровадження від 15.03.09 р.).
Особистий внесок автора у статті «Психологічні особливості саморегуляції особистості у юнацькому віці», написаній у співавторстві з М.М. Запарою, полягає у розкритті теоретичних засад та експериментальному дослідженні особливостей психічної саморегуляції юнаків та юнок (70 %).
Надійність та вірогідність отриманих результатів дослідження забезпечувалися методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних концептуальних положень, використанням комплексу сучасних методів, адекватних меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, застосуванням системи статистичних методів обробки та інтерпретації результатів дослідження і позитивними наслідками їх впровадження у роботу практичних психологів, педагогів та соціальних працівників.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися та отримали схвалення: на Міжнародних конференціях: «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (Київ, 2005, 2007рр.), «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006 р.), «Формування духовно-моральних цінностей та професійного становлення молоді в сучасних соціокультурних умовах» (Вінниця, 2005 р.), «Шляхи розвитку духовності та професіоналізму за умов глобалізації ринку освітніх послуг» (Вінниця, 2007, 2008 рр.), «Актуальні проблеми психології толерантності у ХХІ столітті» (Луцьк, 2008 р.), «Молода спортивна наука України» (Львів, 2009 р.); на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика» (Вінниця, 2007 р.), Всеукраїнських психолого-педагогічних Демиденківських читаннях «Навчання, виховання та розвиток» (Бердянськ, 2009 р.); на Міжобласній науково-практичній конференції «Психосоматика: тривожні розлади» (Вінниця, 2007 р.); науково-практичних конференціях: «Розвиток особистості: проблеми, психодіагностика, психокорекція» (Вінниця, 2007 р.), «Наука і навчальний процес» (Вінниця, 20062009 рр.); на наукових та методичних семінарах кафедри психології ВСЕІ Університету «Україна» (Вінниця, 20052009 рр.), кафедри психології Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова (20062009 рр.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження представлені у 13 наукових працях, у тому числі 6 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 2 статті у збірниках наукових праць та журналах; 5 тез у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 5 додатків та списку використаних джерел (233 найменування, з них 27 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 245 сторінок, основна частина складає 172 сторінки і містить 46 рисунків та 16 таблиць на 20 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Необхідною умовою успішної соціалізації дітей юнацького віку є розвиток автономності особистості, яка являє собою системне особистісне утворення, що функціонально проявляється протягом життєдіяльності людини. Встановлено, що центральною ознакою автономності є здатність суб’єкта до довільної самоорганізації, тобто можливості самостійно визначати та реалізовувати свідомий вибір, з урахуванням суб’єктивних та об’єктивних чинників. Функціонально автономність проявляється в інтеграції процесів дистанціювання від зовнішніх та внутрішніх чинників і трансценденції власної природи. Автономна особистість має відкриту пізнавальну позицію та більшою мірою довіряє і приймає себе.
2. Індивідуальні відмінності у проявах автономноїзалежної саморегуляції особистості юнацького віку характеризуються такими типами: залежним типом із зовнішньою саморегуляцією, залежним типом із інтроектованою саморегуляцією, автономним типом із ідентифікованою саморегуляцією, автономним типом з переважаючим власним спонуканням. Серед юнацької молоді переважають юнаки та юнки залежного типу із зовнішньою саморегуляцією та залежного типу з інтроектованою саморегуляцією, шоста частина від усього загалу юнацької молоді належить до автономного типу з ідентифікованою саморегуляцією та автономного типу з переважаючим власним спонуканням.
3. Розвиток автономності особистості юнацького віку відбувається під впливом ряду соціально-психологічних умов. Провідне значення серед таких умов мають сімейні взаємостосунки, що детерміновані характером батьківських ставлень, сімейних установок та очікувань, переважаючих батьківських позицій, почуттів, стилю виховання. На розвиток автономності впливає ступінь узгодженості та сталості батьківських виховних впливів, несуперечливість, висунутих ними обов’язків та вимог, толерантність вимог-обов’язків, мінімальна суворість санкцій, заохочень щодо проявів індивідуальності та самостійності вибору юнаків та юнок, схвалення автономної поведінки дитини. Негативний вплив на розвиток автономності особистості юнацького віку чинить надмірна директивність, підкреслена відчуженість або надмірна гіперпротекція з боку батьків. Зазначені чинники детермінують рівень автономності дитини через наслідування юнаком або юнкою зразків конструктивної поведінки батьків, за умови взаємної прихильності членів родини та схвалення батьками проявів автономних виборів юнаками та юнками.
4. Внутрішні чинники розвитку автономності особистості складають особистісні утворення та властивості, зокрема, рівень розвитку індивідуально-типологічних регулятивних процесів та властивостей (планування, програмування, моделювання, оцінювання результатів), позитивне емоційно-ціннісне самоставлення, оптимістичний атрибутивний стиль, інтернальний локус контролю і сформовані духовно-моральні цінності. Зазначені чинники діють через механізми рефлексії та асиміляції інтроектів у власний світогляд, за умов сформованих навичок саморегуляції.
5. Соціально-психологічний тренінг розвитку та психокорекції автономності особистості в юнацькому віці дозволяє досягти ефективного покращення автономності юнаків та юнок, компетентності в саморегуляції у ситуаціях вибору, зростання їх психологічної незалежності, зниження вимогливості до інших, розвитку впевненості у собі та відповідальності. Внаслідок цілеспрямованого впливу суб’єктивне оцінювання батьківсько-юнацьких взаємостосунків між дітьми та їхніми батьками набуло позитивних змін: зросли інтереси батьків до життя юнаків, показники їх готовності надавати свободу вибору та сприяти проявам автономності дітей, показники злагоди у взаємодії батьків з дитиною та прийнятті її індивідуальності; змінилося й ставлення дітей до батьків: зросли їх інтереси та уважність до дітей (юнаків та юнок), до розуміння взаємостосунків у сім’ї, до своєї ролі у цих взаєминах та можливостей змінювати їх.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективами подальшого вивчення можуть стати поглиблений концептуальний аналіз ґенези автономності на різних етапах онтогенезу, створення психодіагностичних та психокорекційних методик із вивчення та розвитку автономності особистості у дітей та дорослих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Практикум по психологическому консультированию / Г.С. Абрамова М.: Издательский центр «Академия», 1996. 128 с.
2. Абрахам К. Психоаналитические исследования становления характера / Под ред. А.Н. Утехиной. Ижевск: Изд-во Удм. ун-та, 1998. 47с.
3. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности / Психология формирования и развития личности / К.А. Абульханова-Славская. М.: Наука, 1981. С. 1945.
4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / К.А. Абульханова-Славская М.: Мысль, 1991. 299 с.
5. Алешина Ю.Е. Социально-психологические методы исследования супружеских отношений / Ю.Е. Алешина, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовская М.: Изд-во МГУ, 1987. 120 с.
6. Анциферова Л.И. Личность в динамике: некоторые итоги исследования / Л.И. Анциферова // Психологический журнал. 1992. №5. С. 1225.
7. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности / В.Г. Асеев М.: Мысль, 1976. 160 с.
8. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования / А.Г. Асмолов М.: Изд-во МГУ, 1984. 105 с.
9. Балл Г.О. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність у контексті гуманізації освіти / Г.О. Балл // Практична психологія та соціальна робота. 2003. № 9. С. 17.
10. Балл Г.О. Про психологічний зміст особистісної свободи / Г.О. Балл // Педагогіка і психологія. 1996. № 3. С. 1826.
11. Браславски С. Развитие ключевых компетенций в образовании: некоторые уроки из международного опыта / Сильвия Браславски // Определение и отбор компетенций: теоретические и концептуальные основания / DeSeCo. М: Изд-во ЮНЕСКО, 2002. С. 315.
12. Бандура А. Теории социального научения / А. Бандура. СПб.: Еразия, 2000. 320 с.
13. Бейссер А. Парадоксальная теория изменений / А. Бейссер // Гештальт 2001 (Сб. материалов Московского гештальт-института). М., 2001. С. 610.
14. Бех І.Д. Виховання особистості // Особистісно-орієнтований підхід: науково-практичні засади / І.Д. Бех К.: Либідь, 2002. 344 с.
15. Бодалев А.А. Семья в психологической консультации / А.А. Бодалев, В.В. Столин М.: Педагогика, 1989. 207 с.
16. Бодалев А.А. Личность и общение / А.А. Бодалев - М.: Педагогика, 1983. 271 с.
17. Большой психологический словарь / Под ред. Б.Г.Мещерякова, В.П. Зинченко. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК; М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. 672 с.
18. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості-громадянина / Й.М. Боришевський // Педагогіка і психологія. 1997. №1 (14). С.144150.
19. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика / В.Ф. Бондаренко 3-е, испр. и доп. М.: Независимая фирма "Класс", 2001. 336 с.
20. Боуэн М. Духовность и личностно-центрированный подход / Мюррей Боуэн // Вопросы психологии. 1992. №34. С. 2433.
21. Боулби Дж. Создание и разрушение эмоциональных связей / Джон Боулби М.: Академический проект, 2004 232 с.
22. Братченко С.Л., Личностный рост и его критерии. / Братченко С.Л., Миронова М.Р. // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. А.А. Крылова, Л.А. Коростелевой. СПб.: Изд-во СПб университета, 1997. С. 313145.
23. Булах І.С. Психологічні основи особистісного зростання підлітків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова» / І. С. Булах. Київ, 2004. 42 с.
24. Булах І.С. Специфіка соціальної адаптації та самоздійснення особистості в підлітковому та юнацькому віці / І.С. Булах // Наукові записки: збірник наук. статей НПУ імені М.П. Драгоманова. К.: НПУ, 1998. Випуск 4. С.511
25. Булюбаш И.Д. Руководство по гештальт-терапии / И.Д. Булюбаш М.: Изд-во Института психотерапии, 2004. 768 с.
26. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов / Л.Ф. Бурлачук СПб.: Питер, 2003. 351 с.
27. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия / А.Я. Варга СПб.: Речь, 2001. 144 с.
28. Вассерман Л.И. Родители глазами подростка. Психологическая диагностика в медико-педагогической практике / Вассерман Л.И., Горьковая И.А., Ромицына Е.Е. СПб.: Речь, 2004. 256 с.
29. Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук: спец: 19.00.01 / Жанна Петрівна Вірна. - К., 2004. 36 c.
30. Выготский Л.С. Проблема возрастной периодизации детского развития / Л.С. Выготский // Вопросы психологии. 1972. № 2. С. 114123.
31. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Детская психология / Л.С. Выготский / [ред. Д.Б. Эльконина] Т. 4. - М.: Педагогика, 1984. 432 с.
32. Гингер С. Гештальт-терапия контакта / Серж Гингер, Анна Гингер СПб.: Специальная Литература, 1999. 287 с.
33. Гласс Д. Статистические методы в педагогике и психологии / Д. Гласс, Д. Стэнли М.: Прогресс, 1976. 495 с.
34. Гордеева Т.О.Психология мотивации достижения / Т.О. Гордеева. М.: Смысл, 2006. 332 с.
35. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції / О.Є. Гуменюк. Тернопіль: Економічна думка, 2002. 186 с.
36. Дергачева О.Е. Автономия и самодетерминация в психологии мотивации: теория Э. Деси и Р. Райана / О.Е. Дергачева // Современная психология мотивации / [ред. Леонтьева Д.А.] М.: Смысл, 2002. С.103121.
37. Дергачёва О.Е. Личностная автономия как предмет психологического исследования.: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. психол. наук.: 19.00.01 «Общая психология, история психологии» / О.Е. Дергачева. М., 2005. 20 с.
38. Дергачева О.Е. Использование методов структурного моделирования для конструирования опросников на примере русскоязычной версии шкалы каузальных ориентаций / Дергачева О.Е., Митина О.В. // Психологическая диагностика. 2005. №7. С.1821.
39. Джеймс М. Рожденные выигрывать. Трансакционный анализ с гештальт-упражнениями / Джеймс М., Джонгвард Д., общ. ред. и послесл. Л.А. Петровской. М.: Издательская группа «Прогресс», «Прогресс-Универс», 1993. 336 с.
40. Диагностика семьи. Методики тесты / [сост. Д.Я. Райгородский] Самара: Изд. дом «БАХРАХ-М», 2004. 736 с.
41. Донцов А.И. Психология коллектива: (Методологические проблемы исследования) / А.И. Донцов - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 208 с.
42. Долинська Л.В. Активні методи в роботі практичного психолога / Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І. К., 1994. - 80 с.
43. Емельянова Е.В. Кризис в созависимых отношениях / Е.В. Ємельянова СПб.: Речь, 2004. 368 с.
44. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка: Кн. для воспитателей дет. сада и родителей / А.И. Захаров 2-е изд., доп. М.: Просвещение, 1993. 192 с.
45. Злоказов К.В.Многомерно-функциональный анализ саморегуляции личности: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. психол. наук.: 19.00.01 «Общая психология, история психологии» / К.В. Злоказов Екатеринбург, 2005. 21 с.
46. Іванов Д.І. Психологічний аналіз системи дитячо-батьківських стосунків у парадигмі глибинної психології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / І.Д. Іванов Одесса, 2005 20 с.
47. Ілійчук В.І. Саморегуляція підлітків у подоланні конфліктної поведінки / В.І. Ілійчук. К.: Либідь, 1996. 22 с.
48. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. СПб: Издательство «Питер», 2000. 502 с.
49. Интегральная индивидуальность человека и ее развитие / [ред. Б.А. Вяткина] М.: Институт психологии РАН, 1999. 328 с.
50. Исследования по проблемам возрастной и педагогической психологии / [ред. М.И. Лисиной] - М.: Просвещение, 1980. 214 с.
51. Ічанська О. М. Становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук.: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / О. М. Ічанська. К., 2002. 19 с.
52. Калина Н.Ф. Тест по оценке уровня самоактуализации личности / Н.Ф. Калина // Маслоу А. Психология бытия. М.: Рефл-бук; К: Ваклер, 1997. С. 281300.
53. Калитеевская Е.Р. Психическое здоровье как способ бытия в мире: от объяснения к переживанию / Е.Р. Калитеевская // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур М.: Смысл, 1997. С. 231238.
54. Кант И. Основы метафизики нравственности: [в 6 т.] / Иммануил Кант Т.4., Ч.1. М.: Мысль, 1965. 544 с.
55. Карпушина Л.В. Половозрастные особенности жизненных ценностей студентов вузов. / Л.В. Карпушина // Мотивация в психологии управления: сб. материалов второй межвуз. практич. конференции. Самара: Самарская гуманит. акад., 2003. 101 с.
56. Кемплер У. Основы семейной гештальт-терапии / У. Кемплер СПб.: Изд-во Пирожкова, 2001. 224 с.
57. Кліманська М.Б. Психологічні чинники схильності молоді до соціального утриманства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук.: 19.00.05 «Соціальна психологія; психологія соціальної роботи». К., 2004 16 с.
58. Клочек Л.В. Проблеми ідентифікації і відособлення в психології / Л.В. Клочек // Вісник : збірник наукових статей НПУ ім. М.П. Драгоманова. Вип. 5 К.: НПУ, 2003. С. 158160.
59. Клочко В.Е.Человек как самоорганизующаяся психологическая система / В.Е. Клочко // Человек как самоорганизующаяся психологическая система: Материалы региональной конференции. Барнаул: Изд-во БГПУ, 2000. С. 37.
60. Клочко А.В. Суверенность как результат становления человека в совмещенной психологической системе / Клочко А.В., Краснорядцева О.М.// Вестник БГПУ: Психолого-педагогические науки. 2001. № 1. С. 49.
61. Кляйн М. Развитие в психоанализе / Кляйн М., Айзекс С, Райвери Дж., Хайманн П. М.: Академический Проект, 2001. 512 с.
62. Когутяк Н.М. Психологічні механізми становлення автентичності особистості в період життєвої кризи.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». 2007. 26 с.
63. Кожарина Л.А. Становление произвольного поведения в дошкольном возрасте: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. психол. наук: 19.00.13 «Психология развития, акмеология». М., 1992. 18 с.
64. Кон И.С. В поисках себя. Личность и её самосознание / И.С. Кон М.: Политиздат, 1984. 225 с.
65. Кон И.С. Психология ранней юности / И.С. Кон М.: Просвещение, 1989. 255 с.
66. КондаковИ.М. Экспериментальное исследование структуры и личностного контекста локуса контроля / КондаковИ.М., НилопецМ.Н. // Психологический журнал №1 1995. С. 25-29.
67. Конопкин О.А. Стилевые особенности саморегуляции деятельности / Конопкин О.А., Моросанова В.И. // Вопросы психологии. 1989. №5. С.1826
68. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: затруднения в профессиональной сфере / Коростылева Л.А. СПб.: Речь, 2005. 222 с.
69. Костюк Г.С. Про роль спадковості, середовища і виховання в психічному розвитку дитини / Г.С. Костюк // Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / за ред. Л.М. Прокопієнко. К.: Рад. школа, 1989. С. 98133.
70. Котик І.О. Механізми рефлексії у процесі розвитку суб’єктності людини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук.: 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / І.О. Котик К., 2004. 20 с.
71. Корнилова Т.В. Диагностика «личностных факторов» принятия решений / Т.В. Корнилова // Вопросы психологии. 1994. №6. С. 99109
72. Кошлань І.Г. Психологічні особливості емоційності підлітків та стилі сімейного виховання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія»/ І.Г. Кошлань Одеса, 2005. 20 с.
73. Крайг Г. Психология развития / Грэйс Крайг СПб.: Питер, 2000. 992 с.
74. Кузьмина Е.И. Психология свободы: теория и практика / Е.И. Кузьмина СПб.: Питер, 2007. 336 с.
75. Криттенден П. Трансформация отношений привязанности в юности / П. Криттенден // Журнал практической психологии и психоанализа. 2002. №1. С. 1521.
76. Лановенко Ю.І. Психологічні особливості переживання суб'єктом юнацької кризи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Ю.І. Лановенко. К., 2005. 20 с.
77. Ледлофф Ж. Как вырастить ребенка счастливым. Принцип преемственности / Ж. Ледлофф М.: Генезис, 2003. 207 с.
78. Леонтьев Д.А. Личность: Человек в мире и мир в человеке / Д.А. Леонтьев // Вопросы психологии. 1989. №3. C.1121.
79. Леонтьев Д.А. Психология свободы: к постановке проблемы самодетерминации личности. / Д.А. Леонтьев //Психологический журнал. Том 21, №1. 2000. С.311.
80. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев 2-е изд. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
81. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка / М.И. Лисина М. Воронеж: МОДЭК, 1998. 340 с.
82. Личко А.Е. Эти трудные подростки: записки психиатра / А.Е. Личко Л.: Лениздат, 1983. 126 с.
83. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф. Ломов М.: Наука, 1984. 304 с.
84. Людина. Суб’єкт. Вчинок. Філософсько-психологічні студії / За заг. ред. В.О. Татенка. К.: Либідь, 2006. 360 с.
85. Максименко С.Д. Теоретичні основи психології особистості / С.Д. Максименко // Психологія 2005. №1. С. 310.
86. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі [у 2 т.] / С.Д. Максименко К.: Форум, 2002. 319 с.
87. Малкина-Пых И.Г. Кризисы подросткового возраста / И.Г. Малкина-Пых М.: Эксмо, 2004. 384 с.
88. Малкина-Пых И.Г. Семейная терапия / И.Г. Малкина-Пых. М.: Изд-во Эксмо, 2006. 992 с.
89. Малазонія С.В. Психологічні засоби формування у майбутнього педагога здатності до довільної саморегуляції поведінки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / С.В. Малазонія. К., 2004. 20 с.
90. Маричева А.В. Типологія психологічних механізмів самоконституювання суб’єкта: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / А.В. Маричева. Одеса, 2005. 21 с.
91. Маслоу А. Психология бытия / Абрахам Маслоу М.: "Рефл-бук", К.: "Ваклер", 1997 259 с.
92. Методы эффективной психокоррекции: Хрестоматия / [сост. К.В. Сельченок]. Мн.: Харвест, 1999. 816 с.
93. Милорадова Н.Г. Психология и педагогика / Н.Г. Милорадова М.: Гардарики, 2005. С. 174180
94. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте: Моногр. / Ю.А. Миславский М.: Педагогика, 1991. 152 с.
95. Моргун В.Ф. Проблема периодизации развития личности в психологии / В.Ф. Моргун, Н.Ю. Ткачева М.: МГУ, 1981. 84 с.
96. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции в произвольной активности человека / В.И. Моросанова // Психологический журнал. 1995. №4. С. 2635.
97. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции / В.И. Моросанова М.: Наука, 2001. 192 с.
98. Моросанова В.И. Диагностика индивидуально-стилевых особенностей саморегуляции в учебной деятельности студентов / В.И. Моросанова, Р.Р. Сагиев // Вопросы психологии. 1994. №4, 5. С. 134140.
99. Мурашкин М.Г. Современный мир и феномен самодостаточности / М.Г. Мурашкин // Гуманiтарний вiсник Запорiзької державної iнженерної академiї, 2003. Вип. 12. С. 102109
100. Мухин М.И. О развитии самосознания школьников / Мухин М.И., Сухомлинский В.А. // Развитие личности. 1997. №1. С. 4964.
101. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов / В.С. Мухина 4е изд., стереотип. М.: Издательский центр «Академия», 1999. 456 с.
102. Мэй Р. Искусство психологического консультирования / Р. Мэй М.: Класс, 2001 144 с.
103. Мясищев В.Н. Психология отношений. Избранные психологические труды / В.Н. Мясищев М.: Ин-т практической психологии, Воронеж: МОДЭК, 1998. 368 с.
104. Нагорний Б.Г. Студентство і сучасність / Б.Г. Нагорний, М.Л.Яковенко, А.В. Яковенко. К.: Арістей, 2005. 164 с.
105. Наказна І.М. Саморегульована суб’єктність як детермінанта здоров’я / І.М. Наказна // Актуальні проблеми психології / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя Ніжин: НДУ, 2007. Т.10. Вип.14.2 С. 4547
106.