СТАН СТРОМИ І МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СЕРЦЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ АЛКОГОЛЬНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ

Краткое описание

МОЗ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО”

На правах рукопису

ГОЛОВАТА ТЕТЯНА КИРИЛІВНА

УДК: 616.89 - 008.441.13-06:576.314.4+616.16-005

СТАН СТРОМИ І МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА СЕРЦЯ ПРИ ХРОНІЧНІЙ АЛКОГОЛЬНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ

14.03.01 - нормальна анатомія

Дисертація на здобуття
наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Боднар Ярослав Ярославович,
доктор медичних наук, професор

Тернопіль - 2008

ЗМІСТ

Стор.

Перелік умовних позначень, скорочень, термінів..............................

4

Вступ...

6

Розділ 1

Морфологічні ефекти впливу алкоголю на організм людини та експериментальних тварин (огляд літератури).......

12

1.1.

Клініко-морфологічні аспекти пошкоджувальної дії алкоголю на серце..

12

1.2.

Cтруктурна організація волокнистих структур строми серця в нормі та патології...

20

1.3.

Особливості мікроциркуляції в серці при хронічній алкогольній інтоксикації.

25

1.3.1.

Структурно-функціональні особливості гемомікро-циркуляторного русла.

25

1.3.2.

Структурно-функціональніособливості лімфоциркуляторногo русла...

28

Розділ 2

Матеріал і методи дослідження..

33

2.1.

Характеристика матеріалу досліджень..

33

2.2.

Моделювання експериментального алкоголізму відповідно до стадійності клінічного перебігу алкогольної хвороби у людини..

35

2.3.

Ультрамікроскопічне дослідження серця щурів на етапах експериментального алкоголізму..

37

2.4.

Морфометричні та світлооптичні методи дослідження...

38

Розділ 3

Морфометричне дослідження серця і характеристика коронарного кровопостачання при хронічній алкогольній інтоксикації.

41

Розділ 4

Стан строми серця при хронічній алкогольній інтоксикації...

49

Розділ 5

Мікроциркуляторне русло та стромально-м’язові взаємовідношення серця при хронічній алкогольній інтоксикації..

58

5.1.

Особливості перебудови лімфокапілярного русла серця

58

5.2.

Особливості гемомікроциркуляції та стромально-м’язові співвідношення в серці

64

Розділ 6

морфофункціональні зміни міокарда щурів при алкоголізації напоями різної міцності і якості

73

6.1.

Морфофункціональні зміни міокарда щурів при алкоголізації 17% об. вином...

73

6.2.

Морфофункціональні зміни міокарда щурів при алкоголізації 40% об. горілкою..

82

6.3.

Морфофункціональні зміни міокарда щурів при алкоголізації 40% об. самогоном

90

Розділ 7

Аналіз та узагальнення результатів дослідження

102

Висновки.........

116

Список використаних джерел ..

119

додатки ......................................

142

Перелік умовних ПОЗНАЧЕНЬ і СКОРОЧЕНЬ

АДГ

- алкогольдегідрогіназа

АКМП

- алкогольна кардіоміопатія

АМКД

- алкогольна міокардіодистрофія

АПС
ГГБ

- алкогольне пошкодження серця
- гістогематичний бар’єр

ДКМП

- дилатаційна кардіоміопатія

ЕВ

- еластичні волокна

ІКЛШ

- індекс кровопостачання лівого шлуночка

ІКПШ

- індекс кровопостачання правого шлуночка

ІКС

- індекс кровопостачання серця

ІХС

- ішемічна хвороба серця

КК

- кровоносні капіляри

КМЦ

- кардіоміоцит

КМП

- кардіоміопатія

КСС

- кровоносна сітка серця

ЛК

- лімфатичні капіляри

ЛРС

- лімфатичне русло серця

ЛС

- лімфатичні судини

ЛШ

- лівий шлуночок

МЛШ

- маса лівого шлуночка

МКД

- міокардіодистрофія

МПШ

- маса правого шлуночка

МЦР

- мікроциркуляторне русло

НЗМ

- некоронарогенні захворювання міокарда

ПІ

- планіметричний індекс

ПСЛШ

- площа робочої поверхні лівого шлуночка

ПСПШ

- площа робочої поверхні правого шлуночка

ПШ

- правий шлуночок

ХАІ

- хронічна алкогольна інтоксикація

ЧМС

- чиста маса серця

ЧСС

- частота серцевих скорочень

ШІ

- шлуночковий індекс

ФБ

- фібробласт

% об.

- об’ємний відсоток спирту в алкогольному напої

ВСТУП
Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання залишаються однією із серйозних проблем охорони здоров’я у світі і в Україні. Це зумовлено значним їх розповсюдженням, високим рівнем захворюваності з тенденцією до зростання та недостатньою інформативністю загальноприйнятої діагностики. В останні роки підвищений інтерес викликає хронічна алкогольна інтоксикація як фактор, що сприяє ремоделюванню серця [14, 121, 122, 164]. За статистичними даними алкогольна інтоксикація входить у перелік основних причин інвалідизації й смертності хворих, що обумовлює як загальноклінічну, так і соціальну проблему [61, 78, 158].
За кордоном, включаючи країни СНД, і в Україні ряд учених вивчають широкий спектр дії етанолу на організм вцілому та механізми розвитку серцевої патології у людей, які тривалий час зловживають алкоголем. Публікації робіт цілого ряду дослідників [12, 13, 26, 33, 62, 78, 188] є відображенням того, що цій проблемі приділяється велика увага.
Більшість публікацій спрямована на вивчення морфології м’язового синцитію міокарда [153] порушення обміну речовин, утворення, транспорту та утилізації енергії у міокарді [107, 146, 147], нервового апарату [118], взаємозв’язків етанолу, атеросклерозу та ліпопротеїдів високої густини [23, 189], які призводять до недостатності скоротливої функції серця. Значна увага приділяється перебігу ішемічної хвороби серця на тлі алкогольної інтоксикації та функціональним зрушенням у його роботі [24, 25, 184].
Проте тільки окремі праці зосереджені на вивченні морфологічних зрушень мікроциркуляторного русла міокарда при хронічній алкоголізації та структурній організації строми ураженого серця. До цього часу немає єдиної думки про механізми розвитку алкогольної кардіоміопатії. Дослідниками вивчалися зміни, обумовлені впливом чистого алкоголю без врахування якості і міцності напою. Хоча найбільш поширеним в Україні є сурогатний алкоголізм.
Основний недолік більшості розробок полягає в тому, що не вивчений рівень коронарного кровопостачання серця при алкогольній кардіоміопатії і його співвідношення з характером мікроциркуляторних порушень, не вияснений патогенез хронічного набряку строми серця при хронічній алкогольній інтоксикації, не висвітлена роль лімфатичної ланки мікроциркуляторного русла в ремоделюванні серця при його алкогольному пошкодженні.
Наведене, а також збільшення числа випадків смерті від серцево-судинних захворювань, зумовлених алкоголізмом, обгрунтовують актуальність і доцільність нашого дослідження, адже більш детальне, глибоке й всебічне знання морфології ураженого алкоголем серця дасть змогу визначити найбільш ефективні методи корекції гемо-лімфодинаміки та зменшення глибини морфо-функціональних пошкоджень шляхів мікроциркуляції та скоротливих елементів серця, а також сприятимуть підвищенню якості посмертної діагностики причин смерті.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідницьких робіт Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського і є фрагментом держбюджетних тем: «Особливості пошкодження та холінергічні регуляції серця тварин різної статі при адреналіновій міокардіодистрофії» (номер держреєстрації 0100U005051) та «Клініко-патогенетичні та морфофункціональні особливості ішемічної хвороби серця при супутньому хронічному бронхіті, цукровому діабеті, експериментальному гіпертиреозі, гастродуоденальних виразках та їх диференційована терапія» (номер держреєстрації 0103U001017) У її виконанні автором проведені дослідження стосовно морфологічних змін строми та гемо-лімфоциркуляторного русла серця у померлих від хронічної алкогольної інтоксикації. Тема дисертаційної роботи отримала висновок Проблемної комісії МОЗ і АМН України ”Морфологія людини” (протокол № 85 від 22 квітня 2008 р.).
Мета дослідження. − встановити особливості структурних основ альтеративних і компенсаторно-пристосувальних процесів в гемо- та лімфомікроциркуляторному руслі, а також стромі міокарда при хронічній алкогольній інтоксикації
Завдання дослідження:
1. З’ясувати морфологічні особливості гемомікроциркуляторного русла серця при хронічній алкогольній інтоксикації.
2.Встановити морфо-функціональні особливості компенсаторно-пристосувальних процесів в лімфомікроциркуляторному руслі міокарда при хронічній алкогольній інтоксикації.
3.Вивчити структурні особливості альтеративних і компенсаторно-пристосувальних процесів строми міокарда.
4.Встановити особливості структурних змін міокарда в залежності від якості та міцності алкогольного напою.
Об’єкт дослідження: алкогольна кардіоміопатія.
Предмет дослідження: структурна організація строми, мікроциркуляторного русла і стромально-м’язові взаємовідношення.
Методи дослідження: органометричний для дослідження кількісних характеристик відділів серцевого м’яза на всіх стадіях його структурної перебудови та рівня коронарного кровопостачання; гістологічний та гістохімічний для встановлення характеру структурної перебудови стінок судин і компонентів строми та проведення морфометричного аналізу на тканинному рівні; електронно-мікроскопічний для визначення субмікроскопічних змін у кардіоміоцитах та судинах при хронічній алкогольній інтоксикації; ін’єкційний для встановлення змін ангіоархітектоніки лімфатичного русла серця; електрокардіографічний для оцінки функціонального стану серцевого м’яза; статистичний для обробки цифрових даних і визначення ступеня достовірності отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на органному, тканинному, клітинному і субклітинному рівнях дано комплексну морфологічну характеристику особливостей структурної перебудови серцевого м’яза та його судин при хронічній алкогольній інтоксикації. На основі проведених макроморфометричних досліджень доведена достатність коронарного кровопостачання серця при алкогольній кардіоміопатії.
Встановлено, що вплив алкоголю та його деривату ацетальдегіду викликає ураження серцевого м’яза на всіх рівнях його структурної організації і призводить до вираженої нерівномірної диспропорційної дилятації серцевих камер з порушенням співвідношень між їхніми просторовими характеристиками. Уточнена динаміка змін архітектоніки фібрилярних компонентів строми в залежності від стадії компенсаторних процесів та встановлені стромально-м’язові співвідношення в міокарді при хронічній алкогольній інтоксикації. Підтверджено, що найвираженіші структурні зміни в серці, пошкодженому алкоголем, стосуються мікроциркуляторного русла.
Вперше вивчено структурно-просторові особливості динаміки перебудови лімфатичного русла серця та встановлена роль динамічної і резорбтивної лімфатичної недостатності в патогенезі серцевої недостатності при алкогольній кардіоміопатії. Вперше експериментально доведено, що вираженість морфо-функціональних проявів у структурних компонентах міокарда на етапах хронічної алкогольної інтоксикації залежить від якості та міцності алкогольного напою.
Проведений морфологічний аналіз стану м’язового та стромального компонентів серця після хронічної алкоголізації напоями різної міцності вказує на залежність між рівнем вираженості морфологічних змін і етапами експериментального алкоголізму як прогредієнтного процесу.

Практичне значення отриманих результатів. Результати, отримані при виконанні даної роботи, суттєво розширюють сучасні уявлення про основи ремоделювання серця при хронічній алкогольній інтоксикації. Використання методів кількісної морфології дозволяють уточнити механізми морфогенезу пошкодження серця алкоголем, дають можливість прогнозувати наслідки функціональних, патологічних і компенсаторних змін в ураженому міокарді, а також оцінювати його функціональні можливості. Морфометричні і гістологічні дані досліджень мікроциркуляторного русла і строми серця можуть використовуватися для верифікації алкогольної кардіоміопатії в прозекторській практиці патологоанатомічних та судово-медичних бюро, а також в навчальному процесі вищих медичних навчальних закладів.
Дані, отримані методом морфометричного дослідження коронарного кровопостачання серця доцільно застосовувати при диференціації діагнозів ішемічної хвороби серця і алкогольної кардіоміопатії. На основі встановлених даних може проводитись пошук ефективних методів профілактики серцево-судинних захворювань.
Основні положення і наукові розробки дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес кафедр нормальної анатомії медичного факультету № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету, анатомії людини Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського, анатомії людини медичного інституту Сумського державного університету і Буковинського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Дисертант сформулювала мету і задачі дослідження, самостійно провела інформаційний пошук та проаналізувала джерела літератури з досліджуваної проблеми, провела експеримент із моделювання алкоголізму у щурів та здійснила аналіз і обробку морфометричних, гістологічних досліджень експериментального та секційного матеріалу. Здобувач самостійно написала усі розділи дисертації. Висновки і практичні рекомендації сформульовані разом із науковим керівником. У тій частині актів впровадження, що стосуються науково-практичної новизни, викладено фактичний матеріал здобувача. У статтях, опублікованих у співавторстві, автору належить набір матеріалу, обробка даних, робота із написання тексту та підготовка до друку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені: на науковій конференції, присвяченій 140-річчю з дня народження академіка І.Я.Горбачевського (Тернопіль, 1994), підсумковій науковій конференції університету (Тернопіль, 1995), міжнародній конференції Актуальні питання морфології” присвяченій пам’яті академіка, лауреата державної премії України, професора Сморщка С.А. (Тернопіль, 1996), Всеукраїнській науково-практичній конференції Здобутки та перспективи внутрішньої медицини” (Тернопіль, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 3 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 робіт - у матеріалах і тезах наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення структурних змін строми міокарда та мікроциркуляторного русла при хронічній алкогольній інтоксикації та експериментальній алкоголізації напоями різної міцності і якості. На органному, тканинному, клітинному та ультраструктурному рівнях встановлено:
1.Комплексною кардіометрією з використанням методу окремого зважування відділів серця, планіметрії, об`ємних вимірів, гістометрії встановлено, що хронічна алкогольна інтоксикація супроводжується змінами міокарда на всіх рівнях його структурної організації. При цьому відмічено нерівномірну диспропорційну гіпертрофію та дилятацію камер серця з порушенням їх просторових співвідношень. Незважаючи на зростання загальної маси серця на 12,3 36,4 %, збільшення ендокардіальної поверхні лівого (на 4,5 25,9 %) і правого (на 4,6 20,2 %) шлуночків, рівень коронарного кровопостачання серця є достатнім або несуттєво знижується (2,4 8,3 %).
2. Хронічна алкогольна інтоксикація спричиняє неспецифічні якісні та кількісні зміни всіх структурних компонентів серця: наростання маси колагенових фібрил, жирова інфільтрація в лівому шлуночку і міжшлуночковій перегородці, деструкція еластичних волокон, колагенізація аргірофільного компоненту, нагромадження глікозаміногліканів в основній речовині, які мають прогресуючий характер. При цьому у випадках компенсованої гіпертрофії відносний об`єм сполучної тканини зростає на 46,3 %, декомпенсованої на 59,6 % проти норми, стромально-м`язове співвідношення відповідно на 10,6 % та 51 %.
3. При компенсованих формах гіпертрофії ураженого алкоголем серця не суттєво зменшується кількість (на 5,9 %) і відносний об’єм кровоносних капілярів (на 15,0 %), а також капілярно-кардіоміоцитарне співвідношення (8,2 %). При декомпенсованих формах наростають дисциркуляторні явища в гемомікроциркуляторному руслі серця (гіперемія, стаз, сладж-феномен, ДВЗ-синдром) у поєднанні із гіпертранссудацією та прогресуючим набряком строми, дистофічні і склеротичні зміни, зменшується кількість КК (на 35,8 %), відносний об’єм капілярів (на 35,0 %), знижується капілярно-кардіоміоцитарний індекс (на 26,6 %).
4.При хронічній алкогольній інтоксикації виникає перебудова лімфатичного русла серця, яка морфологічно проявляється розвитком послідовних компенсаторно-пристосувальних змін: ростом нових лімфатичних капілярів на 42,6 45,4 % з їхньою дилятацією (діаметр лімфатичних капілярів збільшується на 48,5 65,8 %) та деформацією, варикозом, формуванням нових лімфатичних сіток і збільшенням об`єму лімфатичного русла серця на 74,0 - 80,6 %, які змінюються ознаками декомпенсації: склероз та редукція лімфокапілярних сіток.
5.Пошкодження гістогематичного бар’єру та тривала динамічна і резорбтивна недостатність лімфатичного русла серця спричиняють хронічний набряк строми, який призводить до розвитку прогредієнтного дифузного фіброзу строми. Застій лімфи, який є природнім склерогенним і пошкоджуючим паренхіму агентом, ускладнює і посилює перебіг патологічних процесів в ураженому алкоголем серці та сприяє декомпенсації серцевої діяльності.
6. Хронічна алкогольна інтоксикація 17 % об. міцним вином протягом п’яти діб, що у клінічному аспекті відповідає періоду формування потягу до алкоголю, виражених морфологічних змін з боку структурних компонентів міокарда не обумовлює. Введення 40 % об. горілки та 40 % об. самогону протягом п’яти діб викликає функціональне напруження структурних компонентів, морфологічним проявом якого є ознаки гіпертрофії і гіперплазії.
7. Алкоголізація 40 % об. горілкою впродовж дев’яти діб викликає виражені ознаки гіпертрофії і гіперплазії внутрішньоклітинних структур, що вказує на напруження пристосувально-захисних механізмів. Введення 40 % об. самогону в цей період викликає початкові явища деструкції. Після дев’яти діб введення 17 % об. міцного вина у структурних компонентах міокарда виникають первинні морфологічні зміни.
8. Хронічна алкоголізація 40 % об. горілкою і 40 % об. самогонним сурогатом протягом дванадцяти діб, що відповідає періоду розвитку фізичної залежності призводить до виснаження пристосувально-захисних механізмів міокарда і розвитком у ньому виражених деструктивних змін. Введення 17 % об. міцного вина в цей період обумовлює появу ознак деструкції внутрішньоклітинних структур.
9.Вираженість і важкість морфологічних проявів у структурних компонентах міокарда на етапах алкоголізації різна і залежить від міцності та якості алкогольного напою. Найчутливішими до токсичної дії алкоголю внутрішньоклітинними органелами є міофібрили та енергетичний апарат кардіоміоцитів мітохондрії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдрашитов А. Х. Потребление этанола крысами в условиях свободного выбора, а также при даче растворов этанола в качестве единственного источника жидкости / Абдрашитов А. Х. — М.: Биологические основы алкоголизма, 1984. — С. 197-199.
2. Автандилов Г. Г. Введение в количественную патологическую морфологию / Автандилов Г. Г. — М. : Медицина, 1980. — 216 с.
3. Автандилов Г. Г. Метод комплексного вскрытия аорты и сердца без пересечения венечных артерий / Г. Г. Автандилов // Архив патологии. — 1962. — № 11. С. 79-82.
4. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Автандилов Г. Г. — М. : Медицина, 1990. — 318 с.
5. Автандилов Г. Г. Морфометрия в патологии / Автандилов Г. Г. — М. : Медицина, 1973. — 248 с.
6. Автандилов Г. Г. Поражение сердца при алкоголизме / Автандилов Г. Г. — М. : ЦОЛИУВ, 1998. — 201 с. — (Лекции).
7. Автандилов Г. Г. Применение математики в патологической анатомии / Г. Г. Автандилов // Архив патологии. — 1978. — № 7. — С. 79—88.
8. Автандилов Г. Г. Проблемы патогенеза и патологоанатомической диагностики болезней в аспектах морфометрии / Автандилов Г. Г. — М. : Медицина, 1984. — 285 с.
9. Автандилов Г. Г. Системная стереометрия в изучении патологического процесса / Автандилов Г. Г., Яблучанский Н. И., Губенко В. Г. — М. : Медицина, 1981. — 192 с.
10. Азаров А. В. Мотивациогенные центры гипоталамуса в механизмах алкогольной мотивации у крыс в эксперименте / А. В. Азаров, А. В. Котов // Новые подходы к лечению алкоголизма, наркоманий и токсикоманий : тезисы докладов международного симпозиума — Гагры, 1989. — С. 56.
11. Алисиевич В. И. Показатели отделов сердца у хронических алкоголиков при отравлении этанолом / В. И. Алисиевич, Ю. С. Пурдяев // Актуальные вопросы судебной медицины — 1990. — С. 48—51.
12. Амосова Е. Н. Кардиомиопатии / Амосова Е. Н. — К. : Кн. плюс, 1999. — 420 с.
13. Амосова Е. Н. Дилятационная кардиомиопатия как полиэтиологическое заболевание / Е. Н. Амосова // Український кардіологічний журнал. — 1994. — № 1. С. 17—20.
14. Артемчук А. Ф. Распространённость сердечно-сосудистой патологии у больных алкоголизмом / А. Ф. Артемчук // Український кардіологічний журнал. — 2000. — № 4. — С. 68—71.
15. Бабашин А. А. / А. А. Бабашин, В. Т. Ярещенко, В. В. Васильев // Тр. крым. мед. ин-та. — 1989. — С. 240—241.
16. Бакеева Л. Е. Ультраструктура межмитохондриальных контактов кардиомиоцитов человека при алкогольной кардиомиопатии и ишемической болезни сердца / Л. Е. Бакеева, В. Г. Цыплёнкова, Н. Н. Бескровнова // Архив патологии. — 1996. — Т. 58, № 2. — С. 49—54.
17. Белецкая Л. В. Иммунопатологическое исследование миокарда при дилятационной кардиомиопатии / Л. В. Белецкая, Ф. Ф. Баранова, Г. М. Могилевский, Л. Г. Куренкова [и др.] // Архив патологии. — 1992. — Т. 54, № 4. — С. 24—26.
18. Беляева Н. Ю. Миокард при острой и хронической алкогольной интоксикации в эксперименте / Н. Ю. Беляева, В. С. Пауков, М. И. Свистухин // Архив патологии. — 1982. — № 8. — С. 25—32.
19. Билибин Д. П. Патофизиология алкогольной болезни и наркоманий : учебное пособие / Д. П. Билибин, В. Е. Дворников — М. : Изд-во УНД, 1991. — 104 с.
20. Біловицький О. В. Морфо-функціональна оцінка яєчників в умовах алкогольних інтоксикацій (експериментальне та секційно-морфологічне дослідження): автореф.дис на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.01 Нормальна анатомія” / О. В. Біловицький. — Сімферополь, 1999. — 17, [1] с.
21. Білоус С. В. Особливості клінічних проявів захворювань травного тракту у осіб, які страждають на алкоголізм / С. В. Білоус // Вісник наукових досліджень. — 2002. — № 2. — С. 84—85.
22. Білоус С. В. Особливості ранньої діагностики алкогольної залежності / С. В. Білоус // Медична освіта. — 2002. — № 1. — С. 62—63.
23. Божко Г. Х. Влияние алкоголя на липопротеиды высокой плотности: обзор литературы / Г. Х. Божко // Кардиология. — 1990. — № 5. — С. 95—99.
24. Божко Г. Х. Сосудистая патология и алкоголь / Г. Х. Божко, П. В. Волошин // Неврология и психиатрия. — 1990. — № 19. — С. 3—7.
25. Бондаренко Б. Б. Особенности течения ишемической болезни сердца при алкоголизме / Б. Б. Бондаренко, С. П. Ерошин // Клиническая медицина. — 1984. — № 3. — С. 64—68.
26. Бродов Л. Е. Заболевания кишечника у лиц с алкогольной болезнью / Л.Е. Бродов, Н.Д. Ющук, Ю.Г. Пархоменко, Г.М. Кожевникова // Российский медицинский журнал. —. 1998. —№ 4. — С. 22—31.
27. Буров Ю. В. Нейрохимия и фармакология алкоголизма / Ю. В. Буров, Н. Н. Ведерникова. — М. : Медицина, 1985. — 240 c.
28. Василенко В. Х. Миокардио-дистрофия / Василенко В. Х., Фельдман С. Б., Хитров Н. К. — М. : Медицина, 1989. — С. 222—239.
29. Ведерникова Н. Н. Является ли этанол стрессогенным фактором для крыс со сформированой алкогольной мотивацией? / Н. Н. Ведерникова, И. П. Борисова, С. Н. Орехов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. — 1989. — Т. 107, № 4. — С. 456—458.
30. Векшина Н. Л. Биологические механизмы различного отношения крыс к этанолу / Н. Л. Векшина, Н. Б. Гамалея, А. С. Семёнов // Вопросы наркологии. — 1989. — № 1. — С. 11.
31. Викалюк Ю. Ф. Посібник з патоморфологічної діагностики алкоголізму та інших наркоманій / Викалюк Ю. Ф. — Тернопіль, 1994. — С. 3—4.
32. Виноградов С. А. Изменения гемомикроциркуляторного русла при диллятационной кардиомиопатии / С. А. Виноградов, В. Д. Розенберг // Труды крым. мед. ин-та. — 1988. — С. 17—20.
33. Вірстюк Н. Г. Аутоімунні порушення при алкогольній хворобі печінки / Н. Г. Вірстюк // Український медичний альманах. — 2001. — № 4. — С. 31—34.
34. Вихерт А. М. О специфичности морфологических признаков алкогольной миокардиопатии / А. М. Вихерт, В. Г. Цыпленкова // Терапевтический архив. — 1985. — Т. 57, № 4. — С. 26—31.
35. Вихерт А. М. Алкогольная кардиомиопатия - фактор риска внезапной смерти / А. М. Вихерт, В. Г. Цыпленкова // Архив патологии. — 1984. — Т. XLVI, № 1. — С. 14—22.
36. Вихерт А. Н. Алкогольная кардиомиопатия / А. Н. Вихерт // Клиническая медицина. — 1987. — Т .7, № 3. — С. 128—133.
37. Вишневська Л. Б. Алкогольні отруєння алкоголем та його сурогатами / Л. Б. Вишневська // Ваше здоров’я. — 1998. — № 5. — 11 с.
38. Власова Н. В. Фармакокинетика этанола и предрасположенность животных к добровольной алкоголизации / Н. В. Власова, А. П. Родионов // Экспериментальная и клиническая фармакокинетика : сборник трудов по фармакологии и фармации Президиума АМН СССР, НИИ фармакологии АМН СССР. — М., 1988. — С. 118—123.
39. Волошин П. В. Вплив на регіональні особливості розповсюдженості алкогольної залежності національних та релігійних традицій буття народів України / П. В. Волошин, О. Є. Кутіков // Український вісник психоневрології. — 2000. — Т.8. — Вип.1. — С. 7—9.
40. Воробьёва Т. М. Динамика некоторых физиологических и морфологических изменений при длительной алкоголизации крыс / Т. М. Воробьёва // Проблемы физиологии гипоталамуса. — К., 1989. — С. 56—59.
41. Выренков Ю. Е. Морфологические особенности гемо- и лимфоциркуляторного русла миокарда / Ю. Е. Выренков, Э. Л. Соболева, М. А. Беклемишев // Архив анатомии. — 1981. — Т. 80, вып. 5. — С. 30—38.
42. Выренков Ю. Е. Влияние алкогольной интоксикации на лимфатическое русло сердца / Ю. Е. Выренков, В. К. Шишло, Г. Н. Чукарева // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. — 1979. — № 8. — С. 39—45.
43. Гаврилюк О.М. Патологія еластичних волокон аорти / О. М. Гаврилюк // Екологічна та інфекційна патологія: сучасні патологоанатомічні аспекти : V Конгрес патологоанатомів України — Чернігів, 1993. — С. 135—136.
44. Гаврилюк О. М. Еластичні волокна: особливості структури та патогістологічні зміни / О. М. Гаврилюк // Львівський медичний часопис. — 1997. — Т. III, № 1—2. — С. 9—13.
45. Гавриш А. С. Некоторые особенности строения лимфатического русла сердца и морфофункциональные основы его недостаточности / А. С. Гавриш // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. — 1989. — Т. 96, № 4. — С. 45—53.
46. Гавриш А. С. Основные закономерности развития недостаточности лимфообращения в сердце / А. С. Гавриш, С. А. Кравец // Физиологический журнал. — 1990. — Т. 36, № 4. — С. 15—22.
47. Гавриш А. С. Закономерности перестройки лимфатического русла сердца при нарушениях лимфооттока / А. С. Гавриш, В. С. Пауков // Архив патологиии. — 1991. — Т. 53, № 5. — С. 4—11.
48. Ганджа І. М. Некоронарогенні захворювання серцевого м’яза: посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. М. Ганджа. — К.: Здоров’я, 1993. — 52 с.
49. Ганджа И. М. Об этиологии и патогенезе дилятационной кардиомиопатии / И. М. Ганджа, А. Ф. Федотов, Е. П. Гятос // Врачебное дело. — 1989. — № 11. — С. 68—70.
50. Гнатюк М. С. Функционально-морфологические изменения миокарда при токсическом повреждении / М. С. Гнатюк, В. А. Кондратюк // Гигиена и санитария. — 1990. — № 2. — С. 54—57.
51. Головата Т. К. Морфометрія серця при алкогольній кардіодистрофії / Т. К. Головата, Р. М. Гнатюк // Актуальні питання клінічної і експериментальної медицини : матеріали наук. конф., 1994 р. — Тернопіль, 1994. — С. 31.
52. Головата Т. К. Про патогенез серцевої недостатності при алкогольній міокардіодистрофії / Т. К. Головата // Досягнення і перспективи клінічної і експериментальної медицини : матеріали наук. конф., 1995 р. — Тернопіль, 1995. — С. 49—50.
53. Головата Т. К. Особливості імуноморфології серця при алкогольній міокардіодистрофії / Т. К. Головата, Р. М. Гнатюк // Досягнення і перспективи клінічної і експериментальної медицини : матеріали наук. конф., 1995 р. — Тернопіль, 1995. — С. 47—49.
54. Головата Т. К. Макро- та мікроскопічні критерії діагностики алкогольної міокардіодистрофії // Актуальні питання морфології : (збірник наукових робіт) / Т. К. Головата. — Тернопіль, 1996. — С. 177.
55. Головата Т. К. Морфологічні маркери алкогольної кардіоміопатії / Т. К. Головата // Здобутки та перспективи внутрішньої медицини : Всеукраїнська науково-практична конференція, 2006 р. : матеріали конф. — Тернопіль, 2006. — С. 25—26 [ ].
56. Головата Т. К. Морфогенез лімфогенного кардіосклерозу при хронічній алкогольній інтоксикації / Т. К. Головата // Вісник наукових досліджень. — Тернопіль. — 2006. — № 3. — С. 75—76.
57. Головата Т. К., Боднар Я. Я. Порівняльна ультраструктура міокарда щурів при хронічній алкоголізації напоями різної якості та міцності / Т. К. Головата, Я. Я. Боднар // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». — Ужгород. — 2008. — вип. 33. — С. 28—31.
58. Головата Т. К. Патогістологічні зміни елементів строми серця при хронічній алкогольній інтоксикації / Т. К. Головата, Я.Я. Боднар // Таврический медико—биологический вестник. — 2008. — Т. 11, № 1. — С. 79—81.
59. Грудцын Г. В. Состояние коронарного кровообращения сердца у больных хроническим алкоголизмом / Г. В. Грудцын // Кардиология. — 1997. — № 3. — С. 71.
60. Грудцын Г. В., Батыралиев Г. Н. Алкогольное поражение сердца / Г. В. Грудцын, Г. Н. Батыралиев // Кардиология. — 1988. — Т. 28, № 4. — С. 106—110.
61. Драпкина О. М., Яшимхин Я. И., Ивашкин В. Т. Проблема алкогольной кардиомиопатии / О. М. Драпкина, Я. И. Яшимхин, В. Т. Ивашкин // Врачебное дело. — 2005. — № 8. — С. 48—50.
62. Дзяк В. Н. Алкогольная кардиомиопатия / Дзяк В. Н., Микунис Р. И., Скупник А. М. — Киев : «Здоров’я», 1980. — 208 с.
63. Дриницина С. В. Клинико—морфологические параллели при дилятационной кардиомиопатии // Недостаточность сердца и мозгового кровообращения / С. В. Дриницина, А. А. Стадников. — Куйбышев, 1991. — С. 26—38.
64. Есипова И. К. Патологическая анатомия хронических пневмоний / И. К. Есипова // Терапевтический архив. — 1973. — № 3. — С. 29—34.
65. Жданов Д. А. Общая анатомия и физиология лимфатической системы / Жданов Д. А. — Л. : Медгиз, 1952. — 232 с.
66. Жеребцов В. И. Морфология эластических волокон / В. И. Жеребцов // Архив патологии. —1964. — № 4. — С. 312.
67. Завитаева И. Б. Роль нарушений гистогематических барьеров в патогенезе алкогольного повреждения сердца / И. Б. Завитаева, Н. Ю. Беляева, В. С. Пауков // Архив патологии. — 1995. — Т. 57, № 6. — С. 15—21.
68. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах // Ендокринологія. — 2003. — Т.8, № 1. — С. 142—145.
69. Зайцев К. Т. Нарушение микроциркуляции в раннем периоде аутотоксического шока / К. Т. Зайцев // Бюл. экспериментальной биологии и медицины. — 1988. — № 4. — С. 405—406.
70. Землянова Л. И. Холестерин липопротеидов высокой плотности в диагностике хронической алкогольной интоксикации / Л. И. Землянова, Т. А. Милкина // Вопросы наркологии. — 1989. — № 4. — С. 38—39.
71. Зербино Д. Д. Клиническая патология лимфатической системы серца // В кн.: Проблемы функциональной лимфологии : тез. докл. / Д. Д. Зербино. — Новосибирск, 1982. — С. 85—87.
72. Зербино Д. Д. Методы морфологического исследования лимфатической системы // Научные записки : Черновицкий гос. мед. ин—т / Д. Д. Зербино. — Черновцы, 1960. — С. 92—100.
73. Зербино Д. Д. Общая патология лимфатической системы / Зербино Д. Д. — К. : Здоровье, 1974. — 160 с.
74. Зербино Д. Д. Динамика и особенности кардиосклероза при застое лимфы / Д. Д. Зербино, А. С. Гавриш // Кардиология. — 1973. — № 10. — С. 53—56.
75. Зербино Д. Д. Преобразование в лимфатической системе сердца и миокарде при застое лимфы / Д. Д. Зербино, А. С. Гавриш // Архив патологии. — 1975. — Вып. 10. — С. 30—35.
76. Ильин Г. И. К вопросу о диагностике гипертрофии миокарда методом взвешивания / Г. И. Ильин // Архив патологии. — 1956. — Т. 18, № 8. — С. 97—101.
77. Іваночко В. М. Модель експериментального хронічного алкоголізму / В. М. Іваночко // Буковинський медичний вісник. — 2001. — № 1—2. — С. 73—75.
78. Ивашкин В. Т. Алкогольная кардиомиопатия / В. Т. Ивашкин, О. М. Драпкина, Я. И. Ашимхин // Клиническая медицина. — 2006. — №. 4 — С. 11—15.
79. Келешова А. Ф. Ренин—ангиотензивная система в механизмах алкогольной мотивации / А. Ф. Келешова // Вестник Российской АМН. — 1994. — № 10. — С. 40—43.
80. Кипнидзе Н. Н. Кардиомиопатия / Н. Н. Кипнидзе, В. Б. Чумбуридзе. — Тбилиси : Сабчоба Сакартвело, 1990. — 141 с.
81. Кияк Ю. Г. Нові дані про ультраструктуру лімфатичного русла міокарда людини при серцево-судинних захворюваннях // Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи / Ю. Г. Кияк. — Львів, 1995. — С. 57.
82. Кияк Ю. Г. Ультраструктура та функція лімфатичних капілярів міокарда при інфаркті / Ю. Г. Кияк // Львівський медичний часопис. — 1997. — Т. 3, № 1—2. — С. 88—95.
83. Кочегуров В. Н. Изменения упруговязких свойств артериальных сосудов у больных алкоголизмом // Алкоголизм / В. Н. Кочегуров. — М., 1988. — С. 80—82.
84. Кочегуров В. Н. Особенности микроциркуляции у больных алкоголизмом / В. Н. Кочегуров // Журнал невропатологии и психиатрии. — 1981. — Вып. 6. — С. 905—910.
85. Куприенко И. В. Медико-биологические аспекты адаптационных реакций у больных алкоголизмом с циклическими формами интоксикации / И. В. Куприенко // Вісник проблем біології і медицини. — 1999. — № 9. — С. 47—51.
86. Куприянов В. В. Лимфатическое звено системы микроциркуляции / В. В. Куприянов // Физиологический журнал СССР им.Сеченова. — 1981. — Вып.1. — С. 109—120.
87. Куприянов В. В. Микролимфология / [Куприянов В. В., Бородин Ю. И., Караганов Я. Л., Выренков Ю. Е.]. — М. : Медицина, 1983. — 287 с.
88. Куприянов В. В. Микроциркуляторное русло / Куприянов В. В., Караганов Я. Л., Козлов В. И. — М. : Медицина, 1975. — 216 с.
89. Кутько И. И. Иммунный статус и состояние микрогемодинамики больных хроническим алкоголизмом и патологией печени / И. И. Кутько, В. М. Фролов, Ю. Г. Пустовой, Г. С. Рачкаускас // Журнал неврологии и психиатрии. — 1995. — Т. 95, — № 6. — С. 63—66.
90. Лебедев С. П. Морфология и некоторые вопросы патогенеза алкогольной микроангиопатии / С. П. Лебедев, Т. И. Ковтун, Т. К. Сухова // Архив патологии. —1987. — № 10. — С. 26—33.
91. Лебединский В. Ю. Соединительная ткань сердца человека в норме и её адаптационные изменения в эксперименте / В. Ю. Лебединский. — Горький, 1985. — С. 62—67.
92. Липец В. Я. Морфогенез изменений эластических волокон рыхлой соединительной ткани / В. Я. Липец // Архив патологии. — 1961. — № 5. — С. 52—58.
93. Лоога Р. Ю. О повреждающем действии алкоголя на сердечную мышцу / Р. Ю. Лоога, М. М. Кулль // Эстонская респ. науч. конф. по вопр. борьбы за трезвость, 1987 р. : тезисы докл. — Тарту, 1987. — С. 82—83.
94. Майский А. П. Экспериментально-генетический подход к решению проблемы патогенеза алкоголизма // Фармакология экспериментального алкоголизма / А. П. Майский, С. В. Шошина. — Москва, 1982. — С. 28—30.
95. Микроциркуляторное русло сердца человека / В. Д. Маковецкий, С. Е. Стебельский, В. К. Шишло [и др.] // Архив анатомии. — 1986.— Т. 90, Вып. 3. — С. 45—49.
96. Маколкин В. И. Поражение внутренних органов при хроническом алкоголизме / В. И. Маколкин, И. Н. Бокарев, В. М. Махов // Клин. мед. — 1988. — Т. 66, № 5. — С. 114—119.
97. Маколкин В. И. Алкоголь и желудок / В. И. Маколкин, В. М. Махов // Клиническая медицина. — 1997. — Т. 75, № 4. — С. 14—18.
98. Махов В. М. Висцеральные поражения при алкоголизме / В. М. Махов, Р. Г. Абдуллин, Е. Л. Гитель [и др.] // Терапевтический архив. — 1996. — Т. 68, № 8. — С. 53—56.
99. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Меркулов Г. А. — Л. : «Медицина», 1969. — 423 с.
100. Моисеев В. С. Алкогольное поражение сердца / В. С. Моисеев // Клиническая медицина. — 1984. — № 11. — С. 126—130.
101. Мухин Н., Моисеев С., Балкаров И. Большая” алкогольная болезнь // Врач. 1998. - № 11. С. 12-19.
102. Мягкова Л. П. Висцеральные проявления хронического алкоголизма / Л. П. Мягкова, А. А. Гребнев // Клиническая медицина. — 1988. — Т. 66, № 77. — С. 22—28.
103. Немцов В. И. Алкогольная болезнь (поражение внутренних органов при хроническом алкоголизме) / В. И. Немцов, К. Н. Крякунов // С.—Петерб. врачебные ведомости. — 1994. — № 6. — С. 40—48.
104. Немцов А.В. // Рабочие материалы совещаний для обсуждения на Всероссийской конф. Алкоголь и здоровье”. М. 1996. С. 3-12.
105. Непомнящих Л. М. Паренхиматозно—стромальные отношения в миокарде: регенераторно-пластическая недостаточность кардиомиоцитов и развитие диффузного кардиосклероза / Л. М. Непомнящих, Е. Л. Лушникова, Д. Е. Семёнов // Бюл. эксперим. биол. и мед. — 2001. — Т. 132, № 7. — С. 103—109.
106. Никитин Ю. П. Поражение сердца при алкоголизме / Ю. П. Никитин // Вестн. АМН СССР. — 1988. — № 3. — С. 64—71.
107.Нужный В. П. Избыточное потребление алкоголя в России весомый фактор риска болезней системы кровообращения и высокой смертности населения (обзор) / Нужный В. П., Харченко В. И., Акопян А. С. // Терапевтический архив. — 1998. — № 10. — С. 57—64.
108.Нужный В. П. Моделирование алкогольного поражения сердца: прогресс и противоречия: обзор литературы / В. П. Нужный // Патол. физиология и эксперим. терапия. — 1991. — № 5. — С. 58—61.
109.Нужный В. П. Определение ведущих факторов в патогенезе алкогольного поражения сердца / В. П. Нужный, И. Г. Забирова, А. Х. Абдрашитов, А. Е. Успенский // Бюлл. эксперим. биол. и мед. — 1989. — Т. 107, № 2. — С. 150—152.
110.Нужный В. П. Новый взгляд на проблему токсичности алкогольных напитков / В. П. Нужный, Л. М. Прихожан // Токсикологический вестник. — 1996. — № 5. — С. 9—16.
111.Нужный В. П. Зависимость постинтоксикационного алкогольного повреждения сердца крыс от способа их алкоголизации / В. П. Нужный, Е. Б. Тезиков // Пат. физиол. и эксперим. терапия. — 1992. — № 5—6. — С. 25—28.
112.Нужный В. П. Повреждения миокарда и симпатико-адреналовая система при синдроме отмены этанола у крыс / В. П. Нужный, Е. Б. Тезиков, И. Г. Забирова, А. И. Угрюмов // Вопр. мед. химии. — 1989. — Т. 35, № 4. — С. 16—20.
113.Нужный В. П. Морфо-функциональное исследование сердца крыс при синдроме отмены этанола / В. П. Нужный, А. И. Угрюмов, Н. Ю. Беляева // Cor et Vasa. — 1989. — Т. 31, № 5. — С. 402—410.
114.Нужный В. П. Синдром отмены этанола в патогенезе алкогольного поражения сердца / В. П. Нужный, Д. М. Шольц, И. Г. Забирова // Кардиология. — 1989. — Т. 29, № 6. — С. 94—99.
115.Огородный В. В. Заболеваемость населения областей Украины алкоголизмом и некоторые микроэлементы почв / В. В. Огородный // Доп. НАН Украины. — 1995. — № 9. — С. 124—126.
116.Осадчук М. А. Антиагрегационная активность сосудистой стенки и ультразвуковая картина поджелудочной железы в динамике развития хронического алкогольного панкреатита / Осадчук М. А., Киричук В. Ф., Кашкина Е. И.// Клиническая медицина. — 2000. — №4. — С. 22—24.
117.Островский Ю. М. Биологический компонент в генезисе алкоголизма / Островский Ю. М., Сатановская В. И., Садовник М.Н. — Минск, 1986. — 153 с.
118.Павлович Е. Р. Сравнительный ультраструктурный анализ капилляров проводящего и сократительного миокарда синоаурикулярной области сердца у внезапно умерших от коронарной болезни сердца и алкогольной кардиомиопатии / Е. Р. Павлович // Архив патологии. — 2000. — Т. 62, № 2. — С. 13—19.
119.Палеев Н. Р. Некоронарогенные заболевания миокарда. Состояние проблемы / Н. Р. Палеев, Гуревич М. А. // Клиническая медицина. —. 1998. —. № 9. — С. 4—9.
120.Пауков В. С. Алкогольная болезнь / В. С. Пауков // Архив патологии. — 1994. — Т. 56, № 1. — С. 38—45.
121.Пауков В. С. Алкоголизм и алкогольная болезнь / В. С. Пауков // Терапевтический архив. — 2001. — Т. 73, № 2. — С. 65—67.
122.Пауков В. С. Патологическая анатомия пьянства и алкоголизма / В. С. Пауков, Ю. А. Ерохин // Архив патологии. — 2004. — № 4. — С. 3—9.
123.Пауков В. С. Межмитохондриальные контакты кардиомиоцитов при адаптации сердца в условиях патологии / В. С. Пауков, Д. Д. Проценко // Архив патологии. — 1996. — Т. 58, № 6. — С. 43—50.
124.Пауков В. С. Алкогольные повреждения миокарда / В.