Стасюк Ігор Євгенович. Вплив малих доз іонізуючого випромінювання на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка у щурів

Краткое описание

Стасюк Ігор Євгенович. Вплив малих доз іонізуючого випромінювання на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка у щурів: дис... канд. мед. наук: 14.03.03 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2004

Стасюк І. Є. Вплив малих доз іонізуючого опромінення на шлункову секрецію та стан слизової оболонки шлунка у щурів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 нормальна фізіологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004.
Дисертація присвячена визначеннюсекреторної функції шлунка при одноразовому та фракційному рентгенівському опроміненні в малих дозах та структурно-метаболічних змін в слизовій оболонці шлунка щурів за умов поєднаної дії рентгенівського випромінювання та стресу.
Встановлена залежність базального кислотовиділення від дози опромінення.Під впливом гострого рентгенівського опромінення в діапазоні доз 10-100 сГр різко зростало кислотовиділення при базальній шлунковій секреції. Рентгенівське опромінення щурів у дозі 10 сГр не викликало структурно-морфологічних змін у слизовій оболонці шлунка, проте стимулювало процеси пероксидного окисненя ліпідів у ній. Криві доза ефект” для базальної та стимульованої пентагастрином секреції соляної кислоти мають нелінійний характер з наявністю дозонезалежної ділянки плато” кривої. Із зростанням дози опромінення в організмі щурів розвивалися дезадаптаційні процеси, які проявлялися у підвищенні секреції кислоти, стимульованої пентагастрином, та появою дистрофічних уражень у слизовій оболонці, а саме масивних та крапкових крововиливів, ерозій та виразок. Ступінь ураження слизової оболонки шлунка була пропорційною дозі рентгенівського випромінювання. Відновлення секреторного процесу до вихідних значень після фракційного опромінення в загальній дозі 40 сГр відбувалося в більш пізні терміни, ніж після гострого опромінення еквівалентною дозою. Комбінована дія рентгенівського проміння в дозах 10-40 сГр та "соціального" стресу збільшувала ураженість слизової оболонки шлунка порівняно з групою щурів, які були піддані ізольованій дії "соціального" стресу, що свідчить про потенціюючий вплив цих факторів на стан слизової оболонки шлунка.

1. Виявлені особливості секреції шлункових залоз та структурно-метаболічні зміни слизової оболонки шлунка за умов одноразової і фракційної дії рентгенівського опромінення, при його одночасній дії з стимуляторами секреції (пентагастрином, гістаміном та карбахоліном) та при бінарній дії малих доз радіації й хронічному стресі.
2. Одноразове рентгенівське опромінення в дозах від 10 до 100 сГр справляє виражений дозозалежний стимулюючий вплив на базальну секрецію кислоти в шлунку щурів.
3. Для кривої доза-ефект впливу рентгенівського опромінення на базальну секрецію соляної кислоти в шлунку щурів характерним є наявність плато” в діапазоні доз 10-40 сГр.
4. Вплив одноразового рентгенівського опромінення на дебіт кислоти шлункового соку, стимульованого пентагастрином, залежав від дози. У дозах 10 та 20 сГр рентгенівське опромінення пригнічувало, в дозі 30 сГр статистично достовірно не впливало, а в дозах 40, 50 та 100 сГр стимулювало виділення кислоти на фоні дії пентагастрина.
5. У щурів через 24 год після фракційного рентгенівського опромінення загальною дозою 40 сГр відзначено зростання пентагастринової і, особливо, базальної шлункової секреції.
6. Після одноразового рентгенівського опромінення щурів у дозі 40 сГр базальна секреція кислоти відновлювалася до рівня контрольних величин через 7 діб, а після фракційного рентгенівського опромінення загальною дозою 40 сГр базальна секреція кислоти нормалізувалася через 21 добу.
7. Шлункова секреція, стимульована пентагастрином, після одноразового рентгенівського опромінення щурів дозою 40 сГр відновлювалась через 72 год, після фракційного рентгенівського опромінення загальною дозою 40 сГр через 7 діб.
8. Гістамін на фоні рентгенівського опромінення в дозі 30 сГр не змінював кислотопродукуючої функції шлункових залоз, а вплив карбахоліну за цих умов призводив до її посилення.
9. Рентгенівське опромінення щурів у дозі 10 сГр не виявляє суттєвого впливу на морфологічний стан слизової оболонки шлунка, проте стимулює процеси пероксидного окиснення ліпідів в ній.
10. Бінарна дія рентгенівського опромінення в дозі 10 сГр та 24-годинного стресу збільшувала ураженість слизової оболонки шлунка порівняно з групою щурів, які були піддані ізольованій дії стресу, що свідчить про синергічний вплив цих факторів на ступінь пошкоджень слизової оболонки шлунка.