Степанець Інна Олександрівна Регіональний вимір територіальної організації влади в Україні

Краткое описание

Степанець Інна Олександрівна, аспірант кафедри еко­номічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Регіональний вимір територіальної організації влади в Україні» (11.00.02 - еко­номічна та соціальна географія). Спецрада Д 26.001.07 у Ки­ївському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
СТЕПАНЕЦЬ ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК: 911.3:352:332.1 (477)
ДИСЕРТАЦІЯ
РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В
УКРАЇНІ
11.0. 02 - економічна та соціальна географія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
І.О. Степанець
Науковий керівник - Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних наук, професор, академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
Київ - 2018

ЗМІСТ
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1. Теоретично-методичні основи суспільно-географічного дослідження територіальної організації влади 22
1.1. Територіальна організація влади як об’єкт суспільно-географічних досліджень 22
1.2. Моделі територіальної організації влади та
зарубіжний досвід децентралізації 44
1.3. Методичні основи дослідження територіальної організації влади 73
Висновки до Розділу 1 83
РОЗДІЛ 2. Трансформація територіальної організації влади в Україні 86
2.1. Історико-географічний розвиток системи територіального
управління в Україні 86
2.2. Ключові чинники трансформації територіальної організації
влади в Україні 103
2.3. Молодь як каталізатор процесів реформи місцевого самоврядування... 113
Висновки до Розділу 2 125
РОЗДІЛ 3. Основні напрямки удосконалення територіальної організації
влади в умовах децентралізації 128
3.1. Напрямки комунікаційного супроводу забезпечення системи
прийняття рішень органами місцевого самоврядування в Україні 128
3.2. Залучення активної молоді до забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування 144
3.3. Рекомендації забезпечення ефективної діяльності
реформи з децентралізації 155
Висновки до Розділу 3 164
ВИСНОВКИ 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172
ДОДАТКИ 187
ВСТУП
Актуальність теми. Інтеграція України в європейський простір є пріоритетним напрямком розвитку вітчизняного соціуму. Адміністративно- територіальний устій і територіальна організація влади із моменту здобуття Україною незалежності, тривалий час залишалися рудиментами радянського періоду та виступали у ролі негативних факторів економічного, соціального, політичного, культурного розвитку країни, що у свій час призвело до деградації територій, низького використання потенціалу місцевого розвитку, деградації муніципальних утворень та занепаду власних джерел та механізмів збалансованого розвитку території. Оптимальна модель територіальної організації влади, раціональні відносини між центральним апаратом і місцевою владою, оптимізована структура місцевого самоврядування дають можливість розвитку ефективного регіонального управління, облаштування простору територіальних громад, захисту інтересів різних соціальних груп. Важливість наукового завдання дисертаційного дослідження полягає у суспільно-географічному обґрунтуванні модернізації структури територіальної організації влади шляхом вивчення регіонального виміру реформи місцевого самоврядування.
Соціально-економічний розвиток регіонів є важливим показником досягнень країни в цілому, в більшій мірі відповідальність за вищевказаний напрямок лягає на місцеву владу. Тому важливо усвідомлювати наскільки місцеве самоврядування поліпшило ефективність своєї роботи після децентралізації та прослідкувати залежність темпів реалізації реформи від суспільно-географічних факторів. Трансформація системи місцевого самоврядування у регіонах проходить неоднорідно, характеризується фрагментарністю структури нових адміністративно-територіальних утворень. Саме тому, актуальним науковим завданням є виявлення факторів і особливостей змін та розвитку трансформації територіальної організації влади з метою обґрунтування перспективних шляхів її вдосконалення. Реформа територіальної організації влади, в контексті децентралізації, є однією з найбільш успішних в Україні. Об’єднання територіальних громад - це перший крок, тому для вирішення подальших завдань, які покладені на реформу, необхідно застосовувати якісні наукові підходи суспільно- географічних досліджень. Поняття територіальної організації влади залишається дискусійним у науковій думці і більш вивчене з точки зору права, соціології, політології, сфери державного управління, але недостатньо осмислене у суспільно-географічній науковій думці. Тому існує необхідність обґрунтування змісту, функцій, класифікаційних ознак, структурних елементів територіальної організації влади, спираючись на принципи суспільної географії. Особливо важливо було дослідити сучасний стан взаємозв’язків прогресивної і активної категорії населення та органів місцевого самоврядування, а також сформувати рекомендації на перспективу подальшої співпраці.
Теоретико-методологічні основи дисертаційної роботи склали праці з теорії суспільної географії в цілому та політичної, соціальної географії, зокрема щодо дослідження територіальної організації влади, зокрема М. Барановського, М. Дністрянського, А. Мельничука, Я. Олійника, М. Пістуна.
А. Степаненка та ін. Також були використані наукові напрацювання вчених суміжних наук - В. Бабаєва, О. Батанова, Ю. Ганущака, В. Куйбіди, В. Малиновського, Н.Нижник, А. Ткачука та ін. Не зважаючи на широкий спектр вітчизняних публікацій, варто зауважити, що регіональний вимір територіальної організації влади залишається недостатньо дослідженими. Також існує потреба в узагальненні факторів трансформації територіальної організації влади. Актуальність вибраної теми визначається, з одного боку, важливим значенням забезпечення оптимальної територіальної організації влади як складової ефективного регіонального управління, створення передумов для збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів, а з другого - недостатньою розробленістю даної проблематики в українській науці з позиції суспільної географії. Дисертаційне дослідження спрямоване на
усунення зазначеного недоліку. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з тематикою науково - дослідної роботи, що виконувалося на кафедрі економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема держбюджетною науково-дослідною роботою «Просторові трансформації в Україні: моделі модернізації та планування міських
територій» (номер державної реєстрації 0116U002636).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є суспільно - географічне дослідження трансформації територіальної організації влади в Україні на регіональному рівні. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: - систематизувати понятійно-категоріальний апарат дослідження територіальної організації влади на основі вивчення та узагальнення результатів попередніх наукових праць; - розробити принципи вдосконалення територіальної організації влади з урахуванням досвіду зарубіжних суспільно - географічних досліджень; - висвітлити основні історичні етапи формування та трансформації територіальної організації влади в Україні; - систематизувати та проаналізувати чинники трансформації територіальної організації влади; - провести типізацію регіонів з урахуванням можливостей формування самодостатніх територіальних громад та залучення молоді до процесів територіального управління; - обґрунтувати відповідні заходи та механізми підвищення ефективності розвитку місцевого самоврядування територіальних громад з урахуванням регіональних особливостей.
Об’єкт дослідження - процеси трансформації територіальної організації влади.
Предмет дослідження - просторово-часові особливості формування та модернізації територіальної організації місцевого самоврядування в суспільно-географічному контексті.
Методи дослідження. ^формаційною основою дисертаційного дослідження стали матеріали Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної служби статистики України, нормативно-правові документи, зокрема Конституція України, закони України, аналітичні та статистичні матеріали центральних органів державної влади, органів місцевої влади і місцевого самоврядування, наукові напрацювання вітчизняних і зарубіжних вчених,результати особистих досліджень автора. Для досягнення мети дослідження використовувалися загальнонаукові і спеціальні методисуспільно-географічних наук. Так, для обґрунтування теоретичних засад дослідження, систематизації понятійно - категоріального апарату використано методи системного аналізу і синтезу, дедукції та індукції, літературний; для аналізу чинників формування та трансформації територіальної організації влади в Україні застосовано методи класифікації, статистичний, історико-географічних зрізів; для виявлення особливостей, проблем та обґрунтування шляхів оптимізації територіальної організації влади в Україні на регіональному рівні використано методи: порівняльно-географічний,типізації, картографічного та графічного моделювання, контент-аналіз, анкетування, експертних оцінок.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше:
- визначено принципи вдосконалення територіальної організації влади з позиції регіонального виміру, у тому числі принципи послідовності, системності, комплексності, територіальної цілісності та узгодженості з адміністративно-територіальним устроєм, просторово-часової єдності. Вагому увагу приділено ефекту субнаціонального рівня управління;
- проведено групування та створено узагальнюючу матрицю типізації регіонів залежно від спроможності громад та залучення молоді до роботи органів місцевого самоврядування;
- розроблено рекомендації щодо оптимізації розвитку місцевого самоврядування у регіонах залежно від типів та груп територіальних одиниць;
дістали подальшого розвитку:
- географічний підхід до дослідження територіальної організації влади, зокрема методика суспільно-географічного дослідження місцевого самоврядування;
- періодизація процесів формування та трансформації територіальної організації влади в Україні з виділенням сімох етапів; удосконалено: - понятійно-категоріальний апарат територіальної організації влади з позиції суспільно-географічних досліджень, зокрема, запропоновано авторське визначення територіальної організації влади;
- підходи до ідентифікації та систематизації факторів трансформації територіальної організації влади в Україні в умовах децентралізації, зокрема виділено чотири групи - політико-правові, економічні, соціальні, просторово- географічні. Відмінність одержаних результатів від відомих наукових розробок полягає в комплексному підході до вивчення територіальної організації влади та місцевого самоврядування з позиції регіонального виміру як складової територіального управління. Дослідження базувалося на принципах суспільної географії і спрямоване на розробку механізмів підвищення ефективності впровадження концепції децентралізації на регіональному та локальному рівнях на основі стратегічного планування та ефективного залучення певних категорій населення. Такий аспект розвитку територіальної організації влади у вітчизняній науці не набув достатнього висвітлення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть виступати науковим підґрунтям удосконалення територіальної організації влади як для регіонів України, так і для окремих громад. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, органами місцевого самоврядування для підвищення ефективності регулювання процесів управління регіональним розвитком, стратегічного планування та оптимізації територіальної організації влади. Теоретичні висновки та практичні рекомендації даної дисертації впроваджені в навчальний процес географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при читанні курсів «Основи регіональної політики», «Методологія суспільної географії» (довідка №050/620-30 від 13 червня 2018 р.) Рекомендації дисертації щодо оптимізації розвитку місцевого самоврядування у регіонах України залежно від типів та груп територіальних одиниць використовуються у практичній діяльності комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно - територіального устрою Київської обласної ради (довідка 10 від 20 червня
2018 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого суспільно-географічного завдання - виявлення просторово-часових особливостей та обґрунтування шляхів удосконалення територіальної організації влади у регіонах України. Отримані результати є особистим доробком автора, поглиблюють теоретико-методологічні засади територіальної організації влади. У дисертаційній роботі узагальнені та обґрунтовані методологічні й методичні засади дослідження територіальної організації влади; на основі комплексу методів дослідження здійснено оцінку трансформації територіальної організації влади у регіонах України, обґрунтовані рекомендації та пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження реформи місцевого самоврядування на регіональному та локальному рівнях.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень обговорювалися на всеукраїнських та міжнародних науково -практичних конференціях, школах-семінарах, наукових конгресах: ХІУ міжнародній науковій міждисциплінарній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (м. Київ 2016 р.); третьому студентському конгресі «Захист навколишнього середовища. Збалансоване природокористування» (м. Львів, 2016 р.); ХІІ, ХІІІ всеукраїнських науково- практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених «Молоді
науковці - географічній науці» (м. Київ 2016 р., м.Київ.2017); ХІІ,ХУ школа- семінарах «Проблеми розвитку регіонів України» (м. Берегово 2016 р., м. Дніпро 2018 р.); Міжнародній науково-практичній конференції
«Географические аспекты устойчивого развития регионов» (м. Гомель 2017 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные вопросы наук о Земле в концепции устойчивого развития Беларуси и сопредельных государств» (м. Гомель, 2017 р.). Публікації. Основні положення
дисертаційного дослідження висвітлені в 11 публікаціях. Загальний обсяг 3,2 друкованих аркушів, з них 5 у фахових виданнях, обсягом 1,9 д.а. усі авторські.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 228 сторінок, з них основного тексту - 157 сторінок, список використаних джерел включає в себе 148 найменувань на 15 сторінках. У роботі присутні 11 картосхем, 10 таблиць, 46 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі досліджена трансформація територіальної організації влади в Україні у контексті процесів децентралізації, визначено основні принципи та етапи розвитку територіальної організації влади в просторово-часовому вимірі, проаналізовано регіональний вимір розвитку місцевого самоврядування у ході реформи. Розроблено шляхи удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування залежно від типу регіону з позиції впровадження реформи децентралізації влади в Україні, в першу чергу із урахуванням суспільно-географічних факторів розвитку територіальних громад, запропоновано власний підхід залучення молоді до роботи органів місцевого самоврядування.
Г оловними висновками роботи є:
1. Понятійно-категоріальний апарат у сфері територіальної організації влади є надто широким та розлогим, значення одного терміну може мати відмінну специфіку залежно від сфери його застосування (окрім термінології, яка офіційно визначена нормативно-правовою документацією України). Тому було проведено систематизацію понятійно-категоріального апарату. Проведено бібліометричний аналіз, результати якого підтверджують, що предметне поле досліджень суспільної географії у даному напрямку відмінне від інших галузей, які займаються вивченням подібної тематики. З позиції суспільно- географічних досліджень трансформації територіальної організації влади, варто поставити на перший план її територіальну основу. Пропонується розглядати територіальну організацію влади як систему галузево-ієрархічної взаємодії видів та форм влади у межах певного чітко визначеного просторового поля.
2. Трансформація та модернізація територіальної організації влади в Україні може бути ефективною за умови дотримання відповідних суспільно- географічних принципів: системності та комплексності (територіальна
організація є певною просторово-ієрархічною системою, тому її трансформація впливає на кожен структурний елемент комплексно, не залежно до горизонтальної чи ієрархічної структури він належить), узгодженості з адміністративно-територіальним устроєм (територіальна організація влади та адміністративно-територіальний устрій є взаємозалежними, тому реформа однієї компоненти неможлива без модернізації іншої), просторово-часової єдності (трансформація територіальної організації влади це тривалий процес, який має бути регламентованим та поширеним на усі територіальні рівні одночасно), послідовності (реформа повинна мати чітко визначені етапи впровадження, вона є довготривалою, тому в ході реалізації необхідно вносити корективи), територіальної цілісності (трансформація територіальної організації влади в контексті децентралізації не може порушувати територіальну цілісність держави, чи змінювати форму державного устрою) відкритості (трансформація територіальної організації влади та реформа місцевого самоврядування не можуть бути ефективними без максимально можливого залучення населення та розвитку громадянського суспільства).
3. Запропоновано авторську періодизацію історико-географічного становлення територіальної організації влади в Україні, з акцентом на трансформацію форм адміністративно-територіальних утворень та розвиток місцевого самоврядування в історичній ретроспективі. Виділено сім етапів розвитку територіальної організації влади на землях сучасної України: князівський (ІХст. - 1 половина ХУст.); шляхетський (2 половина ХУст. - 1 половина ХУІІ ст.); козацький (2 половина XVII ст. - кінець XVIII ст.); губернсько-округовий (кінець XVIII ст. - 1917р.), період перманентних трансформацій (1917 - 1945рр.); радянський-обласний (1945- 1991рр.), пострадянський (1991р. - наш час). Описано перспективи можливостей утворення нового етапу розвитку територіальної організації влади в Україні за результатом впровадження реформи з децентралізації влади в Україні.
4. Систематизовано та згруповано чинники трансформації територіальної організації влади в Україні. Автором виділено чотири ключові групи: політико-правові, економічні, соціально-географічні, еколого- географічні. Не зважаючи на групування чинників за відповідними ознаками, ранжувати їх за ступенем впливу неможливо, адже усі вони виступали каталізаторами процесів децентралізації комплексно. Кожна група факторів створює певні ризики для ефективного впровадження реформи у регіонах, які потрібно враховувати. Важливу роль для успішної реалізації реформи відіграє молодь як перспективна та прогресивна категорія населення, що має усі шанси у середньостроковій перспективі бути соціальним базисом подальшого розвитку об’єднаних територіальних громад.
5. Проведено систему групувань регіонів на основі аналізу можливостей формування самодостатніх територіальних громад та залучення молоді до процесів територіального управління у контексті розвитку, а також створено узагальнюючу матрицю типізації регіонів. Типізація була проведена на основі даних, отриманих завдяки дослідженню молоді, виділили три ключові типи регіонів:
а) регіони з активною молодіжною позицією;
б) регіони з невизначеною молодіжною позицією;
в) регіони з пасивною молодіжною позицією.
На основі даних, отриманих від дослідження експертів та органів місцевого самоврядування, ми виділили 2 типи регіонів:
а) регіони з домінуванням громад «зрілого» місцевого самоврядування;
б) регіони з домінуванням громад «незрілого» місцевого самоврядування.
Залежно від типу та групи регіонів, було розроблено та запропоновано
декілька категорій принципів оптимізації територіальної організації влади для регіонів зі «зрілим» місцевим самоврядуванням та регіонів із «незрілим» місцевим самоврядуванням. «Зріле» місцеве самоврядування не лише ефективно виконує базові завдання, а й готове створювати унікальний продукт у своїй громаді, розвивати бренд власної території. «Незріле» місцеве самоврядування не готове до виконання завдань, реалізації повноважень та відповідальності, які воно отримало в ході децентралізації влади. Таким чином, через недостатню обізнаність, пасивність і страх з боку місцевої влади, територія не розвивається, а в деяких ситуаціях навіть деградує. Для сприяння розвитку «незрілих» територіальних громад розроблено пропозиції, що мають сприяти задоволенню потреб та інтересів населення у всіх сферах життєдіяльності на відповідних територіях. Пропозиції були розділені на господарські, соціальні та інформаційні.