Степура Максим Олександрович. Мотивація підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону

Краткое описание

Степура Максим Олександрович. Мотивація підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону : Дис... канд. наук: 08.00.04 2009

Степура М.О. Мотивація підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2008.
Досліджено теоретичні, методичні та практичні питання мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій. Визначено сутність мотивації підприємницької діяльності, класифіковано мотиви до підприємництва, розглянуто особливості мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі. Досліджено та систематизовано методичні підходи до ідентифікації депресивних сільських територій. Проведено аналіз сучасного стану підприємницького середовища аграрного сектора та тенденції розвитку аграрного підприємництва на депресивних сільських територіях. Запропоновано систему показників виміру економічного, соціального та інституційного ефектів виконання регіональних програм розвитку аграрного підприємництва. Визначено напрями та перспективи розвитку сільськогосподарських виробників, запропоновано програму розвитку фермерських господарств на депресивних сільських територіях. Доведено необхідність застосування синергетичної дії внутрішніх мотивів сільських жителів до підприємництва, державних регуляторних інструментів та цільових програм подолання депресивного стану сільських територій при формуванні механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до формування механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій.
1. Встановлено, що мотивація це складне і багатопланове явище, яке являє собою економічні відносини щодо пошуку необхідних ресурсів для започаткування підприємницької діяльності та її здійснення, вибору шляхів мінімізації підприємницьких ризиків, а також узгодження цілей підприємця (максимізація прибутку) та найманого працівника (максимізація розміру винагороди за працю). Мотиви являють собою внутрішні спонукальні чинники, що впливають на усвідомлення індивідом необхідності розпочати власну справу, а стимули зовнішні спонукальні чинники, які направлені на заохочення позитивних кінцевих результатів підприємницької діяльності. Система мотивів до підприємницької діяльності є складною трирівневою системою, що включає в себе мотиви мікро-, мета- та макрорівнів.
2. Серед мотивів підприємницької діяльності в аграрному секторі виділено матеріальні, духовні, виробничо-побутові та соціальні. Найбільшого мотиваційного значення у сільськогосподарському виробництві набуває група матеріальних мотивів, які різняться між собою в залежності від організаційно-правових форм підприємницьких структур. Базова система зовнішніх стимулів до підприємницької діяльності в Україні сформована і включає в себе законодавчу та нормативну базу, суб’єкти ринкової інфраструктури, серед яких основними є фінаново-кредитний механізм та інформаційно-консультаційна інфраструктура. Регуляторна політика держави щодо аграрного підприємництва є зовнішнім мотивом стимулом до підприємницької діяльності, одним із чинників формування сприятливого підприємницького середовища в аграрній сфері.
3. Аналіз фактичних умов становлення підприємництва в аграрному секторі довів, що наявне підприємницьке середовище не сприяє його формуванню і не забезпечує умов виходу сільського господарства з кризи. Проведений аналіз показав, що сільські території Житомирської області, у разі вдосконалення положень Закону України „Про стимулювання розвитку регіонів” щодо процедури визначення депресивних сільських територій, можуть отримати такий статус та державне фінансування їх соціально-економічного розвитку, що дасть змогу залучити додаткові бюджетні ресурси для формування сприятливого підприємницького середовища як в аграрному секторі, так і в сільській місцевості взагалі.
4. Як показав аналіз діяльності підприємницьких структур в аграрному секторі депресивних сільських районів Житомирської області, в останні роки відбувається зменшення кількості партнерських та корпоративних форм підприємницької діяльності в АПК. Хоча і незначними темпами, але розвиваються індивідуальні форми підприємницької діяльності, а саме фермерські господарства та особисті селянські господарства, які слід віднести до потенційних фермерських. Дане явище в умовах депресивного стану сільських районів можна пояснити незначною кількістю населення працездатного віку, що унеможливлює створення відносно крупних сільськогосподарських підприємств.
5. Доведено, що одним з головних напрямів підтримки розвитку сільських територій, як основи підприємницького середовища аграрного сектора, має бути створення сприятливих правових, економічних, організаційних та інших умов для пожвавлення на них економічної діяльності. Важливо, щоб безпосередніми і вагомими результатами такої підтримки стало збільшення кількості господарств, робочих місць і доходів, посилення соціального захисту сільського населення, поліпшення функціонування і відтворення людського капіталу села, а також раціональне використання і збереження його природноресурсного потенціалу. Реалізація цього напряму пов’язана з урізноманітненням програм підтримки сільського господарства та вдосконаленням участі в них суб’єктів господарювання з метою зміцнення соціальних і екологічних аспектів їх діяльності; поширенням аграрних програм на фермерські та особисті селянські господарства; всебічним сприянням розвиткові на селі малого й середнього підприємництва у позаграрному секторі економіки, як додаткового джерела доходів домогосподарств, а отже, і фінансових ресурсів особистих та фермерських господарств.
6. Визначено особливу роль у розвитку сільських територій обслуговуючих кооперативів при сільських громадах та дорадчих служб, які можуть стати стрижнем формування тренінгових центів з питань розвитку сільських територій та процесу удосконалення підприємницького середовища в аграрному секторі. Ініціаторами входження у програмні заходи можуть бути і інші групи активних громадян, представників громадських організацій та місцевого самоврядування. Обов’язкова участь у програмах розвитку сільської території місцевих жителів спонукатиме до активізації місцевих ініціатив, залучення громади до формування стратегії розвитку території.
7. Виходячи із темпів розвитку кількості індивідуальних форм підприємницької діяльності в аграрному секторі регіону можна стверджувати, що перспективним напрямом для подальшого розвитку даних форм підприємницької діяльності є поширення сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, а саме таких її видів як: спеціалізовані обслуговуючі кооперативи, агроторгові доми, засновані на кооперативних засадах, а також кооперативи при сільських громадах.
8. Доведено, що для стимулювання аграрного підприємництва важливим є розробка та впровадження програм розвитку агроформувань, що діють на депресивних сільських територіях, зокрема програми розвитку фермерських господарств на депресивних сільських територіях. Основними напрямами програми мають бути: розробка економіко-організаційних параметрів фермерського господарства, законодавче затвердження розмірів та видів державної допомоги новоствореним фермерським господарствам, оголошення відкритого конкурсу претендентів для реалізації проекту та укладання із його переможцем відповідного договору про співпрацю.
9. Встановлено, що механізм мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону має базуватися на синергетичній дії мотивації підприємницької діяльності та стимулюванні розвитку регіонів. Даний синергетичний ефект сприяє формуванню механізму державного стимулювання підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону, що діє крізь призму організаційно-економічного механізму підприємницької діяльності в аграрному секторі і впливає на усі форми аграрного підприємництва. Будь-який кінцевий результат дії механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону впливає на вищевказані складові: шліфуючи, вдосконалюючи їх і навіть призводячи до зміни їх основ. Дієвість даного механізму дозволить підвищити рівень розвитку аграрного підприємництва та вивести сільські території із депресивного стану.