Стойко Наталія Євгенівна. Еколого-економічні аспекти організації використання земель сільськогосподарського призначення в ерозійно небезпечних агроландшафтах Лісостепу Львівської області

Краткое описание

Стойко Наталія Євгенівна. Еколого-економічні аспекти організації використання земель сільськогосподарського призначення в ерозійно небезпечних агроландшафтах Лісостепу Львівської області : Дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Львівський держ. аграрний ун-т. — Л., 2006. — 217арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 154-171

Стойко Н.Є. Еколого-економічні аспекти організації використання земель сільськогосподарського призначення в ерозійно небезпечних агроландшафтах Лісостепу Львівської області. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Національний лісотехнічний університет України, Львів, 2006.
Теоретично обґрунтовано необхідність ландшафтно-екологічного підходу до формування екологічно збалансованої структури сільськогосподарського землекористування в ерозійно небезпечних агроландшафтах. Зроблено аналіз і еколого-економічну оцінку використання земель сільськогосподарського призначення після проведення перших етапів земельної реформи. Висвітлено й узагальнено досвід і проблеми організації використання та охорони земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів. Розкрито концептуальні підходи до вдосконалення економічного механізму стимулювання раціонального використання та охорони земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів.
Розроблено методичні рекомендації щодо виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць (ЕЛЕТО), які розглядаються як об'єкти диференційованого агроландшафтного однотипного сільськогосподарського використання території, що дає можливість ефективно використовувати земельні ресурси з найменшим ризиком погіршення їх якості та втрати родючості ґрунтів. Удосконалено механізм ґрунтозахисної системи землеробства з урахуванням основних причин дестабілізації агроландшафтів. Запропоновано визначати оптимальний варіант використання земель у сільськогосподарському підприємстві за допомогою побудови моделі нечіткого математичного програмування еколого-економічної оптимізації структури сільськогосподарських земель. При розробці проекту організації використання земель сільськогосподарського призначення на території сільської ради пропонується складати схему формування біоцентрично-мережевої структури агроландшафту, основними складовими якої є біоцентри та біокоридори.
Удосконалено систему показників оцінки екологічно збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення.

На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки:
1. Одним із визначальних чинників інтенсивного розвитку водної ерозії ґрунтів є недостатнє врахування екологічних особливостей природного середовища при організації сільськогосподарського землекористування. Тому дуже важливо запобігти деградації ґрунтового покриву, створюючи екологічно збалансовані агроландшафти.
2. Центральне місце у створенні екологічно збалансованих агроландшафтів займає врахування екологічних наслідків від прийнятих економічних рішень на основі методичних підходів до визначення шляхів досягнення зростання урожаю сільськогосподарських культур при збереженні якості земельних ресурсів і забезпеченні оптимальних умов проживання людини.
3. Аналіз існуючих підходів до організації використання сільськогосподарських земель в умовах розвинутої водної ерозії ґрунтів свідчить про необхідність подальшого вдосконалення науково обґрунтованих підходів і методичних рекомендацій щодо формування екологічно збалансованих агроландшафтів з таких причин: суцільно розорані масиви ріллі, сформовані під тиском економічних вимог, не відповідають ґрунтово-морфологічним умовам території; паювання масивів орних земель на рівнозначні частки не забезпечує поліпшення організації використання земель, а, навпаки, ускладнює можливість еколого-економічної оптимізації сільськогосподарського землекористування, оскільки передача таких масивів земель в оренду залишає питання вдосконалення просторової структури агроландшафтів не розв'язаним.
4. У дисертаційній роботі приділена увага вдосконаленню методики організації ерозійно безпечного використання земель на основі системного і ландшафтно-екологічного підходів. При плануванні екологічно збалансованого землекористування пропонується розглядати агроландшафти як систему взаємозв'язаних природних і економічних процесів та проводити ландшафтно-екологічне зонування сільськогосподарських земель, яке ґрунтується на найважливіших в агровиробничому сенсі територіальних показниках (рельєф, ґрунтовий та рослинний покрив, підстилаючі породи, умови поверхневого та ґрунтового зволоження, клімат).
5. Розроблено методичні рекомендації щодо виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць, які апробовано при розробці проекту організації використання земель сільськогосподарського підприємства "Прикарпаття", розміщеного на території Долинянської сільської ради Городоцького району Львівської області, дозволили сформувати ділянки однотипного сільськогосподарського використання території агроландшафту, домогтися екологічної й економічної оптимізації структури сільськогосподарських угідь, підвищити рівень використання орних земель та ефективність ґрунтозахисних заходів.
6. Під час розроблення проекту організації використання земель на території сільської ради запропоновано складати схему формування біоцентрично-мережевої структури агроландшафту, основними складовими якої є біоцентри та біокоридори, які дадуть змогу не лише збагатити антропогенно спрощені екосистеми біологічним розмаїттям, але й матимуть природоохоронне та ґрунтозахисне значення.
7. Запропонована модель нечіткого математичного програмування задачі оптимізації використання земель у сільськогосподарському підприємстві дає змогу обґрунтувати рівень ефективності землекористування в різних природно-економічних умовах завдяки введенню в модель слабоформалізованих аспектів проблемних ситуацій, до яких належать:
нечіткі описи параметрів використання земельних ресурсів;
введення лінгвістичних змінних для оцінки параметрів прогнозованої врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва, а також ціни збуту сільськогосподарської продукції;
здобуття прогнозних рішень за допомогою моделювання з використанням експертних методів оцінки економічного ефекту при екологічних обмеженнях на використання ерозійно небезпечних земель.
Нечітке математичне програмування у землевпорядному проектуванні дає змогу дослідити множину різноманітних альтернатив і всесторонньо вивчити ситуаційну проблему, визначити економічно доцільну й екологічно безпечну структуру сільськогосподарських угідь і посівних площ сільськогосподарських культур, оптимально поєднати галузі сільського господарства для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва.
8. Встановлено, що обґрунтування екологічної необхідності та економічної доцільності оптимізації землекористування з вилученням із сільськогосподарського використання деградованих і малопродуктивних земель та переведення їх у природні угіддя є основою для підтвердження пропозицій щодо підвищення ефективності природокористування в даному регіоні.
9. Доведено, що раціональне використання і охорона земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах повинні здійснюватись на підставі проектів землевпорядкування з дотриманням вимог ґрунтозахисного землеробства. Проведення організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних і фітомеліоративних заходів, передбачених проектом, дає змогу значно зменшити втрати ґрунту від водної ерозії.
З метою економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель запропоновані еколого-економічні інструменти впливу на фінансовий стан суб'єктів землекористування: пільгове кредитування на ведення сільського господарства з дотриманням вимог ґрунтозахисного землеробства; субсидії на здійснення природоохоронних програм, що мають загальнодержавне значення; плата за землю, випас худоби, вирубку лісу, погіршення якості землі, втрату родючості ґрунту; штрафи за недотримання екологічного законодавства.
10. Запропоновано еколого-економічну оцінку проекту, розробленого для умов розвинутої водної ерозії ґрунтів, проводити порівнянням витрат на відновлення ґрунту, втрата якого запобігається, та затрати на виробництво товарної продукції при різних варіантах організації сільськогосподарського землекористування, враховуючи екологічно допустимі межі розорювання території.