СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ГЕТЕРОГЕННІСТЬ ЕПІТЕЛІЮ ГЛОТКОВОГО МИГДАЛИКА В НОРМІ І ПАТОЛОГІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.І. Пирогова
На правах рукопису

Рауцкіс ПОВІЛАС АНТАНО

УДК: 616.323.007.61:616-003.96:616-053:611-018.5

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ГЕТЕРОГЕННІСТЬ
ЕПІТЕЛІЮ ГЛОТКОВОГО МИГДАЛИКА В НОРМІ І ПАТОЛОГІЇ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Біктіміров Віктор Васильович

Вінниця 2008

ЗМІСТ

Вступ ....................................................................................................................4
Розділ 1
Сучасні погляди на гіперплазію глоткового мигдалика (огляд літератури) ................................................................................................11
1.1.Морфо-функціональні особливості глоткового мигдалика .................11
1.2.Етіопатогенез гіперплазії глоткового мигдалика .................................18
1.3.Клініко-морфологічні аспекти гіперплазї глоткового мигдалика ......21
Розділ 2
Матеріал та методи дослідження ....................................................32
2.1.Морфологічні методи дослідження .......................................................32
2.2.Біохімічні методи дослідження ..............................................................34
2.3.Статистичні методи дослідження ..........................................................35
Розділ 3
Структурно-функціональна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика ..........................................................................37
Розділ 4
Вікові особливості ультраструктурної організації епітелію слизової оболонки глоткового мигдалика .........54
Розділ 5
Морфологічні критерії вікової інволюції глоткового мигдалика та його відносиНи з прилеглими
залозами слизової оболонки глотки ............................................74
5.1.Морфо-функціональні маркери вікової інволюції глоткового мигдалика ........................................................................................................74
5.2.Структурно-функціональні відносини глоткового мигдалика з прилеглими залозами слизової оболонки глотки ........................................84
Розділ 6
Вплив деяких факторів на динаміку вмісту мікроелементів в тканині глоткового мигдалика ...............95 Розділ 7
морфологічні зміни епітелію глоткового мигдалика при неспецифічному запаленні та при інвазії грибками .......................................................................................................110
Розділ 8
Аналіз і узагальнення результатів досліджень .....................140
Висновки .......................................................................................................155
Список використаних джерел .........................................................157

ВСТУП

Актуальність теми. Гіперплазія глоткового мигдалика (ГГМ) досить розповсюджена серед дитячого населення всього світу [1; 16; 152; 185; 215; 250; 274]. У дітей дошкільного та молодшого шкільного віку вона складає половину всієї патології вуха, горла і носа [107; 108; 111], а у дітей, які часто хворіють, досягає 65,0-76,0% [25; 27; 78; 79; 107]. Різноманітні порушення, які виникають у дитячому організмі в зв’язку з гіпертрофією ГМ та її ускладненнями, постійно привертають увагу дослідників усього світу, але розробка ефективних методів лікування і, особливо, профілактики гальмується через відсутність чітких уявлень про патогенез та морфогенез ГГМ [2; 20; 24; 25; 64; 79; 123; 210; 225; 226]. З приводу ГГМ найчастіше проводяться оперативні втручання, до яких спонукають численні ускладнення загального та місцевого характеру [16; 17; 21; 41; 68; 69; 70; 133; 268; 292; 294; 297]. А оперативні втручання, в свою чергу, можуть мати ускладнення [51; 52; 105; 147; 200; 243; 263].
ГМ розміщений у носоглотці на межі між носом і глоткою між отворами слухових труб, де відбувається завихрення повітря і його щільний контакт зі слизовою оболонкою. ГМ забезпечує імунний контроль та захист організму від мікробів, вірусів та інших патогенних факторів, які спричиняють розвиток аденоїдитів та гіперплазії. При цьому, вивченню морфологічних аспектів ГГМ в Україні приділяється недостатньо уваги. Серед практикуючих ЛОР-лікарів існує хибна думка про те, що морфологічний стан піднебінних та глоткового мигдаликів не має специфічних ознак, які служили б основою для проведення диференційної мікроскопічної діагностики захворювань цих органів [47; 176; 290; 293].
На сучасному етапі під ГГМ розуміють збільшення розмірів ГМ, що спричиняє ускладнення. Морфологічний субстрат ГГМ вивчений недостатньо. Наприклад, невідома роль епітелію у розвитку цієї патології [103; 164; 182; 275]. ГГМ і тонзиліт часто розцінюють в єдиному контексті як аденотонзиліт, що є недоцільним, тому що піднебінні та глотковий мигдалики хоч і є складовими кільця Пирогова-Вальдейєра мають різну локалізацію та функціональне призначення, мають відмінності в будові епітелію. ГМ є окремим лімфоепітеліальним органом, запальні процеси в якому поєднуються з гіперплазією і мають свої специфічні клініко-морфологічні прояви та ускладнення [59; 91; 110; 114; 247; 271]. На думку М.Р.Богомильского [16; 18], семіотика хвороб ГМ майже відсутня, на що вказують й інші автори [107; 216; 276].
Протягом останнього десятиріччя науковцями велика увага приділяється імунокомпетентній лімфоїдній тканині ГМ, яка асоційована з епітелієм, як представнику MALT-системи. З’явились публікації стосовно лімфом кільця Пирогова-Вальдейєра, в тому числі і у дітей, але ці публікації теж не мають систематизованого характеру. Немає чітких диференціальних критеріїв між реактивною гіперплазією і пухлиною (лімфомою) [209; 241; 283; 287].
ГМ, як лімфоепітеліальний орган, привертає увагу багатьох авторів, які у своїх дослідженнях роблять акцент на реакцію лімфоїдної частини органу у відповідь на інфекцію, на антигенну стимуляцію, на фактори терапії [2; 6; 34; 46; 53; 57; 64; 79; 92; 93; 144; 152; 190; 225; 226], але стану епітеліального компоненту ГМ, його морфологічним трансформаціям в процесі інволюції чи розвитку запалення, регенерації приділяється недостатньо уваги. В останніх досить фундаментальних публікаціях відмічається: в одних що епітелій, який вистеляє поверхню ГМ є багатошаровим плоским [133], в інших багаторядним миготливим [74], в той час, як більшість морфологів твердять, що ГМ вистеляє циліндричний багаторядний миготливий епітелій, який в різноманітних умовах має схильність до метаплазії в багатошаровий плоский незроговілий чи зроговілий.
Перший і безпосередній контакт з екзогенними патогенними факторами відбувається з епітелієм, тому в ньому заключений великий спектр адаптаційних процесів, який на теперішній час також вивчений недостатньо.
В препубертатному та пубертатному періодах розвитку людини відбувається вікова інволюція ГМ, тобто він зменшується в об’ємі за рахунок зниження структурно-функціональної активності лімфоїдних фолікулів. Зміни, що відбуваються в епітеліальному компоненті та кровоносних судинах вивчені недостатньо [92; 93; 204].
У тканині видалених мигдаликів із збільшенням віку дітей констатовано зменшення вмісту цинку (Zn) та підвищення магнію (Mg) [82]. Враховуючи, що мікроелементи є абсолютно необхідними та незамінними в розвитку дитини [8; 10; 101], а дисбаланс їх може видозмінювати морфологічну картину багатьох захворювань, вивчення динаміки вмісту мікроелементів у глотковому мигдалику в залежності від віку, статі дітей та різних патологічних станів є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою стоматологічного та фармацевтичного факультетів Вінницького національного медичного університету ім.М.І.Пирогова МОЗ України (протокол №5 від 12 травня 2005 року) та проблемною комісією МОЗ і АМН України „Морфологія людини” (протокол №65 від 31 березня 2004 року). Дисертація є фрагментом планової наукової роботи Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова „Сучасні аспекти ранньої діагностики і лікування неспецифічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів і склероми” (номер державної реєстрації 01050002824). Дисертант в комплексній темі виконував окремі фрагменти, присвячені патогенезу, морфогенезу, діагностиці ГГМ у дітей.
Мета дослідження: встановити динаміку структурно-функціональної гетерогенності епітелію глоткового мигдалика у віковому аспекті та при запаленні.

Завдання дослідження:
1. Вивчити варіанти структурної трансформації епітелію глоткового мигдалика.
2. Дослідити особливості ультраструктурної організації епітелію глоткового мигдалика у дітей в залежності від віку.
3. Встановити морфологічні маркери вікової інволюції глоткового мигдалика.
4. Визначити вплив гіперплазії глоткового мигдалика на структуру прилеглих залоз слизової оболонки глотки.
5. Вивчити динаміку вмісту п’яти есенційних мікроелементів (Mg, Fe, Zn, Mn, Cu) в тканині глоткового мигдалика в залежності від віку та статі дітей, а також від ступеня гіперплазії лімфоїдних вузликів.
6. Дослідити морфологічні зміни епітелію глоткового мигдалика при неспецифічному запаленні та при інвазії грибками.
Об’єкт дослідження - процеси структурної трансформації епітелію глоткового мигдалика.
Предмет дослідження - структурна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика в нормі і при патології.
Методи дослідження: у роботі використані гістологічні, гістохімічні та електронно-мікроскопічні методи дослідження для вивчення структурних елементів глоткового мигдалика і ультраструктурної організації паренхіматозно-стромальних елементів його слизової оболонки; морфометричні для визначення площі лімфоїдних вузликів та об’ємної щільності лімфоцитів і епітеліальних клітин слизової оболонки глоткового мигдалика у віковому аспекті; біохімічні для визначення мікроелементів у тканині глоткового мигдалика методом спектрального аналізу; статистичні для підтвердження достовірності отриманих результатів.
Наукова новизна. Встановлено, що багаторядний миготливий епітелій глоткового мигдалика здатний до метаплазії в багатошаровий плоский незроговілий чи зроговілий, в процесі якої формуються проміжні, дистрофічно змінені види епітелію. Отримали подальшого розвитку наукові дані про вікові відмінності ультраструктурної організації епітелію слизової оболонки глоткового мигдалика. Морфометричними методами дослідження вперше встановлено зменшення площі лімфоїдних вузликів і об’ємної щільності лімфоцитів у епітелії зі збільшенням віку дітей. Досліджено морфологічні зміни епітелію глоткового мигдалика при неспецифічному запаленні, де поряд з ураженнями глоткового мигдалика виявлено поширення запального процесу на прилеглі залози слизової оболонки глотки з подальшим розвитком їх склерозу, атрофії, іноді затримки вмісту в залозистих структурах з формуванням кіст. Вперше у 8% всіх видалених глоткових мигдаликів виявлено інфільтрацію тканини різними видами грибків. Встановлена залежність вмісту п’яти есенційних мікроелементів у глотковому мигдалику (Mg, Fe, Zn, Mn, Cu) від віку, статі дітей, ступеня гіперплазії лімфоїдних вузликів та наявності грибкової інвазії.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані про динаміку змін структури епітелію глоткового мигдалика та залежність трансформації епітелію від зовнішніх та внутрішніх факторів дозволять розробити способи впливу на ці адаптаційні процеси. Диференційна оцінка ознак вікової інволюції глоткового мигдалика поглибила розуміння патогенезу та морфогенезу гіперплазії глоткового мигдалика та її наслідків у дітей. Виявлена наявність грибкової інфільтрації глоткового мигдалика свідчить про необхідність удосконалення діагностики, що дасть змогу зменшити кількість оперативних втручань та покращити профілактику внутрішньолікарняних грибкових інфекцій.
Результати проведених досліджень впроваджено у роботу Вінницького обласного патологоанатомічного бюро для покращення гістологічної діагностики патології глоткового мигдалика з урахуванням вікових відмінностей будови органу та у відділення оториноларингології Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні з метою профілактики назокоміальних грибкових інфекцій. Отримані результати дослідження впроваджені в навчальний процес і використовуються при проведенні практичних занять і читанні лекцій на кафедрах нормальної анатомії, гістології, патологічної анатомії, оториноларингології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистим дослідженням автора, який самостійно виконав патентний пошук за темою дослідження для визначення актуальності роботи, провів аналітичний огляд літератури, особисто розробив основні теоретичні та практичні напрямки роботи, визначив мету та завдання дослідження. Дисертантом самостійно зібраний матеріал для дослідження, проведені морфологічні дослідження, систематизовані, проаналізовані, узагальнені та статистично опрацьовані їх результати. Особисто сформульовані висновки. У спільних публікаціях ідея та основний зміст належать здобувачу.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на університетських науково-практичних конференціях молодих вчених і спеціалістів Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (Вінниця, 2004, 2006), на ХІ конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів та міжнародній конференції „Сучасні технології діагностики та лікування захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха” (12-14 травня 2004 року, м. Київ), на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми сучасної морфології” (м. Полтава, 2006). Робота апробована на спільному засіданні науково-дослідного центру, кафедр анатомії людини, патологічної анатомії, гістології, оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них 8 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 у матеріалах наукових конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертації викладено на 186 сторінках, з них 105 сторінок основного тексту та 51 сторінку займають рисунки. Робота ілюстрована 93 рисунками, 10 таблицями. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків та списку використаних джерел, який містить 297 робіт, в тому числі 140 кирилицею, 157 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у вивченні структурно-функціональних особливостей епітелію глоткового мигдалика в залежності від віку дітей, що дозволило поглибити уявлення про морфологію процесів адаптації.
1. Структурно-функціональна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика є віддзеркаленням компенсаторно-пристосувальних процесів: багаторядний миготливий епітелій характерний для 3-5 річних дітей здатний до метаплазії в багатошаровий плоский незроговілий чи зроговілий епітелій, що частіше спостерігається у дітей другого дитинства та підлітків. В процесі метаплазії формується перехідні, часто дистрофічно змінені види епітелію.
2. Глотковому мигдалику властиві вікові відмінності ультраструктурної організації епітелію слизової оболонки. Так, у 2-3-річних дітей епітелій глоткового мигдалика представлений війчастими, мікроворсинчастими, келихоподібними, М-клітинами та лімфоцитами, що розміщені між ними. У дітей віком 10-14 років у епітеліальному компоненті відсутні келихоподібні клітини, а війчасті клітини метаплазують в клітини багатошарового плоского епітелію, зростає кількість М-клітин, в тому числі і таких, що мають ознаки диференціювання в мікроворсинчасті клітини.
3. Морфологічними маркерами вікової інволюції глоткового мигдалика є достовірне зменшення площі лімфоїдних вузликів (від 0,57±0,06 мм2 до 0,19±0,03 мм2), зменшення об’ємної щільності лімфоцитів у епітелії (від 0,36±0,07 ум. од. до 0,09±0,01 ум. од.), утворення численних мікрокрипт, сосочків, криброзних структур. Одночасно зменшується просвіт кровоносних судин за рахунок проліферації клітин ендотелію, розвитку склерозу і облітерації.
4. Між глотковим мигдаликом і прилеглими залозами слизової оболонки носової частини глотки існують тісні структурно-функціональні відносини: протоки залоз, впадаючи в крипти глоткового мигдалика, служать анатомічним підгрунтям для розповсюдження інфекції і розвитку запалення в залозах, що в подальшому приводить до їх склерозу, атрофії, розвитку ретенційних кіст.
5. Вміст мікроелементів (Mg, Fe, Zn, Mn, Cu) в тканині глоткового мигдалика варіабельний і залежить від віку, статі і різних патологічних процесів. Максимальний вміст припадає на 4-6 річний вік, а із збільшенням віку він прогресивно зменшується.
6. При наявності грибкової мікрофлори в глотковому мигдалику, яка проявляється у вигляді адгезії елементів грибків до епітелію слизової оболонки, або проникнення їх у підлеглу лімфоїдну тканину, спостерігається дистрофія і некроз епітеліоцитів, місцями з розвитком ерозій та виразок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аденоїдні вегетації та аденоїдити // Н.А. Лайко, Д.І. Заболотний, А.Л.Косаківський та ін. К.: Логос, 2006. 171 с.
2. Амирова П.Ю., Элькун Г.Б., Джамалудинов Ю.А. Изучение взаимосвязи между иммуногистохимическими показателями аденоидных вегетаций и клиническим состоянием часто болеющих детей // Вестник оториноларингологии. 2007. № 1. С. 22-26.
3. Андреев А.В. Минералы Куяльницкого грязевого месторождения в лечении детей с хроническим аденоидитом // Ринология. 2003. №1. С. 52.
4. Андреев А.Ю., Сергеев Ю.В. Кандидоз. Природа инфекции, механизмы агрессии и защиты, лабораторная диагностика, клиника, лечение. М.: Медицина, 2001. 472 с.
5. Антонів В.Ф., Біктіміров В.В., Рауцкіс П.А. Грибкові аденоїдити // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2004. № 3. С. 5-6.
6. Анхимова Е.С., Хмельницкая Н.М. Инфекционные и аутоиммунные аспекты в заболеваниях верхних дыхательных путей и уха: Учебное пособие. СПб., 2000. 25 с.
7. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине. 2001. № 2 (1). С. 2-5.
8. Бабенко Г.А., Решеткина Л.П. Применение микроэлементов в медицине. К.: Здоров’я, 1974. 220 с.
9. Бартон М. Болезни уха, горла и носа: Краткое руководство для врачей и студентов / Пер. с англ. М.: Изд-во Бином, СПб.: Невский диалект, 2002. С. 223-229.
10. Башкірова Л., Руденко А. Біологічна роль деяких есенційних макро- та мікроелементів // Ліки України. 2004. № 10. С. 59-65.
11. Беляков И.М. Иммунная система слизистых // Иммунология. 1997. №4. С. 7-13.
12. Біктіміров В.В., Антонів В.Ф., Рауцкіс П.А. Структурно-функціональна гетерогенність епітелію глоткового мигдалика як система адаптації // Вісник морфології. 2004. № 10 (2). С. 231-235.
13. Біктіміров В.В., Рауцкіс П.А. Аденоїди місце депонування грибків //Вісник морфології. 2004. № 10 (1). С. 157-159.
14. Біктіміров В.В., Рауцкіс П.А. Морфофункціональні маркери вікової інволюції глоткового мигдалика // Biomedical and Biosocial Anthropology. 2005. № 4. Р. 31-34.
15. Біктіміров В.В., Рауцкіс П.А., Кулик Я.М. Вплив деяких загальних та місцевих факторів на динаміку вмісту мікроелементів у тканині аденоїдів //Biomedical and Biosocial Anthropology. 2006. № 2. P.109-114.
16. Богомильский М.Р. Детская оториноларингология в России реалии, проблемы и перспективы // Вестник оториноларингологии. 2006. №1. С. 4-7.
17. Богомильский М.Р., Гаращенко Т.И., Шишмарева Е.В. Элиминационная терапия в лечении аденоидита у детей с острым синуситом // Вестник оториноларингологии. 2004. № 4. С. 46-48.
18. Богомильский М.Р., Чистякова В.Р. Детская оториноларингология: Учебник для вузов. М.: Геостар-Мед, 2002. С. 259-268.
19. Борзов Е.В. Особенности состояния центральной нервной системы у детей с патологией глоточной миндалины // Вестник оториноларингологии. 2002. № 2. С. 28-30.
20. Борзов Е.В. Факторы риска развития аденоидных вегетаций у детей // Вестник отриноларингологии. 2003. № 2. С. 22-23.
21. Борзов Е.В., Кутин В.А., Кузнецова Е.В. Неврологические нарушения у детей с патологией носоглоточной миндалины // Новости оториноларингологии и логопатологии. 2001. № 2. С. 108-109.
22. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTICA Статистический анализ и обработка данных в среде Windows. М.: Информ.-издат. дом „Филинъ”, 1998. 608 с.
23. Быкова В.П. Лимфоэпителиальные органы в системе местного иммунитета слизистых оболочек // Арх.патол. 1996. № 1. С. 11-16.
24. Быкова В.П., Антонова Н.А., Архангельская И.И. Клинико-морфологический анализ аденоидных вегетаций у детей // Вестник оториноларингологии. 2000. № 5. С. 9-13.
25. Быкова В.П., Брусевич О.А., Паюшина О.В. Аденоиды и аденоидиты в физиологии и патологии детского возраста // Арх.патол. 2007. №4. С. 45-50.
26. Вавилова В.П. Опыт применения современных иммуномодуляторов для профилактики обострения хронического аденоидита и развития гипертрофии глоточной миндалины у часто болеющих детей // Вестник оториноларингологии. 2003. № 3. С. 44-48.
27. Вавилова В.П. Современные технологии в программе реабилитации детей с патологией лимфоглоточного кольца часто болеющих респираторными заболеваниями // Вестник оториноларингологии. 2003. № 4. С. 37-41.
28. Вахидов Н.Х. Некоторые показатели клеточно-гуморального иммунитета у детей раннего возраста больных острым средним гнойным отитом // Вестник оториноларингологии. 2003. № 2. С. 3941.
29. Внутрибольничные системные микозы и их профилактика / С.А. Бурова, Е.А. Попова, И.В. Курбатова и др. // Вестник дерматол. и венерол. 1997. № 4. С. 13-15.
30. Войнар А.Н. Биологическая роль микроэлементов в организме человека и животных. М.: Медицина, 1980. С. 253-392.
31. Вторичная иммунная недостаточность и патология ЛОР-органов у детей / Д.К. Волосников, М.С. Ангелевич, С.Н. Теплова и др. // Соврем. пробл. аллергол., иммунол. и иммунодерм. М., 2001. С. 17-18.
32. Гаращенко Т.И. Тонзиллярная проблема в педиатрии // Рос. ринология. 1999. № 1. С. 68-71.
33. Гістологія на сучасному розвитку науки / Л.О. Стеченко, Т.П. Куфтирева, І.С. Іщенко, В.А. Петренко // Матер. наук.-практ. конф. Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. С. 59-60.
34. Графская Н.А., Калиниченко О.В. Лечение хронических аденоидитов //Рос. ринология. 2003. № 1 (4). С. 47-48.
35. Гринберг И.Я. Возрастные особенности распределения микроэлементов у детей // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1970. № 1. С. 82-86.
36. Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии. Л.: Медицина, 1990. 176 с.
37. Деменков В.С., Напрасников С.Н. К вопросу о классификации хронического тонзиллита // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2003. №5. С. 7-9.
38. Дичко Е.Н., Іванова С.А. Кандидози слизової оболонки порожнини рота. Вінниця, 2004. 74 с.
39. Дмитриев Н.С., Милешина Н.А. Хирургическое лечение больных экссудативным средним отитом // Вестник оториноларингологии. 2003. №6. С. 49-52.
40. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Одесса: Астро Принт, 1999. 604 с.
41. Елигулашвили Т.С., Вейн А.М. Расстройства дыхания во сне: определение, клинические проявления и патогенез // Рос. мед. журнал. 2000. №1. С. 53-55.
42. Елыкомов А.А., Фролов Г.С., Еремеева А.С. Патоморфологические изменения глоточной миндалины при аденоидах // Вопросы оториноларингологии детского возраста. 1968. № 4. С. 141-145.
43. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2001. 170 с.
44. Жеренкова Л.В., Асмоловский В.М., Шашкевич А.П. Диагностика и лечение грибковых поражений по данным ЛОР-клиники Смоленского медицинского института // Вестник оториноларингологии. 1991. №1. С. 94-96.
45. Заболотный Д.И. Роль грибів в патології верхніх дихальних шляхів і носа // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2002. № 5. С. 2-3.
46. Заболотный Д.И., Мельников О.Ф. Теоретические аспекты генеза и терапии хронического тонзиллита. К.: Здоров’я, 1999. 145 с.
47. Заболотный Д.И. Мельников О.Ф., Кищук В.В. Клинико-иммунологические основы классификации хронического тонзиллита //Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2003. №5. С. 44-48.
48. Заболотный Д.И., Потапов Э.В., Мельников О.Ф. Влияние цинка и витамина С на клетки глоточной миндалины детей с хроническим аденоидитом // Х з’їзд оториноларингологів України. Судак, 2005. С. 102.
49. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.Н. Общая патофизиология. СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2001. 624 с.
50. Значение иммунодиагностики при хронических воспалительных заболеваниях лимфоглоточного кольца у детей / О.Ф. Мельников, В.В.Молочек, В.В. Кищук, А.Д. Бондарчук // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2004. № 3. С. 215-216.
51. Зябкин И.В., Карпов В.А. Хирургическое лечение гипертрофии глоточной миндалины (аденоидов) настоящее состояние проблемы в России // Вестник оториноларингологии. 2006. №2. С. 8-10.
52. Иванова А.А., Котова Е.Н. Парез мягкого неба после аденотомии и тонзилэктомии у детей // Вестник оториноларингологии. 2005. № 5. С. 33-35.
53. Каманин Е.И., Панова Н.В. Аутоиммунные реакции при хроническом гипертрофическом фарингите // Вестник оториноларингологии. 2003. №1. С. 42-44.
54. Каширин В.А., Раскин И.А. К казуистике грибковых ларингитов // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2003. №4. С. 61-62.
55. Кіщук В.В. Клініко-імунологічні підходи до оцінки функціонального стану піднебінних мигдаликів для діагностики та лікування хворих на хронічний тонзиліт: Автореф. дис. ... д. мед. наук. Київ, 2001. 35 с.
56. Кіщук В.В., Бондарчук А.Д. Імунологічні механізми захисних функцій лімфоглоткового кільця в нормі та при патології // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2005. № 2. С. 84-90.
57. Кіщук В.В., Верес В.М., Потапов Е.В., Бондарчук А.Д. Аутоімунні реакції при хронічних запальних захворюваннях лімфоглоткового кільця // „Аутоімунні захворювання: імунопатогенез, імунодіагностика, імунотерапія”: Матеріали 1-ої Всеукраїнської науково-практичної конференції. К.: 2003. №1. С. 35-36.
58. Клиника хронического аденоидита у детей на современном этапе / П.А.Кочетков, В.С. Дергачев, И.В. Штыренко и др. // Материалы 16 съезда оториноларингологов РФ. Сочи, 21-24 марта 2001. С. 380-383.
59. Ковалева Л.М., Ланцов А.А. Диагностика и лечение заболеваний глотки у детей. СПб, 1995. 98 с.
60. Козлов В.С., Карпов В.А. Роль местной терапии в лечении хронического аденоидита // Рос. мед. журнал. 2003. С. 43-46.
61. Козлов В.С., Карпов В.А. Визуализация операционного поля при использовании аденотома новой конструкции // Вестник оториноларингологии. 2004. №4. С. 18-22.
62. Кокоркин Д.Н., Лаврик Ю.А. Вариант лечения секреторного отита // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2004. № 3. С. 208-209.
63. Коломийцева М.Г., Габович Р.Д. Микроэлементы в медицине. М.: Медицина, 1970. 287 с.
64. Криворучко Е.Г. Морфофункциональная характеристика системы местного специфического иммунитета легких // Актуальні питання морфології: ІІ Нац. конгрес АГЕТ України. Луганськ, 1998. С. 153-155.
65. Кудрин А.В. Микроэлементозы человека // Междунар. мед. журнал. 1998. № 11-12. С. 1000-1006.
66. Кунельская В.Я. Микозы в оториноларингологии. М.: Медицина, 1989. 320 с.
67. Кунельская В.Я. Новые подходы к терапии грибкового отита // Вестник оториноларингологии. 2004. № 4. С. 46-47.
68. Лайко А.А. Дитяча оториноларингологія. К.: Логос, 2004. 897 с.
69. Лайко А.А. Проблеми дитячої оториноларингології в Україні // Журн. вуших., носових і горлових хвороб. 2001. № 5. С. 36.
70. Лайко А.А., Заболотний Д.І., Горішний І.І. Секреторний середній отит. К.: Логос, 2005. 120 с.
71. Ланцов А.А., Хмельницкая Н.М., Власова В.В. Особенности клиники хронического тонзиллита у лиц с избыточной массой тела // Новости оториноларингологии и логопатологии. 1997. № 4 (12). С. 16-21.
72. Лопатин А.С. Грибковые заболевания полости носа и околоносовых пазух / В кн.: Актуальные проблемы современной ринологии. М.: Медицина, 1997. С. 39-48.
73. Луковский Л.А. Клиническая классификация тонзиллитов: Руководство по оториноларингологии. 1994. С. 318-335.
74. Гістологія людини / О.Д. Луцик, А.І. Іванова, К.С. Кабак К.С., Ю.Б.Чайковський. ― К.: „Книга плюс”, 2003. ― 592 с.
75. Мазепа А.І., Мазепа М.А. Роль цинку в патогенезі системної склеродермії // Імунологія та алергологія. 2000. № 1. С. 55-57.
76. Маккаев Х.М. Клинико-патогенетические основы и эффективность сочетанной терапии хронического аденотонзиллита у детей: Автореф. дис. д. мед. наук. Москва, 2003. 34 с.
77. Маркова Т.П., Чувиров Д.Г. Роль инфекционных заболеваний в развитии аденоидов у детей // Рус. мед. журнал. 2002. № 10 (3). С. 125-127.
78. Мельников О.Ф. Современные представления о роли лимфоглоточного кольца в реакциях иммунитета в норме и при патологии // Імунологія та алергологія. 1998. № 1-2. С. 64-70.
79. Мельников О.Ф., Заболотний Д.Г., Самбур М.Б. Імунологічний аспект патогенезу хронічних аденоїдитів у дітей // Міжнар. медичний журнал. Харків. 2001. № 2. Т.7. С. 97-100.
80. Мельников О.Ф., Заболотний Д.І. Новий концептуальний підхід до діагностики імунодефіцитного стану на основі вмісту Ig A при інфекційних захворюваннях ЛОР-органів // Журн. вушних, носоввих і горлових хвороб. 2002. № 6. С. 2-7.
81. Меркулова Е.П., Колядич Ж.В. Аденоидэктомия в лечении тубарной дисфункции у детей // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2004. № 3. С. 215-216.
82. Микроэлементы Zn и Mg в глоточной миндалине и крови, фенотипическая и функциональная активность тканевых клеток у детей с хроническим аденоидитом / О.Ф. Мельников, Д.И. Заболотный, Г.И.Гарюк и др. // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2002. № 2. С. 14-17.
83. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации: Учебн. пособие. К.: Вища школа, 1991. 210 c.
84. Митрофанов В.С., Шевяков М.А., Авдеенко Ю.А. Концепция О.К. Хмельницкого о неинвазивном кандидозе как основа для дальнейшего изучения проблемы микотических поражений бронхолегочной системы // Сб. „Современные проблемы клинической патоморфологии”. СПб.: Издат. дом СПб.МАПО, 2005. С. 161-163.
85. Мітін Ю.В. Основи хвороб вуха, горла, носа. К.: Здоров’я. 2001. 220 с.
86. Мостовой С.И., Марченко Е.Д. Аденоидные разрастания у детей первого года жизни. К.: Здоров’я, 1970. 103 с.
87. Мостовой С.И., Марченко Е.Д. Состояние носоглоточной миндалины и ее патогенетическая связь с некоторыми заболеваниями у детей первого года жизни // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 1997. № 6. С. 17-21.
88. Назаренко К.Г. К вопросу о консервативном лечении патологии носоглоточной миндалины у детей, страдающих бронхиальной астмой // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2004. № 3. С. 218-219.
89. Нарибок Т.А. О роли цинка в метаболизме // Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине. М.: Наука, 1974. С. 306-319.
90. Науменко О.М. Стан мінерального обміну та методи його корекції при деяких формах хронічного риніту: Автореф. дис. ... к. мед. наук. Київ, 1998. 23 с.
91. Новый взгляд на гипертрофию глоточной миндалины: аденоиды или аденоидная болезнь? / В.Ф. Антонив, В.М. Аксенов, Т.В. Антонив и др. // Вестник оториноларингологии. 2004. № 4. С. 23-24.
92. Омонов Ш.Э., Исраилов Р.И., Хасанов М.С. Морфологические изменения в аденоидных вегетациях у детей старшей возрастной группы // Ринология. 2005. №3. С. 39-41.
93. Омонов Ш.Э., Исраилов Р.И., Хасанов М.С. Морфологические особенности аденоидных вегетаций у детей младшего возраста //Журн.вушних, носових і горлових хвороб. 2005. №2. С. 32-35.
94. Оценка общего и местного иммунитета у детей при поражении лимфаденоидного кольца глотки / Л.М. Ковалева, А.В. Полевщиков, Г.И.Тимофеева, Л.Н. Москаленко // Вестник оториноларингологии. 1999. №4. С. 15-17.
95. Пакет прикладных программ Statgraphics на персональном компьютере / С.Г. Григорьев, А.М. Перфилов, В.В. Левандовский, В.И. Юнкеров. ― СПб., 1992. 104 с.
96. Пакина В.Р. Влияние хронического аденоидита на течение воспалительных заболеваний среднего уха у детей // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2004. № 3. С. 220-223.
97. Пальчун В.Т., Поляков Т.С., Романова О.Н. Лечебно-диагностические подходы к проблеме хронического тонзиллита // Вестник оториноларингологии. 2001. № 1. С. 4-7.
98. Пальчун В.Т., Гринчук В.И., Елизарова Л.Н. Хроническая ронхопатия нозологическая форма патологической реализации обструкций верхних дыхательных путей // Вестник оториноларингологии. 2005. № 4. С. 4-8.
99. Пальчун В.Т., Господарь М.А., Колокольчикова Е.Г. Морфологическое радиоавтографическое исследование небных миндалин при хроническом тонзиллите и у здорового человека // Вестник оториноларингологии. 2006. № 2. С. 4-7.
100. Пекарский С.И. Применение мукорегулирующих препаратов в комплексной терапии экссудативного среднего отита // Вестник оториноларингологии. 2003. № 2. С. 32-34.
101. Печенникова Е.В., Вашкова В.В., Можаев Е.А. О биологическом значении микроэлементов // Гигиена и санитария. 1997. № 4. С. 41-43.
102. Полянов А.А. Состояние лимфоидного глоточного кольца при длительных заболеваниях: Автореф. дис. ... д. мед. наук. М., 1994. 32 с.
103. Помухина А.Н. Несколько дискуссионных вопросов в оториноларингологии // Вестник оториноларингологии. 2003. № 1. С. 57-59.
104. Портенко Г.М., Портенко Б.Г., Графская Н.А. К вопросу о профилактике персистенции аденоидов // Рос. ринология. 2002. № 2. С. 192-193.
105. Протасевич Г.С., Ковалик А.П., Глух Е.В. Отдалённые