СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КРОВОНОСНИХ СУДИН І ТКАНИННИХ КОМПОНЕНТІВ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ІМУНОГЕНЕЗУ ТЕЛЯТ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГРАБЧАК Жанна Георгіївна

УДК (619.591.41:611.71+591.443):632.082.35

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КРОВОНОСНИХ СУДИН І ТКАНИННИХ КОМПОНЕНТІВ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ІМУНОГЕНЕЗУ ТЕЛЯТ

16.00.02 патологія, онкологія і морфологія тварин

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник Хомич Володимир Тимофійович
доктор ветеринарних наук, професор

Київ - 2004

ЗМІСТ

ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 11
1.1. Загальна характеристика будови і функції кровоносного русла. 11
1.2. Загальна характеристика органів кровотворення та імуногенезу ссавців 18
1.3. Особливості будови тканинних компонентів і кровоносних судин кісткових органів. 20
1.4. Будова і функції тимуса. 26
1.5. Морфофункціональний статус новонароджених. 31
РОЗДІЛ 2 ОСНОВНІ НАПРЯМКИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 35
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. 41
3.1. Морфофункціональний статус телят. 41
3.2. Маса скелета його окремих органів і тимуса та морфометричні показники останніх у телят. 48
3.2.1. Кісткові органи. 48
3.2.2. Тимус. 53
3.3. Рентгенанатомічні особливості кісткових органів. 59
3.4. Структурно-функціональні особливості тканинних компонентів і кровоносних судин центральних органів імуногенезу телят. 69
3.4.1. Кісткові органи. 69
3.4.1.1. Стегнова кістка. 69
3.4.1.2. Четвертий сегмент тіла груднини. 89
3.4.1.3. Останнє ребро. 94
3.4.1.4. Хвостові хребці 102
3.4.2. Тимус. 109
3.4.2.1. Парна шийна частина. 110
3.4.2.2. Проміжна частина. 122
3.4.2.3. Грудна частина. 126
3.5. Вікові зміни площі кровоносних судин і тканинних компонентів центральних органів імуногенезу телят. 132
3.5.1. Кісткові органи. 132
3.5.1.1. Стегнова кістка. 132
3.5.1.2. Четвертий сегмент тіла груднини. 143
3.5.1.3. Останнє ребро. 146
3.5.1.4. Скелет хвоста. 152
3.5.2. Тимус. 157
3.6. Показники кореляції 163
3.6.1. Між площею кровоносних судин і тканинних компонентів кісткових органів і тимуса телят. 163
3.6.2. Між живою масою і масою центральних органів імуногенезу телят 171
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЬ. 173
ВИСНОВКИ.. 189
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.. 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 193
ДОДАТКИ.. 221

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМ

абсолютна маса

ВМ

відносна маса

ЖКМ

жовтий кістковий мозок

КМ

кістковий мозок

КО

кісткові органи

КР

кіркова речовина

КС

кровоносні судини

КТ

кісткова тканина

ОКМ

остеобластичний кістковий мозок

МЦР

мікроциркуляторне русло

МР

мозкова речовина

ХТ

хрящова тканина

ЧКМ

червоний кістковий мозок

М

середнє арифметичне

m

похибка середнього арифметичного

r

коефіцієнт кореляції

V

коефіцієнт варіації

ВСТУП

Однією із найбільш актуальних проблем усіх країн світу на сьогоднішній день є отримання, вирощування і збереження здорових продуктивних тварин з максимальною реалізацією генетичних потенцій продуктивності в умовах впливу антропогенних чинників на їх організм [1-4]. Для вирішення цієї проблеми необхідні повні і точні знання про морфофункціональний статус тварин усіх періодів постнатального розвитку, особливо періоду новонародженості. Період новонародженості є одним із критичних у розвитку тварин [5-7]. В цей період відбувається їх адаптація до зовнішніх умов життєдіяльності, яка супроводжується структурно-функціональними змінами органів, їх систем та апаратів. Ці зміни, при науково обґрунтованих технологіях утримання і годівлі, формують в тваринних організмах основу реалізації їх спадкових можливостей в постнатальному періоді онтогенезу.
Актуальність теми. Характерною особливістю молочного скотарства є різке зменшення життєздатності молодняку, що проявляється зниженням його природної резистентності і внаслідок цього великим відсотком захворюваності і смерті в період новонародженості [8-10]. Телята, які перехворіли, в подальшому відстають в рості і розвитку. Все це призводить до значних економічних збитків [4].
Причин народження телят з низькою життєздатністю багато. Основними із них є екологічні, внаслідок яких суттєво змінились умови навколишнього середовища, в яких сформувалась велика рогата худоба в процесі історичного розвитку [7], порушення технологій годівлі і утримання тварин [4] та пренатальна недорозвиненість [12, 13], яка пов’язана із структурно-функціональними змінами в плаценті [14].
Для корекції умов утримання і годівлі телят з невисокою життєздатністю, ефективного застосування лікувально-профілактичних засобів необхідні повні знання про будову і функції їх тканин та органів.
Проведеними дослідженнями було показано, що в таких телят реєструються специфічні структурно-функціональні зміни майже у всіх тканинах і органах [15]. Особливо вони виражені у центральних органах імуногенезу і проявляються особливостями росту та розвитку їх паренхіматозних і стромальних компонентів [16]. Дані про особливості будови і розвитку цих компонентів у новонароджених телят старшого віку періоду новонародженості, які при народженні мали середній морфофункціональний статус в науковій літературі відсутні. Поряд з цим, структурно-функціональні особливості тканинних компонентів органів кровотворення та імуногенезу в неонатальних телят високого морфофункціонального статусу, а також закономірності їх перебудови в періоди новонародженості і молочний в даний час вивчені достатньо повно[21].
Індивідуальний розвиток органів та й всього організму в значній мірі залежить від розвитку їх КС, особливо судин МЦР [17-20]. Будова і склад судин МЦР, їх архітектоніка і вплив на розвиток тканинних компонентів центральних органів імуногенезу телят різного морфофункціонального статусу взагалі не вивчались.
Таким чином, дослідження структурно-функціональних особливостей кровоносних судин і тканинних компонентів центральних органів імуногенезу телят різного морфофункціонального статусу в ранньому постнатальному періоді онтогенезу є актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з науковою темою Кримського державного агротехнологічного університету Розробити технологію вирощування і годівлі новонароджених і новонародженого періоду телят в залежності від морфофункціонального статусу розвитку в утробний період”, яка виконувалась за завданням Міністерства аграрної політики України (договір №6/1), державний реєстраційний номер 0199U004383 та науковою темою кафедри гістології, цитології та ембріології Національного аграрного університету Розвиток, топографія, макро- і мікроструктура органів імуногенезу ссавців та птахів” (державний реєстраційний номер 0102U007340).
Мета досліджень. Встановити особливості будови і площі кровоносних судин та тканинних компонентів центральних органів імуногенезу телят червоної степової породи залежно від їх морфофункціонального статусу при народженні і віку.
Задачі досліджень:
визначити морфофункціональний статус новонароджених телят;
встановити масу та морфометричні показники скелета і досліджуваних кісткових органів (стегнова кістка, груднина, останнє ребро і скелет хвоста) та тимуса;
виявити рентгенанатомічні особливості кісткових органів;
з’ясувати особливості будови кісткової і хрящової тканини, кісткового мозку кісткових органів та сполучнотканинної строми і паренхіми тимуса;
встановити особливості будови, діаметр, калібр і товщину стінки кровоносних судин кісткових органів (стегнова кістка, груднина, останнє

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Структурно-функціональні особливості кровоносних судин і тканинних компонентів центральних органів імуногенезу добових телят, а також особливості їх росту та розвитку в період новонародженості залежать від морфофункціонального статусу тварин при народженні.
2. У пренатальному періоді онтогенезу телят середнього морфофункціонального статусу відбувалися порушення процесів росту центральних органів імуногенезу і всього організму. Так, їх жива маса в добовому віці, абсолютна маса скелета, стегнової кістки, груднини, останнього ребра, хвостових хребців і тимуса відповідно на 22,78%, 13,13, 20,22, 39,74, 27,01, 15,94 і 27,98% менші ніж у добових телят високого статусу. Меншими є і морфометричні показники досліджуваних органів.
3. Із збільшенням віку телят, які при народженні мали середній морфофункціональний статус, їх жива маса, абсолютна маса скелета, досліджуваних кісткових органів і тимуса та їх морфометричні показники збільшуються. При цьому тільки в 5-10-добовому віці вони досягають тих значень, які були властиві добовим телятам з високим морфофункціональним статусом.
4. Стегнова кістка, груднина, останнє ребро і хвостові хребці телят середнього морфофункціонального статусу всіх вікових груп утворені незрілою кістковою тканиною та гіаліновою хрящовою. У первинній губчастій кістковій тканині розташований остеобластичний кістковий мозок, а в вторинній і кістково-мозкових вічках стегнової кістки червоний кістковий мозок. Жовтий кістковий мозок виявляється в кістково-мозковій порожнині стегнової кістки і хвостових хребцях.
5. Тимус добових телят високого і середнього морфофункціонального статусу утворений сполучнотканинною стромою і паренхімою. Площа паренхіми тимуса телят середнього статусу менша площі паренхіми цього органа телят високого статусу, а площа сполучнотканинної строми, навпаки, більша.
6. Кровоносні судини центральних органів імуногенезу телят представлені артеріями м’язового типу, венами м’язового (тимус) і безм’язового (кісткові органи) типів та судинами мікроциркуляторного русла. Серед судин мікроциркуляторного русла червоного кісткового мозку є синусоїдні капіляри.
6.1. Артерії і вени в кісткових органах локалізовані в центральній частині комірок вторинної губчастої кісткової тканини і в кістково-мозковій порожнині стегнової кістки, а в тимусі в сполучнотканинній стромі та паренхімі.
6.2. Судини мікроциркуляторного русла знаходяться в кістковому мозку, місцях окостеніння хрящової тканини і в паренхімі та сполучнотканинній стромі тимуса.
6.3. Серед кровоносних судин у досліджуваних кісткових органах найбільшу площу займають судини мікроциркуляторного русла, але в добових телят середнього морфофункціонального статусу вона менша ніж у телят високого статусу.
7. У добових телят середнього морфофункціонального статусу в пренатальному періоді онтогенезу відбувалися порушення процесів розвитку центральних органів імуногенезу. У кісткових органах це проявляється зменшенням площі кровоносних судин, інтенсивності окостеніння і трансформації остеобластичного кісткового мозку в червоний, а в тимусі зменшенням площі кровоносних судин і паренхіми.
8. Розвиток центральних органів імуногенезу телят середнього морфофункціонального статусу пригнічений і в період новонародженості. Лише в 5-добовому віці цих телят показники розвитку їх кісткових органів (площа кісткової тканини, хрящової тканини, кісткового мозку і кровоносних судин) та тимуса (площа сполучнотканинної строми і паренхіми) набувають значень, які були властиві добовим телятам високого морфофункціонального статусу.
9. Корелятивні зв’язки між площею кровоносних судин і тканинних компонентів центральних органів імуногенезу, їх абсолютною масою і живою масою телят непостійні по силі та характеру, що зумовлено незавершеністю процесів росту і розвитку організму тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Отримані результати досліджень про ріст і розвиток кровоносних судин та тканинних компонентів центральних органів імуногенезу телят з середнім морфофункціональний статусом рекомендується використовувати зооветеринарним спеціалістам для розроблення науково обгрунтованих технологій їх вирощування, організації профілактично-лікувальних заходів з ними і прогнозування можливого їх подальшого використання.
2. Результати досліджень рекомендується також використовувати в навчальній та науковій роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Хрусталёва И.В. Морфофункциональная зависимость аппарата движения от различной степени двигательной активности // Функциональная морфология патология движения органов движения с.-х. животных: Сб. научн. тр. М., 1984. С. 613.
2. Бусол В.А. Норма и патология в клинической и ветеринарной медицине // Вісник Білоцерків. ДАУ. Біла Церква, 1998. Вип. 5. Ч.1 С. 610.
3. Карпуть И.М. Иммунология и иммуннопатология болезней молодняка. Минск: Урожай, 1993. 288 с.
4. Левченко В.І. Основні напрямки наукових досліджень по вивченню внутрішніх хвороб тварин // Неінфекційна патологія внутрішніх хвороб тварин: Зб. наук. праць. Біла Церква, 1995. Ч.1. С. 1113.
5. Волошин Н.А., Яхница Г.А Состояние вилочковой железы крыс после антенатальной антигенной стимуляции // Архив АГЭ. 1982. Т. 82. Вып. 5. С. 8389.
6. Заянчковский И.С Физиологические особенности и болезни новорождённых животных. Уфа: Башкирское книжное издательство: 1969. 90 с.
7. Аршавский И.А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития. М.: Наука, 1982. 270 с.
8. Шлунково-кишкові хвороби новонароджених телят: Методичні рекомендації / В.І. Левченко, В.П. Заярнюк, І.В. Папченко та ін. / За редакцією В.І. Левченко. Біла Церква, 1997. 81 с.
9. Фукс П.П. та ін. Діарея телят раннього віку: нові профілактичні лікувальні препарати // Ветеринарна медицина України. 1998. №1. С. 3031.
10. Плященко С.И., Сидоров В.Г., Трофимов П.Ф. Получение и выращивание здоровых телят. Мн.: Урожай, 1990. 222 с.
11. Івасенко Б.П., Волков С.С., Харута Г.Г. До причин порушення внутрішньоутробного розвитку телят // Вісник НАУ. К., 2000. Вип. 22. С. 203 205.
12. Криштофорова Б.В., Гаврилін П.М. Морфофункціональні особливості проявів взаємозалежності органів кровотворення неонатальних телят // Науковий вісник НАУ. К., 2000. Вип. 22. С. 225228.
13. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Биологическое обоснование определения зрелорождаемости, незавершенности, недоразвитости и новорожденности животных в ветеринарной медицине // Ветеринарна медицина: Міжвідом. наук. зб. Харків, 2000. 78(ІІ). С. 110 114.
14. Саєнко Н.В. Морфофункціональні особливості фетальної частини плаценти при різному ступені пренатального розвитку телят: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.02.00 / Національний аграрний університет. К., 2001. 20 с.
15. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / А.В. Жаров, В.П. Шишков, М.С. Жаков и др. М.: Колос, 1995. 543 с.
16. Смоляк В.В. Морфофункціональний статус імунокомпетентних структур новонароджених телят при різному ступені внутрішньоутробного росту і розвитку: Автореф. дис канд. вет. наук: 16.00.02 / Національний аграрний університет. К, 2000. 20 с.
17. Куприянов В.В., Караганов Я.Л., Козлов В.И. Микроциркуляторное русло. М.: Медицина, 1975. 216 с.
18. Чернух А.М., Александров П.А., Алексеев О.В. Микроциркуляция. 2-е изд. стериотип. / АМН СССР. М.: Медицина, 1984. 432 с.
19. Мажуга П.М. Кровеносные капилляры и ретикулоэндотелиальная система костного мозга. К.: Наукова думка, 1978. 192 с.
20. Парфентьева В.Ф., Ткачук В.А. Архитектоника кровеносных сосудов вилочковой железы в раннем онтогенезе. Кишинёв: Картя Молдовянскэ, 1961. 124 с.
21. Гаврилін П.М. Структурно-функціональні особливості органів кровотворення телят неонатального і молочного періодів: Автореф. дис докт. вет. наук: 16.00.02 / Харківський зооветеринарний інститут. Харків, 2001. 35 с.
22. Коваленко А.Н. Биофизические основы структурно-функциональной организации сосудистой системы человека и высших животных // Доповіді АН України. 1997. №11. С.178183.
23. Ярыгин Н.Е., Кораблёв А.В., Николаев Т.Н. Конструкция системы гемомикроциркуляции в эмбриогенезе и ремоделирование в условиях патологии. М.: Изд-во РГМУ, 2001. 248 с.
24. Коркушко О.В. Сердечно-сосудистая система и возраст (Клинико-физиологические аспекты). М.: Медицина, 1983. 176 с.
25. Маркизов Ф.П. Особенности ветвления органных кровеносных сосудов // Архив АГЭ. 1963. №8. Т.XLV. С.319.
26. Адыширин-Заде Э.А. Морфологические проявления адаптации в кровеносном русле // Вопросы морфологии кровеносной системы. Куйбышев, 1979. С. 36.
27. Куприянов В.В. Система микроциркуляции и микроциркуляторное русло // Архив АГЭ. 1972. №3. Т.LXII. С.1424.
28. Bigelov W.C. The microcirculation some physiological and philosophical observation concerning the peripheral vascular system. Canad. J. Surg.” 1964. Vol.7. P.237249.
29. Forssmann W.G., Heinrich D., Bruhl B. Zur ultrastrukturellen Morphologie der Blutge fasse. „Z. Rheumatol”. 1976. Suppl. №4. Р. 289305.
30. Гуревич М.И., Фролькис И.В. Возрастные особенности функциональных свойств гладкомышечных клеток сосудов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1980. Т. 89. №5. С. 522524.
31. Мажуга П.М. Функциональная морфология кровеносных сосудов конечностей человека и животных. К.: Наукова думка, 1966. 260 с.
32. Куприянов В.В. О структурной организации сосудистой стенки // Архив патологии. 1971. Т. ХХХІІІ. №7. С. 1523.
33. Кузник Б.И. О роли сосудистой стенки в процессе поддержания гомеостаза // Успехи современной биологии. 1973. Т.75. Вып. 1. С.6185.
34. Куприянов В.В. Проблема микроциркуляции с морфологической точки зрения // Архив АГЭ. 1964. Т.XLVII. Вып. С. 1425.
35. Анатомия человека / Под ред. С.С. Михайлова. 2-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1984. С. 656658.
36. Есипова И.К., Кауфман О.К., Крючкова Г.С. Очерки по гемодинамической перестройке сосудистой стенки. М.: Медицина, 1971. 312 с.
37. Чернух А.М., Есипова И.В. Микроциркуляция в норме и патологии. 1971. Архив АГЭ. Т.ХХХІІІ. №7. С. 315.
38. Фолков Б., Нил Э. Кровообращение: Пер. с англ. М.: Медицина, 1976. 453 с.
39. Кузьменко Ю.Ю, Андрієнко О.П., Буянова О.В. Структурні закономірності розвитку гемомікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу людини // Вісник морфології. 1998. Т.4. №2. С.191192.
40. Алексеев П.П. Болезни мелких артерий, капилляров и артерио-венозных анастомозов. М.: Медицина, 1975. 192 с.
41. Парфентьева В.Ф., Морару Ф.В. Некоторые закономерности морфогенеза кровеносных сосудов внутренних органов // Кровеносные сосуды в норме и при патологии: Сб. научн. трудов. Кишинёв: Штиинца, 1974. С.512.
42. Джонсон П. Периферическое кровообращение: Пер. с англ. М.: Медицина, 1982. 440 с.
43. Cliff W.J. The aortic tunica media in growing rats studied with the electron microscope. Labor. Invest. 1967. Vol. 17. №6. P. 599615.
44. Козлов В.И., Гурова О.А. Развитие системы микроциркуляции в онтогенезе // Успехи современной биологии. 1989. Т.108. Вып. 3(6). С.460475.
45. Барсуков Н.П., Великий П.Л., Барсукова Г.А., Романенко Н.М. Органная специфичность становления сосудисто-тканевых корреляций в пренатальном онтогенезе у человека // Морфофункциональный статус млекопитающих и птиц: Сб. научных трудов. Симферополь, 1995. С. 219220.
46. Бобрик И.И., Шевченко Е.А., Черкасов В.Г., Морин М.В., Пархин А.И. Закономерности становления ультраструктуры элементов системы микроциркуляции в ранние сроки эмбриогенеза человека // Архив АГЭ. 1986. №6. С. 913.
47. Бисярина В.П., Яковлев В.М., Кукса П.Я. Артериальные сосуды и возраст. М.: Медицина, 1986. С.1952.
48. Бока С.А. Развитие элементов стенок вен нижних конечностей у человека // Актуальные проблемы развития человека и млекопитающих: Тр. Крымского мед. ин-та. Симферополь, 1983. Т.101. С. 8485.
49. Адыширин-Заде Э.А., Орловский Ю.А. К анатомии терминального отдела кровеносного русла // Вопросы морфологии кровеносной и нервной систем. Куйбышев, 1975. С.315.
50. Бобрик И.И., Шевченко Е.А., Черкасов В.Г. Развитие кровеносных и лимфатических сосудов. К.: Здоровья, 191. 200 с.
51. Шевченко Н.А. Эмбриональный гистогенез эндотелия // Архив АГЭ. 1981. Вып. 2. Т.LXXX. №2. С. 518.
52. Хэм А., Кормак Д. Гистология: Пер. с англ. М.: Мир, 1983. Т.4. 244 с.
53. Морфология человека: Учеб. пособие. Изд., перераб. доп. / Под ред. Б.А. Никитюка, В.П. Чтецова. М.: Изд-во МТУ, 1990. 344 с.
54. Техвер Ю.П. Гистология сердечно-сосудистой системы и кроветворных органов домашних животных. Тарту, 1970. 184 с.
55. Wolinsky H., Gladov S. Comparison of abdominal and thoracic aortic medial structural in mammals. Circul. Res. 1969. Vol. 25. №12. P. 677686.
56. Левитов В.А., Регирер С.А. Особенности гистоархитектоники артерий: В кн.: Физиология сосудистой системы / Под ред. Б.И. Ткаченко. Л.: Наука, 1984. С.9499.
57. Пшеничный Н.Ф., Пшеничный А.Н. Функциональное значение спиралевидной формы и её моделирование // Архив АГЭ. 1981. Т. LXXX. №6. C. 3338.
58. Кулагина В.П. Структурно-функциональная организация сосудистой стенки // Успехи современной биологии. 1980. Т.90. Вып. 3(6). С. 405418.
59. Васильев А.Г., Молчанов С.В., Шахотин Т.А. Функциональные различия гладкомышечного аппарата артерий и вен // Актуальные вопросы физиологии системы кровообращения. ЛенинградОренбург: АН СССР, 1982. С.1619.
60. Современное представление организации системы микроциркуляции: Научный обзор / Под ред. В.В. Куприянова и В.Н. Калмыковой. М., 1982. 83 с.
61. Тихомиров А.Н., Куприянов В.В. О некоторых спорных и не решенных вопросах морфологии микроциркуляции // Архив АГЭ. 1972. Т.LXII. №1. С. 104113.
62. Hyman C. Independent control of nutritional and shunt circulation. Microvasc. Res., 1971. Vol.3 P.8994.
63. McCaskey R.S. Sphincters in the microvascular system. Microvasc. Res. 1971. Vol.3. №3. Р. 428­433.
64. Aroesty J., Cross J.F. Convection and diffusion in the microcirculation. Microvasc. Res., 1970. Vol.2. P. 247267.
65. Крылова Н.В., Соболева Т.М. Микроциркуляторное русло человека: Атлас-пособие. М.: Изд-во УДН, 1986. 63 с.
66. Горчаков В.И, Позднякова О.В. Структурная организация микроциркуляторного русла: Норма, патология, коррекция. Новосибирск: Наука, 1989. 112 с.
67. Zwifach B. General principles governing the behavior of the microcirculation. „Amer. J. Med.”, 1957. Vol. 23. P. 684696.
68. Fawecett D.W. The fine structure of capillaries arterioles and small arteries. In: The peripheral blood vessels. Ed. J. L. Orbison. D.E. Smith, Baltimore, 1963. P. 1744.
69. Аминова Г.Г. Эндотелий и мускулатура артерий, капилляров и вен в функциональном освещении // Архив АГЭ. 1964. Вып. 9. С. 3948.
70. Козлов В.И. Организация путей микроциркуляторного кровотока. В кн.: Физиология кровообращения. Физиология сосудистой системы. / Под ред. Б.И. Ткаченко. Л.: Наука, 1984. С. 178187.
71. Куприянов В.В. Спиральное расположение мышечных элементов в стенке кровеносных сосудов и его значение для гемодинамики // Архив АГЭ. 1983. Т.85. №9. С. 4654.
72. Селезнёв С.А., Вашетина С.М., Мазуркевич Г.С. Комплексная оценка кровообращения в экспериментальной патологии. Л.: Медицина, 1976. С. 8693.
73. Самотейкин М.А., Иркин И.В. Современное состояние вопроса о микроциркуляции // Морфологические и клинические аспекты микроциркуляции: Научн. тр. Новосибирск, 1974. Т. 75. С. 514.
74. Гуцол А.А. Общие принципы конструкции артериол внутренних органов человека и животных // Труди І Національного конгресу АГЭТ України (Івано-Франківськ, 1994 р.) Івано-Франківськ, 1994. С. 51.
75. Караганов Я.Л., Кердиваренко Н.В., Левин В.Н. Микроангиология: атлас. Кишинёв: Штиинца, 1982. С. 2440.
76. Мчедлишвили Г.И. Микроциркуляция крови. Л.: Наука, 1989. 226 с.
77. Шахламов В.А. Капилляры. М.: Медицина, 1971. 200 с.
78. Kos J. Blood capillaries in normal and pathological conditions. «C. Morphol.», 1961. Vol. 9. Р. 1733.
79. Архитектоника кровеносного русла / К.А. Шошенко, Голубь А.С., Брод В.И. и др. Новосибирск: Наука, 1982. С. 1922.
80. Войткевич А.А., Дедов И.И. Субмикроскопическая организация стенки кровеносного капилляра // Успехи современной биологии. 1972. Т. 74. Вып. 2(5). С. 308327.
81. Intaglietta M., Plomb E.P. Fluid exchanges in tunnel and tube capillaries. Microvac. Res.”, 1973. Vol. 6. P. 153168.
82. Панферова Н.Е. Гиподинамия и сердечно-сосудистая система. М.: Наука, 1977. 259 с.
83. Куприянов В.В., Миронов В.А., Миронов А.А. Базальная мембрана сосудистого эндотелия // Архив АГЭ. 1985. Т. 100. Вып. 2(5). С. 243256.
84. Гайворонский И.В., Дыскин Е.А., Катинас Г.С., Юнкеров В.И. Значение факторов влияющих на диаметр капилляров при их появлении // Архив АГЭ. 1982. Т. LXXXIII. №9. С. 5664.
85. Караганов Я.П. Клеточная поверхность сосудистого эндотелия и её роль в механизмах транскапиллярного обмена // Архив АГЭ. 1972. Т. LXII. №1. С. 1525.
86. Тихомиров А.Н., Куликов В.В. О некоторых спорных и нерешённых вопросах микроциркуляции // Архив АГЭ. 1972. №1. С.104113.
87. Rhodin J.A.G. Ultrastructure of mammalian venous capillaries, venules and small collecting veins. J. Ultrastuctuct. Res.” 1968. Vol. 25. P.452500.
88. Вопросы функциональной микроангиологии и микроциркуляции (морфологические основы микроциркуляции) / Под ред. В.В. Куприянова. М., 1972. Вып. 1. 208 с.
89. Яровая И.М. Органные особенности гистологического строения стенки венозных сосудов и возрастные их изменения // Очерки по гемодинамической перестройке сосудистой стенки. М., 1971. С. 45107.
90. Ткаченко Б.И. Венозное кровообращение. М.: Медицина, 1979. С. 2247.
91. Зербино Д.Д. Васкулиты и ангиопатии. К.: Здоров’я, 1977. 104 с.
92. Ванков В.Н. Строение вен. М.: Медицина, 1974. 208 с.
93. Шмальгаузен И.И. Организм как целое в индивидуальном историческом развитии. М.: Наука, 1982. 383 с.
94. Пестова И.М., Четвертных В.А Морфофункциональная организация системы гемимуннопоэза в эволюции // Архив АГЭ. 1990. Т. 99. №11. С.9099.
95. Галактионов А.А. Очерки по эволюционной иммунологии. М.: Наука, 1975. 256 с.
96. Петров Р.В. Иммунология. М.: Медицина, 1987. 416 с.
97. Маслянко Р.П. Основи імуннобіології. Львів: Вертикаль, 1999. 472 с.
98. Вершигора А.Е. Общая иммунология / Учебное пособие. К.: Вища школа, 1990. 736 с.
99. Ройт А. Основы иммунологии. М.: Мир, 1991. 300 с.
100. Сапин М.Р., Никитюк Д.Б. Иммунная система, стресс и иммунодефицит. М.: АПП «Джонгар», 2000. 184 с.
101. Зуфаров К.А., Тухтаев К.Р. Органы иммунной системы (структурные и функциональные аспекты). Ташкент: Фан, 1987. С.4983.
102. Функциональная морфология иммунной системы / Бородин Ю.И, Григорьев В.Н, Летягин А.Ю. и др. Новосибирск: Наука, 1987. 237 с.
103. Герберт Дж. Ветеринарная иммунология: Пер. с англ. М.: Колос, 1974. 312 с.
104. Wheater P.R., Burkitt H.G., Daniels V.G. Functional histology. A text and colour atlas Drawings by P.J. Deakin. Churchill and New Jork. 1987. P 161177.
105. Шубникова Е.А. Функциональная морфология тканей. М.: Изд-во Московского ун-та, 1981. 326 с.
106. Olah J., Rohlich P., Toko J. Ultrastructure of lymphoid organs: An electron-microscopic atlas. Budapest: Akad. Kiado, 1975. 214 p.
107. Bekkum D., Noord M., Maat B. Attempts at identification of hemopoietic stem cell in mouse // J. Hematol. 1971. Vol. 38. P.547553.
108. Общая морфология и патология иммунитета / А.Ф. Киселёва, Л.В. Чернышенко, А.П. Роздиховский, Л.В. Кейсевич / Под ред. Л.В. Чернышенко. К.: Наукова думка, 1984. С. 5679.
109. Weiss L. The cells and Tissues of the Immune system. Englewood Cliffs: N.J. Prentice. Hall, 1972. 320 p.
110. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Иммунная система человека. М.: Медицина, 1996. 304 с.
111. Parrott D.M.V., Sousa M.A.B. East J. Thymus dependent areas in the lymphoid organs of neonatally thymectomized mice // J. Exp. Med. 1966. №123. P. 191.
112. Красников Г.А., Келеберда Н.И. Некоторые морфофункциональные зависимости и гистоструктура центральных органов иммунитета кур // Ветеринарна медицина: Міжвід. тематич. наук. зб. Харків, 2000. Вип. 77. С. 199206.
113. Хомич В.Т. Макроструктура язычной миндалины новорождённых телят // Всесоюзный сб. тр. молодых ученных, изучающих морфологию иммунных органов. Запорожье, 1991. С. 33.
114. Кораблёва Т.Р. Морфофункциональная характеристика лимфоидных бляшек кишечника новорожденных телят // Сб. научн. тр. Симферополь, 1997. С. 321 325.
115. Лозовой В.П., Шергин С.М. Структурно-функциональная организация иммунной системы. Новосибирск: Наука, 1984. 225 с.
116. Горальський Л.П. Особливості гістоархітектоніки імунних органів сільськогосподарських тварин // Ветеринарна медицина України. 2003. №2. С.2223.
117. Козлов Н.А. Основы морфологии иммунной системы. М.: Изд-во Московской вет. академии, 1982. 22 с.
118. Seto F. Erly Development of the aian immune system // Puolthy ac. 1981. Vol. 60. №9. Р. 1981 1995.
119. Van Bekkum D.W. The appearance of the of the multipotential haemopoitic stem cell // Experimental hematology today. New Jork: Springer-verlag, 1977. Р. 310.
120. Бернет Ф. Клеточная иммунология: Пер. с анг. М.: Мир, 1971. 542 с.
121. Сапин М.Р. Иммунная система и возраст //Архив АГЭ. 1989. №12. Т.97. С.1014.
122. Коржуев П.А. Гемоглобин. М.: Наука, 1964. 28 с.
123. Шевченко Ж.Т. Костный мозг млекопитающих и птиц как иммунокомпетентная структура // Морфофункциональний статус млекопитающих и птиц: Сб. научн. трудов. Симферополь, 1995. С. 148.
124. Стецула В.И., Бруско А.П. Механизм адаптационной перестройки костей // Структура и биометрия скелетно-мышечной и сердечно-сосудистой системы позвоночных. К.: Наукова думка, 1984. С. 141143.
125. Osmond D.G. Potentialis of bone marrow lymphocytes // Stem cells popylations. New York: Academic Press, 1976. P. 111134.
126. Мельник К.П., Клыков В.И. Локомоторный аппарат млекопитающих. К.: Наукова думка. 1991. С. 3078.
127. Анатомия домашних животных / Под ред. Хрусталёвой И.В. М.: Колос, 1994. 704 с.
128. Богоявленский И.Ф. Патологическая функциональная перестройка костей скелета. Л.: Медицина, 1976. 288 с.
129. Vanghem J.M. The physiology of bone. London, 1971. P.7374.
130.&n