Свистун Валентина Іванівна. Теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності

Краткое описание

Свистун Валентина Іванівна. Теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності : Дис... д-ра наук: 13.00.04 2007

Свистун В.І.Теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2007.
У дослідженні узагальнено досвід підготовки фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності у світі та Україні, показано її становлення і розвиток у вітчизняній системі вищої аграрної освіти, обґрунтовано загальні теоретико-методологічні та методичні основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності, визначено її концептуальну основу комплексний підхід, з’ясовано сучасний стан підготовленості студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності, виокремлено основні проблеми.
Також дано авторське визначення змісту базових понять, категорій і термінів щодо управлінської діяльності фахівців аграрної галузі, які безпосередньо розкривають сутність і зміст підготовки до неї студентів аграрних ВНЗ та формульовано її цілі, завдання та принципи й конкретизовано зміст.

На основі теоретико-методологічного аналізу проблеми дослідження та узагальнення його результатів установлено, що підготовка студентів аграрних ВНЗ до УД характеризується новизною та актуальністю. Вона органічно пов’язана з їх професійною підготовкою, передбачає формування у них управлінської компетентності та готовності до реалізації управлінських функцій у процесі професійної діяльності.
На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки:
1. Результати теоретичного аналізу проблеми підготовки студентів аграрних ВНЗ до УД підтверджують виняткову важливість цієї складової для їх майбутньої професійної діяльності, оскільки саме від рівня управлінської компетентності керівників залежить розвиток аграрної галузі. Водночас галузеві особливості, соціально-економічні умови, демографічні процеси на селі, різноманітні соціально-психологічні причини та обставини аграрного виробництва зумовлюють суттєві особливості УД керівників, що безсумнівно відбиваються на процесі професійної підготовки студентів до цієї діяльності та на її нинішньому стані, які не відповідають вимогам сучасної управлінської практики. У зв’язку з цим підготовка майбутнього фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності, яка визначається цілями й вимогами, призначенням і особливостями функціонування аграрної галузі, має реалізовувати свою випереджувальну функцію щодо її розвитку.
Основою підготовки студентів аграрних ВНЗ до УД мають бути класичні наукові засади будь-якої діяльності (теорії, ідеї, парадигми, концептуальні підходи, емпіричний, діяльнісно-психологічний, рольовий, дименсіональний, нормативний, функціональний, мікроаналіз управлінської діяльності) і цілі, специфіка, зміст і особливості управління сільськогосподарським виробництвом.
У сільському господарстві управлінські функції на різних рівнях переважно виконують фахівці, які закінчили такі факультети: механіко-технологічний, агрономічний, технології виробництва та переробки продукції тваринництва. У зв’язку з цим важливою умовою розвитку аграрної галузі є якісна підготовка до УД випускників саме цих факультетів аграрних ВНЗ.
2. Узагальнення педагогічних здобутків і досвіду підготовки менеджерів у провідних країнах світу дає змогу якісно збагатити зміст підготовки студентів аграрних ВНЗ до УД, оптимально визначити її методичні засади та обґрунтовувати критерії оцінювання ефективності. У цих країнах поширюється компетентнісний підхід до формування фахівців як керівників, спостерігається тенденція щодо врахування в їх підготовці національних управлінських традицій і національного менталітету.
Позитивно сприймаючи сучасні зарубіжні концепції, підходи, методики та технології підготовки менеджерів, маємо безпосередньо враховувати й українські національні особливості підготовки фахівців-керівників, а також досвід розвитку та позитивні аспекти вітчизняного менеджменту й вищої аграрної освіти.
Історичний підхід до дослідження проблеми підготовки до УД майбутніх фахівців аграрної галузі дає змогу усвідомлювати багатоманітність умов, обставин і детермінант, в яких відбувалося її становлення й розвиток, творче врахування яких сприяє комплексному підходу до її обґрунтування у професійній педагогіці та допомагає уникнути помилок, які вже мали місце у системі аграрної освіти.
3. Результати діагностування стану підготовленості майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ до УД показують його невідповідність вимогам сучасного аграрного виробництва та культури управлінської діяльності. В навчальних планах і програмах практичної підготовки, за якими відбувається підготовка студентів механіко-технологічного, агрономічного факультетів і факультету технології виробництва та переробки продукції тваринництва, не акцентується увага на управлінській складовій, як провідної функції майбутньої професійної діяльності, не здійснюється оперативне оновлення змісту цієї підготовки за рахунок введення в програми навчальних дисциплін різних дидактичних одиниць управлінського спрямування; не забезпечується його варіативність шляхом введення управлінських дисциплін і спецкурсів, своєчасного уточнення цілей і завдань, удосконалення змісту та методик викладання традиційних навчальних дисциплін управлінського спрямування; використання сучасних освітніх технологій і методик; не відбувається забезпечення ефективності виробничих практик як обов’язкового елементу практичної підготовки студентів до майбутньої УД; не формується професійний світогляд, діалектичне світорозуміння й справжня духовність особистості майбутнього фахівця аграрної галузі; відсутній розвиток у них інтересу до творчого розв’язання управлінських, професійних та інших проблем сільськогосподарського виробництва.
4. Провідними ідеями концептуальних основ підготовки студентів, як керівників, у аграрних ВНЗ є такі: розвиток, як основний спосіб буття особистості фахівця аграрної галузі протягом усього її життєвого, особистісного та професійного шляху; взаємодія різних об’єктивних і суб’єктивних чинників, що є основою набуття професійного досвіду та формування творчої особистості керівника; складноорганізованим системам, до яких належить також і система вищої аграрної освіти і в якій відбувається формування творчої особистості сучасного керівника, неможливо нав’язувати шляхи розвитку, які не визначаються її внутрішніми потребами та майбутніми перспективами; науково обґрунтований вибір і творче сполучення різних методологічних підходів до його підготовки особистісного, діяльнісного, компетентнісного тощо; провідна концептуальна основа функціонування аграрних ВНЗ; узгоджена взаємодія всіх суб’єктів аграрних ВНЗ, висока загальнонаукова, психолого-педагогічна і управлінська підготовленість і культура педагогів, їх творче ставлення до власної педагогічної діяльності та до студентів як суб’єктів процесу навчання; оптимальний вибір сучасних дидактичних систем, що є теоретичною та методичною основою педагогічної діяльності педагогів і навчальної діяльності студентів; забезпечення діалектичної єдності внутрішньої психічної і зовнішньої практичної діяльності науково-педагогічного працівника і студентів; опора на загальний інтелект і на особистісний потенціал студентів у процесі професійної підготовки в аграрних ВНЗ; цілеспрямована спільна діяльність педагога і студентів, у процесі їх творчої суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілеспрямованої реалізації їх особистісного та інтелектуального потенціалів; забезпечення та реалізація особистісної активності кожного студента у навчальній діяльності. Він має бути суб’єктом власного розвитку, формування своєї особистості як фахівця й керівника у процесі творчої навчальної діяльності.
Концептуальної основою підготовки студентів до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ має бути комплексний підхід, який обґрунтований на основі творчого застосування провідних ідей, принципів і положень особистісного, діяльнісного і компетентнісного підходів, забезпечує формування його творчої особистості у процесі квазіпрофесійної навчальної діяльності, підготовленого та готового до здійснення УД.
5. Компетентнісний підхід в аграрній освіті сприяє цілеспрямованому формуванню основних видів компетентностей у майбутніх фахівців аграрної галузі. Важливою складовою їх професійної компетентності є управлінська компетентність, структурними компонентами якої є загальнолюдська, загальнонаукова, загальнопрофесійна, фахова (технологічна (залежно від фаху), функціональна (залежно від посади), управлінсько-функціональна та особистісна.
Управлінська компетентність це теоретична, практична та психологічна види підготовленості особистості майбутніх фахівців аграрної галузі до УД, що проявляється в її творчій здатності та всебічній готовності до її ефективного здійснення та досягнення в ній оптимальних результатів.
Ефективність УД залежить від особистісних і професійно важливих якостей керівника, його управлінської компетентності та всебічної готовності до реалізації управлінських функцій. Готовність майбутнього фахівця аграрної галузі до здійснення УД включає професійну (когнітивний та операційний компоненти) та особистісну (мотиваційний, ціннісний, вольовий, інтелектуальний, індивідуально-психологічний та оціночний компоненти) види готовності.
6. Основними теоретичними засадами підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД є з’ясування її мети, завдань, змісту, принципів. Доведено, що метою їх підготовки в сучасних умовах має бути оволодіння ними теоретичними основами, нормами, ефективними методиками, технологіями і засобами УД і відповідно головним завданням такої підготовки є формування творчої особистості фахівця аграрної галузі на основі особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів до організації й здійснення процесу їх професійної підготовки.
Основними завданнями підготовки студентів до майбутньої УД є такі: формування загальної управлінської культури та творчого ставлення до УД; формування основних видів управлінської компетентності; „озброєння основними методами, методиками та технологіями УД в аграрному секторі економіки тощо. Вони вирішуються через часткові завдання (формувати у них загальнонаукову, загальнопрофесійну, професійну, управлінсько-функціональну та особистісну види компетентності; формувати і розвивати ціннісні орієнтації, сукупність моральних принципів, норм, переконань та ідеалів управлінської поведінки, спілкування та діяльності; формувати і розвивати мотивацію досягнення успіху в УД; розвивати провідні особистісні, індивідуально-психічні і професійно важливі якості, які сприяють ефективній УД керівника; розвивати культуру нестандартного управлінського мислення, формувати навички і вміння ухвалення науково обґрунтованих управлінських рішень; формувати та розвивати основні стилі та культуру ділового спілкування тощо).
Підготовка студентів до УД відбувається згідно з загальнодидактичними принципами і конкретизується специфічними принципами професійної підготовки фахівців (універсальність, комплексність, варіативність, прогресивність, перспективність, оперативність, оптимальність, фундаментальність, інтеграція і диференціація).
7. Основними психологічними аспектами підготовки студентів до УД є конкретизація і наповнення конкретним змістом понять „УД, „готовність до УД стосовно аграрної галузі та творче врахування індивідуально-психічних якостей суб’єктів процесу навчання студентів і науково-педагогічних працівників.
Визначено, що управлінська діяльність в аграрному менеджменті є організованою, планомірною і системною діяльністю управлінського апарату в соціально-економічній системі, яка пов’язана з цілеспрямованою реалізацією ним специфічних управлінських функцій (проектування, моделювання, планування, організація, регулювання, координація, мотивування, контролювання, оцінювання) на основі об’єктивного пізнання, усвідомлення і творчого врахування об’єктивних і суб’єктних законів і закономірностей сільськогосподарського виробництва в інтересах забезпечення його оптимального функціонування та постійного підвищення ефективності.
Доведено, що готовність майбутніх керівників-аграрників до УД представляє їх усвідомлений та активно-діяльнісний стан, який забезпечує особистісну й професійну самореалізацію та самоактуалізацію у процесі вирішення виробничих, управлінських і соціальних проблем аграрної галузі на основі управлінської компетентності, особистісного та професійного досвіду, творчого використання індивідуально-психічних особливостей та інтелектуального потенціалу в процесі професійної діяльності.
8. Основними методичними засадами підготовки студентів в аграрних ВНЗ до управлінської діяльності є такі: організаційне забезпечення впровадження управлінської складової в зміст навчальних дисциплін, які формують їх управлінську компетентність; комплексне застосування традиційних методів, методик і технологій, організаційних форм їх навчання до майбутньої УД; цілеспрямоване впровадження особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів, методик і технологій навчання для підготовки студентів до УД; цілеспрямоване опрацювання проблемних завдань, методів імітування, проектування та моделювання майбутньої УД фахівців аграрної галузі та їх комплексне застосування у навчальному процесі тощо.
9. Експериментальним шляхом доведено ефективність методичних засад підготовки студентів до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ. Отримані нерівності середніх групових значень свідчать про те, що у нашому дослідженні різні методичні засади дають суттєво різні результати, причому серед них найбільш ефективними є ті, за якими відбувається підготовка до УД студентів в ЕГ.
Узагальнені підсумкові результати формувального експерименту свідчать про те, що студенти ЕГ показали результати, які статистично значимо відрізняються від результатів КГ. Це доводить те, що запропоновані методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД дали позитивні результати, їх ефективність вища, ніж ті, що застосовувалися в КГ.
10. Основними напрямами реалізації основних положень дисертації у системі аграрної освіти є: а) вітчизняній педагогічній науці слід звернути увагу на наукове забезпечення та супроводження навчально-виховного процесу в аграрних ВНЗ; б) Міністерству аграрної політики України в процесі реформування вищої аграрної освіти доцільно організаційно забезпечувати впровадження управлінської складової в зміст навчальних дисциплін, які формують управлінську компетентність у майбутнього фахівця аграрної галузі; в) в освітньо-професійних програмах і навчальних планах підготовки фахівців аграрної галузі передбачати цілеспрямоване застосування особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів, методик і технологій навчання для підготовки студентів до УД; г) Міністерству аграрної політики України доцільно розробити програму забезпечення педагогів і студентів аграрних ВНЗ сучасними підручниками, навчальними, навчально-методичними і методичними посібниками управлінського спрямування; д) науково-педагогічним працівникам здійснювати комплексне застосування традиційних і сучасних методів, методик і технологій, організаційних форм навчання студентів аграрних ВНЗ до майбутньої УД, а також цілеспрямовано опрацювати проблемні завдання, методи імітування, проектування та моделювання майбутньої УД фахівців аграрної галузі та комплексно їх застосовувати тощо.
Перспективні напрями подальших наукових пошуків такі: проблемні питання оптимізації процесу підготовки студентів до управлінської діяльності, його наступності та неперервності; розвиток психологічної готовності майбутніх фахівців-аграрників до УД та посилення взаємозв’язків між її компонентами; моніторинг якості підготовки науково-педагогічних працівників до використання інтерактивних методів підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД тощо.