Тархан Ленуза Запаївна. Макетно-графічне моделювання як засіб вивчення технології швейних виробів майбутніми інженерами-педагогами

Краткое описание

Тархан Ленуза Запаївна. Макетно-графічне моделювання як засіб вивчення технології швейних виробів майбутніми інженерами-педагогами: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2002. - 241арк. - Бібліогр.: арк. 195-210

Тархан Л.З.Макетно-графічне моделювання як засіб вивчення технології швейних виробів майбутніми інженерами-педагогами. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена проблемі вдосконалення підготовки інженера-педагога швейного профілю. У дослідженні проведено ретроспективний аналіз підготовки спеціалістів для швейної галузі, проаналізовано зміст професійної діяльності спеціалістів швейного виробництва, визначено деякі функції майбутніх інженерів-педагогів, класифіковано графічні моделі, у котрих макетно-графічні засоби є поєднанням умовно-об’ємного зображення об’єкта, яке дає уявлення про його форму і функції та уможливлює виконання його графічного зображення на площині.
У дисертації розкрито основи теоретичного навчання технології швейних виробів, сутність макетно-графічного моделювання як засобу вдосконалення вивчення на основі модульно-рейтингового навчання технології швейних виробів майбутніми інженерами-педагогами.
У процесі експериментальної роботи здійснені кількісна і якісна оцінки рівнів засвоєння знань і вироблення вмінь студентами. Встановлено, що рівень сформованості графічних знань та вмінь студентів експериментальних груп значно вищий.
Основний зміст роботи викладено в 11 публікаціях.

У дисертації теоретично обґрунтовано, що важливим напрямом удосконалення графічної освіти студентів та учнів повинно стати застосування системного підходу у процесі їх збагачення графічними знаннями вироблення відповідних вмінь та навичок. Застосування системного підходу у графічній підготовці учнів безпосередньо пов’язано з використанням моделей і моделювання, які дають змогу швидше і глибше розкрити внутрішні зв’язки і відношення у предметах і явищах, вивести закономірності чи засвоїти поняття та категорії.
Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. Розвиток швейного виробництва як галузі практичної діяльності має давню історію. Так само історично склалися певні рівні та відповідні їм типи професійних навчальних закладів для підготовки працівників швейного виробництва. Швейне виробництво посідає важливе місце серед провідних галузей промисловості. Зміни в соціально-економічних умовах життя людей підвищують вимоги до якості швейних виробів. У зв’язку з цим працівники швейної промисловості мусять мати високий рівень кваліфікації, бути відповідальними та ініціативними, що сприятиме випуску якісних і привабливих виробів. Таке, у свою чергу, підвищує вимоги до їхньої освіти у системі професійно-технічних навчальних закладів.
2. Якість підготовки робітників для швейного виробництва безпосередньо залежить від рівня кваліфікації інженерно-педагогічних працівників профтехучилищ. Чинні нормативні, навчально-методичні документи з підготовки інженерів-педагогів швейного профілю досі науково не обґрунтовані. Підтвердженням цього є механічне поєднання інженерної складової, запозиченої у вищих навчальних закладах технологічного профілю, і педагогічної складової у педагогічних. У професійній діяльності інженера-педагога узгоджений взаємозв’язок інженерного та педагогічного компонентів зумовлює специфіку його діяльності.
3. Виходячи з вимог технічного прогресу, на основі всебічного аналізу нормативних, навчально-програмових і науково-дослідних матеріалів визначено та обґрунтовано функції інженера-педагога (навчальна, виховна, розвивальна, організаційно-управлінська або технологічна, планово-виробнича, контрольна, методико-діагностична, комунікативна, науково-дослідницька). Вказані функції визначають основу для розробки науково обґрунтованої освітньо-кваліфікаційної характеристики інженера-педагога. Виходячи з цих функцій, визначено завдання діяльності інженера-педагога, які, в свою чергу, окреслюють коло необхідних йому знань та вмінь.
4. Структурно-функціональний аналіз змісту професійної підготовки інженера-педагога швейного профілю дав підставу визначити, що формування наукових основ вивчення студентами профілюючих курсів Конструювання швейних виробів”, Матеріалознавство”, Обладнання швейного виробництва” має забезпечувати узагальнюючий системоутворюючий курс Технологія швейних виробів”. Міжпредметні зв’язки цього курсу з іншими навчальними спеціальними дисциплінами циклу забезпечують формування системи профільних знань та вмінь.
5. Вимоги до сучасного одягу змінюють конструктивно-просторову структуру його елементів і взаємозв’язок між ними. Тому успішно оволодіти технологією виготовлення одягу можуть лише студенти з високим рівнем просторової уяви і просторового мислення. Аналіз результатів обстеження студентів першого курсу засвідчив нерозвиненість цих якостей. Допомогти виправити становище покликана методика, в основу якої покладено використання макетно-графічних засобів навчання. Їх основне призначення активізувати просторове мислення студента, подати йому допомогу в абстрагуванні матеріального об’єкта і формуванні здатності без утруднення виконати його графічне зображення. Макетно-графічні моделі являють собою ефективне унаочнення, призначене для демонстрації технологічних особливостей вузлів одягу. Методика ефективна у роботі. Дидактичні основи розробленої методики полягають у тісному взаємозв’язку теоретичного і практичного аспектів навчання студентів та учнів, забезпечують наступність у вивченні спеціальних дисциплін. Вона не вимагає особливих матеріальних витрат і спеціальної підготовки викладача, підвищує якість технологічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів.
6. Реалізація положень Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. та Закону України Про вищу освіту” зумовлює необхідність удосконалення системи підготовки спеціалістів до рівня міжнародних стандартів. Виконане дослідження дало змогу сформулювати рекомендації щодо їх практичного використання на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні. Для забезпечення ефективності вивчення спеціальних дисциплін доцільно дотримуватися певних рекомендацій щодо формування професійних знань, умінь, навичок: систематизація знань, пов’язаних із вирішенням професійних завдань; налагодження оптимальних внутрішньо-і міжпредметних зв’язків між новим і засвоєним навчальним матеріалом; актуалізація знань, використання нового матеріалу у вирішенні завдань теоретичного і практичного характеру; впровадження нових педагогічних технологій навчання.
Ми цілком усвідомлюємо, що поставлені та розв’язані у дослідженні завдання не торкаються всіх аспектів проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю. Надалі слід детально дослідити активні методи навчання та застосування нових педагогічних технологій у процесі технологічної підготовки інженерів-педагогів, доцільність та спрямованість диференційованих підходів до вивчення інших спеціальних курсів, які входять до змісту підготовки інженерів-педагогів швейного профілю. Потребують детального опрацювання змісту самостійної роботи в позааудиторний час, питання методичної підготовки студентів до проведення занять з технології швейних виробів. Необхідне обґрунтування перспективних напрямів розвитку інженерно-педагогічної освіти в Україні з урахуванням положень Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті.