ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ФЕСТИВАЛІВ СУЧАСНОЇ МУЗИКИ В УКРАЇНІ НА НОВОМУ ЕТАПІ (1990-2005 рр.)

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ
М.В. ЛИСЕНКА

На правах рукопису

ШВЕД Михайло Богданович

УДК 78.76

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ
ФЕСТИВАЛІВ СУЧАСНОЇ МУЗИКИ В УКРАЇНІ
НА НОВОМУ ЕТАПІ (1990-2005 рр.)

17.00.01 - теорія та історія культури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
Кияновська Любов Олександрівна
доктор миcтецтвознавства,
професор

Львів 2005

ЗМІСТ

ВСТУП.

РОЗДІЛ 1. Загальнотеоретичні засади формування міжнародних фестивалів сучасної музики
1.1. Термінологія, концепції, функції фестивалю.
1.2. Сучасна музика і фестивальний процес
1.3. Особливості сприйняття сучасної музики. Класифікація слухацької аудиторії.
1.4. Фестивалі сучасної музики в контексті процесів глобалізації....

РОЗДІЛ 2. Міжнародні фестивалі сучасної музики: зарубіжний
досвід .
2.1. Культурно-історичні передумови розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в світі.
2.2. Специфіка міжнародних фестивалів сучасної музики в Польщі............................................................................................

РОЗДІЛ 3. Особливості українських фестивалів сучасної музики
3.1. Передумови розвитку, етапи, концепції українських профілюючих фестивалів...
3.2. Експериментальне дослідження тенденцій розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні...

ВИСНОВКИ...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...
ДОДАТКИ...

3

9
9
23

34

47

63

63

77

92

92

114

150
155
173

ВСТУП

Актуальність дослідження. З останньої третини ХХ століття сучасна українська музична культура активно інтегрується в європейський музичний процес. Засвоївши основні норми модерного мистецтва, українські митці пропонують власні стилістичні і технічні новації, намагаються йти самостійною творчою дорогою та інтенсивно шукають свої стильові пріоритети. Внаслідок вільного перебування в європейському інформаційному полі та відновлення повноцінної структури культурної трансмісії після здобуття незалежності України скоротилося традиційне відставання” української музичної культури від світової. Цьому процесу сприяла не лише активна гастрольна діяльність українських композиторів, а насамперед організація на початку 90-х років ХХ ст. міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні.
Незважаючи на суттєву роль українських міжнародних фестивалів сучасної музики у формуванні музичного життя незалежної України, їхнє значення у цих процесах залишається недооціненим та майже цілком поза увагою української гуманітарної науки. Аналіз наукових праць, присвячених предмету вивчення свідчить, що досі не було об’єктивного комплексного дослідження, в якому було б розглянуто міжнародні фестивалі сучасної музики в Україні як цілісну систему.
Отже, актуальність дисертаційного дослідження полягає у вивченні міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні як цілісного інституту, виявленні значення і впливу конкретних акцій на стан повсякденного музичного життя. Враховуючи актуальність досліджуваної проблеми, незначну кількість досліджень з цієї тематики, а також об’єктивну потребу у вивченні сучасного українського фестивального процесу, визначено вибір теми дисертаційної роботи.
Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Львівської державної музичної академії імені М.В. Лисенка теми №7 „Сучасна українська музика: соціокультурні аспекти дослідження”.
Мета дослідження: вивчити концепції, функції, тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні задля удосконалення українського фестивального процесу.
Завдання дослідження:
1. Визначити теоретичні основи тенденцій фестивалів як цілісного мистецького інституту.
2. Розкрити значення зарубіжного досвіду організації міжнародних фестивалів сучасної музики для українського фестивального процесу.
3. З’ясувати особливості стратифікації міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, окреслити етапи їхнього розвитку.
4. Описати особливості та динаміку співвідношення процесів інкультурації та акультурації в українських фестивалях.
5. Розкрити функції міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, окреслити специфіку фестивального виконавства, з’ясувати особливості слухацької аудиторії.
6. Виявити тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, простежити впливовість та значення окремих акцій у світовому, національному, реґіональному масштабах.
Об’єкт дослідження: процес формування міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні.
Предмет дослідження: тенденції, концепції, функції, акультураційні та інкультураційні процеси міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні Київ Музик Фест”, Контрасти”, Два дні і дві ночі”, Форум музики молодих”.
Методи дослідження. Для досягення визначеної в дисертації мети й розв’язання поставлених завдань застосовували такі методи дослідження: теоретичні: аналіз, систематизація, класифікація та узагальнення для оброблення і вивчення філософської, культурологічної, музикознавчої, соціологічної та довідкової літератури; порівняльний аналіз та синтез - для виявлення спільних та відмінних рис зарубіжних та українських фестивалів сучасної музики; емпіричні: спостереження для цілеспрямованого і систематичного сприйняття об’єкта дослідження; опитування експертів, інтерв’ю для виявлення позицій фахівців стосовно проблематики дослідження; роздаткове анкетування для опитування слухачів фестивалів „Київ Музик Фест” і „Контрасти”; аналіз документів - для вивчення друкованих матеріалів фестивалів (програми, буклети тощо); статистичне оброблення - для опрацювання результатів експерименту.
Теоретичну базу дослідження становлять праці з проблем формулювання термінології, структури та функцій фестивального процесу (Й. Гайстер, Г. Гронемейер, С. Маузер, П. Ревай, Г. Хельмс, Р. Шааль, Р. Штефан); смислового визначення понять „нова музика”, „сучасна музика” (К. Дальгауз, Г. Данузер, Г. Еггебрехт, З. Сковрон,), „постмодернізм” (Т. Гуменюк, О. Козаренко, С. Леш, С. Павлишин); особливостей аудиторії нової та сучасної музики (Т. Адорно, Е. Будде, П. Вільсон, Д. Даньковська, А. Зволінскі, А. Саргент, І. Супічіч, М. Філіп’як); тенденцій розвитку найпотужніших міжнародних фестивалів сучасної музики в світі (Д. Гвіздаланка, Й. Креббер, А. Мейер, Р. Оельшлєгель, Ю. Патковскі, Й. Хікель, А. Яженбська та ін.). Аналіз сучасного фестивального процесу в Україні здійснено на основі досліджень Ю. Гожик, О. Дьячкової, О. Зінькевич, Л. Кияновської, М. Копиці, В. Кузик, П. Маркушевського, Л. Мельник, В. Рунчака, І. Сікорської, Г. Степанченко, М. Черкашиної-Губаренко, Ю. Чекана, Я. Якуб’яка та ін.
Експериментальна база. З метою виявлення відмінностей між об’єктивними процесами та думками слухачів проведено роздаткове анкетування аудиторії фестивалю „Київ Музик Фест” та Контрасти” у вересні-жовтні 2004 року. Вибірка ймовірна, в кожному з опитувань взяли участь по 100 респондентів (загалом 200 осіб). Анкети складалися з відкритих, напівзакритих та закритих запитань. Протягом 2004-го року було проведено експертне опитування, в якому взяло участь 13 осіб. При доборі експертів брали до уваги їхню компетентність, креативність, аналітичність. Критеріями рівня компетентності стали: посада, стаж діяльності у фестивальному процесі (організатора чи учасника). Для повноцінного вирішення поставлених завдань дослідження було обрано метод інтерв’ю. До групи експертів увійшли: директори фестивалів М. Скорик, В. Сивохіп, С. Пілютиков, І. Щербаков, голова Національної Спілки композиторів України Є. Станкович, учасники оргкомітетів фестивалів Й. Ермінь, Ю. Ланюк, О. Щетинський, В. Рунчак, активні учасниці фестивалів, композитори А. Загайкевич та Б. Фроляк, фестивальні критики О. Зінькевич та С. Павлишин.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період 1990-2005 рр., який окреслює новий етап розвитку українського фестивалетворення, що пов’язаний з виникненням міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні модерного типу.
Наукова новизна дослідження. У дисертації на основі системного підходу вперше: теоретично обĸґрунтовано структуру та функції міжнародних фестивалів сучасної музики; з’ясовано концептуальні особливості фестивального процесу в галузі сучасної музики; охарактеризовано специфіку аудиторії міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні; запропоновано критерії визначення світової, національної чи реґіональної впливовості фестивалю; виявлено тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні.
Практичне значення. Дослідження сприятиме вдосконаленню процесу розроблення нових науково-об’єктивних підходів до вирішення актуальних проблем фестивального життя в Україні; забезпеченню практичними результатами дослідження національних фестивальних менеджерів. Одержані результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсів і спецкурсів з музичної соціології, музичного менеджменту і маркетингу в вищих навчальних закладах, у відповідних методичних посібниках та фаховій літературі.
Особистий внесок здобувача. У публікації [2] здобувачу належить ідея вивчення впливу музичного мистецтва на соціум в епоху глобалізації.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дослідження були висвітлені у доповідях на міжнародних, всеукраїнських і міжвузівських науково-практичних конференціях, а саме: „Мистецтво молодих - 2002” (Львів, 2002), Духовність. Культура. Нація.” (Львів, 2003), „Мистецтво молодих - 2003” (Львів, 2003), „Мистецтво молодих - 2004” (Львів, 2004), Europa współnota narodów. Edukacja międzykulturowa na przestrzeni wiekow ХІХ і ХХІ” (Вроцлав, 2004), Українська культура в контексті світових глобалізаційних процесів” (Київ, 2004), „Музикознавчі студії - 2005” (Львів, 2005), „Людина і музика” (Львів, 2005).
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
1. Швед М. Б. Львів музичний метрополія чи провінція? // Мистецькі обрії 2001-2002 / За ред. І. Д. Безгіна. К.: КНВМП СИМВОЛ-Л”, 2003. С. 193-204.
2. Швед М. Б., Швед М. С. Освіта і культура як суспільні явища // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія педагогічна. Львів, 2004. - Вип. 18. С. 3-11.
3. Швед М. Б. Митець глядач чи учасник культурної політики в сучасній Україні // Музикознавчі студії: Наукові збірки Львівської державної музичної академії ім.М. Лисенка /За ред. О. Катрич Львів: Сполом, 2004. Вип. 9. С. 198 204.
4. Швед М. Б. Процеси акультурації та інкультурації у міжнародних фестивалях сучасної музики в Україні (спроба соціокультурного аналізу) // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія мистецтвознавство. Львів, 2004. - Вип. 4. С. 150-158.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (221 найменувань, з них 151 німецькою, польською і російською мовами), додатків на 54 сторінках. Загальний обсяг дисертації 224 сторінок, основного тексту - 154 сторінки. Робота містить 47 малюнків (діаграм, гістограм, графіків) на 17 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Згідно результатів дослідження, інтенсивність фестивального життя є показником культурного розвитку будь-якої країни, вказує на активність сучасних мистецьких процесів, їхню включеність” чи виключеність” у світовий глобалізований простір, здатність відстоювати власні творчі традиції на міжнародному рівні, запозичуючи кращі технічні іновації. Протягом короткого терміну з часу здобуття незалежності в Україні функціонують п’ять великих міжнародних фестивалів та кілька локальних, присвячених сучасній музиці. Кожна акція має свій рівень міжнародної впливовості, пропагування зарубіжної чи української музики, своє адресне спрямування, слугує засобом комунікації світової чи української композиторської еліти, пропагує нову музику.
У дисертації на підставі системного наукового аналізу теоретично узагальнено тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, експериментальним шляхом виявлено та обґрунтовано основні проблеми фестивального процесу. Дисертаційна робота дала змогу виокремити головні ідеї дослідження та сформулювати такі висновки:
1. Науково обґрунтовано і визначено теоретичні засади розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні і виявлено два основні принципи організації фестивалів: демократичний і концептуальний. Фестивалі поділяються на: монографічні; жанрові; що опираються на той чи інший виконавський апарат; спрямовані на показ музичної традиції якоїсь окремої епохи чи стилю. Різні концептуальні фестивальні формати можуть поєднуватися. З’ясовано, що фестивалі сучасної музики виконують функції активної популяризації сучасної музики, комунікації креативних еліт, репрезентації новинок, творення нових імен (чи відкриття забутих). За результатами дослідження, „фестивалем нової музики” доцільно вважати акцію, в якій переважає естетика нововіденської школи та другої хвилі авангарду”, „фестивалем сучасної музики” - акції, що в своїй концепції орієнтуються на прем’єру, на ввесь спектр сьогоднішніх музичних стилів та напрямів, незважаючи на їхню постмодерну різнорідність, і є стилістично демократичнішими. З’ясовано, що на початках існування „нової” музики до неї виник суспільний інтерес як до дійсно нового мистецтва, що приваблювало своєю радикальністю. Внаслідок перетворення революційних ідей у пануючий мистецький канон, інтерес публіки невпинно спадає, залишаючи за фестивалем лише міцно пов’язаний з самим його існуванням перший сегмент фахових слухачів, котрі задіяні в процесі творення і відтворення сучасної музики. Однак тривалий відтік публіки із концертних залів, де виконується сучасна музика, змушує організаторів фестивалю шукати шлях до слухача. У дослідженні описано особливості активної участі міжнародних фестивалів сучасної музики у процесі глобалізації.
2. Після ґрунтовного ознайомлення із зарубіжним досвідом виявлено, що протягом своєї історичної еволюції розвиток фестивалів сучасної музики поділяється на два періоди: перший пов’язаний із появою нової музики та потребою її організаційної підтримки і популяризації; другий розпочався з середини 70-х років та є наслідком кризи нової музики і появи епохи постмодернізму, що виявилося у тенденції зростання кількості форумів сучасної музики, демократизації і плюралізації концепцій уже існуючих акцій. З’ясовано, що впливові фестивалі сучасної музики були рушієм музичного поступу, в надрах яких визрівали революційні ідеї авангарду другої половини ХХ століття, і сформували плеяду провідних авангардних композиторів. Окреслено особливе значення фестивалю „Варшавська осінь”, який мав неабиякий резонанс, оскільки в межах цієї акції переплелися соцреалізм, творчість радянських дисидентів” (Денисова, Губайдуліної та ін.) з класикою ХХ століття та найновішими досягненнями повоєнного „дармштадського” авангарду. Із падінням „залізної завіси” фестиваль втратив своє політично-просвітницьке забарвлення, акцент у його новому форматі змістився на перегляд основних напрямів сучасної музики в світі. Досвід „Варшавської осені” надзвичайно важливий для становлення українських фестивалів сучасної музики, особливо першої групи.
3. Досліджено, що міжнародні фестивалі сучасної музики в Україні за формою організації та концептуальним підходом поділяються на дві групи. В акціях першої групи простежується тенденція до часткового успадкування функції звіту пленумів Спілки композиторів, яка характеризується відсутністю чіткої концепції, виконавством за збірним” принципом. Ця пострадянська фестивальна модель модернізована шляхом залучення зарубіжних творів та зразків європейської класики ХХ століття, європейської та української класики, невеликої кількості переважно соло-ансамблевих зарубіжних виконавців. Згідно з проведеним аналізом, до цієї групи належать київські фестивалі Музичні Прем’єри Сезону”, Київ Музик Фест” та частково Форум музики молодих”. Фестивалі другої групи характеризує тенденція відсутності прямої державної (чи іншої номенклатурної) участі в організації акції, наявності команди однодумців, чіткої концепції. Особлива увага спрямована на просвітницький характер фестивалів „під’єднання” до світових глобалізаційних процесів шляхом послідовного пропагування доволі ще нових у середині 90-х років для українського слухача авангардних течій та напрямків західноєвропейського походження. Запропоновані твори українських авторів проходили детальний відбір на відповідність концепції конкретної акції. До цієї групи належать фестивалі в регіонах: Два дні і дві ночі” (Одеса), Контрасти” (Львів), а також акції в Рівному, Запоріжжі, Вінниці, Ужгороді.
4. На підставі аналізу динаміки основних тенденцій українського фестивального процесу на новому етапі (1990-2005 рр.) в усіх основних фестивалях сучасної музики в Україні виявлено два періоди, які розмежовують 1999-2000 роки. Це пов’язано з організаційним чинником (припинення фінансування великих фестивалів другої групи найвагомішими спонсорами, оскільки акції, на їхню думку, мають можливість розвиватися самостійно, що значно послабило акультураційний блок цих фестивалів) та концептуальним чинником (унаслідок попередніх змін організатори надають фестивалю те концептуальне обличчя, яке вони, відповідно до набутого досвіду, прагнули б бачити). У другому періоді фестиваль „Два дні і дві ночі” є стабільнішим за „Контрасти”, на якому водночас із зростанням інкультураційності, з’являється і розвивається блок класичної зарубіжної та української музики.
5. Значну перевагу інкультураційних процесів виявлено на Київ Музик Фесті”, Прем’єрах сезону”, акультураційних у Два дні і дві ночі”. Для Контрастів” та Форуму молодих” характерне рівноцінне співвідношення обох процесів. З’ясовано, що на фестивалях Контрасти” та частково „Два дні і дві ночі” спочатку переважали акультураційні процеси, однак у другому часовому періоді з’являється тенденція до регіоналізації, активізації інкультураційних процесів до рівня акультураційних. Визначено, що рівень комунікації світової творчої еліти на фестивалі та популярність акції серед неї природно зростають разом з акультураційністю та спадають при активізації інкультураційності.
6. Доведено, що серед функцій фестивалів у першому періоді домінувала інформаційна функція популяризації нової музики, однак після вичерпання її ресурсів спостерігається тенденція поступового зміщення акценту на комунікацію творчої еліти”, що притаманна фестивалям другої групи. Натомість функція „публікації власних новинок” українськими композиторами активніше розвивається у фестивалях першої групи.
7. Встановлено адресне спрямування фестивалів: елітарний професійний клуб (Два дні і дві ночі”); акція для еліти в широкому розумінні (Контрасти”), орієнтація на різного слухача: як на фахівців, так і на шанувальників сучасного мистецтва, з перевагою локальних фахових кіл (Київ Музик Фест”, Прем’єри сезону”); адресована головно молодіжному мистецькому середовищу (Форум музики молодих”). З’ясовано, що функція популяризації нової музики, яка вичерпується на першому етапі, сприяє процесу невпинного зменшення слухацької аудиторії. Виникає тенденція демократизації акцій, до репертуару яких залучається класика, різноманітні театральні постановки і т.д., що характерно й для загальносвітового фестивального процесу.
8. Визначено, що з початком нового етапу національного фестивалетворення в галузі сучасної музики в Україні виникає тенденція активного розвитку фахового виконавства, що спеціалізується на репрезентаціїї сучасної музики та є невід’ємною складовою фестивалів не лише в Україні, а й у світі. Ця тенденція позитивно впливає на процес популяризації української сучасної музики.
9. Фестивалі Контрасти” та „Два дні і дві ночі” мають східноєвропейське значення з міцними міжнародними зв’язками, тому можна вважати, що вони є найпрестижнішими українськими фестивалями для іноземців, однак цей престиж ще не сягає західного рівня, оскільки фестивалі майже не виконують функцію комунікації світових, а лише регіональних креативних еліт. Фестивалі першої групи мають національне („Київ Музик Фест”) та локальне значення („Музичні Прем’єри Сезону”, „Форум музики молодих”), а престижними їх вважають переважно українські композитори.
Отже, в Україні добре розвинуті традиції пропагування як національного, так і світового творчого музичного продукту. Деякі українські фестивалі вже зайняли свою нішу на світовій мапі модерних форумів як акції регіонального значення з належним міжнародним статусом, що позначилося і на частковому подоланні негативної раніше тенденції традиційного „відставання” від західних аналогів. Саме завдяки міжнародним фестивалям сучасної музики в Україні на новому етапі сучасне покоління українських композиторів активно інтегрується у нинішній глобалізований світ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева Е. Радующее разнообразие // Советская музика. 1980. - №3. С. 62-66.
2. Акопян Л. О переменных и постоянных компонентах понятия «хорошая музыка» // Музыкальная академия. 2004. - №1. С. 42-45.
3. Асафьєв Б. Композиторы, поспешите! // Критические статьи, очерки и рецензии. Москва-Ленинград: Музыка, 1967. С. 208-211.
4. Бабіч Б. Постмодерне музикознавство // Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; Пер. з англ. В. Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко. Київ: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2003. - С. 272-276.
5. Барви музики ХХ сторіччя. Авангард, класика, Джаз. Вінниця, 2001. 12 с.
6. Бжезінскі З. Демократія перед лицем глобалізації // ПОСТУП. 2003. - №69 (1124) - С. 10.
7. Ваганова О. Роль засобів масової комунікації у процесі глобалізації: Автореферат дисертації канд. політ. наук: 23.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — Київ, 2003. — 14 с. // www.nbuv.gov.ua/avtoreferaty.
8. Вериківський М. Музична творчість периферії // Музика. 1925. - №4. С. 185-188.
9. Галас Л. Літургія у стилі parodia sacra? // Поступ. 2003 - № 184 (1239). С. 9.
10.Галас Л. Музична декада на тлі великої культурної депресії // ПОСТУП. 6.10.2001. С. 8.
11.Гожик Ю. Киев Музик Фест’98: без надежды // Київ Музик Фест”, Міжнародний музичний фестиваль (1990-1999): Матеріали преси, фотодокументи, програми / Упорядники М. Копиця, Г. Степанченко. Київ: Центрмузінформ, 1999. С. 86-87.
12.Гриценко О. Клуб // Нариси української популярної культури / За ред. О. Гриценка. Київ: Український центр культурних досліджень, 1998. С. 245-259.
13.Гриценко О. Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі. Київ: УЦКД, 2000. 228 с.
14.Гуменюк Т. Жак Деррида и постмодернисткое мышление. Киев: Нора-принт, 1999. 326 с.
15.Два дні і дві ночі”, Х-й Міжнародний Фестиваль Сучасного Мистецтва. Одеса, 2004. 96 с.
16.До підсумків пленуму Оргкомітету спілки композиторів СРСР (за матеріалами стенограми роботи пленуму) // Радянська музика. 1940. - № 3. С. 13-21.
17.Дувірак Д. СУПроМ в контексті епохи // Союз Українських Професійних Музик у Львові: Матеріали і документи / Ред.- упор. В. Сивохіп, Р. Стельмащук. Львів: Сполом, 1997. С. 7-15.
18.Дьячкова О. Київ Музик Фест’95 // Київ Музик Фест”, Міжнародний музичний фестиваль (1990-1999): Матеріали преси, фотодокументи, програми / Упорядники М. Копиця, Г. Степанченко. Київ: Центрмузінформ, 1999. C. 47-48.
19.Зінькевич О. Музика говорить мовою нашого часу // Критика. 2004. - № 81-82. - С. 30-34.
20.Карпинский Л. Умолкни, лира! // Столичные новости. 2003. - № 37 С. 19.
21.Київ Музик Фест”, Міжнародний музичний фестиваль (1990-1999): Матеріали преси, фотодокументи, програми / Упорядники М. Копиця, Г. Степанченко. Київ: Центрмузінформ, 1999. 269 с.
22.Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури XIX-XX ст. Тернопіль: СМП „Актон”, 2000. 339 с.
23.Кияновська Л. Сьома симфонія «Контрастів» // Високий замок. 30.10.2001. С. 5.
24.Книга протоколів СУПроМу // Союз Українських Професійних Музик у Львові: Матеріали і документи / Ред.- упор. В. Сивохіп, Р. Стельмащук. Львів: Сполом, 1997. С. 61-140.
25.Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів, 2000. 284 с.
26.Кононов И. Глобализация и регионализация в современном мире // Методологія, теорія та практика соціологічнонго аналізу сучасного суспільства: Зб. наук.праць. Харків, 2001 С. 87-91.
27.Контрасти”, ІХ-й Міжнародний Фестиваль Сучасної Музики. Львів, 2003. 38 с.
28.Контрасти”, Х-й Міжнародний Фестиваль Сучасної Музики. Львів, 2004. 96 с.
29.Костюк О. До проблеми музичних смаків радянського слухача // Сучасна українська музика: Зб. статей / За ред. Л.Б. Архімович, Н.О. Горюхіної, В.Д. Довженко. Київ: Мистецтво, 1965. С. 28-47.
30.Кравченко А. Культурология: Словарь. - Москва: Академический Проэкт, 2000. 671 с.
31.Кравченко А. Культурология: Учебное пособие для вузов. Москва: Академический Проэкт, 2000. 736 с.
32.Леш С. Соціологія постмодернізму / Перекл. з англійської Ю. Олійника. Львів: Кальварія, 2003. 344 с.
33.Лотман Ю. Внутри мыслящих миров. Человек — текст — семиосфера — история. - Москва: Языки русской культуры, 1999. - // www.spbumag.nw.ru/2004/16/5.shtml
34.Мацуура К. Создаются ли ценности для новой цивилизации в процессе глобализации экономики? // Перспективы. 2001. - № 2. - С. 21-30.
35.Ментюков А. Сибирская музыка на новом подъеме // Советская музика. 1980. - № 8. С. 18-19.
36.Міжнародний форум музики молодих. Київ: Центрмузінформ, 1992. 39с.
37.„Музичні прем’єри сезону”, ХІV-й Міжнародний фестиваль Київської організації НСКУ. Київ, 2004. 48 с.
38.Некрасова Н., Яворський Э. С позиций высокой требовательности // Советская музика. 1980. №12. С. 47-55.
39.Павлишин С. Музика двадцятого століття: Навчальний посібник. Львів: Бак, 2005. 232 с.
40.Ревакович Р. Розуміти світ музикою // ЛюнАрт. 09.2005. С. 23-25.
41.Рудницький А. Де наш композиторський доріст? // Діло. 28.08.1937.
42.Рудницький А. Фестиваль української музики // Діло. 01.05.1937.
43.Рунчак В. Подайте на Міжнародний пленум Спілки композиторів // Арт панорама. 10.2000. С. 8-11.
44.Сивохіп В. Експериментальні імпровізації із традицією // ЛюнАрт. 09.2005. С. 17-22.
45.Сікорська І. Міжнародні музичні фестивалі в Україні як віддзеркалення сучасного процесу //www.mau- nau.org.ua/kong/Odesa /Book2/Art47.htm.
46.Слющинський Б. Соціологія музичної культури. Маріуполь, 2002. 236 с.
47.Сокач Е. Сила музики, здатної викликати катарсис // ЛюнАрт. 10.2005. С. 56-59.
48.Софронов Ф. Исполнительный акцент «Московской осени» и современные тенденции в исполнительстве // Музыкальная академия. 2004. - № 1. С. 51-58.
49.Сохор А. Вопросы социологии и эстетики музыки: Сб. статей / Составитель Ю. Капустин. Ленинград: Советский композитор, 1980. 294 с.
50.Союз композиторов СРСР // Энциклопедический музыкальный словарь / Ред. Г. В. Келдыш. Москва: Гос. Науч. Изд. Большая советская энциклопедия, 1959. С. 255.
51.Спілка композиторів СРСР // Українська радянська енциклопедія / Ред. Колегія: О. К. Антонов, Ф. С. Бабичев та інші. - Видання друге. т. 10. Київ: Гол. ред. Укр. Рад. Енц. С. 460.
52.Спілка композиторів України // Українська радянська енциклопедія / Ред. Колегія: О. К. Антонов, Ф. С. Бабичев та інші. - Видання друге. т. 10. Київ: Гол. ред. Укр. Рад. Енц. - С. 460.
53.Стефаненко Н. Традиційні форми гармонізації переживань українців // Україна і світ: етнічні, науково-інтелектуальні та освітні виміри. Київ: Українська Видавнича Спілка, 2004. С. 135-140.
54.Тарасова О. Глобализация как вариант социокультурного развития мира // Методологія, теорія та практика соціологічнонго аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків, 2001 С. 92-95.
55.Удовик С. Глобализация: семиотические подходы. Москва: Рефл-бук, Киев: Ваклер, 2002. 480 с.
56.Фроляк Б. Сучасна українська музика в Польщі // ЛюнАрт. 10.2005. - С.53-55.
57.Хроніка // Радянська музика. 1938. - №4. С. 59-61.
58.Ценова В. Международная мозаика в пяти частях // Музыкальная академия. 2004. - № 1. С. 45-51.
59.Цукерман В. Музыка и слушатель. Опыт социологического исследования. Москва: Музыка, 1972. 208 с.
60.Чекан Ю. Київ Музик Фест’97: деформація чи деградація? // Київ Музик Фест”, Міжнародний музичний фестиваль (1990-1999): Матеріали преси, фотодокументи, програми / Упорядники М. Копиця, Г. Степанченко. Київ: Центрмузінформ, 1999. С. 168.
61.Чекан Ю. Контуры фестиваля // Київ Музик Фест”, Міжнародний музичний фестиваль (1990-1999): Матеріали преси, фотодокументи, програми / Упорядники М. Копиця, Г. Степанченко. Київ: Центрмузінформ, 1999. C. 14-15.
62.Черкашина М. Музыкальная постлюдия уходящего века // Контрасти”, Х-й Міжнародний Фестиваль Сучасної Музики. Львів, 2004. С. 75.
63.Швед М. Процеси аккультурації та інкультурації у міжнародних фестивалях сучасної музики в Україні (спроба соціокультурного аналізу) // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія мистецтвознавство. Вип.4. Львів, 2004. С. 150-158.
64.Швед М., Горак Я. „Моя перша мелодія це гріх, а друга це прощення” (інтерв’ю з А. Пяртом) // ПОСТУП. - 18.10.2001. С. 8.
65.Швед М. Шлях до Парнасу // ПОСТУП. 25.06.2003. - С. 7.
66.Щепкина Е. Музыкальный сезон: «академконцерт» или праздник? // Київ Музик Фест”, Міжнародний музичний фестиваль (1990-1999): Матеріали преси, фотодокументи, програми / Упорядники М. Копиця, Г. Степанченко. Київ: Центрмузінформ, 1999. С. 92.
67.Щербатюк О. Специфіка українського простору” у співвіднесенні географічних і культурних координат // Україна в просторовому концепційному окресленні Степана Рудницького. Київ: Українська Видавнича Спілка, 2003. С. 53-70.
68.Щетинський О. Відчувати красу самоцінного звуку // ЛюнАрт. 09.2005. С. 25-26.
69.Юрт Ю. Провінційний космополітизм // ПОСТУП. 6.06.2003. - C. 10.
70.Якубяк Я. Чому вартість музики визначає чиновник? // Контрасти”, Х-й Міжнародний Фестиваль Сучасної Музики. Львів, 2004. C. 73.

71.Adorno T. W. Einleitung in die Musiksoziologie. Zwölf theoretische Vorlesungen. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 1962. 225 s.
72.Adorno T. W. Filozofia nowej muzyki / Przełożyl F.Wayda. Warszawa, 1974. 280 s.
73.Akulturacja muzyczna // Encyklopedia muzyki / Pod. red. A. Chodkowskiego. Warszawa: PWN, 2001. S. 24.
74.Antonicek T. Wien Modern //Österreichische Musikzeitschrift. 1993. - №10-11. - S. 592-593.
75.Augustyn R. Nam sie nie spieszy // Ruch muzyczny. 2004. - №1. - S. 13-15.
76.Bednarczyk M. Kultura i biznes w procesie globalizacji // Naród, kultura i państwo w procesie globalizacji / Pod. red. J. Rokickiego i M. Banas. Kraków, 2004. S. 313-323.
77.Bednarski J. Inkulturacja // Antropołogiczne podstawy wychowania / Wybor: Roman Schulz. Warszawa: Żak, 1996. S. 246-248.
78.Beimel T. Fascination // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 2002. - №94. - S. 91-92.
79.Berlin // Die Musik in Geschichte und Gegenwart. Allgemeine Enzyklopädie der Musik / Red. L. Finscher. Sachteil 1. Bärenreiter: Bärenreiter-Verlag, 1997. S. 1451.
80.Bontinck I. Öffentliche Aufführung und Konzert als Kategorien musikalischen Handels // Musik /Soziologie /Thematische Umkreisungen einer Disziplin / I.Bontinck (Hrg.). Strasshof: Vier Viertel Verlag, 1999. - S. 25-36.
81.Buckinx B. Darmstadt steht nicht in Frage //Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 1990. - №36. - S. 59.
82.Budde E. Neue Musik neues Hören? // Österreichische Musikzeitschrift. 2003. - №8-9. - S. 35-39.
83.Burszta W. Antropologia kultury. Tematy, teorie, interpretacje. Poznań, 1998. 189 s.
84.Calendar of European new music events. Amsterdam: European Conference of promotere new music, 2001. 56 s.
85.Chłopecki A. Kurse für neue EG-Musik // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 1990 - №36. - S. 35.
86.Chłopecki A. Międzynarodowa trybuna kompozytorów // Muzyka polska 1945-1995: Materialy sesji naukowej / Pod red. K. Droby, T. Maleckiej a in. Kraków, 1996. S. 333-335.
87.Chłopecki A. Międzynarodowa trybuna kompozytorów. Paryż 2004 // Ruch muzyczny. 2004. - №14. - S. 8-9.
88.Chołoniewski M. Audio-art // Muzyka polska 1945-1995: Materialy sesji naukowej / Pod red. K. Droby, T. Maleckiej a in. Kraków, 1996. S.330-332.
89.Cichy D. Darmstadt a sprawa polska // Ruch muzyczny. 2004. - №20. - S. 25-28.
90.Cichy D. Pytania o krakowski festiwal // Ruch muzyczny. 2004. - №14. S.10-12.
91.Cichy D. Ściranie się poglądów to rzecz najważniejsza // Ruch muzyczny. 2004. - №20. S. 26-27.
92.Cynarski W. Globalizacja a spotkanie kultur. Rzeszów, 2003. 237 s.
93.Dahlhaus C., Eggebrecht H. Co to jest muzyka? / Przełożyla D. Lachowska. Warszawa, 1992. 182 s.
94.Dankowska J. O muzyce i filozofii. Warszawa, 2000. 273 s.
95.Danuser H. Neue Musik // Die Musik in Geschichte und Gegenwart. Allgemeine Enzyklopädie der Musik / Red. L. Finscher. Sachteil 7. Bärenreiter: Bärenreiter-Verlag, 1997. S. 75-122.
96.Demmler M. UltraSchal // Neue Zeitschrift für musik. - 2003. № 1. S. 56-58.
97.Dietrich R. Nicht ohne Fehlfarben // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 2004. - №100. - S. 123-124.
98.Ehrler H. Auf den Punkt gebracht // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 2003. - №99.- S. 88-89.
99.Ehrler H. Experiment Musik Theater // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 2003. - №99. - S. 103-104.
100. Essl K. Darmstadt in den neunziger Jahren? // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 1990. - №36. - S. 46.
101. Festival // Dictionary of Music and Musicians / Edited by S. Sadie. - Second edition. Vol. 8. Macmillan Publishers Limited, 2001. P. 733-745.
102. Festiwale muzyczne // Encyklopedia muzyki / Pod. red. A. Chodkowskiego. Warszawa: PWN, 2001. S. 253-257.
103. Filipiak M. Socjologia kultury. Zarys zagadnien. Lublin, 2003. 179 s.
104. Fox C. Nachdenken über die Darmstädter Ferienkurse // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 1990. - №36. - S. 34.
105. Gottstein B. Forum der Grenzbereiche // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 2000. - №86/87. - S. 116-117.
106. Gratzer W. Neu, Modern, Gegenwärting.. // Österreichische Musikzeitschrift. 1994. - №10. - S. 607-612.
107. Gronemeyer G. Gradmesser. Bilanz der Donaueschingen-Krise // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 1997. - №67/68. - S. 55-60.
108. Gronemeyer G. Unerhörte Experimentalklänge // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 1999. - №81/82. - S. 131.
109. Gronemeyer G. Zum Festivalboom der achtziger Jahre // Neue Musik und Festival / Red. O. Kolleritsch. Graz/ Wien, 1973. S. 7-21.
110. Grotkowska J. Kompozytory i didzeje // Ruch muzyczny. 2004. - №13. - S. 18-21.
111. Grözinger J. Drumming // Neue Zeitschrift für musik. 2005. - №2. S.46-47.
112. Grözinger J. Neue Musik im Stadthaus Ulm // Neue Zeitschrift für musik. 2005. - №2. S. 46-47.
113. Grözinger J. Sakral-profan // Neue Zeitschrift für musik. 2002. - №5. S. 39.
114. Gwizdalanka D. Muzyka i polityka. Kraków: PWM, 1999. 261 s.
115. Haefliger M. Lucerne Festival: junge Leute, Komponisten, Sponsoren // Österreichische Musikzeitschrift. 2002. - №11-12. - S. 41-43.
116. Harth W. Schock oder Vorurteil? // Neue Zeitschrift für musik. 2/1961. S. 45-47.
117. Hauser J. Ircam interdisziplinär // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 2003. - №98.- S. 81.
118. Hauser J. Klangarchäologie im Globalisierungszeitalter // Musik Texte. Zeitschrift für neue Musik. 2002. - №94.- S. 89-90.
119. Heinster H.-W. Konzertwesen // Die Musik in Geschichte und Gegenwart. Allgemeine Enzyklopädie der Musik / Red. L. Finscher. Sachteil 5. Bärenreiter: Bärenreiter-Verlag, 1997. S. 686-710.
120.