Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Краткое описание

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

На правах рукопису
УДК 378.14.(043)

Коломієць Алла Миколаївна

Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор
Гуревич Роман Семенович

ВІННИЦЯ - 2008

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА 22
1.1. Функції освіти в період становлення інформаційного суспільства 22
1.2. Передумови та напрями інформатизації освіти 43
1.3. Залежність готовності вчителя до професійної діяльності від рівня його інформаційної культури
58
1.4. Світовий досвід інформатизації освіти та формування інформаційної культури майбутнього вчителя 70
1.5. Вимоги інформаційного суспільства до професійної культури вчителя початкових класів
87
Висновки до розділу 1 120
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
123
2.1. Характеристика основних дефініцій дослідження 123
2.2. Критерії, показники та рівні сформованості інформаційної культури вчителя початкових класів
137
2.3. Теоретичне обгрунтування моделі формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів 154
Висновки до розділу 2 174
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ЙОГО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
177
3.1. Розвиток інформаційно-бібліографічної та інформаційно-мережевої культури студентів
177
3.2. Методичні прийоми формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки 189
3.3. Підготовка майбутнього вчителя до інтеграції різнопредметної інформації 211
3.4. Формування інформаційної культури студентів через організацію їхньої інформаційної діяльності
228
3.5. Підготовка вчителя до формування інформаційної культури учнів початкової школи
244
Висновки до розділу 3 259
РОЗДІЛ 4. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
262
4.1. Дидактичні основи використання інформаційних телекомунікаційних технологій у навчально-виховному процесі
262
4.2. Комп’ютерно-орієнтовані дисципліни та презентація інтегрованої інформації за допомогою ІТКТ
282
4.3. Застосування інформаційно-діяльнісного підходу у виготовленні студентами комп’ютерних тестів і навчальних інформаційних продуктів
298
4.4. Використання інформаційно-комп’ютерних мереж для неперервної самоосвіти і творчої інформаційної діяльності вчителя
315
4.5. Формування комп’ютерно-ігрової культури майбутнього вчителя початкових класів
329
Висновки до розділу 4 337
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ 340
5.1. Організація та етапи проведення експерименту 340
5.2. Аналіз та опрацювання результатів експериментально-дослідної роботи методами математичної статистики 372
5.2.1. Результати формування бібліографічної культури та розвитку загальнонавчальних умінь і навичок 374
5.2.2. Перевірка готовності студентів до інтегрування різнопредметної інформації 377
5.2.3. Визначення ефективності розвитку комунікативної культури під час здійснення інформаційної діяльності 385
5.2.4. Діагностування комп’ютерної грамотності та навичок використання мережі Інтернет 387
5.3. Розподіл рівнів інформаційної культури за компонентами та критеріями 397
5.4. Визначення зв’язку інноваційної та інформаційної культури майбутнього вчителя 409
5.5. Перспективні напрями дослідження 418
Висновки до розділу 5 422

ВИСНОВКИ 425
ДОДАТКИ 433
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 488

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВДПУ – Вінницький державний педагогічний університет;
ВНЗ – вищий навчальний заклад;
ДЕК – державна екзаменаційна комісія;
ЕГ – експериментальні групи;
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина;
ЗМІ – засоби масової інформації;
ІД – інформаційна діяльність;
ІК – інформаційна культура;
ІП – інформаційні потоки;
ІР – інформаційцні ресурси;
ІС – інформаційне суспільство;
ІТКТ – інформаційні телекомунікаційні технології;
КГ – контрольні групи;
КНП – комп’ютерна навчальна програма;
МПЗ – міжпредметні зв’язки;
НТП – науково-технічний прогрес;
НТР – науково-технічна революція;
ПК – персональний комп’ютер;
ПМ – природничо-математичний;
ПН – природничо-науковий;
ПП – професійно-практичний.

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Сучасне суспільство характеризують зростання ролі інформації в соціальних відносинах, збільшення швидкості її опрацювання завдяки комп’ютерній техніці та впровадження інформаційних телекомунікаційних технологій (ІТКТ) у всі сфери суспільного життя. Саме ці процеси зумовили появу інформаційного суспільства (ІС). Про зростання ролі інформації в розвитку суспільства свідчать Закони України „Про інформацію” (1992), „Про захист інформації в автоматизованих системах” (1994), „Про Концепцію Національної програми інформатизації” (1998), „Про Національну програму інформатизації” (1998) та укази Презедента України „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” (2000), „Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України” (2001) та ін.
Інформатизація суспільства зумовлює необхідність інформатизації системи освіти, підготовку кваліфікованих кадрів для всіх сфер і галузей суспільного життя. В епоху інформатизації суспільства помітно зростає роль освіти, оскільки з усіх соціальних інститутів саме освіта є основою його соціально-економічного і духовного розвитку. На даному етапі в Україні відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в європейський освітній простір. Учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів. На дітей і підлітків нахлинула лавина інформації з різних джерел, таких як: телебачення, відеофільми, комп'ютерні програми й ігри, Інтернет, різноманітна навчальна й науково-популярна література тощо.
Очевидно, що інформатизація освіти вимагає відповідності професійної підготовки вчителів сучасному рівню інформатизації суспільства. Тому однією з глобальних цілей інформатизації освіти є підготовка вчителів, які володіють високим рівнем інформаційної культури (ІК), готові застосовувати ІТКТ у навчально-виховному процесі й управлінні освітою, беруть активну участь у процесі інформатизації освіти. ІК розглядаємо як інтегроване особистісне утворення, що є чинником і показником професійної підготовки, являє собою систему знань, умінь і навичок щодо формулювання потреби в інформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження, інтеграції, структуризації та створення нової інформації.
Необхідність формування ІК для майбутніх учителів зумовлена тим, що змінюється інформаційне забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах (ВНЗ) і загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ), формується інформаційна інфраструктура, розширюється мережа інформаційних баз знань, електронних освітніх і міжнаукових комунікацій. Крім того, процес інформатизації педагогічної освіти ініціює:
- вдосконалення методології і стратегії відбору змісту, методів і організаційних форм навчання й виховання, що відповідають завданням розвитку майбутнього вчителя в умовах ІС;
- проектування та реалізацію науково-методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу студентів, на формування вмінь самостійно добувати знання, переробляти інформацію;
- створення і застосування засобів ІТКТ, що забезпечують функції збирання, продукування, накопичення, зберігання і передавання інформації.
Аналіз діяльності випускників педагогічних ВНЗ допоміг виявити такі суперечності між:
- традиційною системою навчання, що переживає глибоку кризу, та новими умовами глобальної інформатизації всіх сфер життєдіяльності сучасної людини;
- реальними потребами ІС в педагогічних кадрах і рівнем їхньої професійної підготовки;
- вимогами до педагогічної праці, яка має бути індивідуально-творчою, та заформалізованою системою підготовки вчителя;
- багатопредметністю професійної підготовки вчителя початкових класів і недостатніми міждисциплінарними зв’язками, що унеможливлює інтеграцію знань;
- обсягом інформації, що одержується людством, і можливостями її засвоєння;
- невичерпними дидактичними можливостями всесвітньої інформаційної мережі Iнтернет і низьким рівнем їх використання в процесі підготовки майбутнього вчителя початкових класів;
- швидкими темпами комп’ютеризації навчання у ЗНЗ і неготовністю вчителів початкових класів до використання ІТКТ;
- необхідністю постійного самовдосконалення і здійснення неперервної освіти і низьким рівнем ІК вчителя початкових класів.
Проблемам підготовки вчителів на сучасному етапі розвитку суспільства присвячені дослідження філософів (В.П. Андрущенко, Г.П. Васянович, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін та ін.), психологів (Г.О. Балл, І.Д. Бех, О.І. Кульчицька, Л.М. Мітіна, В.О. Моляко, В.А. Семиченко та ін.), педагогів (С.У. Гончаренко, Р.С.Гуревич, А.Є. Мойсеюк, О.С. Падалка, О.М. Пєхота, Л.П. Пуховська, М.І.Сметанський, С.О. Сисоєва та ін.). Аналіз досліджень із проблем педагогічної професійної освіти показав, що відсоток праць, присвячених підготовці вчителя початкових класів, – незначний. У їх переважній більшості (О.А. Біда, А.М. Богуш, Н.П. Гудзик, П.М.Гусак, І.Я. Каплунович, М.П. Лещенко, О.М. Отич, Н.С. Побірченко, О.Я.Савченко, Н.В. Сулаєва, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич, І.Б. Червінська та ін.) розглядається лише його психолого-педагогічна та методична підготовка.
Наукові дослідження, в яких розглядається проблема підготовки вчителя початкових класів до роботи в ІС, лише починають з’являтись (О.А.Комар, В.В.Кондратова, Є.В.Костик, М.М.Левшин, Д.С.Мазоха, І.М.Шапошнікова, О.І.Шиман). Проблеми професійної підготовки вчителя початкових класів в умовах ІС висвітлені в кандидатських дисертаційних дослідженнях С.О.Гунько „Формування системи знань про інформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів” (Київ, 1999), Є.В.Данильчук „Методическая система формирования информационной системы будущего педагога” (Москва, 2003), І.М.Смірнової “Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів” (Кіровоград, 2004), Л.Л.Макаренко „Комп’ютерна грамотність як складова професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи” (Київ, 2007), О.П.Кивлюк „Формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів” (Київ, 2007) та ін. Проте в згаданих працях розглядаються лише проблеми підготовки майбутнього вчителя початкових класів до роботи з комп’ютером. Водночас зазначимо, що комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність не вичерпують проблеми готовності вчителя до успішної професійної діяльності в умовах перенасичення суспільства різноманітною інформацією. Йдеться про формування ІК вчителя, яка є основою його професійної культури.
На необхідності розвитку в майбутнього вчителя ІК постійно наголошує Міністерство освіти і науки України, яке рекомендувало ввести до стандартів вищої освіти відповідних вищих закладів як обов’язкову дисципліну „Інформаційна культура студента” (інформаційні листи №1/9-336 від 15.07.02 р. та 1/9-439 від 03.10.03 р.). Проте аналіз наукових досліджень і досвіду роботи педагогічних ВНЗ України дають підстави констатувати, що формування та розвиток ІК майбутнього вчителя початкових класів ще не були предметом цілісного педагогічного дослідження:
• не обгрунтовано теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми;
• не здійснено комплексного дослідження на основі діяльнісного, особистісного, критеріального, праксеологічного, аксіологічного та технологічного підходів до розвитку ІК студента;
• не розглянуто взаємозв’язок і взаємозалежність між теоретичною і практичною підготовкою вчителя до роботи з інформацією;
• не виявлено закономірності розвитку ІК студентів педагогічних ВНЗ.
Очевидно, що професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів вимагає більш детального дослідження, корекції та оновлення відповідно до вимог ІС. Вивчення процесів інформатизації в системі освіти і результатів практики, спроби зрозуміти сутність ІК вчителя і визначити чинники ефективності інформаційно-комунікаційних нововведень у педагогіку вимагають теоретичного й методичного обгрунтування, а також аналізу спеціально зібраного емпіричного матеріалу.
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю подолання згаданих суперечностей, а також іншими запитами ІС, серед яких найбільш вагомими є:
- соціальна необхідність у творчому характері навчання, вдосконаленні методик, що дозволяють студенту визначати й реалізовувати свої креативні можливості;
- організація системи навчання, яка б максимально сприяла розвитку вмінь і навичок здобувати необхідну інформацію;
- володіння вчителем різними педагогічними технологіями і методиками презентації навчальної інформації;
- високий рівень комунікативної культури вчителя;
- комп’ютерна грамотність, інформаційна компетентність тощо.
З урахуванням необхідності й актуальності розв’язання виявлених суперечностей, ми обрали темою дослідження „Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури в майбутнього вчителя початкових класів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцю¬бинського (ВДПУ) у межах НДР “Теоретичні та методичні основи впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі” (РК№0100U005521), „Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки студентів педвузів III-IV рівнів акредитації” (РК№0102U000737), „Теоретичні та методичні основи створення і використання мультимедійних електронних навчальних курсів” (РК0106U002881). Дисертаційне дослідження входить до плану наукових досліджень кафедри педагогіки з проблеми „Теоретико-методичні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (РК№0101U007274), кафедри педагогіки та методики початкового навчання за темою „Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол № 6 від 28.02.2001) та кафедри філологічних і природничо-математичних дисциплін за темою 22-а „Інноваційні підходи до викладання профілюючих дисциплін у початкових класах і ВНЗ” (протокол №7 від 07.12.2005).
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (нині – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) (протокол №5 від 27.05.04 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №5 від 24.05.05 р.).
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів в умовах інформаційного суспільства.
Предмет дослідження – формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки.
Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних і методичних засад формування ІК як основної складової професійної культури майбутнього вчителя початкових класів і засобу поліпшення його професійної підготовки в умовах ІС.
Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що ІК є підсистемою професійної культури вчителя початкових класів, розвиток якої в умовах ІС значною мірою визначається використанням інформаційних потоків в освітній галузі. А тому формування ІК детермінується рівнем готовності вчителя до самостійної інформаційної діяльності (ІД), упровадженням інноваційних педагогічних технологій, розв’язанням проблеми неперервної освіти вчителя, комп’ютеризацією навчального процесу і є необхідною умовою поліпшення професійної підготовки.
Концепція професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, обгрунтована нами, базується на філософії освіти, теорії педагогічних систем, теорії особистості та її діяльності, теорії інформації, дидактичних теоріях презентації наукових знань. Основне положення концепції: організована відповідним чином творча ІД студентів з використанням ІТКТ спрямовується на створення професійно та особистісно значущих інформаційних продуктів, є системотвірним чинником ІК і основою зростання професіоналізму вчителя початкових класів, який працює в умовах ІС. Головна ідея концепції: зміст і методику професійної підготовки вчителя початкових класів необхідно орієнтувати на відповідність потребам ІС, запит на ринку праці на фахівців з високим рівнем ІК, динамічну структуру й творчий характер педагогічної діяльності, виховання мотивації до творчої ІД, неперервної освіти та постійного самовдосконалення.
Гіпотеза дослідження. Ефективність формування ІК майбутнього вчителя початкових класів істотно підвищиться, якщо:
- визначені нові функції освіти в процесі становлення ІС, роль і місце ІК в системі професійної культури вчителя початкових класів;
- розроблені теоретико-методологічні засади формування ІК майбутнього вчителя;
- викладачі ВНЗ будуть підготовлені до керівництва процесом розвитку ІК майбутнього вчителя початкових класів;
- здійснюється спрямованість ІД студента на його творчу індивідуальність;
- майбутній учитель початкових класів чітко уявляє результати своєї діяльності з формування ІК як чинника і показника розвитку професійної культури.
Основну гіпотезу дослідження конкретизовано в таких часткових гіпотезах:
- вивчення першокурсниками дисципліни ”Основи інформаційної культури вчителя” дозволяє усвідомити цінність інформації для розвитку суспільства та саморозвитку особистості, сформувати в студентів потреби та навички ефективного використання різних інформаційних ресурсів (ІР), сприяє формуванню в них інформаційно-бібліографічної культури та компетентності щодо використання глобальної інформаційної мережі Інтернет;
- широке впровадження ІТКТ у навчальний процес створює додаткові можливості для впровадження нових особистісно орієнтованих освітніх технологій, здійснення діяльнісного підходу, диференціації навчально-виховного процесу, розвитку індивідуальних здібностей студентів, критичного мислення, задоволення інформаційно-освітніх запитів і потреб, розкриття творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів;
- вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін забезпечує достатній рівень комп’ютерної грамотності, знань з мультимедійної дидактики, формує навички використання ІТКТ у навчальному процесі початкової школи;
- організація систематичної самостійної ІД студентів на основі використання технології співробітництва, методу проектів, ресурсно орієнтованого навчання дозволяє їм підвищити рівень знань з різних дисциплін і сформувати навички створення власних інформаційних продуктів;
- вивчення старшокурсниками інтегрованого спецкурсу ”Методика вивчення величин” сприяє посиленню мотивації до роботи з науковою і навчальною інформацією, розвиває навички інтегрування різнопредметної інформації, вміння структурувати знайдену і створювати власну інформацію та презентувати її в доступній формі для споживачів різного віку.
Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутих гіпотез ставилися такі завдання:
1. З’ясувати нові функції освіти та педагогічних кадрів у процесі становлення ІС.
2. Проаналізувати структурні компоненти професійної культури вчителя початкових класів, визначити роль і місце в цій структурі ІК.
3. Визначити теоретико-методичні основи та організаційно-методичні умови формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.
4. Розробити структуру, визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутнього вчителя початкових класів, виявити закономірності процесу її формування.
5. Теоретично обгрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.
6. Розробити методичні прийоми застосування ІТКТ у підготовці вчителя початкових класів.
7. На основі інтенсивної ІД, застосування ІТКТ і вивчення спецкурсів створити інформаційні продукти та методичні рекомендації для їх використання вчителями початкових класів.
8. Експериментально перевірити ефективність і доцільність запропонованої методики, обґрунтувати організаційні та психолого-педагогічні умови і засоби формування ІК у майбутніх учителів початкових класів.
Методологічну основу дослідження становлять філософські ідеї про єдність особистісного розвитку і професійного становлення; вихідні положення синергетики; окремі положення теорії інформації; принципи єдності теорії і практики, гуманізації та демократизації освіти.
В основу дослідження покладено такі методологічні підходи:
• цивілізаційний підхід, що розглядає професійну підготовку вчителя початкових класів відповідно до вимог ІС, створення якого є основною характерною ознакою сучасної цивілізації;
• культурологічний підхід, що характеризує розвиток ІК з позицій нового розуміння професійно-педагогічної культури і дозволяє простежити динаміку професіоналізму у професійній культуротворчій діяльності вчителя;
• аксіологічний підхід, що дозволив аналізувати формування ІК майбутнього вчителя на основі детермінації ціннісного ставлення особистості до ІД;
• інформологічний підхід, що уможливив визначення основних джерел інформації в сучасному освітньому процесі, структури й змісту навчальної діяльності в процесі їх використання;
• діяльнісний підхід, що передбачав залучення студентів до здійснення творчої ІД з метою створення професійно значущих інформаційних продуктів і формування професійних якостей і здібностей;
• компетентнісний підхід, що дозволив розглядати ІК як найбільш ефективний засіб розвитку основних компетенцій, якими має володіти педагог ІС;
• особистісний підхід, що зумовив орієнтацію навчально-виховного процесу на розвиток особистості майбутнього вчителя початкових класів;
• акмеологічний підхід, що дав можливість визначити вплив культурологічних чинників і засобів ІТКТ на розвиток професіоналізму;
• синергетичний підхід, що дозволив розглядати професійну культуру вчителя як складну, нелінійну відкриту систему, що саморозвивається, а ІК як її підсистему, основним системотвірним чинником якої є ІД;
• інтегративний підхід, що уможливив врахування надпредметності і міждисциплінарності ІД вчителя початкових класів.
Теоретичною основою дослідження є положення в галузі педагогіки та психології, принципи неперервної професійної освіти, концептуальні ідеї теорії діяльності особистості, висновки системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ, фактів і процесів. Надійним підґрунтям авторської концепції підготовки майбутнього вчителя початкових класів були такі види джерел:
• класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної філософії, педагогіки, психології, культурології та соціології (Ю.К. Бабанський, Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.С.Виготський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін, В.С.Лутай, М.М. Скаткін та ін.);
• концептуальні положення теорії систем (Л.Ф. Берталанфі, І.В. Блауберг, Г.Хакен, Р.Шеннон) і теорії інформації (Л. Бріллюен, В.М. Глушков, У.Р. Ешбі);
• дослідження потреб реальної педагогічної та суспільно-освітньої практики розвитку України в епоху інформатизації суспільства (О.А. Дубасенюк, Н.Г.Ничкало, О.Г. Романовський, С.О. Сисоєва);
• здобутки вітчизняних і зарубіжних науковців у розв’язанні проблем підготовки вчителя початкових класів (Н.М. Бібік, О.А. Біда, М.С. Вашуленко, В.В. Давидов, Л.В.Занков, М.П. Лещенко, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич);
• дослідження з проблем інформатизації освіти (В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С.Гуревич, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак, Г. Кедрович, В.І. Клочко);
• діяльнісна теорія навчання і розвитку особистості (Г.О. Атанов, П.Я. Гальперін, С.Л.Рубінштейн, В.А. Семиченко, Н.Ф. Тализіна та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використовувалися загальнонаукові методи: теоретичні – методологічний аналіз категорій дослідження; теоретичне моделювання структурно-логічних і змістових засад професійного становлення вчителів початкових класів; системний, порівняльний, ретроспективний і перспективний аналіз літературних та Інтернет-джерел з проблем педагогіки і психології професійної освіти з метою порівняння, систематизації, класифікації та узагальнення теоретичних і експериментальних даних; емпіричні – педагогічний експеримент із упровадження авторської моделі формування ІК, спостереження, опитування (анкетування, тестування, бесіди, сфокусовані інтерв’ю, рейтинг-оцінювання), методи моніторингу вмінь студентів щодо ефективного використання у навчальній діяльності ІТКТ, математичні методи для статистичної обробки даних.
Використаний дослідницький інструментарій зумовлений теоретичною концепцією дослідження, стандартизованістю і апробованістю методик, що збільшує надійність одержаних даних і дозволяє аналізувати як якісні, так і кількісні результати. Методи дослідження підібрані відповідно до рівня розвитку студентів і профіля їхньої діяльності.
Одним із джерел дослідження був педагогічний досвід автора з викладання математики та інформатики в загальноосвітніх школах №13, №32 м. Вінниці (1985 – 1993 рр.), математики та фізики на фізико-математичному факультеті (1992 – 1996 рр.) і математики (з 1996 р.). та „Основ інформаційної культури вчителя” на факультеті підготовки вчителів початкових класів ВДПУ.
На різних етапах наукового пошуку використовувались положення законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту початкової загальної освіти, Державної програми „Вчитель”, а також нормативні документи Міністерства освіти і науки України.
Організація дослідження. Дисертаційне дослідження виконувалось упродовж 10 років у декілька етапів:
1 етап (1998-2000 рр.) – ознайомлення з теорією і практикою педагогічної освіти, накопичення емпіричного матеріалу, вивчення філософської, психолого-педагогічної, соціологічної, природничо-наукової літератури з проблем підготовки вчителя, професійно-педагогічної діяльності.
2 етап (2000-2003 рр.) – теоретичний аналіз наукових праць, педагогічного досвіду, моделювання ІК як підсистеми професійної культури вчителя і процесу її розвитку, теоретична і дослідно-експериментальна робота з проблем підготовки вчителя початкових класів, написання наукових статей.
3 етап (2003-2005 рр.) – формулювання робочих гіпотез, визначення завдань, добір методів дослідження, систематизація і узагальнення результатів дослідження, їх апробація і впровадження в педагогічний процес.
4 етап (2005-2008 рр.) – експериментальна перевірка моделі формування ІК; порівняння проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту; написання наукових статей, підготовка і видання монографії і навчальних посібників; оформлення результатів дослідження у вигляді докторської дисертації.
Дослідно-експериментальна база дослідження: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Київський Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж. У дослідженні брали участь учителі середніх загальноосвітніх шкіл №7, №13, №26, №32 м. Вінниця. Загалом дослідженням було охоплено 1715 студентів, 28 викладачів, 19 учителів.
Наукова новизна одержаних результатів.
Уперше до вивчення професійної культури вчителя початкових класів застосовано синергетичний підхід, у якому ІК розглядається як підсистема, а ІД – як системотвірний чинник; розроблено й обгрунтовано концепцію професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах ІС; обгрунтовані моделі формування ІК і розвитку професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів; запропоновано методику формування комп’ютерно-ігрової культури вчителів і учнів початкових класів, яка є складовою їхньої ІК.
Удосконалено методичні прийоми застосування інформаційно-діяльнісного, інтегративного та особистісного підходів і методику викладання інтегрованих курсів у підготовці майбутнього вчителя початкових класів.
Подальшого розвитку дістали концептуальні положення комп’ютерної дидактики, практика застосування ПК як дидактичного засобу, методика впровадження методу проектів, технології співробітництва та ресурсно орієнтованого навчання.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:
- з’ясовано нові функції освіти і педагогічних кадрів в період становлення ІС;
- уточнено структуру професійної культури вчителя, який працює в умовах ІС;
- визначено теоретико-методичні основи та організаційно-методичні умови формування ІК майбутнього вчителя початкових класів;
- розроблено критерії, показники та рівні сформованості ІК вчителя початкових класів як основної складової його професійної культури;
- теоретично обгрунтувано та експериментально перевірено модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів;
- розроблено методичні прийоми активізації ІД студентів.
Практичне значення дослідження визначається тим, що:
- створено й апробовано програми та методичне забезпечення курсів „Новітні інформаційні технології”, „Основи інформаційної культури вчителя” та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”, спрямованих на формування ІК;
- створено й впроваджено в практику педагогічних університетів низку інтегрованих лекцій із застосуванням комп’ютерної презентації навчального матеріалу до окремих тем дисциплін природничо-наукового (ПН) циклу;
- розроблено методику викладання ПН дисциплін на основі інформаційно-діяльнісного підходу;
- підготовлено дидактичні інтегровані матеріали для вчителя початкових класів, серед яких: „Математична гармонія природи”, „Час та його вимірювання”, „Особливості вивчення геометричних понять”, „Особливості вивчення величин у початкових класах”, „Позакласна робота з математики у початковій школі” та ін. Матеріали дослідження можуть бути використані в теорії і практиці професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/3 від 22.01.2008 р.), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (довідка № 01/149 від 18.12.2007 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (акт № 48/12 від 27.12.2007 р.), Київського Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 05/08 від 18.01.2008 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 1463 від 27.12.2007 р.), Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка № 01-07-21 від 25.01.2008 р.), а також використані Вінницьким обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 54 від 24.01.2008 р.) та вчителями шкіл Вінницької області (довідка № 165/01 від 21.01.2008 р.). Інформаційні матеріали, що ввійшли до посібника автора „Математична гармонія природи” схвалені до використання у навчально-виховному процесі (лист МОН України № 1.4/18-890 від 29.09.06 р.).
Особистий внесок автора. У працях, написаних у співавторстві з Р.С.Гуревичем і Д.І.Коломійцем, автору належать основні концептуальні ідеї, положення, висновки, зокрема: аналіз системи професійної освіти вчителя початкових класів в умовах ІС, методичні рекомендації щодо викладання дисциплін ПН циклу, впровадження ІТКТ, організації ІД студентів. У навчально-методичних посібниках, написаних у співавторстві із Р.В.Загоруй і Г.Б.Шульгою, автору належать розділи, що стосуються інтеграції знань із природничо-математичних дисциплін, організації самостійної ІД майбутніх учителів та учнів початкових класів. Права жодного із співавторів не порушено. На всіх етапах наукового пошуку дисертант особисто брала участь в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, у відборі та структуруванні змісту і визначенні методичних прийомів викладання розроблених навчальних курсів.
На захист виносяться:
1. Концепція професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, розроблена з урахуванням вимог ІС.
2. Педагогічна модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.
3. Зміст і методика викладання курсу „Основи інформаційної культури вчителя” та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”.
4. Методика застосування ІТКТ в організації ІД майбутнього вчителя початкових класів.
Вірогідність і надійність результатів дослідно-експериментальної роботи та сформульованих висновків забезпечено методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, що відповідають меті, об’єкту, предмету, завданням; кількісним і якісним аналізом емпіричного матеріалу; застосуванням статистичних методів, що забезпечують перевірку на валідність і надійність результатів; особистим багаторічним досвідом роботи дисертанта в школі та педагогічному ВНЗ.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження доповідались на таких конференціях:
1) міжнародних наукових: “Кримські педагогічні читання” (Харків-Алушта 2001, 2002, 2003); “Духовно-нравственная культура преподавателя ВУЗа XXI века” (Москва, 2002); “Психологічні і педагогічні основи підготовки фахівців різних професій в світлі вимог XXI століття” (РП, Кельце, 2003); „Образование через всю жизнь: непрерывное образование для устойчивого развития” (Санкт-Петербург, 2005, 2006, 2007); „X Царскосельские чтения”” (Санкт-Петербург, 2006); ”Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2002); “Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2003); “Формування національної гуманітарно-технічної еліти” (Харків 2002, 2003, 2004); “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця 2000, 2002, 2004, 2006); „Наука і освіта’2004” (Дніпропетровськ, 2004); “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005); „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Массандра, 2007); „Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи” (Львів, 2006); „Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (Херсон, 2006); „Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції” (Біла Церква, 2006);
2) міжнародних науково-методичних “Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2002); “Сучасні технології вищої освіти” (Одеса, 2003); „Вища освіта в XXI столітті: Інформація-Комунікація-Мультимедіа” (Севастополь, 2003);
3) всеукраїнських науково-практичних ”Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2002, 2005); “Навчально-виховний комплекс “Школа-дошкільний навчальний заклад” – новий тип установи дошкільної освіти” (Умань, 2002); “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003); „Формування професійної компетенції майбутніх учителів початкових класів” (Херсон, 2007); „Вища школа України: поступ у майбутнє” (Черкаси, 2007); „Сучасні осв

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Становлення та розвиток ІС в Україні вимагають модернізації всіх сфер суспільного життя, і насамперед – освітянської. Провідні науковці світу пропонують теоретико-методологічною основою модернізації освіти вибрати інформаційну парадигму, яка помітно впливає на основні процеси генерування знань і засоби комунікації тих держав, де успішно розвивається ІС (Японія, США, Німеччина, Скандинавські та деякі інші країни).
На основі аналізу досліджень з проблем розвитку ІС визначено основні положення інформаційної парадигми: інформаційне суспільство – це суспільство, засноване на знаннях; основний чинник зростання національного продукту – це прогрес знань і технологій; джерелом продуктивності є технології генерування знань, обробки інформації; осьовий принцип ІС полягає у величезній соціальній значущості теоретичного знання та нових функціях освіти в розвитку суспільства.
З урахуванням положення щодо суспільства як відкритої, нелінійної, кільцевої системи застосовано синергетичний підхід до дослідження процесу розвитку ІС. На основі аналізу його основних ознак і положень інформаційної парадигми за допомогою математичної теорії графів у дисертації визначено нові функції освіти і роль педагогічних кадрів у розвитку ІС.
Замість трансляції готових знань, що тривалий час використовувалися для вже наявних технологій, освіта сьогодення покликана бути випереджувальною, готувати суб’єкта навчання до самостійного оволодіння необхідною інформацією та формувати вміння застосовувати здобуті знання в умовах швидких суспільних змін. Замість функції обслуговування освіта має виконувати створювальну функцію, що значно підвищує відповідальність учителів за розвиток ІС.
До нових функцій, які має виконувати освіта в ІС, віднесено: створення умов для неперервної самоосвіти; забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів; розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Педагог ІС із основного джерела знань перетворюється в провідника в інформаційному середовищі й помічника в здобуванні необхідних знань.
2. На основі дослідження професійної діяльності вчителя початкових класів визначено структуру його професійної культури, до якої належать: методологічна, наукова, технологічна, моральна, правова, естетична, екологічна, психологічна, інформаційна та інші види культур. Результат аналізу специфіки кожного із названих компонентів показує, що вони тісно пов’язані, утворюючи цілісну структуру.
Професійно-педагогічна культура є відкритою системою, оскільки на її розвиток значно впливають зовнішні чинники, що визначаються рівнем розвитку суспільства (статус педагога в суспільстві, вимоги суспільства до педагогічних кадрів, умови педагогічної праці, заробітна плата тощо). Оскільки професійно-педагогічна культура є відкритою системою, що самоорганізується, то для її розвитку, згідно із законами синергетики, необхідно залучати всі можливі ресурси самоорганізації, до яких віднесено: загальнокультурний, фаховий і загальноосвітній рівень учителя, його потреби й інтереси, особистісні цінності, високий рівень ІК.
Системно-синергетичний підхід дав змогу довести, що ІК є підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя, а ІД – системотвірним чинником ІК. За допомогою методів математичної статистики показано, що рівень ІК істотно впливає на розвиток кожного структурного компонента професійної культури вчителя, а отже, і на становлення його професіоналізму.
Підсумовуючи різні підходи до трактування ІК, можна констатувати, що ІК вчителя на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної освіти – це його новий світогляд, нове мислення, нові форми спілкування і життєдіяльності в різних інформаційних потоках, що орієнтовані на саморозвиток і самоосвіту.
3. У дослідженні доведено важливість і необхідність нового напряму в теорії і практиці підготовки вчителя початкових класів – розвиток ІК майбутнього педагога в умовах інформаційної глобалізації. Процес формування інформаційно грамотної особистості вчителя початкових класів ґрунтується на організації ІД, головне завдання якої полягає в підготовці до життя в сучасних інформаційних умовах, навчанні знаходити, сприймати, розуміти, використовувати різноманітну інформацію, усвідомлювати специфіку її впливу на психіку, спілкуватися через засоби масової інформації.
Теоретичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є фундаментальні положення філософії освіти, сучасні педагогічні концепції, діяльнісна теорія навчання, концептуальні положення теорії систем і синергетики, досягнення теорії інформації. Доведено, що оскільки розвиток інтелектуальної системи, якою є професійно-педагогічна культура, залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання ІП із навколишнього середовища, то ІК є головним компонентом у цій системі і джерелом її розвитку.
Методичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: зміст і форми організації навчального процесу під час вивчення студентами курсу „Основи ІК майбутнього вчителя” та його методичне забезпечення; методика вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін; методика застосування ІТКТ у навчальному процесі; методичні прийоми та технології організації ІД студентів; методика застосування комп’ютерно-ігрових технологій у школі; зміст і форми проведення занять з інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин” і його методичне забезпечення.
Основними організаційно-методичними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: створення у ВНЗ інформаційного середовища для забезпечення максимального доступу до інформаційних ресурсів; застосування особистісно орієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; створення умов для творчої ІД; вивчення студентами продуктів комп’ютерно-освітньої та комп’ютерно-ігрової індустрії.
4. З урахуванням досліджень провідних українських і зарубіжних науковців виокремлено три основні структурні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність. Такий поділ є умовним, оскільки всі компоненти ІК взаємопов’язані: розвиток чи занепад одного з них впливає на якісні зміни інших, ще раз підтверджуючи те, що ІК має системний характер.
Застосування ціннісно-особистісного, процесуального і результативного підходів дало змогу визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутніх учителів початкових класів. На основі названих підходів запропоновано такі критерії: аксіологічний, мотиваційний, когнітивний, конструктивно-операційний і дослідницько-творчий. Основними показниками сформованості ІК визначено такі: висока комунікативна культура; розуміння тенденцій розвитку ІС; володіння основами аналітичної переробки інформації; знання особливостей інформаційних потоків у педагогічній сфері діяльності; вміння працювати з різнопредметною інформацією, здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати якість інформації, інтегрувати різнопредметну інформацію; вміння створювати власну та презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді.
Для уточнення сутності і з’ясування рівня сформованості ІК у майбутніх учителів початкової школи визначено чотири рівні: рівень репродукції (низький), рівень самоосвіти (середній), рівень інтеграції (високий), рівень презентації (творчий). Виявлено закономірності розвитку ІК: інтенсивна ІД студентів під час вивчення різних дисциплін ефективно впливає на розвиток загальнонавчальних умінь, комунікативної культури та комп’ютерної грамотності; чим вищий рівень ІК студента, тим швидші темпи її розвитку; ефективність ІД у формуванні ІК тим більша, чим вищий ступінь її творчості.
5. На основі аналізу структури, розроблених критеріїв, визначених показників і рівнів сформованості ІК майбутнього вчителя запропонована модель її формування. У моделі представлені мета, форми, засоби, умови, методи, технології, очікувані результати формування ІК майбутнього вчителя початкових класів. Провідним стрижнем реалізації моделі стала ІД студентів, що організовувалась за допомогою методу проектів, навчання у співробітництві, ресурсо орієнтованого навчання, експертного оцінювання інформації та інтенсивного використання ІТКТ. Експериментальна методика спрямована на розвиток ІК випускника педагогічного ВНЗ як системоутворювального джерела професійно-педагогічної культури вчителя та забезпечення його готовності до формування ІК учнів початкової школи.
Основними напрямами експериментальних пошуків було визначено такі: вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, використання інноваційних педагогічних технологій, комп’ютерних засобів і технологій. Доведено, що інтенсивна систематична ІД є найважливішим чинником становлення таких характеристик професійного мислення майбутнього вчителя, як: глибина, гнучкість, об’ємність, стійкість, усвідомленість, мобільність, діалогічність, самостійність. Визначено, що ефективність ІД значно посилюється, якщо в основу навчально-виховного процесу покласти принцип особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного, комунікативно-когнітивного, інтегративного підходів.
6. Цілями впровадження ІТКТ у процесі підготовки вчителя початкових класів є: адаптація студентів до сучасного інформаційного середовища; активізація освоєння змісту освіти і загального розвитку особистості; активізація пізнавальної діяльності та розвиток потреби в творчості. До основних напрямів використання ІТКТ віднесено: здобування, збереження, опрацювання і тиражування інформації; презентація навчального матеріалу; індивідуалізація та диференціація навчання; контроль, облік і реєстрація знань; виготовлення дидактичних матеріалів; здійснення інтеграції знань; розвиток творчих здібностей студентів.
Запропоновано систему з розвитку комп’ютерної грамотності як важливої складової ІК майбутнього вчителя, що охоплює такі структурні компоненти:
• комп’ютерна презентація навчальної інформації;
• вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін;
• здійснення комп’ютерної діагностики рівня засвоєння інформації;
• виготовлення дидактичних матеріалів за допомогою ІТКТ;
• використання мережі Інтернет для самоосвіти і творчої праці.
Результати дослідження підтвердили, що застосування ІТКТ допомагає розв’язувати такі дидактичні проблеми, як: інтенсифікація та оптимізація навчального процесу; індивідуалізація та диференціація навчальної діяльності студентів; активізація пізнавальної і творчої діяльності; розвиток самостійності в розв’язуванні навчальних завдань; організація поетапного та підсумкового контролю результатів навчання; діагностування рівнів інтелектуальної активності студентів, їхніх комунікативних, організаторських та інших особистісних якостей.
Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що використання ІТКТ у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів дає такі позитивні результати:
• розширюються можливості подання інформації завдяки використанню кольору, графіки, мультиплікації, музики, голосового супроводу;
• розширюються можливості доступу до раніше недоступної інформації;
• збільшується швидкість одержання необхідної інформації;
• збільшується кількість творчих завдань, які можна використати в навчально-виховному процесі;
• підвищується інтерес до роботи з ПК і посилюється мотивація навчання;
• розкриваються додаткові можливості у рефлексії студентами своєї ІД завдяки тому, що вони мають змогу одержати наочне відображення наслідків своїх дій;
• стають ширшими можливості здійснення дослідницької роботи;
• забезпечується діяльнісний підхід до навчального процесу;
• автоматизуються окремі операції.
Доведено, що інформатизація професійної освіти майбутнього вчителя початкових класів забезпечує досягнення двох стратегічних цілей: поліпшення якості підготовки фахівців з новим типом мислення, що відповідає вимогам інформаційного суспільства, та збільшення ефективності всіх видів навчально-пізнавальної та професійної діяльності на основі використання ІТКТ.
7. Внаслідок інтенсивної ІД студентами експериментальних груп створено різні професійно значущі інформаційні продукти, серед яких: інтегровані дидактичні матеріали, комп’ютерні презентації навчального матеріалу, розробки інтегрованих уроків, сценарії виховних заходів тощо.
Дослідження показало, що здійснення студентами експериментальних груп інтегрування інформації виробляє певний стиль мислення і стратегію ІД майбутнього вчителя, що характеризуються оперативністю аналізу навчальної та наукової інформації, розвиненими вміннями та навичками всебічно розглядати факти, здатністю перетворювати наукову і науково-популярну інформацію в навчальну, застосовувати доцільні прийоми й методи навчання. Крім того, діяльність зі структурування уроків набуває творчого характеру, посилюється потреба пошуку нової інформації.
8. За допомогою методів математичної статистики доведено істотний вплив експериментальної методики на якість загальнонавчальних умінь і навичок студентів, їхню готовність до інтегрування та структурування різнопредметної інформації, розвиток комунікативних умінь, комп’ютерної грамотності та інформаційної компетентності. Визначено, що найбільш ефективно на формування ІК майбутнього вчителя початкових класів впливає методика, що передбачає виконання таких етапів, як:
- вивчення дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”;
- організація інтенсивної ІД та застосування ділових ігор у процесі вивчення різних дисциплін;
- оволодіння знаннями з комп’ютерно-орієнтованих дисциплін;
- вивчення інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”.
У дослідженні обгрунтовано, що для розвитку ІК мають бути створені умови, які забезпечували б дотримання законів синергетики. Тому педагогічними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено такі:
- цілісність, неперервність і системність формування ІК студента;
- побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до завдань розвитку основних компонентів ІК;
- організація у ВНЗ інформаційного середовища, що стимулює до творчої ІД;
- формування позитивної мотивації студентів до ІД;
- залучення студентів до інтенсивної ІД, створення професійно значущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних дисциплін.
Результати експерименту підтвердили припущення про те, що ефективність підготовки вчителів у сучасному інформаційному просторі значно підвищиться за таких умов: учителі володіють комп’ютерною грамотністю; мають знання про засоби масової інформації, специфіку їх впливу на особистість, уміють орієнтуватися в інформаційному просторі, вибирати особистісно значущу інформацію: усвідомлюють, що інформація є продуктом творчої діяльності, а її оцінювання має суб’єктивний характер; система форм і методів підготовки майбутніх учителів підпорядкована формуванню творчого мислення і готовності до творчої ІД. Результати дослідження можуть бути використані науково-педагогічними працівниками педагогічних ВНЗ різних рівнів акредитації та інститутів післядипломної освіти. Окремі положення щодо організації ІД студентів та використання ІТКТ придатні для використання в системі професійної освіти загалом.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Процес формування ІК вчителя початкових класів є динамічним і буде ускладнюватися в міру розвитку ІС, яке, в свою чергу, підвищуватиме вимоги до професійної діяльності педагогів. Перспективними будуть дослідження принципів розвитку мультимедійної дидактики, концепцій комп’ютеризації початкової школи, способів удосконалення змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.
Подальші напрями досліджень:
- формування в майбутнього вчителя початкових класів культури праці в інформаційних мережевих співтовариствах;
- розвиток у студентів навичок колективної інформаційної діяльності в електронному інформаційному середовищі;
- створення викладачами ВНЗ і вчителями навчальних контентів на основі соціальних сервісів другого покоління (Web 2.0).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: диалектика прогрессивной линии развития как гуманная общечеловеческая философия для XXI века. М.: Просвещение, 1994. – 246 с.
2. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. – М.: Просвещение, 1990. – 198 с.
3. Аванесов В.С. Основы научной организации педаго¬гического контроля в высшей школе. – М.: Изд-во МИСиС, 1989. – 149 с.
4. Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Вінниця, 2001. – 393.
5. Алексейчук И.С. Особенности создания систем контроля в высшей школе // Современные проб¬лемы дидактики высшей школы: Сб. избр. трудов Междунар. конф. – Донецк: Изд-во ДонГУ, 1997. – С. 121-130.
6. Андрущенко В.П. Три кроки назустріч освіті // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб.наук.пр. – Ч.1. – Харків: НТУ”ХПІ”, 2002. – С.15.
7. Антонченко І.Р. Формування комп’ютерної грамотності молодших школярів: з досвіду роботи // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти: Збірник праць Всеукраїнського науково-практичного семінару (м.Хмельницький) / Редкол. – К.: Інститут педагогіки. – 2002. – С.10-12.
8. Анурина Т.М. Деятельность библиотеки вуза по формированию информационной культуры будущего специалиста. Дис. … канд. социол. наук: 22.00.06. Курск, 2000. – 176 с.
9. Артюх С.Ф., Коваленко О.Е. Оновлення вищої школи вимагає нового змісту освіти // Управління соціальними системами. – 2001. - №2(3). – С.21-24.
10. Архангельский С.И. Роль и функции дидактической подготовки студентов // Формирование социально активной личности учителя — М.: МГПИ им В. И. Ленина, 1984. – С. 60 -79.
11. Астафьева Н.Г., Солопова Н.К. Развитие информационной образовательной среды и новых информационных технологий обучения в регионе // Образование в регионе. – 1998. – Выпуск 2. – С.187-190.
12. Астафьева Н.Г., Филатьева Л.В. Система управления качеством: теоретические и практические аспекты разработки и внедрения // Образование в регионе. – 1998. – Выпуск 1. – С.9-15.
13. Астахова В.И. Фундаментально-гуманистическая миссия образования // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб.наук.пр. / За ред. Л.Л.Товажнянського та О.Г.Романовського. – У 2-х ч. Ч.1. – Харків: НТУ „ХПІ”, 2002. – 432 с.
14. Астахова К.В. Кадровий потенціал вищої школи в умовах переходу до неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук. пр. /За ред. І.А. Зязюна, Н.Г.Ничкало. – К., 2001. – Ч.1. – С.147-154.
15. Атанов Г.А., Пустынникова И.Н. Обучение и искусственный интеллект, или Основы современной дидактики высшей школы. – Донецк: Изд-во ДОУ, 2002. – 504 с.
16. Атутов П.Р., Скаткин М.Н.,Турбовской Я.С. Методологические проблемы развития педагогической науки. – М.: Педагогика, 1985. – С.52-60.
17. Ашеров А.Т., Богданова Т.Л. Информационная культура студентов технических специальностей как категория инженерной педагогики // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб.наук.пр. – Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2004. – Вип.6. – С.28-34.
18. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. - М., Педагогика, 1977. – 251 с.
19. Байдак В.А. Информационно-справочная система в подготовке учителя к самообразованию // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Тези доп.II-ї Укр. наук.-метод.конф. – Одеса, 1994. – C.138.
20. Балл Г.О. Категорія „культура особистості” в аналізі гуманізації загальної та професійної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Зб.наук.пр. / За ред.І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало. – Київ, 2003. – 680 с.
21. Балл Г.О. Категорія культури у визначенні орієнтирів освіти // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти: Зб.наук.пр. / Редкол.І.А.Зязюн, С.О.Черепанова, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін. – Львів: Видавництво „Сполом”, 2002. – Вип.8. – 384 с.
22. Балл Г.О. Проблема додержання вимог наукової культури в дослідженнях гуманістично зорієнтованих освітніх процесів // Освіта і управління. – 1998. - №3. – С.5-8.
23. Балл Г.О. Професійна діяльність і підготовка до неї у контексті розвитку особистості та становлення її духовності // Творча особистість у системі неперервної професійної освіти: Матер. Міжнар. наук.конф. / За ред. С.О.Сисоєвої і О.Г.Романовського. – Харків: ХДПУ, 2000. – С.34-39.
24. Баловсяк Н.В. До проблеми визначення структури професійної компетентності фахівця // Професійна та моральна культура в педагогічній системі / Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб.наук.пр. – Харків-Луганськ: СтильІздат, 2004. – С.6-14.
25. Баранов В.Ю. Методи оцінювання семантично різнорідної відповіді у системі компютерного тестування знань // Компютерно-орієнтовані системи навчання: Зб.наук.пр. – К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова, 2002. – Вип.5. – С.97-110.
26. Барановська В.М. Проблеми формування елементів комп’ютерної обізнаності молодших школярів // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти: Збірник праць Всеукраїнського науково-практичного семінару (м.Хмельницький) / Редкол. – К.: Інститут педагогіки, 2002. – С.12-13.
27. Барановська Л.В. Формування професійних вербально-комунікативних умінь та навичок – важливий напрям виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості студента // Всебічний розвиток особистості студента: Матеріали наук.-практ.конф. / За ред акад. АПН України Д.О.Тхоржевського. – Ірпінь, 2001. – С.22-26.
28. Барбина Е.С., Семиченко В.А. Идеи интеграции, системности и целостности в теории и практике высшей школы. – К.: ИПППО АПН Украины, 1996. – 420 с.
29. Барбіна Є.С. Формування педагогічної майстерності вчителя в системі неперервної педагогічної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук.пр. / За ред. І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало. – У 2-х ч. Ч.2. – К., 2001. – С.24-28.
30. Батаршев А.В. Диагностика способности к общению. – СПб.: Питер,2006. – 176 с.
31. Белаш О.Л. Концепція вивчення інформатики в початковій школі // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти: Збірник праць Всеукраїнського науково-практичного семінару (м.Хмельницький) / Редкол. – К.: Інститут педагогіки, 2002. – С.16-18.
32. Белецкая Л.В. Использование компютерных дидактических средств в профессиональной подготовке будущих педагогов // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Тези доп.I-ї Української наук.-метод.конф. – Одеса, 1992. – С.44.
33. Белецкая Л.В., Белецкий В.В. Специфика применения дидактических методов в процессе формирования компютерной грамотности будущих учителей // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Тези доп.II-ї Української наук.-метод.конф. – Одеса, 1994. – C.45.
34. Белозерцев Е.П. Подготовка учителя в условиях перестройки. – М.: Педагогика, 1989. – 205 с.
35. Беляева А.П., Астафьева Н.Г. Методолого-теоретические и практико-ориентиро-ванные подходы к моделированию системы подготовки и повышения квалификации преподавателей по овладению средствами информационных технологий // Образование в регионе. – 1999. – Вып.1. – С.13 - 24.
36. Береза Т.А. Україна на шляху до Всесвітнього Самміту з питань Інформаційного суспільства // Інформаційне суспільство. Шлях України. – К.: Фонд „Інформаційне суспільство України”, 2004. – С.19.
37. Берталанфи Л. Системный подход // Мир философии: В 2-х ч. – Ч.1. – М.: Политиздат, 1991. – С.286-296.
38. Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов. – М., Высш.шк.,1989.–141с.
39. Беспалько В.П. О критериях качества подготовки специалистов // Вестник высшей школы. – 1988. – №1. – С.3-9.
40. Бех І.Д. Сучасні методологічні напрями виховання особистості // Кримські педагогічні читання: Матер. Міжнар.наук.конф. 12-17 вересня 2001 року. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. – С.24-30.
41. Библер В.С. На гранях логики культуры. – М., Просвещение, 1997. – 318 с.
42. Биков В.Ю. Наукове забезпечення дистанційної професійної освіти: проблеми і напрями досліджень // Професійна освіта: педагогіка і психологія. – Київ, Ченстохове, 2000. – Част II. – С.93-114.
43. Биков В.Ю., Осіпа Р.А. Впровадження інформаційних технологій в навчальний процес школи // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – К.: ГСДО, 1995. – Вип.13. – С.154-158.
44. Біда О.А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі: Автореф. дис... д-ра пед.наук: Спеціальність 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2003. – 37 с.
45. Біда О.А. Удосконалення системи підготовки майбутніх учителів – проблема сьогодення // Вісник Львівського університету: Серія педагогічна, 2005. – Вип.19, Ч.1. – С.247-253.
46. Біляніна О.Я., Царьков Т.Ю. Роль інтегрованого заняття у вихованні всебічно розвинутої особистості // Особистісно орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи. Матеріали II Всеукраїнської наук.-практ.конф. – Полтава: АСМІ, 2005. – C.59-62с.
47. Бірюк Л.Я. Сучасні тенденції професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів у світлі вимог Болонського процесу // Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції. Матеріали міжнар.наук. -пр.конф. Ч.2. – Біла Церква. – 2007. – С.108-113.
48. Богатырева Е.Н. Феномен информации в контексте научного познания: философский анализ: Автореф. дис…канд.филос.наук. – Саратов, 2000. – 20 с.
49. Богданова І.М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: Автореф. дис....д-ра пед. наук. Спеціаль-ність 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Київ, 1998. – 33 с.
50. Богданова Т.Л. Выбор средств педагогического влияния на формирование информационной культуры студентов на основе межпредметных связей: результаты эксперимента // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Зб.наук. пр.– Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2006. – Вип.12. – С.179-187.
51. Богоявленская Б.Д. Интеллектуальная активность как проблема творчества. – Ростов: Кн.изд-во, 1983. – 124 с.
52. Бойко А.М., Пащенко В.О. Єдність теорії і практики у формуванні особистості вчителя: цілісний підхід // Вища і середня педагогічна освіта: Наук.- метод.зб. – 1993. – Вип.16. – С.4-12.
53. Бойцун Н.Є., Галан Н.І. Розвиток інтеграційних процесів у галузі вищої освіти // Кримські педагогічні читання: матеріали Міжнародної наукової конференції 12-17 вересня 2001 року /За ред. С.О.Сисоєвої і О.Г.Романовського. – Харків: НТУ «ХПІ», 2001. – С.82-92.
54. Бокарева Г.А. Дидактические основы совершенствования профессиональной подготовки студентов в процессе обучения общенаучным дисциплинам: Автореф. дис...докт.пед.наук. – М.,1988. – 38 с.
55. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / Упорядники: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І.Бабин. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 52 с.
56. Бондаревская Е.В. Ценностные основания личносто-ориентированного воспитания // Образование в поисках человеческих смыслов. – Ростов-на-Дону, 1995. – 210 с.
57. Бондаревская Е.В., Мареев В.И. Требования к качеству профессионально-педагогической подготовки бакалавров и магистров образования // Целостный учебно-воспитательный процесс: исследование продолжается. Методологи-ческий семинар памяти профессора В.С.Ильина. – Волгоград: “Перемена”, 1992. – С.95 - 98.
58. Бондаренко Е.А. Использование внеучебной информации в начальном образовании // Школа 2000: Концепции, методики, эксперимент: Сборник научных трудов. – М.: ИОСО РАО, 1999. – С.78 – 81.
59. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 2003. – 895 с.
60. Брескіна Л.В. Інформаційна культура і інтеграція телекомунікаційних та комп’ютерних мереж // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб.наук. пр. / Редкол. – К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова. – 2001. – Вип.4. – С.54-60.
61. Бриллюэн Л. Наука и теория информации. – М.,1960. – 159 с.
62. Брусенцов Н.П. Микрокомпьютерная система обучения “Наставник”. – М., Педагогика,1990. – 128 с.
63. Брусиловский П.Л. Построение и использование модели обучаемого в интеллектуальных обучающих системах // Техническая кибернетика. – 1992. – №5. – С. 97-119.
64. Булах І.Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності. – К.: ЦМК МОЗ України, УДМУ, 1995. – 221 с.
65. Булах І.Є. Тестовий контроль та проблеми його стандартизації // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. – К.: ІСДО, 1996. – Ч.4. – С.112-114.
66. Бургин М.С., Кузнецов В.И. Введение в современную точную методологию науки: Структуры систем знания. – М.: АО „Аспект пресс”, 1994 – 215 с.
67. Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировозрение, культура, бытие. – К.: Наукова думка, 1991. – 151 с.
68. Валицкая А.П. Философские основания современной парадигмы образования // Педагогика. – 1997. - № 3. – С.15-19.
69. Варбанець С.В. Формування складової частини інформаційної культури в майбутніх учителів інформатики на основі використання компонентної технології програмування // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Наук.метод.зб. Вип 8: Педагогіка / Редкол.: І.І.Мархель (гол.ред.) та ін. – Одеса: Друк, 2001. – С.34-38.
70. Василенко І.М., Настенко Л.Г. Формування інтелектуальних умінь в контексті розвитку особистісної культури // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 1999. – Ч.II. – С.23-30.
71. Василенко М.П. Передумови розвитку комунікативно-професійних умінь у системі навчально-виховного процесу в університеті // Професійна та моральна культура в педагогічній системі / Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб.наук.пр. – Харків-Луганськ: СтильІздат, 2004. – С.26-33.
72. Васильєв О.О., Проценко Т.Г. З досвіду пропедевтики інформатики у початковій школі // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти: Збірник праць Всеукраїнського науково-практичного семінару (м.Хмельницький). – Редкол. – К.: Інститут педагогіки, 2002. – С.22-24.
73. Васянович Г.П. Моральна відповідальність педагога за виявлення і розвиток обдарованої особистості // Національна еліта та інтелектуальний потенціал України. – Львів, 1996. – С.101-122.
74. Васянович Г.П. Педагогічна етика: Навчально-методичний посібник. – Львів: „Норма”, 2005. – 344 с.
75. Вашуленко М.С. Проблеми мовно-мовленнєвої професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Наукові записки Вінницького держав-ного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця: РВВ ДП „Державна картографічна фабрика”, 2001. – Вип.5. – С.168-171.
76. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П. Інтегрований підручник для 1 класу // Початкова школа. – 1996. - №1. – С.9-12.
77. Ващенко Г. Праці з педагогіки та психології. – К.: “Школяр” – “Фада” ЛТД, 2000. – 416 с.
78. Ващук О.М., Нелюбов В.А., Старкова Е.С. Особенности лекции-презентации // Новые информационные технологии в учебных заведениях Украины: Матеріали Міжнародної конференції пам’яті проф.І.І.Мархеля. – Одеса, 2005. – С.52.
79. Вербицкий А.А. От абстрактного метода школы – к контекстному обучению: психолого-педагогический аспект // Культура, образование, развитие индивида. – М., 1990. – С.116-125.
80. Вербицкий А.А., Юрисов В.А., Нечаев Н.Н. Концептуальные основы непрерывного образования // Непрерывное образование как педагогическая система: Сб.науч.тр. – М.: НИИВШ, 1989. – С.5-14.
81. Вержиковський В.П., Волкова Т.В. Формування професійної складової інформаційної культури майбутніх вчителів математики // Проблеми сучасного підручника: Зб.наук.пр. /Ред.кол.- К.: Педагогічна думка, 2004. – Вип.5., Ч.II. – С.29-35.
82. Верніков М.М. Екзистенціальна філософія в Україні // Діалог культур: Україна у світовому контексті (Міжвузів. зб. наук. праць). – Львів: Каменяр, 1996. – Вип.2. – С.84-90.
83. Видишко Н.В. Трансформація професійної освіти в інформаційному суспільстві // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія:Педагогіка і психологія.–2006.–№16.–С.203-208.
84. Винарик Л.С., Щедрин А.Н. Информационная культура: эволюция, проблемы. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999. – 144 с.
85. Виненко В.Г. Синергетика в школе // Педагогика. – 1997. – №2. – С.55-60.
86. Винер Н. Кибернетика и общество / Пер. с англ. – М.,1958. –182 с.
87. Вишинська Г.В. Міжпредметна взаємодія як дидактична умова формування інформаційної культури особистості // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. – Випуск LXI (61). – С.30-38.
88. Вища освіта в Україні: Навчальний посібник /В.Г.Кремень, С.М.Ніколаєнко, М.Ф.Степко; За ред. В.Г.Кременя, С.М.Ніколаєнка. – К.: Знання, 2005. – 327 с.
89. Вірковський А.П. Інноваційна діяльність педагога і студента як умова формування інноваційної культури // Вісник Житомирського державнгого університету імені Івана Франка. – Житомир, 2005. – Вип. 24. – С.49-52.
90. Внукова О.М. Політична культура в структурі діяльності педагогів з професійної підготовки // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб.наук.пр. – У 2-х част. – Ч.2. / Редкол.: І.А.Зязюн та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. – Вип.2. – С.21-26.
91. Вовк Л.П. Педагогічна культура як функція професійної підготовки і професійної діяльності // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб.наук.пр. / За редакцією Л.Л.Товажнянського та О.Г.Романовського. – Харків: НТУ „ХПІ”, 2002. – Вип.4. – С.126-129.
92. Вовковінська Н. Про інформаційну культуру // Шкільний світ: Всеукраїнське видання для вчителів. – 2003. - №6 (198). – С.2.
93. Волкова І.В. Особливості застосування інформаційних технологій на уроках у початкових класах // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти: Збірник праць Всеукраїнського науково-практичного семінару (м.Хмельницький) / Редкол. – К.: Інститут педагогіки, 2002. – С.25-27.
94. Волкова Н.В. Щодо проблеми „інформаційної культури” та „інформаційної грамотності” // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Педагогічні науки /Головний редактор Міщик Л.І. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. – С.26-31.
95. Воловик П.М. Теорія імовірностей і математична статистика в педагогіці. – К.: Радянська школа, 1969. – 220 с.
96. Воробьев Ю.Л. Проблемы и перспективы внедрения информационных техно-логий в ВУЗах // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Тези доп.V-ї Української наук.-метод.конф. – Одеса,1997.– С.23.
97. Врадій К. Формування інформаційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Матеріали третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Вінниця: ВДПУ ім.Михайла Коцюбинського, 2005. – С.198-200.
98. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права /За заг.ред. М.Я.Швеця, Р.А.Калюжного. – Ужгород: ІВА, 2003. – 240 с.
99. Выготский Л.С. Педагогическая психология.– М.: Педагогика-пресс,1996. – 186c.
100. Гаврилюк О.О. Формування комунікативної культури як умови творчої діяльності майбутніх учителів // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб.наук.пр. – К., НПУ, 1999. – Вип.3. – С.17-22.
101. Галатюк Ю.М., Савчук Н.С. Інноваційний потенціал педагога як одна з умов впровадження нових підходів до реалізації міжпредметних зв’язків при викладанні фізики в сучасній школі // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб.наук.пр. – К., НПУ, 1999. – Вип.3. – С.333-338.
102. Галеев И.X. Организация адаптивного обучения навыкам алгоритмической природы // Программ¬ные продукты и системы. – 1989. – № 3. – С. 50-57.
103. Галузевий стандарт вищої освіти за напрямом 0101 „Педагогічна освіта” зі спеціальності 6.010102 „Початкове навчання”. – У 2-х кн. – К.: НПУ імені М.П.Драгомано