ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди

На правах рукопису

ЛЕВЧЕНКО ЯНА ЕРНСТІВНА

УДК 378.147:37.032

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Спеціальність 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Гриньова Валентина Миколаївна
доктор педагогічних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ........................................................ 17
1.1 Витоки ідеї спрямованості особистості................................................ 17
1.2 Методологічні підходи до обґрунтування проблеми спрямованості особистості..................................................................................................... 55
Висновки до розділу 1.................................................................................. 131

РОЗДІЛ 2 НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ...... 135
2.1 Характеристика теорій особистості...................................................... 135
2.2 Спрямованість особистості як психолого-педагогічна проблема...... 174
2.3 Зміст, структура, функції професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.................................................................................... 195
Висновки до розділу 2.................................................................................. 221

РОЗДІЛ 3 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ.......................................... 226
3.1 Суть і структура педагогічної технології............................................. 226
3.2 Педагогічна технологія формування компонентів професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя...................................... 264
3.2.1 Діагностичний етап.............................................................................. 284
3.2.2 Мотиваційно-орієнтаційний етап....................................................... 289
3.2.3 Змістовий етап...................................................................................... 305
3.2.4 Процесуальний етап............................................................................. 312
3.2.5 Оцінно-результативний етап............................................................... 325
Висновки до розділу 3.................................................................................. 327

РОЗДІЛ 4 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ.......................................... 331
4.1 Загальні питання підготовки і організації педагогічного експерименту................................................................................................. 331
4.2 Реалізація педагогічної технології формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя...................................... 341
4.2.1 Формування мотиваційного компоненту........................................... 342
4.2.2 Формування емоційного компоненту............................................... 351
4.2.3 Формування когнітивного і діяльнісного компонентів.................... 359
4.2.4 Формування рефлексивного компоненту.......................................... 373
4.3 Аналіз результатів педагогічного експерименту................................. 381
Висновки до розділу 4.................................................................................. 397

ВИСНОВКИ................................................................................................. 403

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................ 409

ДОДАТКИ (в 2-му томі)............................................................................. 1-121

ВСТУП

Актуальність і доцільність теми дослідження. Одним із пріоритетних напрямів підвищення якості професійної підготовки майбутнього вчителя стає формування його професійної спрямованості. Проблема формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя є досить актуальною і потребує свого вирішення, адже: 1) спрямованість на професію, яка формується впродовж навчання у вищому навчальному закладі, дає можливість молодому фахівцю реалізуватися в майбутньому професійному колективі, сприяє активізації зусиль щодо постійного професійного самовдосконалення, що, в свою чергу, дозволяє відчувати особисту самодостатність і конкурентоздатність на ринку сучасного педагогічного середовища; 2) проблема спрямованості на педагогічну діяльність є особливо значущою для українського суспільства, оскільки значна кількість випускників намагається уникнути працевлаштування в середніх навчальних закладах і реалізовувати свій фаховий потенціал в інших, престижніших сферах. Це підтверджується даними пілотажного дослідження, в якому брали участь 802 студенти 1-4 курсів та 220 магістрантів українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, факультету російської мови і літератури, факультету іноземної філології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Результати засвідчили, що професійно спрямованими є 47,4% опитуваних, у решти (52,6%) професійна спрямованість виявилася сформованою на низькому рівні, оскільки вони продемонстрували недостатню мотивацію до оволодіння професією вчителя, негативне емоційне ставлення до неї, низький рівень умінь проводити рефлексію власної діяльності та власних особистісних ресурсів, несформованість професійно значущих знань і вмінь, відсутність активності в навчально-професійній діяльності. Отже, отримані дані свідчать про недостатню професійну спрямованість особистості майбутнього вчителя, що вимагає пошуку нових шляхів, методів, засобів вирішення проблеми, у контексті чого актуальності набуває розробка і впровадження в навчальний процес педагогічного вищого навчального закладу педагогічної технології формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
На підставі аналізу наукової літератури (С. Асадуліна, О. Голомшток, Т. Деркач, Т. Дубовицька, В. Загв’язинський, Л. Йовайша, Н. Кузьміна, Л. Кунц, А. Маркова, Л. Мітіна, Є. Никиреєв, О. Подобін, С. Покровська, А. Реан, В. Семиченко, Л. Сподін, П. Шавір, В. Якунін, С. Яремчук та ін.) констатуємо, що відсутній єдиний цілісний підхід до розкриття суті поняття «професійна спрямованість», оскільки, по-перше, воно вживається стосовно як особистості, так і групи, процесу навчання, діяльності тощо; при цьому висвітлюються, передусім, різноманітні аспекти проблеми професійної спрямованості саме діяльності, в той час як проблемі професійної спрямованості особистості в науковій літературі приділяється недостатня увага; по-друге, науковці використовують й ототожнюють різноманітні близькі й споріднені, проте, повністю не тотожні поняття: «професійна спрямованість», «професійна спрямованість на педагогічну діяльність», «професійно-педагогічна спрямованість», «педагогічна спрямованість», «професійно-психологічна спрямованість» тощо.
Фахівцями (О. Борисова, Я. Васильєв, О. Дубасенюк, М. Дуранов, М. Дьяченко, В. Жернов, Е. Зеєр, В. Зінченко, Є. Іванченко, В. Кальней, А. Кир’якова, Н. Кузьміна, О. Лешер, Т. Маралова, М. Махмутов, О. Москалюк, І. Сасова, В. Сластьонін, О. Темрук, Г. Тимошко, Г. Томілова, П. Шавір, Н. Яковлева та ін.) поверхово висвітлені питання особливостей формування професійної спрямованості з урахуванням індивідуальних показників особистості, ефективних засобів її формування і розвитку, чітко не виділені педагогічні умови й технології її формування. Відсутні дослідження, пов’язані з вивченням даної проблеми з позицій майбутнього вчителя як суб’єкта педагогічної діяльності; нерозв’язаними залишаються питання особливостей формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя в різних видах діяльності. Таким чином, маємо потребу в наданні цілісної характеристики професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, що дасть можливість виокремити її структурні компоненти, їх цільові характеристики, взаємозв’язки й сукупність функцій у розробці й експериментальній перевірці педагогічної технології формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
Аналіз теоретичних напрацювань учених і власного досвіду викладацької діяльності дозволили виявити суперечності стосовно досліджуваної проблеми:
• на концептуальному рівні професійної підготовки майбутніх учителів: між частковою розробленістю теоретичних положень професійної спрямованості особистості та недостатнім методологічним і науково-теоретичним обґрунтуванням професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя;
• на рівні визначення цілей професійної підготовки майбутніх учителів: між посиленням вимог до якісної підготовки майбутнього вчителя та незадовільним рівнем сформованості професійної спрямованості його особистості;
• на рівні визначення змісту і технологій підготовки майбутніх учителів: між необхідністю формування компонентів професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя та недостатнім реальним станом технологічного забезпечення цього процесу.
Актуальність проблеми формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, означені суперечності й недостатній рівень розробки як теоретичних, так і практичних аспектів проблеми зумовили вибір теми дисертації: «Теоретико-методичні засади формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за темою «Сучасні освітньо-виховні технології в підготовці вчителів» (номер державної реєстрації 0111U008876).
Тему дисертації затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 3 від 23 червня 2006 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 7 від 26 вересня 2006 року).
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, розробці й експериментальній перевірці ефективності теоретично обґрунтованої педагогічної технології формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, виявленні її впливу на рівень його професійної підготовки.
Відповідно до висунутої мети в дослідженні визначено такі завдання:
1. Виявити і схарактеризувати витоки ідеї спрямованості особистості в історії світової думки.
2. Визначити методолого-теоретичні засади дослідження професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
3. Науково обґрунтувати суть поняття «професійна спрямованість особистості майбутнього вчителя».
4. Розкрити зміст і компонентну структуру, функції професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
5. Теоретично обґрунтувати педагогічну технологію формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя й експериментально перевірити її ефективність.
6. Уточнити критерії, показники й рівні сформованості професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
7. Забезпечити навчально-методичний супровід процесу формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутнього вчителя.
Предмет дослідження – педагогічна технологія формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки.
Провідною ідеєю концепції є розуміння суті професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя як стрижневого професійно-значущого складного динамічного інтегрованого утворення у структурі особистості майбутнього вчителя, що охоплює сукупність професійних потреб, стійко домінуючих мотивів надання переваги професії вчителя, професійних інтересів, цілей, потягів, ідеалів, настанов, ціннісних орієнтацій і характеризується його позитивним емоційно-ціннісним ставленням до педагогічної професії, бажанням, схильністю займатися нею, прийняттям її мети й завдань, орієнтує його поведінку й діяльність, спонукає до аналізу й оцінки професійно-педагогічної діяльності на основі набутої системи психолого-педагогічних, методичних, фахових знань, умінь і навичок.
Процес формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя характеризується як цілеспрямований і керований процес, що розпочинається спочатку в середньому навчальному закладі, а потім у педагогічному вищому і продовжується в подальшій професійній діяльності вчителя.
Професійна спрямованість особистості майбутнього вчителя розуміється як система, що має власну структуру і функції. Основою високого рівня її сформованості є методолого-теоретичне обґрунтування її суті та розробка педагогічної технології забезпечення процесу її формування в умовах педагогічного вищого навчального закладу.
Концепція дослідження охоплює три взаємопов’язані концепти, які сприяють реалізації провідної ідеї:
Методологічний концепт відображає взаємозв’язок і взаємодію різних підходів загальнонаукової і конкретно-наукової методології до вивчення проблеми формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя:
1) на загальнонауковому рівні методології:
• системний підхід визначає взаємозв’язок структурних елементів і функціональні взаємини такої складної багаторівневої системи, якою є особистість, передбачає дослідження особистості як відкритої, цілеспрямованої системи; виділяє спрямованість як системне утворення у структурі особистості, передбачає розгляд професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя як цілісної динамічної системи, системний характер її формування;
• діатропічний підхід уможливлює вибір спрямованості особистості у вигляді тематичного ядра структури особистості як логіко-змістової моделі, встановити її ключові компоненти і основні конструкти;
• особистісно-діяльнісний підхід визначає пріоритетність індивідуально значущої сфери майбутнього вчителя, забезпечує суб’єктивну позицію його розвитку через усвідомлення себе як особистості, надає можливість для виявлення й розкриття потенціалу і можливостей майбутнього вчителя у процесі формування його професійної спрямованості, спираючись на суб’єктний досвід студента, котрий виявляється в самосвідомості, цільових орієнтаціях, мотивації, настановах, прагненнях, цінностях, потребах, особистих планах;
• аксіологічний підхід дозволяє звернутися до аксіологічного потенціалу особистості майбутнього вчителя як розвитку орієнтації на загальнолюдські цінності, а саме: гуманізму, справедливості, відповідальності, обов’язку, принциповості, чуйності як важливих категорій моральної свідомості особистості майбутнього вчителя;
• технологічний підхід сприяє цілеспрямо¬ваному і динамічному процесу якісних змін у професійних та особистісних якостях, ефективному формуванню всіх структурних компонентів професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
2) на конкретно-науковому рівні методології:
• теорії змісту освіти (С. Архангельський, Л. Зоріна, О. Коваленко, В. Краєвський, М. Лазарев, В. Ледньов, І. Лернер, О. Романовський, М. Скаткін, В. Сластьонін, А. Хуторськой та ін.);
• концепції українських учених щодо формування нової філософії освіти (А. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, М. Култаєва, В. Лутай, В. Огнев’юк, І. Прокопенко та ін.);
• загальнопедагогічні підходи до аналізу й висвітлення сучасних реформаційних процесів у галузі вищої освіти (А. Алексюк, В. Бондар, І. Бех, Н. Бібік, В. Буряк, Д. Дзвінчук, І. Зязюн, В. Лозова, Н. Ничкало, О. Савченко, А. Сбруєва, В. Семиченко та ін.);
• дослідження з проблеми підготовки майбутнього вчителя до педагогічної діяльності, з основ його професійної підготовки, формування його професійної культури й педагогічної майстерності (Є. Барбіна, А. Бойко, М. Васильєва, Н. Волкова, Л. Гребьонкіна, В. Гриньов, В. Гриньова, О. Дубасенюк, К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, С. Золотухіна, І. Зязюн, О. Ігнатюк, О. Іонова, І. Ісаєв, Л. Кандибович, В. Кан-Калік, М. Князян, Л. Кондрашова, В. Кремень, Н. Кузьміна, В. Кукушин, Є. Кулик, Ю. Кулюткін, Т. Леонтьєва, В. Лозова, Л. Малаканова, О. Мороз, Н. Ничкало, Н. Никитіна, О. Пєхота, М. Подберезський, О. Попова, Л. Рибалко, А. Роботова, Т. Рогова, В. Семиченко, С. Сисоєва, М. Сметанський, В. Сластьонін, О. Сухомлинська, А. Сущенко, Т. Сущенко, А. Троцко, І. Шапошникова, В. Шпак, Л. Штефан та ін.);
• наукові ідеї з питань розробки й використання педагогічних технологій у вищій школі, технологічних основ забезпечення готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності (В. Беспалько, С. Генкал, О. Гребенюк, В. Гузеєв, В. Євдокимов, Т. Новикова, О. Пєхота, І. Прокопенко, Г. П’ятакова, О. Савченко, Г. Селевко, С. Сисоєва та ін.).
Теоретичний концепт визначає систему основних філософських, психолого-педагогічних ідей, концепцій, вихідних категорій, основних понять, дефініцій, що визначають суть досліджуваної проблеми: теорія наукового пізнання про єдність процесів, узаємовпливів та взаємозалежність й взаємообумовленість явищ об’єктивної дійсності; принципи єдності теорії і практики, діяльності, цілепокладання, інтегративності, які забезпечують об’єктивність щодо вивчення предметів і явищ існуючої дійсності; положення філософії, соціології, психології, педагогіки про особистість як найвищу цінність суспільства, концептуальні положення про зв’язок її свідомості й поведінки, її діяльність і спілкування як основні чинники розвитку, детермінованість її поведінки зовнішніми і внутрішніми факторами (М. Бердяєв, Г. Гегель, С. Гессен, І. Кант, С. К’єркегор, Г. Сковорода, В. Соловйов, В. Розанов, Г. Челпанов, М. Хайдеггер, К. Ясперс та ін.); уявлення про діяльність і розвиток особистості як суб’єкта діяльності, активну роль особистості в пізнанні і перетворенні дійсності (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, А. Адлер, Б. Ананьєв, Г. Балл, Р. Бернс, І. Бех, Н. Бібік, О. Бодальов, Л. Божович, А. Брушлинський, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Дусавицький, Д. Ельконін, О. Ковальов, І. Кон, Г. Костюк, Т. Левченко, О. Леонтьєв, Б. Ломов, А. Маркова, А. Маслоу, Г. Олпорт, А. Петровський, К. Платонов, К. Роджерс, С. Рубінштейн, В. Семиченко, О. Сергєєнкова, Д. Узнадзе, К. Юнг та ін.).
Технологічний концепт передбачає розробку й упровадження педагогічної технології формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя можна суттєво підвищити, якщо на основі методолого-теоретичного обґрунтування суті розробити педагогічну технологію її формування.
Загальна гіпотеза конкретизована в окремих припущеннях, за якими формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя буде успішним, якщо:
• розкрити суть та визначити зміст, структуру, функції професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя;
• розробити педагогічну технологію забезпечення формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя;
• уточнити критерії і показники рівнів сформованості професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя;
• забезпечити навчально-методичними матеріалами процес формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення висунутих завдань і перевірки гіпотези дослідження використано сукупність взаємодоповнювальних наукових методів дослідження, які відображають діалектичну єдність теоретичного і емпіричного рівня пізнання: теоретичні – аналіз, порівняння, систематизація різних поглядів учених (філософів, психологів, педагогів, істориків) на різні аспекти проблеми спрямованості особистості; класифікація педагогічних технологій; аналіз власної діяльності; визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження й виявлення суттєвих положень запровадження педагогічної технології формування компонентів професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя; емпіричні – спостереження за роботою студентів, магістрантів; анкетування, тестування, інтерв’ю, бесіди, дискусія, аналіз продуктів діяльності з метою виявлення ставлення студентів до педагогічної діяльності; ранжування студентами пізнавальних інтересів, мотивів, ціннісних орієнтацій, умінь учителя; методи рейтингу й самооцінювання навчальних досягнень студентів; педагогічний експеримент із метою виявлення ефективності застосування педагогічної технології формування компонентів професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя; математичні – методи математичної статистики (статистична обробка даних, графічне відображення результатів тощо) для кількісного і якісного аналізу результатів експериментальної роботи.
Експериментальна база дослідження: впродовж 2007-2012 рр. проводилася експериментальна перевірка ефективності педагогічної технології формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Української інженерно-педагогічної академії, Бердянського державного педагогічного університету.
Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:
• цілісно досліджено професійну спрямованість особистості майбутнього вчителя як стрижневе професійно-значуще складне динамічне інтегроване утворення у структурі особистості майбутнього вчителя, що охоплює сукупність професійних потреб, стійко домінуючих мотивів надання переваги професії вчителя, професійних інтересів, цілей, потягів, ідеалів, настанов, ціннісних орієнтацій і характеризується його позитивним емоційно-ціннісним ставленням до педагогічної професії, бажанням, схильністю займатися нею, прийняттям її мети й завдань, орієнтує його поведінку й діяльність, спонукає до аналізу й оцінки професійно-педагогічної діяльності на основі набутої системи психолого-педагогічних, методичних, фахових знань, умінь і навичок;
• обґрунтовано структурні компоненти професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя (мотиваційний, емоційний, рефлексивний, когнітивний, діяльнісний), надано їх цільові характеристики і взаємозв’язки між ними; виявлено функції професійної спрямованості (інтегральна/системоутворювальна, прогностично-спрямувальна, прогностично-передбачувальна, ціннісно-орієнтаційна, розвивально-виховна, спонукальна, енергетична, дозувальна, регулювальна, селективна, рефлексивна, корекційна, цілеутворювальна, сенсоутворювальна, пізнавальна, гностична);
• розроблено й експериментально перевірено ефективність педагогічної технології, етапи якої (діагностичний, мотиваційно-орієнтаційний, змістовий, процесуальний, оцінно-результативний) забезпечують формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя;
• виявлено позитивний вплив розробленого науково-методичного забезпечення на якість професійно-педагогічної підготовки й активізацію процесів особистісно-професійного становлення майбутнього вчителя.
Уточнено: систему критеріїв (мотиваційний, показниками якого є інтерес до педагогічної діяльності, інтерес до фахової дисципліни; емоційний з показниками: ставлення до професії і професійної діяльності та ступінь задоволеності обраною професією; рефлексивний, показниками якого є потреба в самооцінці та її рівень; когнітивний, що виявляє рівень сформованості знань із психолого-педагогічних, методичних, фахових дисциплін; діяльнісний, що безпосередньо виявляється в уміннях із зазначених дисциплін, в активності особистісної позиції щодо оволодіння професією) та рівнів сформованості професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя (високий, середній, низький).
Подальшого розвитку й конкретизації набули методологічні підходи до обґрунтування проблеми професійної спрямованості особистості, способи й прийоми її формування.
Практичне значення дослідження полягає в застосуванні теоретичних положень і висновків щодо формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, що, зокрема, знайшло відображення в монографії «Формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти)», навчальному посібнику для студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів, керівників загальноосвітніх навчальних закладів «Професійна спрямованість особистості майбутнього вчителя: технологічний аспект» та в наукових статтях і науково-практичних конференціях.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди (довідка №01-890 від 10.12.2012 р.), Українській інженерно-педагогічній академії (довідка №107 від 24.09.2012 р.), Бердянському державному педагогічному університеті (довідка №58-08/2608 від 03.12.2012 р.), Криворізькому педагогічному інституті ДВНЗ «Криворізький національний університет» (довідка №02/19/2-60/3 від 05.09.2012 р.), Тернопільському національному педагогічному університеті імені В. Гнатюка (довідка №1424-33/03 від 07.12.2012 р.), РВНЗ «Кримський гуманітарний університет (довідка №94/2 від 07.11.2012 р).
Матеріали монографії, навчального посібника, науково-методичні матеріали безпосередньо використані в системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів. Теоретичні положення і практичні напрацювання доцільно використовувати в навчально-виховному процесі педагогічних вищих навчальних закладів, в системі післядипломної педагогічної освіти, під час написання студентами курсових, дипломних і магістерських робіт із метою підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогічних працівників. Розроблену технологію формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя можна адаптувати до специфіки підготовки майбутніх учителів різних факультетів, різних курсів та до підготовки студентів непедагогічного напряму.
Апробація результатів дослідження здійснювалася в науково-методичних і педагогічних публікаціях автора, виступах із доповідями, науковими повідомленнями на міжнародних, усеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах:
• міжнародних науково-практичних конференціях «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (Харків, 2008 р.), «Освіта і доля нації» (Харків, 2008 р.), «Образование, наука, производство и управление» (Старый Оскол, 2008 р., 2009 р., 2011 р.); «Освіта і доля нації. Антикризовий потенціал освіти та виховання» (Харків, 2009 р.), «Высшее образование: опыт, проблемы, перспективы» (Губкин, 2008 р.), «Духовное возрождение России» (Губкин, 2009 р.), «Наука и молодежь в начале нового столетия» (Губкин, 2010 р.), «Молодежь и научно-технический прогресс» (Губкин, 2011 р.) «Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу» (Ялта, 2010 р.), «Освіта і доля нації. Школа і дитина у сучасних соціокультурних контекстах» (Харків, 2011 р.); «Соціально-гуманітарні вектори педагогіки вищої школи» (Харків, 2011 р.);
• міжнародних науково-практичних семінарах «Творчі підходи та методи у викладанні іноземних мов» (Бердянськ, 2011 р.);
• всеукраїнських науково-теоретичних конференціях «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» (Харків, 2011 р.);
• регіональних конференціях «Методологія сучасних наукових досліджень» (Харків, 2008 р.), «Якість освіти: вибір майбутнього» (Харків, 2010 р.), «Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика» (Харків, 2010 р.), «Шляхи оновлення змісту та якості освіти» (Харків, 2011 р.), «Сучасна освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика» (Харків, 2011 р.);
• міжвузівських науково-практичних семінарах «Сучасні засоби навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах» (Харків, 2012 р.).
Результати виконаної роботи обговорювалися на засіданнях кафедр теорії і методики професійної освіти, іноземної філології та вченої ради Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
(2007-2012 рр.).
Кандидатська дисертація на тему «Динамічний аспект семантики іменників і фразем із компонентом «погода» (на матеріалі російської мови)» (спеціальність 10.02.02 – російська мова) була захищена в 2000 р., її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Результати дослідження відображено в 51 науковій праці, серед яких: 1 монографія (одноосібна), 1 навчальний посібник (одноосібний), 28 статей у провідних наукових фахових виданнях України (одноосібні), 21 стаття у збірниках матеріалів і тез доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах. Загальний обсяг авторського доробку з теми дослідження становить 59,8 умовних друкованих аркушів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведений теоретичний аналіз проблеми й аналіз результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки:
1. Виявлено, що витоки ідеї спрямованості особистості мають глибокі історичні і науково-теоретичні коріння в загальній теорії спрямованості особистості, у дослідженнях якої можна виділити філософський, педагогічний, психологічний і соціологічний аспекти проблеми.
2. Розкрито методолого-теоретичні засади дослідження професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
2.1 Визначено і схарактеризовано методологічні підходи до обґрунтування проблеми професійної спрямованості особистості: системний, діатропічний, особистісно-діяльнісний, аксіологічний, технологічний.
2.2 На підставі схарактеризованих діяльнісної, диспозиційної, гуманістичної, динамічної, когнітивної та інших теорій особистості з’ясовано, що саме поняття «особистість» є одним із центральних у філософії, соціології, етиці, психології, педагогіці й інших науках; у дисертації особистість розуміємо як цілісну і відкриту систему, котра має ієрархічно зв’язані системоутворювальні компоненти, що дає їй можливість виконувати суспільні функції, виділяти себе із середовища, діяти згідно з моральними вимогами й поставленими цілями.
3. Виходячи з того, що поняття «спрямованість особистості» і «професійна спрямованість особистості» співвідносяться як загальне й часткове, родове й видове, спираючись на уточнене в дослідженні визначення першого, обґрунтовано суть професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя як стрижневого професійно-значущого складного динамічного інтегрованого утворення у структурі особистості майбутнього вчителя, що охоплює сукупність професійних потреб, стійко домінуючих мотивів надання переваги професії вчителя, професійних інтересів, цілей, потягів, ідеалів, настанов, ціннісних орієнтацій і характеризується його позитивним емоційно-ціннісним ставленням до педагогічної професії, бажанням, схильністю займатися нею, прийняттям її мети й завдань, орієнтує його поведінку й діяльність, спонукає до аналізу й оцінки професійно-педагогічної діяльності на основі набутої системи психолого-педагогічних, методичних, фахових знань, умінь і навичок.
4. Розкрито зміст, компонентну структуру, функції професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
4.1 Виокремлено і схарактеризовано компоненти у структурі професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, а саме: мотиваційний, емоційний, рефлексивний, когнітивний, діяльнісний.
Так, мотиваційний компонент характеризується професійними потребами (в досягненні професійно-педагогічної мети, в педагогічному спілкуванні, професійно-педагогічному самовираженні, самопізнанні, що обумовлюють професійно значущу мотивацію); мотивацією вибору педагогічної професії, мотивацією на педагогічну діяльність; професійними ідеалами (наслідування педагога-«ідеала», «еталонного» рівня вчителя); професійно-ціннісними орієнтаціями й нахилами, пов’язаними з педагогічною діяльністю; інтересом до фаху (професії вчителя), програмних і позапрограмних психолого-педагогічних знань, до себе й інших суб’єктів навчально-виховного процесу тощо.
До емоційного компоненту професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя входять стійке емоційно-позитивне ставлення до професії вчителя, до психолого-педагогічних знань, задоволення від педагогічної діяльності, зокрема від її процесу, результату, а також спілкування, взаємодії з іншими суб’єктами навчально-виховного процесу, певні емоційні переживання, пов’язані з професією вчителя тощо.
Рефлексивний компонент професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя передбачає самооцінку й самопізнання з подальшим цілеспрямованим наполегливим удосконаленням своїх особистісних умінь, навичок і якостей, прагненням до професійного вдосконалення, усвідомленим ставленням до труднощів педагогічної діяльності тощо.
Когнітивний компонент охоплює систему психолого-педагогічних, методичних і фахових знань, що сприяють розумінню суспільної значущості й важливості професії вчителя, своїх функцій і завдань у її здійсненні; забезпечують інформованість щодо умов професійної діяльності та її цілей; допомагають пізнати себе, свої особливості, здібності тощо.
Про діяльнісний компонент професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя свідчить система вмінь і навичок із психолого-педагогічних, методичних і фахових дисциплін (організаційні, комунікативні, рефлексивно-творчі, проектні, фахові), що забезпечують реалізацію професійних планів, цілей, активність майбутніх учителів у навчально-професійній діяльності, аналіз результатів тощо.
4.2 Визначено і схарактеризовано основні функції професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, а саме: інтегральна/системоутворювальна, прогностично-спрямувальна, прогностично-передбачувальна, ціннісно-орієнтаційна, розвивально-виховна, спонукальна, енергетична, дозувальна, регулювальна, селективна, рефлексивна, корекційна, цілеутворювальна, сенсоутворювальна, пізнавальна, гностична.
5. Теоретично обґрунтовано педагогічну технологію формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя й експериментально перевірено її ефективність.
Визначено й схарактеризовано етапи педагогічної технології: діагностичний, мотиваційно-орієнтаційний, змістовий, процесуальний, оцінно-результативний, розкрито їх мету та зміст.
Виокремлення діагностичного етапу обумовлено необхідністю з’ясування вихідного рівня сформованості професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя на основі уточнення критеріїв і показників.
З’ясовано, що метою мотиваційно-орієнтаційного етапу є формування й розвиток мотиваційного й емоційного компонентів, тобто формування й розвиток професійних потреб, мотивів, цінностей, ціннісних орієнтацій, професійних інтересів, позитивного ставлення до професійної діяльності тощо.
Метою змістового етапу є формування системи професійних знань майбутніх учителів. Доведено, що реалізація даного етапу педагогічної технології має здійснюватися у таких напрямах: формування психолого-педагогічних знань (дозволяють майбутнім учителям відчувати упевненість у вирішенні завдань педагогічної діяльності – виховання й розвитку майбутніх учнів), методичних знань (мають визначати рівень теоретичної підготовленості до викладання фахової дисципліни) й фахових (виявляють рівень обізнаності в галузі тієї науки, дисципліну з якої буде викладати в майбутній діяльності студент педагогічного вищого навчального закладу).
Визначення процесуального етапу технології обумовлено необхідністю формування рефлексивного й діяльнісного компонентів професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, тобто формування системи професійних умінь, (організаційні, фахові, комунікативні, проективні, рефлексивно-творчі).
Виокремлення оцінно-результативного етапу педагогічної технології формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя обумовлено важливістю з’ясування, аналізу й пояснення кількісних та якісних змін, що відбулися внаслідок проведення експериментальної роботи. Встановлено, що мета й суть даного етапу педагогічної технології полягають у з’ясуванні рівня сформованості професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя наприкінці експерименту за тими ж методиками, що й під час діагностичного етапу педагогічної технології.
У педагогічному експерименті підтверджений закономірний позитивний вплив теоретично обґрунтованої педагогічної технології на ефективність формування мотиваційного, емоційного, рефлексивного, когнітивного й діяльнісного компонентів професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, про що свідчать позитивні зрушення, які відбулися в ЕГ після її впровадження. Так, значно зросла мотивація до педагогічної спрямованості студентів, що виявилося в суттєвому зростанні інтересу до педагогічної діяльності (на 14,8%), інтересу до фахової дисципліни (на 21,7%). Зрушення відбулися і в структурі емоційного компоненту професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя ЕГ, що підтверджено підвищенням ступеню задоволеності професією (на 30,7%) та позитивного ставлення до професії вчителя (на 42,9%). Позитивні зміни в рефлексивному компоненті професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя ЕГ можна пояснити зростанням (на 32,6%) потреби студентів здійснювати постійний аналіз особистої діяльності і особистісних ресурсів, а також збільшенням кількості студентів (на 20,6%) з адекватною самооцінкою щодо особистих ресурсів. Позитивні зрушення відбулися в когнітивному й діяльнісному компонентах професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя студентів ЕГ, оскільки майже на чверть зросла кількість тих, хто виявляв високий і достатній ступінь оволодіння психолого-педагогічними, методичними, фаховими дисциплінами. Зростання рівня активності студентів ЕГ (на 45,1%) у навчально-педагогічній діяльності також засвідчило про позитивні зміни в діяльнісному компоненті професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя, які виявляли також креативність та ініціативність професійної позиції. Таким чином, усе зазначене підтверджує перспективність, логічну доцільність й ефективність упровадження педагогічної технології формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
У дослідженні наведені статистичні характеристики динаміки компонентів за відповідними показниками.
6. Уточнено критерії і показники рівнів сформованості професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя: 1) мотиваційний (мотивація до професійної діяльності), показниками якого є інтерес до педагогічної діяльності, інтерес до фахової дисципліни; 2) емоційний (емоції, пов’язані з навчально-професійною діяльністю), показниками якого виступають ставлення до професії і професійної діяльності та ступінь задоволеності обраною професією; 3) рефлексивний (рефлексія особистих ресурсів і діяльності), показниками якого є потреба в самооцінці та її рівень; 4) когнітивний (професійно-педагогічні знання), що виявляє рівень сформованості знань з психолого-педагогічних, методичних, фахових дисциплін; 5) діяльнісний (професійні вміння із зазначених дисциплін), що виявляє сформованість умінь та активність особистісної позиції щодо оволодіння професією. На основі визначених критеріїв і показників виявлено рівні сформованості професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя: високий, середній, низький.
7. Підготовлено навчальні посібники, авторські програми навчальних дисциплін, навчально-методичні комплекси і програмно-педагогічні розробки щодо різних аспектів формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
Отже, у процесі проведення дослідження підтвердилася висунута гіпотеза, яка ґрунтувалася на припущенні, що ефективність формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя можна суттєво підвищити, якщо на основі методолого-теоретичного обґрунтування суті розробити педагогічну технологію її формування.
Виявлено позитивний вплив теоретично обґрунтованої педагогічної технології на ефективність формування мотиваційного, емоційного, рефлексивного, когнітивного й діяльнісного компонентів професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя.
Проблема формування професійної спрямованості особистості майбутнього вчителя є складною і багатогранною, тому проведене дослідження не може вирішити всі аспекти досліджуваної проблеми. Це дозволяє окреслити перспективу подальших досліджень у цьому напрямі. Вони охоплюють змістові характеристики та методичні особливості її формування у студентів, які проходять різну фахову підготовку, на етапі післядипломної освіти і професійного самовдосконалення, в умовах міського й сільського соціумів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Некоторые особенности эстетического переживания / К. А. Абульханова-Славская // Взаимосвязь методологической и методической подготовки учителя музыки. – 1994. – №4. – С. 35–37.
2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
4. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : [підруч. для студентів, аспірантів та мол. викладачів вищ. навч. закл.] / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
5. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш. А. Амонашвили. – Минск : Университетское, 1990. – 560 с. (Университет-школе).
6. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2 т. / Б. Г. Ананьев.– М. : Педагогика, 1980– .
Т. 1 / [под ред. А. А. Бодалёва, Б. Ф. Ломова]. – 1980. – 232 с.
7. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – [3-е изд.]. – СПб. : Питер, 2002. – 282 с. – (Серия «Мастера психологи»).
8. Анемподистова С. О. Педагогическая практика в системе «колледж-вуз» как фактор развития профессиональной направленности будущего учителя : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Анемподистова Светлана Олеговна. – Великий Новгород, 2007. – 186 с.
9. Аннєкова І. П. Формування емоційної культури майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Аннєкова Ірина Петрівна. – Одеса, 2002. – 240 с.
10. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем / П.К. Анохин. – М. : Медицина, 1975. – 447 с.
11. Антология даосской философии / [сост. : В. В. Малявин и Б. Б. Виноградский]. – М. : т-во «Клышников-Комаров и Ко», 1994. – 447 с.
12. Антология педагогической мысли Украинской ССР / [сост. Н. П. Калениченко]. – М. : Педагогика, 1988. – 640 с.
13. Анцыферова Л. И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности / Л. И. Анцыферова // Психологический журнал. – 1981. – Т. 2, № 2. – С. 8-18.
14. Аринин А. Н. Личность и общество : духовно-нравственный потенциал / А. Н. Аринин, Б. И. Коваль, Т. Б. Коваль. – М. : ООО «Соверо-Принт», 2003. – 368 с.
15. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1975– .
Т. 1 : Метафизика / [ред. В. Ф. Асмус]. – 1975. – 550 с.
Т. 4 : Поэтика / [пер. с древнегреч. : общ. ред. А. И. Доватура]. – 1983. – 830 с.
16. Арістотель. Нікомахова етика / Арістотель ; [пер. с давньогрецької В. Ставнюк]. – К. : Аквілон-Плюс, 2002. – 480 с.
17. Арутюнов Ю. С. Деловая игра «Мозговая атака» : метод. пособ. / Ю. С. Арутюнов, В. Г. Дера, В. П. Слободян. – М. : ИПКИР, 1989. – 26 с.
18. Асадуллина С. Х. Влияние самооценки на формирование профессионально-педагогической направленности личности будущего учителя : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Асадуллина Светлана Халиулловна. – М., 1986. – 169 с.
19. Асмолов А. Г. Психология личности : принципы общепсихологического анализа / А. Г. Асмолов. – 2-е изд. перераб. – М. : Смысл; ИЦ «Академия», 2002. – 416 с.
20. Асташова Н. А. Учитель : проблема выбора и формирование ценностей / Н. А. Асташова. – М. : МПСИ ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2000. – 272 с.
21. Атватер И. Я Вас слушаю : (Советы руководителю, как правильно слушать собеседника). («I Hear You». How to Use Listening Skills for Profit) / И. Атватер ; [пер. с англ.]. – [2-е изд.]. – М. : Экономика, 1988. – 111 с.
22. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
23. Афонькина Ю. А. Генезис профессиональной направленности : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора психол. наук : спец. 19.00.13 «Психология развития, акмеология» / Ю. А. Афонькина. – СПб., 2003. – 33 с.
24. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / Ю. К. Бабанский ; [сост. М. Ю. Бабанский ; авт. вступ. ст. Г. Н. Филонов и др.]. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с.
25. Бабанский Ю. К. Личностный фактор оптимизации обучения / Ю. К. Бабанский // Вопросы психологии. – 1984. – № 1. – С. 51–57.
26. Бадмаев Б. Ц. Методика преподавания психологии : учеб.-метод. пособ. для препод. и аспирантов вузов / Б. Ц. Бадмаев. – М. : Гуманит. изд. центр «Владос», 1999. – 304 с.
27. Барышева Т. Д. Особенности профессиональной направленности будущих педагогов и психологов и условия ее трансформации на начальных уровнях профессионализации / Т. Д. Барышева // Вектор науки. (ТГУ). – 2011. – №4(7). – С. 38-41.
28. Белкин А. С. Ситуация успеха. Как ее создать : [кн. для учителя] / А. С. Белкин. – М. : Просвещение, 1991. – 176 с. – (Мастерство учителя : идеи, советы, предположения).
29. Бенеке Ф. Э. Руководство к воспитанию и учению : (Соч. Д-ра Ф. Э. Бенеке) : в 2 ч. / Ф. Э. Бенеке ; [пер. с послед. нем. изд. под ред. Н. Х. Весселя]. – СПб. : тип. и лит. К. Сорванова и К°, 1871-72 (обл. 1874)-1872– .
Ч. 1 : Руководство к воспитанию. – 1871-1872. – 480 с.
30. Бердяев Н. А. Философия свободного духа / Н. А. Бердяев. – М. : «Республика», 1994. – 480 с.
31. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1986. – 422 с.
32. Беспалько В. П. О возможностях системного подхода в педагогике / В. П. Беспалько // Советская педагогика. – 1990. – № 7. – С. 59–60.
33. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров. (педагогика третьего тысячелетия) : учеб.-метод. пособ. / В. П. Беспалько. – М. : МПСИ ; Воронеж : «МОДЭК», 2002. – 352 с. – (Библиотека педагога-практика).
34. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов : учеб.-метод. пособ. / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. – М. : Высшая школа, 1989. – 144 с.
35. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 190, [1] с.
36. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003– .
Кн. 1 : Особистісно орієнтований підхід : теоретико-технологічні засади: навч.-метод. видання. – 2003. – 280 с.
Кн. 2 : Особистісно орієнтований підхід : науково-практичні засади : навч.-метод. посіб. – 2003. – 344 с.
37. Бех І. Д. Емоції в процесі морального виховання памолоді / І. Д. Бех // Початкова школа. – 1996. – №10. – С. 8-11.
38. Бехтерев В. М. Объективное исследование нервно-психической деятельности / В. М. Бехтерев // Обозрение психиатрии, неврологии и экспериментальной психологии. – 1907. – №9. – С. 513-536.
39. Бим-Бад Б. М. Очерки по истории и теории педагогики / Б. М. Бим-Бад – М. : Изд-во УРАО, 2003. – 272 с.
40. Білаучук А. В. Рівень професійної спрямованості студентів-перекладачів / А. В. Білаучук // Шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу на факультеті перекладачів : наук.-практ. конф., 22 квіт. 2008 р. : тези доповід. – К. : КНЛУ, 2008. – С. 18 - 24.
41. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
42. Блинова О. Є. Формування відкритості до спілкування у майбутнього вчителя : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Блинова Олена Євгеньєвна. – К., 2000. – 192 с.
43. Бобкова М. Г. Формирование профессиональной установки педагога на эмпатийный способ взаимодействия : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Бобкова Марина Геннадьевна. – Тобольск, 2005. – 216 с.
44. Богданова І. М. Педагогічні інновації в школі підготовки вчителя : кінець ХХ – початок ХХІ століття : монографія / І. М. Богданова. – Одеса : М. П. Черкасов, 2009. – 157 с.
45. Богданова І. М. Технології в освіті : теоретико-методологічний аспект : монографія / І. М. Богданова. – Одеса : ТЕС, 1999. – 146 с.
46. Богоявленская Д. Б. К вопросу о дивергентном мышлении / Д. Б. Богоявленская, И. А. Сусоколова // Психологическая наука и образование. – 2006. – №1. – C. 85-95.
47. Бодалёв А. А. Психология о личности / А. А. Бодалёв. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – 190 с.
48. Божович Л. И. Изучение личности и формирование ее в онтогенезе / Л. И. Божович // Проблемы управления процессом формирования личности : материалы второго симпозиума / [под ред. А. В. Зосимовского, Л. И. Рувинского]. – М. : Изд-во МГУ, 1972. – С. 7-18.
49. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. (Психологическое исследование) / Л. И. Божович. – М. : Просвещение, 1968. – 464 с.
50. Божович Л. И. Проблемы формирования личности : Избранные психологические труды / Л. И. Божович ; [ред. авт. ст. Д. И. Фельдштейн]. – М. : Изд-во «Ин-т практ. психологии», 1997. – 349 с.
51. Большая Советская Энциклопедия : в 30 т. / [гл. ред. А. М. Прохоров]. – [изд. 3-е]. – М. : Советская энциклопедия, 1969– .
Т. 10. – 1972.– 592 с.
52. Большев Л. Н. Таблицы математической статистики / Л. Н. Большев, Н. В. Смирнов. – М. : Наука, 1983. – 416 с.
53. Большой психологический словарь / [сост. и общ. ред. Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко]. – СПб. : «Прайм-ЕВРОЗНАК», 2003. – 672 с. – (проект «Психологическая энциклопедия»).
54. Большой энциклопедический словарь. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : «Большая Российская энциклопедия» ; СПб. : «Норинт», 2001. – 1456 с.
55. Бондаревская Е. В. Гуманистическая парадигма личностно ориентированного образования / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1997. – №4. – С. 11-17.
56. Борисенко С. Б. Методы формирования и диагностики эмпатии учителей : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика и история образования» / С. Б. Борисенко. – Л. : 1988. – 14 с.
57. Борытко Н. М. Пространство воспитания : образ бытия : монография / Н. М. Борытко ; [науч. ред. Н. К. Сергеев]. – Волгоград : Перемена, 2000. – 225 с.
58. Братусь Б. С. Аномалии личности / Б. С. Братусь. – М. : Мысль, 1988. – 304 с.
59. Брушлинский А. В. Субъект : мышление, учение, воображение : Избр. психол. тр. / А. В. Брушлинский. – 2-е изд., испр. – М. : МПСИ ; Воронеж : «МОДЭК», 2003. – 408 с.
60. Брюханова Н. О. Професійна спрямованість у структурі особистості викладача технічних дисциплін / Н. О. Брюханова // Гуманізація навчально-виховного процесу : [наук.-метод. зб]. – Вип. XLII. – Словянськ : СДПУ, 2008. – С. 35–41.
61. Будасси С. А. Самооценка личности / С. А. Будасси // Практические занятия по психологии / [под ред. акад. А. В. Петровского]. – М. : Просвещение, 1972. – С. 30-37.
62. Булатевич Н. М. Синдром емоційного вигоряння вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.04 «Медична психологія» / Н. М. Булатевич. – К., 2004. – 19 с.
63. Бутківська Т. В. Ціннісний вибір соціалізації учнів / Т. В. Бутківська // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1(14). – С. 130-137.
64. Бухало О. Л. Формування емоційної культури молодших школярів у процесі психолого-педагогічної взаємодії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / О. Л. Бухало. – Х., 2011. – 21 с.
65. Бэн А. Психология / А. Бэн ; [пер. с англ.]. – 2-е изд. доп. – СПб. : Тип. «Петерб. газ.», 1887. – XXII. – 456 с.
66. Василішина Т. В. Емпатія як фактор ефективності педагогічного спілкування : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Василішина Тетяна Васильївна. – К., 2000. – 180 с.
67. Васильєв Я. В. Структура та функції цільового компонента спрямованості особистості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Я. В. Васильев. – К., 2009. – 28 с.
68. Васьковская С. В. Психологические условия формирования профессионального самосознания будущего учителя : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / С. В. Васьковская. – Киев, 1987. – 17 с.
69. Введение в психологию : [учеб. для вузов] / [А. В. Брушлинский, В. П. Зинченко, Т. П. Зинченко и др. ; под общ. ред. А. В. Петровского]. – М. : Издательский центр «Академия», 1996. – 496 с.
70. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
71. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный поход : метод. пособ. / А. А. Вербицкий. – М. : Высш. шк., 1981. –207 с.
72. Верхова Ю. Л. Направленность личности : определение понятия, сущность и структура феномена / Ю. Л. Верхова // Актуальные проблемы психологического знания : [сб. науч. тр.]. – М. : МПСИ ; Воронеж : «МОДЭК», 2006. – Вып. 1. – С. 31–39.
73. Верхова Ю. Л. Формирование личностной и профессиональной направленности студентов в контекстном обучении : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / Ю. Л. Верхова. – Москва, 2007. – 21 с.
74. Ветрова В. В. Педагогическая рефлексия и условия ее формирования в процессе изучения дисциплин психологического цикла на заочных отделениях педвуза / В. В. Ветрова // Проблемы профессионально-педагогической подготовки учителя : [сб. науч. тр. / отв. ред. Ю. Т. Круглов]. – 1992. – №18. – С. 116-122.
75. Виленский М. Я. Образовательное пространство как педагогическая категория / М. Я. Виленский, Е. В. Мещерякова // Педагогическое образование и наука. – 2002. – № 2. – С. 8-12.
76. Виленский М. Я. Технологии профессионально-ориентированного обучения в высшей школе : учеб. пособ. / М. Я. Виленский, П. И. Образцов, А. И. Уман. – М. : Педагогическое общество России, 2004. – 144 с.
77. Винокурова М. И. Педагогический потенциал интерактивных технологий обучения как фактор развития коммуникативной компетенции студентов : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Винокурова Мария Ильинична. – Иркутск, 2007. – 196 с.
78. Волкова В. В. Формування професійної спрямованості студентів-менеджерів на початковому етапі навчання (на матеріалі англійської мови) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Волкова Валерія Володимирівна. – К., 2000. – 205 c.
79. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. / Н. П. Волкова – К. : Академвидав, 2007. – 616 с. – (Альма-матер).
80. Волкова Н. П. Формирование профессионально-педагогической направленности личности учащихся педагогических классов средних общеобразовательных школ : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Волкова Наталия Павловна. – Киев, 1989. – 184 с.
81. Володіна Н. В. Професійно-педагогічна спрямованість як шлях підвищення якості підготовки вчителя у педвузі / Н. В. Володіна, І. В. Дубинець // Вісник Житомирського державного університету імені І. Франка. – 2000. – № 6. – С. 18-20.
82. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1991. – 480 с.
83. Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский ; [сост., вступ. ст. А. А. Леонтьев]. – М. : Эксмо : Смысл, 2003. – 1135 с. – (Библиотека всемирной психологии).
84. Гегель Г. В. Ф. Сочинения : в 14 т. / Г. В. Ф. Гегель ; [пер. Б. Г. Столнера, под ред. М. Б. Митина]. – М. ; Л. : Соцэкгиз, 1929– .
Т. 5 : Наука логики. – 1937. – 715 с.
85. Гельвеций К. А. О человеке, его умственных способностях и его воспитании / К. А. Гельвеций – М. : Соцэкгиз, 1938. – 483 с.
86. Гербарт Иоганн Фридрих Избранные педагогические сочинения / И. Ф. Гербарт ; [ред. перевода и примеч. проф. Г. П. Вейсберга ; вводная статья М. К. Баумана и проф. Г. П. Вейсберга]. – М. : Учпедгиз, 1940– .
Т. 1. – 1940. – 292 с.
87. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Б. С. Гершунский – М. : Изд-во «Совершенство», 1998. – 605 с.
88. Гинецинский В. И. Основы теоретической педагогики : учеб. пособ. / В. И. Гинецинский. – СПб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1992. – 148 с.
89. Гиппенрейтер Ю. Б. Феномен конгруэнтной эмпатии / Ю. Б. Гиппенрейтер, Т. Д. Карягина, Е. Н. Козлова // Вопросы психологии. – 1993. – №4. – С. 61-68.
90. Голубев А. И. Воспитание профессионально-педагогической направленности учащихся педагогических училищ во внеклассной работе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / А. И. Голубев. – Ленинград, 1956. – 21 с.
91. Гоноболин Ф. Н. О некоторых психических качествах личности учителя / Ф. Н. Гоноболин // Вопросы психологии. – 1975. – № 1. – С. 100-111.
92. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
93. Гордієнко Т. В. Розвиток професійно-педагогічної спрямованості у майбутніх учителів [Електроний ресурс] / Т. В. Гордієнко. – Режим доступу : http://nbuv.ua/portal/soc-gum/sitimn/2010.
94. Гриньова В. М. Аксіологічний підхід до проблеми педагогічної культури майбутнього вчителя / В. М. Гриньова // Шлях освіти. – 2002. – № 2. – С. 2-6.
95. Гриньова В. М. Професійна компетентність учителя : суть, структура, умови формування / В. М. Гриньова, Л. Г. Карпова. – Х. : Вид-во Віровець А.П. «Апостроф», 2011. – 109 с.
96. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) : монографія / В. М. Гриньова. – Х. : Основа, 1998. – 300 с.
97. Грошева Л. В. Влияние учебного сотрудничества студентов на развитие учебных учений как компонента предметно-практической сферы : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Грошева Лариса Валерьевна. – Калининград, 2000. – 171 с.
98. Губайдуллина А. Г. Дидактические условия формирования профессиональной направленности личности студентов-билингвов : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Губайдуллина Альфия Гарайхановна. – Казань, 2000. – 201 с.
99. Гузева Н. Ю. Формирование профессионально-значимых ориентаций будущего учителя в условиях педколледжа : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Гузева Наталья Юрьевна. – Оренбург, 1998. – 166 с.
100. Гусак О. Г. Педагогічна технологія створення ситуацій успіху майбутнього вчителя у професійній підготовці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. Г. Гусак. – Х., 2011. – 20 с.
101. Давыдов В. В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности / В. В. Давыдов // Вопросы психологии. – 2003. – №2. – С. 42-29.
102. Даниленко Л. І. Педагогічні інновації та інноваційні педагогічні технології : сутність і структура / Л. І. Даниленко // Нові технології навчання : [наук.-метод. зб.]. – 2005. – Вип. 40. – К. : НМЦВО, 2005. – С. 270-276.
103. Даниленко Л. І. Менеджмент інновацій в освіті / Л. І. Даниленко. – К. : Шк. світ, 2007. – 120 с.
104. Даниленков А. А. Педагогические условия формирования мотивации поведения у подростков-правонарушителей : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Даниленков Александр Александрович. – Калининград, 2000. – 170 с.
105. Данилов М. А. Взаимоотношение всеобщей методологии науки и специальной методологии педагогики /М. А. Данилов // Материалы I науч. конф. ученых-педагогов соц. стран [«Проблемы социалистической педагогики»]. – М. : Педагогика, 1973. – С. 53-75.
106. Дегтяр Г. О. Формування рефлексивної культури студентів педагогічних університетів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Г. О. Дегтяр. – Х., 2006. – 19 с.
107. Декарт Р. Сочинения : в 2 т. / Р. Декарт ; [пер. с лат. и франц. / сост., ред., вступ. ст. В. В. Соколова]. – М. : Мысль, 1989– .– (Философ. наследие ; Т.106).
Т. 1. – 1989. – 654 с.
108. Демичева І. О. Показники професійного саморозвитку вчителя / І. О. Демичева // Педагогіка і психологія : [зб. наук. праць]. – Х. : ОВС, 2002. – С. 109-112.
109. Денисенко Н. В. Впровадження кредитно-модульної системи навчання : проблеми і перспективи [Електроний ресурс] / Н. В. Денисенко.– Режим доступу до журн : http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/6/statti/2denisenko.htm.
110. Деркач Т. С. Формирование профессиональной направленности студентов во внеучебной работе (на материале педвузов) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Деркач Татьяна Сергеевна. – Ярославль, 1972. – 298 с.
111. Джавахишвили Е. В. Направленность в структуре личности как предмет исследования / Е. В. Джавахишвили, А. С. Прангишвили. – Тбилиси : «Мецниереба», 1975. – 127 с.
112. Джемс Уильям Психология /Уильям Джемс ; [под ред. Л. А. Петровской]. – М. : Педагогика, 1991. – 368 с. – (Классики мировой психологии).
113. Джонсон Д. Методы обучения. Обучение в сотрудничестве / Д. Джонсон, Р. Джонсон, Э. Джонсон-Холубек ; пер. с англ. З. С. Замчук. – СПб. : Экон. Шк., 2001. – 256 с.
114. Дидро Д. Собрание сочинений : в 10 т. / Д. Дидро. – М. : Госполитиздат, 1935– .
Т. 10. – 1947. – 567 с.
115. Директивы ВКП(б) и постановления Советского правительства о народном образовании : сб. док. за 1917-1947 гг. / [сост. канд. пед. наук Н. И. Болдырев]. – 1947. – Вып. 1-2. – М.-Л. : Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 13-я тип. треста «Полиграфкнига», 1947. – 304 с.
116. Дистервег Ф. Избранные педагогические сочинения / Ф. Дистервег – М. : Гос. учеб.-пед. изд-во Мин. просвещ. РСФСР, 1956. – 374 с.
117. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посіб. / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
118. Дикова-Фаворська О. М. Організація навчально-виховного процесу за кредитно-модульною системою / О. М. Дикова-Фаворська, Г. П. Мошковська // Матеріали наук.-практ. семінару [«Кредитно-модульна система організації навчального процесу»], (Київ, 3 груд. 2007 р.). – К., 2007. – С. 10-15.
119. Дмитренко Т. В. Формирование педагогической направленности студентов университета в процессе коллективной творческой деятельности : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Дмитренко Тамара Владимировна. – Тюмень, 1983. – 191 с.
120. Добрынин Н. Ф. О преподавании психологии в педагогических высших учебных заведениях / Н. Ф. Добрынин // Советская педагогика. – 1947. – №7. – С. 73-82.
121. Додонов Б. И. О системе «Личность» / Б. И. Додонов // Вопросы психологии. – 1985. – № 5. – С. 36-45.
122. Додонов Б. И. Потребности, отношения и направленность личности / Б. И. Додонов // Вопросы психологии. – 1973. – № 1. – С. 18–29.
123. Додонов Б. И. Эмоция как ценность / Б. И. Додонов. – М. : Политиздат, 1978. – 272 с.
124. Долинська Л. В. Психологія ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя / Л. В. Долинська, Н. П. Максимчук. – Кам’янець-Подільський : ФОП, 2008. – 124 с.
125. Доронина Н. Н. Психологические особенности профессиональной направленности студентов педагогической специальности : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Доронина Наталия Николаевна. – Курск, 2006. – 204 с.
126. Дрозденко К. С. Загальна психологія в таблицях і схемах : навч. посіб. / К. С. Дрозденко – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.
127. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. – [3-е изд.]. – СПб. : Питер, 2007. – 368 с.
128. Дубасенюк О. А. Дослідження професійно-педагогічної спрямованості майбутніх учителів / О. А. Дубасенюк // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. – 2000. – № 6. – С. 12-14.
129. Дубасенюк О. А. Інноваційні навчальні технології – основа модернізації університетської освіти / О. А. Дубасенюк // Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін : [зб. наук.-метод. праць / за заг.ред. О. А. Дубасенюк]. – Житомир : Вид-во ЖДУ, 2004. – С. 3-14.
130. Дубовицкая Т. Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов / Т. Д. Дубовицкая // Психологическая наука и образование. – 2004. – № 2. – С. 82-86.
131. Дуранов М. Е. Педагогика воспитания и развития личности учащегося / Дуранов М. Е., Жернов В. И., Лешер О. В. – Магнитогорск : МаГУ, 2001. – 356 с.
132. Духнович О. В. Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских / О. В. Духнович. – Львов : Тип. Ин-та Ставропиг., 1857– .
Ч.1 : Педагогика общая. – 1857. – 91 с.
133. Дюринг Е. Ценность жизни / Е. Дюринг ; [пер. с нем.]. – Минск : Харвест ; М. : АСТ, 2000. – 334 с.
134. Дьяченко М. И. Психология высшей школы : учеб. пособ. для магистров пед. спец. вузов / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск : Тесей, 2003. – 351 с.
135. Егоров В. С. Философия открытого мира / В. С. Егоров. – М. : МПСИ ; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2002. – 320 с.
136. Егорычева И. Д. Личностная направленность подростка и метод ее диагностики / И. Д. Егорычева // Мир психологии. – 1999. – № 1. – С. 264-277.
137. Елисеева И. И. Общая теория статистики / И. И. Елисеева, М. М. Юзбашев. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 656 с.
138. Енциклопедія освіти / АПН України ; [гол. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
139. Ефремова Т. Ф. Современный толковый словарь русского языка : в 3 т. / Т. Ф. Ефремова. – М. : АСТ, Астрель, Харвест, 2006– .
Т. 1 : А – Л. – 2006. – 1168 с.
140. Євдокимов В. І. Технологія особистісно орієнтованого навчання як інноваційне педагогічне явище / В. І. Євдокимов // Новий колегіум. – 2007. – №5. – С. 20-26.
141. Євтух М. За педагогічною технологією. (До питання про нові методичні підходи при проектуванні навчальних занять у вищій школі) / М. Євтух, О. Сердюк // Вища освіта України. – 2001. – №1. – С. 71-81.
142. Єрьоменко О. А. Витоки демократичних відносин «учитель-учень» в історії зарубіжної педагогічної думки / О. А. Єрьоменко // Майстерня гуманності : Інформаційний вісник – Х. : Управл. освіти Київськ. район. ради, 2005. – Вип. 11. – С. 29–36.
143. Железняк Л. Ф. Проблема направленности личности в советской психологии / Л. Ф. Железняк // Вопросы психологии. – 1972. – № 5. –
С. 157-161.
144. Жернов В. И. Профессионально-педагогическая направленность личности студента : Теория и практика ее формирования : дис. … доктора пед. наук : 13.00.08 / Жернов Василий Иванович. – Магнитогорск, 1999. – 302 с.
145. Житие пророка Мухаммеда : Да благословит его Аллах и приветствует. – Симферополь : Эра, 2002. – 99 с.
146. Жития и творения русских святых / [сост. С. Тимченко]. – М. : Современник : изд-во Дон. монастыря, 1993. – 480 с.
147. Жукова К. В. Формирование профессиональной направленности как один из критериев качества образования // Матеріали ІІІ міжнар. конф. [«Стратегія якості у промисловості і освіті»], (Варна, Болгарія, 1-8 черв. 2007 р.) : Т. 2. / К. В. Жукова / [упоряд. : Т. С. Хохлова, В. О. Хохлов, Ю. О. Ступак]. – Дніпропетровськ-Варна : Фортуна-ТУ-Варна, 2007. – С. 134-137.
148. Забара С. С. Організація самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи / С. С. Забара // Матеріали наук.-практ. семінару [«Кредитно-модульна система організації навчального процесу»], (Київ, 3 груд. 2007 р.). – К., 2007. – С. 112-114.
149. Забродин Ю. М. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности человека / Ю. М. Забродин, Б. А. Сосно