ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗІ СКЛАДНОКООРДИНАЦІЙНИХ ВИДІВ СПОРТУ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

МЕДВЕДЄВА ІРИНА МИХАЙЛІВНА

На правах рукопису
УДК 378.134.01:796

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗІ СКЛАДНОКООРДИНАЦІЙНИХ ВИДІВ СПОРТУ

13.00.02-теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор пед. наук, професор
Носко М. О.

Київ-2009

ЗМІСТ

стр.
СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК І СКОРОЧЕНЬ .................................. 6
ВСТУП ............................................................................................................. 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЗІ СКЛАДНОКООРДИНАЦІЙНИХ ВИДІВ СПОРТУ (НА МАТЕРІАЛІ ФІГУРНОГО КАТАННЯ НА КОВЗАНАХ)................................................................................23
1.1. Професійно-педагогічні вимоги до процесу навчання майбутніх фахівців зі складнокоординаційних видів спорту........................................................................................... 23
1.2. Сучасна проблематика й тенденції розвитку складнокоординаційних видів спорту........................................................................................... 28
1.3. 1Система змагальної діяльності у складнокоординаційних видах спорту........................................................................................... 34
1.4. Особливості становлення й розвитку фігурного катання на ковзанах як виду спорту..............................................................41
1.5. Висновки до розділу....................................................................51

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА ЗІ СКЛАДНОКООРДИНАЦІЙНИХ ВИДІВ СПОРТУ НА ОСНОВІ ПРОПОНОВАНОЇ СТРУКТУРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ ФІГУРИСТІВ ...................................…..55
2.1. Методологія досліджень.............................................................55
2.2. 1 Методи і організація досліджень …………………..………… 59
2.3. Аналіз процесу підготовки майбутніх тренерів-викладачів у вищих навчальних закладах........................................................69
2.4. Показники, що визначають структуру пропонованої підготовки кваліфікованих фігуристів і закономірності їхнього взаємозв'язку..................................................................74
2.5. Структура і основні напрямки вдосконалення сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів.......................86
2.6. Висновки до розділу………………………...………………. ….96
РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ТРЕНЕРА-ВИКЛАДАЧА З ФІГУРНОГО КАТАННЯ НА КОВЗАНАХ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИДІ СПОРТУ..............................................103
3.1. Характерні риси діяльності і професійні функції тренера-викладача з фігурного катання на ковзанах............................105
3.2 Конкретна змагальна націленість і мотивація спортсмена...115
3.3. Техніка у фігурному катанні на ковзанах…….......................120
3.4. Структура змагальної діяльності в одиночному катанні…...132
3.5. Структура змагальної діяльності в парному катанні.............139
3.6. Структура змагальної діяльності в спортивних танцях на льоду...........................................................................................144
3.7. Композиція змагальних програм.............................................148
3.8. Спеціальна фізична підготовка кваліфікованих фігуристів..167
3.9. Хореографічна підготовка кваліфікованих фігуристів.........180
3.10. Готовність фігуриста до змагань.............................................184
3.11. Тактика змагальної діяльності фігуриста...............................190
3.12. Особливості змагальної діяльності у професійному фігурному катанні на ковзанах...................................................................193
3.13. Висновки до розділу..................................................................198

РОЗДІЛ 4. СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
ТРЕНЕРІВ-ВИКЛАДАЧІВ НА ОСНОВІ ПОБУДОВИ
ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ КВАЛІФІКОВАНИХ ФІГУРИСТІВ….................................................................. ….207
4.1. Пріоритетні тенденції професійної спрямованості процесу навчання майбутніх тренерів-викладачів з фігурного катання на ковзанах................................................................................ 208
4.2. Зміст програм мікро- і мезоциклів підготовки кваліфікованих фігуристів.................................................................................. 222
4.3. Побудова тренувального процесу в річному циклі підготовки.................................................................................. 235
4.4. Підготовка кваліфікованих фігуристів на заключних етапах багаторічного вдосконалення................................................. 241
4.5. Висновки до розділу.................................................................247

РОЗДІЛ 5. ЗМІСТ І ФОРМИ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ТРЕНЕРІВ-ВИКЛАДАЧІВ З ФІГУРНОГО КАТАННЯ НА КОВЗАНАХ З УРАХУВАННЯМ ВІДБОРУ І КОМПЛЕКСНОГО КОНТРОЛЮ В ПІДГОТОВЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ ФІГУРИСТІВ..................……………..251
5.1. Методичні підходи в процесі професійного навчання майбутніх тренерів-викладачів з фігурного катання на ковзанах......................................................................................253
5.2. Вік і динаміка спортивних результатів фігуристів................ 273
5.3. Основний відбір фігуристів на четвертому етапі багаторічної підготовки.................................................................................. 279
5.4. Заключний відбір фігуристів на п'ятому етапі багаторічної підготовки.................................................................................. 281
5.5. Контроль технічної й спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих фігуристів....................................................... 285
5.6. Контроль функціональної підготовленості кваліфікованих фігуристів.................................................................................. 292
5.7. Контроль психологічної підготовленості кваліфікованих фігуристів.................................................................................. 312
5.8. Контроль тренувальних і змагальних навантажень кваліфікованих фігуристів........................................................317
5.9 Травматизм і захворюваність спортсменів у фігурному катанні на ковзанах................................................................ 328
5.10. Висновки до розділу..................................................................333

РОЗДІЛ 6. ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК Й ОСНОВНІ НАПРЯМКИ
ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ........................................................................... 341
6.1. Визначення ефективності процесу навчання майбутніх тренерів-викладачів на основі впровадження сучасних технологій у підготовку кваліфікованих фігуристів..............341
6.2. Обговорення результатів досліджень і шляхи їхнього практичного використання....................................................... 350

ВИСНОВКИ .................................................................................................. 384

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. ....... 389

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК І СКОРОЧЕНЬ

ВУЗ - Вищий навчальний заклад;
НЕЛ – Навчальний елемент лекції;
НЕПР – Навчальний елемент практичного (семінарського) заняття;
НЕК – Навчальний елемент консультації;
НЕКМ – Навчальний елемент контрольного заходу: модульний контроль, залік, іспит;
ДЮСШ — Дитячо-юнацька спортивна школа;
КМС — Кандидат у майстри спорту;
КНГ — Комплексна наукова група;
МОК — Міжнародний олімпійський комітет;
МС — Майстер спорту;
МСМК — Майстер спорту міжнародного класу;
МСФ — Міжнародна спортивна федерація;
МСК— Міжнародна спілка Ковзанярів;
НОК — Національний олімпійський комітет;
СДЮШОР — Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву;
ШВСМ — Школа вищої спортивної майстерності;

ВСТУП

Актуальність теми. Формування нової освітньої системи відбувається в умовах відродження духовних цінностей суспільства й прискорення інтеграції України у світове співтовариство. Цільова спрямованість даного процесу, що обумовлює якість системи освіти, як складовій частини побудови стабільної держави представлена в концептуальному положенні Державної національної програми «Освіта (Україна XXI) і відбита в Законах України «Про освіту» [1991] і «Про вищу освіту» [2002], «Про фізичну культуру й спорт» [1994], Концепції професійної освіти України [1991], Концепції фізичного виховання в системі освіти України [1998], Концепції розвитку галузі фізичного виховання й спорту в Україні [1999].
Провідна роль в оновленні системи освіти належить вищим педагогічним навчальним закладам, тому що саме в них розробляються методологічні, змістовні й технологічні основи навчання на всіх його рівнях, формується педагогічне мислення й професіоналізм майбутнього фахівця - тренера. Особливою мірою це стосується професії викладача по фізичному вихованню й фахівця-тренера.
Нові підходи в забезпеченні спеціальної підготовки педагога - тренера відображають необхідність якісного росту рівня знань, професійних й особистісних якостей студента й вимагають перегляду пріоритетів у системі їх професійного навчання. Ефективність навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі визначається багатьма критеріями. Але найголовніший із них – відповідність процесу навчання майбутніх фахівців вимогам професійної діяльності, яку вони мають здійснювати.
Очевидність перегляду цілей навчання в системі освіти обумовлюється соціальним замовленням і сучасною системою потреб до підготовки фахівця-тренера.
Діяльність факультетів фізичного виховання педагогічних вузів тривалий час була спрямована, в основному, на підготовку фахівців з фізичної культури в загальноосвітніх закладах. Перехід сучасної вищої освіти на новий якісний рівень обумовив відкриття при університетах інститутів фізичної культури, які відповідно до навчального плану по напрямку 0102 «Фізичне виховання й спорт», затверджені Міністерством освіти й науки України, передбачають підготовку майбутнього фахівця зі спеціальності 6.010200 «Олімпійський і професійний спорт» за кваліфікацією «Тренер-викладач обраного виду спорту».
Вищезгадане визначає необхідність пошуку інноваційних підходів та технологій формування спеціальних знань та умінь у майбутніх фахівців-тренерів.
Підготовка фахівця – тренера з обраного виду спорту в інститутах фізичної культури при педагогічних університетах охоплює різні сфери змісту й методів навчання професійній діяльності. Вона є міждисциплінарною і комплексною, стосується як традиційних завдань з підготовки фахівця з фізичного виховання й спорту, так завдань і проблем, викликаних специфікою конкретного виду спорту.
Все це потребує нового погляду на особливості навчально-методичних засад процесу навчання фахівця з виду спорту, які базуються на теоретичному обґрунтуванні й побудові відповідної моделі тренера-викладача.
Аналіз педагогічної, філософської, психологічної, спеціальної й методичної літератури, досвіду практичної діяльності в галузі фізичного виховання й спорту свідчить про наявність ряду спірних питань, які вимагають рішення, а саме між:
• сучасними вимогами до рівня підготовки майбутнього тренера та реальним станом його у вищих навчальних педагогічних закладах;
• визнанням процесу навчання професійної спрямованості майбутніх тренерів системоутворюючим фактором освіти в цілому й невідповідним доказом цього положення в нормативно-правових документах і спеціальній літературі з теорії й методики фізичного виховання й спорту, основ загальної теорії спорту;
• доведеною необхідністю обґрунтування й впровадження системи професійного навчання тренерів у вищих навчальних закладах і відсутністю її концептуально-методичних засад;
• соціальним замовленням суспільства на посаду викладача-тренера, здатного займатися підготовкою спортсменів у спорті вищих досягнень, озброєного сучасними знаннями й методиками вдосконалення майстерності кваліфікованих спортсменів і фактично низьким рівнем освіти майбутніх фахівців в галузі спорту;
• об'єктивною необхідністю системи сучасного науково-методичного забезпечення навчання тренерів у вузі й наявністю розрізнених безсистемних неузгоджених елементів такого забезпечення;
• теоретично обґрунтованою доцільністю впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій в процес навчання тренерів і відсутністю науково-методичної літератури з цієї важливої проблеми.
У наявних методичних розробках і навчальних програмах підготовки майбутніх тренерів зі складнокоординаційних видів спорту відсутні відомості, які стосуються сучасної підготовки кваліфікованих спортсменів з урахуванням постійно мінливих тенденцій їхнього розвитку й особливостей їх змагальної діяльності. Це призводить до певних труднощів і порушення логічної послідовності в навчанні майбутніх педагогів-тренерів.
Така обставина обумовлена особливостями розвитку складнокоординаційних видів спорту, що відповідає характером рухової діяльності, збільшенням кількості престижних комерційних змагань і специфікою умов їхнього проведення, безперервним удосконаленням правил змагань, що припускають постійне відновлення й ускладнення змагальних програм, емоційно-стресовим характером змагальної боротьби й суб'єктивністю суддівства, які відбивають динамічність системи підготовки кваліфікованих спортсменів і необхідність її оперативної корекції з боку тренерів [В.Н. Болобан, 1990; М.В. Гришіна, 1991, В.М. Смолевській, Ю.К. Гавердовскій, 1999].
Значні зміни, що відбулися у фігурному катанні на ковзанах в змагальних вимогах за останні роки, висувають низку нових проблем у процесі навчання тренерів-викладачів, що логічно визначається відповідними змінами у сучасній підготовкці спортсменів у спорті вищих досягнень, і вимагають проведення в даному напрямку розробки й обґрунтування нових теоретико-методичних підходів, які відповідають на актуальні питання теорії, методики й, головне, практики спорту.
Будівництво нових штучних ковзанок в регіонах України, створення нових громадських організацій сприяють залученню широких верст населення до занять фігурним катанням на ковзанах. Це надає додаткову можливість майбутнім тренерам-викладачам вирішити питання працевлаштування та впровадження набутих в процесі навчання професійних знань та навичок в практичну діяльність з різним контингентом населення: дітьми, підлітками, молоддю, людьми середнього та похилого віку. Вищевказане потребує розробки відповідної навчальної документації та створенню курсів по підготовці тренерів-інструкторів з фігурного катання на ковзанах.
Результати досліджень, отримані на матеріалі фігурного катання на ковзанах, будуть представлені у виді узагальненої теоретико-методичної моделі й можуть використовуватися в родинних видах спорту.
Таким чином, аналіз методичної, психолого-педагогічної, медико-біологічної й спеціальної літератури, вивчення практичного досвіду викладання спеціальних дисциплін у вищих педагогічних й спеціальних навчальних закладах дозволяє зробити висновок, що до теперішнього часу у спадку педагогічної науки залишається невивченою проблема комплексного дослідження теорії й методики навчання студентів - майбутніх тренерів зі складнокоординаційних видів спорту.
Доцільність дослідження обумовлена: по-перше - пріоритетним значенням процесу навчання тренерів у сучасних цивілізованих умовах, який детермінує вимоги до рівня підготовки майбутніх фахівців, які здобувають професію; по-друге - необхідністю ефективного процесу їхнього навчання у вищих навчальних закладах, що відповідає соціально-економічним потребам і здійснюється лише за «умови впровадження» інноваційних технологій навчання майбутніх тренерів, які базуються на сучасних знаннях про підготовку спортсменів.
Зв'язок роботи з науковими напрямами, планами, темами. Дослідження, які становили основний зміст роботи в 1986 – 1990 р., здійснювалися у відповідності зі Зведеним планом науково-дослідних робіт Київського державного інституту фізичної культури. В 1991 – 1995 р. робота виконувалася, керуючись Зведеним планом НДР Міністерства України у справах молоді та спорту. Шифр проблеми 2.4. 4: «Навчання рухам у видах спорту зі складнокоординаційною структурою статодинамічної стійкості». В 1996 – 2000 роках
дослідження виконувалися відповідно до Державного плану науково-дослідних робіт у галузі фізичної культури й спорту України, у рамках напрямку досліджень 1.1 «Олімпійський спорт як система знань і сфера діяльності». Номер державної реєстрації 0196U010517. З 2001 р. дослідження проводилися у відповідності зі Зведеним планом НДР на 2001 - 2005 р. по темі 1.2.7. «Теоретико - методичні аспекти вдосконалення основ спортивної підготовки». Номер державної реєстрації 0101U006311. З 2004 р. дослідження проводилися відповідно до плану НДР НПУ імені М.П. Драгоманова по темі «Зміст, форми, засоби й методи спеціальної підготовки майбутніх учителів». Тему дисертаційної роботи затверджено рішенням Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 9 від 28 квітня 2009 р.) і узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 16 червня 2009 р.)
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад технології навчання майбутніх фахівців зі складнокоординаційних видів спорту (на матеріалі фігурного катання на ковзанах) як невід'ємної складової системи неперервної професійної освіти.
Завдання досліджень:
1) здійснити аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури з основ теорії і методики фізичного виховання та спорту, визначити прогресивні ідеї вітчизняного й закордонного досвіду для використання їх у процесі навчання студентів- майбутніх тренерів;
2) розробити та науково обґрунтувати концепцію процесу навчання тренера-викладача зі складнокоординаційних видів спорту, яка базується на оволодінні його професійними знаннями, уміннями та навичками, необхідними для сучасної підготовки кваліфікованих спортсменів з обраного виду спорту;
3) розробити модель професійної підготовленості тренера-викладача та його освітньо-кваліфікаційну характеристику відповідно до тенденцій розвитку виду спорту, сучасних вимог методики вдосконалення майстерності кваліфікованих фігуристів, особливостей їх змагальної діяльності;
4) встановити пріоритетні тенденції професійної спрямованості процесу навчання майбутніх тренерів-викладачів на основі впровадження сучасних знань та інноваційних технологій у підготовку кваліфікованих фігуристів;
5) визначити зміст процесу навчання тренерів-викладачів та розробити відповідний методичний супровід з урахуванням вимог Болонського процесу на основі обґрунтування сучасної системи підготовки кваліфікованих спортсменів, основних положень відбору та комплексної методики оцінювання спеціальної підготовленості фігуристів;
6) експериментально перевірити ефективність педагогічної системи професійного навчання майбутніх тренерів-викладачів у фігурному катанні на ковзанах, побудованої на основі впровадження сучасних знань та інноваційних технологій у підготовку кваліфікованих фігуристів з урахуванням тенденцій розвитку даного виду спорту та особливостей змагальної діяльності;
7) розробити науково-методичне забезпечення процесу навчання тренерів-викладачів з фігурного катання на ковзанах.
Об'єкт дослідження – процес навчання тренерів-викладачів у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження – модель засобів, методів та змісту навчання тренерів-викладачів зі складнокоординаційних видів спорту.
Загальна гіпотеза дослідження базується на припущенні, що основний зміст процесу навчання тренера-викладача зі складнокоординаційних видів спорту може бути забезпечено якщо:
• сформувати необхідні організаційно-методичні заходи наукового і педагогічного характеру, які приведуть до здобуття наукового знання, котре може вплинути на процес навчання майбутніх тренерів-викладачів з фігурного катання на ковзанах і допоможе їм в їх подальшій професійній діяльності привести своїх вихованців до високих спортивних досягнень;
• врахувати сучасні зміни в системі вдосконалення майстерності кваліфікованих фігуристів відповідно до особливостей змагальної діяльності і системи суддівських вимог;
• сформувати освітньо-професійну програму підготовки тренера з фігурного катання на ковзанах відповідно до полікомпетентності й поліструктурності його подальшої професійної діяльності;
• здійснити широке призначення проблемних профессіонально-орієнтованих форм навчання і інтелектуально-інформаційну підтримку організації освітньо-професійного простору.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять:
• базові принципи теорії пізнання - об'єктивність, науковість, діалектичность, історичність, цілісність, взаємозв'язок і взаємозалежність між різними елементами наукових знань, окремими їхніми підсистемами й ланками;
• системний методологічний підхід, що дозволяє майбутньому тренерові вдосконалювати підготовку спортсменів у спорті вищих досягнень;
• теорія діяльності, концепція аналізу і керування діяльністю, розроблена психологами шкіл Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, О.М. Леонтьєва, припускає розгляд діяльності в єдності її зовнішніх предметних і внутрішніх психологічних форм;
• теорія побудови рухів, розроблена Н.А. Бернштейном на підставі концептуальних положень та ідей І.М. Сєченова, І.П. Павлова, М.Є. Введенського, А.А. Ухтомського;
• теорія керування засвоєнням знань, формуванням дій і понять, розроблена П.Я. Гальпериним і вченими його школи;
• теорія дидактики, розроблена М.Н. Скаткіним, М.А. Даниловим та ін., що відбиває потреби суспільства в сфері навчання і сформувалась, як окрема галузь загальної педагогіки;
• принципові положення філософських концепцій освіти, як культури С.І. Гессена, І.А. Зязюна, педагогічних і психологічних концепцій В.А. Бодрова, О.В. Бондаревскої, В.І. Бондаря, Л.С. Виготського, В.М. Гриневої, К.М. Гуревич, І.С. Кона, І.Я. Лернера, В.І. Лугового, О.Г. Мороза, Н.Г. Нічкало, К.К. Платонова, О.Ц. Пуні;
• загальної теорії підготовки спортсменів в олімпійському спорті Б.О. Ашмарина, В.М.Болобана, Ю.В. Верхошанского, В.П. Волкова, Л.В. Волкова, Ю.К. Гавердовского, М.О. Годика, М.В. Гришіної, В.А. Запорожанова, Л.П. Матвєєва, О.М. Мішина, В.М. Платонова, В.М. Смолевського, В.П. Філіна.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані наступні теоретичні й емпіричні методи:
- аналітичний для вивчення філософських, психолого-педагогічних та медико-біологічних досліджень, нормативних документів, протоколи найбільших міжнародних змагань, у тому числі й Олімпійських ігор, щоденники переможців і призерів великих міжнародних змагань, а також досвід викладання спеціалізації у вищих навчальних закладах з метою встановлення рівня теоретичного й практичного рішення проблеми;
- узагальнення - для визначення понятійного апарата досліджень, формулювання їхніх концептуальних положень і висновків;
- системно-структурний - для розробки й обґрунтування структури сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів, вивчення взаємозв'язків її компонентів і оптимальних умов її цілісного функціонування з метою здійснення аналізу процесу навчання майбутніх тренерів;
- моделювання - для визначення моделі спеціальної підготовленості майбутніх тренерів на основі обґрунтування методології системи змагальної діяльності кваліфікованих фігуристів;
- педагогічні спостереження – для використання аналізу особливостей тренувальної й змагальної діяльності фігуристів з метою обґрунтування динаміки становлення вищої спортивної майстерності, обліку й аналізу тренувальних навантажень по обсягу й інтенсивності для проведення аналізу процесу навчання майбутніх тренерів;
- анкетування, опитування - для підтвердження важливості факторів, що обумовлюють особливості й тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, особливості його змагальної діяльності з позицій досвіду спеціалістів з фігурного катання на ковзанах;
- тестування – для стандартизації надійності та інформативності тестів для оцінки сторін фізичної й технічної підготовленості спортсменів згідно з загальновизнаними вимогами;
- експериментальний - для встановлення професійної спрямованості процесу навчання майбутніх тренерів на основі аналізу структури тренувального процесу кваліфікованих фігуристів з урахуванням сучасної специфіки виду спорту і його змагальної діяльності, а також визначення ефективності педагогічної системи спеціальної підготовки тренерів;
- медико-біологічні методи дослідження - для оцінки спеціальної працездатності кваліфікованих фігуристів і реакцій їхньої серцево-судинної системи;
- психофізичні методи - для вивчення основних властивостей нервової системи й одержання об'єктивної й суб'єктивної інформації про рівень розвитку психічних умінь та навичок;
- методи статистичної обробки фактичного матеріалу - з метою наукового обгрунтування сучасної структури системи підготовки кваліфікованих спортсменів у фігурному катанні на ковзанах і визначення ефективності професійної спрямованості процесу навчання майбутніх тренерів;
Експериментальна база досліджень. Дослідження проводилися протягом 1986 - 2009 р. у шість етапів:
На першому етапі (1986 - 1990 рр.) була обґрунтована наукова проблема дослідження, здійснювалося вивчення літератури з питань педагогіки, філософії освіти, процесу навчання тренерів, з основ сучасної системи підготовки спортсменів з складнокоординаційних видів спорту, матеріалів морфологічного, фізіологічного характеру, психології спорту. Обґрунтовано методологічні засади процесу навчання майбутніх тренерів зі складнокоординаційних видів спорту та виявлені співвідношення загальноосвітнього й спеціального рівня в їхній педагогічній майстерності.
На другому етапі (1991 - 1994 рр.) здійснено аналіз процесу навчання майбутніх тренерів на основі розроблених теоретичних і методичних основ системи й структури підготовки кваліфікованих спортсменів у фігурному катанні на ковзанах з урахуванням специфіки виду спорту, тенденцій розвитку й особливостей змагальної діяльності. Розроблено навчальну програму з фігурного катання на ковзанах для навчання студентів у фізкультурних вузах.
На третьому етапі досліджень (1995 - 1997 рр.) розроблена модель спеціальної підготовленості майбутніх тренерів-викладачів до вдосконалення майстерності спортсменів високого класу на основі обґрунтування методології системи змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів у фігурному катанні на ковзанах. Вивчено основи техніки й змагальна діяльність у фігурному катанні на ковзанах, досліджена структура спеціальної підготовленості фігуристів залежно від їхньої спеціалізації, кваліфікаційних і вікових особливостей.
На четвертому етапі досліджень (1998 - 2000 рр.) встановлені пріоритетні тенденції професійної спрямованості процесу навчання майбутніх тренерів з фігурного катання на ковзанах на основі аналізу структури тренувального процесу кваліфікованих фігуристів з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку виду спорту, характеристик його змагальної діяльності. Виявлено закономірності викладання методики планування й програмування найважливіших структурних одиниць тренувального процесу в системі навчання майбутніх тренерів-викладачів у педагогічних вузах. Розроблено навчальну програму для тренерів спортивних шкіл України по фігурному катанню на ковзанах.
На п'ятому етапі (2001 - 2003 рр.) розроблені основні положення для майбутніх тренерів-викладачів з фігурного катання на ковзанах щодо кількісного і якісного підходу до відбору кваліфікованих спортсменів й комплексної методики діагностичної оцінки їх спеціальної підготовленості з урахуванням тенденцій розвитку виду спорту, його специфіки й змагальної діяльності, що визначають зміст і принципи процесу навчання тренерів.
На шостому етапі (2004 - 2009 рр.) експериментально підтверджена ефективність педагогічної системи навчання майбутніх фахівців, тренерів-викладачів з фігурного катання на ковзанах, завершена статистична обробка експериментальних даних, проведена систематизація отриманих наукових результатів, сформульовані теоретичні висновки й практичні рекомендації для тренерів і викладачів з виду спорту.
Наукова новизна дослідження. Вперше представлено на матеріалі фігурного катання на ковзанах: цілісний об'єкт системи знань з визначеними зовнішніми й внутрішніми структурними зв'язками й відносинами функціонального порядку, які базуються на аналізі вивчення й обліку тенденцій та особливостей розвитку даного виду спорту; розроблена освітньо-кваліфікаційна характеристика тренера-викладача з фігурного катання на ковзанах, відповідно до тенденцій виду спорту; розроблена та апробована модель професійної підготовленості тренера-викладача з урахуванням сучасних вимог методики вдосконалення майстерності кваліфікованих фігуристів, особливостей їх змагальної діяльності; визначена структура змагальної діяльності фігуристів високої кваліфікації, що складається з техніки виконання елементів, які визначають складність програми, її композиційну побудову, ритмічність і виразність рухів; виявлені особливості модельних характеристик змагальних програм й обґрунтовані методичні закономірності їхньої побудови, розроблене й представлене дидактичне положення оперативної корекції і динамічності підготовки кваліфікованих спортсменів у складнокоординаційних видах спорту; проаналізовані тенденції розвитку професійного фігурного катання на ковзанах з урахуванням різних особливостей змагальної діяльності фігуристів-професіоналів; розроблене науково-методичне забезпечення тренерів-викладачів з фігурного катання на ковзанах.
Подальшого розвитку набули питання, що стосуються визначення пріоритетних напрямів у процесі навчання майбутніх тренерів, які базуються на структурному аналізі тренувального процесу кваліфікованих фігуристів з урахуванням сучасної специфіки даного виду спорту на основі програм макро-, мезо й мікроциклів різних видів і особливостей змагальної діяльності у фігурному катанні на ковзанах; змісту й принципів фахового навчання тренерів-викладачів щодо основних положень відбору кваліфікованих фігуристів, комплексної методики оцінки їхньої спеціальної підготовленості.
Удосконалено методику тренувальних занять для розвитку рухових якостей і спеціальних здатностей, які забезпечують високий рівень спортивної майстерності фігуристів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні й впровадженні в навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти дидактико-методичної системи навчання спеціальної спрямованості майбутніх фахівців зі складнокоординаційних видів спорту. Визначені основні підходи у формуванні їх педагогічної майстерності, які базуються на вивченні сучасної системи підготовки спортсменів, що побудована з урахуванням особливостей, тенденцій розвитку виду спорту і спрямована на досягнення максимально можливого спортивного результату. На підставі наведених даних підготовлено зміст навчальних курсів: «Основи підготовки спортсменів», «Основи спортивного тренування», «Спортивне педагогічне вдосконалення» і створене їхнавчально -методичне забезпечення.
Матеріал, наведений у роботі, використовується для удосконалення курсу викладання теорії і методики фігурного катання на ковзанах у вищих спеціальних навчальних закладах, а також для подальшого вивчення різних аспектів спортивного тренування як у фігурному катанні на ковзанах, так і в інших складнокоординаційних видах спорту.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці концепції процесу навчання майбутніх тренерів-викладачів з фігурного катання на ковзанах на основі запропонованої експериментальної системи підготовки кваліфікованих фігуристів зі складнокоординаційних видів спорту, а також моделі спеціальної підготовленості майбутніх тренерів на основі обгрунтування змагальної діяльності кваліфікованих фігуристів (підручник «Фигурное катание на коньках», монографії «Система подготовки спортсменов в фигурном катании на коньках», монографії «Теоретико - методичні засади підготовки фахівців зі складнокоординаційних видів спорту», навчальній програмі для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ з фігурного катання на ковзанах та навчальній програмі для фізкультурних вузів, опублікованої у співавторстві зі Шликовою О.Л.
Впровадження результатів досліджень здійснено у процесі підготовки студентів на кафедрі велосипедного і зимових видів спорту Національного університету фізичного виховання і спорту (акт впровадження від 16.07.2002 р.), кафедрі олімпійського та професійного спорту Національного університету фізичного виховання і спорту (акт впровадження від 10.06.2002 р.), кафедрі теорії та методики фізичного виховання і спорту Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (від 03.04.2006). Розробка і удосконалення методів і технологій процесу підготовки спортсменів високого класу в підготовку національної збірної команди України з фігурного катання на ковзанах - Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту (акт впровадження від 10.06.2002 р.), Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту при НУФВСУ (акт впровадження від 10.06.2002 р.), Українська Федерація фігурного катання на ковзанах (акт впровадження від17.08.2009 р.), СДЮШОР «Сюїта» (акт впровадження від19.08.2009 р.).
Вірогідність результатів досліджень забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень дослідження, ґрунтуючись на принципові філософські, психолого-педагогічні концепції, загальну теорію підготовки спортсменів в олімпійському спорті, тенденції розвитку складнокоординаційних видів спорту, реалізацію комплексної методики дослідження, що адекватні його логіці й науковому апарату, системним аналізом існуючого емпіричного матеріалу, а також результатами підтвердження ефективності теоретичної моделі на практиці.
Апробація результатів досліджень. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження та підготовлені на їх основі практичні та методичні матеріали постійно доповідались та обговорювались на: Всесоюзному семінарі тренерів і суддів з фігурного катання на ковзанах в 1988 р.; семінарі суддів і тренерів України з фігурного катання в 1994 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції завідуючих кафедр олімпійського й професійного спорту в січні 2001 р.; нараді провідних тренерів України в травні 2001 р.; наукових семінарах у НПУ імені М.П. Драгоманова протягом 2005 - 2006 р. на кафедрі теорії та методики фізичного виховання і спорту; протягом 2004 - 2009 р. – на міжнародних науково-практичних семінарах суддів (Будапешт, Угорщина; Оберсдорф, Німеччина; Париж, Франція),на міжнародному семінарі суддів і тренерів з фігурного катання на ковзанах (квітень 2007 року, місце проведення - Будинок футболу України), науково-практичному семінарі для тренерів з фігурного катання на ковзанах з доповіддю на тему: «Професійна підготовка тренера - викладача з фігурного катання на ковзанах» у м. Миколаєві з 27 липня по 3 серпня 2007 року, науково-практичному семінарі кафедри теорії й методики фізичного виховання Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка з доповіддю на тему: «Модель професійної підготовленості тренера-викладача з фігурного катання на ковзанах з урахуванням особливостей змагальної діяльності у виді спорту», науково-практичному семінарі «Єдність навчання й наукових досліджень - головний принцип університету» 5 - 6 лютого 2008 року в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова з доповіддю по темі дисертації, міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров’я і професійно-педагогічної підготовки різних верст населення» 12-13 березня 2009 року в Національному педагогічному університеті імені М.П Драгоманова.
Публікації. Основні результати дисертаційних досліджень опубліковано у 42 наукових та науково-методичних працях, в тому числі: 1 підручнику, 2 монографіях, 2 навчальних програмах, навчальному посібнику, 23 статтях у провідних фахових виданнях; 10 статтях в наукових журналах і збірниках наукових праць, 3 тезах конгресів і конференцій.
Кандидатська дисертація «Структура и содержание специальной физической подготовки спортсменов на этапе начального обучения в фигурном катании на коньках» (специальность 13.00.04-теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки) була захищена 26 грудня 1985 року. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використані.
Структура дисертації: робота складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (437), викладена на 435 стор., основний змі

Список литературы

ВИСНОВКИ
На основі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки:
1. В результаті теоретичного аналізу спеціальної літератури, узагальнення досвіду практичної діяльності спеціалістів, суддівства змагань різного рівня і проведеного дослідження було виявлено особливості розвитку фігурного катання на ковзанах, на матеріалі якого представлена модель сучасної системи підготовки кваліфікованих спортсменів. До особливостей розвитку виду спорту відносяться: незвичайна опора леза ковзана на льодову поверхню, різномаїття форм пересування на ковзанах, техніка виконання елементів, види фігурного катання на ковзанах, спеціальні здібності і спеціалізовані відчуття фігуриста, змагальні композиції, що сполучають технічну майстерність спортсмена та його артистичність.
2. Теоретичні основи процесу навчання майбутніх тренерів –викладачів зі складнокоординаційних видів спорту полягають в оволодінні ними професійними знаннями, уміннями та навичками, що обумовлюють особливості сучасної підготовки кваліфікованих фігуристів, які отримані на основі урахування тенденцій розвитку виду спорту, його змагальної діяльності та суддівських вимог.
Нові елементи знань та результати їх практичної реалізації можуть розглядатись як на рівні узагальнених характеристик груп видів спорту, так і на рівні обраного виду спорту, його дисципліни чи виду змагань.
Удосконалення процесу навчання майбутніх тренерів – викладачів зі складнокоординаційних видів спорту у педагогічних університетах передбачає впровадження кредитно – модульної системи в їх навчальний план у відповідності з основними положеннями Болонського процесу, розробку концептуально – методичних основ викладання дисциплін професійної спрямованості з впровадженням інноваційних технологій, побудованих на основі знань про сучасну підготовку кваліфікованих фігуристів, тенденціях розвитку сучасного спорту та особливостей його змагальної діяльності.
3. Аналіз процесу навчання майбутніх фахівців, тренерів – викладачів з фігурного катання на ковзанах з позиції сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів свідчить про необхідність науково – методичного оновлення змісту навчання і впровадження в цей процес інноваційних технологій навчання. Вивчення історії розвитку виду спорту й особливостей його становлення, організація керування зазначеним видом спорту у світі, на основі даних опитування фахівців високої кваліфікації, суддів, тренерів і спортсменів дозволило визначити тенденції розвитку фігурного катання на ковзанах, основними компонентами яких є: підвищення соціальної значущості та популярності цього виду спорту, ускладнення змагальних програм, збільшення кількості престижних комерційних змагань, щорічні зміни і доповнення правил змагань, суб'єктивна система суддівства.
Виявлені фактори визначають динамічність сучасної системи підготовки спортсменів у фігурному катанні на ковзанах і передбачають її своєчасну корекцію й удосконалення, тим самим обумовлють оновлення відповідного змісту навчання майбутніх тренерів – викладачів та його науково – методичного забезпечення.
4. При розробці моделі професійної підготовленості тренерів – викладачів з фігурного катання на ковзанах враховувались сучасні вимоги до цієї професії, соціальне замовлення суспільства на посаду тренера–викладача здатного займатися підготовкою спортсменів у спорті вищих досягнень, озброєного сучасними знаннями й методиками вдосконалення майстерності кваліфікованих спортсменів.
Отримані результати досліджень дозволили представити узагальнену модель професійної підготовленості тренера – викладача з фігурного катання на ковзанах, що побудована на основі сучасної підготовки кваліфікованих спортсменів та напрямів її удосконалення і яка складається з урахуванням наступних положень:
• спортивна кваліфікація тренера, його власна підготовленість;
• педагогічні здібності майбутнього тренера: академічні, організаційні, дидактичні, комунікатівні, мажорні, перцептивні, експресивні, конструктивні, авторитарні, спеціальні;
• особливості творчої особистості: перцептивні, інтелектуальні, характерологічні;
• спеціальні знання, вміння та навички, пов’язані з особливостями і тенденціями розвитку фігурного катання на ковзанах;
• професійні функції: світоглядна, культурологічна, цілеспрямована, мотиваційна, інноваційна, коммунікативна, кваліфікаційна.
5. Встановлено, що приоритетні тенденції професійної спрямованості підготовки тренерів – викладачів визначаються основними напрямами, які базуються на обґрунтуванні методології сучасної системи підготовки кваліфікованих фігуристів і обумовлюються наступними структурними напрямами тренувального процесу, а саме удосконаленням: побудови і методики тренування змагальних композицій; спеціальних здібностей і спеціалізованих відчуттів; структури процесу підготовки кваліфікованих фігуристів; основних методів відбору кваліфікованих фігуристів на основному і заключному етапах підготовки; методик комплексної оцінки спеціальної, психологічної, функціональної та інших видів підготовленості кваліфікованих фігуристів; додаткових резервів підвищення ефективності системи підготовки спортсменів, профілактика травматизму.
6. Установлені дослідженням пріоритетні тенденції професійної спрямованості процесу навчання майбутніх тренерів – викладачів передбачають розробку та впровадження в їх навчальний процес програми «Спортивно – педагогічне вдосконалення», яка передбачає формування професійно – педагогічних знань, умінь та навичок, необхідних тренеру з обраного виду спорту. Програма розроблена з урахуванням сучасних вимог Болонського процесу та включає в свій зміст питання, які визначають спортивну та педагогічну майстерність майбутніх тренерів-викладачів.
7. Дослідженням доведено, що у зв’язку з сучасними вимогами до професії тренера, який спроможний виховати спортсменів високої кваліфікації та необхідністю вдосконалення набутих ним в процесі навчання у вузі професійних знань та навичок, виникла потреба у створенні курсів підвищення кваліфікації тренерів – викладачів.
Будівництво штучних ковзанок в Україні сприяє популярізації фігурного катання на ковзанах та росту інтересу до активних занять спортом, бажанням навчитись кататись на ковзанах дітей, молоді, людей середнього та похилого віку, що також вимагає принципового ставлення до підготовки тренерів – інструкторів, які працюють у клубах оздоровчої спрямованості.
Дана програма призначена для підвищення кваліфікації тренерів, навчання інструкторів з фігурного катання на ковзанах, що працюють зі спортсменами різної кваліфікації і людьми різного віку.
Метою проведення даного курсу є удосконалення професійних знань, умінь та навичок, необхідних для тренерської діяльності у фігурному катанні на ковзанах.
8. Результати дисертаційного дослідження свідчать про необхідність включення в навчальний процес з майбутніми тренерами –викладачами питань, пов’язаних з педагогічним аналізом комплексних обстежень українських фігуристів високої кваліфікації для визначення впливу попередніх тренувальних і змагальних навантажень. Вивчення досліджуваних показників функціональної підготовленості українських фігуристів свідчить про застосування у тренувальному процесі іноді надмірних нераціонально спланованих навантажень, котрі перевищують індивідуальні адаптаційні можливості деяких фігуристів, що проявляється у виснаженні серцево – судинної системи і призвело, у деяких випадках, до прояву ознак стомлення міокарда — початкової стадії перенавантаження серця, а також до порушення функції провідності, невідповідності між зрослою гіперфункцією і гіпертрофією шлуночків міокарда та їх метаболічним забезпеченням, до порушення функції автоматизму.
9. Встановлено, що в основі зростання досягнень у фігурному катанні на ковзанах лежить практична реалізація комплексних знань з урахуванням особливостей і тенденцій розвитку виду спорту, що забезпечують цілісний підхід і розглядають спортивну підготовку як багатофакторний процес, що постійно удосконалюється.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх завдань, пов’язаних з процесом навчання майбутніх фахівців-тренерів зі складнокоординаційних видів спорту. Подальшого дослідження потребують: питання оптимізації процесу навчання майбутніх тренерів –викладачів, проблеми методичного й дидактичного забезпечення цього процесу сучасними засобами; розробка теоретичних та методичних засад підготовки викладачів – тренерів зі складнокоординаційних видів спорту, а саме у фігурному катанні на ковзанах на факультетах підвищення кваліфікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абсалямова И.В. Обоснование и разработка режима тренировки при обучении и совершенствовании обязательных упражнений в фигурном катании на коньках: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/И.В. Абсалямова.— М., 1973.— 17 с.
2. Абсалямова И.В., Богданова Е.В. Фигурное катание: Комментарии к судейству./И.В. Абсалямова, Е.В. Богданова. — М.: Физкультура и спорт, 1981.— 142 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
3. Абсалямова И.В., Ирошникова Н.И. Фигурное катание: учебное пособ./И.В. Абсалямова, Н.И. Ирошникова.— М.: ГЦОЛИФК, 1981.— 71 с.
4. Аверкович Э.П., Попов Ю.А., Резников Ю.А., Суслаков Б.А. Объективизация судейства в гимнастике как проблема спортивной метрологи/ Э.П. Аверкович, Ю.А. Попов, Ю. А. Резников, Б.А. Суслаков. // Теория и практика физической культуры.— М., 1979.— № 7.— С. 47—49.
5. Аверьянов А. Н. Системные познания мира: Методологические проблемы. /Аверьянов А. Н. – М.: Политиздат, 1985. - (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
6. Агеевец В. У., Евсеев С. П., Лосин Б. Е. Анализ динамики процесса повышения квалификации специалистов по физической культуре./ В.У. Агеевец, С.П. Евсеев, Б.Е. Лосин. // Теория и практика физической культуры. – 1997. - № 12. – С. 13 – 15.
7. Айвазян Н.Н. Анализ и совершенствование структуры многолетней тренировки гимнастов-мужчин: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 - теория и методика профессионального образования/Н.Н. Айвазян.— М., 1975.— 24 с.
8. Акимова М. К. Психофизиологический подход к анализу интеллекта./ М.К. Акимова. // Психофизиологические вопросы становления профессионала. – М., 1976. – Вып. 2.
9. Алабин В.Г. Досконалення системи багаторічного тренування юних легкоатлетів: автореф. дис. ...доктора пед. наук: 13.00.04/ Алабин Владимир Григорьевич. — К., 1993.— 45 с.
10. Алабин В.Г., Алабин А.В., Бизин В.П. Многолетняя тренировка юных спортсменов./В.Г. Алабин, А.В. Алабин, В.П. Бизин. - Харьков: Основа, 1993.- 242 с.
11. Алабин В.Г., Муллагильдина А.Я. Балет и спорт./ В.Г. Алабин, А.Я. Муллагильдина // Теория и практика физической культуры.— М., 1991.— № 10.— С.33—37.
12. Алексеев А.В. Педагогико-психологические методы оптимизации учебно-тренировочной и соревновательной деятельности./ А.В. Алексеев // Теория и практика физ. культуры.— 1993.— №2.— С.33—38.
13. Аманов К.А. Экспертно-статистические методы оценки спортивного мастерства гимнастов: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 - теория и методика профессионального образования/К.А. Аманов.— К., 1994.— 18 с.
14. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем./П.К. Анохин.— М.: Медицина, 1975.— 448 с.
15. Арзютов Г. М. Теорія і методика поетапної підготовки спортсменів (на матеріалі дзюдо): автореф. дис. ...доктора пед. наук: 13.00.04 / Арзютов Генадій Миколайович. – К., 2000. – 41 с.
16. Аркаев Л.Я., Сучилин Н.Г. Методологические основы современной системы подготовки гимнастов высшего класса./ Л.Я. Аркаев, Н.Г. Сучилин // Теория и практика физической культуры, 1997.— № 11.— С.17—25.
17. Астранд П. О. Факторы, обуславливающие выносливость спортсмена./П.О. Астранд // Наука в олимпийском спорте.— 1994.— №1.— С.43—47.
18. Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте./И.В. Аулик.— М.: Медицина, 1990.— 192 с.
19. Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: пособие для студентов, аспирантов и преподавателей физической культуры./Б.А. Ашмарин.— М.: Физкультура и спорт, 1978. — 223 с.
20. Багаутдинов Р.И. Взаимосвязь устойчивости вестибулярного анализатора с развитием двигательных качеств при скоростно-силовой мышечно-тренировочной работе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/Р.И. Багаутдинов.— Казань, 1972.— 18 с.
21. Баландин В.И., Блудов Ю.К., Плахтиенко В.А. Прогнозирование в спорте./В. И. Баландин, Ю.К. Блудов, В.А. Плахтиенко.— М.: Физкультура и спорт, 1986.— 191 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
22. Бальсевич В.К. Методические принципы исследований по проблеме отбора и спортивной ориентации./ В.К. Бальсевич//Теория и практика физ. культуры.— 1980.— №1.— С.31—34.
23. Бальсевич В.К. Конверсия высоких технологий спортивной подготовки как актуальное направление совершенствования физического воспитания и спорта для всех./В.К. Бальсевич //Теория и практика физ. культуры.— 1993.— №4.— С.21—23.
24. Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека. - М.: Теория и практика физической культуры, 2000. - 275 с.
25. Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека./В.К. Бальсевич, В.А. Запорожанов.— К.: Здоров’я, 1987.— 224 с.
26. Бег, бег, бег /Под общей ред. Ф.Уилта.—М.: Физкультура и спорт, 1967.— 376 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
27. Бегак Д.Е. О хореографии в спортивной гиманстике./Д.Е. Бегак// Гимнастика.— М.: Физкультура и спорт, 1979.— Вып. 2.— С.45—49.
28. Белокопытова Ж.А. Комплексная оценка специальных способностей девочек на начальном этапе обучения упражнениям художественной гимнастики: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/Ж.А.Белокопытова.— Киев, 1982.— 20 с.
29. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности./Н. А. Бернштейн.— М.: Медицина, 1966.— 350 с.
30. Бешелев С.Д. Гуркович Ф.Г. Экспертные оценки./С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гуркович.— М.: Наука, 1973.— 157 с.
31. Бирюк Е.В. Исследование функции равновесия тела и пути ее соревшенствования при занятиях художественной гимнастикой: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/Е.В. Бирюк.— М., 1972.— 29 с.
32. Благуш П.К. К теории тестирования двигательных способностей./П.К. Благуш.— М.: Физкультура и спорт, 1982.— 165 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
33. Боген М.М. Обучение двигательным действиям./М.М. Боген.— М.: Физкультура и спорт, 1985.— 192 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
34. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности: учебн. пособ. для вузов./ В.А. Бодров – М.: ПЕР СЕ, 2001. – 511 с.
35. Бойченко И.П., Крестовников А.Н., Лозанов Н.Н. Спорт и вестибулярный апарат: сб. науч. тр./ Ленинградский. науч.-исслед. ин-т физкультуры: ОГИЗ, 1936.— 110 с.
36. Болобан В.Н. Спортивная акробатика./В.Н. Болобан.— К.: Вища школа, 1988.— 166 с.
37. Болобан В.Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/В. Н. Болобан.— К., 1990.— 45 с.
38. Бондар В. І. Психолого-педагогічні чинники формування особистості майбутнього вчителя у педагогічному ВНЗ. – Наукове видання „Педагогічна і психологічна наука в Україні”. – Т. 1. Теорія та історія педагогіки. – К., Педагогічна думка, 2007. – С. 248-255.
39. Бондар В. І. Теоретико-методологічні засади формування конкурентоздатності студента педагогічного ВНЗ.// Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2007. - №17 (41). – Ч. 1. – С. 3-9.
40. Бретз К. Устойчивость равновесия тела человека: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/К. Бретз.— К., 1997.— 41 с.
41. Бриль М. С. Принципы и методические основы активного отбора школьников для спортивного совершенствования: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04/Бриль Михаил Сергеевич. – М., 1986. – 405 с.
42. Бубэ Х., Фэк Г., Штюблер Х. Тесты в спортивной практике./Х.Бубэ, Г. Фэк, Х. Штюблер.— М.: Физкультура и спорт, 1968.— 238 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
43. Булатова М.М. Теоретико-методические основы реализации функциональных резервов спортсменов в тренировочной и соревновательной деятельности: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04/Булатова Марина Михайловна.— К., 1996.— 356 с.
44. Булатова М.М., Платонов В.Н. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях./М.М. Булатова, В.Н. Платонов.— Киев: Олимпийская література, 1996.— 176 с.
45. Булгакова Н.Ж. Проблема отбора в процессе многолетней тренировки (на материале плавания): дис. … доктора пед. наук: 13.00.04/Булгакова Нина Жановна.— М., 1976.— 336 с.
46. Булич Э. Г. Здоровье человека / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 423 с.
47. Бухарцева И.Г., Александрова Г.В. Исследование прыгучести у фигуристов./И.Г. Бухарцева, Г.В. Александрова //Теория и практика физ. культуры.— 1978.—№9.— С.42—46.
48. Важны З. Прогнозирование в системе спортивной підготовки./З. Важны //Спорт за рубежом.— 1978.— №13.— С.4—13.
49. Вайнштейн А.Л., Жур В.П. Взаимосвязь общей и специальной подготовки в начальном периоде обучения./А.Л. Вайнштейн, В. П. Жур //Теория и практика физ. культуры.— 1974.— №6.— С.43—44.
50. Вайс Ц. Возраст и спортивный результат./Ц. Вайс //Спорт за рубежом.— 1976.— №12.— С.4—7, 15.
51. Вайцеховский С.М. Книга тренера./С.М. Вайцеховский.— М.: Физкультура и спорт, 1972.— 312 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
52. Вайцеховский С.М. Система спортивной подготовки пловцов к Олимпийским играм: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/С.М. Вайцеховский.— М., 1985.— 52 с.
53. Вахны М. Дзюдо: основы тренировки./М. Вахны.— Минск: Полымя, 1983.— 127 с.
54. Ващила В.В. Влияние вращательных нагрузок на состояние и взаимоотношения некоторых вегетативных и соматических функций у детей 4—13 лет: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/В.В. Ващила.— Вильнюс, 1970.— 12 с.
55. Верхошанский Ю.В. Исследование закономерностей процесса становления спортивного мастерства в связи с проблемой оптимального управления тренировкой (на материале скоростоно-силовых видов спорта): автореф. дис. на соискание учен. степени доктора. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/Ю.В. Верхошанский.— М., 1973.— 29 с.
56. Верхошанский Ю.В. Программирование и организация тренировочного процесса./Ю.В. Верхошанский.— М.: Физкультура и спорт, 1985.— 175 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
57. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов./Ю.В. Верхошанский.— М.: Физкультура и спорт, 1988.— 331 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
58. Верхошанский Ю.В. Актуальные проблемы современной теории и методики спортивной тренировки./Ю.В. Верхошанский // Теория и практика физ. культуры.— 1993.— №8.— С.21—27.
59. Верхошанский Ю.В. Шесть принципов СФП./Ю.В. Верхошанский// Тренер.— 1993.— №4.— С.3—17.
60. Верхошанский Ю.В. На пути к научной теории и методики спортивной тренировки./Ю.В. Верхошанский // Теория и практика физ. культуры.— 1998.— №2.— С.21—42.
61. Верхошанский Ю.В. Горизонты научной теории и методологии спортивной тренировки./Ю.В. Верхошанский // Теория и практика физ. культуры.— 1998.— №7.— С.41—54.
62. Визитей Н.Н. Физическая культура и спорт как социальное явление./Н.Н. Визитей.— Кишинев: Штиинца, 1986.— 161 с.
63. Высшее образование в ХХI в.: подходы и практические меры: ЮНЕСКО, Париж, 5 – 9 октября 1998// Alma Mater (Вестник высшей школы). – 1998. - № 11. – С. 3 – 9.
64. Возраст и становление спортивного мастерства / Под ред. В.М. Волкова: Научные тр. Смоленского гос. ин-та физической культуры.— Смоленск, 1977.- 233 с.
65. Вільчковській Є.С. Самооцінка професійної підготовки студентами-випускниками факультетів фізичного виховання та фізкультурних ВНЗ України та Польщі. /Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту:Наукова монографія /Є.С. Вільчковський; За ред. проф.С.С.Єрмакова.- Х.: ХДАДМ (ХХПІ),2008.-№8.-С.22-34.
66. Волков В.М. Восстановительные процессы в спорте./В.М. Волков.— М.: Физкультура и спорт, 1977.— 144 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
67. Волков В.М. Управление предсоревновательным состоянием спортсмена./В.М. Волков// Современный олимпийский спорт: международный конгресс, Киев, 10—15 мая 1993 г.: тезисн. докл..— К.: КГИФК, 1993.— С.244—246.
68. Волков В.М., Ромашов А.В. Некоторые аспекты формирования спортивного майстерства./В.М. Волков, А.В. Ромашов // Теория и практика физ. культуры.— 1976.— №10.— С.19—22.
69. Волков В.М., Филин В.П. Спортивный отбор./В.М., В.П. Филин.— М.: Физкультура и спорт, 1983.— 176 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
70. Волков Л.В. Вибір спортивної спеціалізації./Л.В. Волков.— К.: Здоров’я, 1973.— 163 с.
71. Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 294 с.
72. Волков Л. В. Молодший шкільний вік: виховна спрямованість занять фізичною культурою і спортом / Навч. посібник. – К.: Освіта України, 2008. – 120с.
73. Волков Н.И. Энергетический обмен и работоспособность человека в условиях напряженной мышечной деятельности: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/Н.И. Волков.— М., 1969.— 57 с.
74. Воробьев А.Н. Принцип индивидуализации — фикция или закономерность в современном тренировочном процессе./А.Н. Воробьев // Теория и практика физ. культуры.— 1986.— №6.— С.29—31.
75. Воробьев А.Н. Тренировка, работоспособность, реабилитация./А.Н. Воробьев.— М.: Физкультура и спорт, 1989.— 270 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
76. Воробьев М.И., Медведева И.М. Фигурное катание на коньках./М.И. Воробьев, И.М. Медведева.— К.: Рад. шк., 1990.— 64 с.
77. Воронцов А.Р. Определение спортивной одаренности в плавании на основе динамических наблюдений: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/А.Р. Воронцов.— М., 1977.— 20 с.
78. Выготский Л. С. Педагогическая психология/ под ред. В. В. Давыдова./Л.С. Выготский. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.
79. Вяткин В.А. Роль темперамента в спортивной деятельности./В.А. Вяткин.— М.: Физкультура и спорт, 1978.— 138 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
80. Вяткин В.А. Спорт и развитие индивидуальности человека./В.А. Вяткин // Теория и практика физ. культуры.— 1993.— №2.— С.1—4.
81. Гавердовский Ю.К. Гимнастическая революция: фантазии, реальность, перспективы./Ю.К. Гавердовский // Гимнастика.— 1983.— Вып. первый.— С.44—52.
82. Гавердовский Ю.К. Сложные гимнастические упражнения и обучение им: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/Ю.К. Гавердовский.— М., 1986.— 33 с.
83. Гандельсман А.Б. Фигурное катание на коньках./А.Б. Гандельсман.— М.: Физкультура и спорт, 1972.— 182 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
84. Гандельсман А.Б., Смирнов К.М. Физиологические основы методики тренировки./А.Б. Гандельсман, К.М. Смирнов.— М.: Физкультура и спорт, 1970.— 232 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
85. Герасимов И.Г. Структура научного исследования./И.Г. Герасимов.— М.; Мысль, 1985.— 217 с.
86. Гимнастика и методика преподавания / Под ред. Смолевского В.Н., Белова Е.С., Бирючкова Б.И.— М.: Физкультура и спорт, 1987.— 335 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
87. Годик М.А. Контроль тренировочных и соревновательных нагрузок./М.А. Годик.— М.: Физкультура и спорт, 1980.— 136 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
88. Годик М.А. Спортивная метрология. Учебник для ин-тов физ. культуры./М.А. Годик.— М.: Физкультура и спорт, 1988.— 192 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
89. Годик М.А., Бальсевич В.К., Тимошкин В.Н. Система общеевропейских тестов для оценки физического состояния человека./ М.А. Годик, В. К. Бальсевич, В.Н.Тимошкин // Теория и практика физ. культуры.— 1994.— №5—6.— С.24—31.
90. Головин И. Л. Самовоспитание в процессе профессиональной подготовки специалистов по физической культуре и спорту: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/И.Л. Головин. – Малаховка, 1993. – 25 с.
91. Гончаренко Л.В. О значении выразительности движений в художественной гимнастике./Л.В. Гончаренко // Физическое воспитание молодежи.— Ростов-на-Дону, 1997.— С.125—128.
92. Горбунов Г.Д. Психопедагогика спорта./Г.Д. Горбунов.— М.: Физкультура и спорт, 1986.— 208 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
93. Горкин М.Я., Кочаровская О.В., Евгеньева Л.Я. Большие нагрузки в спорте./М.Я. Горкин.ю О.В. Кочаровская, Л.Я. Евгеньева.— К.: Здоров’я, 1973.- 184 с.
94. Граевская Н.Д., Иорданская Ф.А., Ланудерг Ф.А. и др. Влияние многолетней тренировки на состояние здоров’я высококвалифицированных спортсменов./ Н.Д. Граевская, Ф.А. Иорданская, Ф.А. Ланудерг и др. // Медицинские проблемы высшего спортивного мастерства.— М.: Спорткомитет СССР, 1975.— С.7—17.
95. Грачева Р.П. Устойчивость вестибулярного анализатора и скоростной период двигательной реакции у школьников I—X классов.— В кн.: Физиологическое обоснование тренировки./Р. П. Грачева. - М.: Физкультура и спорт, 1969. - с.125—130. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
96. Григорьян Б.Т. Человек: его положение и призвание в современном мире./Б.Т. Григорьян.— М.: Политиздат, 1986.— 144 c.
97. Гришина М.В. Исследование некоторых факторов мастерства фигуристов одиночного катания для совершенствования управления тренировочным процессом: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/М.В. Гришина.— М., 1975.— 18 с.
98. Гришина М.В. Подготовка фигуристов: основы управления./М.В. Гришина.— М.: Физкультура и спорт, 1986.— 142 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
99. Гришина М.В. Теоретико-методические основы управления тренировочным процессом в фигурном катании на коньках: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/М.В. Гришина.— М., 1991.— 50 с.
100. Грошенков С.С. Вопросы теории спортивной ориентации./С.С. Грошенков // Теория и практика физ. культуры.— 1969.— №12.— С.44—48.
101. Грошенков С.С. О возможности дальнего прогноза спортивной пригодности./С.С. Грошенков // Теория и практика физической культуры.— 1972.— №6.— 44—46.
102. Грошенков С.С., Ляссотович С.И. О прогнозе перспективных спортсменов по морфофункциональным показателям./С.С. Грошенков, С.И. Ляссотович// Теория и практика физической культуры.— 1979.— №9.— С.15—19.
103. Гужаловский А.А. Развитие двигательных качеств у школьников./А.А. Гужаловский.— Минск: Народна асвета, 1978.— 78 с.
104. Гужаловский А.А. Этапность развития физических (двигательных) качеств и проблема оптимизации физической подготовки детей школьного возраста: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/А.А. Гужаловский.— М., 1979.— 26 с.
105. Гужаловский А.А. Проблема критических периодов онтогенеза и ее значение для теории и практики физического воспитания./А.А. Гужаловский // Очерки по теории физической культуры.— М.: Физкультура и спорт, 1984.— С.211—224.
106. Гужаловский А.А. Проблемы теории спортивного отбора./А.А. Гужаловский // Теория и практика физ. культуры.— 1986.— №8.— С.24—25.
107. Гуревич К. М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы./К.М. Гуревич. – М.: Наука, 1970. – 211 с.
108. Гусев Н.В., Лысенко Ю.Н. Планирование тренировочной нагрузки в групповой акробатике./Н.В. Гусев, Ю.Н. Лысенко// Теория и практика физической культуры, 1989.— № 4.— С.39—41.
109. Гуськов С.И. Организационные и социально-экономические основы развития профессионального спорта в США на современном этапе: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04/Гуськов Сергей Ильич.— М., 1992.— 510 с.
110. Дал-Монте А., Фаина М. Специальные требования к оценке функциональных возможностей спортсменов./А. Дал – Монте, М. Фаина// Наука в олимпийском спорте.— 1995.— №1(2).— С.30—38.
111. Данько Ю.Н. Очерки по физиологии физических упражнений./Ю.Н. Данько.— М.: Медицина, 1974.— 256 с.
112. Данько Ю.Н., Михайлик Е.М. Влияние тренировки по фигурному катанию на коньках на показатели внешнего дыхания и газообмена детей./Ю.Н. Данько, Е.М. Михайлик // Теория и практика физической культуры.— 1973.— №6.— С.25—28.
113. Дворжеску М. Научные критерии отбора./М. Дворжеску // Спорт за рубежом.— 1975.— №6.— С.3—16.
114. Данилко М. Т. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / М. Т. Данилко. — Луцьк, 2000. — 19с.
115. Деркач А.А., Исаев А.А. Педагогическое мастерство тренера./А.А. Деркач, А.А. Исаев.— М.: Физкультура и спорт, 1981.— 220 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
116. Деркач А.А., Исаев А.А. Творчество тренера./А.А. Деркач, А.А. Исаев.— М.: Физкультура и спорт, 1982.— 238 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
117. Дрюков В.А. Система построения четырехлетних циклов подготовки спортсменов высокого класса к олимпийским играм (на материале современного пятиборья): автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки» /В.А. Дрюков.— К., 2002.— 40 с.
118. Друзь В.А. Моделирование процесса спортивной тренировки./В.А. Друзь.— Киев: Здоров’я, 1978.— 176 c.
119. Дубогай О. Д. Роль фізичного виховання у формуванні здорового способу життя./О.Д. Дубогай// Матеріали Міжнародної конференції «Молодь за здоров’я». – К., 2001. – С. 33.
120. Еншин М.М. Социально-психологическая характеристика как критерий определения перспективности спортсменов./М.М. Еншин // Основы и методы спортивной ориентации и отбора в отдельных видах спорта: Всесоюз. Симпозіум, Дилижан, 18—21 сентября 1978 г.: тезисн. докл. — М.: Спорткомитет СССР, 1978.— 4.11.— С.128—130.
121. Ефимов А.А. Исследование структуры специальной подготовленности пловцов и экспериментальное обоснование путей объективизации управления тренировочным процессом: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/А.А. Ефимов.— К., 1978.— 24 с.
122. Железков Ц. Теория и методика на спортната тренировка./Ц. Железков.— София: Медицина и физкультура, 1986.— 307 с.
123. Железняк Ю.Д. Совершенствование системы подготовки спортивных резервов в игровых видах спорта: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04/Железняк Юрий Дмитриевич.— М., 1980.— 416 с.
124. Жмарев Н.В., Савицкий П.Ф. Применение некоторых принципов организации в решении задач подготовки результативных спортсменов к международным соревнованиям./Н.В. Жмарев, П.Ф. Савицкий // Современный олимпийский спорт: Тез. докл. международного конгресса (Киев, 10—15 мая 1993 г.).— К.: КГИФК, 1993.— С.39—41.
125. Жмарев Н.В. Системный подход и целевое управление в спорте./Н.В. Жмарев.— К.: Здоров’я, 1984.— 142 с.
126. Жмарев Н.В. Управленческая и организаторская деятельность тренера./Н.В. Жмарев.— К.: Здоров’я, 1986.— 128 с.
127. Про освіту: закон України від 25 червня 1991 р./Верховна Рада України. – К.: Освіта, 1991.
128. Про фізичну культуру та спорт: закон України/Верховна Рада України. - Офіц. вид. – К.: ВППДКНТ, 1994. – 23 с.
129. Запорожанов В.А. Основы педагогического контроля в легкой атлетике: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04/Запорожанов Вадим Александрович.— М., 1976.— 297 с.
130. Запорожанов В.А., Кузьмин А.И., Х. Созаньски. Комплексная система оценки перспективных возможностей юных спортсменов./ В.А. Запорожанов, А.И Кузьмин, Х. Созаньски // Наука в олимпийском спорте.— 1994.— С.30—36.
131. Зациорский В.М. Физические качества спортсмена (основы теории и методики воспитания)./В.М. Зациорский.— М.: Физкультура и спорт, 1970.— 200 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
132. Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии./В.М. Зациорский.— М.: Физкультура и спорт, 1979.— 152 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
133. Зациорский В.М., Булгакова Н.Ж. Теоретические и методологические основы отбора в спорте: учебн. пособ. для слушателей высшей школы тренеров./В.М. Зациорский, Н.Ж. Булгакова.— М.: Гос. центр. ин-т физ. культуры, 1980.— 40 с.
134. Зациорский В.М., Сергиенко Л.П. Влияние наследственности и среды на развитие двигательных качеств человека (материалы исследований на близнецах)./В.М. Зациорский, Л.П. Сергиенко // Теория и практика физ. культуры.— 1975.— №6.— С.22—29.
135. Зимкин Н.В. Физиологическая характеристика силы, быстроты и выносливости./Н.В. Зимкин.— М.: Физкультура и спорт, 1956.— 206 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
136. Зязюн І. А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти// Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія/за ред. І. А. Зязюна. – К.: Віпол, 2000. – С. 11 – 58.
137. Иванов В.В. Комплексный контроль в подготовке спортсменов./В.В. Иванов.— М.: Физкультура и спорт, 1987.— 256 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
138. Иванов В.В. Современные тенденции и приоритетные направления развития технологий и технических средств подготовки спортсменов высокой квалификации./В.В. Иванов // Теория и практика физической культуры.— 1993.— №9—10.— С.34—35.
139. Иванова О.А. Методы оценки исполнительского мастерства в художественной гимнастике: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/О.А. Иванова.— М., 1982.— 23 с.
140. Ипполитов Ю.А. Методы обучения гимнастическим упражнениям на основе их моделирования: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/Ю.А. Ипполитов.— М., 1988.— 44 с.
141. Ирошникова Н.И. Исследование специальной работоспособности фигуристов (на примере одиночного фигурного катания): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки»/Н.И. Ирошникова.— М., 1978.— 25 с.
142. Кайгородов Б. В. Психологические основы развития самопонимания в юношеском возрасте./Б. В. Кайгородов. – Астрахань: АГПУ, 1999. – 159 с.
143. Казначеев В.Л, Хрущев С.В., Борисова Ю.А. Сердце и работоспособность спортсмена./В.Л. Казначеев, С.В. Хрущев, Ю.А. Борисова.— М.: Физкультура и спорт, 1978.— 120 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
144. Карлайл Ф. От скорости к выносливости./Ф. Карлайл// Спорт за рубежом.— 1977.— №16.— С.10—13.
145. Карпман В.П., Белоцерковский З.Б. Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине./В.П. Карпман, З.Б. Белоцерковский, И.А. Гудков.— М.: Физкультура и спорт, 1988.— 208 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
146. Каунсилмен Д. Наука о плавании./Д. Каунсилмен.— М.: Физкультура и спорт, 1972.— 492 с. – (Библиотека Российской Государственной академии физической культуры).
147. Каунсилмен Д. Спортивное плавание./Д. Каунсилмен.— М.: Физкультура и спорт, 1982.— 208 с. – (Библиотека Российской Государственной Академии физической культуры).
148. Кващук П.В., Корженевский А.Н. Нагрузки для подростков./П.В. Кващук, А.Н. Корженевский // Тренер.— 1992.— №1.— С.39—40.
149. Келлер В.С. Деятельность спортсменов в вариативных конфликтных ситуациях./В.С.