ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНОЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧИМИХ ІННОВАЦІЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

КРАПИВА ІРИНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 316.422:001.8(043.5)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНОЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧИМИХ ІННОВАЦІЙ

22.00.02 — методологія та методи соціологічних досліджень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук

Науковий керівник:
доктор соціологічних наук, професор
Подшивалкіна Валентина Іванівна

Одеса — 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНОЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 12
1.1. Оціночні дослідження: сутність і методологічні передумови виникнення 12
1.2. Конструктивізм як теоретичне підґрунтя оціночного дослідження 22
1.3. Соціально значима інновація: сутність поняття 40
1.4. Поняття «оцінка» в соціології 49
Висновки до першого розділу 62

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОЦІНОЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ 67
2.1. Соціологічне знання і місце в ньому оціночного дослідження 67
2.2. Оціночне дослідження в системі прикладних соціологічних
досліджень 75
2.3. Особливості дизайну оціночного дослідження 94
2.4. Інновація як об’єкт оцінювання та особливості розробки показників і критеріїв оцінювання 130
Висновки до другого розділу 138

РОЗДІЛ 3. СОЦІОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ОЦІНОЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧИМИХ ІННОВАЦІЙ 143
3.1. Організаційно-методичні аспекти оціночного дослідження
«Зовнішнього незалежного оцінювання» 143
3.2. «Зовнішнє незалежне оцінювання» як соціально значима інновація 147
3.3. Загальна характеристика «Зовнішнього незалежного оцінювання» в соціологічних вимірах 159
3.4. Емпіричне обґрунтування критеріїв ефективності соціально значимих інновацій 174
Висновки до третього розділу 183

ВИСНОВКИ 186

ДОДАТКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 218

ВСТУП
Актуальність теми. В науковій, зокрема соціологічній, спільноті, відповідно до вимог часу, відбувається концентрація уваги на соціоінженерній проблематиці та прикладних методах аналізу соціальної реальності. Розповсюдження впровадження соціально значимих інновацій, що набувають особливого значення в умовах трансформації українського суспільства, ставить перед науковою спільнотою завдання пошуку ефективного інструменту аналізу життєздатності цих нововведень. Крім того, формування громадянського суспільства в Україні, сприяє розвитку самоорганізаційних процесів та зростанню ролі громадських організацій і фондів, які частково переймають на себе виконання функцій з рішення соціальних проблем і задоволення потреб різних соціальних груп. Тому в умовах впровадження реформ, впровадження різних інновацій, ініціаторами яких стають як державні, так і недержавні структури, виникає необхідність в соціальному контролі та оцінці цих перетворень. Засобом здійснення соціального контролю за ходом впровадження інновацій, як правило, вважають оціночне дослідження.
Інституціоналізація оціночного дослідження і перші спроби його наукового дослідження приходяться на 60-ті рр. ХХ ст., коли роботи вчених присвячувалися опису інструментів, моделей і принципів оцінки, зокрема роботи Р. Стейка, М. Скрівена, Д. Кемпбелла, М. Ліпсі, А. Рівліна, Е. Ейспера, М. Провуса, Д. Стаффлебіма тощо. Теоретичному аналізу оціночного дослідження присвячені роботи західних авторів останніх десятиліть, а саме М. К. Паттона, П. Россі, Р. Фрімана, К. Вайс, Д. Нево, Е. Гьюби і І. Лінкольн, Е. Ейснера, У. Трочима, Моріса де Вольдера, А. Вудлі, А. Кирвуда, Ф. Тіббітса, Е. А. Сухмана, Е. Ведунга.
У російській науці розвиток оціночних досліджень відбувається переважно у напрямі оцінки адміністративно-державних заходів і оцінки ініціатив в некомерційному та корпоративному секторі. Методологічні аспекти оцінювання державних політик і програм розглянуті в роботах Д. Б. Циганкова, О. М. Беляєва, К. С. Кузнецова, В. Шутіліна, М. В. Смірнової, О. А. Вахромєєва. Серед російських дослідників, що вивчають особливості застосування оціночних досліджень в інших сферах, можна назвати С. П. Стародубцева, О. І. Кузьміна, Ю. Коншину.
У вітчизняній науці практика застосування оціночного дослідження розвивається в напрямку аналізу реформ державного управління. Загальні методичні характеристики оціночного дослідження розглянуті в роботах В. І. Подшивалкіної, Л. І. Лисакової, І. В. Іванюк, В. Г. Королька. Аналізу критеріїв ефективності різних соціальних систем присвячені роботи П. Гілети, О.О.Бабінової, М. В. Туленкова, В. Л. Погрібної, О. О. Симагіної. Оцінювання як елемент системи контролю в державному управлінні розглянуто в роботах Є.О. Романенка, Л. Л. Приходченко. Вивченню аналітичної діяльності в державному управлінні присвячені роботи Ю. П. Сурміна. Аналіз підходів до оцінювання державних службовців здійснений Н. О. Алюшиною. Розгляд оцінювання, його видів і принципів як засоби аналізу ефективності реалізації державних програм і недержавних проектів здійснено Г. Коханом. Проте у зв’язку з тим, що оціночне дослідження має міждисциплінарний характер, виникає необхідність розгляду саме соціологічної складової цього дослідження та аналізу досягнень сучасної науки щодо питань теорії і практики використання оціночних досліджень
Враховуючи вищесказане, відзначимо розбіжність між всезростаючою практикою використання соціологами елементів оціночного дослідження та обмеженою кількістю робіт, присвячених розгляду теоретичних засад і методичних характеристик їх застосування в соціології. Це визначає необхідність рішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні методологічних принципів оціночного дослідження, виявлені як загальних методичних характеристик оціночного дослідження, так і особливостей, обумовлених характеристиками соціально значимих інновацій як об’єкта оцінювання.
Метою дисертаційного дослідження є розкриття методологічних принципів, теоретичних засад, методичних характеристик і пізнавальних можливостей оціночного дослідження.
Відповідно до цієї мети реалізація дослідження припускає вирішення наступних завдань:
• проаналізувати підходи, що сформувалися в науковій літературі, до визначення оціночного дослідження, визначити його сутність, а також з’ясувати пізнавальні можливості оціночного дослідження соціально значимих інновацій;
• розглянути конструктивізм як теоретичну базу оціночного дослідження;
• у контексті конструктивістського підходу уточнити визначення поняття «соціально значима інновація»;
• обґрунтувати місце оціночного дослідження в структурі соціологічного знання та в системі прикладних соціологічних досліджень;
• виявити характеристики дизайну оціночного дослідження;
• вивчити засади розробки критеріїв оціночного дослідження, запропонувати систему критеріїв оцінки соціально значимої інновації та здійснити її апробацію;
• показати особливості практичного застосування оціночного дослідження на прикладі оцінки інновації «Зовнішнє незалежне оцінювання».
Таким чином, об’єктом дисертаційної роботи є оціночне дослідження.
Предметом дослідження виступають методологічні принципи, теоретичні засади та методичні характеристики оціночного дослідження, обумовлені його об’єктом (соціально значимими інноваціями).
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають результати дослідження, проведеного в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова з метою вивчення практики впровадження в навчальному закладі «Зовнішнього незалежного оцінювання» і вивчення його перспектив і переваг для формування якісного студентського контингенту (Наказ ректора Одеського національного університету імені І. І. Мечникова № 2251-18 від 30.07.2008 р.), а також інші дослідження особливостей впровадження «Зовнішнього незалежного оцінювання» в Україні, результати яких були використані для мета-аналізу: дослідження «Вступна кампанія 2009 р. очима студентів», проведеного в 2010 р. Інститутом соціальної і політичної психології НАПН України, дослідження «Стан корупції в Україні», що проведено у 2009, 2010 рр. Київським міжнародним інститутом соціології, опитування «Тестування та рівний доступ до якісної вищої освіти: громадська думка про ЗНО, вступ до «вишів», проблеми вищої школи» та «Ставлення населення України до зовнішнього незалежного опитування», що проведені у 2011 р. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступних положеннях:
• Вперше доведено, що оціночне дослідження є типом прикладного дослідження, що включає такі дослідницькі процедури як соціальний аудит, моніторинг, діагностика, соціальна експертиза, кваліметричний аналіз, які в свою чергу є інструментом збору первинної інформації про стан об’єкта та вимірюють його певні характеристики.
• Набули подальшої розробки уявлення про застосування конструктивістського підходу для вивчення пізнавальних можливостей оцінювання інноваційної діяльності: предметом оціночного пізнання виступає індивідуальний життєвий досвід суб’єктів конструйованої реальності. Уточнено розуміння соціально значимої інновація як результату конструктивістської діяльності соціальних суб’єктів по зміні соціальної практики та соціального середовища.
• Обґрунтовані характеристики дизайну оціночного дослідження соціально значимої інновації, а саме: принципи формування вибіркової сукупності в оціночному дослідженні, характеристики планування оціночного дослідження, принципи вибору методів збору інформації, особливості розробки опитувального інструментарію, особливості аналізу та інтерпретації даних. Доведено, що ці характеристики обумовлені особливостями об’єкта оцінювання, а саме: діяльнісним характером інновації, динамічністю інноваційної діяльності і множинністю суб’єктів цієї діяльності. Доведено, що ці особливості мають вплив на організацію оціночного дослідження на кожному з його етапів.
• Уточнені принципи формування вибіркової сукупності в оціночному дослідженні, які проявляються у специфічності побудови вибіркової сукупності на кожній стадії існування інновації, а саме: у переході від вибірки експертів у предметній області до вибірки експертів, які беруть участь у впровадженні інновації (з урахуванням ступеня і особливостей їх залученості до інноваційної діяльності), а потім до вибіркової сукупності споживачів інновації.
• Вперше обґрунтовано, що формулювання питань до інформантів в оціночному дослідженні враховує особистий досвід і практику участі інформантів в інноваційній діяльності, а також певні характеристики інноваційної діяльності, а саме: морфологічні (структурні ознаки діяльності), аксіологічні (питання про задоволення потреб, реалізацію цілей, а також про результати діяльності), праксіологічні (особливості організації діяльності) і онтологічні (питання про рефлексію респондентом власного досвіду та ступінь сприйняття респондентом нових практик).
• Вперше розроблена система критеріїв оцінки соціально значимої інновації, яка базується: на особливостях впровадження інновації на різних рівнях суспільства, а також на характеристиках інновації (діяльнісних, комунікаційних і пізнавальних). Доведено, що запроваджена система критеріїв спрямована на забезпечення повноти характеристик інноваційної діяльності з точки зору її морфологічних, аксіологічних, праксіологічних та онтологічних складових.
• Здійснено апробацію розробленої системи критеріїв, завдяки чому визначені особливості «Зовнішнього незалежного оцінювання» як соціально значимої інновації у сфері освіти, а саме встановлені: принципова мінливість об’єкта оцінювання в часі, фрагментарність і множинність досвідів суб’єктів інноваційної діяльності, а також пострефлексивна зміна практик суб’єктів інновації.
Практичне значення роботи полягає в розробці рекомендацій щодо планування оціночного дослідження, розробці критеріїв оцінки і опитувального інструментарію для проведення оціночного дослідження. Розроблені рекомендації з організації процедури оцінювання соціально значимих інновацій можуть представляти інтерес для практичної і дослідницької діяльності соціологів, для оцінки ефективності різних управлінських рішень і реформ.
Крім того, матеріали і результати дисертаційного дослідження використані при підготовці методичного посібника з курсу «Оціночні дослідження соціальних проектів і програм» [123], який є дисципліною за вибором для студентів-магістрів спеціальності «Соціологія» в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладалися автором на наступних наукових конференціях, форумах, конгресах: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта Україні у контексті інтеграції до європейського освітнього простору», Київський національний університет імені Т. Г. Шевченко (Київ, 2008 р.); ХІ Міжнародна науково-практична конференція «Молодь в умовах нової соціальної перспективи», Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (Житомир, 2009 р.); ІIІ Міжнародний львівський соціологічний форум «Традиції та інновації у соціології», Львівський національний університет імені І. Я. Франка (Львів, 2009 р.); І Конгрес Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Харків, 2009 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція «Якубінська наукова сесія», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Харків, 2010 р.); Школа молодого соціолога «Сучасна Україна в соціологічному вимірі», Волинський національний університет імені Лесі Українки (Луцьк, 2010); XV Міжнародна наукова конференція «Харківські соціологічні читання», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Харків, 2010 р.); V Міжнародна наукова конференція «Одеські читання з соціологічних наук», Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (Одеса, 2011 р.).
Публікації за темою дисертації, що видані в спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України:
• Крапива И. В. Социальные проблемы внедрения инноваций в сфере образования на примере внедрения «Внешнего независимого тестирования» / И. В. Крапива // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. — Одеса: Астропринт, 2007. — Вип. 33. — С. 19-32.
• Крапива И. В. Методологические особенности институционализации оценочных исследований в современном украинском обществе / И. В. Крапива // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. — Одеса: Астропринт, 2008. — Вип. 39. — С. 46-55.
• Крапива И. В. Оценочные исследования: сложности внедрения и проблемы применения в социологии / И. В. Крапива // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. № 889’2010. Серія: соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. — Випуск 25. — Харків, 2010. — С. 65-68.
• Крапива И. В. Оценочное исследование в системе оценочных процедур / И. В. Крапива // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. — 2010. — Том 15. Випуск 14. Соціологія і політичні науки. — С. 32-39.
• Подшивалкіна В. І., Крапива І. В. Досвід оцінки впровадження «Зовнішнього незалежного оцінювання» на національному та місцевому рівнях / В. І. Подшивалкіна, І. В. Крапива // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. — 2011. — Том 16. Випуск 10. Соціологія і політичні науки. — С. 84-92 (автором запропонована модель аналізу отриманих в дослідженні даних).
Публікації у інших наукових збірниках та інші публікації:
• Крапива И. В. Оценочные исследования: социологическое измерение / И. В. Крапива // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей: Тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України. — Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. — С. 260.
• Крапива И. В. Самоактуализация личности в контексте оценки эффективности инноваций в системе образования / И. В. Крапива // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції, Житомир, 25-26 березня 2009 року. — 2009. — С. 92-94.
• Подшивалкина В. И., Крапива И. В. Оценочные исследования и особенности их применения в мониторинге инноваций в системе образования Украины / В. И. Подшивалкина, И. В. Крапива // Вища освіта України. — Додаток 3, том ІV (11). — 2008. — Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». — С. 109-118 (автор брав участь в розробці інструментарію, зборі та аналізі отриманих даних, на основі яких написана стаття).
• Крапива И. В. Методические особенности оценочного исследования как стратегии социологического исследования / И. В. Крапива // Соціологія майбутнього: науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства. — 2010. — № 1 (1). — С. 21-29. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. — Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP; Adobe Reader. — Назва з контейнера.
• Подшивалкіна В. І., Крапива І. В. Оціночні дослідження соціальних проектів і програм: Навчально-методичний посібник / В. І. Подшивалкіна, І. В. Крапива. — Одеса: ТЭС, 2009. — 112 с. (автору належить розробка структури хрестоматійної частини посібника та завдань до текстів хрестоматії).
Структура роботи обумовлена сформульованими вище метою і завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які містять дванадцять підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (225 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати, отримані в ході дисертаційної роботи, відповідають поставленій меті і завданням дослідження. Відповідно до основної мети дисертаційної роботи був здійснений аналіз методологічних принципів, теоретичних засад, методичних характеристик і пізнавальних можливостей оціночного дослідження. В результаті вирішення поставлених завдань, отримані наступні висновки.
1. Огляд визначень оціночного дослідження, що сформувалися в соціології показав, що оціночне дослідження визначається як тип прикладного дослідження, що є якомога більш систематичним аналізом соціально значимих інновацій, що знаходяться на етапі розробки, впровадження або завершення, з метою отримання інформації, яка дозволяє полегшити зацікавленим сторонам процес ухвалення рішень щодо даної інновації, і який направлений на поліпшення процесу розробки інновації в майбутньому. Визначення об’єктом оціночного дослідження соціально значимої інновації дозволило узагальнити широкий набір понять, що використовуються в літературі як об’єкти оціночного дослідження і підкреслити соціологічну специфіку оціночного дослідження.
2. Виявлений пізнавальний потенціал оціночного дослідження в межах конструктивістського підходу, який звернув увагу дослідників на вивчення повсякденного життєвого досвіду суб’єктів конструйованої реальності, та змістив акцент з вивчення законів і закономірностей на діяльність і діючих суб’єктів цієї діяльності. Розкрита сутність дослідницького процесу з позицій епістемології як теорії пізнання, яка особливу увагу приділяє об’єкту дослідження (яким в рамках оціночного пізнання виступає інноваційна діяльність), його особливостям, загальним принципи існування і обґрунтовує методи, а також засоби його дослідження.
3. Уточнена сутність соціально значимої інновації як такої, що призводить до зміни соціальної практики та соціально значимих змін в соціальному середовищі її впровадження, що веде до порушення функціонування системи хоча б у перший час впровадження нововведення. Встановлено, що інновація є кінцевим результатом діяльності, яка має конструйований характер. Крім цього, кожна інновація має свій життєвий цикл, тобто проходить етапи функціонування, на кожному з яких інновація не тотожна сама собі.
4. Вивчено співвідношення оціночного дослідження з процедурами прикладного дослідження (програмним аудитом, моніторингом, діагностикою, соціальною експертизою, кваліметричним аналізом) і виявлено, що оціночне дослідження є всебічним, систематичним, глибоким аналізом соціального об’єкта і може використовувати названі процедури як інструмент вимірювання певних характеристик соціального об’єкта.
5. Виявлені властивості соціально значимої інновації, які визначили подальший хід дослідження особливостей дизайну оціночного дослідження. Серед цих властивостей наступні: інновація є продуктом діяльності, яка породжує значимі зміни в соціальній практиці і різних сферах життєдіяльності суспільства; інновація проходить три основні етапи (розробку теоретичної конструкції; формування інноваційної практики в ході впровадження інновації; розповсюдження практики, її перехід з інноваційної в повсякденну); до інновації залучена безліч суб’єктів, зокрема розробники, особи, які фінансують інновацію, споживачеві тощо. Аналіз особливостей дизайну оціночного дослідження дозволив зробити такі висновки:
а) при формуванні вибіркової сукупності критерієм відбору респондента для проведення оціночного дослідження є ступінь і особливості його залученості до інноваційної діяльності. Вибірка в оціночному дослідженні переслідує мету не відтворити статистичну картину об’єкта, який вивчається, а відобразити всі індивідуальні смисли, які мають різні групи суб’єктів інновації, відобразити ролеву різноманітність суб’єктів інновації. Крім того формування вибіркової сукупності на кожній стадії існування інновації має свої особливості, а саме: на початковій стадії дослідник звертається, в основному, до аналізу документації, пов’язаної з інновацією, і експертного знання фахівців предметної області, на другій стадії звертається до експертів, якими виступають особи, відповідальні за впровадження інновації, а на останній стадії існування інновації у якості респондентів виступають споживачі інновації.
б) визначено, що процес планування в оціночному дослідженні носить нелінійний характер, оскільки припускає в умовах трансформації об’єкта дослідження повернення до етапу формулювання ключових питань дослідження.
в) виявлено, що на вибір методу збору інформації в оціночному дослідженні впливає безліч чинників, серед яких присутні як традиційні для соціологічного дослідження (цілі і ключові питання дослідження, ресурси, які має в своєму розпорядженні дослідник), так і специфічні (вибрані критерії оцінки, модель оцінювання, потенціал методу, тобто можливість методу вивчити факти, сильні і слабкі сторони інновації, отримати рекомендації щодо подальшого ходу її впровадження).
г) вказано, що на відміну від соціологічного дослідження питання оціночного дослідження виявляють не думки респондентів щодо інновації, а призначені отримувати інформацію, що відображає досвід і практику їх участі в інноваційній діяльності. Досвід, що виявляється, володіє наступними характеристиками: це особистий, ексклюзивний досвід, який піддається рефлексії.
д) встановлено, що в оціночному дослідженні потенціал методів класичної статистики для аналізу отриманих даних використовується в тому випадку, якщо існує необхідність встановити взаємозв’язок між різними характеристиками інновації, будувати математичні моделі ходу подальшого впровадження інновації. Якісний аналіз нечислової інформації здійснюється в процесі аналізу експертного знання, а також різноманіття документів, присвячених впровадженню інновації.
6. В процесі проведення аналізу розроблена система критеріїв для оцінки соціально значимих інновацій, яка базується на двох підставах для оцінки інновації (можливості відобразити особливості впровадження інновації на різних рівнях суспільства і можливості виявити функціональний потенціал інновації). Використання даних підстав для розробки критеріїв дозволяє задовольнити принцип системності і забезпечити повноту списку критеріїв.
7. На прикладі інновації «Зовнішнє незалежне оцінювання» продемонстровані особливості аналізу соціально значимої інновації в умовах проведення оціночного дослідження в соціології. Доведено, що оціночне дослідження виконує функцію багаторівневого аналізу життєвих дослідів суб’єктів інновації, який рефлексується суб’єктами в ході участі в інновації і породжує зміну їх практик, а не просто відносин, думок і позицій. Доведена принципова мінливість об’єкта оцінки в часі, яка пов’язана із стадійністю життєвого циклу інновації; фрагментарність досвідів суб’єктів інновації, обумовлена тим, що кожен суб’єкт може бачити тільки свою грань інновації.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо планування оціночного дослідження, розробці критеріїв оцінки і опитувального інструментарію для проведення оціночного дослідження. Розроблені методичні рекомендації з організації процедури оцінювання соціально значимих інновацій мають значну практичну цінність для соціологів, що проводять дослідження в рамках соціоінженерної діяльності. Результати роботи можуть бути використані для оцінки ефективності різних управлінських рішень і реформ.

Список використаних джерел
1. 2-й Московский городской научно-практический семинар по политическому анализу (08.04.03 года, ГУ-ВШЭ). Стенограмма — Часть 2. / Д.Б.Цыганков [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.politanaliz.ru/articles_120.html.
2. Айвазовська О. Вступна кампанія 2011 / О. Айвазовська [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.opora.org.ua/articles/1101-vstupna-kampanija-korupcija-povertajetsja
3. Аршинов В. И., Свирский Я. И. Интерсубъективность в контексте постнеклассической парадигмы // Постнеклассика: философия, наука, культура: Коллективная монография / Отв. ред. Л. П. Киященко и В. С. Степин. — СПб.: Издательский дом «Міръ», 2009. — С. 170-194.
4. Афанасьев В. Г. О целевых программах / В. Г. Афанасьев // Вестник АН СССР. — 1990. — № 12. — С. 3-13.
5. Бабінова О. О. Критерії оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування: світовий досвід та Україна / О. О. Бабінова // Стратегічні пріоритети. — 2007. — № 2. — С. 73-78.
6. Бакиров В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / В.С.Бакиров. — Харьков: Изд-во при ХГУ издательского объединения «Вища школа», 1988. — 147 с.
7. Батурин Н. А. Оценочная функция психики / Н. А. Батурин. — М.: Изд-во ИП РАН. 1997. — 306 с.
8. Бахолдина М. Вузы: как бы его принять? / М. Бахолдина // Юридическая практика. — № 31 (553), 29 июля 2008 года. — С. 1, 8.
9. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. — М.: Медиум, 1995. — 323 с.
10. Берка К. Измерения. Понятия, теория, проблемы / К. Берка. — М.: Прогресс, 1987. — 320 с.
11. Бестужев-Лада И. В. Социальное прогнозирование. Курс лекций / И.В.Бестужев-Лада. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 392 с.
12. Бестужев-Лада И. В. Социальный прогноз и нововведение / И.В.Бестужев-Лада // Социологические исследования. — 1990. — № 8. — С. 87-93.
13. Бестужев-Лада И. В. Экспертный сценарно-прогностический мониторинг: принципы организации / И.В.Бестужев-Лада // Социологические исследования. — 1993. — № 8. — С. 100-104.
14. Боднар О. С. Процедури та алгоритми експертного оцінювання / О.С.Боднар [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/3/statti/2bodnar/bodnar.htm.
15. Бойко Н. Л. Социальный контроль и демократизация общества / Н. Л. Бойко. — К.: Институт социологии НАН Украины, 2007. — 272 с.
16. Бондаренко Ю. Р. Методологические подходы к оценке эффективности деятельности некоммерческих организаций в новых социально-экономических условиях / Ю. Р. Бондаренко // Сборник научных трудов Северо-Кавказского государственного технического университета. Серия «Экономика». — 2005. — №1 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://science.ncstu.ru/articles/econom/14/09.pdf.
17. Брожик В. Марксистская теория оценки: пер. со словац. / В. Брожик. — М.: Прогресс, 1982. — 261 с.
18. Бурлачук В. Інтелектуальні манівці феноменологічної соціології / В.Бурлачук // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2008. — № 4. — С. 97-118.
19. Вайс К. Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Пер. з англ. Р. Ткачука та М. Корчинської; наук. ред. пер. О. Кілієвич. — К.: Основи, 2000. — 671 с.
20. Вебер М. Избранные произведения. — М.: Прогресс, 1990. — 808 с.
21. Ведунґ Е. Оцінювання державної політики і програм / Пер. з англ. В.Шульги. — К.: ВСЕУВИТО, 2003. — 350 с.
22. Вершинина Е. А. Инновационное поведение научно-педагогической интеллигенции: методология и методика социологического анализа: Дис... канд. социол. наук: 22.00.04 / Харьковский национальный ун-т им. В. Н. Каразина. — Х., 1992. — 185 с.
23. Вимірювання ефективності і оцінювання в державному управлінні: міжнародний досвід [Текст] : препринт WP8/2005/01 / А. Н. Беляєв, Е. С. Кузнецова, М. Ст. Смирнова, Д. Би. Циганков; Гос. ун-т — Вища школа економіки. — М. : Видавництво будинок ГУ ВШЕ, 2005. — 54 с.
24. Волков В. В. О концепции практик в социальных науках / В. В. Волков // Социологические исследования. — 1997. — №6. — С. 9-23.
25. Волович В. И. Надежность информации в социологическом исследовании / В. И. Волович. — К.: Наукова думка, 1974. — 135 с.
26. Вольманн Х. Оценивание в рамках реформы государственного управления: в сторону «третьей волны» оценивания? / Х. Вольманн [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.iopp.ru/upimg/file_135.pdf
27. Галковська Т. Від єдиного тестування до консорціуму університетів / Т.Галковська // Дзеркало тижня. — № 36 (411), 21-28.09.2002. — С. 24.
28. Галковская Т. Станислав Николаенко: «Я бы не спешил посыпать голову пеплом» / Т. Галковськая // Дзеркало тижня. — № 9 (537), 12-18.03.2005. — С. 7.
29. Гидденс Э. Социология: пер. с англ. / Э. Гидденс. — М.: Эдиториал УРСС, 1999. — 704 с.
30. Головаха Є. І., Паніна Н. В. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві // Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посібник / За ред. С. Макеєва. — К., 2006. — С. 162-189.
31. Готинян В. В. Логіко-системні аспекти проблеми вимірювання: дис... канд. філос. наук: 09.00.02 / Одеський національний ун-т ім. І.І.Мечникова. — О., 2005. — 186 с.
32. Готлиб А. С. Введение в социологическое исследование: качественный и количественный подходы. Методология. Исследовательские практики / А. С. Готлиб. — Самара: Изд-во «Самарский университет», 2002. — 424 с.
33. Готлиб А. С. О методологической рефлексии в условиях полипарадигмальности / А. С. Готлиб // Социологические методы в современной исследовательской практике: сб. статей. — М., 2011. — С. 130-133.
34. Гофман И. Представление себя другим в обыденной жизни / И. Гофман. — М.: Канон-пресс-Ц; Кучково поле, 2000. — 304 с.
35. Григорьев Л. Г. «Социология повседневности» Альфреда Шюца // Социологические исследования. — 1988. — № 2. — С. 123-128.
36. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение в феноменологическую философию / Д.В. Скляднев (пер.с нем.). — СПб. : Владимир Даль, 2004. — 399с.
37. Гутнер Г. Б. Субъект постнеклассической науки // Постнеклассика: философия, наука, культура: Коллективная монография / Отв. ред. Л. П. Киященко и В. С. Степин. — СПб.: Издательский дом «Міръ», 2009. — С. 397-431.
38. Данн В. Державна політика: вступ до аналізу / В. Данн. – Одеса: АО Бахва, 2005. – 504 с.
39. Девятко И. Ф. Диагностическая процедура в социологии: Очерк истории и теории / И. Ф. Девятко. — М.: Наука, 1993. —168 с.
40. Дембіцький С. Історія розвитку методів оцінювання в соціальних і поведінкових науках за кордоном / С. Дембіцький // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2010. — № 3. — С. 173-184.
41. Державна політика: аналіз та механізми її впровадження в Україні: Навч. посіб. / Кол. авт.; За заг. ред. В. А. Ребкала, В. В. Тертички. — К.: Вид-во УАДУ, 2000. — 232 с.
42. Джонсон Т., Дандекер К., Эшуорт К. Теоретическая социология: Условия фрагментации и единства [Электронный ресурс] / Т. Джонсон, К. Дандекер, К. Эшуорт // Альманах THESIS. — 1993. — № 1. — Режим доступа: http://igiti.hse.ru/data/096/314/1234/1_2_2John.pdf.
43. Дзуки Э. Введение в методологию социально-психологического исследования / Э. Дзуки. — Милан-Новосибирск: НГУ, 1997. — 101 с.
44. Докторович А. Б. Социальные инновации и развитие трудового потенциала стран СНГ / А. Б. Докторович // Материалы ХІ конференции Первого инновационного форума Содружества Независимых государств. — Алушта, 2006.
45. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология / В. Н. Дружинин. — СПб: Издательство «Питер», 2000. — 320 с.
46. Ельмеев В. Я., Овсянников В. Г. Прикладная социология: Очерки методологии / В. Я. Ельмеев, В. Г. Овсянников [Электронный ресурс]. — 2-е изд., испр. и доп. — СПб.: Издательство С.-Петербургского государственного университета, 1999. — 296 с. — Режим доступа: http://sbiblio.com/biblio/archive/elmeev_ovsyanikov_priklad_sociology/10.aspx
47. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін.; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. — К.: НАДУ, 2010. — 820 с.
48. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 36. — С. 266.
49. Завлин П. Н., Васильев А. В. Оценка эффективности инноваций / П. Н. Завлин, А. В. Васильев. — СПб.: Бизнес-пресса, 1998. — 215 с.
50. Заславская Т. И. Поведение массовых общесвенных групп как фактор трансформационного процесса // Мониторинг общественного мнения: экономические и оциальные перемены. ВЦИОМ. — 2000. — № 6. — С. 13-18.
51. Злобіна О., Тихонович В. Традиціоналізм та інновація в українському вимірі // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2006. — № 4. — С. 69-93.
52. Зовнішнє тестування з історії. Інформаційні матеріали. — Київ: Центр тестових технологій, 2004.
53. Зовнішнє тестування. Аналітичний звіт. 2003 рік. — Київ: Центр тестових технологій, 2003.
54. Іванюк І. В. Оцінювання освітніх проектів та програм: Навч. посібник / І.В. Іванюк. — К.: Таксон, 2004. — 208 с.
55. Ивин А. А. Ценности и целевое обоснование / А. А. Ивин // Мысль и искусство аргументации. — М. : Прогресс-Традиция, 2003. — 393 с.
56. Измерение эффективности и оценивание в государственном управле¬нии: международный опыт / А. Н. Беля¬ев, Е. С. Кузнецова, М. В. Смирнова, Д. Б. Цыганков. — М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2005. — 54 c.
57. Ильин В. В. Классика–неклассика–неонеклассика: три эпохи в развитии науки / В. В. Ильин // Вестник Московского университета. Сер. 7. Философия. — 1993. — № 2. — С. 16–34
58. Инновация // Философский словарь: Основан Генрихом Шмидтом. — М.: Республика, 2003. — 575 с.
59. Каган М. С. Человеческая деятельность: Опыт системного анализа / М.С. Каган. — М.: Политиздат, 1974. — 328 с.
60. Камінська Л. Ф. Соціальна зумовленість і механізми впровадження освітніх реформ: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 20с.
61. Капитонов Э. А. Социология ХХ века. История и технология / Э.А.Капитонов. — Ростов-на-Дону: Реника, 1996. — 512 с.
62. Капустин В. С. Осторожно инновации / В. С. Капустин // Материалы Международной конференции «Путь в будущее — наука, глобальные проблемы, мечты и надежды». 26-28 ноября 2007 года [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://spkurdyumov.narod.ru/kapustin33.htm.
63. Карачелли Дж. В. Применение оценки на пороге XXI века / Дж.В.Карачелли [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.trainet.org/books/download/151.
64. Китаев Н. Н. Групповые экспертные оценки / Н. Н. Китаев. — М.: Знание, 1975. — 64 с.
65. Коваліско Н. Теорія практик, практики і дослідження стратифікаційних порядків // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2010. — № 2. — С. 49-63.
66. Козлова Н. Н., Смирнова Н. М. Кризис классических методологий и современная познавательная ситуация / Н. Н. Козлова, Н. М. Смирнова //Социологические исследования. — 1995. — № 11. — С. 12-22.
67. Коншина Ю. «Оценить нельзя поверить»: оценка эффективности в бизнес-образовании / Ю. Коншина [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.rosbo.ru/articles.php?cat_id=53&id=291
68. Королько В. Г. Основы паблик рилейшнз / В. Г. Королько. — М., Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. — 528 с.
69. Кохан Г. Метод оцінювання в політичній науці / Г. Кохан [Электронный ресурс]. — Режим доступа:
http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3m=1&n=83&c=2028
70. Крапива И. В. Методологические особенности институционализации оценочных исследований в современном украинском обществе / И. В. Крапива // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. — Одеса: Астропринт, 2008. — Вип. 39. — С. 46-55.
71. Крапива И. В. Оценочные исследования: сложности внедрения и проблемы применения в социологии / И. В. Крапива // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. № 889’2010. Серія: соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. — Випуск 25. — Харків, 2010. — С. 65-68.
72. Крапива И. В. Оценочное исследование в системе оценочных процедур // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. — 2010. — Том 15. Випуск 14. Соціологія і політичні науки. — С. 32-40.
73. Крапива И. В. Социальные проблемы внедрения инноваций в сфере образования на примере внедрения «Внешнего независимого тестирования» // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. — Одеса: Астропринт, 2007. — Вип. 33. — С. 19-32.
74. Кузьмин А., Кошелева Н. К вопросу об оценивании эффективности государственных программ [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.eval-net.org/conference/2008/Presentations/Different_evaluations.pdf
75. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях: Пер. с англ. / Сост. и общ. ред. М. И. Бобневой. — М.: Прогресс, 1980. — 391 с.
76. Лазарев В. С. Кризис «деятельностного подхода» в психологии и возможные пути его преодоления // Вопросы философии. — 2001. — № 3. — С. 33-47.
77. Лапыгин Ю. Н. Инновационность научных знаний [Электронный ресурс] // Экономика региона. — 2007. — № 18. — Режим доступа: http://journal.vlsu.ru/index.php?id=1864 (02.03.10).
78. Лапин Н. И. Актуальные проблемы исследования нововведений // Социальные факторы нововведений в организационных системах: Труды семинара. — М.: ВНИИИСИ, 1980. — С. 6-7.
79. Лапин Н. И. Интенсификация инновационных процессов — стратегическая задача теории и практики нововведений // Инновационные процессы. — М., 1982. — С. 3-21.
80. Лекторский В. А. Деятельностный подход: смерть или возрождение? // Вопросы философии. — 2001. — №2. — С. 56-66.
81. Лекторский В. А. О классической и неклассической эпистемологии / В. А. Лекторский [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.intelros.ru/intelros/reiting/reyting_09/material_sofiy/6142-o-klassicheskoj-i-neklassicheskoj-yepistemologii.html
82. Лекторский В. А. Эпистемология классическая и неклассическая. — М.: Эдиториал УРСС, 2001. — 256 с.
83. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М.: Политиздат, 1975. — 304 с.
84. Лешкевич Т. Г. Философия науки: традиции и новации / Т. Г. Лешкевич. — М.: Издательство ПРИОР, 2001. — 428 с.
85. Липатов С. А. Методы практической социальной психологии: Диагностика. Консультирование. Тренинг / Под ред. Ю.М. Жукова. — М.: Аспект Пресс, 2004. — C. 48-68.
86. Лисакова Л. Досвід Сполучених Штатів Америки в оцінюванні державних програм /Л. Лисакова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) та ін. — Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ. — 2008. — Вип. 2. — С. 117-125.
87. Лисакова Л. І. Етичні аспекти оцінювання державно-управлінської діяльності / Л. І. Лисакова // Теорія та практика державної служби: матеріали наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 19 - 20 верес. 2008 р.) / за заг. ред. С. М. Серьогіна. — Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2008. — С. 71-73.
88. Лисакова Л. І. Класифікація видів оцінювання державно-управлінської діяльності // Державне управління та місцеве самоврядування. Збірник наукових праць Дінпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. — 2009. — Вип. 2(2). [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dums/2009-02/Lysakova.pdf
89. Литвак Б. Г. Экспертные оценки и принятие решений. — М.: Патент, 1996. — 271 с.
90. Луков В. А. Социальное проектирование. — М.: Издательство Московского гуманитарного университета: Флинта, 2007. — 240 с.
91. Мазурик О. В. Освітній аудит як механізм підвищення ефективності функціонування системи освіти // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. № 889’2010. Серія: соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. — Випуск 25. — Харків, 2010. — С. 159-162.
92. Маккинни Дж. Ч. Методология, процедуры и техника социологии [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://lib.socio.msu.ru/l/library?e=d-000-00---001ucheb--00-0-0-0prompt-10---4------0-1l--1-ru-50---20-about---00031-001-1-0windowsZz-1251-00&cl=CL1&d=HASH01e2a62ceb12470889fb5787.1.2&x=1
93. Максименко С. Д. Проблема метода в возрастной и педагогической психологии // Вопросы психологии. — 1989. — № 4. — С.31-39.
94. Мальцев В. В. Громадська думка у системі оцінки діяльності органів внутрішніх справ України: Дис... канд. соціол. наук: 22.00.04 / Харківський національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2005. — 200 c.
95. Мангейм Дж. Б., Рич Р. К. Анализ общественной политики и оценка программ // Полис. — 1991. — № 3. — С. 174-181.
96. Маркова Л. А. Эмпирические исследования как путь к выработке нового понятия субъекта // Эпистемология и философия науки. — 2004. — № 1. — С. 73-75.
97. Марущенко О. А. Становление инновационного образования в Украине: Дис... канд. социол. наук: 22.00.04 / Харьковский национальный ун-т им. В. Н. Каразина. — Х., 2004. — 185 с.
98. Миронов А. В. Понятие ценности, виды и иерархия ценностей // Социально-гуманитарные знания. — 2007. — №1. — C. 92-105.
99. МОН бореться за прозорість і чесність вступної кампанії до вищої школи [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/newstmp/03_03
100. Морис де Вольдер. Оценка программ [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://www.gdenet.ru/management/benefits/effectiveness/2
101. Мотрошилова Н. В. Принципы и противоречия феноменологической философии / Н. В. Мотрошилова. — М.: Высшая школа, 1968. — 128 с.
102. Нагорный Б. Г. В поисках современной управленческой парадигмы / Б. Г. Нагорный // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2000. — № 2. — С. 99-105.
103. Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.03.2010 р. № 243 «Про затвердження Змін до Умов прийому до вищих навчальних закладів України» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/newstmp/2010/06_04/1/243.doc
104. Наказ Міністерства освіти і наук України № 289 від 13.04.2004 р. «Про продовження експерименту щодо зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів у 2004 році» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://cameq.ukrtel.net/test/index.php?r=norma
105. Наказ Міністерства освіти і наук України № 745 від 21.09.2004 р. «Про організаційні заходи щодо запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти учнів» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://cameq.ukrtel.net/test/index.php?r=norma
106. Науково-організаційні основи експертизи інноваційної діяльності в регіоні: Науково-методичний посібник /Даниленко Л.І., Паламарчук В.Ф., Зайченко О.І. та ін. / За ред. Л.І.Даниленко. — Логос, 2006. — 196 с.
107. Некрасов С. И., Некрасова Н. А. Философия науки и техники: тематический словарь справочник. — Орёл: ОГУ, 2010. — 289 с.
108. Николаенко Л. Г., Яковенко А. К., Яковенко Ю. И. До основания (эпистемологического), а затем, но главное — зачем? [Електронний ресурс] // Соціальні технології. — 2009. — № 43. — С. 116-135. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Staptp/2009_43/files/ST43_16.pdf
109. Николов Л. Структуры человеческой деятельности. — М.: Прогресс, 1984. — 176 с.
110. Ноговицын О. Н. Феноменология повседневности: Теория социального конструирования реальности: Текст лекции / О. Н. Ноговицын; ГУАП. — СПб., 2006. — 40 с.
111. Орлов А. И. Экспертные оценки: Учебное пособие. — Москва: ИВСТЭ, 2002. — 31 с.
112. Отрешко Н. Б. Трансформация эпистемологических оснований социологии: субъект, метод познания, картина социального мира / Н. Б. Отрешко. — К.: Институт социологии НАН Украины, «ВИПОЛ», 2009. — 268 с.
113. Оценка программ: методология и практика. / Под ред. А. И. Кузьмина, Р. О’Салливан, Н. А. Кошелевой. — М.: Издательство «Престо-РК», 2009. — 396 с.
114. Паниотто В., Большов Е. Какому политику тесты мешают / В. Паниотто, Е. Большов // Зеркало недели. — №19. — 22-28 мая 2010 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.zn.ua/newspaper/articles/60173#
115. Парсонс Т. Система современных обществ / Пер, с англ. Л.А. Седова и А.Д. Ковалева. Под ред. М.С. Ковалевой. — М.: Аспект Пресс, 1998. — 270 с.
116. Петрушенко В. Л. Знання як форма зв'язку свідомості і буття: Дис... д-ра філос. наук: 09.00.02 / Національний ун-т «Львівська політехніка». — Л., 2003. — 443 c.
117. Підсумки громадського спостереження за зовнішнім незалежним оцінюванням знань абітурієнтів — 2010 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.cvu.org.ua/files/doc1277464366proect%20relizu-ZNO_2010_final_CVU_OPORA%20!!!!.doc
118. Підсумковий звіт ГМ ОПОРА за результатами громадського спостереження під час ЗНО 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.opora.org.ua/news/1079--2011
119. Підсумковий моніторинговий звіт Комітету виборців України по результатам спостереження за вступною кампанією до ВНЗ 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.cvu.org.ua/?lang=ukr&mid=fp&id=3064&lim_beg=0
120. Погрібна В. Л. Соціологія професіоналізму: монографія. — К.: [Алерта; КНТ; ЦУЛ], 2008. — 334 с.
121. Подшивалкіна В. І. З приводу застосування якісних методів у соціології, або Який досвід ми вивчаємо? // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2008. — № 4. — С. 197-206.
122. Подшивалкіна В. І., Крапива І. В. Досвід оцінки впровадження «Зовнішнього незалежного оцінювання» на національному та місцевому рівнях / В. І. Подшивалкіна, І. В. Крапива // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. — 2011. — Том 16. Випуск 10. Соціологія і політичні науки. — С. 84-92.
123. Подшивалкіна В. І., Крапива І. В. Оціночні дослідження соціальних проектів і програм: Навчально-методичний посібник. — Одеса: ТЭС, 2009. — 112 с.
124. Подшивалкіна В. І., Лукашевич М. П., Суїменко Є. І, Каменська Т. Г. Макро- і мікросоціальна інженерія: соціоінженерний практикум. — Одеса: Астроприт, 2001. — С. 86-92.
125. Подшивалкина В. И. Методологические аспекты оценочных исследований социальных проектов и программ // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки. — Київ, 2000. — Т. 1. — С. 360-366.
126. Подшивалкина В. И. Методологические проблемы оценки социальных инноваций в украинском обществе. // Вісник Одеського національного університету. Соціологія та політичні науки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Соціальна політика і механізми інтеграції українського суспільства». 27-28 вересня 2002 року. — Одеса: Астропринт, 2003. — Т. 8. — Вип. 9. — С. 201-207.
127. Подшивалкина В. И. Оценочные исследования социальных программ: технологические аспекты // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. Випуск 12. — Одеса: Юридична література, 2001. — C.245-256.
128. Подшивалкина В. И. Социальные технологии: проблемы методологии и практики. — Кишинев: Центральная типография, 1997. — 352с.
129. Покроєва Л. Д., Рябова З. В. Організація моніторингово-маркетингових досліджень ефективності і якості післядипломної педагогічної освіти [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/5/statti/3pokroeva_ryabova.htm
130. Полторак В.А. Социология: Конспект курса лекций. — Днепропетровск: Арт-Пресс, 1997. — 132 с.
131. Попова И. М. Повседневніе идеологии. Как они живут, меняются и исчезают. — К.: Ин-т социологии НАНУ, 2000. — 219 с.
132. Постанова Кабінету Міністрів від 25 серпня 2004 р. № 1095 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2005_12_31/KP041095.html
133. Практическое пособие по основам мониторинга и оценки программ/проектов Европейской комиссии. — TACIS [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.infanata.org/2006/10/22/prakticheskoe_posobie_po_osnovam_monitoringa_i_ocenki_programmproektov.html.
134. Пригожин А. И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики). — М.: Политиздат, 1989. — 271 с.
135. Приходченко Л. Л. Роль контролю, моніторингу та оцінки у розробці та реалізації програм та проектів регіонального розвитку в контексті адаптації до євростандартів [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://library.oridu.odessa.ua/library.exe?e=d-00000-00---012007--00-0--0-10-0---0---0prompt-10---4-------0-0l--11-ru-50---20-about---00-0-1-00-0011-1-0utfZz-8-10&cl=CL2.1&d=HASHe3764fb8346d037387fca3&gc=1
136. Пружинин Б. И. Неклассическая эпистемология: взгляд из классики // Постнеклассика: философия, наука, культура: Коллективная монография / Отв. ред. Л. П. Киященко и В. С. Степин. — СПб.: Издательский дом «Міръ», 2009. — С. 230-246.
137. Раков С. Тестирование выпускников 2006 года // Дзеркало тижня. — № 31 (559), 13-19.08.2005.
138. Резнік О. Поняття «практика» в соціології // Соціальні виміри суспільства. Випуск 11. — К.: Інститут соціології НАН України, 2008. — 368 с.
139. Результати дослідження «Тестування та рівний доступ до якісної вищої освіти» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dif.org.ua/uploads/%D0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB_%D0%97%D0%9D%D0%9E.doc
140. Результати загальнонаціонального опитування «Ставлення населення України до зовнішнього незалежного опитування» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://dif.org.ua/uploads/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81-%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B7%20%D0%97%D0%9D%D0%9E.doc.
141. Ройко Т. В. Історико-теоретична реконструкція гносеологічних засад ціннісно-оцінкового пізнання в проекті «наукової соціології» Б. Кістяківського: автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2009. — 16 с.
142. Романенко Є. О. Ефективність політики євроатлантичної інтеграції України: оцінювальні підходи [Електронний ресурс]. — Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/E-JOURNALS/DUTP/2005-1/TXTS/ROMANENKO-1.HTM
143. Ручка А. А. Ценностный подход в системе социологического знания. — К.: Наукова думка, 1987. — 154 с.
144. Саганенко Г. И. Структура эмпирического результата в социологии и проблема его надежности // Социология: методология, методы, математические модели. — Январь 1994. — № 3-4. — С. 5-23.
145. Сандига О. І. Інновації: соціально-філософський аналіз // Мультиверсум. Філософський альманах. — К.: Центр духовної культури, 2005. — № 48. — С. 162-178.
146. Самохвалов Ю. Я., Науменко Е. М. Экспертное оценивание: методический аспект. — К., 2006. — 263с.
147. Свасьян К. А. Феноменологическое познание. Пропедевтика и критика [Електронний ресур]. — Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1987. — Режим доступу: http://psylib.org.ua/books/svask01/index.htm
148. Семиволос П. Львівське ноу-хау: на десять років попереду // Дзеркало тижня. — № 19 (394), 25-31.05.2002. — С. 15.
149. Сидоренко О. Л. Роль соціального моніторингу в становленні й удосконалені зовнішнього незалежного оцінювання як органичної складової системи освіти // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. — Випуск 15. — Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. — С. 593-597.
150. Система розробки і здійснення публічних політик в Україні / Під ред. Дем’янчука О. — К.: Видавництво «Факт», 2004. — 220 c.
151. Смирнова Н. М. От социальной метафизики к феноменологии «естественной установки» (феноменологические мотивы в современном социальном познании) / РАН; Институт философии [Електронний ресурс]. — М., 1997. — Режим доступу: http://gzvon.pyramid.volia.ua/biblioteka/kafedra_filosofii/libph/smirnova/phenom.html.
152. Соколова Г. Н. Социологическая экспертиза как необходимый компонент государственной социальной политики // Социология: Журнал российской социологической ассоциации. — 2005. — № 3-4. — С. 73-81.
153. Сокурянська Л. Г. Ціннісна детермінація становлення соціальної суб'єктності студентства в умовах соціокультурної трансформації: автореф. дис... д-ра соціол. наук: 22.00.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2007. — 36 с.
154. Соціологічне опитування щодо ступеню поінформованості учасників зовнішнього оцінювання 2008 року та їх вчителів з питань зовнішнього оцінювання [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://ukr-test.org.ua/assets/files/brief_report_info1.doc
155. Социология: Энциклопедия. // Сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. — Мн.: Книжный Дом, 2003. — 1312 с.
156. Спиркин А.Г., Юдин Э.Г., Ярошевский М.Г. Методология // Философский энциклопедический словарь. — М., 1989. — С. 359-360.
157. Спостереження КВУ за тестуванням випускників шкіл [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.cvu.org.ua/files/doc1277464230zvit_ZNO_2010_CVU_final.doc79.
158. Стародубцев С. П. Заказчик и исполнитель в оценочном исследовании // Социологические исследования. — 1993. — № 8. — С. 96-100.
159. Стародубцев С. П. Оценочные исследования: первое знакомство // Социологические исследования. — 1992. — № 7. — С. 57-61.
160. Степин В. С. Теоретическое знание. Структура, историческая эволюция / В. С. Степин. — М.: прогресс-Традиция, 2003. — 744 с.
161. Стивенс С. С. Экспериментальная психология: В 2-х т. Пер. с англ. — М.: Иностранная литература, 1960. — Т. 1. — 686 с.
162. Субетто А. И. Социальная квалиметрия в системе Неклассической социологии (13 тезисов на Социологический конгресс, Москва, 3-5 октября 2006 года) [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.trinitas.ru/rus/doc/0016/001b/00161312.htm
163. Сурмін Ю. П. Аналітика державного управління: сутність і тенденції розвитку [Електронний ресурс] / Ю.П. Сурмін // Державне управління: теорія та практика. — Вип. 1 (5). — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2007-1/txts/06sypdsv.htm.
164. Сурмин Ю. П. Державно-управлінська аналітика: основні патерни і проблеми розвитку [Електронний ресурс] / Ю.П. Сурмін // Аналітика і влада. — 2009. — № 2. — С. 5-10. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Aiv/2009_2/SURMIN.htm
165. Сурмін Ю. П. Етика управлінського експерименту [Електронний ресурс] / Ю. П. Сурмін // Державне управління: теорія та практика. — 2005. — Вип. № 2. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2005-2/txts/philo/05sjpeue.pdf
166. Сурмин Ю. П., Туленков Н. В. Теория социальных технологий: Учебное пособие для студ. вузов / Межрегиональная академия управления персоналом. — К.: МАУП, 2004. — 608с.
167. Сутужко В. В. Оценочно-ценностная проблематика в социально-гуманитарном познании // Социально-гуманитарные знания. — 2008. — № 5. — С. 100-109.
168. Сутужко В. В. Структура, принципы и классификация понятия «оценка» // Эпистемология и философия науки. — 2008. — Т. XVIII. — № 4. — С. 108-124.
169. Суходольский Г. В. Основы психологической теории деятельности. — Л.: Изд-во ЛГУ имени А. А. Жданова, 1988. — 166 с.
170. Тертичка В. Аналіз державної політики і політологія [Електронний ресурс]. — Режим доступу до статті: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=34&c=596.
171. Титов В. Н. Институциональный и идеологический аспекты функционирования науки // Социологические исследования. — 1999. — № 8. — С. 62-70.
172. Томас У., Знанецкий Ф. Методологические заметки / В кн.: Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. В. И. Добренькова. — М.: Изд-во МГУ, 1994. — 496 с.
173. Траут Дж., Ривкин С. Сила простоты: руководство по успешным бизнес-стратегиям. — СПб.: Издательство «ПИТЕР», 2007. — 224 с.
174. Туленков М. В. Теоретико методологічні основи організаційної взаїмодії в соціальноу управлінні: Монографія — К.: Каравела, 2009. — 516 с.
175. Турен А. Возвращение человека действующего. — М.: Научный мир, 1998. — 204 с.
176. Филатов В. П. Обсуждаем статьи о деятельности // Эпистемология и философия науки. — 2007. — Т. XIII. — № 4. — С. 142-153.
177. Форма оценки вопросов анкеты // Новый маркетинг. — 2008. — № 7. — С. 89.
178. Фуко М. Археология знания /Пер. с фр. М. Б. Раковой, А. Ю. Серебрянниковой; вступ. ст. А. С. Колесникова. — СПб: ИЦ «Гуманитарная Академия»; Универси