ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

На правах рукопису

БЕНДЕРА Іван Миколайович

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Гончаренко Семен Устимович, дійсний член АПН України,
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 27
1.1. Аналіз останніх досліджень, публікацій, законодавчої бази 27
1.2. Психолого-педагогічна модель організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів 46
1.3. Засоби реалізації моделі організації самостійної роботи студентів ВНЗ 55
1.3.1. Метод проектів як концентрована форма самостійної роботи 55
1.3.2. Мотиваційні аспекти в організації самостійної роботи 70
1.4. Особливості підготовки агроінженерних кадрів 96
Висновки до першого розділу 109

РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З “МЕХАНІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА” У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 111
2.1. Методика програмування самостійної навчальної роботи 111
2.1.1. Робочий час студента 111
2.1.2. Самостійна робота студента 118
2.1.3. Робочий час викладача 138
2.1.4. Проектна діяльність студента 144
2.1.5. Самостійна робота студента на лабораторному практикумі 153
2.1.6. Самостійна робота з вивчення дисциплін на кафедрі 158
2.2. Програмування самостійної наскрізної роботи студентів у межах вищих університетських навчально-наукових центрів 162
2.2.1. Характеристика вищого університетського навчально-наукового центру 164
2.2.2. Структура навчального часу студента 168
2.2.3. Організація наскрізної самостійної роботи в межах освітньо-кваліфікаційних рівнів 171
2.2.4. Програмування наскрізної наукової роботи студентів 175
Висновки до другого розділу 191

РОЗДІЛ 3. ПРОГРАМУВАННЯ НАСКРІЗНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У МЕЖАХ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНИХ ДИСЦИПЛІН 193
3.1. Спеціальність “Механізація сільського господарства” 193
3.1.1. Характеристика циклів професійно орієнтованих дисциплін навчальних планів 193
3.1.2. Наскрізні схеми самостійної роботи при вивченні дисциплін природничо наукової підготовки 197
3.1.3. Наскрізні схеми самостійної роботи при вивченні дисциплін професійної та практичної підготовки 210
3.1.4. Наскрізні схеми самостійної роботи при вивченні дисциплін магістерської програми 232
3.2. Спеціальність “Енергетика сільськогосподарського виробництва” 247
3.2.1. Характеристика циклів професійно орієнтованих навчальних дисциплін навчального плану спеціальності „Енергетика сільськогосподарського виробництва” 247
3.2.2. Наскрізні схеми самостійної роботи при вивченні дисциплін природничо наукової підготовки 249
3.2.3. Наскрізні схеми самостійної роботи при вивченні дисциплін професійної та практичної підготовки 257
3.2.4. Наскрізні схеми самостійної роботи при вивченні дисциплін магістерської програми 283
Висновки до третього розділу 288

РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 290
4.1. Створення нормативної бази навчального процесу ВНЗ як засіб забезпечення самостійної роботи студентів 290
4.1.1. Паспорт навчального закладу 291
4.1.2. Паспортизація в дистанційній формі як різновидність сучасних технологій самостійної роботи студентів 299
4.1.3. Паспорт кафедри 300
4.1.4. Паспорт науково-педагогічного працівника 302
4.1.5. Паспорт навчальної дисципліни 308
4.1.6. Паспорт лабораторії 323
4.1.7. Паспорт робочого місця 325
4.1.8. Паспорт студента 327
4.2. Педагогічні технології самостійної роботи студентів ВНЗ 331
4.2.1. Електронні лекції як елемент сучасних інформаційних технологій самостійного вивчення матеріалу 331
4.2.2. Рейтинг-оцінювання діяльності суб’єктів навчального процесу – дієвий мотиваційний механізм самостійної роботи 343
Висновки до четвертого розділу 356

РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ НАСКРІЗНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 358
5.1. Програма наукових досліджень 358
5.2. Методика проведення педагогічного експерименту 360
5.3. Результати педагогічного експерименту 366
Висновки до п’ятого розділу 381
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 383
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 390
ДОДАТКИ 472

ВСТУП

Актуальність теми. Соціально-економічні зміни у житті українського суспільства пов’язані із входженням нашої країни у Європейську спільноту, позитивно вплинули на процеси модернізація національної освіти.
Одним із найефективніших засобів адаптації людини до сучасного життя є освіта як організований педагогічний процес пізнання, розвитку, спілкування і творчості. У світі склалися дві системи освіти: підтримувальна та інноваційна. Підтримувальна спрямована на підготовку людини до розв'язання повсякденних проблем, підтримання активної життєдіяльності. Інноваційна освіта орієнтується на майбутнє і пов’язана з підготовкою тих, хто навчається, до використання методів прогнозування, моделювання, проектування в житті та професійній діяльності, самостійного підходу до розв’язання будь-якої наукової, соціальної, технічної чи життєвої проблеми, формування уміння розуміти проблеми, що постають, мислити, аналізувати. Стан і темпи аграрного виробництва, особливості професійної діяльності інженера-аграрника нині потребують, щоб навчання у вищій школі не тільки глибоко розкривало сутність і зміст усталених принципів сучасної науки, але формувало активне володіння цими принципами. Тому для вищої школи першочерговим завданням є максимальний розвиток у студентів умінь самостійно застосовувати основні принципи і закони агроінженерії в практичній діяльності та сформувати основи сучасного наукового пізнання, зорієнтованого на потреби життя й виробництва, яке забезпечило б можливість активної і творчої діяльності молодої людини в громадському і виробничому житті у майбутньому.
Разом з тим сучасний стан організації навчального процесу у вищій школі агроінженерного спрямування нерідко базується на стереотипах, не завжди враховується сутність сучасної педагогічної парадигми – вчити студента особистісно орієнтовано. Специфіка складової всіх сучасних інструктивно-методичних документів для вищої школи про самостійну роботу як основну форму здобуття знань, залишається декларативною. Основною причиною цього є відсутність нормативної та організаційно-методичної бази з проведення студентами самостійної роботи. Основні напрями та вимоги до організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ґрунтуються на положеннях Конституції України, Закону України "Про освіту" від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ, постанов Кабінету Міністрів України "Про розроблення державних стандартів вищої освіти" (від 7.08.1998 р. № 1247) "Про перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями (від 13.12.2006 р. № 1719)", Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (наказ МОНУ від 02.06.1993 р. № 161), Тимчасовим положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (наказ МОНУ від 23.01.2004 р. № 48), Положенням про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України (наказ МОНУ від 8.12.1995 р. № 340), Положенням про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (наказ МОНУ від 07.08.2002 р. № 450).
Питанням активізації самостійної роботи студентів та її місця в системі неперервної освіти присвячені численні розробки вітчизняних та зарубіжних учених-педагогів. Загальні концептуальні засади означених педагогічних принципів постійно розкриваються на різного рівня зібраннях фахівців педагогічного напряму та в наукових працях відомих учених України: І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєвої, С.У. Гончаренка, В.П. Андрущенка, І.Д. Беха, С.Д. Максименка, П.М. Воловика, М.І. Михальченка, О.М. Пєхоти, Г.Г. Філіпчука, Л.П. Пуховської, Н.А. Побірченко, В.В. Рибалки, В.О. Моляко, В.С. Лутая та ін.
Проблеми планування організації та контролю самостійної роботи відобразили у наукових дослідженнях такі відомі вчені, як: Р.С. Гуревич, О.Е. Коваленко, Л.М. Журавська, В.А. Козаков, П.І. Підкасистий, А.М. Алексюк, М.М. Солдатенко, Ю.Ф. Зіньковський, Л.Л. Товажнянський, В.Ф. Орлов, О.Г. Величко, В.І. Астахова, О.Г. Романовський. Проте проблеми організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів із агроінженерних спеціальностей в умовах кредитно-модульної системи, шляхи її активізації, заходи зі створення прозорої і доступної для самостійного вивчення матеріально-інформаційної бази, психологічні аспекти підвищення ефективності роботи ще недостатньо досліджені у теоретичному та методичному аспектах.
У результаті вивчення літературних джерел, нормативно-правових актів та інших матеріалів, аналіз у якості підготовки інженерних фахівців у вищих аграрних навчальних закладах із врахуванням сучасних вимог до організації навчального процесу виявлено окремі суперечності, що негативно позначаються на кінцевому підсумку освітянської діяльності, зокрема:
– між необхідністю засвоєння студентами величезного обсягу інформації і швидкою зміною характеру її матеріальної основи на виробництві;
– запровадженням нових стандартів освіти і застарілою навчально-методичною інструктивно-нормативною базами і педагогічними підходами;
– необхідністю використання нових інноваційних технологій і недостатньою підготовкою професорсько-викладацького складу до роботи в нових умовах;
– впровадженням нової структури навчального процесу у форматі вимог Болонської декларації і наявністю стереотипів, які гальмують інноваційні процеси;
– наявними традиціями розгляду суб’єктів самостійної роботи тільки студентів та необхідністю включення в цей процес педагогічних працівників, матеріальної та навчально-методичної бази.
– недосконалою нормативною базою з програмування самостійної роботи студентів та необхідністю планування її на весь період навчання, починаючи з першого курсу під час складання індивідуальних навчальних планів навчання.
Подолання цих суперечностей потребує розробки та обґрунтування теоретичних і методичних засад програмування організації та проведення самостійної роботи майбутніх інженерних фахівців аграрного виробництва.
Беручи до уваги специфіку освітньо-кваліфікаційної характеристики агроінженерних фахівців, враховуючи, що частка самостійної роботи студентів у навчальному процесі становить 50–80 % і практично відсутні наукове обґрунтування та нормативно-методична база її регламентації, темою дисертаційного дослідження обрано "Теорію і методику організації самостійної роботи майбутніх фахівців з механізації сільського господарства у вищих навчальних закладах".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження проводилися на виконання плану роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Академії педагогічних наук України за темою "Психолого-педагогічне забезпечення впровадження сучасних інформаційних технологій у професійних навчальних закладах" РК № 0104U010419 та плану наукових робіт Подільського державного аграрно-технічного університету (ПДАТУ), Інституту механізації і електрифікації сільського господарства, кафедри педагогіки та психології ПДАТУ.
Тема дослідження спрямована на виконання "Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах" (наказ МОНУ від 02.06.1993 р. № 161), наказів щодо впровадження у вищих навчальних закладах кредитно-модульної системи (наказ МОНУ від 23.01.2004 р. № 48, наказ МОНУ від 23.01.2004 р. № 49, наказ МОНУ від 20.10.2004 р. № 812). Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 2007 р. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) 26.12.2002 р. (протокол № 11), узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 25.03.2003 р. (протокол № 2).
Об’єкт дослідження: організація професійної підготовки фахівців із спеціальностей агроінженерного напряму у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження: теоретико-методичні засади самостійної роботи студентів із механізації сільського господарства у вищих навчальних закладах І– ІV рівнів акредитації та навчально-наукових університетських центрах за ступеневою підготовкою.
Мета дослідження: провести комплексний аналіз проблем організації та методики проведення самостійної роботи у вищих навчальних закладах, розробити та обґрунтувати методику програмування самостійної роботи, виявити умови її ефективної реалізації під час підготовки фахівців з механізації сільського господарства для агропромислового комплексу.
Концепція дослідження ґрунтується на тому, що професійна підготовка майбутніх фахівців з механізації сільського господарства у вищих навчальних закладах спрямована не тільки на засвоєння знань, умінь та навичок, які визначенні освітньо-кваліфікаційною характеристикою, а й на набуття умінь та навичок організації самостійної роботи з вивчення програмного матеріалу. Досягнути визначеної мети можливо за умов впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання, забезпечення ґрунтовної мотивації студентів, створення матеріально-методичного забезпечення та розробки раціональних механізмів наскрізного програмування індивідуальної самостійної роботи за принципом "дерева цілей", тобто наскрізного виконання маломістких самостійних робіт: рефератів, розрахункових робіт, графічних, розрахунково-графічних, творчих, описових в розрахунку їх тематичного входження до більш містких самостійних робіт – курсових робіт і проектів, які в свою чергу входять до кваліфікаційних дипломних робіт чи проектів. При цьому враховувалися особливості освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки всіх суб’єктів навчального процесу від кваліфікованого робітника до магістра, а саме інженерних спеціалістів із напряму "Механізація і електрифікація сільськогосподарського виробництва".
У процесі дослідження висунуто робочі гіпотези, які ґрунтуються на тому, що впровадження наскрізності в навчальний процес
– у теоретичній частині освітньо-професійної програми попереджує дублювання матеріалу, економить технологічний аудиторний час, виключає виникнення прогалин (педагогічних розривів) під час вивчення;
– у практичній частині освітньо-професійної програми передбачає реалізацію дидактичного принципу наступності у вивченні програмного матеріалу;
– у самостійній роботі студента, а саме під час виконання індивідуальних завдань (маломістких робіт, курсових робіт і проектів та кваліфікаційних дипломних робіт і проектів) передбачає орієнтацію навчального процесу на кінцевий результат;
– у практичному та виробничому навчанні передбачає дотримання дидактичного принципу – від простого, елементарного, до складного, системного, комплексного, від суто академічного до практичного, виробничого;
– в організації навчального процесу передбачає врахування мотиваційних аспектів на всіх етапах навчання, бачення ситуаційної (в межах дисципліни), оперативної (в межах навчального курсу) та стратегічної (в межах освітньо-кваліфікаційних рівнів) мети.
Відповідно до мети і висунутої гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1. Вивчити стан дослідженості проблеми організації самостійної роботи студентів у педагогічній теорії і в практиці освітньої діяльності вищих навчальних закладів.
2. Проаналізувати нормативну базу, наукові й практичні розробки, інструктивно-методичні матеріали з організації самостійної роботи студентів, виявити особливості планування навчального процесу у вищих аграрних навчальних закладах, здійснити кількісний і якісний аналіз систем планування, проведення та обліку самостійної роботи студентів.
3. Обґрунтувати структуру самостійної роботи студентів із врахуванням профілю майбутньої професійної діяльності.
4. Розробити авторську методику програмування самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах.
5. Розробити та експериментально перевірити методику програмування наскрізної самостійної індивідуальної роботи студентів на освітньо-кваліфікаційних рівнях "бакалавр", "спеціаліст", "магістр" у навчально-наукових університетських центрах для агроінженерних спеціальностей.
6. Розробити систему заходів з підвищення ефективності самостійної роботи студентів.
7. Розробити методику програмування та схеми наскрізної самостійної індивідуальної роботи у межах основних фахових дисциплін спеціальностей "Механізація сільського господарства" і "Енергетика сільськогосподарського виробництва".
8. Розробити методику наскрізного проектування студентської наукової роботи як умови підвищення якості навчальної діяльності.
9. Розробити методику самостійної роботи для лабораторного практикуму на етапах підготовки, проведення та звітності.
10. Виявити умови використання авторської методики наскрізної організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах інших профілів.
11. Розробити і впровадити у навчальний процес навчально-методичні комплекси з організації самостійної роботи при підготовці фахівців агроінженерного напряму: програми дисциплін, навчальні посібники, практикуми, методичні рекомендації, стандарти освіти, дидактичні матеріали.
Методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання, концептуальні положення педагогіки і психології щодо формування особистості, психолого-педагогічні положення неперервної освіти, основи теорії планування та аналізу результатів педагогічного експерименту, педагогічних концепцій особистісно орієнтованих технологій, фундаментальні праці загальної та професійної педагогіки та педагогіки вищої школи.
Дослідження базувалося на положеннях філософії гуманізму, домінантою яких є людина, на принципах системного, структурно-функціонального та прогностичного підходів до сучасних технологій навчання, концепції цілісності та наступності змісту ступеневої підготовки фахівців.
Теоретичну основу наукового дослідження становлять базові положення психолого-педагогічних досліджень із проблеми вищої та професійної освіти, що знайшли розкриття в працях:
– з питань філософії освіти – В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, С.У. Гончаренко;
– з теорії педагогічних систем – С.У. Гончаренко, А.І. Дьомін, П.М. Олійник;
– з питань неперервної професійної освіти – Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, О.Г. Мороз, В.А. Козаков, Р.С. Гуревич, П.М. Воловик, О.М. Пєхота, П.С. Атаманчук;
– з дидактики професійної і вищої школи – О.Е. Коваленко, В.М. Манько, П.Г. Лузан, І.Ф. Прокопенко, Л.Л. Товажнянський, Г.А. Бобрович;
– з теорії змісту і технології психолого-педагогічної підготовки фахівця – І.Я. Лернер, Г.О. Балл, Г.С. Костюк, В.В. Рибалка, Б.О. Федоришин, П.Я. Гальперін, О.М. Леонтьєв, О.І. Кульчицька;
– зі питань змісту професійної діяльності інженера і його підготовки – С.Ф. Артюх, І.К. Денисенко, А.А. Мельник, Л.М. Журавська, Г.Н. Нижник, О.В. Паянюк, І.О. Кайдановська, Г.І. Подпрятов, В.І. Рябець;
– з питань методики та організації проведення самостійної роботи – П.І. Підкасистий, В. Граф, Н.І. Ульянов, В.Я. Ляудис, М.М. Солдатенко, А. Вербицький, Ю. Попов, В. Подлесков, Е. Андросяк, С.Г. Заскалета, Н.В. Осипчук, П.І. Самойленко, Л.В. Онучак, Л.М. Журавська, Н. Герман, Н. Тягунова, А.Я. Цюприк;
– з питань активізації самостійної роботи – М.Г. Чобітько, Г.С. Адамів, В.В. Луценко, В.Ф. Паламарчук, І.М. Романов, А.М. Алексюк, Я.В. Цехмістер;
– з питань мотивації навчальної діяльності студентів – С.Т. Кисіль, А.М. Василенко, Л.В. Козак, О.Б. Кобзар, М.В. Черезова, Л.Д. Фесенко, А.В. Киндзик, В.К. Буряк, М.І. Лазарев, П.М. Олійник, В.Ф. Орлов, Ю.К. Романенко, І.В. Калганова.
Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження використовувався комплекс взаємопов’язаних методів, а саме: теоретичні – вивчення та аналіз педагогічної, психологічної, методичної літератури та інформаційних ресурсів мережі Інтернет, в яких висвітлюються проблеми навчання та формування особистості майбутнього фахівця в режимі максимально самостійного вивчення програмного матеріалу; прогнозування, формалізація, категоріальний і логічний аналізи, які базуються на теорії пізнання, основних методологічних принципах (історизму, єдності якості та кількості, систематичності, діалектичного заперечення, об’єктивності, науковості, всебічності вивчення процесів, подій, явищ, функціоналізму, взаємозв’язку); емпіричні – опитування, анкетування, метод самооцінювання, тестування, експертне оцінювання, узагальнення результатів, досвіду, педагогічний експеримент, методи математичної статистики; загальнонаукові методи – моделювання, системні підходи, ідеалізація, індукція та дедукція, аналіз та синтез, аналогія, порівняння, узагальнення тощо; використання методологічних підходів (прогностичного, емпіричного, системного структурно-функціонального) до ключових дидактичних принципів.
Організація дослідження. Дослідження проводилися впродовж 1995–2008 рр. та охопило кілька етапів науково-педагогічного пошуку.
– перший (1995–2003) – пошуково-констатувальний. Визначено наукову проблему дослідження, проаналізовано літературні джерела з теми; конкретизовано об’єкт, предмет, мету і завдання досліджень; сформульовано основні положення концепції; вивчено кваліфікаційні характеристики фахівців агроінженерного профілю, сучасні вимоги до їх підготовки; розроблено програму і методику педагогічного експерименту, започатковано пошукові експерименти.
– другий (2003–2005) – етап моделювання. Тривало вивчення наукової та навчально-методичної літератури; нормативної бази з планування навчального процесу, досвіду організації самостійної роботи. На цьому етапі обґрунтовано теоретичні основи програмування самостійної роботи, створено моделі наскрізних схем курсового та дипломного проектування, крім того, складалися окремі дидактичні матеріали з навчально-методичного комплексу.
– третій (2005–2007) – експериментальний. Деталізовано наскрізні схеми самостійної роботи з фахових дисциплін, продовжено педагогічний експеримент, розроблено авторську концепцію активізації самостійної роботи студентів шляхом паспортизації суб’єктів навчального процесу та створення мотиваційної атмосфери, тривала робота над складанням навчально-методичного комплексу.
– четвертий (2007–2008) – узагальнюючо-завершальний. Завершено педагогічний експеримент, узагальнено результати, розроблено рекомендації для впровадження у вищих навчальних закладах, Науково-методичному центрі аграрної освіти, завершено розробку навчально-методичного комплексу з організації самостійної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в Інститутах механізації та електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам’янець-Подільський), Національного аграрного університету (м. Київ) та на факультетах механізації сільського господарства Львівського (м. Дубляни) та Миколаївського державних аграрних університетів, Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка, Вінницького державного аграрного університету, Таврійської аграрно-технічної академії, Сумського національного аграрного університету, Полтавської аграрно-технічної академії, Державної аграрно-екологічної академії, Хотинському та Снятинському сільськогосподарських технікумах, Новоушицькому технікумі механізації, Борщівському аграрно-технічному коледжі і вищих професійно-технічних закладах з підготовки аграрно-технічних робітничих спеціальностей Хмельницької, Чернівецької і частково Івано-Франківської, Тернопільської та Вінницької областей.
У формувальному педагогічному експерименті брали участь близько 500 студентів Інституту механізації і електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету. Окремі концептуальні положення реалізовувалися на факультетах механізації та електрифікації сільського господарства вищих навчальних закладів аграрної освіти Міністерства аграрної політики України на виконання рекомендацій навчально-методичної комісії інженерних спеціальностей.
У процесі наукового пошуку здійснювався ретроспективний аналіз понад 35-річного досвіду роботи здобувача в системі вищої аграрної освіти та практично реалізовувалися розроблені ним методичні положення і рекомендації з організації навчально-методичної, наукової, виховної роботи в Інституті механізації і електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету на посаді декана з 1989 року і директора з 2003 року.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– вперше обгрунтовано концепцію наскрізної організації самостійної роботи студентів як універсальну, яка може бути використана для прикладної деталізації в інших фахових напрямах та спеціальностях, де структура освітньо-кваліфікаційної програми передбачає виконання самостійної роботи як індивідуальної з різними формами маломістких завдань із дисциплін та об’ємними кваліфікаційними роботами на освітньо-кваліфікаційних рівнях; розроблено прикладні схеми самостійної роботи для окремих фахових дисциплін, освітньо-кваліфікаційних рівнів, між рівнями і для навчально-наукових університетських центрів з агроінженерних спеціальностей; здійснено цілісний науковий аналіз робочого часу студентів вищих навчальних закладів, науково обґрунтовано методику планування навчального часу студента в умовах кредитно-модульної системи та з огляду на регламент основних складових самостійної роботи;
– удосконалено механізми створення інформаційної бази як елемента самостійного вивчення студентами програмного матеріалу на основі паспортизації суб’єктів навчального процесу;
– подальшого розвитку набули принципи планування навчального процесу, контролю за його реалізацією та обліку результатів через рейтинг-оцінювання як форму активізації освітньої діяльності загалом і самостійної роботи зокрема.
Практичне значення полягає в тому, що розроблено навчально-методичні комплекси і впроваджено
– навчальні посібники: "Системи керування сільськогосподарських енергетичних засобів" (1998), "Трансмісії сільськогосподарських енергетичних засобів" (1998), "Двигуни сільськогосподарських енергетичних засобів" (1998), "Дипломне проектування у вищих навчальних закладах Мінагрополітики України" (2006), "Інженерна екологія" (2007), "Азбука проектування" (2008), "Підготовка магістрів в агроінженерії (2008);
– лабораторні практикуми: "Теплотехніка, паливо та мастильні матеріали" (1995), "Технологічне обладнання переробних та харчових виробництв (2008);
– державні стандарти освіти: освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма з підготовки бакалаврів (2004) з напряму підготовки "Механізація і електрифікація сільського господарства";
– типові програми з дисциплін: "Методика контролю знань" (2004), "Машиновикористання на малих переробних підприємствах" (2003);
– навчально-методичні матеріали видавництва "Агроосвіта" Науково-методичного центру аграрної освіти: "Методичні рекомендації щодо організації екстернату в аграрних вищих навчальних закладах України" (2005), "Методичні рекомендації з планування самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей" (2007), "Методичні рекомендації щодо організації наскрізної самостійної роботи студентів" (2006), "Принципи та шляхи інтеграції вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики України в Європейський простір вищої освіти" (2006), "Методичні рекомендації з організації наскрізної практики студентів під час підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" напряму 6.100102 "Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва" та освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст", "магістр" спеціальності 7.091902, 8.091902 "Механізація сільського господарства" (2008), "Методичні рекомендації щодо організації наскрізної самостійної роботи під час підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" напряму 0919 "Механізація та електрифікація сільського господарства" спеціальності "Енергетика сільськогосподарського виробництва" у вищих навчальних закладах Міністерства аграрної політики України";
– дидактичні матеріали: з організації самостійної роботи в межах освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст", "бакалавр" з базовою повною середньою загальною підготовкою, "бакалавр" з базовим освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст", "спеціаліст" з базовим освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр"; в межах ступеневих комплексів "молодший спеціаліст – бакалавр", "молодший спеціаліст"-"бакалавр"-"спеціаліст"; у межах окремих дисциплін професійно-орієнтованого циклу із спеціальностей "Механізація сільського господарства" та "Енергетика сільськогосподарського виробництва"; дидактичні матеріали з рейтинг-оцінювання діяльності суб’єктів навчального процесу у ВНЗ; із складання паспортів окремих суб’єктів та видів діяльності у ВНЗ; рекомендації з методики складання електронних лекцій.
Результати досліджень можуть бути використані:
– для планування і організації навчального процесу, складання навчальних планів, робочих програм, тематичних планів самостійної роботи, розкладів проведення самостійної роботи, планування роботи викладачів, навчальних майстрів і лаборантів на навчальний рік, планування контрольних заходів у вищих професійних училищах, навчальних закладах І–ІV рівнів акредитації як окремо функціонуючих навчальних закладів, так і об’єднаних у навчально-наукові університетські центри зі спеціальностей агроінженерного напряму, а саме: "Механізація сільського господарства", "Енергетика сільськогосподарського виробництва", "Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт", "Машини і обладнання сільськогосподарського виробництва", "Обладнання переробних і харчових виробництв";
– під час викладання основних фахових дисциплін навчальних планів, з використанням авторських схем наскрізності для таких дисциплін: "Технічна механіка", "Деталі машин", "Електропостачання сільськогосподарського виробництва", "Електричне освітлення та опромінення", "Електротехнології", "Основи інтелектуальної власності", "Машиновикористання в рослинництві", "Методика викладання інженерно-технічних дисциплін", "Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продукції", "Механізація тваринництва", "Основи технічної творчості", "Педагогіка", "Основи підприємницької діяльності", "Проектування технологічних процесів у переробних підприємствах", "Проектування технологічних процесів у ремонтних підприємствах", "Проектування технологічних систем рільництва", "Проектування технологічних процесів у тваринницьких підприємствах", "Ремонт машин", "Сільськогосподарські машини", "Теорія машин і механізмів", "Теплотехніка", "Трактори і автомобілі", "Автоматизація технологічних процесів та систем автоматичного керування", "Економіка сільського господарства та організація агросервісу", "Теплопостачання сільського господарства", "Водопостачання сільського господарства", "Електроніка і мікросхемотехніка", "Електропривід сільськогосподарських машин", "Газопостачання агропромислового комплексу", "Електропривід в агропромисловому комплексі";
– під час визначення рейтинг-оцінювання суб’єктів навчального процесу у вищих навчальних закладах – професорсько-викладацького складу, навчальних майстрів, лаборантів, студентів, курсантів як елемента активізації самостійної роботи;
– під час паспортизації навчального процесу як умови впровадження дистанційної форми навчання та реалізації Болонської декларації щодо кредитно-модульної системи організації діяльності ВНЗ;
– під час складання електронних варіантів навчальних матеріалів як елемента самостійного вивчення матеріалу.
Впровадження результатів дослідження. Положення, висновки й рекомендації розроблено на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, впроваджено в систему вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики та Міністерства освіти і науки України під час підготовки агроінженерних фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст", "магістр", а саме: в Бережанському агротехнічному інституті (довідка № 244 від 03.06.2008 р.), Ніжинському агротехнічному інституті (довідка № 394) Національного аграрного університету (нині Національний університет біоресурсів та природокористування України), Харківському національному технічному університеті сільського господарства (довідка № 23-721 від 03.10.2008 р.), Миколаївському державному аграрному університеті (довідка № 1484 від 03.07.2008 р.), Вінницькому державному аграрному університеті (довідка № 01810 від 17.06.2008 р.), Дніпропетровському державному аграрному університеті (довідка № 16-11-506 від 28.05.2008 р.), Кримському агротехнічному університеті (довідка № 931 від 04.06.2008 р.), Подільському державному аграрно-технічному університеті (довідка № 71-09-376 від 17.06.2008 р.), Державному агроекологічному університеті (довідка № 758 від 06.06.2008 р.), Полтавській державній аграрній академії (довідка № 8-01-355 від 28.05.2008 р.), Луцькому національному технічному університеті (довідка № 3.08/11.6 від 23.07.2006 р.), Херсонському національному технічному університеті (довідка № 12-06/336 від 08.07.2008 р.), Хмельницькому національному університеті (довідка № 40/08 від 01.10.2008 р.), Івано-Франківському національному університеті нафти і газу (від 17.07.2008 р.), Механіко-машинобудівному інституті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (довідка № 69 від 19.06.2008 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в розробці авторської методики планування самостійної роботи у вищих навчальних закладах, наскрізних схем виконання індивідуальних самостійних робіт студентами на рівні окремих дисциплін в межах освітньо-кваліфікаційних рівнів та між ними в навчально-наукових університетських центрах. У навчальних посібниках, написаних у співавторстві: "Практикум з теплотехніки, палива і мастильних матеріалів", автори І.М. Бендера, А.М. Божок, Ю.А. Бобильов, І.І. Мисюта; "Системи керування сільськогосподарських енергетичних засобів", автори М.І. Самокиш, І.М. Бендера, М.М. Клєвцов, А.М. Божок; "Трансмісії сільськогосподарських енергетичних засобів", автори М.І. Самокиш, І.М. Бендера, М.М. Клєвцов; "Двигуни сільськогосподарських енергетичних засобів", автори М.І. Самокиш, М.М. Клєвцов, А.М. Божок, І.М. Бендера; "Інженерна екологія. Ч. 6. Нормування якості навколишнього середовища", автори Б.А. Шелудченко, М.І. Бахмат, А.П. Войтинський, І.М. Бендера, Н.Б. Шелудченко; "Технологічне обладнання переробних та харчових виробництв. Лабораторний практикум для студентів інженерних спеціальностей", автори Бендера І.М., Стрельчук О.Я., Семенов О.М., Борис М.М., Підлісний В.В., автору належать ідея побудови структури посібників з огляду на можливість самостійного вивчення матеріалу, самоконтролю знань та вивчення змістових розділів, пов’язаних з гідравлічними системами; "Дипломне проектування у вищих навчальних закладах Мінагрополітики України. Навчально-методичний посібник", автори Т.Д. Іщенко, І.М. Бендера, "Методичний посібник для виконання кваліфікаційних робіт із спеціалізації "Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продукції" в межах спеціальності "механізація сільського господарства" для освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр", "спеціаліст" та "магістр"", автори Бендера І.М., Стрельчук О.Я., Дуганець В.І., Іщенко Т.Д., Борис М.М.; "Підготовка магістрів в агроінженерії. Навчальний посібник для використання магістерських кваліфікаційних робіт за напрямам

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Вивчення нормативних документів щодо організації навчального процесу у вищих навчальних закладах показав, що структура навчального часу студента відповідно до вимог сучасної доктрини педагогіки вищої школи має чітко виражену тенденцію до домінування в ній самостійних форм вивчення програмного матеріалу. Частка самостійної роботи студента в загальному обсязі бюджету навчального часу складає від 50% на молодших і близько 70-80% на старших курсах.
2. На основі аналізу досвіду роботи з підготовки агроінженерних спеціалістів зроблено висновок, що режим навчальної роботи студента в аудиторіях (лекції, лабораторно-практичні, семінарські заняття) чітко регламен¬тується відповідними службами – деканатами, навчальними частинами, диспет¬чер¬ськими, методичними відділами, спеціальними державними документами: положеннями про планування навчальної, методичної, виховної, наукової роботи та похідними від них (навчальними планами, розкладами занять, типовими та робочими програмами навчальних дисциплін, навчальними дорученнями для викладачів, графіками навчального процесу тощо). Встановлено, що не дивлячись на наявність у вищій школі доктрини домінуючої ролі самостійної роботи як основної форми отримання фахової інформації, режим реалізації самостійної роботи для студентів практично відсутній як на державному, так і на прикладному рівні.
3. Теоретично обґрунтовано і аналітично доведено, що з врахуванням специфіки вимог до вищої школи самостійну роботу слід розглядати як вивчення попереднього матеріалу (лекційного, лабора¬торного), підготовку до майбутніх занять (25%) та виконання індивідуальних завдань із дисциплін, як форми закріплення теоретичного матеріалу (25%) – графічних, розрахункових, описових, аналітичних, творчих, реферативних, курсових, дипломних робіт і проектів. Окремою складовою самостійної роботи студента слід вважати практичну підготовку під час навчальних та виробничих практик, на які виділяється навчальний час із загального бюджету.
4. Визначено, що до самостійної роботи студентів слід віднести і наукову роботу, яка спрямована на поглиблення вивчення програмного матеріалу, а також на розвиток у студента творчих, пошуково-прогностичних умінь і навичок, розширення його фахового і особистісного потенціалу. Час на наукову роботу “вмонтований” в інші види діяльності і на сьогодні централізовано не планується (за винятком специфічних дисциплін, наприклад: „Основи наукових досліджень”).
5. Доведено, що ефективність самостійної роботи студента є функцією багатьох чинників, головними з яких є:
– чіткий регламент усіх її видів: планування, нормування, програмування, звітність загалом та за окремими складовими;
– створення і впровадження мотиваційних механізмів активізації діяльності навчального процесу: студентів, науково-педагогічних працівників (викладачів), допоміжного персоналу, внесення елементів творчості, особистої (приватної) зацікавленості в поточних і кінцевих результатах навчання;
– паспортизація навчального процесу, всіх його складових (кадрової, матеріальної, методичної бази, соціально-побутового сектора – як форма створення інформаційного середовища для самостійного вивчення);
– впровадження рейтинг-оцінювання діяльності суб’єктів навчального процесу як форми комплексного обліку педагогічних дій, спрямованих на ефективну реалізацію самостійної роботи.
6. Обґрунтована методика програмування: робочого часу студентів; самостійної роботи студентів; робочого часу науково-педагогічних працівників (викладачів); проектної діяльності студентів; практичної діяльності студентів на лабораторному практикумі; самостійної роботи студентів на кафедрах через педагогічний експеримент.
7. Обґрунтовано методику програмування наскрізної індивідуальної роботи на освітньо-кваліфікаційних рівнях: „молодший спеціаліст”-„бакалавр”-„спеціаліст”-„магістр” в регіо¬нальних нав¬чаль¬но-методичних комплексах для напряму „Механізація і електри¬фікація сільського господарства”.
8. Обґрунтовано наскрізні схеми виконання самостійної індивідуальної роботи студентів під час вивчення основних фахових дисциплін:
– спеціальності „Механізація сільського господарства”: „Енергетичні засо¬би АПК"; „Деталі машин і основи конструювання", „Теорія машин і механіз¬мів"; „Сільськогоспо¬дарські машини"; „Машиновикористання в тварин¬ництві"; „Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продук¬ції"; „Машиновикорис¬тання в рослинництві"; „Ремонт машин"; „Основи інтелек¬ту¬альної власності", „Основи технічної творчості"; „Проектування технологічних систем рільництва", „Проектування технологічних процесів у тварин¬ництві"; „Проектування техно¬логічних процесів на ремонтних підприємствах"; „Проектування технологічних процесів на переробних підприємствах".
– спеціальності „Енергетика сільськогосподарського вироб¬ництва”: „Автоматизація технологічних процесів та систем автоматичного керування"; „Економіка сільського господарства і організація агроенергосервісу"; „Теплопо¬стачання сільського господарства"; „Водопостачання сільського господарства"; „Електропостачання сільського господарства"; „Електричне освітлення та опромінення"; „Електроніка та мікросхемотехніка"; „Електропривід сільсько-господарських машин"; „Газопостачання АПК"; „Електротехнологія"; „Електро¬привід в АПК".
9. Обґрунтовано схеми наскрізної практичної підготовки студентів на лабораторному практикумі та навчальних і виробничих практиках.
10. Обґрунтовано наскрізні схеми залучення студентів до наукових досліджень вищого закладу впродовж всього терміну навчання.
11. Доведено, що запропонована педагогічна технологія універсальна з огляду на використання для інших спеціальностей. Так, наприклад, для спеціальності “Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва” на першому курсі можлива видача теми напряму дипломного проектування щодо розробки технології виробництва свинини, молока, м’яса овець, птиці. При цьому вибирається вид тварини чи птиці і через наскрізну схему виконання індивідуальних робіт вирішуються питання селекції, годівлі, утримання, переробки, зберігання вихідної продукції – м’яса, молочних продуктів і та ін., які в комплексі виносяться на захист у вигляді кваліфікаційної дипломної роботи (проекту). Подібно наскрізна технологія накладається на підготовку фахівців із агрономічних спеціальностей. У цьому випадку особливістю дипломного проектування є розробка технології вирощування, переробки та зберігання продукції рослинництва за видами: зернові культури (пшениця, кукурудза, горох), технічні (буряки, ріпак, соняшник) тощо.
Через наскрізність вирішуються питання вивчення технологій обробітку ґрунту, селекції сільськогосподарських культур, сівби, внесення добрив, збирання, переробки та зберігання урожаю. Подібні підходи дозволяють будувати навчальний процес на принципах наскрізності для будь-яких спеціальностей та напрямів.
12. Дисертаційні дослідження в теоретичному плані можуть розглядатись як базові з огляду їх застосування для різних напрямів та спеціальностей. Практична розробка наскрізних схем самостійної роботи може бути тематикою наукових досліджень на рівні дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів кандидата педагогічних наук. Перспективними напрямами наукових досліджень на рівні докторських дисертацій є:
– нормування трудової діяльності суб’єктів навчального процесу у вищих навчальних закладах (СНП);
– уніфікація рейтинг-оцінювання;
– паспортизації навчального процесу в межах суб’єктів навчального про-цесу в межах суб’єктів навчального процесу, підрозділів навчальних закладів, власне навчальних закладів та між навчальними закладами;
– організація та методика наскрізної практичної підготовки студентів (різних напрямів та спеціальностей);
– організація та методика наскрізної виховної роботи у вищих навчальних закладах;
– організація та методика наскрізної наукової роботи у вищих навчальних закладах.
13. 3 досвіду організації наскрізної самостійної роботи студентів Поділь¬ського державного аграрно-технічного університету встановлено наступне:
– навчальна і наукова діяльність студентів стала мотивованою щодо виконання домашніх завдань якісно, вчасно, не шукаючи аналогів із розрахунку на їх подальше включення до дипломних проектів;
– вся домашня самостійна робота студентів прийняла характер замовленої ними ж прагматичної за змістом навчальної діяльності, з самоконтролем її якості;
– стала можливою апробація окремих фрагментів дипломного проекту-вання через висвітлення їх на студентських наукових конференціях, засіданнях наукових гуртків, товариствах тощо;
– став реальністю захист окремих технічних рішень розрахунково-графічних та курсових робіт та наукових розробок студентів, творчих груп, кафедр, колективів через розрахунково-графічні роботи та курсове проектування з навчальних дисциплін “Основи наукових досліджень” та “Основи інтелектуальної власності” захист розробок студентів, окремих творчих груп, кафедр загалом через публікацію в регіональних центрах науково-технічної інформації у вигляді інформаційного листка, у відомчих та міжвідомчих наукових збірниках; подачу документів на отримання посвідчення на раціоналізаторську пропозицію, патента на винахід тощо;
– цілком знімається проблема залучення до наукової роботи студентської молоді. Кожний дипломник, маючи рік i більше (до 5 років) практичної роботи над темою дипломного проекту, є фахівцем у своїй галузі i потенційним доповідачем-науковцем на колективному зібранні будь-якого рівня – засіданні гуртка, технічній раді, науковій конференції тощо;
– глибоке опрацювання окремих питань упродовж кількох років (всього терміну навчання) знімає психологічний бар'єр боязні перед непізнаним, новим, уможливлює сміливий підхід до вирішення будь-якого питання у навчанні та виробництві;
– наскрізне проектування вчить студента комплексно підходити до вирішення проблеми, перетворює його пізнавальний процес у конкретний, реальний, знімає невизначеність, безцільність у навчанні (заради оцінки), налаштовує на творчу роботу заради кінцевого результату – захисту дипломного проекту.
Як показує практика, не всі студенти, а інколи й науково-педагогічні (педагогічні) працівники, готові працювати у заданому режимі, але близько 70% від їх загальної кількості залюбки випробовують свої сили у реальному вирішенні інженерних завдань запропонованою методикою.
Доведено, що психологічна зацікавленість у наскрізному проектуванні найбільш яскраво проявляється у студентів старших курсів. До того ж, значна частина старшокурсників, працюючи над певними темами разом зі студентами молодших курсів, стають їх співкерівниками у процесі виконання курсових проектів. Це дає змогу вивільнити час науково-педагогічних (педагогічних) працівників, на вирішення більш складних проблем навчального процесу.
У результаті виконаного дослідження підтверджено висунуту гіпотезу досягнуто мету й виконано всі поставлені завдання.
Теоретичні та практичні результати доцільно використати Науково-методичному центру аграрної освіти Міністерства аграрної політики України, Науково-методичному центру вищої освіти та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, вищим навчальним закладам України для планування та дидактичного забезпечення навчального процесу, науково-педагогічним працівникам для складання навчально-методичних комплексів (паспортів) дисциплін та навчально-виробничих об’єктів, написанні підручників, навчальних посібників і методичних матеріалів інструктивного та інформаційного характеру.
Результати дисертаційної роботи в теоретичному плані можуть розглядатись як базові з огляду їх використання для досліджень освітніх галузей різних напрямів та спеціальностей. Практична розробка наскрізних схем самостійної роботи може бути тематикою наукових досліджень на рівні дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів кандидата педагогічних наук. Перспективними напрямами наукових досліджень на рівні докторських дисертацій є: нормування навчальної діяльності суб’єктів навчального процесу у вищих навчальних закладах; уніфікація рейтинг-оцінювання; паспортизація навчального процесу в межах суб’єктів навчального процесу, підрозділів навчальних закладів, власне навчальних закладів та між навчальними закладами; організація та методика наскрізної практичної підготовки студентів різних напрямів та спеціальностей; організація та методика наскрізної виховної роботи у вищих навчальних закладах; організація та методика наскрізної наукової роботи у вищих навчальних закладах тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврамчук Л.А. Проблемність навчання як засіб формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів аграрного навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти" / Л.А. Аврамчук. – К., 1998. – 17 с.
2. Айштейн В.Г. Мотивирующие факторы в подготовке инженеров /
В.Г. Айштейн // Высшее образование в России. – 1993. – №2. –
С. 96-98.
3. Алексєєнко Т.А. Формування пізнавальної активності студентів в умовах блокової організації навчання: дис. ...доктора пед. наук: 13.00.01. / Алєксеєнко Тетяна Андрійївна. – К., 1995. – 206 с.
4. Алексюк А.М. Модульне навчання: Проблема взаємодії викладачів і студентів / А.М. Алексюк // Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: [монографія] / за ред. С.О. Сисоєвої – К., 2001. – С. 76-88.
5. Алексюк А.М. Освітні технології навчання в сучасній вищій школі України: деякі питання теорії і практики / А.М. Алексюк // Технології навчання: зб. наук. пр. / Рівненський пед. ін-т. – Рівне, 1999. – С. 25-32.
6. Анненков В.П. Особливості формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді: [монографія] / Віктор Петрович Анненков – К.: ДРУК ФПУ, 1999. – 138 с.
7. Антонюк Р.І. Нові підходи до формування професійних і моральних якостей особистості / Р.І. Антонюк // Наукові записки Ніжинського держ. пед. ун-ту: Психол. пед. науки. – 2002. – № 4. – с. 29 – 34.
8. Антонюк Р.І. Освітні проблеми в Україні / Р.І. Антонюк // Проблеми вищої освіти. – Л., 1998. – С. 70-79.
9. Артюшин Г.М. Педагогічні умови активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів вищих віськових навчальних закладів: [навч. посіб.] / Г.М. Артюшин. – К.: КІ ВПС, 2000. – 107 с.
10. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности /
В.Г. Асеев. – М.: Мысль, 1976. – 158 с.
11. Астахова В.І. Кадровий потенціал вищої школи в умовах переходу до неперервної освіти / В.І. Астахова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: зб. наук. пр.: [у 2 ч.] / за ред. І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. – К., 2001. – Ч.1. – С. 147-153.
12. Афанасьєв Ю.Л. Проблеми філософсько-методологічного забезпечення формування професійної самосвідомості молодого фахівця /
Ю.Л. Афанасьєв // Філософія освіти: матеріали наук. конф. – К., 1996. – С. 19-21.
13. Афанасьєв Ю.Л. Формування професійної самосвідомості як провідне завдання фахової гуманітарної підготовки / Ю.Л. Афанасьєв // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку: матеріали міжнар. наук. - прак. конф., 17-18 квіт. 1996 р.: [у 4-х ч.]. – К., 1996. – Ч.III. – С. 8-10.
14. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения еффективности педагогических исследований (дидактический аспект) / Юрій Константинович Бабанский. – М.: Педагогика, 1982. – 192 с.
15. Баженов В.А. Місце інженерної освіти в сучасному освітньому просторі / В.А. Баженов, А.М. Тугай, М.М. Осетрін // Роль університетів у майбутньому інформаційному суспільстві: Технічна та гуманітарна освіта в інформаційному суспільстві. RUFIS-2000: матеріали 4-ї міжнар. конф. – К.; 2000. – С.21-26.
16. Балл Г.О. Психологічні аспекти гуманізації освіти: книга для вчителя / за ред. Г.О.Балла. – К.; Рівне, 1996. – 128 с.
17. Балл Г.О. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти / Георгій Балл // Освіта і управління. – 1997. – Т.1, число 2. – С. 21-36.
18. Бендера И.Н. Сквозное курсовое и дипломное проектирование – путь к активизации самостоятельной работы студентов аграрно-инженерных специальностей / Иван Бендера, Wojciech Tanas / Problemy inzynierss rolnіsczes w aspekcie rolnictwa zrownowazonego. – Lublin, 2005. – С. 180-192.
19. Бендера И.Н. Сквозное курсовое и дипломное проектирование путь к активизации самостоятельной роботы студентов // Модульные технологии обучения в системе непрерывного профессионального образования (теория и практика): Х Междунар. науч.-метод. конф. / [редкол.: В.В. Осипов, П.И. Самойленко, Ю.В. Еремин и др.]. – М., 2004. – Вып. 8, ч.1. – С. 308-309.
20. Бендера І. Організація самостійної роботи майбутніх інженерів-механіків сільського господарства: принцип наскрізності / І. Бендера // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2003. – Вип. 2. –
С. 133-144.
21. Бендера І.М Активізація самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст" / І.М. Бендера, О.В. Корольчук // Динаміка наукових досліджень: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.25. – С. 15-18.
22. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи з дисципліни “Електричне освітлення та опромінення" при вивченні її студентами спеціальності "Енергетика сільськогосподарського виробництва" / [І.М.Бендера, І.Д.Гарасимчук, Ю.І.Панцир та ін.] // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М.Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С.12-15. – (Сучасні методи викладання) .
23. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи з дисципліни "Електротехнології" при вивченні її студентами спеціальності "Енергетика сільськогосподарського виробництва" / І.М.Бендера, І.Д.Гарасимчук, Ю.І.Панцир // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали Першої міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М.Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С. 34-37. – (Сучасні методи викладання).
24. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи під час підготовки фахівців із спеціальності "Механізація сільського господарства" за ступеневою системою у вищих навчально-наукових територіальних комплексах / І.М.Бендера, О.В.Корольчук, М.Я.Петрова // Наука і методика: зб. наук.-метод. пр., / [редкол.: М.Ф. Бойко (голов. ред.) та ін.]. – К., 2005. – № 4. – С. 93-110.
25. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи при вивченні дисципліни "Проектування технологічних процесів в тваринницьких підприємствах" студентами спеціальності "Механізація сільського господарства" / І.М.Бендера, П.П.Краснолуцький, О.В.Соколовська // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С. 24-27. – (Сучасні методи викладання).
26. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи при вивченні дисципліни “Машиновикористання в рослинництві" студентами спеціальності “Механізація сільського господарства" / [І.М.Бендера, П.І. Роздорожнюк, В.В. Свєчніков та ін.] // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М.Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С. 43-46. – (Сучасні методи викладання).
27. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи при вивченні сільськогосподарських машин студентами спеціальності "Механізація сільського господарства" / [І.М.Бендера, А.В.Рудь, І.О.Мошенко та ін.] // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М.Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С. 46-49. – (Сучасні методи викладання).
28. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів агро інженерних спеціальностей при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст"/ І.М. Бендера // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. / Науково-методичний центр вищої освіти. - К., 2004. – Спецвипуск. – С. 112-119.
29. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей здобуттям ОКР “Спеціаліст"/ І.М. Бендера // Наука і освіта-2004: матеріали 7 Міжнар. наук.-прогматичної конф. – Дніпропетровськ, 2004. – Т. 42. – С. 3-6. – (Сучасні методи викладання).
30. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей при вивченні дисципліни “Деталі машин і основи конструювання" / І.М.Бендера, В.В.Дєвін, О.В.Корольчук // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф.,
1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. –– Т.46. – С. 18-21. – (Сучасні методи викладання).
31. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей при вивченні дисципліни “Теорія механізмів і машин" / І.М.Бендера, В.С.Ткачук, О.В.Корольчук // Науковий потенціал світу. 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. –– Т.46. – С. 55-58. – (Сучасні методи викладання).
32. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів з дисципліни “Електропостачання сільськогосподарського виробництва" / [І.М.Бендера, В.С.Богуцький, І.Д.Гарасимчук та ін.] // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. –– Т.46. – С. 3-6. – (Сучасні методи викладання).
33. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей при здобуті освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст" / І.М.Бендера, О.В.Корольчук // Динаміка наукових досліджень 2004: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. –Дніпропетровськ, 2004. – Т.25. – С. 15-18. – (Педагогіка).
34. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни “Проектування технологічних процесів в переробних підприємствах" студентами спеціальності "Механізація сільського господарства" / [І.М.Бендера, М.М.Борис, О.М.Соколовська та ін.] // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. –– Т.46. – С. 9-12. – (Сучасні методи викладання).
35. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни “Технічна механіка" на спеціальності "Механізація сільського господарства" за освітньо-кваліфікаційним рівнем “Молодший спеціаліст" / І.М.Бендера, В.В.Дєвін, О.В.Корольчук // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. –– Т.46. – С. 3-6. – (Сучасні методи викладання).
36. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни “Проектування технологічних процесів в ремонтних підприємствах" студентами спеціальності “Механізація сільського господарства" / І.М.Бендера, Г.П.Краснолуцький, О.В.Соколовська // Науковий потенціал світу. 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. –– Т.46. – С. 53-55. – (Сучасні методи викладання).
37. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни “Основи підприємницької діяльності" спеціальності "Механізація сільського господарства" / [І.М.Бендера, І.М.Панасейко, С.М.Панасейко та ін.] // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С. 37-40. – (Сучасні методи викладання).
38. Бендера І.М. Активізація самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни “Механізація переробки та зберігання сільськогосподарської продукції" / І.М.Бендера, О.Я.Стрельчук, О.В.Корольчук // Науковий потенціал світу, 2004: матеріали I міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М. Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С. 27-31. – (Сучасні методи викладання).
39. Бендера І.М. Вивчення дисципліни "Сільськогосподарські машини. Теорія і розрахунок" інженерами-механіками за спеціальністю "Механізація сільського господарства" / [І.М.Бендера, А.В.Рудь, І.О.Мошенко та ін.] // Педагогіка – основа підготовки фахівців у аграрних закладах освіти: матеріали наук.-метод. Конф. / [за заг. ред. В.І.Овчарука, І.М.Бендери, І.Д.Гарасимчука]. – Кам'янець-Подільський, 2005. – С. 97-100. – (Додаток до зб. наук. пр. ПДАТУ).
40. Бендера І.М. Використання вимірювальних комп'ютерних комплексів на заняття з випробування сільськогосподарської техніки / І.М.Бендера, Ю.І.Панцир, І.Д.Гарасимчук [та ін.] // Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання: матеріали ІІІ міжнар. наук. практ. конф., 2 квіт. 2005. – Х., 2005. – Ч.1. – С. 39-40.
41. Бендера І.М. Використання інформаційних карток при вивченні курсу “Сільськогосподарські машини" / І.М.Бендера, М.М.Волошин // Тези доп. наук.-теорет. конф. співробітників та аспірантів КПСГІ по наслідках досліджень за 1988 рік. – Кам’янець-Подільський, 1988. - С.39-40.
42. Бендера І.М. До питання координації самостійної роботи при кредитно-модульній системі навчання / І.М. Бендера // Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 21 квітня 2005 р. – К., 2005. – Ч.1. – С. 137-139.
43. Бендера І.М. До питання методики викладання дисципліни "Технічна механіка" в аграрних вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації / І.М.Бендера, В.В.Дєвін, С.В.Єрмаков // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали регіон. наук.-метод. конф. / за заг. ред. І.М.Бендери. – Кам’янець-Подільський, 2006. – С. 77-80. – (Додаток до зб. наук. пр. ПДАТУ, № 14).
44. Бендера І.М. До питання організації методичного забезпечення інженерно-педагогічної освіти / І.М.Бендера, О.В.Корольчук // Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. та впровадження модульної системи професійного навчання, 18-21 квіт. 2005. – Х., 2005 – С. 35-37.
45. Бендера І.М. Інженерно-педагогічне забезпечення аграрних професійно-технічних закладів у галузі механізації сільського господарства / І.М. Бендера // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. / Укр.інж.-пед.академія. – Х., 2004. – Вип. 8. – С. 26-40.
46. Бендера І.М. Методика використання комп’ютерних комплексів на заняття з випробування сільськогосподарської техніки / І.М.Бендера, Ю.П.Фірман, В.В.Майсус // Вища агр. освіта України. – 2004. – №25. – С. 6-8.
47. Бендера І.М. Мотивація індивідуальної самостійної роботи студентів // Дидактика професійної школи: зб. наук. пр. / [редкол.: С.У.Гончаренко (голова), В.О.Радкевич, І.Е.Киньковський (заступник голови) та ін]. – Хмельницький, 2005 – Вип. 3. – С.158-163.
48. Бендера І.М. Мотивація індивідуальної самостійної роботи студентів / І.М.Бендера, О.В.Корольчук // Наука і методика: зб. наук.-метод. пр. / НМЦ Агроосвіти. – К., 2005. – №3. – С. 60-67.
49. Бендера І.М. Наскрізне дипломне проектування – це робота на кінцевий результат / І.М. Бендера // Наукові записки. Сер. Педагогічні науки. / КДПУ ім. В.Винниченка. – Кіровоград, 2003. – Вип. 51, ч.2. – С. 129-134.
50. Бендера І.М. Наскрізне дипломне проектування / І.М.Бендера, В.П.Лаврук, В.І.Дуганець // Вища аграрна освіта України. – 2002. – №13. – С. 3-5.
51. Бендера І.М. Наскрізне курсове та дипломне проектування при підготовці інженерів-механіків сільського господарства // Динаміка наукових досліджень-2003 [Педагогіка]: матеріали II Міжнар. наук.-техн. конф. – Дніпропетровськ, 2003. – Т. 31. – С. 28-31.
52. Бендера І.М. Наскрізно-курсове проектування з дисципліни "Технічна механіка" при підготовці молодших спеціалістів із спеціальності “Механізація сільського господарства" / І.М.Бендера І.М., В.В.Девін, О.В.Корольчук // Динаміка наукових досліджень-2004 [Педагогіка]: матеріали наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2004. – Т. 29. – С.
53. Бендера І.М. Науково-методичне програмування самостійної роботи за принципом наскрізності при підготовці фахівців за ОКР "Спеціаліст" із спеціальності "Механізація сільського господарства" / І.М. Бендера // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: Методологія, теорія досвід, проблеми: зб. наук. пр. [редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін.] – К.; Вінниця, 2004. – Вип. 5. – С. 398-404.
54. Бендера І.М. Організація навчального процесу на принципах наскрізності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації для аграрних закладів професійної освіти / І.М. Бенднра // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. / Укр.інж.-пед.академія. – Х., 2003. – Вип.5. – С. 299-307.
55. Бендера І.М. Організація наскрізної наукової роботи при підготовці фахівців агро інженерного напряму / І.М.Бендера, Ю.І.Панцир, І.Д.Гарасимчук // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали регіон. наук.-метод. конф. / [за заг. ред. І.М.Бендери, В.І.Овчарука, О.В.Ткача]. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2006. – С. 8-16. – (Додаток до зб. наук. пр. ПДАТУ, № 14).
56. Бендера І.М. Організація наскрізності самостійної роботи при вивченні тракторів і автомобілів студентами спеціальності "Механізація сільського господарства". / І.М.Бендера, В.В.Майсус, О.В.Корольчук // Науковий потенціал світу, 2004 [Сучасні методи викладання]: матеріали І міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / за заг. ред. І.М.Бендери. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С.62-65.
57. Бендера І.М. Організація самостійної роботи майбутніх інженерів-механіків сільського господарства / І.М. Бендера // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2003. – Вип. 2. – С. 133-145.
58. Бендера І.М. Організація самостійної роботи під час проведення лабораторного практикуму у студентів технологічних спеціальностей / І.М.Бендера, О.В.Корольчук // Наука і методика: зб. наук.-метод. пр. / [редкол.: М.Ф. Бойко (голов. ред.) та ін.]. – К., 2005. – Вип. № 4. – С.131-135.
59. Бендера І.М. Організація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей за кредитно-модульною системою / І.М. Бендера // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. / Укр. інж. пед. академія. – Х., 2005. – №10. – С. 207-222.
60. Бендера І.М. Особливості викладання дисципліни "Підйомно-транспортні машини в університеті" / І.М.Бендера, В.І.Муляр // Педагогіка – основа підготовки фахівців у аграрних закладах освіти: матеріали наук.-метод. конф. / [за заг. ред. В.І.Овчарука, І.М.Бендери, І.Д.Гарасимчука]. – Кам'янець-Подільський, 2005. – С. 5-8. – (Додаток до зб. наук. пр. ПДАТУ).
61. Бендера І.М. Особливості викладання комплексної дисципліни "Машини та обладнання АПК" у форматі нових освітніх стандартів спеціальності "Механізація сільського господарства". / І.М.Бендера, С.В.Єрмаков, О.М.Соколовська // Наука і методика: зб. наук.-метод. пр. / [редкол.: М.Ф. Бойко (голов. ред.) та ін.]. – К., 2005. – Вип. № 4. – С. 135-140.
62. Бендера І.М. Особливості виконання дипломного проекту на ОКР "Бакалавр" при наскрізному проектуванні з спеціальності "Механізація зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" / І.М.Бендера, О.Я.Стрельчук, А.Й.Варфоломеєв // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали регіон. наук.-метод. конф. / [за заг. ред. І.М.Бендери., В.І.Овчарука, О.В.Ткача]. – Кам’янець-Подільський, 2006. – С. 94-96. – (Додаток до зб. наук. пр. ПДАТУ, № 14).
63. Бендера І.М. Особливості виконання дипломної роботи на ОКР "спеціаліст" при наскрізному проектуванні з спеціалізації "Механізація зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" / І.М.Бендера, О.Я.Стрельчук, О.В.Корник // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали регіон. наук.-метод. конф. / [за заг. ред. І.М.Бендери., В.І.Овчарука, О.В.Ткача]. – Кам’янець-Подільський, 2006. – С. 91-93. – (Додаток до зб. наук. пр. ПДАТУ, № 14).
64. Бендера І.М. Особливості методики викладання дисципліни “Теплотехніка і теплопостачання" при підготовці інженерів-механіків сільського господарства / І.М.Бендера, А.М.Божок // Педагогіка – основа підготовки фахівців у аграрних закладах освіти: матеріали наук.-метод. конф. / [за заг. ред. В.І.Овчарука, І.М.Бендери, І.Д. Гарасимчука]. – Кам’янець-Подільський, 2005. – С. 8-10. – (Додаток до зб. наук. пр. ПДАТУ).
65. Бендера І.М. Особливості методики викладання дисципліни "Сільськогосподарські машини" (теорія і розрахунок) під час підготовки інженерів-механіків із спеціальності "Механізація сільського господарства" / [І.М.Бендера, А.В.Рудь, М.І.Самокиш та ін.] // Наука і методика: зб. наук.-метод. пр. / [редкол.: М.Ф. Бойко (голов.ред.) та ін.] –К., 2005. – Вип. № 4. – С. 37-44.
66. Бендера І.М. Особливості організації самостійної роботи студентів спеціальності "механізація сільського господарства" при вивченні дисципліни "Основи технічної творчості" / І.М.Бендера, П.П.Краснолуцький, О.В.Соколовська // Науковий потенціал світу 2004 [Сучасні методи викладання]: матеріали І міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / [за заг. ред. І.М.Бендери]. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С. 65-67.
67. Бендера І.М. Особливості організації самостійної роботи у вищих навчальних закладах на принципах наскризності (з досвіду роботи Подільської державної аграрно-технічної академії) / І.М. Бендера // Механізація сільськогосподарського виробництва: зб. наук. пр. Національного аграрного університету. – К., 2003. – Т. XV. – С. 377-389.
68. Бендера І.М. Паспортизація навчального процесу у ВНЗ / І.М.Бендера, А.В.Рудь, І.О.Мошенко // Вища аграрна освіта: інформаційний вісник. – 26 берез. 2005. – С. 3-5.
69. Бендера І.М. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів в галузі механізації сільського господарства / І.М.Бендера, В.І.Дуганець // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. / Укр.інж.-пед. академія. – Вип. 5. – Харків: УІПА, 2003. – С. 76-90.
70. Бендера І.М. Проблеми підготовки інженерно-педагогічних кадрів для системи аграрної професійної освіти // Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 21 квіт. 2005 р. / Національна аграрна академія. – К., 2005. – Ч. 1. – С. 139-141.
71. Бендера І.М. Програмування наскрізного курсового проектування з дисципліни “Основи інтелектуальної власності" при підготовці інженерів-механіків сільського господарства / І.М.Бендера, В.С.Бончик, О.В.Корольчук // Науковий потенціал світу, 2004 [Сучасні методи викладання]: матеріали І міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 / [за заг. ред. І.М.Бендери]. – Дніпропетровськ, 2004. – Т. 46. – С. 49-53.
72. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи під час вивчення дисципліни “Сільськогосподарські машини" студентами агроінженерних спеціальностей / І.М. Бендера // Проблеми освіти: наук. метод. зб. / Наук.-метод. центр вищої освіти. – К., 2006. – Вип. 44. –
С. 118-125.
73. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивчені дисципліни "Машиновикористання в тваринництві" студентами спеціальності "Механізація сільського господарства" / І.М. Бендера // Наук. вісн. Південноукраїнського держ. пед. ун-ту ім. К.Д. Ушинського: зб. наук. пр. – О., 2005. – № 5/6. – С. 51-59.
74. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивчені дисципліни "Технічна механіка" студентами спеціальності "Механізація сільського господарства" за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Молодший спеціаліст" / І.М. Бендера // Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу: зб. наук. пр. Кам'янець-Подільського ун-ту. – Кам'янець-Подільський, 2005. – Вип. 11. – С. 111-114.
75. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни "Машиновикористання в тваринництві" студентами спеціальності "Механізація сільського господарства" / І.М.Бендера, В.П.Лаврук, О.В.Корольчук // Науковий потенціал світу, 2004 [Сучасні методи викладання]: матеріали І міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 р. / [за заг. ред. І.М.Бендери]. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.46. – С. 31-34.
76. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивченні дисципліни "Проектування технологічних процесів переробних підприємств" / І.М.Бендера, О.Я.Стрельчук, М.М.Борис // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти: матеріали регіон. наук.-метод. конф. / [за заг. ред. І.М.Бендери, В.І.Овчарука, О.В.Ткача]. – Кам’янець-Подільський, 2006. – С. 88 – 90. – (Додаток до зб. наук. пр. ПДАТУ, № 14).
77. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при вивчені дисципліни "Електропостачання сільськогосподарського виробництва" студентами агроінженерних спеціальностей / І.М. Бендера // Щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал. – Дрогобицький ДПУ ім. Івана Франка. – 2005. – №3. – С. 79-86.
78. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи при підготовці молодших спеціалістів із спеціальності "Механізація сільського господарства" / І.М. Бендера // Зб. наук. пр. Уманського ДПУ ім. Павла Тичини. – К., 2005. – Ч.1. – С. 14-26.
79. Бендера І.М. Програмування наскрізної самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни "Ремонт машин" спеціальності "Механізація сільського господарства" / І.М.Бендера, П.П.Федірко, О.В.Ко