ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В СИСТЕМІ БАГАТОРІВНЕВОЇ ОСВІТИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

КОЗИР Алла Володимирівна
УДК 378.637.016:78

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В СИСТЕМІ
БАГАТОРІВНЕВОЇ ОСВІТИ

13.00.02 – теорія та методика музичного навчання
13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
Падалка Галина Микитівна
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ………………………………... 19
1.1. Методологічний аналіз досліджуваної проблеми ………….. 20
1.2. Сутність майстерності вчителів в історично- педагогічному
вимірі ...........................……………………………………………. 45
1.3. Провідні наукові підходи до визначення змісту майстерності
вчителів ......................................................................................…... 56
1.4. Прогностичні ідеї зарубіжного досвіду формування вчителя-
майстра і напрями їх творчого втілення у вітчизняну теорію і
практику ....................................................…………………………. 80
1.5. Професійна майстерність учителів музики як багатоаспектне
педагогічне явище ………………………………………………….. 100
Висновки до першого розділу …………………………………….. 118
РОЗДІЛ ІІ АКМЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ...... 120
2.1. Акмеологічний контекст аналізу проблеми формування
професійної майстерності майбутніх учителів музики .………… 120
2.2. Диригентсько-хорові дисципліни як центральна ланка музично-
фахової підготовки бакалаврів та магістрантів до продуктивної
діяльності ……………………………………………………………. 135
2.3. Акмеологічний розвиток особистості – підгрунтя типології
вчителів музики …………………………………………………....... 156
2.4. Акмеологічне спрямування професійно-особистісного розвитку
майбутніх учителів музики ………………………………………… 183
2.5. Вища школа як багаторівнева мистецька освіта фахівця:
акмеологічні фактори формування його професійної майстерності 196
Висновки до другого розділу ……………………………................... 216
РОЗДІЛ ІІІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ
МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ В
СИСТЕМІ БАГАТОРІВНЕВОЇ ОСВІТИ ……………………… 218
3.1. Регенерація основоположних ідей у фаховій підготовці
майбутніх учителів музики …………………………………………. 218
3.2. Обґрунтування системи педагогічних принципів формування
професійної майстерності вчителів музики ...……………………… 241
3.3. Сутність концептуального підходу до створення блочно-
модульної моделі професійної майстерності майбутніх учителів
музики .…............................................................................................ 252
3.4. Моніторинг як модернізований засіб вимірювання якості
мистецької освіти майбутнього фахівця …………..……………… 273
3.5. Інноваційні тенденції формування професійної майстерності
бакалаврів та магістрантів в інститутах мистецтв .....…………… 287
Висновки до третього розділу ……………………………………. 306
РОЗДІЛ ІV ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА СИСТЕМА
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ …………………………. 308
4.1. Компонентна структура професійної майстерності
майбутніх учителів музики ………………………........................... 308
4.2. Методичне спрямування підготовки студентів інститутів
мистецтв до продуктивної професійної діяльності .....……….… 330
4.3. Підготовка бакалаврів та магістрантів у процесі творчої взаємодії
з дитячим хоровим колективом в умовах інституту мистецтв ....... 347
4.4. Методичні орієнтири критеріальної визначеності професійної
майстерності майбутніх учителів музики ….………………….…... 364
4.5. Педагогічні умови технологізації процесу формування
професійної майстерності вчителів музики ......................……...... 378
Висновки до четвертого розділу ………………………………....... 392
РОЗДІЛ V ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ
МУЗИКИ ........................................................................................... 395
5.1. Діагностування сформованості професійної майстерності
майбутнього вчителя музики (констатувальний експеримент) … 395
5.2. Проблемно-пізнавальний етап експерименту з формування
мотиваційного та компетентнісного компонентів професійної
майстерності студентів …………………………………………….. 420
5.3. Формування критично-рефлексивного та креативного
компонентів професійної майстерності майбутнього фахівця у
процесі музично-педагогічної практики ................………………. 439
5.4. Проективно-творчий етап експерименту з формування
діяльнісно-вольового компоненту майстерності студентів ………... 459
5.5. Результати впровадження організаційно-методичної системи
формування професійної майстерності майбутніх учителів
музики ……………………………………………………………... 478
Висновки до п’ятого розділу ……………………………………... 497
ВИСНОВКИ ……………………………………………………… 500
ДОДАТКИ ………………………………………………………… 507
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………. 525

ВСТУП

Актуальність теми. Радикальні зміни в освітній політиці України, спрямовані на інтеграцію у світовий освітній простір, вперше в історії освіти визначили професію вчителя ключовою фігурою у формуванні високоосвіченої та висококультурної особистості нового покоління, в підготовці кваліфікованих і конкурентноспроможних фахівців, соціально активних професіоналів здатних з високою майстерністю виконувати свою історичну місію. У сучасних директивних освітніх документах, зокрема у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХ1 столітті розкрито стратегічну мету подальшого розгортання системи освіти з якісно новим рівнем навчання та виховання молоді: забезпечення можливостей духовного зростання особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Тому актуалізується потреба в оновленні змісту та якості професійної підготовки фахівців педагогічної галузі, які зумовлені програмними змінами в організації навчання в системі багаторівневої освіти загалом, та у вищому освітньо-мистецькому середовищі сучасної України, зокрема.
Розвиток професійної освіти в Україні визначається у контексті європейської освітньої Болонської консолідації з орієнтацією на загальнолюдські цінності, етнопедагогічні пріоритети та новітні технологічні процеси. У зв’язку з цим, необхідна розробка довгострокових програм структурної адаптації національної освітньої політики до нових міжнародних умов. У цьому контексті реформування вищої освіти України, перш за все, пов’язане з підвищенням якості підготовки фахівців та модернізацією системи оцінювання професійної майстерності майбутніх учителів.
Реформування сучасного суспільства, насамперед, неможливе без його духовного оновлення, відродження культурних традицій, орієнтації на духовні цінності, що висуває нові вимоги до професійної підготовки вчителів музики. Враховуючи багатоплановість професійної діяльності вчителів музики, котра включає організаторську, психолого-педагогічну, художньо-творчу роботу, необхідно готувати не тільки високо професійних фахівців, але й орієнтуватися на творчість, новаторство, здатність до створення неповторного та досконалого у практичній діяльності, володіння високим рівнем фахових умінь, компетентністю, творчою готовністю до продуктивно-акмеологічного самостановлення, спрямованості й технологічності як важливих рис професіонала-майстра. Високі вимоги до якості фахової підготовки майбутніх учителів музики обумовлюють необхідність створення та впровадження змістово-структурної системи формування професійної майстерності.
Сучасна вища школа має значні здобутки в галузі підготовки майбутніх фахівців до діяльності у сфері музичного мистецтва, особливо музично-педагогічного (Л.Коваль, О.Олексюк, В.Орлов, Г.Падалка, Г.Побережна, О.Ростовський, О.Рудницька, В.Шульгіна, О.Щолокова та ін.) [182; 334; 340; 351; 373; 409; 415; 522; 527]. Але, разом із цим, сьогодні необхідно зосередитись на змістовій конкретиці творчої сутності діяльності вчителя музики, з’ясувати, чому фахівці в недостатній мірі володіють творчим потенціалом, потягом до самопізнання та продуктивно-акмеологічного зростання. Як засвідчили емпіричні дослідження, ці негаразди значною мірою пов’язані з недоліками професійної підготовки фахівців. Такий ракурс розгляду проблеми у кожному конкретному випадку актуалізує питання гармонічного поєднання передбачення й прогнозування фахового становлення майбутнього вчителя, отже, вона стає головним інформаційним джерелом пізнання феномену професійної майстерності вчителів музики.
Актуальність дослідження зумовлена цілим рядом соціально-психологічних та професійно-педагогічних факторів, котрі обґрунтовують особливості формування професійної майстерності майбутніх учителів музики як комплексу конкретно зумовлених складових музично-педагогічної освіти. Це передбачає введення до наукового обігу усього фонду психолого-педагогічних та мистецтвознавчих знань із проблем, пов’язаних із розробкою теоретичного підґрунтя специфіки формування професійної майстерності вчителя музики. Актуальність також продиктована необхідністю вдосконалення професійної майстерності майбутніх учителів музики в педагогічних вищих навчальних закладах у зв`язку із суттєвими змінами у підготовці фахівців, котрі пов`язані з вимогами Болонської конвенції та можливістю її удосконалення за рахунок впровадження цілісної системи формування професійної майстерності майбутніх учителів, зорієнтованих на оптимальне досягнення поставленої мети.
Численні здобутки у сфері дослідження майстерності вчителів, загалом, та майбутніх учителів музики, зокрема, не розкривають концептуальної моделі формування еталонного вчителя музики, професіонала-майстра, орієнтування на якого складає підґрунтя для моніторингового відстеження процесу інтеграції знань студентів у різноманітних станах та проявах, співвіднесення отриманої інформації із заданим еталоном й прогнозування на цій підставі нового технологічного забезпечення навчально-виховної діяльності у системі багаторівневої фахової підготовки вчителів музики у вищих навчальних закладах освіти.
Аналіз методологічної та методичної літератури з досліджуваної теми, а також вивчення практичного досвіду викладання фахових дисциплін на музично-педагогічних факультетах та в інститутах мистецтв педагогічних університетів дозволяє зробити висновок, що у численних і вагомих за теоретичними й прикладними результатами надбаннях педагогічної науки залишається поза увагою проблема комплексного дослідження теорії та практики формування професійної майстерності вчителів музики в системі багаторівневої освіти як результату педагогічно організованого процесу. У зв’язку з цим конкретизації вимагає сутність та зміст поняття «професійна майстерність вчителя музики»: не визначено принципи, функції, педагогічні умови та методи формування визначеного феномена. Це зумовило доцільність теоретичного обґрунтування якісно нових підходів до змісту й організаційно-методичного забезпечення процесу формування професійної майстерності вчителів музики у вищих навчальних закладах освіти, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження: “Теорія та практика формування професійної майстерності вчителів музики в системі багаторівневої освіти”.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри методики музичного виховання та хорового диригування Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова з проблеми “Зміст, форми, методи і засоби вдосконалення підготовки вчителів музики (протокол № 5 від 30 грудня 2002 року). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова (протокол № 10 від 30 березня 2004 року) й узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 28 квітня 2004 року).
Об'єктом дослідження є процес багаторівневої підготовки вчителів музики у вищих навчальних закладах освіти.
Предметом дослідження є теоретичні та методико-практичні засади формування професійної майстерності вчителів музики.
Мета роботи полягає у розробці, обґрунтуванні й експериментальній перевірці концептуальної моделі та практичної організаційно-методичної системи формування професійної майстерності майбутніх учителів музики в умовах багаторівневої освіти.
Концепція дослідження полягає у розробці та обґрунтуванні наступної системи ідей.
Формування професійної майстерності розглядається як багатоаспектний процес, спрямований на підготовку вчителя музики, здатного до досконалого, бездоганного і нестандартного виконання мистецько-педагогічної діяльності. Смисловим ядром цього процесу виступає акмеологічна стратегія, сутністю якої є спрямування навчання на досягнення студентами найвищих результатів у психолого-педагогічній та музичній підготовці, формування їх прагнення до ідеального виконання завдань художньо-виховної діяльності серед школярів. Акмеологічна стратегія навчання у практиці багаторівневої освіти передбачає співвіднесення наявного стану підготовки студентів, засобів його перетворення та ідеальної якості їх підготовки.
Розвиток професійної майстерності у майбутніх учителів музики має здійснюватись через педагогічну підтримку їх індивідуальної суб’єктності. До уваги беруться особистісні характеристики (мотиваційна, ціннісно-інтелектуальна, емоційно-вольова, діяльнісно-поведінкова сфери), музично-фахова зорієнтованість (дириґентсько-хорова, вокальна, інструментальна) та ступінь сформованості музичної і педагогічної компетентності студентів.
Центральною ланкою музично-фахової підготовки має стати комплекс дириґентсько-хорових навчальних дисциплін. Таку переорієнтацію традиційного процесу музичної підготовки студентів зумовлено специфікою перебігу сучасних модернізаційних процесів в освіті, що прагне до цілісності та акцентування ролі професійного цілепокладання, значенням хорового співу у розвитку національної культури, домінуванням хорової діяльності учнів у структурі уроку музики та позаурочній діяльності школярів.
Формування професійної майстерності студентів в умовах багаторівневої освіти ґрунтується на впровадженні: системно-цілісного, особистісно-психологічного, діяльнісно-творчого, аксіологічного, професійно-педагогічного та акмеологічного підходів, що відіграють роль методологічних засад досліджуваного явища. Серед зазначених особливу роль відіграє акмеологічний підхід як провідний чинник досягнення студентами найвищого рівня професіоналізму.
Концептуальна модель включає визначення принципів формування професійної майстерності майбутніх учителів музики, а саме: національної спрямованості, соціокультурної відповідності, музично-фахової цілісності, інтенсифікації, індивідуалізації та проективності; теоретичного обґрунтування змісту і послідовності модульно-рейтингових блоків навчальної діяльності (адаптивно-спрямовуючого, верифікаційно-компетентнісного, експертно-оцінного і креативно-прогностичного) та професіографічного моніторингу. На відміну від існуючого підходу до перевірки і контролю якості освіти майбутніх учителів музики пропонуємо введення об’єктивно-професіографічного моніторингу індивідуальної, групової й колективної навчальної діяльності студентів та магістрів, спрямованої на акмеологічне зростання та динаміку якісних змін основних компонентів їх професійної майстерності. Оптимальний перебіг процесу формування професійної майстерності студентів передбачає послідовний перехід від проблемно-пізнавального етапу через етап практичної трансформації набутих знань та вмінь до проективно-творчого.
Провідні ідеї концепції знайшли своє відображення у загальній гіпотезі дослідження, згідно якої формування професійної майстерності майбутніх учителів музики детермінується впровадженням у систему їхньої підготовки акмеологічного підходу як основи і механізму стимулювання студентів до досягнення вершин досконалості у музично-педагогічній діяльності.
Загальна гіпотеза дослідження конкретизована такими частковими гіпотезами:
- визначення концептуальних ідей дослідження має відтворювати залежність навчального процесу від соціокультурних потреб розбудови мистецької освіти школярів, реальних можливостей студентів - майбутніх учителів музики та специфіки підготовки фахівців за акмеологічним типом;
- забезпечення цілісності і результативності функціонування системи цілеспрямованого формування професійної майстерності студентів в умовах багаторівневої освіти має передбачати послідовне залучення майбутніх учителів музики до навчальної діяльності адаптаційного, версифікаційного, експертно-аналітичного і акмеологічно-прогностичного характеру;
- оптимальне моделювання змістових засад формування професійної майстерності майбутніх учителів музики в умовах багатоскладового музичного навчання (сольний і хоровий спів, диригування, гра на музичних інструментах) повинно орієнтуватись на визначення центральної ланки фахової підготовки, якою має стати комплекс дириґентсько-хорових дисциплін.
У відповідності до мети й гіпотези дослідження були визначені такі завдання:
- вивчити сучасний стан розробки проблеми та визначити сутність категорії “професійна майстерність вчителя музики”;
- визначити методологічні засади, розробити концептуальну модель формування професійної майстерності майбутніх учителів музики в умовах багаторівневої освіти;
- розробити компонентну структуру професійної майстерності майбутніх учителів музики, критерії та показники сформованості означеного феномена;
- розробити та експериментально перевірити ефективність цілісної організаційно-методичної системи формування професійної майстерності студентів;
- визначити зміст етапів та характерні тенденції формування професійної майстерності майбутніх учителів музики.
Методологічну основу дослідження становлять: базові принципи теорії пізнання (об'єктивність, науковість, діалектичність, історизм, цілісність, взаємозв'язок й взаємозумовленість явищ та процесів дійсності); основні положення системного підходу як методологічного способу вивчення мистецько-педагогічних фактів, явищ, процесів; концептуальні положення теорії професійної майстерності, психолого-педагогічної науки в галузі професійної підготовки студентів та магістрів, зокрема, формування фахової майстерності та творчого розвитку особистості.
Теоретичною основою дослідження є наукові ідеї в галузі філософії, педагогіки, психології, мистецтвознавства, висновки сучасних міждисциплінарних досліджень щодо різних напрямів професійної підготовки вчителів, розробка принципів й механізмів формування фахової майстерності у педагогічному процесі вищої школи, визначення шляхів їх оптимізації з позицій акмеологічного зростання, а саме: на працях видатних діячів науки та культури про роль мистецтва як засобу творення особистості (Б.Асаф'єва, Л.Виготського, І.Зязюна, Є.Назайкінського, С.Рубінштейна, В.Сухомлинського, Б.Яворського та ін.); на психолого-педагогічних концепціях теорії та практики розвитку здібностей (Л.Бочкарьова, Ф.Гоноболіна, О.Костюка, В.Мерліна, К.Платонова, В.Ражнікова); на узагальненні концептуальних підходів до поняття “педагогічна майстерність” як системоутворюючого чинника професійної підготовки майбутнього вчителя (Ю.Азаров, Є.Барбіна, В.Бондар, Л.Крамущенко, Н.Кузьміна, М.Кухарев, О.Мороз, О.Мудрик, О.Пєхота, М.Поташник, В.Семиченко, І.Синиця, В.Сластьонін, Н.Тарасевич, К.Ушинський, Г.Хозяїнов, О.Щербаков та ін.); на наукових теоріях формування особистості в умовах художньо-творчої діяльності (М.Кагана, О.Леонтьєва, Е.Маркаряна, Я.Пономарьова, Б.Теплова); на дослідженнях професійної майстерності та механізмах творчого розвитку майбутнього фахівця (Е.Абдуллін, О.Апраксіна, Н.Бакланова, Н.Гузій, Н.Кічук, Г.Падалка, Г.Побережна, О.Рудницька, С.Сисоєва, Ю.Цагареллі, О.Щолокова).
Методи дослідження. Для розв’язання поданих завдань використані загальнонаукові методи:
- аналітичний – для вивчення філософських, психолого-педагогічних, методичних та мистецтвознавчих досліджень, нормативних документів, а також реального досвіду викладання педагогів-майстрів у вищих музично-педагогічних закладах з метою встановлення рівня теоретичного й практичного розв'язання проблеми;
- порівняльно-історичний – для виявлення процесу передумов наступності та послідовності на різних етапах становлення професійної освіти в Україні;
- узагальнення – для визначення наукового апарату дослідження, формулювання його концептуальних положень та висновків;
- системно-структурний – для виявлення компонентної структури професійної майстерності майбутніх фахівців у системі музично-педагогічної освіти;
- моделювання – для дослідження процесів шляхом конструювання моделі формування професійної майстерності учителів музики, що відображає взаємозв’язки між елементами феномену;
- спостереження, обговорення, опитування, порівняння – для виявлення рівнів оволодіння студентами фаховою майстерністю;
- верифікаційний – для перевірки та емпіричного підтвердження теоретичних положень дослідження шляхом зіставлення їх з експериментальними результатами;
- оцінювання – для систематичного дослідження характеристик елементів професійної майстерності;
- контент-аналізу – для виявлення та виміру тенденцій, які дозволили виокремити домінантні компоненти змістовної структури поетапного формування професійної майстерності студентів;
- експериментальний – для аналізу реального стану, відстеження динаміки, перевірки ефективності формування професійної майстерності майбутніх учителів музики;
- статистичний – для доведення достовірності й ефективності результатів педагогічного експерименту;
- екстраполяції – для поширення висновків дослідницької роботи щодо певних аспектів проблеми та майбутній її розвиток.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 1997-2008 років і охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.
І етап (1997-2000 рр.) – опрацювання філософської, культурологічної, психолого-педагогічної й мистецтвознавчої літератури, змісту нормативних програм фахових дисциплін, існуючих підручників і навчальних посібників; розробка методологічних підходів й концептуальних засад дослідження, вивчення та аналіз шляхів вирішення проблеми в сучасній практиці; аналіз педагогічного досвіду формування професійної майстерності вчителів музики, формулювання робочої гіпотези, визначення завдань, обґрунтування методики дослідження та добір його методів.
ІІ етап (2001-2003 рр.) – вироблення психолого-педагогічних механізмів, дія яких визначала успішність функціонування досліджуваного феномену, розкриття специфіки прояву закономірностей, формулювання принципів та педагогічних умов їх реалізації; теоретичне обґрунтування та розробка авторської програми з спецкурсу “Основи фахової майстерності викладачів мистецьких дисциплін” для магістрів музично-педагогічних факультетів та інститутів мистецтв; проведення констатувального експерименту, узагальнення результатів котрого підтвердило доцільність подальшої розробки означеної проблеми в системі професійної підготовки майбутніх учителів музики.
ІІІ етап (2004-2008 рр.) – експериментальна перевірка ефективності розробленої концептуальної моделі та цілісної організаційно-методичної системи формування професійної майстерності майбутніх учителів музики; проведення проміжних зрізів у контрольних та експериментальних групах; систематизація та узагальнення результатів; формулювання висновків дослідження, оформлення дисертації.
Дослідно-експериментальна робота проводилась у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Ізмаїльському державному гуманітарному університеті й Сумському державному педагогічному університеті імені А.С.Макаренка та охопила 958 студентів, 159 викладачів музичних дисциплін.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
уперше
- окреслено сутність, зміст і компонентну структуру професійної майстерності вчителя музики в контексті акмеологічного підходу;
- визначено критерії, показники і рівні сформованості означеного феномена;
- розроблено концептуальні засади підготовки вчителя-майстра, здатного орієнтуватись у своїй діяльності на національні культурні традиції та інноваційні досягнення світової психолого-педагогічної науки;
- запропоновано нову технологію підготовки вчителя музики в контексті проектування і втілення цілісної модульно-рейтингової системи;
- виявлено динаміку, зміст і послідовність етапів становлення професійної майстерності майбутнього вчителя в процесі музичного навчання;
удосконалено
- способи керівництва колективною художньо-творчою діяльністю на основі врахування типологічних характеристик майбутнього вчителя;
- шляхи творчого розвитку майбутніх учителів музики з опорою на підсвідомі аспекти психіки;
подальшого розвитку дістали
- розкриття специфіки музичного мислення з урахуванням ейдетичного запам’ятовування як процесу швидкого та якісного оперування художньо-музичними образами;
- особливості підготовки майбутнього вчителя музики як керівника шкільних творчих колективів.
Теоретичне значення дослідження полягає у сприянні подальшому розвитку:
- теорії та методики музичного навчання шляхом вирішення проблеми удосконалення музично-фахової підготовки майбутніх учителів музики;
- теорії та методики професійної освіти у напрямку оптимізації змісту, форм і методів багаторівневого навчання студентів;
- акмеології в контексті визначення теоретико-методичних положень щодо педагогічного забезпечення способів досягнення студентами вершин професійної підготовки.
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю використання його матеріалів та висновків у розробці навчальних програм, методичних розробок та рекомендацій з питань професійно-педагогічного підготовки майбутніх учителів музики для викладачів та студентів у вищих закладах освіти музичного профілю різних рівнів акредитації. Практичне значення становлять: навчально-методичні посібники для викладачів, студентів й магістрів музично-педагогічних факультетів та інститутів мистецтв, рекомендовані щодо впровадження науково обґрунтованих теоретичних положень й отриманих експериментальних результатів в освітній процес у вищих мистецьких навчальних закладах; методичні рекомендації з основ фахової майстерності для магістрів інститутів мистецтв педагогічних університетів, де домінуючими є концептуальні підходи й поетапна методика формування професійної майстерності; спецкурс “Основи фахової майстерності викладачів мистецьких дисциплін”, спрямований на мотиваційне спрямування студентів до роботи з творчими шкільними колективами, до оволодіння механізмами професійної майстерності.
Запропонована в роботі концептуальна модель розширює методичний апарат дослідження процесу формування професійної майстерності вчителів. Положення дисертаційного дослідження можна використовувати у роботі на мистецьких факультетах вищих педагогічних навчальних закладів, у музичних академіях.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка № 07-10 /2783 від 28.12.2006), Ізмаїльського державного гуманітарного університету (довідка №1-7/401 від 23.06.2006), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 748-А від 21.06.2006), Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (довідка № 1996 від 31.10.2006).
Апробація результатів дисертації. Окремі теоретичні та методичні положення дисертації пройшли апробацію на Міжнародних наукових конференціях: “Методологические, организационные новации и проблемы музыкального образования и воспитания в современных условиях” (Брест, 2000), “Перші Міжнародні Драгоманівські читання” (Київ, 2003), Odolnopolska Konferencje Naukowa “Spoleczne i kulturowe konteksty niepelnosprawnosci czlowieka“ Zielona Gora/Lubsko (Зелена Гура, Польща, 2004), “Мистецька педагогічна освіта: методологія, теорія, практика” (Київ, 2004), “Педагогіка духовності: поступ у третє тисячоліття” (Київ, 2005), “Instruirea copiilor dotati in sistemul invatamintului muzical modern” Moldova (Бельц, 2008), «Арт-терапия: инновационное пространство для поддержки физического, психического и духовного здоровья человека» (Миколаїв, 2009); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: ”Формування естетичної культури майбутніх учителів засобами мистецтва” (Кіровоград, 2000), “Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету” (Київ: НПУ, 2004), “Педагогічна освіта в Україні: проблеми, перспективи розвитку” (Миколаїв, 2004), “Хорове мистецтво України та його подвижники” (Дрогобич, 2005), “Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача (Київ: НПУ, 2005), “Академічне народно-інструментальне мистецтво та вокальні школи Львівщини” (Львів, 2005), «Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецького спрямування у контексті сучасної парадигми освіти» (Миколаїв, 2005), «Мистецька педагогічна освіта (теорія, методи, технології)» (Кривий Ріг, 2006); «Четверті педагогічні читання пам’яті О.П.Рудницької» (Київ, 2006), «П’яті педагогічні читання пам’яті О.П.Рудницької» (Київ, 2007), «Національний мовно-культурний простір України в контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів» (Київ, 2008); «Шості педагогічні читання пам’яті О.П.Рудницької» (Київ, 2008), «Формула творчості: теорія і методика мистецької освіти» (Луганськ, 2009); на щорічних звітних наукових конференціях викладачів Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова.
Обговорення результатів дослідження здійснювалось на засіданнях кафедр фортепіанного виконавства і художньої культури, методики музичного виховання та хорового диригування Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова.
Вірогідність і аргументованість результатів дослідження забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій; музикознавчим та психолого-педагогічним аспектами; використанням комплексу взаємопов’язаних методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; пролонгованою дослідно-експериментальною роботою (1997-2008 рр.); результатами кількісної та якісної експериментальної перевірки розроблених методичних рекомендацій; позитивними наслідками впровадження у навчально-виховний процес інститутів мистецтв й музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів розробленого навчально-методичного комплексу.
Кандидатська дисертація “Формування стилю педагогічного керівництва хоровим колективом (на матеріалі музично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів)” захищена 19 березня 1987 року. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Зміст дисертації висвітлюється у 50 одноосібних науково-методичних публікаціях, з них 30 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; а також у монографії (23,75 др. арк), навчально-методичних посібниках з грифом МОН України, методичних рекомендаціях для студентів інститутів мистецтв та музично-педагогічних факультетів педагогічних університетів, навчальних програмах, у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура дисертації зумовлена логікою наукового пошуку і складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, переліку використаних джерел (553 найменування, із них 11 – іноземними мовами). Загальний обсяг тексту дисертації – 574 сторінки, з них 487 сторінок основного тексту. Робота містить 15 таблиць, 14 рисунків, що разом з додатками становить 31 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретико-методологічне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування професійної майстерності майбутніх учителів музики в системі багаторівневої освіти, яке полягає у визначенні методологічних засад й концептуальних підходів до ефективного впровадження регулятивних механізмів цього процесу, що знайшло відображення в розробці й експериментальній перевірці поетапної методики формування означеного феномена. Розроблено концептуальну модель формування професійної майстерності учителів музики в системі багаторівневої мистецької освіти. Вперше у вітчизняній музично-педагогічній освіті професійна майстерність розглянута у контексті принципів, закономірностей й механізмів проектування та втілення модульно-розвиваючої системи, що дозволило визначити цілісну змістову структуру формування фахової майстерності, обґрунтувати її критерії та показники, виявити педагогічні умови ефективного формування професійної майстерності майбутніх учителів музики в системі багаторівневої освіти. Проведене дослідження та виконання всіх поставлених завдань дозволяє зробити наступні висновки.
1. У результаті аналізу наукової літератури з’ясовано, що попри дослідження значної кількості ключових питань, пов’язаних із підготовкою майбутніх учителів музики (художньо-естетичні засади музичного навчання та його педагогічна спрямованість, творчий розвиток студентів, методика викладання окремих фахових дисциплін тощо) поза увагою вчених лишилась проблема формування професійної майстерності як найвищого рівня підготовки фахівців для системи музично-естетичного виховання школярів, недослідженими виявились питання розбудови навчального процесу за акмеологічним типом в умовах багаторівневої освіти.
На основі системного аналізу феномена майстерності як багатоаспектного, багаторівневого та складного явища визначено сутність професійної майстерності вчителя музики. У дослідженні показано, що професійна майстерність студентів є інтегрованим особистісним утворенням, що передбачає здатність до досконалого виконання мистецької педагогічної діяльності та до акмеологічного самостановлення.
2. Методологічними засадами дослідження визначено системно-цілісний, особистісно-психологічний, професійно-педагогічний, діяльнісно-творчим та акмеологічний підходи. Роль останнього характеризується як основна, системоутворююча. Застосування акмеологічного підходу мотивується сутністю професійної майстерності як найвищого рівня підготовки майбутнього вчителя музики, що виражає їх здатність до досконалого виконання мистецької педагогічної діяльності.
Акмеологічне орієнтація навчально-виховного процесу передбачає спрямування студентів на найповніше використання їх особистісних ресурсів у процесі переходу від стартового рівня до вершин професіоналізму. Забезпечення акмеологічного характеру навчальної діяльності майбутніх учителів музики інтерпретується в дослідженні як цілісний, безперервний процес вивчення та аналізу, формування, розвитку і корекції їх становлення як професіоналів-майстрів.
3. Визначення методологічних засад дослідження дозволило розробити і обґрунтувати концептуальну модель формування професійної майстерності майбутніх учителів музики, яка є системою провідних узагальнених положень щодо визначення принципів, теоретичного обґрунтування професіографічного моніторингу, систематизації змістових основ та послідовності впровадження блоків навчальної діяльності студентів у контексті багаторівневої освіти.
До принципів професійної підготовки майбутніх учителів музики, що враховують логіку їх фахового становлення та спрямування на формування майстерності, відносяться такі як: принцип національної спрямованості, який відіграє центральну роль у становленні духовності майбутніх учителів, у формуванні їх ціннісних орієнтацій; принцип соціокультурної відповідності, котрий передбачає внесення змін до системи формування професійної майстерності відповідно до потреб розвитку суспільства; принцип інтегративності, що забезпечує фахову цілісність, полягає у подоланні розрізненості, мозаїчності, розкиданості музичної підготовки, об’єктивно зумовленої необхідністю викладання різних музично-фахових дисциплін (диригування, хоровий клас, інструмент, сольний спів); принцип інтенсифікації, що зумовлено потребами функціонування багаторівневої системи освіти, зокрема, скороченням терміну підготовки на рівні бакалаврату до чотирьох років; принцип індивідуалізації, що орієнтує формування професійної майстерності студентів та відпрацювання індивідуального стилю педагогічної роботи, розвитку оригінальності мистецького й методичного мислення, уникнення штампів у педагогічній діяльності; принцип проективності, що передбачає зміст та перебіг педагогічного процесу і перспективні завдання становлення професійної майстерності студентів; принцип акмеологічності, що визначає спрямування професійної підготовки на найвищі результати і дія якого стосується всіх вищеназваних принципів. Виокремлені принципи базуються на загальних закономірностях музично-педагогічної освіти, відображають внутрішню сутність професійної майстерності майбутніх учителів музики, визначають основну стратегію їх творчого самостановлення у процесі формування майстерності та розкривають закономірності впровадження наукових підходів до професійно-педагогічного мистецтва й художньої творчості.
4. Зміст і процес формування професійної майстерності майбутніх учителів музики в умовах багаторівневої освіти ми пропонуємо розглядати як взаємозалежність та зв’язок певних модульно-рейтингових блоків, а саме: адаптаційно-спрямовуючого; верифікаційно-компетентнісного, експертно-оцінного; акмеологічно-прогностичного. Адаптаційно-спрямовуючий блок охоплює визначення передумов формування професійної майстерності майбутніх учителів музики. Він також спрямований на діагностику вивчення реального стану підготовки студентів. Верифікаційно-компетентнісний блок спрямований на формування ключових компетенцій означеного феномена на базі існуючих організаційно-методичних моделей. Експертно-оцінний блок розкриває специфіку організаційно-методичної системи навчання студентів за розробленою методикою. Акмеологічно-прогностичний блок спрямований на розвиток досягнутого у подальшій практичній діяльності. Акмеологічна теорія професіоналізму створює базисну основу для підготовки майбутніх учителів музики до продуктивної практичної діяльності.
Важливу роль у реалізації концептуальної моделі відіграє професіографічний моніторинг, який визначено у нашому дослідженні як модернізований засіб вимірювання якості мистецької освіти. Основними вимогами до його функціонування окреслено: гуманістичну спрямованість об`єктивність, валідність, надійність, систематичність, цілісність та комплектність, облік особливостей об`єкта вивчення та умов його проведення. Виявлено, що ефективне використання професіографічного моніторингу дозволяє створити сприятливі умови для особистіного акме розвитку майбутніх учителів музики, зменшити ефект впливу негативних обставин на особистість, зробити вибір й розробку найбільш ефективних інноваційних моделей для вирішення соціально-педагогічних завдань.
5. У дослідженні розроблено й апробовано організаційно-методичну систему формування професійної майстерності майбутніх учителів музики, яка включає компонентну структуру професійної майстерності, групи критеріїв її сформованості, педагогічних умов та поетапної методики формування означеного феномена. Професійна майстерність як специфічно-цілісна педагогічна система складається з мотиваційного, компетентнісного, критично-рефлексивного, креативного та діяльнісно-вольового компонентів. Відповідно до змістово-компонентної структури професійної майстерності майбутніх учителів музики визначено провідні групи критеріїв її сформованості: орієнтаційно-спонукальну, пізнавально-компетентнісну, експертно-аналітичну, творчо-креативну, комунікативно-управлінську. Застосування зазначених груп критеріїв забезпечує всебічність перевірки професійної майстерності студентів як складного і багатоаспектного утворення.
6. У процесі дослідження доведено, що ефективність формування професійної майстерності майбутніх учителів музики можлива за створення та дотримання таких педагогічних умов: гуманістичної зорієнтованості професійної підготовки; логічної виваженості й емоційної насиченості навчального процесу; взаємодія пізнавальної, оцінної і творчої діяльності студентів; пріоритет практичних активно-діяльнісних засобів підготовки перед теоретично-умозоровими; забезпечення діалогової взаємодії викладача зі студентом в процесі навчально-музичної діяльності; актуалізація навчального досвіду студентів (музично-творче і педагогічне його осмислення); стимулювання самостійно-вольових зусиль студентів на всіх етапах підготовки.
7. Розроблену й апробовану організаційно-методичну систему формування професійної майстерності майбутніх учителів музики створено згідно із сформульованими принципами й розробленими педагогічними умовами їх утілення. Процес формування професійної майстерності фахівців складається з послідовних етапів педагогічної роботи: проблемно-пізнавального, практичної трансформації набутих знань та проективно-творчого. Поетапна методика формування професійної майстерності майбутніх учителів музики грунтується на максимальному наближенні навчальної діяльності студентів до умов шкільної хорової практики та передбачає дотримання певної послідовності згідно визначених етапів: проблемно-пізнавального (застосування виступів студентів з доповіддю на семінарах, проведення міні-бесід, участь у колективних обговореннях, дискусіях, виконання самостійних, тестових завдань, розробка проектів, складання виконавського плану хорових творів, що загалом, розширювало мотиваційну сферу студентів, спонукало їх до оволодіння інтегративними знаннями та вміннями оперувати ними у музично-педагогічній діяльності); практичної трансформації набутих знань (використання інтерактивних тренінгів, рефлексивного самооцінювання, кейс-методів та мозкової атаки, тестових завдань, презентацій портфоліо, виступів з мікрофрагментами практичних завдань, виконання творчих завдань імпровізаційного та інтерпретаційного характеру, що сприяло актуалізації музично-творчого та педагогічного осмислення навчального досвіду майбутніх учителів музики); проективно-творчого (експлуатація системи стимулів до диригентсько-хорової діяльності, практичних завдань-вправ з методики роботи з хором, вправ на розвиток вольових якостей майбутніх фахівців, сугестивного навчання, інтерактивних технологій (дискусій, диспутів, дебатів), стратегії психологічного захисту у спілкуванні з хоровим колективом, у цілому сприяла активізації самостійної роботи студентів, формуванню їх здатності встановлювати атмосферу творчої взаємодії в роботі з хоровим колективом.
Запроваджений якісно новий спецкурс «Основи фахової майстерності викладачів мистецьких дисциплін» дозволив у концентрованому вигляді представити основні аспекти запропонованої поетапної методики та створював сприятливі умови для оптимізації процесу формування професійної майстерності майбутніх фахівців.
8. Результати формувального експерименту підтвердили продуктивність розроблених концептуальної моделі та організаційно-методичної системи формування професійної майстерності студентів. Обґрунтованість теоретичних положень та дієвіть практичних розробок прикладного характеру доведено на основі аналізу індивідуальних показників сформованості у майбутніх учителів музики професійної майстерності за визначеними критеріями та показниками. Виявлено стійку тенденцію переходу студентів експериментальних груп з низького (репродуктивного) і достатнього (адаптивного) рівнів на середній (кваліфікаційно-компетентнісний) та високий (акмеологічно-творчий) рівні (відповідно до компонентів: мотиваційного – 81,5% і 32,6%, компетентнісного – 87,3% і 29,1%, критично-рефлексивного – 89% і 17,3%, креативного – 78,4% і 31,3%, діяльнісно-вольового – 66% і 31,1%). Впровадження у навчальний процес поетапної експериментальної методики, згідно із визначеними та теоретично обґрунтованими принципами, педагогічними умовами, блоками навчальної діяльності та організаційно-методичною системою забезпечило суттєве підвищення показників сформованості професійної майстерності у майбутніх учителів музики.
9. Теоретично обґрунтована та експериментально перевірена система формування професійної майстерності майбутніх учителів музики покладена в основу розробленого й впровадженого навчально-методичного комплексу, якій містить навчальні програми, навчальні посібники, курс лекцій, методичні рекомендації для викладачів, магістрів, студентів інститутів мистецтв, різнорівневі форми контролю якості підготовки студентів за модульно-рейтинговою та моніторинговою системою спостереження. Розроблений навчально-методичний комплекс може бути продуктивно використаний викладачами, методистами, студентами та магістрами музично-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Здійснене дослідження дозволяє сформулювати ряд практичних рекомендацій, зокрема, фаховим методичним комісіям Міністерства освіти й науки України щодо впровадження його результатів на теоретичному та прикладному рівнях. На теоретичному рівні його використання доцільне для розробки концепції музично-педагогічної освіти у вищих навчальних закладах. На прикладному рівні пропонована педагогічна система професійної майстерності вчителів музики може бути використана для вдосконалення навчального процесу у вищих навчальних закладах, а також у системі перепідготовки педагогічних працівників й дистанційної освіти.
Проведене дисертаційне дослідження засвідчує необхідність подальшого розроблення проблеми за такими основними напрямками: дослідження творчої індивідуальності вчителя музики як керівника дитячих колективів, теоретичне обґрунтування специфіки ейдетичного мислення вчителів музики, розробка та стандартизація діагностичного забезпечення мистецької освіти студентів, організація моніторингу якості освіти вчителів музики, формування духовності особистості фахівця як основи майстерності.

Перелік використаних джерел:

1. Абашкіна Н.В. Принципи розвитку професійної освіти в Німеччині [монографія] /Н.В. Абашкіна. – К.: Вища шк., 1998. – 207 с.
2. Абдуллин Э.Б. Методологической анализ проблем музыкальной педагогики в системе вузовского образования /Едуард Борисович Абдуллин. – М.: Прометей (МГПУ), 1990. – 188 с.
3. Абдуллина О.А. Мониторинг качества профессиональной подготовки /О.А. Абдуллина. //Высшее образование в России – М., 1998. - №3. – С. 35-38.
4. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: для пед спец. высш. учеб. заведений /О.А. Абдуллина. – М.: Просвещение, 1990.– 142 с.
5. Абрамян В.Ц. Театральная педагогика. /В.Ц. Абрамян. – К.: Лібра, 1996. – 224 с.
6. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности /К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1980. – 335с.
7. Авдієвський А.Т. Формування особистості на грунті національно-культурного відродження /А.Т. Авдієвський. //Мистецтво у школі: зб.ст., упор. І.М.Гадалова. – К.: УДПУ, 1996. – вип. І. – С. 80-83.
8. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: кн. для учителя /Ю.П.Азаров. – М.: Просвещение, 1985. – 448 с.
9. Азаров Ю.П. Чувство. Техника. Мастерство /Ю.П.Азаров. – М.: Знание, 1962. – 32 с.
10. Айзенк Г.Ю. Структура личности /пер. с англ. О.Исаковой и др. /Г.Ю. Айзенк. – М.: КСП; СПб.: Ювента, 1999. – 463 с.
11. Айзенк Г.Ю. Проверте свои способности: тесты /пер. с англ. А.Лука, И.Хорола. /Г.Ю. Айзенк. – СПб.: Лань, 1995. – 158 с.
12. Акмеология: методология, методы и технологии /Материалы научной сессии, посвященной 75-летию Н.В. Кузьминой. – М.: РАГС, 1998. – 232 с.
13. Аксёнова Р.И. Формирование субъективной позиции учителя в процессе профессиональной подготовки: автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра пед. наук: спец.: 13.00.01 «Теория и история педагогики» /Р.И.Аксёнова. – М, 1998. – 42 с.
14. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: підручник для студ. і викл. вищ. навч. закл. /Анатолій Миколайович Алексюк. — К.: Либідь, 1998. — 558, [1] с.
15. Алиев Ю.Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта /Ю.Б.Алиев. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2003. – 336 с.
16. Алферов Ю.С. Оценка и атестация кадров образования за рубежом /Ю.С. Алферов, И.М. Курдюмова, Л.И. – М.: Российское педагогическое агенство, 1997. – 145, [2] с.
17. Амонашвили Ш.А. Здраствуйте, дети: пособие для учителя /Шалва Александрович Амонашвили. – М.: Просвещение, 1983. – 208 с.
18. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания /Б.Г. Ананьев. – СПб: Питер, 2002. – 228 с.
19. Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії: західноєвропейський контекст /Віктор Петрович Андрущенко. – К.: Тандем, 2000. – 406 с.
20. Андрущенко В.П. Роздуми про освіту: статті, нариси, інтерв’ю /Віктор Петрович Андрущенко. – К.: Знання України, 2004. – 804, [3] с.
21. Андрущенко В.П. Про концептуальні засади філософії освіти /Андрущенко В.П., Лутай В.С. //Нова парадигма: альманах наук. праць. – К., 2004. – Вип. 36. – С. 8-20.
22. Анисимов А.И. Дирижёр – хормейстер: твор. метод. записки /Александр Иванович Анисимов. – Л.: Музыка, 1976. – 160с.
23. Антонова-Турченко О.Г. Музична психотерапія: посібник-хрестоматія /О.Г. Антонова-Турченко, Л.С. Дробот. – К.: ІЗМН, 1997. – 260 с.
24. Антология педагогической мысли Украинской ССР /АПН СССР; [отв. ред. М.В. Фоменко]. – М.: Педагогика, 1988. – 635 с.
25. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе: учеб. пособ. для студ. пед. и-тов по спец. 2119 «Музыка и пение» /Ольга Александровна Апраксина. – М.: Просвещение, 1983. – 222, [2] с.
26. Арчажникова Л.Г. Профессия – учитель музики: кн. для учителя /Л.Г. Арчажникова. – М.: Просвещение, 1984. – 111с.
27. Арчажникова Л.Г. Сущность профессионально педагогического мастерства учителя музыки /Л.Г. Арчажникова. //Совершенствование подготовки учителя музыки на музыкально-педагогическом факультете. – Свердловск, 1991. – С. 3-8.
28. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании /Б.В.Асафьев. – 2-е изд. – Л.: Музыка, 1973. – 144 с.
29. Асафьев Б.В. О хоровом искусстве: сб. статей /Борис Владимирович Асафьев. – Л.: Музыка, 1980. – 212с.
30. Афанасьев В.Г. Системность и общество /Виктор Григорьевич Афанасьев. – М.: Политиздат, 1980. – 368 , [2] с.
31. Афанасьєв Ю.Л. Соціально-культурний потенціал художньої діяльності /Юрий Львович Афанасьев. – Л: Світ, 1990. – 159 с.
32. Бабін Б.В. Впровадження Болонського процесу у вищій школі України – проблеми і перспективи: міжнародні програми та національний досвід /Б.В. Бабін, В.О. Кроленко, О.О. Александрова. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2007. – 155, [1] с.
33. Бакланова Н.К. Профессиональное мастерство работника культуры: учеб. пособ. /Н.К.Бакланова. - М.: МГПИ, 1994. – 120 с.
34. Балл Г.О. Наука як підсистема культури і діалого-культурологічний підхід в освіті /Георгій Балл //Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти: наук.-метод. зб. /за ред. Г.В. Балла. — К., 1998. — С.101–118.
35. Банфи Антонио. Философия искусства [предисл. К.М. Долгова; пер. с итал. Г.П. Смирнова] /Антонио Банфи. – М.: Искусство, 1989. – 384 с.
36. Барахтян М.М. Особливості творчої професійної діяльності соціального педагога /М. Барахтян //Наука і сучасність. – К.: Логос, 2004. – Т. 43. – С. 12-20.
37. Барбіна Є.С. Теоретико-методологічні аспекти формування педагогічної майстерності /Єлизавета Сергіївна Барбіна //Педагогічні науки: зб. наук. праць. – Херсон: ХДПУ, 2002. – Вип. 32, ч. І. - С. 10-13.
38. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования: монография /Е.С.Барбина. – К.: Вища школа, 1998. – 153, [1] с.
39. Баренбойм Л.А. Музыкальная педагогика и исполнительство: статьи и очерки /Лев Аронович Баренбойм. — Л.: Музыка, 1974. - 336 [2] с.
40. Балл Г.О. Категорія «культура особистості» в аналізі гуманізації загальної та професійної освіти /Г.О. Балл //Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: зб. наук. пр. /за ред. І.А. Зязюна, Н.Г. Ничкало. – К., 2003. – С. 51-61.
41. Батищев Г.С. Деятельность и ценность. Критика «деятельностного» подхода к теории интериоризации /Г.С.Батищев. – М.: Наука, 1994. – С. 8-34.
42. Бачинин В.А. Философский энциклопедический словарь /Владимир Аркадиевич Бачинин. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2005. – 287 с.
43. Белкин А.С. Витагенное обучение с полиграфическим методом проекций /Август Белкин //Школьные технологии. - 1998. - № 3. – С. 18-22.
44. Бенч О.Г. Феномен життя і творчості Павла Муравського /Ольга Бенч //Науковий вісник НМАУ імені П.Чайковського. – Вип. 7. – К.: НМАУ, 2000. – С. 171-178.
45. Белобородова В.К. Музыкальное восприятие школьников: сб. статей /В.К.Белобородова. – М.: Просвещение, 1975. – С. 9-35.
46. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии /Владимир Павлович Беспалько. — М.: Педагогика, 1989. — 190, [1] с.
47. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: навч.-метод. посібник /І.Д.Бех. — К.: І3МН, 1998. — 204, [1] с.
48. Бехтерев В.М. Общие основы рефлексии человека. Руководство к объективному изучению личности. 4-е изд. /В.М. Бехтерев. – М-Л.: Госиздат, 1928. – С. 288-294.
49. Бибикова Т.Н. К вопросу о психологии музыкального мышления /Теория и психология музыкального искусства: сб. ст. /Т.Н. Бибикова. – Петрозаводск, 1990. – С. 41-45.
50. Библер В.С. Мышление как творчество. Введение в логику мысленного диалога /Владимир Соломонович Библер. – М.: Полиграфиздат, 1975. – 398, [1] с.
51. Блинов Л.В. Аксиологические аспекты постдипломного образования педагогов: монография /Л.В. Блинов. – М.: МПГУ, 2001. – 220 с.
52. Бодалев А.А. Личность и общение: избр. психол. труды /Алексей Александрович Бодалев. – 2-е изд. – М.: МПА, 1995. – 324 с.
53. Болгарський А.Г. Музична культура в системі підготовки майбутнього вчителя музики //Науковий часопис Нац. пед. ун-т імені М.Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. пр.– К., 2004. – Вип. 1 (6). – С. 7-14.
54. Болотов В.А. Проектирование профессионального педагогического образования /В.А. Болотов, Е.И. Исаев, В.И. Слободчиков. //Педагогика. – 1997. - №4. – С. 66-72.
55. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів /Володимир Іванович Бондар. – К.: Вересень, 1996. – 129 с.
56. Бондар В.І. Педагогіка проектування освітнього середовища /В.І.Бондар //Вісник: зб. наук. ст.– К.: НПУ, 2003. – Вип. 5. – С. 37-42.
57. Бондаревская Е.В. Педагогика /Е.В.Бондаревская, С.В.Кульневич. – М.; Ростов-н/Д: ТЦ «Учитель», 1999. – 559, [2] с.
58. Борисова Е.М. Индивидуальность и профессия /Елена Михайловна Борисова, Галина Павловна Логинова. – М.: Знание, 1991. – 80 с.
59. Бочкарёв Л.П. Исследование структуры музыкальности в современной психологии /Л.П. Бочкарев //Психологический журнал. – 1989. – Т. 7, № 4. – С. 138-147.
60. Бочкарев Л.П. Психология музыкальной деятельности: учеб. пособ. /Л.П.Бочкарев. – М.: Інститут психологии РАН, 1997. – 351 с.
61. Брылин Б.А. Музыкально-творческое развитие учащихся в условиях досуга /Борис Андреевич Брылин. – К., 1998. – 202 с.
62. Братусь Б.С. Нравственное сознание личности: психол. исслед. /Борис Сергеевич Братусь. – М.: Знание, 1985. – 64 с. (Новое в жизни, науке, технике).
63. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение: избр. психол. труды /А.В. Брушлинский. – М.: Институт практ. психологии, Воронеж: НПО «Модэк», 1996. – 390 , [2] с.
64. Букач М.М. Формування педагогічної культури вчителя музики у процесі професійної підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» /М.М.Букач. – К., 1999. – 39 с.
65. Букреев И.С. Психологические предпосылки формирования творческой индивидуальности студента-дирижёра: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Общая психология, история психологии» /И.С. Букреев. – М., 1983. – 20 с.
66. Василенко Л.М. Взаємодія вокального і методичного компонентів у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 – теорія та методика навчання (музика) /Л. М. Василенко. – К., 2003. — 21 с.
67. Васильченко О.В. Музыкальные культуры мира /О.В.Васильченко. – М.: Рос. Ун-т дружбы народов, 2001. – С. 105-218.
68. Вахрушев А.В. Основы хоровой педагогики /А.В. Вахрушев. – М.: Музыка, 1997. – 166 с.
69. Венгер Л.А. Педагогика способностей /Леонид Абрамович Венгер. - М.: Изд-во «Знание», 1973. – 96с.
70. Венедиктова Н.В. Проблема адаптации к дирижёрско-хоровой деятельности студентов младших курсов муз.-пед. факультета пед.вуза: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Методика преподавания музыки» /Н.В. Венедиктова. – М., 1988. – 16 с.
71. Венецианова А.М. Мастерство актёра в терминах и определениях К.С.Станиславского /А.М. Венецианова. – М.: Сов. Россия, 1961. – 72 с.
72. Вершловский С.Г. Проблемы непрерывной психолого-педагогической подготовки учителя /С.Г. Вершловский, А.А. //Вопросы психологии. – 1988. – №4. – С. 43-51.
73. Вильсон Г. Психология артистической деятельности: Таланты и поклонники /Гленн Вильсон [пер. с англ.]. – М.: Кошто-центр, 2001. – 384 с.
74. Вишнякова Н.Ф. Креативная психопедагогика /Наталья Федоровна Вишнякова. – Минск: НИО, 1995. – 239, [1] с.
75. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб. /В.Кремінь, С.Ніколаєнко, М.Степко та ін.; за ред. В.Кременя. – Тернопіль: Богдан, 2004. – 384 с.
76. Вовк Л.П. Педагогічні традиції у системі освітніх іновацій /Л.П.Вовк //Пульсар. – 2000. - № 9 – С. 45-47.
77. Возрастные и индивидуальные особенности образного мышления учащихся /под. ред. И.С. Якиманской. – М.: Педагогика, 1989. – 221, [2] с.
78. Волинка Г.І. Філософія: посібник /Г.І.Волинка, Н.Г.Мозгова, Ю.О.Федів. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. – 63 с.
79. Волков С. О формировании представлений в образно-художественном мышлении современного музыкального исполнителя /С.Волков //Вопросы теории и эстетики музыки.– Л.: Музыка, 1977. - Вып. ІІ. – С. 184-201.
80. Волошина М.С. Профессиональная инкультурация в образовании /М.С. Волошина. – Новокузнецк: ИПК, 2001. – 114с.
81. Вульфов Б.З. Педагогика рефлексии. Взгляд на профессиональную подготовку учителя /Б.З.Вульфов, В.Н.Харин. – М.: Магістр, 1999. – 112с.
82. Вульфсон Б.Л. Сравнительная педагогика: история и современные проблемы /Б.Л. Вульфсон. – М.: УРАО, 1999. – 208 с.
83. Выготский Л.С. Психология искусства /Лев Семенович Выготский [сост. М.Г. Ярошевский]. — Р н/Д.: Феникс, 1998.– 479, [1] с.
84. Выготский Л.С. Психология развития как феномен культуры /Лев Семенович Выготский //Избран. психол. труды /под ред. М.Г. Ярошевского. – М., Воронеж, 1996. – 512 с.
85. Выготский Л.С. Мышление и речь: психологические исследования /Л.С.Выготский; ред. Г.Н. Шелогурова. – 5-е изд. – М.: Лабиринт, 1999. – 350 с. (Философия риторики и риторика философии).
86. Гальперин П.Я. Экспериментальное формирование внимания /П.Я. Гальперин, С.Л. Кабыльницкая. – М.: МГУ, 1974. – 101 с.
87. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа /Г.В.Ф.Гегель. – СПб: Наука, 1999. - 444 с. (Энциклопедия философских наук).
88. Гендин А.М. Личностное прогнозирование: специфика и основные формы /А.М. Гендин //Вопросы прогнозирования и планирование развития личности. – Красноярск: Изд-во КГУ, 1985. – С. 22-23.
89. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века /Б.С.Гершунский. – М.: Совершенство, 1998. – 605 с.
90. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию /С.И. Гессен; отв. ред. и сост. П.В. Алексеев. – М.: «Школа-пресс», 1995. - 448, [2] с.
91. Гильшанов С.А. Интуиция в профессиональной деятельности педагога: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теория и методика педагогики» /С.А. Гильшанов. – Тюмень, 1990. – 21 с.
92. Гинецинский В.И. Основы теоретической педагогики /В.И.Гинецинский. – СПб.: Издательство СПб ун-та, 1992. – С. 28-37.
93. Гинзбург Л.С. Избранное. Дирижёры и оркестры. Вопросы теории и практики /Лев Соломонович Гинзбург. – М.: Музыка, 1981. – 300 с.
94. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию /Юлия Борисовна Гиппенрейтер. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. – С. 169-239.
95. Гласс Дж. Статические методы в педагогике и психологии /Дж. Гласс, Дж. Стенли [общ. ред. Ю.П. Адлера]. – М.: Прогрес, 1976. – 495 с.
96. Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе Федор Никанорович Гоноболин. – М.: Просвещение, 1965. – 260 с.
97. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методичні поради молодим науковцям /С.У. Гончаренко. – Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 278 с.
98. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник /Семен Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
99. Гопанчук О.Г. Реформування освіти у Франції /О.Г.Гопанчук //Теоретичні питання освіти та виховання: зб. наук. праць. – Суми, 1999. – Вип. 6. – С. 218-221.
100. Гордійчук М.М. Хор і майстри хорового співу /М.М. Гордійчук //Музика і час. – К.: Муз. Україна, 1984. – С. 243-276.
101. Гордин Л.Ю. Методика педагогического воздействия /Л.Ю.Гордин, В.Н.Коротов, Б.Т.Лихачев. – М.: Просвещение, 1967. – 144 с.
102. Горюнова Л.В. На пути к педагогике искусства /Л.В.Горюнова //Музыка в школе. – 1988. - № 2. – С. 7-9.
103. Горюнова Л.В. Развитие художественно-образного мышления детей на уроках музыки /Л.В. Горюнова, Л.В. Школяр //Музыка в школе. – 1991. – Вип. І. – С. 30-33.
104. Грачёва Л.В. «Воспитание» чувств (ещё раз о взаимодействии психологии творчества и сценической педагогики) /Л.В. Грачева //Диагностика и развитие художественной одарённости. – СПб., 1992. – С.127-135.
105. Гринченко Г.Ф. Проблемы профессионального мастерства учителя в истории современной педагогики /Г.Ф. Гринченко. – К.: Высшая школа, 1977. – 175с.
106. Гродзенская Н.Л. Воспитательная работа на уроках пения /Н.Л.Гродзенская. – М.: АПН РСФСР, 1953. – С. 81-98.
107. Гузій Н.В. Креативно-аксіологічні засади інтегративних складових педагогічного професіоналізму. /Наталія Гузій //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць НПУ імені М.П. Драгоманова. –– К.: Вид-во НПУ, 2003. – Вип. 10. – С. 9-26.
108. Гузій Н.В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти [монографія] /Наталія Василівна Гузій. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. – 243 с.
109. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції [монографія] /Оксана Євстахіївна Гуменюк. – Тернопіль: Економ. думка, 2002. – 185 [1] с.
110. Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы /Константин Маркович Гуревич. – М.: Наука, 1970. – 272 с.
111. Давидов М.А. До словника музичної педагогіки /М.А. Давидов //Науковий вісник Нац. муз. акад. України. – К., 2000. – Вип. 14: Музичне виконавство. - Кн. 6. – С. 144-155.
112. Делор Ж. и др. Образование: сокрытое сокровище /Ж.Делор //Доклад Международной комиссии по образованию для ХХІ века, представленный ЮНЕСКО. – Москва-Paris: UNESKO, 1997. – 297 с.
113. Деркач А.А. Акмеологические основы развития профессионализма /Анатолий Алексеевич Деркач. – М.: Изд-во Московского психолого-социального ин-та; Воронеж: НПО «МОДЭК», 2004. – 752 , [2] с.
114. Деркач А.А. Акмеология: Пути достижения вершин профессионализма /А.А. Деркач, Н.В. Кузьмина. – М.: Луч, 1993. С. 5-43.
115. Джуринский А.Н. История педагогики: учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений /А.Н. Джуринский. – М.: Владос, 1999. – 432, [2] с.
116. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения /Адольф Дистервег [сост. В.А. Ротенберг]. – М.: Учпедгиз, 1956. – 374 с.
117. Діалогічна взаємодія в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи /за ред. Г.О.Балла, В.О.Киричука, Р.М.Шамалашвілі – К.: ІЗТН, 1997. – 136 с.
118. Дмитревский Г.А. Хороведение и управление хором /Георгий Александрович Дмитревский. – К.: Изомузгиз, 1961. – 106, [2] с.
119. Драганчук В.М. Музика, як фактор психокоригування: історичний, теоретичний і практичний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» /В.М. Драганчук. – К., 2001. – 19с.
120. Драйден Г. Революція в навчанні /Гордон Драйден, Джаннетт Вос [перекл. з англ. М.Олійник]. – Львів: Літопис, 2005. – 541 [1] с.
121. Древек П. Германия //Педагогика народов мира: история и современность /Петер Древек, Эльмар Тенорт. – М.: Пед. общество России, 2001. – С.105-129.
122. Дряпіка В.І. Орієнтації студентської молоді на цінності музичної культури: соціально-педагогічний аспект /Володимир Іванович Дряпіка //Інститут педагогіки АПН України. — К.: Кіровоград: Держ. центр. укр. вид-во, 1997. — 215 с.
123. Дубасенюк О.А. Профессиональное становление педагога /О.А.Дубасенюк. – Житомир: ЖДПУ, 1993. – 106, [2] с.
124. Дьюи Д. Психология и педагогическое мышление /Джон Дьюи [пер. с англ Н.М. Никольской]. – М.: Совершенство, 1997. – 208 с.
125. Дьяченко Н. Теоретические основы воспитания и обучения в музыкальных учебных заведениях /Н.Дьяченко, И.Котляревський, Ю.Полянський. – К.: Музична Україна, 1987. – 110, [1] с.
126. Егоров А.А. Теория и практика работы с хором /Александр Александрович Егоров. – М.-Л.: Музгиз, 1951. – 235с.
127. Елканов С.Б. Основы профессионального воспитания будущего учителя /С.Б.Елканов. – М.: Просвещение, 1989. – 198 с.
128. Емельянов В.В. Специальные задачи профессиональной голосовой деятельности и обучения учителя музыки и хормейстера. /В.В.Емельянов //Вопросы профессиональной подготовки студентов на муз.-пед. факультете: межвуз. сб. науч. трудов. – М.: МППИ, 1985. – С. 62-69.
129. Ержемский Г.Л. Закономерности и парадоксы дирижирования Г.Л.Ержемский. – Санкт-Петербург, 1993. – 260 с.
130. Ержемский Г.Л. О строении деятельности дирижёра. Деятельность и психологические процессы /Г.Л. Ержемский. – М.: Изд-во АПН, 1997. – с. 127-135.
131. Ержемский Г.Л. Психология дирижирования: некоторые воросы исполнительста и творческого взаимодействия дирижера с музыкальным коллективом /Георгий Львович Ержемский. – М.: Музыка, 1988. – 78, [2] с.
132. Єрмаков І.Г. Виховання життєтворчості: моделі виховних систем /І.Г.Єрмаков. – Х.: Основа, 2006. – 219 с.
133. Єременко О.В. Теорія і методика розвитку музичного сприймання в учнів основної школи: методичний посібник /Ольга Володимирівна Єременко. – Суми: Сум. держ. пед. ун-т, 2003. – 141с.
134. Загадарчук Г.М. Мистецтво полеміки: навч.-методич. посіб. – К.: Вид-во КДІК, 1994. – 63 с.
135. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя /Владимир Ильич Загвязинский. – М.: Педагогика, 1987. – 160 с.
136. Зайцев М.О. Европейска культурна парадигма: становлення та характерні риси /М.О. Зайцев //Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку: зб. наук. праць. – К., 1997. - Вип. 2. – С. 8-21.
137. Закон України «Про вищу освіту»: наук.-практич. коментар /за заг. ред. Кременя В.Г. – К.: СДМ-студіо, 2002. – 323 с.
138. Захава Б.Е. Мастерство актёра и режиссера. – М.: Просвещение, 1973. – 320, [2] с.
139. Захаров А.П. Исполнительское хоровое мастерство как предмет хороведения: учеб. пособ. /Анатолий Петрович Захаров. – К.: Мистецтво, 1963. – 32 с.
140. Захарченко Е.Ю. Учитель глазами учащихся /Е.Ю. Захарченко //Педагогика. – 1999. - № 1. – С.60-65.
141. Звєрєва І.Д. Практикум з педагогіки: метод. посіб. для самост. роб. студентів /І.Д. Звєрєва, Л.Г.Коваль. – К.: ІЗМН, 1996. – 124 с.
142. Зелинский Ф.Ф. Педагогические воззрения Платона и Аристотеля /Ф.Ф.Зелинский. – Петроград: Слово, 1916. – 176 с.
143. Зимняя И.А. Педагогическая психология: учеб. для студ. вузов /Ирина Алексеевна Зимняя. – М.: Логос, 2000. – 384 с.
144. Зязюн И.А. Основы педагогического мастерства /И.А.Зязюн, И.Ф.Кривонос, Н.Н.Тарасевич [под ред. И.А.Зязюна]. – М.: Просвещение, 1989. – 303 с.
145. Зязюн І.А. Безсвідомість. Підсвідомість. Творчість (з огляду установки Дмитра Узнадзе) /Іван Зязюн //Мистецтво та освіта. – 2001. – № 3. – С. 3-9.
146. Зязюн І.А. Єдність раціонального та емоційно-почуттєвого в освітньо-виховних системах /І.А. Зязюн. – Харків, 1996. – 360 с.
147. Зязюн І.А. Освітня парадигма – тип культурно-історичного мислення і творчої дії суб’єктів освіти /І.А. Зязюн //Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: зб. наук. праць /за ред. І.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало. – К., 2003. – С. 15-29.
148. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: наук.-метод. посібник /Іван Андрійович Зязюн. – К.: МАУП, 2000. – 312 с.
149. Зязюн І.А. Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: зб. наук. пр. /І.А.Зязюн. – К.: КПЕК, 2003. – 679 с.
150. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії: навч. посіб. для вчителів, аспірант., студ. /Іван Андрійович Зязюн, Галина Михайлівна Сагач. – К.: Українсько-фінський ін-т менеджменту і бізнесу, 1997. – 302, [1] с.
151. Иванова Е.М. Основы психологического изучения педагогической деятельности. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 208 с.
152. Іванова Л.О. Музично-педагогічна спадщина Миколи Леонтовича: монографія /Людмила Олександрівна Іванова. – Вінниця: ВМГО «Розвиток», 2007. – 144 с., іл.
153. Иваньо И.В. Очерк развития эстетической мысли Украины /Иван Васильевич Иваньо. – М.: Искусство, 1981. – 424 с.
154. Илларионов С.В. Межпредметные связи как условия формирования познавательно-творческой активности будущего учителя музыки: автореф. дисс. на со