ТИПИ МОВНОЇ ПОВЕДІНКИ В МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ

Краткое описание

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Бікова Наталя Миколаївна

УДК 81’246.3 +81’27

ТИПИ МОВНОЇ ПОВЕДІНКИ В МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНІЙ СИТУАЦІЇ

10.02.15 - загальне мовознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
ШумароваНаталія Петрівна

Ізмаїл 2006

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ БІЛІНГВІЗМУ 11
1.1. «Мова і суспільство» як проблема соціолінгвістики 11
1.2. Мовні контакти як об’єкт лінгвістичних досліджень 18
1.3. Аспекти вивчення білінгвізму 21
1.4. Типи білінгвізму 27
1.5. Теоретичні засади вивчення мовної ситуації 35
Висновки до першого розділу 43
РОЗДІЛ 2. МОВНА ПОВЕДІНКА МЕШКАНЦІВ СЕЛА СТАРІ
ТРОЯНИ 46
2.1. Історія утворення села Старі Трояни 46
2.1.1. Характеристика гагаузької етнічної групи 47
2.2. Методи одержання та обробки інформації 50
2.3. Складники формування мовної ситуації 51
2.3.1. Історичні передумови становлення білінгвізму на території села 53
2.3.2. Форми функціонування гагаузької, болгарської, російської і
української мов та сфери їх використання 57
2.3.3. Характер шлюбів та їх вплив на мовну ситуацію 66
2.3.4. Національність та вибір рідної мови 73
2.4. Вплив соціально-демографічних факторів на мовну поведінку
мешканців села 76
2.4.1. Внутрішньогрупові кореляції вибору мови спілкування болгарами 87
2.4.2. Внутрішньогрупові кореляції вибору мови спілкування гагаузами 92
2.4.3. Внутрішньогрупові кореляції вибору мови спілкування росіянами 98
2.4.4. Внутрішньогрупові кореляції вибору мови спілкування українцями 99
2.5. Рівень самооцінки знань української мови мешканцями
села Старі Трояни 100
Висновки до другого розділу 104

РОЗДІЛ 3. КОДОВЕ ПЕРЕМИКАННЯ ЯК МОДЕЛЬ МОВНОЇ ПОВЕДІНКИ ЖИТЕЛІВ СЕЛА СТАРІ ТРОЯНИ 108
3.1. Код і кодові перемикання 108
3.2. Роль як стимул кодових перемикань 110
3.3. Причини кодового перемикання 113
3.4. Форми кодового перемикання 125
3.5. Інтерферентні прояви в усному мовленні гагаузів 147
Висновки до третього розділу 154
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 163
ДОДАТКИ 183

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення проблем мовної ситуації в Україні для подальшого регулювання національно-мовного розвитку держави згідно з Законом про мови (1989 р.).
Соціолінгвістичні дослідження мають велике значення для формування мовної політики в багатомовних регіонах світу. 2001 рік Радою Європи був проголошений Європейським роком мов, головною метою якого була підтримка мов малих етносів. Забезпечення умов розвитку і збереження етнокультурної та мовної свідомості цих народів є проблемою всіх багатонаціональних і багатомовних країн, зокрема й України, яка підписала Європейську Хартію регіональних мов і мов національних меншин, чим засвідчила своє ставлення до проблеми.
Актуальність роботи зумовлена відсутністю комплексного дослідження мовної ситуації у Придунайському регіоні, де в межах одного населеного пункту можуть співіснувати кілька споріднених і неспоріднених різноструктурних мов. Окремі дослідження болгарських діалектів сіл регіону (С.Б.Бернштейн, І.А.Стоянов, В.О.Колесник, С.Д.Курдова) не розв’язують проблеми.
Опис мовної ситуації в будь-якій державі чи її окремому регіоні потребує аналізу історичних, економічних, політичних і соціокультурних умов існування кожного конкретного етносу, визначення рівня його самоідентифікації та самосвідомості, ступеня задоволення мовно-культурних потреб, виявлення оцінного ставлення до мов національних меншин та мови титульної нації тощо.
Вивчення мовної ситуації в с. Старі Трояни Кілійського району Одеської області, де компактно проживає болгарське, гагаузьке, українське, російське населення, є першим дослідженням такого плану. Врахування власне мовних і позамовних (соціолінгвальних) чинників дозволяє проаналізувати мовну поведінку жителів села за соціальними, освітніми, віковими і статевими параметрами, виявити ситуативну й стратифікаційну варіативність вибору репрезентованих мов.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематики, передбаченої планом науково-дослідної роботи кафедри загального мовознавства та слов’янських мов Ізмаїльського державного гуманітарного університету, за напрямом наукового пошуку Мовна специфіка краю”, який затверджено вченою радою Ізмаїльського державного педагогічного інституту (протокол № 6 від 27.01.2000р.).
Тему дисертації затверджено вченою радою Ізмаїльського державного гуманітарного університету (протокол № 3 від 12.12.2002 р.) та Науковою Координаційною радою Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” НАН України (протокол № 4 від 30.10.2003 р.).
Об’єктом дослідження є функціонування болгарської, гагаузької, російської та української мов у соціально-комунікативній системі с. Старі Трояни Одеської області.
Предметом дослідження є мовна поведінка мешканців села представників різних національностей та мовленнєві явища, що виникають у результаті контактування мов.
Метою роботи є визначення типів мовної поведінки і особливостей мовлення мешканців с. Старі Трояни в ситуації мультилінгвізму.
Мета дослідження зумовила реалізацію таких завдань:
1) описати ocновні історичні, соціально-економічні, політичні та соціокультурні передумови розвитку мультилінгвізму в зазначеній соціокомунікативній спільноті;
2) охарактеризувати офіційний та фактичний статус кожної із співіснуючих мов та їх роль у житті колективу;
3) проаналізувати функціонування представлених мов у сфері родинного і позародинного спілкування;
4) виявити вплив демографічних та соціокультурних чинників на варіативність мовної поведінки в різних ситуаціях спілкування;
5) дослідити механізми формування і функціонування кодових перемикань залежно від віку, освіти, соціального статусу, соціальної ролі індивіда, ситуації спілкування та теми;
6) показати динаміку розвитку стереотипів мовної і мовленнєвої поведінки в різних соціальних та вікових групах;
7) описати мовленнєві явища, що виникають у спілкуванні бі- і мультилінгвів.
Матеріал дослідження. При вивченні мовної ситуації було використано дані анкетування мешканців села, результати офіційних переписів населення, а також архівні документи.
В анкетуванні брали участь представники різних груп населення: робітники, службовці, учні середніх шкіл, пенсіонери. Анкетування проводилося з 2000 року по 2002рік. Було опитано 500 жителів (25% від загальної кількості населення), які народилися або довгий час мешкали в зазначеному селі. При доборі інформантів враховувалися такі соціальні параметри, як вік, рівень освіти, соціальний стан і характер шлюбів, що дозволило представити соціодемографічний зріз населеного пункту.
У результаті було отримано кількісні показники варіативності вибору мови міжособистісного спілкування в малих соціальних групах, які співвіднесено з вищезазначеними параметрами мовців. Отримані в ході дослідження дані представлено у вигляді таблиць кореляції, де фіксувалися частоти вживання тієї чи іншої мови відносно певного соціодемографічного чинника.
При вивченні мовлення аналізувалися записи розмовного мовлення діалогічного й монологічного характеру в офіційній і неофіційній обстановці. Було створено фоноархів, обсяг записаного мовного матеріалу становить 420 хвилин.
Методи дослідження. У процесі роботи при збиранні матеріалу, аналізі й описі результатів використовувались як загальнонаукові описовий та зіставний методи, так і власне соціолінгвістичні (соціологічні) анкетування, методи включеного спостереження та статистичної обробки матеріалу.
Наукова новизна дослідження полягає у вивченні багатомовності в конкретному населеному пункті за допомогою соціолінгвістичних методів, у визначенні тенденцій розвитку мовної ситуації в регіоні як компонента мовної ситуації в державі, у виявленні слабких зон” мультилінгвізму, пов’язаних із загрозою зникнення міноритарних мов із комунікативної системи конкретного соціуму. Вперше в українському мовознавстві описано стереотипи мовної поведінки представників різних національностей у ситуації мультилінгвізму, охарактеризовано мовленнєві стратегії спілкування носіїв неспоріднених і споріднених різноструктурних мов при зміні умов протікання комунікативного акту.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній представлено модель мовної ситуації в багатомовному населеному пункті, яка відображає динамічну нерівновагу у функціонуванні чотирьох мов, що перебувають у різних генетичних зв’язках і мають різний функціональний статус. Показано, що одномірний поділ за принципом мажоритарний міноритарний” у кількісно невеликому за чисельністю соціумі не завжди є релевантним. Російська мова, як функціонально потужніша, протистоїть трьом іншим у досліджуваній соціокомунікативній системі, що позначається на типах мовної поведінки членів соціуму, але в ситуації багатомовності боротьба за функціональні сфери відбувається і в межах дії міноритарних мов. У роботі обґрунтовано виявлену тенденцію більш активного вимивання” болгарської мови з побутового вжитку порівняно з гагаузькою, визначено загальні закономірності функціонування кодових перемикань і змішаної мови, досліджено детермінанти, що зумовлюють цей процес.
Практичне значення роботи визначається тим, що представлені науково-практичні рекомендації можуть бути враховані при розробці заходів мовної політики в багатонаціональному регіоні, зокрема в населених пунктах зі змішаним болгарсько-гагаузьким населенням. Зібраний соціолінгвістичний матеріал може бути використаний при створенні багатомовного регіонального атласу, а результати аналізу при читанні курсів Вступ до мовознавства” та Загальне мовознавство” (теми Мова і суспільство”, Мовні контакти”, Методи дослідження мови”), а також спецкурсів із соціолінгвістики.
Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження було викладено та обговорено на засіданнях кафедри загального мовознавства та слов’янських мов Ізмаїльського державного гуманітарного університету, на міжнародних наукових конференціях: Болгарсько-українські історичні зв’язки та їх вплив на розвиток культури південноукраїнських болгар” (Одеса, 1997), Мовна ситуація Придунав’я” (Ізмаїл, 1998), Історія і сучасність українського Придунав’я” (Ізмаїл, 2000), VII Міжнародний симпозіум МАВРМЛ (Велике Тирново, 2002), XIV Міжнародна наукова конференція Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2005).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 8 друкованих працях, із них у фахових виданнях України 7. Усі публікації є одноосібними.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації 197 стор. Роботу ілюстровано таблицями, які обіймають 12 стор. Список використаних джерел охоплює 238 найменувань.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Більшість країн світу є багатомовними, такою є й Україна. При вивченні мовної політики держави, мовної ситуації, проблем освіти в нашій державі основну увагу вчені звертають на українсько-російський білінгвізм, але на периферії України, в окремих її регіонах, функціонують мови національних меншин, які формують різні типи білінгвізму та впливають на мовну ситуацію в цих регіонах. Тому, коли ми говоримо про мовну ситуацію в Україні, треба говорити про суму мовних ситуацій, що формуються в центрі й окремих регіонах. Мультилінгвізм у кожному з цих регіонів має свої особливості, і з цього погляду багатомовність села Старі Трояни Одеської області, безумовно, представляє науковий інтерес.
2. Мовна ситуація, що сформувалася на території с. Старі Трояни Одеської області під впливом історичних та соціально-економічних чинників, є відображенням складних етнокультурних процесів і результатом мовної політики, яку проводив протягом двох століть спочатку російський, а потім радянський уряд. Сформована за два століття соціально-комунікативна система, в якій задіяно чотире неспоріднені і споріднені різноструктурні мови (гагаузька, болгарська, російська, українська), являє собою багатокомпонентний і різнорівневий конструкт, компоненти якого мають різну демографічну і комунікативну потужність. За прийнятою в соціолінгвістиці класифікацією мовну ситуацію в зазначеній спільноті можна схарактеризувати як мультилінгвальну, екзоглосну, незбалансовану.
2. Дослідження мовної поведінки мешканців села, проведене на підставі анкетування і записів усного мовлення, засвідчило певну функціональну диференціацію зазначених мов у комунікативній діяльності мовців представників мультилінгвального соціуму.
Розподіл сфер функціонування мов залежить від позамовних чинників, які поступово сформували суспільні стереотипи вживання мов. У сфері офіційного спілкування домінує російська мова, широко вживається вона й у сфері позасімейного спілкування (у магазині, сільраді тощо). В останні роки в адміністративній діяльності почала вживатися українська, що поступово обстоює свої позиції державної. Присутність в освітньому процесі дозволяє окреслити її навчально-педагогічний статус як навчальний предмет”, хоч за своїм юридичним статусом в ієрархії навчально-педагогічних функцій мов українська повинна посідати більш високе місце.
Гагаузька мова використовуються в родинному та позародинному неофіційному спілкуванні, болгарська тільки в родинному.
3. У багатонаціональних мовленнєвих колективах мовне спілкування можна розглядати як набір типів мовної поведінки, що формуються під впливом соціального контексту комунікації. Мовна поведінка є різновидом соціальної поведінки, що передбачає вибір конкретної мови спілкування, зумовлений рядом зовнішніх чинників. Основними критеріями, які впливають на вибір мови спілкування, є національність та соціально-демографічна характеристика особистості (вік, соціальний стан, рівень освіти тощо) і соціально-стратифікаційні параметри ситуації спілкування.
Представники національних меншин по-різному виявляють своє ставлення до рідної мови: незначна кількість болгар спілкуються болгарською в родинному колі, за його межами змінюючи мову на російську чи гагаузьку, в той час як гагаузи розмовляють гагаузькою не тільки вдома, а й у позародинному спілкуванні. Рівень асиміляції болгар є значно вищим, навіть при визначенні рідної мови частина болгар називають рідною мовою мову не своєї національності.
4. Найбільш значущим чинником, що впливає на мовну поведінку інформантів, виявився вік комунікантів. Представники старшого покоління більшою мірою зберігають прихильність до рідної мови, ніж молодь. Середня частота використання рідної мови у болгар старшого покоління становить 0,237, у гагаузів 0,628, що безперечно, демонструє високий ступінь небезпеки зникнення болгарської мови з соціально-комунікативної системи спільноти. Мовна поведінка молоді обох національностей формується під впливом мови шкільного навчання та ціннісних орієнтацій. У цій віковій групі спостерігається витіснення діалектів болгарської та гагаузької мов та їх заміна російською. Обсяг використання болгарської та гагаузької мови зменшується в напрямі старше → середнє → молодше покоління”.
Одним із основних чинників, що впливають на варіативність вибору мови спілкування, є соціальний статус інформантів: чим вищим є соціальний статус, тим частіше вживається російська мова не тільки в сфері офіційного спілкування, але й у сфері побуту. Робітники обох національностей у родинному та позародинному колі послуговуються гагаузьким діалектом.
Освіта інформантів також безпосередньо впливає на прихильність до однієї з мов, оскільки саме в процесі навчання формується мовна компетенція особистості. Особи з вищою освітою віддають перевагу російській мові майже в усіх сферах спілкування. У гагаузів і болгар, котрі не мають вищої або повної середньої освіти, і тих, хто мають тільки початкову освіту, у сферах сімейного і позасімейного спілкування домінують діалекти гагаузької і болгарської мов.
Результати дослідження засвідчили, що в зазначених національних групах жінки більш схильні до вживання російської мови, ніж чоловіки.
5. Мовна поведінка українців та росіян, що мешкають на території села, є однотипною: основною мовою спілкування є російська. Гагаузьку частково вживають у родинному і позародинному спілкуванні представники середнього покоління із середньої освітою, це переважно особи, що народилися в змішаних шлюбах.
6. Аналіз матеріалу показав, що в досліджуваному населеному пункті усі мешканці є бі- і мультилінгвами, які поперемінно вживають мови, що призводить до запозичень, інтерференції, перемикання кодів та змішування мов.
Записи усного мовлення свідчать, що більшість запозичень у болгарській та гагаузькій мовах являють собою запозичення з російської мови, це лексеми, які не мають еквівалентів у цих мовах та використовуються для позначення предметів і реалій громадського життя.
Інтерференція спостерігається на всіх рівнях мови фонетичному, лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному. З підвищенням ступеня володіння мовами в мовленні індивідів зустрічаються тільки найтиповіші її прояви.
Перемикання кодів відбувається в тих випадках, коли комунікант у своєму мовленні вживає дві або більше структурних одиниць другої мови, зберігаючи граматичні норми останньої. Перемикання коду, що виникає у процесі розмови, здебільшого є реакцією співрозмовника на зміну ситуації чи теми спілкування.
На відміну від перемикання кодів, змішана мова являє собою невмотивоване вживання лексики двох чи трьох мов, оформленої” за граматичними законами однієї з них. Її використовують, очевидно, для полегшення комунікації.
7. Мультилінгвальна ситуація в досліджуваному населеному пункті не є гармонійною. На сучасному етапі в найбільш загрозливому стані перебуває болгарська мова, більшу комунікативну потужність має гагаузька, важко пробиває собі дорогу” українська. Об′єднувальними мовами в зазначеній спільноті стали гагаузька і російська. Найхарактернішими типами мовної поведінки мешканців населеного пункту стали кодові перемикання мовного і мовленнєвого характеру. Перемикання першого виду пов′язані зі свідомим вибором мови комунікації залежно від соціокультурних параметрів комунікації. У такому випадку кожний конкретний акт комунікації може бути одномовним, але оскільки мовець у своїй мовній діяльності вживає різні мови, тип його мовної поведінки характеризується як зміна коду. Мова обирається з огляду на сферу спілкування, соціальний статус і соціальну роль.
Зміни коду в процесі мовлення являють собою реакцію мовця на зміни параметрів конкретного комунікативного акту і виражаються в переході на іншу мову на межі висловлень чи в межах одного з них.
8. Протягом другої половини 20 ст. на території населеного пункту змінилося співвідношення мов, що функціонують у спільноті. Якщо раніше в родині панували болгарська і гагаузька мови, переважала болгарсько-гагаузька або гагаузько-болгарська двомовність, то зараз, як свідчать спостереження, поряд із гагаузьким діалектом широко використовується російська мова та переважає гагаузько-російський білінгвізм. Навіть у родині мовець стоїть перед вибором мови спілкування.
9. Отримані результати відкривають перспективи подальшого вивчення мовної ситуації, що на цьому етапі є важливим для України. Такі дослідження необхідні для пошуку оптимальних шляхів формування мовної особистості, яка володіє рідною, державною та іншими мовами. Мультилінгвізм це реальність 21 ст. Зберегти мови національних меншин, зокрема болгарську та гагаузьку, здатна тільки продумана мовна політика держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка: (К вопросу о предмете соцолингвистики). Л.: Наука, 1975. 275 с.
Алпатов В.М. 150 языков и политика: 1917-1997. Социолингвистические проблемы СССР и постсоветского пространства. М.: Институт востоковедения РАН, 1997. 192 с.
Ануфриев А. Социальный статус и активность личности. М.: Наука, 1984. 117 с.
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Изд-во Сов. энциклопедия, 1966. 606 с.
Ахунзянов Э.М. Двуязычие и лексико-семантическая интерференция. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1975. 189 с.
Аюпова Л.Л. Вопросы социолингвистики: типы двуязычия в Башкирии. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988. 69 с.
Байчев Б., Виденов М. Социолингвистическо проучване на град Велико Търново. София: Наука и изкуство, 1988. 383 с.
Баранникова Л.И. Сущность интерференции и специфика ее проявления // Проблемы двуязычия и многоязычия. М.: Наука, 1972. С. 88-98.
Баскаков Н.А. Алтайская семья языков и ее изучение. М.: Наука, 1981. 135с.
Белл Р.Т. Социолингвистика: цели, методы и проблемы: Пер. с англ. М.: Междунар. отношения, 1980. 318 с.
Бернштейн С.Б. О языке города Болграда // Учен. зап. Ин-та славяноведения АН СССР . М., 1950. - № 2. С.228-231.
Бертагаев Т.А. Билингвизм и его разновидности в системе употребления // Проблемы двуязычия и многоязычия / Отв. ред. П.А.Азимов, Ю.Д.Дешериев, Ф.П.Филин. М.: Наука, 1972. С. 82-88.
Бикова Н.Н. Специфика контактирования болгарского и гагаузского языков в селе Старые Трояны Килийского района // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Ізмаїл, 1998. Вип.5. С. 58-61.
Бикова Н.Н. Лексические заимствования в говоре гагаузского языка на территории села Старые Трояны Килийского района // Перспективи. Одеса, 1999. 1 (5). С.32-34.
Бикова Н.Н. Свадебная лексика в речи жителей села Старые Трояны Килийского района Одесской области // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Ізмаїл, 1999. Вип.7. С. 94-97.
Бикова Н.Н. Функционирование языков в различных коммуникативных сферах в условиях билингвизма на территории села Старые Трояны Килийского района // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Ізмаїл, 2000. Вип.9. С. 143-147.
Бикова Н.Н. Грамматическая интерференция в ситуации полилингвизма (на материале речи детей с. Старые Трояны Одесской области) // Доклады и и сообщения. VIII Международный симпозиум МАПРЯЛ. Велико-Тырново. 2000. С. 416-418.
Бікова Н.М. Моделі кодових переключень у мовленні жителів села Старі Трояни // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Ізмаїл, 2003. Вип.14. С. 103106.
Бікова Н.М. Характер шлюбів та їх вплив на мовну ситуацію на території села Старі Трояни // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. праць. Випуск 3 / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. К.: КНУ, 2003. С. 23-29.
Блумфильд Л. Язык: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
Богин Г.И. Уровни и компоненты речевой способности. Калинин: Изд-во Калин. ун-та, 1975. 105 с.
Богородицкий В.А. К вопросу о смешанных языках”. Казань: Тип. импер. ун-та, 1894. 8 с.
Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию: В 2-х тт. М.: АН СССР, 1963. Т.1. 384 с.
Бокова П.Ю. Устойчиви български елементи в разговорната реч на бесарабски българи // Проблеми на българската разговорна реч. В.Т., 1995. № 3. С. 132-139.
Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. М: Просвещение, 1987. 159 с.
Борисенко Н.А. Соціолінгвістичний аспект функціонування багатозначних слів у російському мовленні // Мовознавство. 1990. № 4. С. 44-49.
Брицин В.М. Проблеми зіставного дослідження російської та української мови в аспекті мовної культури // Мовознавство. 1985. № 5. С. 3-11.
Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва). Автореф. дис.канд.філол.наук: 10.02.01 / НАН України. Інститут української мови. К., 2002. 22 с.
Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие // Новое в лингвистике. М.: Прогресс. Вып. 6: Языковые контакты. 1972. С. 25-60.
Вайнрайх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования: Пер. с англ. К.: Вища шк., 1979. 262 с.
Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю. М., 1937. 410 с.
Вахтин Н.Б., Головко Е.В. Социолингвистика и социология языка: Учебное пособие. СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия». Санкт-Петербург: Изд-во Европейского ун-та, 2004. 336 с.
Верещагин Е.М. Порождение речи: латентный процесс. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1968. 91 с.
Верещагин Е.М. Психологическая и методическая характеристика двуязычия (билингвизма). М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. 159 с.
Вешторт Г.Ф. Смешанные формы речи // Типология двуязычия и многоязычия в Белоруси. Минск, 1999. С. 93-101.
Виденов М. Съвременната българска градска езикова ситуация. София: Унив. изд-во Кл. Охридски, 1990. 526 с.
Виденов М., Банчева М., Сотиров П., Ангелов А. Социолингвистика и ученическа реч. София: Унив. изд-во Кл. Охридски, 1996. 103 с.
Виденов М. Увод в социолингвистиката. София: Делфи”, 2000. 311 с.
Виноградов В.А. Социолингвистические исследования в Польше и Чехословакии // Проблемы зарубежной социолингвистики. М., 1976. С. 63112.
Виноградов В.А., Коваль А.И., Порхомовский В.Я. Социолингвистическая типология. Западная Африка. М.: Наука, 1984. 128 с.
Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий: варианты речевого поведения. М., 1993. 134 с.
Влияние социальных факторов на функционирование и развитие языка. М.: Наука, 1988. 199 с.
Вопросы социальной лингвистики. Л.: Наука, 1969. 418 с.
Выготский Л.С. Мышление и речь. М., 1934. 324 с.
Выготский Л.С. К вопросу о многоязычии в детском возрасте // Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 тт. М.: Педагогика, 1982. Т.3. С. 329-337.
Гавранек Б. К проблематике смешения языков // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1972. Вып.6: Языковые контакты. С. 94-111.
Гамперц Дж. Переключение кодов хинди пенджаби в Дели // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1972. Вып.6: Языковые контакты. С. 190-203.
Гамперц Дж. Типы языковых обществ // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1975. Вып. 7: Социолингвистика. С. 182-191.
Гамперц Дж. Об этнографическом аспекте языковых изменений // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1975. Вып.7: Социолингвистика. С. 299-319.
Горелов И.Н., Седов К.Ф. Основы психолингвистики. М., 2001. 263 с.
Грек И.Ф. Школа в болгарских и гагаузских поселениях юга Российской империи в первой половине 19 века. Кишинев: Штиинца, 1993. 104 с.
Грек И., Червенков Н. Българите от Украина и Молдова. София: Изд. къща Христо Ботев”, 1997. 296 с.
Григорович В.И. Донесения об испытаниях в Тираспольском уезде и о болгарских народных училищах в Бессарабии и пр. // Циркуляр по управлению Одесским учебным округом. Одесса, 1869.
Григорович В.И. Очерк за пътешествие по Европейска Турция: С карта на околностите на Охридското и Преспанското езеро. София: Фототип, 1878. 181 с.
Губогло М.Н. Этническая принадлежность гагаузов // Советская этнография. М., 1970. № 3. С. 74-93.
Губогло М.Н. Развитие двуязычия в Молдавской ССР. Кишинев: Штиинца, 1979. 158 с.
Губогло М.Н. Современные этноязыковые процессы в СССР: Основные факторы и тенденции развития национально-русского двуязычия. М.: Наука, 1984. 288 с.
Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию М.: Прогресс, 1984. 379 с.
Демченко В.М. Мовна ситуація на Півдні України: Автореф. дис....канд. філол. наук: 10. 02. 01 / ДДУ. Дніпропетровськ, 1996. 24 с.
Державин Н.С. Болгарские колонии в России (Таврическая, Херсонская и Бессарабская губернии): Материалы по славянской этнографии. София: Изд-во Мартилен, 1914. 224 с.
Дешериев Ю.Д. Закономерности развития и взаимодействия языков в советском обществе. М.: Наука, 1966. 402 с.
Дешериев Ю.Д., Протченко И.Ф. Основные аспекты исследования двуязычия и многоязычия // Проблемы двуязычия и многоязычия. М.: Наука, 1972. С. 26-42.
Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика: к основам общей теории. М.: Наука, 1977. 382 с.
Дешериев Ю.Д. К методологии теории билингвизма и методике билингвистических исследований // Методы билингвистических исследований. М.: Наука, 1976. С. 6-19.
Домашнев А.И. Современный немецкий язык в его национальных вариантах. Л.: Наука, 1983. 227 с.
Домашнев А.И. Языковые отношения в Федеративной Республике Германия. Л.: Наука, 1989. 160 с.
Жекова Н.Т. Функционирование и развитие гагаузско-русского двуязычия: Автореф. дис. .. канд. фил. наук: 10.02.06, 10. 02. 01./ МГУ. М., 1990. 18 с.
Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука, 1982. 157 с.
Жирмунский В.М. Проблемы социальной дифференциации языков // Язык и общество. Л., 1968 . С. 22-38.
Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти (Проблеми інтерлінгвістики). К., Вид-во Київського ун-ту, 1966. 135 с.
Жлуктенко Ю.А. Лингвистические аспекты двуязычия. К.: Высш. школа, 1974. 176 с.
Журавлев А.Ф. Иноязычные заимствования в русском просторечии // Городское просторечие: Проблемы изучения. М., 1984. С. 32-43.
Завьялова М.В. Исследование речевых механизмов при билингвизме (на материале ассоциативного эксперемента с литовско-русскими билингвами) // Вопросы языкознания. 2001. № 5. С. 60-72.
Закирьянов К.З. Двуязычие и интерференция. Уфа: Башк. гос. ун-т, 1984. 81 с.
Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: Психолингвисические исследования. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. 205 с.
Залевская А.А. Вопросы теории и практики межкультурных исследований // Этнокультурная специфика языкового сознания. М., 1996. С. 23-38.
Залевская А.А. Введение в психолингвистику. М., 1999. 194 с.
Залізняк Г., Масенко Л. Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній та прийдешній. К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. 95 с.
Занетов Г. Българските колонии в Русия // Периодическо списание. София, 1895, кн.18. С. 849-898.
Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. 384 с.
Земская Е.А. Русская разговорная речь: лингвистический анализ и проблемы обучения. М.: Рус. яз., 2-е изд., 1987. 240 с.
Земская Е.А., Китайгородская М.В., Розанова Н.Н. Особенности мужской и женской речи // Русский язык и его функционирование: коммуникативно-прагматический аспект. М., 1993. С. 94-123.
Зимняя И.А. Психология обучения неродному языку. М.: Рус.яз., 1989. 221 с.
Зимовец Г.В. Міжмовна інтерференція в умовах контактного білінгвізму. Автореф. дис. канд. філол. наук. К., 1997. 21 с.
Игнаткина Л.В. Литвачук Н.Ф. Вариативность фонетических характеристик речи в зависимости от социальных факторов // Живое слово в русской речи Прикамья. Пермь, 1989. С. 49-56.
Їжакевич Г.П. Культура російського мовлення в Україні (теоретичні та практичні проблеми) // Мовознавство. 1982. № 2. С. 3-10.
Ильяшенко Т.П. Языковые контакты М.: Наука, 1970. 205 с.
Имедадзе Н.В. Экспериментально-психологические исследования овладения и владения вторым языком. Тбилиси: Мецниерба, 1979. 229 с.
Имедадзе Н.В. К психологической природе раннего двуязычия // Психология билингвизма. М.: Изд-во МГГИИЯ, 1986. № 260. С. 60-68.
Капанадзе Л.А. Современная просторечная лексика (московское просторечие) // Городское просторечие: Проблемы изучения. М.: Наука, 1984. С. 54-66.
Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с.
Каринский Н.М. Язык образованной части населения г. Вятки. М., 1928. 79 с.
Карлинский А.Е. Основы теории взаимодействия языков и проблема интерференции: Автореф. дис. д-ра. филол. наук: 10. 02. 19./ КГУ. К., 1980. 48 с.
Карлинский А.Е. Проблемы языковых контактов // Языковые контакты и интерференция. Алма-Ата, 1988. С. 3-13.
Колесник В.О. Вживання артикля з власними именами у переселенських говірках // Записки з загальної лінгвістики: Зб.наукових праць. Одеса, 2005. С. 107-114.
Колесников А.А. Лекции по общему языкознанию. Измаил: Измаил. гос. пед. ин-ут, 1997. 112 с.
Колесов В.В. Язык города. М.: Высшая школа, 1991. 192 с.
Кон И. Социология личности. М.: Политиздат, 1967. 86 с.
Кононенко В.И. Функционирование русского языка на Украине // Вопросы языкознания. 1985. № 5. С. 25-34.
Кречмар А. О понятийном аппарате социолингвистической компетенции личности // Социальные исследования. Теория и методы. М.: Наука, 1970. Вып.5. С. 77-88.
Крысин Л.П. Речевое общение и социальные роли говорящих // Социально-лингвистические исследования. М.: Наука, 1976. С. 42-52.
Крысин Л.П. О речевом поведении человека в малых социальных общностях (Постановка вопроса) // Язык и личность. М.: Наука, 1989. С. 78-86.
Крючкова Т.Б., Нарумов Б.Т. Зарубежная социолингвистика (Германия, Испания). М.: Наука, 1991. 154 с.
Кузнєцова Т.В. Суржик як об’єкт соціолінгвістичного дослідження // Проблеми зіставної семантики. К.: КДЛУ, 1997. С. 336-339.
Кузнєцова Т.В. Інтерферентні явища в українському мовленні білінгвів // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Ізмаїл, 1998. Вип.5. С. 68-71.
Курдова С.Д. Семейни обичаи на българите от чийшийските села в Бесарабия // Българите в Северното Причерноморие. Велико Търново: Изд-во Св.св.Кирил и Мефодий, 2000. № 7. С. 459-467.
Курогло С.С. Семейная обрядность гагаузов в ХIХ начале XX в. Кишинев, 1980. 152 с.
Кючуков Х. Етнолингводидактика. София: Клуб 90, 1996. 99 с.
Лабов У. Исследование языка в его социальном контексте // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1975. Вып. 7. С. 96-181.

110. Лабов У. О механизме языковых изменений // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1975. Вып. 7. С. 58-73.
111. Лабов У. Единство социолингвистики // Социально-лингвистические исследования. М.: Наука, 1976. С. 54-96.
112. Ларин Б. А. О лингвистическом изучении города // Русская речь. Вып. 3. 1929. С. 61-74.
113. Леонтьев А.А. Психолингвистика. Л.: Наука, 1967. 118 с.
114. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. М.: Наука, 1969. 307 с.
115. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1990. 683 с.
116. Маркова Л.В. О влияниии смешанных браков на процесс ассимиляции национальных групп (болгары Закарпатья) // Славянское и балканское языкознание. Проблемы интерференции и языковых контактов. М., 1975. С. 255-262.
117. Мартине А. Основы общей лингвистики // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.ІІІ. М., 1963. С. 366 564.
118. Масенко Л.Т. Мова і політика. К.: Соняшник, 1999. 100 с.
119. Материалы для оценки земель Херсонской губернии. Херсон, 1886. 284 с.
120. Мейе А. Сравнительный метод в историческом языкознании: Пер. с француз. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1954. 100 с.
121. Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика. М.: Аспект-пресс, 2000. 207 с.
122. Мечковская Н.Б. Общее языкознание. Структурная и социальная типология языков. М.: Флинта, 2000. 312 с.
123. Мечковская Н.Б. Белорусский язык: Социолингвистические очерки. Munchen, 2003. 156 с.
124. Миланов Е. Динамика на едентичността на гагаузите в Бесарабия // Българите в Северното Причерноморие. Велико Търново: Изд-во Св.св. Кирил и Мефодий”, 2000. № 7. С. 595-600.
125. Милаш-Титяк Н.И. Гагаузската проблематика в българската научна литература. Автореф. на дис.канд. на истор. науки. София, 1995. 28 с.
126. Михайлов М.М. Об изучении природы двуязычия // Язык и общество. М., 1968. С. 212- 242.
127. Михайлов М.М. Двуязычие в современном мире. Чебоксары: Изд-во Чуваш. ун та, 1969. 70 с.
128. Михальченко В.Ю. Проблемы функционирования и взаимодействия литовского и русского языков. Вильнюс: Москлас, 1984. 223 с.
129. Михальченко В.Ю. Проблема витальности языков малочисленных народов России // Языковая ситуация в Российской Федерации. Москва: РАН, 1992. С. 39-43.
130. Москалюк Л.